Прогулювання як форма ризикованої поведінки чеських підлітків: вибрані результати дослідження

Прогулювання Міністерством освіти, молоді та спорту Чеської Республіки (далі — MŠMT) віднесено до так званих ризикованих форм поведінки, які воно визначає як «різноманітні форми поведінки, що мають негативний вплив на здоров’я, соціальне або психологічне функціонування індивіда та/або загрожують його соціальному оточенню» (Národní strategie primární prevence rizikového chování dětí a mláдеže na období 2013-2018, 2013, с. 9). Окрім самого прогулювання та невиконання шкільних обов’язків, MŠMT зараховує до ризикованої поведінки також різні види агресії та автоагресії (наприклад, булінг, кібербулінг, нетерпимість та екстремізм, вандалізм), розлади харчової поведінки, адиктивну поведінку (як щодо речовин, так і так звані нехімічні залежності), ризиковані спортивні заходи та ризиковану поведінку на дорогах, негативний вплив сект та ризиковану сексуальну поведінку.

У статті автори представляють вибрані результати дослідження, спрямованого на вивчення захисних та ризикованих факторів підлітків; детальніше розглядаються результати, що стосуються прогулювання. Прогулювання належить до найпоширеніших форм ризикованої поведінки, з якими у своїй практиці стикаються педагоги, проте автори вважають, що йому не приділяється належної уваги, особливо в дослідницькій діяльності.

Експериментування з ризиками є типовим для підліткового віку, здебільшого тимчасовим, проте не можна ігнорувати можливі ризики для здоров’я (включаючи соціальні ризики). Йдеться про так звану нову захворюваність молоді, яка наразі є головною причиною смертності в цей період розвитку. У цьому контексті Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) визначила підлітків як окрему групу ризику, а здоров’я підлітків визначається, крім іншого, відсутністю ризикованої — проблемної поведінки. Синдром ризикованої поведінки в підлітковому віці (далі — SRCH-D) охоплює три основні сфери ризикованої поведінки (Hamanová, Kabíček, 2001):

  1. зловживання психоактивними речовинами — у чеських початкових та середніх школах серйозною проблемою є, зокрема, вживання легальних психоактивних речовин та марихуани, зростають нехімічні залежності, пов’язані з інформаційними технологіями; знижується вік споживачів і зростає кількість дівчат;
  2. негативні явища у сфері психосоціального розвитку — розлади поведінки та прояви соціальної дезадаптації, особливо різні форми агресивної поведінки, включаючи самоушкодження та суїцидальні дії, шкільна неуспішність, прогулювання, втечі, делінквентність;
  3. ризикована поведінка у сфері репродуктивного здоров’я — раннє статеве життя, зміна партнерів, ранні та небажані вагітності, венеричні захворювання.

Очевидно, що прогулювання та уникнення шкільних обов’язків належать до ризикованих форм поведінки, які можуть мати суттєвий вплив на успішність дитини та її майбутню реалізацію. Водночас вони можуть бути одним із «симптомів» синдрому ризикованої поведінки або вже серйозніших розладів поведінки (у цьому випадку вони часто поєднуються з іншими типами девіантної поведінки, особливо з брехнею, зловживанням психоактивними речовинами та делінквентністю).

Для профілактики та вирішення різних проявів ризикованої поведінки в школі слугує Методична рекомендація щодо первинної профілактики ризикованої поведінки у дітей та молоді (2013), особливо її додатки, які, серед іншого, стосуються і прогулювання. Профілактика прогулювання, спосіб виправдання відсутності учнів, вирішення безпричинних пропусків та порядок дій залучених суб’єктів регулюються Методичною вказівкою MŠMT щодо єдиного порядку звільнення та виправдання учнів від занять (2002).

Методика дослідження

Кафедра соціальної патології та соціології Педагогічного факультету Університету Градець-Кралове (далі — PdF UHK) тривалий час займається проблематикою ризикованої поведінки учнів та студентів, включаючи проблему прогулювання. З 2015 року на кафедрі проводиться дослідження поведінки, що впливає на здоров’я в підлітковому віці, яке вивчає ризиковану та захисну поведінку у зв’язку з психічними та соціальними характеристиками індивіда (наприклад, рухова активність, соціальна підтримка, депресивність). Зазначене дослідження наразі проводиться у двох краях Чеської Республіки — Пардубицькому та Краловоградецькому. Дослідження спрямоване на другий ступінь початкових шкіл, на середні та середні професійні школи. Школи в краях, як і окремі класи, обираються шляхом цілеспрямованого вибору, на основі доступності або готовності шкіл брати участь у дослідженні. Приділяється увага рівномірному представництву шкіл з точки зору їхнього розміру та розміру міста.

Анкету ризикованої поведінки в підлітковому віці (автором анкети є S. Pelcák з Кафедри соціальної патології та соціології, PdF UHK) було сконструйовано на основі вибраних тематичних публікацій (наприклад, Kabíček, 2014; Sobotková, 2014). Анкета визначає серйозність проявів поведінки, які охоплює SRCH-D:

  1. Прогулювання: необґрунтована відсутність у школі, навмисне уникнення опитувань, удаване нездужання чи хвороба, запізнення до школи, передчасний вихід зі школи.
  2. Сексуальна поведінка: ранній статевий акт, зміна сексуальних партнерів, незахищений статевий акт.
  3. Експерименти з харчовою поведінкою та самоушкодження: дотримання дієт, викликання блювання, голодування, різання, паління та аутоагресивна поведінка.
  4. Експериментування з класичними залежностями від речовин.
  5. Дрібна злочинність: порушення нічного спокою після 22:00, нищення та пошкодження речей чи майна, дрібні крадіжки.
  6. Агресивна поведінка: лайка, насмішки та іронічні зауваження, приниження та висміювання інших, агресивна поведінка щодо члена/членів сім’ї, знущання над тваринами, прояви ворожості та агресії до людей іншого етносу чи національності.
  7. Ризиковані види спорту та активності: наприклад, паркур, лазіння на стовпи високої напруги, катання на ковзанах/скейті за автобусом тощо.
  8. Поведінкові залежності: ігри на ПК і пов’язане з цим невиконання обов’язків, неадекватне проведення вільного часу в соціальних мережах, ігри та ставки на ігрових автоматах, ставки через інтернет, ігри з оплатою. (Hoferková, Pelcák, 2015)

Відповіді фіксуються за п’ятибальною шкалою (1 = ніколи, 5 = регулярно), оцінюється період минулого календарного року. Індекс ризику є результатом суми значень, поділеної на кількість пунктів проявів SRCH-D. Коефіцієнт Альфа Кронбаха для анкети становить 0,779. Для обробки даних було використано програмне забезпечення IMB Statistics SPSS. Для цілей цієї статті було обрано лише окремі пункти та зв’язки, що стосуються прогулювання.

Результати дослідження

Результати дослідження стосуються загалом 654 респондентів, з яких 239 хлопців (37%) та 415 дівчат (63%; невідповідність кількості хлопців та дівчат у дослідницькій вибірці відображає фактичне представництво статі в окремих класах початкових та середніх шкіл). Респонденти були віком від 13 до 23 років, середній вік становив приблизно 16 з половиною років (16,66); переважали підлітки віком від 15 до 17 років (59,9%).

У наступній таблиці (табл. 1) наведено пункти індексу прогулювання з розрахованими середніми значеннями. На пункти, що стосуються прогулювання, респонденти найчастіше відповідали «ніколи» (відсутність у школі, уникнення опитувань) та «рідко» (запізнення до школи та передчасний вихід зі школи).

Табл. 1: Пункти прогулювання

Взаємна кореляція пунктів індексу прогулювання показала, що зв’язки між окремими пунктами всього індексу є значущими (**p<0,01). Отже, якщо учень має в школі нез’явлення без поважної причини, він також частіше запізнюється до школи, передчасно залишає школу і водночас уникає опитування. У цій групі респондентів можуть бути ті, хто має проблеми з виконанням шкільних чи навчальних обов’язків, і тому свідомо уникає школи та її вимог. Водночас це можуть бути учні та студенти, які поводяться ризиковано і в інших сферах. Якщо подивитися на загальний індекс прогулювання (усереднимо результати окремих пунктів, які наповнюють цей індекс), ми виявимо, що найчастішою середньою відповіддю було «ніколи» (майже 47%) і «рідко» (42%); відповідь «іноді» зустрічалася у 10% випадків (табл. 2). Графічне зображення відповідей респондентів показує графік № 1. Середнє значення відповідей загального індексу прогулювання становило 1,69, стандартне відхилення 0,64.

Табл. 2: Середні відповіді в межах усього індексу прогулювання

Графік 1: Загальний індекс прогулювання

У нашій дослідницькій групі стать не впливала на прогулювання. Навпаки, було виміряно кореляцію між віком респондентів та всім індексом прогулювання (-5,476, ** p<0,001). Зі збільшенням віку тенденція до прогулювання знижується.

Далі ми з’ясовували статистично значущі залежності між окремими пунктами всієї анкети (табл. 3).

Табл. 3: Кореляція вибраних пунктів усієї анкети ризикованої поведінки

Пояснення: N – Нез’явлення без поважної причини в школі, KC – Куріння сигарет, KA – Вживання алкоголю, KM – Куріння марихуани, G – Гра на ігрових автоматах, KT – Вживання танцювальних наркотиків, AM – Нищення та пошкодження майна однокласників та школи, AZ – Приниження та висміювання інших, A – Агресивна поведінка щодо інших, R – Бійки

З погляду прогулювання виявляється, що особливо пункт «необґрунтоване нез’явлення в школі» корелював з усіма іншими пунктами всіх індексів ризикованої поведінки, крім надмірного ігроманії в комп’ютерні ігри. Кореляцію вибраних пунктів, включаючи пункт «Нез’явлення без поважної причини в школі», показує таблиця X. Зокрема, були виявлені кореляції між прогулами та:

  • вживанням тютюну, алкоголю, марихуани та танцювальних наркотиків,
  • грою на ігрових автоматах,
  • агресивною та ворожою поведінкою щодо інших людей, бійками, знущанням над тваринами та нищенням речей однокласників і шкільного майна,
  • ризикованою поведінкою, пов’язаною з інформаційно-комунікаційними технологіями, зокрема проведенням великої кількості часу (кілька годин протягом одного дня) у соціальних мережах, переглядом невідповідних сторінок в інтернеті, ставками через інтернет та грою в платні комп’ютерні ігри.

Висновок

Ми можемо підсумувати, що проблема прогулювання в нашій вибірковій сукупності не є надто серйозною. Найчастіше з’являється уникаюча поведінка щодо опитування та запізнення/передчасний вихід зі школи. Цікавим результатом було те, що прогулювання не зумовлене статтю – дівчата «прогулюють школу» так само часто, як і хлопці. У нашій групі значущим виявився вік, тобто чим старший учень/студент, тим частіше у нього зустрічається поведінка, пов’язана з прогулюванням.

Результати також принесли цікавий факт, а саме те, що пункти прогулювання значущо корелюють не лише самі з собою в межах індексу прогулювання, але й корелюють з іншими пунктами Анкети ризикованої поведінки в підлітковому віці – тобто зі зловживанням адиктивними речовинами (алкоголем, тютюном, марихуаною та танцювальними наркотиками), з агресивною поведінкою щодо людей, тварин та майна, а також з ризикованою поведінкою, пов’язаною з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Отже, ми можемо констатувати, що в нашій вибірковій сукупності прогулювання не є частим явищем, хоча 10% респондентів визнають, що іноді вдаються до нього. Приблизно 1% респондентів має серйозну проблему з прогулюванням та уникненням шкільних обов’язків. Отже, здається, що прогулювання зустрічається разом з іншими типами ризикованої поведінки, наприклад, у зв’язку з синдромом ризикованої поведінки в підлітковому віці, і до нього слід так підходити в межах профілактики та інтервенції (див. Pelcák, Hoferková, Bělík, 2015).

Наведений допис висвітлює лише одну частину проблематики ризикованої поведінки. Проте він приносить за допомогою статистичних методів кваліфіковане виявлення того, що дуже часто прогулювання не є ізольованим ризикованим явищем. Педагог, який працює з підлітками, повинен усвідомлювати це, і його вплив має охоплювати більше сторін особистості (когнітивну, конативну та емотивну), а також неспецифічно впливати на більшу кількість явищ, які можуть виникати в житті індивіда. Такою спробою в чеському середовищі є впровадження так званих рамкових освітніх програм, шкільних освітніх програм, наскрізних тем та ключових компетенцій (більше див. Šťastná, Hoferková, 2008; Hoferková, 2016).

Автори: Mgr. et Mgr. Stanislava Hoferková, Ph.D. Авторка працює як доцент на Кафедрі соціальної патології та соціології, PdF UHK. Займається проблематикою ризикованої поведінки в контексті соціальної патології, етопедії та пенології. PhDr. Václav Bělík, Ph.D. Автор є завідувачем Кафедри соціальної патології та соціології PdF UHK. Тривалий час зосереджується, зокрема, на проблематиці профілактики ризикованої поведінки в шкільному середовищі та на можливостях професіоналізації профілактики. Список бібліографічних посилань

HAMANOVÁ, Jana – KABÍČEK, Pavel. 2001. Syndrom rizikového chování v dospívání. In Zdravotnické noviny. Lékařské listy. ISSN 1214-7664, 2001, L, 4, 38–40.

HOFERKOVÁ, Stanislava – PELCÁK, Stanislav. 2015. Budoucí časová perspektiva pubescenta. Vydání první. Hradec Králové : Gaudeamus, 2015. 153 s. ISBN 978-80-7435-630-8.

HOFERKOVÁ, Stanislava. 2016. Rizikové chování mládeže a školský poradenský systém. In Acta sociopathologica III. Vyd. 1. Hradec Králové: Gaudeamus, 2016. ISBN 978-80-7435-637-7, s. 118–134.

KABÍČEK, Pavel a kol. 2014. Rizikové chování v dospívání a jeho vztah ke zdraví. Vyd. 1. Praha : Triton, 2014. 343 s. ISBN 978-80-7387-793-4.

KYRIACOU, Chris. 2005. Řešení výchovných problémů ve škole. Vyd. 1. Praha : Portál, 2005. 151 s. ISBN 80-7178-945-3.

LAZAROVÁ, Bohumíra. 2008. Netradiční role učitele: o situacích pomoci, krize a poradenství ve školní praxi. 2., upr. vyd. Brno : Paido, 2008. 69 s. ISBN 978-80-7315-169-0.

Metodické doporučení k primární prevenci rizikového chování u dětí a mládeže: č.j. 21291/2010-28 [online]. MŠMT, © 2013 [cit. 2017-01-03]. Dostupné na internetu: http://www.msmt.cz/vzdelavani/socialni-programy/metodicke-dokumenty-doporuceni-a-pokyny

Metodický pokyn k jednotnému postupu při uvolňování a omlouvání žáků z vyučování, prevenci a postihu záškoláctví: č.j. 10 194/2002 – 14 [online]. MŠMT, © 2002 [cit. 2017-01-05]. Dostupné na internetu: http://www.msmt.cz/vzdelavani/socialni-programy/metodicky-pokyn-ministerstva-skolstvi-mladeze-a-telovychovy-k-jednotnemu-postupu-pri-uvolnovani-a-omlouvani-zaku-z-vyucovani-prevenci-a-postihu-zaskolactvi-predkladaci-zprava-a-text-pokynu?highlightWords=z%C3%A1%C5%A1kol%C3%A1ctv%C3%AD

Національна стратегія первинної профілактики ризикової поведінки дітей та молоді на період 2013–2018 рр. [онлайн]. MŠMT, © 2013 [цит. 2017-01-17]. Доступно в інтернеті: http://www.msmt.cz/vzdelavani/socialni-programy/strategie-a-koncepce-ap-msmt

PELCÁK, Stanislav – HOFERKOVÁ, Stanislava – BĚLÍK, Václav. 2015. Відчуття зв’язності та прихильність до здорового способу життя у підлітків. In Lifelong Learning = Celoživotní vzdělávání. ISSN 1804-526X, 2015, 5, 2, с. 73-80.

SOBOTKOVÁ, Veronika та ін. 2014. Ризикова та антисоціальна поведінка в підлітковому віці. Вид. 1. Praha : Grada, 2014. 147 с. ISBN 978-80-247-4042-3.

ŠŤASTNÁ, Jarmila – HOFERKOVÁ, Stanislava. 2008. Етичне виховання як можливість профілактики соціально-патологічних явищ у дітей та молоді. In BOLKOVÁ, Gabriela (ed.). Pedagogická evaluace 08: Збірник доповідей конференції з міжнародною участю, що відбулася 18–19 вересня 2008 року в Malenovice. [CD-ROM] Ostrava : PdF OU, 2008. ISBN 978-80-7368-655-0.