Квашіоркор — це стан, спричинений дефіцитом білків у раціоні. І хоча це серйозна форма недоїдання, дитина, яка ним страждає, помилково нагадує добре вгодовану. Ненатреноване око може неправильно розцінити набряки як прояви ожиріння. Саме тому важливо підвищувати обізнаність у Словаччині, але насамперед у країнах, що розвиваються, — щодо типів і наслідків недоїдання у дітей віком до 5 років (коли розвиваються всі важливі функції мозку). Trnavská univerzita намагається робити це за допомогою свого проєкту розвитку також і в Кенії. Навчання місцевих кенійців дозволяє виявляти випадки недоїдання на місцях і поширювати знання серед місцевого населення. Матері охочіше погоджуються на госпіталізацію та лікування дитини, якщо інформацію їм надає безпосередньо людина з їхньої спільноти. Саме тому Trnavská univerzita (TU) у межах свого дворічного проєкту розвитку: «Соціально-медична допомога недоїдаючим дітям до 5 років та їхнім матерям у регіоні Kwale», що фінансується коштами Slovak Aid, підготувала п'ятдесят громадських медичних працівників і працівниць, щоб вони могли побороти недоїдання у своїй країні.

Підвищення обізнаності про харчування та недоїдання в громаді Громадські медичні працівники та працівниці користуються повагою керівництва лікарні в Kwale, клієнток нутриціологічних центрів (матерів недоїдаючих дітей), а також самої громади, з якої вони вийшли. Вони хотіли змінити ситуацію у своїх домівках, тому за власним бажанням записалися на двомісячний тренінг із медичного догляду за матір'ю та дитиною в контексті харчування, організований Trnavská univerzita. Після його завершення та запуску нутриціологічних центрів у Kwale, Tiwi та Mkongani вони стали найважливішими ланками у співпраці з розвитку між словацькою та кенійською сторонами. Сьогодні вони також затребувані як консультанти з планування сім'ї та в центрах CCC (Comprehensive Care Clinic) для лікування та профілактики ВІЛ/СНІДу.

Ці підготовлені працівники вміють розрізняти два основні типи недоїдання та пояснити матерям необхідні кроки для одужання їхньої дитини. Маразм вони розпізнають за значною втратою ваги та м'язової маси, обвислою шкірою, випнутими ребрами (але хорошим апетитом), натомість квашіоркор можна розпізнати (через дефіцит білків в організмі) на основі слабкого апетиту, вираженої апатії та набряків на тілі маленького пацієнта. Згідно з регулярно моніторингованими та вимірюваними показниками (наприклад, зріст, вага та обхват верхньої частини лівого плеча) громадські медичні працівники та працівниці можуть зарахувати дитину до конкретної програми, надати матері консультацію та призначити адекватні харчові раціони й вітаміни.

Співпраця в лікарні в межах менеджменту недоїдання Доцент TU та дитячий лікар, MUDr. Ján Bodo, PhD., який у минулому працював також над медичними проєктами в Кенії та Південному Судані, під час своєї оцінювальної поїздки TU до Кенії підготував лекцію для персоналу районної лікарні в Kwale та громадських медичних працівників. На початку його цікавило, чи працює і як саме працює співпраця між громадськими медичними працівниками та медсестрами чи лікарями, коли в нутриціологічному центрі з'являється важко недоїдаюча дитина. Громадські працівники зазначили, що це не завжди працює ефективно. Присутні згадали конкретний випадок у Kwale річної давнини, коли в п'ятницю правильно призначили лікування важко недоїдаючій дитині з квашіоркором, але за вихідні дитина через недостатній догляд персоналу та ниркову недостатність померла (чого можна було уникнути).

Тому в середині вересня лекція про догляд за госпіталізованою недоїдаючою дитиною та менеджмент недоїдання була більш ніж доречною. Водночас Dr. Bodo відзначив інтерес та участь самих медсестер у цій лекції. Учасники та учасниці лекції подякували команді працівників TU за внесок та сталість цього словацько-кенійського соціально-медичного проєкту, який допоміг знизити дитячу смертність та рівень недоїдання в регіоні Kwale.