Один із наймолодших кліматологів у Чехії та Словаччині, Jozef Pecho, пояснює, як Земля глобально нагрівається, чому тануть льодовики в Арктиці та як кожен із нас може пом'якшити негативні прояви зміни клімату.

Як би ви коротко і зрозуміло пояснили широкому загалу, що означає зміна клімату? Йдеться про зміни всіх відомих фізичних (метеорологічних) величин, якими ми описуємо не лише поточний стан погоди, а й у довгостроковій перспективі її середній характер, тобто клімат. Це насамперед зміни (зростання) температури повітря, атмосферних опадів, вологості повітря, хмарності і, зрештою, руху повітря. Тому кліматична зміна — це далеко не лише глобальне потепління, хоча, зрозуміло, саме воно стоїть на її початку, оскільки всі інші величини змінюються переважно залежно від змін температури повітря.

Який це має вплив на населення? Стрімкий відступ гірських льодовиків, зменшення площі морського льоду в Арктиці, зростання рівня океанів або навіть зміщення ареалів поширення рослинних і тваринних видів — це лише найбільш помітні прояви кліматичної зміни, і багато з них починають приносити людському суспільству досить неприємні наслідки. Наприклад, менш часта поява дощових днів у деяких регіонах світу призводить до тривалої посухи, яка становить проблему не лише з погляду виробництва продуктів харчування, а й здатності забезпечувати людей водою. Зміна клімату також призводить до змін характеру погоди, яка в багатьох регіонах стає екстремальнішою (хвилі спеки, екстремальні опади, раптові зміни температури повітря).

Звідусіль ми чуємо, що в глобальному потеплінні винні ми самі. Це правда? Значною мірою це правда, оскільки за згаданими змінами хімізму атмосфери слід бачити насамперед людську господарську діяльність, таку як виробництво та споживання енергії, транспорт, вирубка лісів, інтенсифікація сільського господарства, а також, наприклад, виробництво цементу. Кожна тонна спаленого вугілля або нафти призводить до виробництва вуглекислого газу, який, поряд із водяною парою, належить до найважливіших парникових газів. Вони здатні утримувати в атмосфері тепло, що виникає при нагріванні земної поверхні прямим сонячним випромінюванням. Це тепло, що поширюється від земної поверхні в атмосферу, утримується молекулами парникових газів і «відбивається» назад до земної поверхні. Проблема, однак, у тому, що цей ефект саме через вищі концентрації вуглекислого газу та деяких інших парникових газів постійно і швидко посилюється, що проявляється насамперед підвищенням середньої глобальної температури.

Найбільше прикладів негативного впливу зміни клімату на життя людей ми бачимо на африканському континенті, особливо в країнах, що розвиваються. Чому? Країни, що розвиваються, часто занадто бідні, щоб швидко впоратися з її наслідками. Проте це далеко не лише питання грошей, а й правильного «know-how». У Європі (порівняно зі світом, що розвивається) ми все ще маємо кращі матеріальні умови для того, щоб боротися з цими наслідками. Однак якщо в наступні десятиліття швидкість зміни клімату перевищить межу «стерпності», великі проблеми матиме і розвинений світ, включаючи економічно найсильніші держави.

Чи не варто нам у Словаччині хвилюватися, що зміна клімату змінить наші життєві звички? Прояви кліматичної зміни помітні і в Словаччині. Підвищення середньорічної температури має позитивний вплив на розширення основного вегетаційного періоду. Проте слід визнати, що все частіше з'являються саме ті негативні прояви кліматичної зміни — екстремальна погода у вигляді сильніших бур, частіші повені, триваліші посухи та екстремальніші хвилі спеки влітку. Зміна клімату, безумовно, вимагатиме і в Словаччині зміни наших життєвих звичок. Відмова від споживацького суспільства, перехід до локального самозабезпечувального сільського господарства, використання локальних джерел енергії можуть бути цілком позитивними змінами для нашого суспільства.

Глобальне потепління не варто сприймати легковажно. Проте існують думки, що нічого серйозного не відбувається — Земля з усім впорається. То як воно насправді? Ймовірно, вперше в історії Землі на її поверхні з'явилася біологічна істота, яка здатна впливати на клімат на глобальному рівні. Однак якщо цей вплив є неконтрольованим, то це дуже небезпечна гра — не лише для нас, людей, а й для всієї біосфери. Земля з цією швидкою кліматичною зміною, безумовно, зможе впоратися. Питання лише в тому, чи зможемо це зробити ми, люди, зі своєю складною технологічною цивілізацією.

Як у нас справи із забезпеченням харчування? Чи справді в морях меншає риби, а врожаю (зернових чи овочів) стає менше через екстремальні посухи та нестачу дощів? Продовольча безпека в розвинених, і насамперед у країнах, що розвиваються, через наслідки кліматичної зміни перебуває під великою загрозою. Ключова проблема майбутнього — як нагодувати постійно зростаючу кількість жителів світу в час, коли виробництво продуктів харчування починає наштовхуватися на свої межі і перебуває під загрозою через зміну клімату. Нестача продуктів харчування проявляється у майже неконтрольованому зростанні цін на основні продукти. Загальний стан світових запасів окремих продовольчих товарів знижується також через такі події, як великі втрати врожаю зернових у Росії у 2010 році (як наслідок надзвичайної спеки влітку 2010 року). Сучасні океани перебувають у справді жалюгідному стані. Не лише комерційне рибальство, а й швидкі зміни океанічного середовища (зростання температури та кислотності води загрожує цілим харчовим ланцюгам, особливо в тропічних регіонах) суттєво загрожують продуктивній функції цього середовища, не кажучи вже про наслідки забруднення океанів пестицидами, важкими металами, нафтопродуктами чи навіть пластиком.

Ви один із наймолодших кліматологів у СР. Докторат ви закінчуєте в академії наук у ЧР. Чому ви обрали кліматологію? Кліматологія зацікавила мене лише в середній, а потім головним чином у вищій школі. Цією галуззю я займаюся вже близько 15 років. Це одна з найкомплексніших природничих наук, які ми знаємо. Ви повинні мати основи не лише з метеорології, а й з географії, статистики, фізики, геології, історії, хімії та біології. Потрібні роки, щоб зрозуміти принаймні найосновніші закономірності формування клімату та його довгострокові зміни. Людина в цій галузі вчиться постійно, постійно відкриває нове. І це в кліматології найпрекрасніше.

На листопадовій кліматичній конференції SKCH у Братиславі ви з колегою Alexandrom Ačom представили цікаву доповідь. Чому саме вона була присвячена? Ми представили проблематику зв'язку виникнення різних типів погодних екстремумів із кліматичною зміною — результати дослідження хвиль спеки, посухи, екстремальних опадів, ураганів і тайфунів та інших феноменів з усього світу. Стаття доводить, що певні типи справді мають тенденцію бути виразнішими або виникати частіше в теплішому кліматі. Виявляється, що деякі екстремальні погодні події без кліматичної зміни, можливо, не відбулися б або відбулися в набагато меншому масштабі.

Професор Milan Lapin є не лише словацьким кліматологом найвищого рівня, а й шанованим і визнаним фахівцем за кордоном. Саме завдяки йому такі поняття, як зміна клімату або парниковий ефект атмосфери, стали відомі широкому загалу. Мені пощастило не лише навчатися у професора, а й співпрацювати з ним. Проте я вважаю, що попри таку визначну особистість, якою є професор Lapin, проблемі зміни клімату у нас приділяється замало уваги. Позитивним є те, що нею починають займатися органи місцевого самоврядування. Вони усвідомлюють, що локальний розвиток у майбутньому буде значною мірою обмежений саме наслідками зміни клімату.

Наскільки серйозно слід сприймати катастрофічні сценарії та прогнози погоди на найближче століття? Сценарії майбутнього розвитку клімату в найближчому столітті не віщують нічого приємного. Ймовірно, до кінця цього століття глобальна температура повітря зросте на 3–4°C. Можливо, це здається невеликою зміною, але якщо це станеться, це буде найшвидша зміна клімату у відомій геологічній історії Землі (за останні щонайменше 60 мільйонів років). Усе, зрозуміло, залежатиме від того, у якому напрямку розвиватиметься все суспільство, як ми вирішимо нашу проблему з отриманням достатньої кількості енергії, як ми впораємося з ростом населення та цілою низкою інших глобальних проблем. Проте вирішальним буде обмеження наших величезних викидів вуглекислого газу до якомога нижчого рівня.

Як ми можемо зупинити процес глобального потепління та негативних проявів зміни клімату? Боюся, що глобальне потепління та негативні прояви зміни клімату ми вже не в змозі на цій стадії зупинити. Що б ми зараз не зробили, потепління триватиме ще кілька десятиліть, головним чином через теплову інерцію океанів і той факт, що глобальна температура лише починає наздоганяти нинішню високу концентрацію CO2 в атмосфері. Проте, що ми точно можемо зробити, так це спробувати сповільнити швидкість цього потепління до більш прийнятного рівня (передусім шляхом скорочення викидів CO2) і таким чином обмежити найбільш негативні наслідки. Проблематика зміни клімату є дуже ключовою для всіх нас. Ймовірно, ще ніколи в історії для нас не було так надзвичайно важливо глибоко зрозуміти зміни, що відбуваються навколо нас (і переосмислити наш спосіб життя та ставлення до природи). Йдеться про наше колективне виживання.

Текст: Božena Baluchová, Фото: архів Jozef Pecho Інтерв'ю було підготовлено для журналу Charita 4/2012, або 1/2013 (тема: Кліматична освіта).