Embedded media: https://open.spotify.com/embed/episode/47mgpTfHOPmu6JwhUPc9a6?utm_source=generator
JEL Classification: I25, O15, O33
ВСТУП
«Вищі навчальні заклади виконують свою місію, забезпечуючи доступ до найвищої освіти, головним чином, відповідно до потреб суспільства, щоб освіта готувала випускника з високими моральними принципами, громадянською та соціальною відповідальністю, насамперед для відповідного застосування на практиці та дослідницької, розробницької або мистецької та іншої творчої діяльності» (Закон № 131/2002 Зб. Законів про вищі навчальні заклади та про внесення змін і доповнень до деяких законів).
Пандемія Covid 19 прискорила цифровізацію деяких видів діяльності на підприємствах, які перейшли в онлайн-простір. У зв'язку з цим змінилися і вимоги до певних навичок працівників. Виникла нагальна потреба в розвитку деяких ключових навичок, пов'язаних, наприклад, із проведенням онлайн-зустрічей чи онлайн-навчанням, або самостійною роботою та самоменеджментом. Потреба в нових працівниках у зв'язку із впровадженням нових цифрових технологій підсилює значення освіти та підготовки робочої сили у сфері цифрових навичок, навчання учнів у межах підготовки до професії у сфері інформаційних технологій (Kešelová et al. 2022).
У оглядовій статті ми з'ясовуємо, які ключові компетенції / навички наразі є найбільш затребуваними на ринку праці та якими є прогнози щодо навичок на майбутнє. З цією метою ми зібрали та проаналізували дані з уже реалізованих досліджень переважно на території Словацької Республіки та підсумували перетин між затребуваними навичками на ринку праці. Відповідно до підготовки випускників до застосування на практиці, наша стаття публікується з добрими намірами як допоміжний матеріал чи натхнення для оновлення навчальних програм установ, що надають формальну освіту в Словацькій Республіці або за кордоном.
1. АКТУАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПОТЕНЦІЙНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Сучасна практика позначена настанням цифровізації, автоматизації та роботизації (Kešelová et al. 2022). Використання цифровізації, автоматизації, роботизації та штучного інтелекту розуміється як новий концепт, що приносить загальносуспільні зміни, які зачіпають не лише саму виробничу сферу, а й чинять тиск на зміну в розумінні інших систем та інституцій – системи освіти, нормативно-правових рамок праці, науки та досліджень, аж до самого ринку праці та соціальних систем (Kotíková et al. 2019).
Створення нових робочих місць завжди було пов'язане зі зникненням старіших, які поступилися своїм місцем в економіках передовим технологіям. Цифровізація, автоматизація, роботизація проявляються зміною робочих місць у трьох головних напрямках (Kotíková et al. 2019):
- Нові технології мають вплив на трансформацію окремих професій. Деякі завдання сьогодні вже автоматизовані, у деяких випадках технологія доповнює працівників при виконанні ними робочих завдань. Загалом, завдання, що забезпечуються в межах окремих робочих позицій, змінюються, змінюється і попит на професійні навички. Найбільше будуть зачеплені ті працівники, яким доведеться адаптувати цілий ряд своїх навичок.
- Нові технології спричинять те, що деякі професії не будуть потрібні в економіці країни. У деяких професіях більшість завдань може бути автоматизована, і їхнє перебування на ринку праці буде лише тимчасовим. Працівники в цих професіях, швидше за все, повинні будуть змінити свою професійну спрямованість, якщо захочуть залишитися на ринку праці. Це вимагатиме зміни їхніх знань та навичок. Хоча оцінка загрози автоматизації різниться, так само як і конкретні цифри, має бути підготовлена стратегія, яка підготує працівників до можливості цього ризику.
- Нові технології створюють нові робочі можливості та нові шляхи отримання необхідних навичок. У результаті впровадження нових технологій безпосередньо виникають нові робочі місця (наприклад, спеціаліст з big data). Змінюються також уподобання у сфері вільного часу та його проведення, що призведе до експансії інших професій (наприклад, спортивні тренери, фізіотерапевти). З'являються нові форми роботи, як-от онлайн-платформи, з яких людям ще доведеться навчитися отримувати прибуток.
З наведеного випливає, що найлегшою для автоматизації роботою є рутинна фізична праця, найважчою для автоматизації роботою є нерутинна інтелектуальна праця (Kotíková et al. 2019).
Щоб уникнути ситуації, коли нас на ринку праці замінять автоматизовані системи, необхідно знати тренди та вимоги, які є затребуваними та мають низький рівень ризику автоматизації. У 2019 році Підприємницький альянс Словаччини провів дослідження, з якого нас зацікавили дві сфери (Alianciapas.sk 2019):
- Критерії, яким, на думку роботодавця, повинен відповідати випускник (потенційний працівник) з вищою освітою (Рисунок №1).
- Сфери, в яких випускники приходять найменш підготовленими (Рисунок №2).
Рис. № 1 - Критерії, яким повинен відповідати випускник з вищою освітою
Джерело: власна розробка
Згідно з висновками, найменш підготовленими випускники приходять у сферах так званих м'яких навичок (Alianciapas.sk 2019).
Рис. № 2 - Сфери, в яких випускники приходять найменш підготовленими
Джерело: власна розробка
Важливість засвоєння та володіння м'якими навичками підтверджує також новіше дослідження, реалізоване Центром науково-технічної інформації СР (далі також CVTI) на основі завдання секції вищих навчальних закладів Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту СР. Здібності, важливі при прийнятті випускників на роботу, цікаво розподіляються, наприклад, також за секторами роботодавців. У Таблиці № 1 ми можемо побачити, що роботодавці з державного сектору приймають рішення при прийнятті випускників на роботу головним чином на основі їхньої закінченої спеціальності, комунікативних навичок та рівня освіти. Для роботодавців із приватного сектору важливими були такі здібності, як комунікативні навички, спеціальність та практика за фахом, отримана під час навчання (Filčák 2022).
Таблиця № 1 - Навички, необхідні при пошуку роботи
| Державний сектор | Приватний сектор | |
|---|---|---|
| Здобутий рівень освіти | 79,60% | 46,50% |
| Закінчена спеціальність | 89,20% | 68,90% |
| Закінчена навчальна програма | 72,40% | 50,20% |
| Закінчення навчання за кордоном | 10,60% | 16,60% |
| Практика за фахом, отримана під час навчання | 41,70% | 60,90% |
| Практика, отримана за кордоном | 13,40% | 31,60% |
| Результати навчання | 21,60% | 12,30% |
| Навички у сфері інформаційних технологій | 51,40% | 57,10% |
| Володіння іноземними мовами | 30,40% | 48,90% |
| Комунікативні навички, самостійність ("soft skills") | 83,10% | 81,60% |
Джерело: Filčák 2022
У продовження Національної стратегії цифрових навичок Словацької Республіки та плану дій на 2023–2026 роки (далі — NSDZaAP або Національна стратегія), ми доповнюємо необхідність м'яких навичок також цифровою грамотністю. Під цифровою грамотністю ми розуміємо обраний набір доведених здібностей індивіда впевнено, критично та відповідально використовувати цифрові технології для життя, навчання та роботи в цифровому суспільстві (Mirri.gov.sk 2022).
Підтримка розвитку цифрових навичок і компетенцій дуже вдало доповнює результати дослідження Підприємницького альянсу Словаччини, а також Центру науково-технічної інформації СР. Цифрова грамотність є одним із ключових пріоритетів розвитку словацького населення на державному рівні. Цілями Національної стратегії є, наприклад (Mirri.gov.sk 2022):
- зміцнення інституційної бази та створення ефективного координаційного механізму для сфери цифрових навичок у межах державного управління, а також у зв'язку з фаховою громадськістю, академічним середовищем чи підприємницьким сектором,
- створення умов та підтримка заходів для збільшення кількості спеціалістів з інформаційно-комунікаційних технологій,
- розвиток цифрових навичок молодих людей і педагогів на всіх рівнях освітнього процесу,
- розвиток цифрових навичок активних учасників ринку праці, підтримка підвищення кваліфікації («upskilling»), або перекваліфікації («reskilling»).
«Критичним елементом успішності виконання NSDZaAP є регулярне оновлення змісту та обсягу навчальних програм у сфері цифрових навичок та інформатики на всіх ступенях освіти» (Mirri.gov.sk 2022, с. 7). Тільки так можна забезпечити, щоб освіта відповідала актуальним вимогам ринку праці, стану актуально доступних і використовуваних технологій, а також створювала потенціал для використання людського капіталу зі Словаччини під час розробки, впровадження та управління цифровими технологіями (Mirri.gov.sk 2022).
NSDZaAP вважає за вкрай важливе враховувати значення цифрових навичок і закладати їх формування в освіту як дітей з раннього віку, так і дорослих у межах якісної освіти впродовж життя та підвищення їхніх можливостей на ринку праці, або ж збереження робочого місця чи переходу на іншу роботу. Набуття цифрових навичок має бути доступним для всіх жителів Словаччини незалежно від віку, освіти чи належності до вразливих груп населення (Mirri.gov.sk 2022).
Потребі опанування м'яких навичок сприяє також дослідження Ради молоді Словаччини за підтримки Національного інституту освіти та молоді та Європейського Союзу, яке, на відміну від попередніх опитувань, зосереджених на роботодавцях, було орієнтоване на шукачів роботи. Під час фокус-груп молодих людей запитували про навички, які допомагають їм у пошуку роботи. Навички, які учасники в межах дискусій згадували найчастіше, підсумовані в Таблиці № 2. Дивлячись на таблицю, ми можемо помітити, що молоді люди у своїх висловлюваннях ідентифікували значно більше так званих м'яких навичок (Pecháčová a Čavojská 2022), і вони є узгодженими з висновками опитувань роботодавців.
Таблиця № 2 – Навички, необхідні при пошуку роботи
| Тверді навички | М'які навички |
|---|---|
| Знання іноземних мов | Якісне усне та письмове мовлення |
| Водійське посвідчення | Комунікаційні навички |
| Знання MS Office | Гнучкість |
| Володіння цифровими інструментами | Здатність вирішувати проблеми |
| Системність | |
| Креативність | |
| Здатність долати стресові ситуації | |
| Здатність працювати в команді | |
| Організаційні навички |
Джерело: власна розробка
2. ВИМОГИ ДО ПРАЦІВНИКІВ У МАЙБУТНЬОМУ
Навички, необхідні для майбутнього, далі доповнює та розширює опитування Республіканської спілки роботодавців, яке зосередилося на передбачуваних найважливіших навичках до 2030 року. Рисунок № 3 впорядковує навички за важливістю (чим більше балів, тим важливіша навичка), і це відображення демонструє необхідність володіння людськими ресурсами цифровою грамотністю та м'якими навичками не лише для сьогодення, а особливо для періоду на наступні 7 років (Lednárová Dítětová et al. 2021).
Рис. № 3 – Навички за важливістю до 2030 року
Джерело: власна розробка
Інше дослідження щодо впливу цифровізації на зайнятість та соціальне забезпечення працівників (Kohout 2017) аналогічно зазначає, що вже з сьогоднішніх тенденцій на ринках праці можна зробити висновок, що успішнішим на ринку праці буде індивід, який володітиме комплекснішими знаннями та навичками, буде здатний мислити та приймати рішення в ширшому контексті й буде готовий постійно навчатися. Згідно з цим дослідженням, також можна припустити, що в майбутньому вимагатимуться насамперед такі знання та навички:
- Цифрова грамотність як частина базової освіти кожної людини. Зокрема, здатність вміти використовувати технології для ефективного вирішення проблем та здатність ефективно працювати з різною інформацією. З цим пов'язана здатність постійно засвоювати нові тренди в технологіях і постійно розвивати свої знання та навички у сфері інформаційних технологій.
- Вузька спеціалізація в одній галузі відступить, і вимагатимуться так звані T-shaped professionals, тобто професіонали зі знаннями у формі літери Т, тобто вони володітимуть одночасно глибокими та широкими знаннями. Depth of Expertise — фахові глибокі знання в одній галузі, і водночас Breadth of Knowledge — широкі знання в багатьох дисциплінах (Рисунок № 4, (Kršák a Závodný 2018)), а також навички комунікації, критичного мислення тощо. Здатність мислити інтердисциплінарно є необхідною передумовою інновацій. З огляду на взаємозв'язок технологій, виробничих процесів і всього ланцюга створення вартості, для індивіда буде необхідно орієнтуватися в усій системі.
- Окрім hard skills (твердих навичок; фахових, технічних, мовних тощо) далі зростатиме значення soft skills (м'яких навичок). Йдеться переважно про комунікаційні здібності, концептуальне мислення, здатність до керівництва командою та співпраці, стійкість до стресу, здатність швидко реагувати та приймати рішення, здатність ділитися інформацією, здатність до толерантності, самоменеджменту тощо. М'які навички є необхідною передумовою ефективної роботи в командах (фізичних чи віртуальних), у межах платформ співпраці тощо.
Рис. № 4 – Схематичне відображення вимог до системного працівника
Джерело: Kršák a Závodný 2018
Зміни у вимогах до навичок працівників на ринку відбуваються швидше, ніж може відобразити освітня система. Згідно з опитуванням Інституту дослідження праці та сім'ї (Kešelová et al. 2022), компанії розглядають два способи самостійного вирішення змінених вимог у майбутньому:
-
Навчання безпосередньо на підприємстві новим технологіям, згідно з опитуванням, належало до найпоширенішого способу, яким підприємства вирішували б зміну вимог до робочої сили в майбутньому, як для звичайних працівників, так і для керівного складу, у виробництві та в адміністрації.
-
Другим поширеним способом, у який підприємства в майбутньому вирішували б зміну вимог до робочої сили, була перекваліфікація.
Згідно з підприємствами, які планують навчати, перекваліфікації мають бути спрямовані насамперед на сферу інформаційних технологій (далі IT) — або на загальний розвиток IT-навичок, або на опанування конкретних цифрових технологій (обробка даних Big Data, хмарні технології, сховища даних, програмні рішення для управління виробництвом, безпека даних) та на автоматизацію виробничих процесів. Окрім сфери IT, на думку підприємств, навчання буде необхідним, наприклад, у сфері досліджень і розробок, охорони праці, якості, економіки, продажу та закупівель, або у сфері тренінгів професійної компетентності та її оновлення, м'яких навичок та іноземних мов (Kešelová et al. 2022).
У сфері вищої освіти наголошується насамперед на співпраці вищих навчальних закладів та університетів із фірмами, які здатні швидко реагувати на проєкти, що надходять з університетів (Kešelová et al. 2022).
ВИСНОВОК
Згідно з Інститутом дослідження праці та сім'ї (Kešelová et al. 2022), дедалі більше будуть потрібні креативні та соціальні навички, водночас люди з високою кваліфікацією, кількість яких зростає, будуть витісняти з ринку праці низькокваліфікованих. Найкращу готовність до практики, згідно із зазначеними дослідженнями, характеризує зосередженість на цифровій грамотності в поєднанні з м'якими навичками. Для працевлаштування на ринку праці, чи то на позиції працівника, чи то роботодавця, ключовими є компетенції у сфері співпраці, подолання змін, критичного та аналітичного мислення, здатності вчитися, володіння іншою, окрім словацької, мовою, а також комунікативні здібності.
Цікаву думку містить дослідження, реалізоване Республіканською спілкою роботодавців: «Емпатія, смиренність, здатність до співпраці, вирішення конфліктів у реалізованому дослідженні виявляються важливими для майбутніх працівників. Це цікавий висновок, особливо в контексті поступового втручання цифрових технологій у наше життя. Характер роботи під впливом впровадження технологічних інновацій змінюється, і необхідно приділяти підвищену увагу також розвитку тих міжособистісних навичок, яких нас можуть позбавити інноваційні технологічні процеси. Це важливо насамперед для того, щоб збереглася «людяність» навіть попри технологічний прогрес» (Lednárová Dítětová et al. 2021, с. 98).
Водночас, згідно з Республіканською спілкою роботодавців, «вимоги роботодавців та інших суб'єктів ринку праці, відображені в результатах анкетування, мають бути вхідним матеріалом для представників тих інституцій державної адміністрації, які можуть суттєво вплинути на необхідну курікулярну реформу на рівні початкової освіти, а також середньої та вищої освіти. Водночас це має бути підґрунтям для оновлення змісту навчання в навчальних і студійних програмах, або ж предметом нового акредитаційного процесу вищих навчальних закладів у межах змісту студійних програм». Підтримка розвитку навичок / компетенцій / здібностей згідно з вимогами ринку праці має бути базовою передумовою для того, щоб освітня система готувала конкурентоспроможних випускників на всіх кваліфікаційних рівнях (Lednárová Dítětová et al. 2021, с. 100).
Цифрова грамотність у поєднанні з м'якими навичками — це сфери, які є актуальною частиною нашого життя, і той, хто швидше ототожнить себе з новими технологіями та навчиться їх використовувати, матиме перевагу перед іншими на ринку праці. Водночас навчання впродовж життя, включаючи професійні, тверді навички, ми вважаємо автоматичним і природним способом розвитку для сучасного, а також майбутнього населення Словаччини.
Авторка: Ing. Miriam Takáčová Slovenská technická univerzita Bratislava, Ústav manažmentu STU
СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ
Chodasová, E. a Zatrochová, M. 2023. Aspekty malého a stredného podnikania vo vybranom odvetví na globálnom trhu. Inovatívne formy vzdelávania študentov na VŠ a ich príprava na podnikanie. Monografický vedecký zborník. Brno: Knowler. ISBN 978-80-905988-7-4
Alianciapas.sk, 2019. [online]. [cit. 2023-10-10]. Dostupné na: https://www.alianciapas.sk/podla-podnikatelov-je-na-slovensku-zly-vzdelavaci-system/
Filčák, T., 2022. Záverečná správa zo zamestnávateľského prieskumu. Záverečná správa projektu Uplatniteľnosť absolventov slovenských vysokých škôl na trhu práce za zamestnávateľský prieskum [online]. Bratislava: Centrum vedecko-technických informácií SR. [cit. 2023-10-10]. Dostupné na: https://www.cvtisr.sk/buxus/docs//VS/absolvent/2022/Zamestnavatel_zaverecna_sprava.pdf
Kešelová, D., Bednárik, R., Gerbery, D. a Ondrušová, D., 2022. Vplyv robotizácie, automatizácie a digitalizácie na trh práce v SR. Výsledky empirického prieskumu [online]. Bratislava: Inštitút pre výskum práce a rodiny. [cit. 2023-10-10]. Dostupné na: https://ivpr.gov.sk/vplyv-robotizacie-automatizacie-a-digitalizacie-na-trh-prace-v-sr-vysledky-empirickeho-prieskumu-daniela-keselova-rastislav-bednarik-daniel-gerbery-darina-ondrusova-2022/
Kohout, P. a Palíšková, M., 2017. Dopady digitalizace, automatizace a robotizace. Analytická studie. [online]. Praha. [cit. 2023-10-10]. Dostupné na: https://ipodpora.odbory.info/soubory/dms/wysiwyg_uploads/bba5a5c7366cdaf3/uploads/Studie_Dopady_digitalizace.docx
Kotíková, J., Kraus, A. Modrá, J., Šťastnová, P., Váňová J. a Víšek, P., 2019. Dopady digitalizace, automatizace a robotizace na trh práce, do oblasti vzdělávání a oblasti sociálních systémů. Rešerše dokumentů [online] Praha: Výzkumný ústav práce a sociálních věcí, v. v. i. . [cit. 2023-10-10]. ISBN 978-80-7416-370-8 Dostupné na: https://katalog.vupsv.cz/fulltext/vv_008.pdf
Kršák, E. a Závodný, P., 2018. IT projekty a ich manažment. Žilina: Žilinská univerzita v Žiline. ISBN 978-80-554-1425-6
Lednárová Dítětová, L., Hrnčiar, M., Cíbiková, N., Čierna, Z., Pálová, V., Škodová, M., Varačka, M. a Vittek, J., 2021. Zručnosti pre budúcnosť konkurencieschopného trhu práce na Slovensku. Analýza. [online]. Republiková únia zamestnávateľov. [cit. 2023-10-10]. Dostupné na: https://www.ruzsr.sk/media/e5cec396-eadc-477a-8129-ea8802226211.pdf
Mirri.gov.sk, 2022. Národná stratégia digitálnych zručností Slovenskej republiky a Akčný plán na roky 2023 – 2026 [online]. [cit. 2023-10-10]. Dostupné na: https://mirri.gov.sk/wp-content/uploads/2023/01/NSDZ-a-AP.pdf
Pecháčová, Z., Čavojská, K., 2022. Mladí ľudia a trh práce. Výskumná správa. [online]. Rada mládeže Slovenska. [cit. 2023-10-10]. Dostupné na: https://nivam.sk/wp-content/uploads/2023/03/EYY2022_sprava_z_vyskumu_final.pdf
Zákon 131/2002 Z. z. Zákon o vysokých školách a o zmene a doplnení niektorých zákonov.