Допомагати нужденним у районах, що потерпають від гуманітарної кризи, можна також шляхом відправлення гуманітарних добровольців та доброволиць безпосередньо в місця, постраждалі від війни, землетрусу чи тайфуну. Однак самому відправленню передує ретельна підготовка, якій ADRA Slovensko приділяє надзвичайно велику увагу.
До добровольчої ініціативи «EU Aid volunteers», яку свого часу запустила Європейська комісія, як перша словацька неурядова організація долучилася також гуманітарна та розвивальна організація ADRA Slovensko. Це був логічний крок, оскільки вона тривалий час займається розбудовою змістовного добровольництва як вдома, так і у світі. Досі вона готувала молодих людей до їхніх «місій» у так звані країни, що розвиваються. Нещодавно вона розширила своє портфоліо менеджментом гуманітарних добровольців та доброволиць. Проєктна менеджерка ADRA Slovensko, Alena Horváthová, в інтерв'ю розповідає, як виглядає вся підготовка до такого добровольчого перебування в країні, охопленій гуманітарною кризою.
Чому Європейська комісія взялася за проєкт підготовки та відправлення гуманітарних добровольців та доброволиць у межах ініціативи «EU Aid volunteers»? Європейська комісія як головний донор проєкту своїм гаслом: «We care. We act.» висловлює свою мету достатньо чітко – потрібно втручатися всюди, де природне лихо чи соціальний конфлікт вимагають інтервенції. Бо це стосується всіх нас, і навіть у Словаччині ми повинні бути солідарними з нужденними. І це постійно, а не лише раз на рік – у передріздвяний період. Адже щороку події типу тайфунів, повеней, екстремальної посухи, зсувів ґрунту, землетрусів, воєнних конфліктів чи громадянських воєн позбавляють даху над головою, їжі, роботи, безпеки та можливості утримувати сім'ю мільйони жителів, насамперед у країнах Глобального Півдня.
Яка ваша особиста історія у сфері добровольництва? Ще під час навчання, а згодом і під час роботи, я долучалася як доброволиця до різних заходів вдома та за кордоном. Цього року я, наприклад, допомагала з програмою навчальної підтримки дітей в Індії, минулого року долучилася до збору продуктів для нужденних у Словаччині. В ADRA Slovensko я два роки керувала проєктом HVM (Humanitarian volunteering management), який розбудовує спроможності неурядових організацій, що хотіли б готувати та відправляти гуманітарних добровольців у постконфліктні країни.
Як конкретно можуть такі добровольці та доброволиці (переважно молоді люди) допомагати в межах гуманітарної допомоги? Ця допомога різниться залежно від країни, до якої вони вирушать. Точний зміст роботи добровольця ми завжди узгоджуємо з партнерською приймаючою організацією, до якої доброволець іде, залежно від їхніх потреб та актуальної ситуації. Відправлена людина потім залучається до надання ефективної допомоги, тобто забезпечення базових потреб для виживання жертв катастрофи, рятування життів, а також подальшої відбудови країни, але також і до запобігання подібним ситуаціям.
Скільки добровольців та доброволиць ви досі відправили до так званих країн, що розвиваються, як ADRA Slovensko? Ми відправили (під егідою SlovakAid) двадцять чотири людини до громад внутрішньо переміщених осіб у Грузії, членів ромської громади в Албанії, жертв тайфуну на Філіппінах, соціально виключених сімей у Кенії, активістів-початківців в Україні, мігрантів у Лівані, травмованих людей після війни в Боснії і Герцеговині тощо. Але це були розвивальні добровольці та доброволиці. Їхній зміст роботи та сама підготовка відрізняються від тієї, яку проходять відповідні кандидати в межах гуманітарного добровольництва. Так само, як відрізняється негайна гуманітарна допомога від довгострокової розвивальної співпраці, так відрізняються і місії відправлених людей.
Ви згадали Грузію, яка має за плечима воєнний конфлікт з Росією десятирічної давнини, цього року там були вибори. Як може цій пострадянській країні допомогти Словаччина через добровольництво? У Грузії через два «заморожені» конфлікти є велика кількість внутрішньо переміщених осіб, так званих IDPs. Наразі у нас є доброволець у Церевані поблизу Тбілісі – у місці, де з 2008 року у двох тисячах будинків живе понад вісім тисяч таких переселенців та їхніх нащадків. Він працює в організації For Better Future (у перекладі «За краще майбутнє»), яку створили самі переселені жінки. Вони керують, наприклад, захищеною майстернею з виробництва оригінальних емалевих прикрас. Наш доброволець Мартін дбає про підтримку та кращу видимість діяльності цього соціального підприємства, популяризацію його ідеї та виробів. Також він відповідає за дозвілля та викладання англійської мови для місцевих дітей. Завдяки своєму досвіду у сфері PR та HR він цими днями готує план зустрічей, де б навчив безробітну молодь та інших дорослих без роботи, як ефективно написати резюме та мотиваційний лист, як підготуватися до співбесіди, як покращити комунікаційні навички. Сфер для покращення та тем, у які може долучитися доброволець зі своєю експертизою, справді ще багато.
У межах ініціативи «EU Aid Volunteers» (та проєкту HVA – Humanitarian Volunteers in Action) ви за кілька тижнів відправите добровольців та доброволиць також до Албанії. Який у вас досвід роботи з цією країною? Завдяки чудовій співпраці з партнерською організацією ADRA Albánsko ми змогли в минулому відправити туди одразу кількох доброволиць. Зміст роботи завжди залежав від дискусії з партнерською організацією та потреб громади. Завдяки передвиїзній підготовці та менторству ми не так сильно хвилюємося за безпеку. Ми завжди отримуємо позитивні звіти з поїздок. Зараз у нас там була доброволиця Вероніка, яка працювала в селі Фуше-Круя з місцевими соціально виключеними дітьми у сфері інклюзивної освіти та аніматорства. Нещодавно тамтешні маленькі активісти та активістки вирушили на марш селом і вигукували гасло: 'Dua Shkolle!' (у перекладі: 'Хочу школу!'), чим дали всім дорослим зрозуміти, що освіта для них важлива і на них не можна ставити хрест. Її робота та мотивація ромських хлопців і дівчат до регулярного відвідування школи приносить свої плоди.
Якій гуманітарній кризі приділили люди зі Словаччини найбільше уваги і куди ви відправили добровольців чи доброволиць? Нам досі близька Україна, а отже, і тамтешня криза, де ми також як ADRA долучилися в межах гуманітарної допомоги, розвивальної співпраці у вигляді розбудови спроможностей громадянського сектору, а також відправлення добровольців. І зараз ми відправили туди одну доброволицю. Інша нещодавно повернулася з Філіппін, які на початку листопада відзначили п'ять років від руйнувань супертайфуну Haiyan. Наш директор також був там два місяці як доброволець. ADRA створила публічний збір на допомогу у відбудові країни, до якого люди у Словаччині активно долучилися. Ми присвятили себе навчанню рибалок та превенції, щоб повторні катастрофи (внаслідок зміни клімату) у майбутньому не спричинили стільки шкоди та втрат людських життів.
Як же виглядав на практиці згаданий проєкт менеджменту гуманітарного добровольництва HVM, до якого ви були залучені також в ADRA Slovensko?
Проєкт був побудований так, щоб допомогти приймаючим організаціям покращити їхні процеси та систему управління гуманітарними волонтерами. Для цієї мети були підготовлені тренінги на такі теми, як: безпека в польових умовах; виявлення потреб організації та логістика волонтерів; керівництво волонтерами та підвищення обізнаності про гуманітарні проєкти. Організаціям при розробці внутрішніх документів (безпекового посібника, евакуаційного плану, комунікаційної стратегії тощо) та матеріалів, необхідних для сертифікації, допомагали експерти з організацій, що відправляють, у формі онлайн-менторства. Наша ADRA належала саме до неурядових організацій, що відправляють.
Проєкт HVM завершився. Що буде відбуватися після його проходження? Влітку наша ADRA отримала, поки що єдина в СР, сертифікат від ЄК на відправлення гуманітарних волонтерів та волонтерок через ініціативу «EU Aid Volunteers» як безпечна та якісна організація, що відправляє. Проєкт HVM був спрямований на розбудову внутрішніх спроможностей залучених організацій (у цьому випадку їх було десять). У проєкті-продовженні HVA (Humanitarian volunteers in Action) вже йдеться про безпосереднє відправлення та прийняття досвідчених молодших та старших гуманітарних волонтерів. Їх ми оберемо цими днями, і вони поїдуть до приймаючих організацій у липні 2019 року.
З чого складається передвід’їзна підготовка у відібраних людей перед їхнім безпосереднім відправленням? Відібрані кандидати ознайомлюються з проблематикою гуманітарної допомоги та інтервенціями ЄС у країнах, де відбулася або відбувається гуманітарна криза – чи то спричинена людськими діями, чи то стихійним лихом. Окремий модуль присвячений безпеці та охороні здоров’я на роботі, волонтери ознайомляться з принципами та правилами безпеки, а також можливими сценаріями під час евакуації. Важливо також розуміти проєктний менеджмент організації та впровадження гуманітарних проєктів безпосередньо в польових умовах. Без ознайомлення з міжкультурною чутливістю, а також з PR та способом комунікації це також було б неможливо – оскільки звіти з гуманітарної місії потрібно подавати не лише близьким та власній організації, а й медіа, донорам та широкому загалу. ADRA Slovensko ще вимагає у волонтерів двомісячну передвід’їзну практику безпосередньо в нашому офісі, щоб вони зрозуміли цілі та активності організації.
Якими мають бути бажані результати програми «EU Aid Volunteers»? Вже під час онлайн-менторства та добре налаштованого моніторингу ми можемо працювати разом із волонтером над якісним досягненням цілей перебування, про які ми домовилися перед відправленням. Добре підготовлене та реалізоване волонтерське перебування має бути корисним для всіх залучених сторін, тобто не лише для самої відправленої людини, а й для неурядової організації, що відправляє, та тієї, що приймає. Причому не слід забувати про самих місцевих людей – отримувачів допомоги. Звісно, у регіоні, охопленому гуманітарною кризою, може статися будь-що, і перебування є надзвичайно складним, потрібно стежити за багатьма факторами одночасно. Але проєктні помилки, небажані ситуації, культурні промахи та безпекові ризики можна усунути саме завдяки якісному менеджменту гуманітарних волонтерів.
Як запобігати неефективному волонтерству за межами країн ЄС? Шляхом визначення реальних потреб організації, розпізнавання мотивації волонтера перед від’їздом, якісної підготовки волонтерської місії ще до її початку, а згодом її моніторингу. І хоча це може звучати як завчена фраза з проєктного документа, справді не слід забувати про надання зворотного зв’язку. Ми в ADRA не забуваємо про словесну оцінку добре виконаної роботи та завершальне оцінювання проєкту разом із партнерами.
Як ви реагуєте на закиди в соціальних мережах, що волонтерити та допомагати потрібно переважно вдома, а не десь за кордоном? Наша організація допомагає ефективно у світі, але й вдома. І оскільки ми маємо в команді експертів з гуманітарної та розвиткової допомоги, потрібно її використати там, де вона необхідна. Допомагати в так званих країнах, що розвиваються, має сенс не лише з морального погляду, а й з погляду запобігання, наприклад, небажаній міграції та феномену біженства, якого ми вдома в СР так дуже боїмося. Якщо ситуація в регіонах, охоплених громадянською війною чи голодом, не вирішується і є нестерпною, населення змушене залишити свої домівки. Гуманітарні працівники та волонтери, однак, можуть втрутитися на місці тим, що будуть не лише вирішувати наслідки даної ситуації, а й боротися з її причинами. Відповідь на це запитання, проте, звісно, складніша... У будь-якому разі почати можна з волонтерських активностей уже вдома. Можливостей справді достатньо.
Текст: Boba Markovič Baluchová Фото: ADRA Slovensko https://www.adra.sk/hva_vysielanie_dobrovolnikov/