Словаччина, попри чималі економічні проблеми, сприймає Республіку Молдова як країну з потенціалом зростання та інтеграційними амбіціями. Не випадково з 2009 року Молдова є пріоритетною країною (спочатку проєктною, згодом програмною) у межах Офіційної допомоги з метою розвитку (ODA) СР, і кількість проєктів, підтриманих коштами Slovak Aid, зростає. Дипломат із питань розвитку Петер Томашек наводить конкретні приклади допомоги та словацько-молдовської співпраці.

Молдова з 2009 року є пріоритетною країною словацької ODA; влітку 2013 року в Молдові було відкрито дипломатичне представництво СР, а восени 2013 року підписано міжурядову угоду про співпрацю в галузі розвитку. Скільки проєктів розвитку було там реалізовано загалом?

Молдова з 2014 року (згідно із Середньостроковою стратегією ODA на 2014–2018 роки) є програмною країною словацької ODA, що означає, що разом із Кенією та Афганістаном вона становить пріоритетний фокус із територіальної точки зору. У 2014 році для Молдови було оголошено окремий конкурс на подання проєктів, у межах якого було затверджено 6 нових проєктів на загальну суму близько 600 000 євро. Реалізація цих проєктів поступово розпочинається восени 2014 року. Крім того, у 2014 році було затверджено та впроваджено 20 мікрогрантів — малих проєктів до 5 000 євро, призначених переважно для сільських громад. До 2014 року Молдова була проєктною країною в межах конкурсів для країн Східного партнерства. Загалом до 2014 року було реалізовано 12 проєктів на суму понад 1 млн євро та 42 мікрогранти на суму 200 тис. євро.

За допомогою програми CETIR реалізуються короткострокові навчальні візити (до 5 днів) молдовських експертів до Словаччини або, навпаки, словацьких експертів до Молдови. Самі заходи відбуваються у формі семінарів або робочих зустрічей, спрямованих на передачу досвіду словацьких інституцій, необхідного для розбудови спроможностей їхніх молдовських колег.

Першим кроком є визначення специфічного «know-how», з яким молдовській стороні потрібна допомога; згодом Посольство СР у Кишиневі, а також SAMRS у Братиславі допомагають визначити відповідну словацьку інституцію для обміну досвідом. Якщо словацька інституція погоджується і має достатні спроможності для реалізації проєкту CETIR, узгоджується спосіб реалізації. У деяких випадках доцільніше провести семінар словацькими експертами для більшої кількості учасників безпосередньо в Молдові, в інших — краще організувати навчальний візит експертів із РМ, щоб вони могли побачити функціонування словацьких інституцій на практиці.

У 2014 році були реалізовані, наприклад, семінари Антимонопольного управління СР для молдовської Ради з питань конкуренції; візит працівників Офісу Президента РМ до Офісу Президента СР, а також тривалий час діє співпраця через професійні стажування між Корпусом тюремної та судової варти та Пенітенціарною службою Молдови.

Яким є секторальне спрямування словацької ODA в Молдові?

У травні 2014 року було затверджено Стратегію СР щодо співпраці з метою розвитку з Республікою Молдова на 2014–2018 роки, у якій визначено два секторальні пріоритети: Перший: Належне врядування — з метою: «Шляхом обміну трансформаційним досвідом СР підтримати розбудову стабільної та демократичної Республіки Молдова з ефективно функціонуючим державним управлінням, самоврядуванням та сильним громадянським суспільством».

Другий пріоритет: Вода та санітарія — з метою: «Поліпшити якість життя та здоров’я жителів Молдови шляхом ефективного та сталого управління водними ресурсами та відходами».

У якому стані перебуває неурядовий сектор у Молдові та якої форми підтримки чи допомоги з нашого боку він потребує?

Неурядовий сектор поступово, зокрема завдяки підтримці іноземних донорів, розвивається і стає важливою частиною суспільства. Проте інтенсивна іноземна допомога певною мірою деформує розвиток у цій сфері, оскільки підтримку у формі проєктів розвитку отримують переважно сильні, вже встановлені неурядові організації зі столиці. З іншого боку, досить слабо розвинене «grass-roots» громадянське суспільство (особливо в регіонах), яке активізувало б людей у напрямку поліпшення умов у їхніх власних містах і селах.

З боку СР було б доцільно підтримувати громадянський активізм, зміцнення локальних ініціатив у сфері демократизації, місцевого розвитку, довкілля, з якими ми маємо добрий досвід в СР останніми роками. Особливу увагу слід приділити дітям та молоді, які є більш відкритими до нових поглядів на суспільство і в майбутньому можуть самі ініціювати важливі заходи громадянського суспільства.

Які форми допомоги є звичними? Які інструменти використовує МЗСЄЗ СР чи безпосередньо ПС СР у Кишиневі?

Основним інструментом є двосторонні проєкти так званої малої грантової схеми. Вони подаються в межах конкурсу, оголошеного SAMRS словацькими організаціями, які подають проєкт разом із молдовським партнером.

Далі йдуть мікрогранти, які належать до компетенції посольства, та вже згадані проєкти CETIR. Для РМ також відкрита програма підприємницьких партнерств (спрямована на підтримку успішних підприємницьких ідей у РМ у співпраці зі словацькими партнерами).

У майбутньому ми плануємо запровадження й інших інструментів. SAMRS у співпраці з посольством має ідентифікувати, формулювати та згодом реалізовувати власні проєкти розвитку. Також планується реалізація тристоронніх проєктів розвитку (наприклад, із ЧР).

Повільно, окрім великих грантових схем підтримки, до уваги потрапляють і простіші форми підтримки, так звані мікрогранти. Як швидко ці кошти витрачаються?

До мікрогрантів є досить великий інтерес. Їхня підготовка та впровадження є досить простими, проте проблемою залишається якість поданих заявок, оскільки молдовські суб’єкти не мають необхідних знань та досвіду з підготовки та реалізації проєктів.

Цього року в РМ було підтримано загалом 20 мікрогрантів, що становить аж третину всіх мікрогрантів із коштів SlovakAid.

Тематично вони були спрямовані переважно на малі реконструкції в сільських школах, підтримку спортивних заходів дітей шляхом закупівлі спортивного обладнання, закупівлю медичних засобів для соціально незахищених пацієнтів тощо. За допомогою останніх двох мікрогрантів цього року молдовським лікарням було подаровано два автомобілі швидкої медичної допомоги. Хоча автомобілі були вживаними, вони були поставлені в хорошому стані та з надстандартним медичним обладнанням. З огляду на поточний стан медичної інфраструктури в РМ, така допомога має велике значення.

Нещодавно МЗСЄЗ СР, а також SlovakAid оприлюднили вичерпний звіт з Евалюаційної поїздки до Молдови щодо 4 конкретних проєктів. Як вони виконали очікувані цілі та критерії евалюації?

Зазначені проєкти були оцінені незалежними евалюаторами загалом позитивно, і поставлені цілі були досягнуті. Звісно, деякі аспекти впровадження не уникли критики — для нас це дуже важливий зворотний зв’язок з огляду на майбутні проєкти розвитку.

Оцінювання окремих проєктів, а також загальної стратегії буде одним із ключових елементів для успішної діяльності SlovakAid у Республіці Молдова. Нещодавно було затверджено Стратегію моніторингу та оцінювання двосторонньої співпраці задля розвитку Словацької Республіки, і у співпраці з UNDP SAMRS сформулює детальні рамки запланованих результатів та індикаторів для стратегії ODA у Республіці Молдова.

Як на дані результати проєктів реагувала місцева спільнота, прямі користувачі допомоги/співпраці?

Молдовани, звісно, дуже вдячні за проєкти співпраці задля розвитку. Ця вдячність завжди найбільш помітна на рівні місцевих (сільських) громад, де навіть проєкт з невеликим бюджетом (наприклад, мікрогрант) може суттєво сприяти покращенню життя мешканців.

З іншого боку, Республіка Молдова є країною, яка є довгостроковим отримувачем допомоги задля розвитку в досить великому обсязі. Ця допомога може в деяких випадках знижувати рівень власної ініціативи та мотивувати до покладання на те, що «наші проблеми вирішить хтось інший». Це є одним із викликів для всієї донорської спільноти в Республіці Молдова, яка намагається координувати свою діяльність так, щоб не виникало дублювання і щоб проєктами було досягнуто якомога більшого ефекту.

У 2010 та 2014 роках був медіатизований проєкт «Питна вода для села Dezghinja», який впроваджувала ADRA Slovensko. У даній області відновлювалися артезіанські свердловини. Як справи у Молдові щодо доступу до питної води?

Просто кажучи – дуже погано. Доступ до питної води є однією з найсерйозніших проблем розвитку Республіці Молдова, і саме тому це одна з пріоритетних тем SlovakAid у Республіці Молдова. До водопровідної мережі підключено лише близько двох третин домогосподарств. У сільській місцевості це лише близько 37 %. Якщо існує водопровідне підключення, вода часто не є придатною для пиття.

Ще гіршою є ситуація у сфері санітарії, оскільки в сільській місцевості практично відсутня каналізація. Часто так, наприклад, трапляється, що діти в школі змушені ходити до вбиральні на подвір’ї...

У минулому зі Словацької Республіки було фінансово підтримано гуртожиток Спілки людей з вадами зору або модернізацію молдовського суспільного телебачення (навіть у присутності міністра Lajčák). Який цікавий проєкт ви б ще згадали?

Було реалізовано чимало цікавих проєктів, але я б згадав скоріше ті, що наближаються, від яких ми багато очікуємо. Це, наприклад: розбудова спроможностей громадянського суспільства та місцевого самоврядування в Гагаузії, співпраця ZMOS та Конгресу місцевих органів влади Республіки Молдова у зв’язку з майбутнім процесом децентралізації, водогосподарське планування у сфері санітарії вод або підтримка інтегрованого міського планування.

Доки, на вашу думку, допомога задля розвитку, або співпраця в Молдові (як країні, що намагається вступити до ЄС) буде потрібною?

На це запитання важко відповісти. Це залежить насамперед від самих молдован, від їхньої власної ініціативи, бажання та здатності змінювати власну країну. Зближення з ЄС може бути, звісно, важливим фактором для підтримки необхідних реформ, але знову наголошу, що залежить від молдован, як вони використають цю можливість. У цьому напрямку їм може бути Словацька Республіка, як країна, що успішно пройшла процес трансформації, хорошим прикладом – і не лише успіхами, а й уроками з деяких помилок (оскільки ми все ще далекі від досконалості)...

Словаччина, однак, безперечно пройшла успішну зміну у сфері економіки та суспільства, і на початку цього процесу навряд чи хтось сказав би, що колись і Словаччина буде країною, яка з отримувача стане донором допомоги задля розвитку. Важливим кроком на цьому шляху будуть для молдован і майбутні парламентські вибори (наприкінці листопада), бо вони можуть суттєво вирішити майбутній напрямок своєї країни.

Як ZÚ моніторить діяльність словацьких волонтерів, що працюють у Молдові?

У дотеперішній діяльності ZÚ в рамках SlovakAid було відправлено до Республіки Молдова поки що лише одного волонтера. Працювали тут, проте, і двоє волонтерів у рамках Європейської волонтерської служби. З усіма ми були або перебуваємо в контакті та допомогли з адаптацією на початку перебування. Волонтери були ініціативними та виявили жвавий інтерес до функціонування SlovakAid у Республіці Молдова. Через контакт із ZÚ вони мали можливість ближче ознайомитися з реалізованими проєктами, а деякі під час моніторингу навіть особисто відвідати.

З волонтерами ми маємо дуже добрий досвід і їхню діяльність у Республіці Молдова дуже підтримуємо. Віримо, що в найближчому майбутньому в Республіці Молдова працюватиме більше волонтерів зі Словаччини.

Текст: Božena Baluchová, Фото: Peter Tomášek, www.slovakaid.sk