Збірник доповідей з 5-ї конференції з психології здоров'я, Братислава, 2010

19 травня 2010 року в Конгрес-залі Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки на Крамарах у Братиславі відбулася 5-та загальнословацька конференція «Психологія здоров'я 2010» з міжнародною участю. Конференцію організувала секція психології здоров'я Словацького психологічного товариства (SPS) при Словацькій академії наук (SAV) у співпраці з секцією охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки. У підготовці заходу також брали участь: Національний інститут серцево-судинних захворювань у Братиславі, Вища школа охорони здоров'я та соціальної роботи св. Єлизавети в Братиславі, Офіс ВООЗ у Словаччині, KISH Кошиці, Кафедра психології Філософського факультету Католицького університету в Ружомбероку та Кафедра психології Філософського факультету Трнавського університету в Трнаві.

Вступне слово

Програма цьогорічної зустрічі була частково зумовлена викликом робочого семінару, організованого секцією підтримки здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Словацької Республіки у червні 2009 року на тему «Виховання до здоров'я та профілактична медицина». Дискусійні виступи учасників зазначеного воркшопу, включаючи MUDr. E. Kováča та представниць медичних страхових компаній – лікарок за фахом, які самі стали пацієнтками, – підтвердили відсутність психологічного та людяного підходу клінічних медичних працівників до пацієнтів у конкретних випадках. Водночас відсутність провідних клінічних та педагогічних авторитетів, зазначених у списку запрошених учасників воркшопу, свідчила про парадоксальний інтерес до проблематики, якщо не про ігнорування профілактики та підтримки здоров'я.

Тема підтримки здоров'я або виховання до здоров'я та профілактика захворювань є постійно актуальною та дуже складною сферою, в якій переплітаються сфери інтересів та діяльності клінічної медицини, громадського здоров'я та інших наукових дисциплін, включаючи психологію та соціологію. У контексті розвитку останніх двох десятиліть, наприклад, профілактика серцево-судинних захворювань у клінічному розумінні обмежилася фармакологічним впливом на фактори ризику, недооцінкою діяльності «неклініцистів» та наслідками цього у вигляді парадоксів у профілактиці та підтримці здоров'я.

Однією з цілей цієї зустрічі було викликати публічну, міждисциплінарну дискусію щодо підтримки здоров'я та профілактики захворювань, продовжити її за участю компетентних фахівців, покращити інформованість зацікавлених осіб щодо цієї проблематики. Водночас було визначено позицію психології, зокрема психології здоров'я, у цій діяльності. Існувало і існує прагнення продовжувати тренд, визначений попередніми зустрічами зацікавлених у психології здоров'я, присвячувати увагу актуальним професійним психологічним, а також суміжним міждисциплінарним проблемам, що стосуються психології здоров'я, поведінкового менеджменту здоров'я, підтримки здоров'я та профілактики захворювань.

Програма конференції була зосереджена на двох фахових тематичних напрямках: 1. підтримка здоров'я та психологія здоров'я і 2. резильєнтність здоров'я. Обидва стали якісним доповненням до основних тем конференції.

Стає традицією, що вступну лекцію на наших зустрічах читає prof. I. Štúr. Категорія здоров'я має свої позачасові виміри, має свою філософію, психологію, соціологію, але насамперед логіку та етику, про що в сьогоднішню комерціалізовану добу забувають. У період глобалізації та невблаганних, жорстких комерційних фактів автор, як представник цих думок, презентував себе притаманними йому чарівністю та харизмою.

У блоці «Підтримка здоров'я» керівниця регіонального управління громадського здоров'я в Кошицях MUDr. Jana Kollárová наголосила на значенні та потребі прикладної психології здоров'я та психологів у підтримці здоров'я. Систематична співпраця у цій сфері є радше винятком, ніж правилом. Це позитивний виклик та конструктивна пропозиція для частини психологічної спільноти.

Високий інформаційний стандарт, фактологічна та хронологічна точність і актуальність є характерними для презентацій doc. Kebzu, голови секції психології здоров'я Чеського психологічного товариства (ČMPS) зі Словацького медичного університету (SZU) у Празі. Це він підтвердив і у своєму виступі «Підтримка здоров'я – історія та сучасність у світі та в Чеській Республіці». Попри певний організаційний та методичний випереджальний розвиток, проблеми, пов'язані з реалізацією заходів зі зміцнення здоров'я в Чехії та Словаччині, є спільними, і вони зазнають невдачі не через професійні компетенції, а через економічні та політичні інтереси «лідерів» та... ірраціональну нетерпимість.

Doc. MUDr. L. Bacharová виступила з лекцією про хронічну дилему двох різних, часто несумісних ролей у роботі лікаря: як клініциста та як менеджера. Екстремальні вимоги до обох форм професійної ідентичності та недостатні міждисциплінарні компетенції можуть призвести до помилок як у клінічній роботі, так і при роботі з людськими ресурсами. Як у до-, так і в післядипломній освіті, а також у клінічній чи організаційній практиці є простір для застосування знань психології, зокрема психології здоров'я, з метою підвищення ефективності діяльності.

Дискусія до презентації Dr. Brukkerovej та колег «Виховання до здоров'я та підтримка здоров'я» засвідчила, що цій темі слід було б приділити більше уваги для усунення не лише семантичних та мовних диспропорцій, а й для визначення пріоритетів в інвестиціях в освіту медичних працівників, особливо в Словацькому медичному університеті (SZU), а також у ширших верствах населення.

При оцінці ризикованої поведінки медичних працівників та підтримки здоров'я недостатньо констатувати відомі речі про ризиковість середовища, в якому перебувають медики. Психологія здоров'я повинна пропонувати конкретні заходи для пом'якшення впливу професійного ризику на здоров'я медичних працівників і тим самим покращити діагностичний та терапевтичний процес, підсумував Dr. Selko.

MUDr. Zorka Gerová з консультації здоров'я Регіонального управління громадського здоров'я (RÚVZ) у Братиславі доповідала про «Проєкт підтримки серцево-судинного здоров'я в середовищі початкових шкіл міської частини Братислава – Петржалка». Висновки були шокуючими; крім незадовільного стану серцево-судинних факторів ризику у дітей, знову постало питання ризиковості професії вчителів та потреба приділяти увагу цій відомій, проте делікатній темі, також з погляду психології та підтримки здоров'я.

Цікавою була презентація колективу Madarásová-Gecková, Kolarčík та співавт. «Дослідження соціальних детермінант здоров'я у групі ромської молоді». Попри глибокі знання деяких учасників дискусії, проблематика здоров'я цієї меншини, як і багато інших пов'язаних з нею проблем, не вирішується.

Лекція Mgr. P. Šťastného, J. Potúčkovej та співавт. з громадської організації Stop fajčeniu: «Профілактика залежностей та підтримка здоров'я» привернула увагу своєю високою ерудованістю в проблематиці, водночас автор звернув увагу на значення громадських організацій у підтримці та профілактиці здоров'я, особливо щодо боротьби з толерованими залежностями. З одного боку – захоплива відданість, високий темп роботи, з іншого боку – нерозуміння з боку компетентних осіб та недооцінка праці закономірно призводять до вигорання та втрати ентузіазму. У Словаччині поки що немає сприятливого середовища для діяльності подібного роду.

До блоку 2. Резильєнтність: Хоча публікація Doc. Ivy Šolcovej з Праги «Розвиток резильєнтності в дитинстві та дорослості» є невеликою, вона містить велику кількість якісних фактологічних даних. Вона точно, зрозуміло та послідовно складена. Шкода, що через «профілактику часового стресу» модератором блоку під час представлення цієї публікації не було використано присутність авторки для більш змістовної дискусії на цю цікаву тему.

Doc. Dr. G. Bianchi та співавт. запропонували цікаву та дискусійну тему «Резильєнтність та сила жінок». Хоча автори представляють установу фундаментальних досліджень, мета була суто практично спрямованою. Особисто я ціную зусилля авторів, попри те, що навіть у межах однієї галузі та спільної мети ми маємо різну термінологію.

Д-р Viera Diešková sa zaoberala témou resilience a jej podpory z generačného hľadiska a zdôraznila význam ranných vývinových štádií pri formovaní resilience. Z ďalších prezentovaných prednášok: Dr. I. Schusterová z katedry psychológie TU sa zamýšľala nad zadosťučinením zo súcitu u krízových pracovníkov ako ochranou pred vyhorením. Téme syndrómu vyhorenia u študentov pomáhajúcich profesií, konceptu „sence of coherence“ a sebaúcte, ktoré sú súčasťou grantovej štúdie, sa venovali PhDr. Z. Škodová a spol. z Martina. Doc. B. Vašina z Ostravskej univerzity prezentoval v práci Některé faktory psychické pracovní zátěže a hardines svoje precízne štatistické analýzy rizikových a protektívnych premenných u učiteľov. Dr. M. Vavricová v prednáške Sebakontrola ako faktor zvládania záťaže sa zamerala na význam autoregulačných mechanizmov osobnosti vo vzťahu k zdraviu.

V časti 3. Varia, odzneli príspevky: Kvalita rozdelenia voľného času a spokojnosť so životom doc. Stempelovej a Topoľskej, Terapeutický potenciál voľnočasových aktivít v súvislosti so zvládaním u adolescentov od Schusterovej a Luptákovej z Trnavy. Snaha o vzájomné obohatenie a spestrenie sociálnej práce cez prizmu psychológie zdravia sa realizovala v príspevkoch Mgr. E. Rumančíkovej: Tolerancia alkoholizmu u žien a príspevku Mgr. T. Braun: Depresia a psychohygiena. Na záver konferencie Mgr. L. Harinek v precíznom a osobnou skúsenosťou obohatenom príspevku Úzkosť, zvládanie, komunikácia o ochorení a kvalita života v detskej onkológii potvrdil, že „jablko nepadá ďaleko od stromu“ a pokračuje v šľapajách svojej starej mamy – doc. Milady Harinekovej. Kompletné texty prednesených a niektorých vyžiadaných prác budú publikované v zborníku Psychológia zdravia 2010. Na konferencii sa celkovo zúčastnilo vyše 55 záujemcov o psychológiu zdravia, čo vzhľadom na začínajúce dovolenky a pestrú ponuku iných, azda spoločensky atraktívnejších podujatí nie je málo. Rastie záujem o konferenciu zo strany študentov. Záujem „klinických“ pracovníkov reflektuje aktuálny stav v psychologickej obci na Slovensku.

Azda nebude nekritické konštatovanie, ak uvediem názor organizátora, že konferencia splnila svoj náročný cieľ. K tomuto tvrdeniu ma oprávňujú zážitky z účasti na konferencii PZ ČMPS vo Vernířoviciach, ktorá sa konala po bratislavskej konferencii. Kvalitou prednesených prác, aj počtom účastníkov za kolegami z ČR nezaostávame.

Napriek „nelukratívnosti“ tohto podujatia väčšina skalných prejavila záujem stretnúť sa opäť.

Cieľom konferencie je pokračovať v trende vytýčenom predchádzajúcimi stretnutiami záujemcov o psychológiu zdravia a venovať sa aktuálnym, profesionálnym psychologickým ako aj hraničným medziodborovým problémom týkajúcim sa psychológie zdravia, behaviorálnemu manažmentu zdravia, podpore zdravia a prevencii ochorení.

Téma podpory zdravia alebo výchovy k zdraviu a prevencia ochorení je stále aktuálna a veľmi komplikovaná oblasť, v ktorej sa prelínajú sféry záujmu a pôsobenia klinickej medicíny, verejného zdravotníctva a ostatných vedných disciplín, vrátane psychológie a sociológie. V kontexte vývoja ostatných dvoch desaťročí sa napr. prevencia kardiovaskulárnych ochorení v klinickom ponímaní obmedzila na farmakologické ovplyvňovanie rizikových faktorov, podceňovaní aktivít „neklinikov“ a z toho vyplývajúcich paradoxov v prevencii a podpore zdravia.

Jedným z cieľov stretnutia je vyvolať verejnú, medziodborovú diskusiu o podpore zdravia a prevencii ochorení, pokračovať v nej, zlepšiť informovanosť záujemcov o problematiku. Zároveň definovať pozíciu psychológie, najmä psychológie zdravia v týchto aktivitách