Шановні пані, шановні панове, дорогі колеги, щиро вітаю вас на п'ятій конференції «Нова соціальна освіта людини» (Nová sociálna edukácia človeka).

Для мене велика честь, що ви прийшли до Pravoslávna bohoslovecká fakulta, щоб збагатити цінну спільноту цієї конференції своїми науковими та особистими знаннями. Усі ми відчуваємо, ба навіть знаємо, що від зусиль освічених і просоціально налаштованих людей багато в чому залежить якість життя в усьому суспільстві. Від фахівців з високою мотивацією до творення добра та на користь багатьох людей залежить і добре життя в даному суспільстві.

Питання полягає в тому, якою мірою людина в конкретному суспільстві, в якому вона живе, як окрема особа відповідальна за свій розвиток і життя? Дозвольте кілька зауважень щодо теми відповідальності людини за своє життя. Висловлюся спрощено так: природу соціального життя людини формують цінності, які вона сповідує, якими керується, на основі яких поводиться і діє.

Але що віддає перевагу людина сьогодення? Які матеріальні, душевні, духовні цінності вона сповідує? Чи правда, що які цінності ми сповідуємо, такими ми й є? Інтерналізовані цінності конкретної людини можна вгадати за її ставленням та інтересами. Однак її цінності повною мірою стають видимими лише в її діях, у її вчинках і справах.

Що ж відбувається з цінностями сучасних людей у нашому геосоціальному просторі? Можна сказати, що ми живемо у «вік великої кризи людських цінностей». Чи живуть сьогоднішні люди у злагоді з духовним, душевним і тілесним генотипом людини? Питання і відповіді пов'язані з тим, який сенс і значення надається людському життю.

Здається, що люди сьогодення засвоюють руйнівні способи життя. З дій багатьох можна зробити висновок, що людині сьогодні дедалі частіше бракує здорового глузду у ставленні до власного життя. У відносному добробуті люди зовсім забули про дитячий, незайманий підхід до життя, про правдиве життя з відкритим розумом і серцем. Вони нерідко перебувають під впливом і викривлені спекулятивним способом життя, який у суспільстві застосовується як монетарна концепція, тобто гроші замінили право, мораль і Бога. Вони перебувають під згубним впливом інформації. Люди не завжди вміють викрити маніпулятивні практики щодо їхньої свідомості з боку мас-медіа чи інтернету, які сьогодні є головними носіями громадської думки, побудованої не на чистій правді, а на напівправді та брехні.

Проте культурна людина просто життєво потребує розвитку духовної сторони своєї особистості і прагне правди, свободи та саморозвитку. У наш час вид, названий культурною людиною, зникає. Сьогоднішнє суспільство складається переважно з цивілізованих людей. Однак є різниця, чи є людина культурною чи цивілізованою. Як ми вже згадували, для культурної людини важливим є саморозвиток і духовна сторона життя. Для цивілізованої людини важливим є матеріальний добробут і особистий прибуток. Вона соціально експансує і сама для себе є водночас менеджером успіху та менеджером невдачі. Культуру народів, головним чином духовність, порядок і дисципліну, замінили цивілізаційні тренди маси людей, головним чином споживання, хаос і бездуховна розвага.

Здається, що в епіцентрі головного інтересу управління світом не закріпилася унікальна концепція розвитку людської істоти, ні гуманістична самореалізація людини, ні духовне облагородження людей. Люди самі мають можливість вибору, оскільки володіють двома способами дії: реакцією та відгуком. (Osho, 2007.)

Якщо людина відповідає реакцією, то вона діє несвідомо. Тому що вона лише механічно реагує на подразники ззовні. Така несвідома людина є передбачуваною і нею легко маніпулювати. Вона діє безвідповідально, як правило, через незнання та психологічну незрілість. Якщо людина відповідає відгуком, то вона діє свідомо. Тому що вона усвідомлює подразники ззовні. Така свідома людина є непередбачуваною і нею неможливо маніпулювати. Вона діє відповідально, як правило, через знання та психологічну зрілість.

Відповідальність конкретної людини за своє життя залежить від її власної життєвої мудрості, до якої вона може дійти:

  • Здобуттям життєвого погляду та ширшого бачення через пізнання, переживання, дію.
  • Усвідомленням власного життєвого шляху через навчання здібностям, необхідним для життя.
  • Роботою над власним духовним, психічним та соціальним розвитком через навчання та освіту.

Людина є дитиною Неба і живе на Землі. Якщо ми хочемо її зрозуміти, ми повинні разом пізнавати та поважати її духовні, душевні та тілесні якості. Соціальна освіта людини є важливим способом розвитку свідомості людей, що стає, ймовірно, «критичною умовою для збереження життя на цій планеті». (S.Grof, 1992, с. 2018.)

Однак, якою мірою сучасна людина як особа відповідальна за своє життя? Відповідь, можливо, виникне і з доповідей цієї конференції.

Бажаю нам усім творчої роботи. Дякую вам за увагу.

Prof. PhDr. Mária Machalová, CSc.