Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції «Інклюзивний клімат як виклик і місія», що відбулася 10. 10. 2014 року в Інституті Juraja Páleša в Левочі, Педагогічного факультету Katolíckej univerzity v Ružomberku. «Ми любимо в садах не лише дерева, які приносять ранні плоди, а й середньостиглі та пізні, оскільки кожна річ (як каже десь син Sirachov) у свій час досягає похвали; зрештою, хоч і пізно, вона покаже, що була недарма. Чому ж ми тоді в саду освіти хочемо терпіти лише голови одного типу, передчасно дозрілі та жваві?» Ján Amos Komenský (1991, с. 64 – 65).
ПЕРЕДМОВА
Інклюзивна освіта з огляду на сучасний розвиток суспільства є необхідністю. Тому ключовим атрибутом у школах та шкільних закладах є створення освітнього середовища, в якому формуються такі цінності, як взаємне прийняття, розуміння, згуртованість, повага та шана до себе, інших і до світу, а відмінність людей сприймається як природна. Згадані характеристики становлять властивості «інклюзивного клімату», який є передумовою для справжньої підтримки розвитку всіх учнів з урахуванням специфіки їхньої актуальної життєвої ситуації.
Умови, можливості, процеси та специфіку створення інклюзивного підходу в освіті запропонували на міжнародній науковій конференції «Інклюзивний клімат як виклик і місія», що відбулася в Інституті Juraja Páleša в Левочі, Педагогічного факультету Katolíckej univerzity v Ružomberku, фахівці, науково-дослідні працівники та професіонали з практики. Її реалізувала Katedra liečebnej pedagogiky 10 жовтня 2014 року. Її метою було створити простір для наукової дискусії, підкріпленої досвідом та результатами досліджень щодо формування інклюзивного клімату школи в галузі теорії та практики інклюзивної, лікувальної, соціальної та спеціальної педагогіки.
Збірник є результатом науково-дослідного проєкту KEGA № 035UK-4/2013 під назвою «Модель застосування шкільної лікувальної педагогіки при підтримці інклюзивного клімату в дитячому садку та початковій школі», метою якого є модельне впровадження науково-дослідних знань у середовище дитячого садка та початкової школи з метою підтримки їхнього інклюзивного клімату.
Ми віримо, що знання та висновки, представлені в окремих статтях, сприятимуть збагаченню стану знань, подальшій співпраці дослідників, допоможуть у формуванні інклюзивного клімату шкіл, реалізації інклюзивної освіти, а також командній співпраці педагогічних та фахових працівників у школах.
Редакторки
ВСТУП
У суспільстві постійно відбуваються зміни, які необхідно відстежувати і відповідно до них діяти на практиці. Командна співпраця фахівців та родини значно впливає на формування особистості дитини, насамперед тоді, коли необхідно вжити специфічних заходів. Кооперація лікувальних педагогів, спеціальних педагогів, психологів, логопедів, працівників у галузі охорони здоров’я та соціальних справ, а також інших осіб, що займаються людиною в її єдності та унікальності, впливає на якість життя як індивідів, що потребують специфічного догляду, так і на життя людей у їхньому близькому та віддаленому соціальному середовищі.
Збірник пропонує результати досліджень та досвід у межах умов, процесів та специфіки, пов’язаних із формуванням інклюзивного клімату школи. Він зосереджується на можливостях застосування конкретних терапевтично-виховних інтервенцій, діагностики, на системі допомоги та профілактики, а також на засадах та специфіці міждисциплінарної співпраці, комунікації та інших сферах, що стосуються процесу формування інклюзивного клімату школи.
Теми статей різноманітні. Проте їхнім спільним наміром є вказати на можливості міждисциплінарного підходу до допомоги учням у середовищі шкіл та шкільних закладів. Першу, ключову проблематику лікувальної педагогіки ІНКЛЮЗИВНИЙ КЛІМАТ – МОЖЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ТА ТЕРАПІЇ представляє у першій частині збірника Martin Dominik Polínek з Ústavu speciálněpedagogickych studií Pedagogické fakulty Univerzity Palackého v Olomouci статтею: «Metody vybraných expresivních terapií a gestalt přístup jako podpora inkluzivity», яка базується на теоретичних концепціях, що виходять із поєднань експресивних терапій, гештальт-психотерапії та інклюзивних концептів у межах терапевтично-формативної роботи, а також із досліджень застосування паратеатральних підходів у межах інклюзії та аналізу емпіричного досвіду автора в межах його терапевтичної практики. З того самого закладу наближає «Problematiku využitia programov rozvoje kognitívnych schopností u detí s problémami v správaní» Miluše Hutyrová. Погляд на проблематику, пов’язану з розвитком мовлення, зокрема через казуїстику, надає Stanisława Nazaruk із закладу: Państwowa Szkoła Wyższa im. Papieża Jana Pawła II w Białej Podlaskiej. Внесок у міждисциплінарний підхід до інклюзії надає стаття Bohuslava Stupáka з PF KU: «Aspekty inklúzie v predmete telesná výchova prostredníctvom kompenzačnej funkcie», де автор чутливо наближає можливості інклюзії через освіту, описує діагностичну діяльність вчителя фізичного виховання з акцентом на значення та тренування правильної постави. Автор також приділяє увагу рухливим іграм та новим трендам у викладанні фізичного виховання. Цю проблематику розширює Peter Petrovič з PF KU, який у статті «Pohybové hry ako prostriedok zvládania agresivity u deti s ľahkým stupňom duševnej zaostalosti» представляє, як за допомогою відповідної форми зменшувати прояви агресивності через рухливі ігри, що дозволяють працювати з агресивністю, контролювати її та долати.
Lenka Hricová з Katedry speciální pedagogiky, Pedagogické fakulty, Masarykovej univerzity v Brne цікавим та наочним способом представляє свою роботу у статті: «Vytváření inkluzivního klimatu s využitím rytmu». У статті вона представляє тижневий проєкт «Rytmus jako most mezi světy», з якого випливає, що ритм є для такої групи людей дуже відповідним сполучним елементом і може слугувати спільною мовою для посилення інклюзії.
Співавтори Miloslav Jůzl та Miroslav Bargel з Institutu mezioborovych studií, s. r. o. Brno, у статті «Totální exkluze» звертають увагу, зокрема через казуїстики, на те, як далеко сягають межі ексклюзії індивіда в людському суспільстві, як останньої можливості, звідки відносно немає можливості повернення індивіда до цивільного громадського життя. Вони також наближають середовище індивідів, щодо яких призначено інституційне виховання та призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, або ж вони розміщені в установі захисної детенції. У наступній статті авторка Marta Sabolíková з Detského domov v Piešťanoch займається проблемою інклюзії дітей з дитячих будинків. Вона вказує на факт, що хоча діти, вилучені зі своєї біологічної родини, не вважаються першочергово дітьми, які потребують інтеграції/інклюзії у шкільному середовищі, в інтересах дитячого будинку створити їм такі умови, щоб вони були здатні інтегруватися в мажоритарне суспільство. Вона наводить кілька можливостей, як підтримувати розвиток дитини в особистісному, соціальному та освітньому аспектах і таким чином сприяти інклюзії дітей з дитячих будинків.
У другій частині збірника «INKLUZÍVNY PEDAGÓG – VZŤAHY A KOMUNIKÁCIA» погляд на вчителя та інклюзію представляють Miroslava Adamik Šimegová з Педагогічного факультету Trnavská univerzita v Trnave, Tatiana Rohaľová з Кафедри гуманітарних наук, Факультет виробничих технологій у Пряшеві, Technická univerzita v Košiciach, Wanda Baranowska з Department of Social Sciences, Wyższa Szkoła Biznesu i Nauk o Zdrowiu in Łódź, Witold Ostafiński, старший викладач, Bronisław Markiewicz State School of Higher Vocational, Education in Jarosław, Польща, Zbigniew Ruszaj, Państwowa Wyższa Szkoła Techniczno-Ekonomiczna im. ks. B. Markiewicza w Jarosławiu. Свій проєкт представляють авторки Jurina Rusnáková та Marianna Šramková з Дослідницько-освітнього та консультаційного центру, Факультет соціальних наук та охорони здоров’я, Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre.
У третій частині збірника INKLUZÍVNA DIAGNOSTIKA – INTERDISCIPLINÁRNE SÚVISLOSTI, проблематику у статті «Diagnostika dyslexie v inkluzívnom prostredí vysokej školy» розкривають Alena Dufeková та Erik Žovinec з Кафедри педагогіки, Педагогічний факультет, Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre. Darina Havrlentová з Філософського факультету Univerzita sv. Cyrila a Metoda v Trnave висвітлює важливу сферу у статті «Šikanovanie z pohľadu forenzného psychológa». Silvester Sawicki з Кафедри педагогічних студій, Факультет гуманітарних наук, Žilinská univerzita v Žiline описує у статті «Akceptovanie detských interpretácií javov vo vyučovaní» навчальний підхід та модель, що базується на дитячому світі та його інтерпретаціях явищ, пропонуючи дітям можливість бути самими собою, зберігати їхню типову дитячу допитливість та прагнення до пізнання протягом усього шкільного навчання. Співавтори з Vysokej školy zdravotníctva a sociálnej práce sv. Alžbety v Bratislave, Michaela Fedorová, Andrea Hurbanová, Jozef Vražel, розглядають психосоціальні розлади у дітей з проблемним розвитком у статті: «Psychosociálne poruchy u detí s problematickým vývinom». Вони вказують на застосування міждисциплінарного підходу в цій галузі. Значення мультисенсорного середовища та його компонентів у лікувально-педагогічній діагностиці та терапії розкривають співавторки Ivana Lištiaková та Zuzana Fábry Lucká з Інституту соціальних студій та лікувальної педагогіки, Педагогічний факультет, Univerzita Komenského v Bratislave, у статті: «Liečebnopedagogická diagnostika a terapia v multisenzorickom prostredí», де вони представляють спосіб фіксації лікувально-педагогічної діагностики та інтервенції за допомогою онлайн-інструменту, створеного в межах проєкту LLP Leonardo da Vinci ICF-Train, який використовує Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я для дітей та молоді (МКФ).
Tímea Trzos з Кафедри соціальних студій та спеціальної педагогіки, Факультет природничо-гуманітарних та педагогічних наук, Technická univerzita v Liberci, у своїй статті: «Žiaci s duševným ochorením – ich špeciálne vzdelávacie potreby a inkluzívne vzdelávanie», нагадує: «у майбутньому необхідно зосередити увагу на подальшому покращенні якості життя учнів з психічними захворюваннями та забезпечити їм достатній соціально-правовий захист». Zuzana Juščáková з Národného ústavu certifikovaných meraní výsledkov vzdelávania v Bratislave у статті: «Socioekonomický a kultúrny status a vedomostná úroveň žiaka», зазначає, що в межах проєкту ESF – «Zvyšovanie kvality vzdelávania na základných a stredných školách s využitím elektronického testovania», проводилося вивчення соціальних та медичних обмежень учнів початкових та середніх шкіл, при цьому вона вказує, що це дослідження є проблематичним також тому, що саме поняття обмеження не є однозначно визначеним. Veronika Dolejš з Кафедри педагогічних студій, Педагогічний факультет, Trnavská univerzita v Trnave представляє результати своєї роботи у статті: «Meranie kvality života žiakov so zrakovým postihnutím v špeciálnych a bežných školách».
Останню серію статей RODINA A INKLUZÍVNA ŠKOLA відкриває Naďa Bizová, Кафедра педагогічних студій, Педагогічний факультет, Trnavská univerzita v Trnave, статтею: «Postoje rodičov detí s postihnutím k inkluzívnej edukácii». Стаття спрямовує увагу на фактори, що визначають ставлення батьків до інклюзивної освіти, висвітлює вибрані закордонні результати досліджень та вказує на певні погляди батьків дітей з інвалідністю із західнословацького регіону. Barbora Kováčová з Кафедри лікувальної педагогіки, Інститут соціальних студій та лікувальної педагогіки, Педагогічний факультет, Univerzita Komenského v Bratislave, представляє у статті: «Pripravenosť materských škôl na začlenenie – výskumné zistenia a navrhované stratégie», актуальну проблему дошкільних закладів, пов’язану зі зростаючою медичною гетерогенністю дітей, зв’язок якої стосується створення та реалізації інтеграційного середовища. На конкретних емпіричних показниках вона пропонує погляд на проблематику умов, які створюють дошкільні заклади при прийомі та навчанні дітей з обмеженими можливостями. Anna Skokanová з PF KU у статті: «Asistent pedagóga ako participient na rozvíjaní kongnitívnych funkcií rómskych žiakov», представляє ефективність освітнього процесу з огляду на присутність чи відсутність асистента вчителя в класі. Helena Kuberová з KLP PF KU представляє можливості лікувальної педагогіки у статті: «Montessori pedagogika ako jedna z ciest inklúzie.» На думку авторки, лікувальна педагогіка, що використовує методи за Марією Монтессорі, відіграє важливу соціальну роль у процесі інтеграції та інклюзії осіб, для яких ці методи є дуже доречними. Використання цього наочного способу навчання може також допомогти особам старших вікових категорій з різними розладами та захворюваннями. Vladimíra Beliková з Кафедри педагогіки, Педагогічний факультет UKF v Nitre, у статті: «Sociálne prostredie v podmienkach inklúzie žiakov so sluchovým postihnutím v edukačnom prostredí» висвітлює ідеал інклюзивної освіти, який в останні десятиліття став пріоритетною ідеєю освітніх систем у світі. Інклюзивна освіта, на думку авторки, дозволяє всебічний розвиток усіх осіб, включаючи тих, кому у розвитку власного потенціалу заважають фізичні, психічні та, особливо, соціальні перешкоди. Представлена стаття розглядає менш обговорювану тему, спрямовану на соціальну інклюзію учнів з порушеннями слуху в освітньому середовищі звичайної початкової школи. Wojciech Błażejewski з Instytutu Humanistycznego, Państwowa Wyższa Szkoła Techniczno-Ekonomiczna w Jarosławiu im. B. Markiewicza з Польщі представив статтю: «Inkluzívna klíma študentských projektov.
Ліана Чіжмарова зі Спортивної гімназії в Кошицях подала у статті: «Альтернативне викладання англійської мови в початковій школі як частина інклюзивної освіти» застосування певних підходів альтернативної педагогіки Susan Kowalik у контексті викладання англійської мови. Подібно до цього, Маріан Амброзі з Приватної гімназії в Попраді у статті: «Урок філософії за методом високоефективного навчання» розглядає застосування педагогічних принципів Susan Kovalik та Karen Olsen у дидактиці філософії.
Серію статей завершує Вероніка Гашкова з PF KU статтею: «Підтримка інклюзії в установах, що забезпечують виховання у вільний час». Стаття аналізує можливості підтримки інклюзії у вибраних установах, що забезпечують виховання у вільний час. Вона висвітлює можливості виховання до інклюзії через форми освіти за інтересами, такі як гуртки, peer-програми, дитячі табори тощо.
Організатори планують і надалі продовжувати цикл міжнародних наукових конференцій та дискутувати з різними фахівцями у сфері інклюзії та лікувальної педагогіки.
Редакторки
ЗМІСТ
ІНКЛЮЗИВНИЙ КЛІМАТ – МОЖЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ТА ТЕРАПІЇ
Metody vybraných expresivních terapií a gestalt přístup jako podpora inkuzivity POLÍNEK, Martin Dominik
Využití programů rozvoje kognitivních schopností u dětí s problémy v chování HUTYROVÁ, Miluše
Zaburzenia w rozwoju mowy u dzieci w wieku przedszkolnym, a działania podejmowane przez nauczycieli – przykłady praktyczne NAZARUK, Stanisława
Аспекти інклюзії на уроці фізичного виховання через компенсаторну функцію STUPÁK, Bohuslav
Рухливі ігри як засіб подолання агресивності у дітей з легким ступенем розумової відсталості PETROVIČ, Peter
Vytváření inkluzivního klimatu s využitím rytmu HRICOVÁ, Lenka
Totální exkluze JŮZL, Miloslav, BARGEL, Miroslav
Можливості підтримки інклюзії дітей з дитячих будинків SABOLÍKOVÁ, Marta
ІНКЛЮЗИВНИЙ ПЕДАГОГ – ВІДНОСИНИ ТА КОМУНІКАЦІЯ
Проблеми та виклики педагогічних і фахових працівників при створенні інклюзивного клімату в початкових школах Словаччини ADAMÍK ŠIMEGOVÁ, Miroslava
Професіоналізм особистості інклюзивного педагога ROHAĽOVÁ, Tatiana
Competences of Inclusive Educators – Crucial Category of Early Years Teacher Profession BARANOWSKA, Wanda
The Abilities, Sensibilities and Knowledge that Make an Inclusive Educator OSTAFIŃSKI, Witold
Проєкт «Інклюзивна модель освіти на передшкільному ступені шкільної системи – MRK 2» RUSNÁKOVÁ, Jurina, ŠRAMKOVÁ, Marianna
Komunikacja w pokoju nauczycielskim RUSZAJ, Zbigniew
ІНКЛЮЗИВНА ДІАГНОСТИКА – МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ
Діагностика дислексії в інклюзивному середовищі вищого навчального закладу DUFEKOVÁ, Alena, ŽOVINEC, Erik
Булінг з погляду судового психолога HAVRLENTOVÁ, Darina
Прийняття дитячих інтерпретацій явищ у навчанні SAWICKI, Silvester
Психосоціальні розлади у дітей з проблемним розвитком FEDOROVÁ, Michaela, HURBANOVÁ, Andrea, VRAŽEL, Jozef
Лікувально-педагогічна діагностика та терапія в мультисенсорному середовищі LIŠTIAKOVÁ, Ivana, FÁBRY LUCKÁ, Zuzana
Учні з психічними захворюваннями – їхні спеціальні освітні потреби та інклюзивна освіта TRZOS, Tímea
Соціально-економічний та культурний статус і рівень знань учня JUŠČÁKOVÁ, Zuzana
Вимірювання якості життя учнів із порушеннями зору у спеціальних та звичайних школах DOLEJŠ, Veronika
РОДИНА ТА ІНКЛЮЗИВНА ШКОЛА
Ставлення батьків дітей з інвалідністю до інклюзивної освіти BIZOVÁ, Naďa
Готовність дитячих садків до інтеграції – результати досліджень та запропоновані стратегії KOVÁČOVÁ, Barbora
Асистент педагога як учасник розвитку когнітивних функцій ромських учнів SKOKANOVÁ, Anna
Педагогіка Montessori як один із шляхів інклюзії KUBEROVÁ, Helena
Соціальне середовище в умовах інклюзії учнів із порушеннями слуху в освітньому середовищі BELIKOVÁ, Vladimíra
Інклюзивний клімат студентських проєктів BŁAŻEJEWSKI, Wojciech
Альтернативне викладання англійської мови в початковій школі як частина інклюзивної освіти ČIŽMÁROVÁ, Liana
Урок філософії за методом високоефективного навчання AMBROZY, Marián
Підтримка інклюзії в установах, що забезпечують виховання у вільний час HAŠKOVÁ, Veronika
Редактори: doc. PhDr. Helena Kuberová, PhD. Mgr. Veronika Hašková, PhD.
Рецензенти: Prof. PhDr. Marta Horňáková, PhD. Mgr. Pavol Janoško, PhD.
Видавець VERBUM – видавництво Католицького університету в Ружомбероку Hrabovská cesta 5512/1A, 034 01 Ružomberok Рік видання 2014 Верстка Mgr. Veronika Hašková, PhD. ISBN 978-80-561-0176-6