Ivan Štúr, Bratislava – Хотів би прояснити ці три поняття у стосунку до психології. Чи можете ви уявити здорового, мудрого психолога з характером? Здоров’я не є метою, а лише засобом для доброго життя (Jaro Křivohlavý, 2001, Psychologie zdraví). Споживання ліків та постійні фітнес-тренування у Словаччині свідчать скоріше про протилежне. Однак здоров’я означає також емоційне здоров’я, або, ще краще, бути людяно здоровим, тобто мати адекватні та достатньо глибокі почуття (Konrád Lorenz, 8 smrteľných hriechov – vyhasnutie citov, 1990). У цьому сенсі здоровий психолог має бути достатньо чутливим. Де знайти глибше занурення в людську душу, ніж у філософії та мистецтві? Zbyněk Vybíral (Psychológie jinak, 2006) зазначає, що поезія випереджає психологію у дослідженні особистого світу. Якщо мене – як психолога – цікавить сенс життя людини, я не можу оминати філософію; якщо я маю стосунок до індивіда, то мистецтво, а поезія особливо, є школою емпатії. Як інакше зрозуміти людину без того найпрекраснішого, що вона створила? У «Книзі апокрифів» (Karel Čapek, 1945) ми знайдемо три терміни: кмітливість, розум і мудрість. Кмітливість жорстока до людини, розум шукає об’єктивності, але сказати про людину, що вона мудра, — це ніби висловити, що ми її любимо. Такого погляду я в психології не знайшов. Спроба визначити мудрість є безнадійною. Симпатично про це пише Uršula Staudingerová (2001), що мудрі люди використовують інтелект та емоції в гармонії, розуміють труднощі та проблеми життя, вміють витримувати невизначеність, є гнучкими, грайливими, а не ригідними тощо. Хоч як би було потрібне визначення мудрості, чи не є це виразом здатності прожити гарне життя? Це означає культивувати себе, співпрацювати та підтримувати інших людей і берегти довкілля? У цьому сенсі мудрість була б індивідуальною, у кожного все ж таки трохи відмінною потенцією. До психології мудрості я б обов’язково додав мужність, гумор і здатність до емпатії. Чи не є спосіб проживання земного часу найважливішою характеристикою людини, що найкраще виражає її розум, почуття та волю? Розуміння людини означає відкрити, у чому і в якому напрямку вона мудра.

Нарешті, характер — це повага до себе, до інших людей (надійність у вчинках), а також до життя взагалі. І в характері виразно проявляється ставлення до життя, часто в найдраматичніших ситуаціях. На жаль, і психологи співпрацювали з нацистською (Gardista, 13. 5. 1943) та комуністичною тоталітарією (Pravda 10. 6. 1976), нерідко на шкоду власним, менш адаптивним колегам. Ще й сьогодні ми зустрічаємося з надзвичайно довгим і однобічним експертним висновком, з іншого боку, я чекаю на симпатичну статтю про експертний висновок як терапію. Ще й сьогодні симпатичний і здібний психолог вдає з себе посаду, якої не досяг, інший перешкоджає публікації, яку не читав. Позиція влади спокушає до її зловживання – це кожен має пильнувати сам! Нарешті, вчинок психолога Juraj Martínek з характером через контрнормалістичну рецензію у Bratislavské lekárske listy (рік 66, № 3, 1976, стор. 367/8).

Для мене чистий характер без результативності є порожнім, а результативність без характеру — небезпечною. Так це можна знайти у конгеніальному перекладі Jaroslav Vrchlický п’єси Edmond Rostand «Сірано де Бержерак»: «Моя помилка, мені цього досить, я не хочу подобатися, я віддаю перевагу ненависті...».

Стаття була опублікована у збірнику матеріалів конференції «Psychológia zdravia - Zdravie a múdrosť. Psychológia zdravia a syndróm vyhorenia. Rodové rozdiely v zdraví». Конференція відбулася у 2009 році. Укладач: PhDr. Dušan Selko, CSc., MPH, Mgr. Róbert Ďurka, PhD. Збірник видано за фінансової підтримки Národného ústavu srdcových a cievnych chorôb, a. s., Братислава Видавець: Národný ústav srdcových a cievnych chorôb, a. s., Братислава у видавництві MAURO Slovakia s.r.o., Братислава 2010, ISBN 978-80-968092-6-4