ВСТУП

Планування соціальних послуг є актуальною темою в умовах СР як на національному, так і на місцевому рівнях. У шостій частині Закону про соціальні послуги опрацьовано розвиток громади та план розвитку громади у сфері надання соціальних послуг, де в § 83 зазначено, що громада розробляє план розвитку громади разом з іншими надавачами та отримувачами, а самоврядний край розробляє концепцію розвитку соціальних послуг. Плани розвитку громад задовольняють потреби своїх жителів у своїй громаді, самоврядні краї виходять із їхніх потреб і разом керуються національними пріоритетами розвитку соціальних послуг. У статті наведено частину дослідження, проведеного для потреб розробки стратегічного документа «Концепція розвитку соціальних послуг на 2019–2023 роки».

ДОСЛІДЖЕННЯ

Важливим інформаційним джерелом під час розробки кожного плану, особливо під час створення концепції розвитку соціальних послуг, є валідні результати досліджень. У статті ми опрацьовуємо проміжні результати дослідження, в межах якого виявили рівень користування соціальними послугами та задоволеності ними серед громадян, а також проаналізували динаміку попиту на соціальні послуги впродовж найближчих 5 років.

З огляду на основну мету ми сформулювали окремі цілі та дослідницьке питання.

Дослідницьке питання ДП: Які з демографічних характеристик респондентів є предикторами того, що респондент найближчим часом (5 років) планує користуватися однією із соціальних послуг? Окремі цілі* Ц1: з'ясувати, якими соціальними послугами (послуги для осіб похилого віку, послуги для громадян з інвалідністю, послуги кризового втручання) користуються громадяни та наскільки вони ними задоволені. Ц2: з'ясувати, у яких соціальних послугах (послуги для осіб похилого віку, послуги для громадян з тяжкою інвалідністю та послуги кризового втручання) громадяни були б зацікавлені в найближчі 5 років.*

Характеристика вибірки — громадяни

У Жилінському самоврядному краї у 2019 році налічувалося 691 023 жителі, кількість районів: 11, кількість міст: 19, кількість громад (сіл/селищ): 296. До нашого дослідження долучилися загалом 1 840 респондентів, з них: 544 (29,6 %) чоловіки та 1 238 (67,30 %) жінок. Середній вік досліджуваної вибірки становив 60,33 року (± 18,29), наймолодшому респонденту було 18 років, найстаршому — 95 років. 3,2 % респондентів не відповіли на це запитання. Економічне становище: найманий працівник / працівниця — 446 (24,2 %), студент / студентка — 14 (0,8 %), пенсіонер / пенсіонерка — 1 102 (59,9 %), безробітний / безробітна — 49 (2,7 %), підприємець / підприємиця — 4 (0,2 %), самозайнята особа (ФОП) — 23 (1,3 %), у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами / по догляду за дитиною — 55 (3 %), інша категорія — 147 (8 %) респондентів. Респонденти проживають: у квартирі у приватній власності — 842 (45,8 %), в орендованій квартирі — 14 (6,2 %), у комунальній / муніципальній квартирі — 33 (1,8 %), в іншій формі житла — 257 (14 %), у закладі соціальних послуг — 594 (32,3 %) респонденти. Ми також дослідили рівень їхнього фінансового доходу: найбільша частка респондентів, 425 (23,1 %), зазначила дохід від 201 € до 400 €.

Окрема ціль № 1

Ц1: з'ясувати, якими соціальними послугами (послуги для осіб похилого віку, послуги для громадян з інвалідністю та послуги кризового втручання) користуються громадяни та наскільки вони ними задоволені.

Першою окремою ціллю було з'ясувати, якими соціальними послугами користуються громадяни та наскільки вони ними задоволені. Ми поцікавилися, чи користуються респонденти консультуванням (соціальним, юридичним, психологічним тощо). З усієї вибірки консультаціями не користуються 625 (34 %) респондентів. Навпаки, користуються консультуванням 585 (31,8 %), з них: дуже незадоволені — 17 (9 %) респондентів, незадоволені — 55 (3 %), невизначені — 115 (6,3 %), задоволені — 132 (7,2 %), дуже задоволені — 266 (14,5 %). У межах наступного запитання ми з'ясовували, чи припускають респонденти, що в найближчому майбутньому (до 5 років) хтось із їхньої родини скористається спеціалізованим соціальним консультуванням: 271 (14,7 %) скористався б спеціалізованим консультуванням, не скористався б — 219 (1

Для планування соціальних послуг важливо знати думку громадян щодо потреби в соціальних послугах для них самих або для їхніх близьких. Нас цікавив часовий проміжок у п'ять років, тому ми ставили запитання за окремими видами та формами соціальних послуг (можна було обрати кілька видів соціальних послуг) для різних цільових груп – люди похилого віку, громадяни з інвалідністю та послуги кризового втручання.

Найбільше респондентів (456) розглядають можливість того, що в найближчому майбутньому (до 5 років) скористаються послугою харчування для пенсіонерів, далі йдуть заклад для людей похилого віку та служба догляду. Навпаки, найменше респондентів вважають, що в найближчому майбутньому скористаються денним центром, транспортною службою.

Відповіді щодо соціальних послуг для осіб з інвалідністю: найбільше респондентів – 225 (11,1%) – припускають, що в найближчому майбутньому (до 5 років) скористаються будинком соціальних послуг, пунктом прокату допоміжних засобів та транспортною службою. Навпаки, найменше респондентів розглядають послугу будинку соціальних послуг з тижневим перебуванням та спеціалізований заклад.

Відповіді щодо соціальних послуг кризового втручання: найбільше респондентів – 130 (18,8%) – припускають, що в найближчому майбутньому (до 5 років) скористаються закладом екстреного проживання, громадським центром та виїзним кризовим втручанням. Навпаки, найменше респондентів вважають, що скористаються послугами низькопорогового денного центру.

Ми оцінюємо потребу в соціальних послугах (яких бракує), на яку вказували респонденти – громадяни. Окремі види соціальних послуг наведено за спаданням важливості відповідно до округів. Округ Битча: будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, харчування для пенсіонерів, заклад для людей похилого віку (будинок для людей похилого віку), спеціалізований заклад, транспортна служба, заклад екстреного проживання. Округ Чадца: заклад для людей похилого віку (будинок для людей похилого віку), харчування для пенсіонерів, денний стаціонар, харчування для пенсіонерів, будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, транспортна служба, реабілітаційний заклад, виїзне кризове втручання, заклад екстреного проживання. Округ Кисуцьке Нове Место: спеціалізований заклад, денний центр, будинок соціальних послуг – амбулаторна форма, виїзне кризове втручання, заклад екстреного проживання, виїзне кризове втручання. Округ Ліптовський Мікулаш: будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, заклад підтримуваного проживання, спеціалізований заклад, прокат допоміжних засобів, притулок / нічліжка, заклад екстреного проживання. Округ Дольний Кубін: будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, будинок соціальних послуг – амбулаторна форма, реабілітаційний заклад, послуга тимчасового відпочинку доглядальників, заклад екстреного проживання, громадський центр, спеціалізований заклад. Округ Мартін: підтримка самостійного проживання, послуга тимчасового відпочинку доглядальників, транспортна служба, заклад для людей похилого віку (будинок для людей похилого віку), служба догляду, виїзне кризове втручання, заклад екстреного проживання, громадський центр, притулок / нічліжка. Округ Наместово: заклад екстреного проживання, реабілітаційний заклад, будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, будинок соціальних послуг – амбулаторна форма, виїзне кризове втручання, низькопорогові послуги для дітей та сімей, денний стаціонар, заклад для людей похилого віку (будинок для людей похилого віку), заклад служби догляду для короткострокового перебування, прокат допоміжних засобів. Округ Ружомберок: заклад для людей похилого віку, заклад служби догляду для короткострокового перебування, спеціалізований заклад, транспортна служба, служба догляду, харчування, сигналізація потреби допомоги, реабілітаційний центр, послуга раннього втручання, пункт прокату допоміжних засобів, будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, будинок соціальних послуг – амбулаторна форма, заклад екстреного проживання, низькопорогові послуги для дітей та сімей, виїзне кризове втручання. Округ Турчянські Теплиці: будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, будинок соціальних послуг – амбулаторна форма, заклад для людей похилого віку (будинок для людей похилого віку), спеціалізований заклад, транспортна служба, харчування. Округ Турчянські Теплиці: харчування для пенсіонерів, служба догляду, прокат допоміжних засобів, заклад для людей похилого віку (будинок для людей похилого віку), будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, будинок соціальних послуг – амбулаторна форма, послуга тимчасового відпочинку доглядальників, послуга супроводу / читання вголос або перекладу, транспортна служба, харчування для пенсіонерів, реабілітаційний центр, прокат допоміжних засобів. Округ Тврдошин: будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, заклад для людей похилого віку (будинок для людей похилого віку), спеціалізований заклад, заклад служби догляду для короткострокового перебування, харчування для пенсіонерів, денний стаціонар, транспортна служба, прокат (компенсаторних) допоміжних засобів, підтримка самостійного проживання, реабілітаційний центр, будинок соціальних послуг – амбулаторна форма, послуга раннього втручання. Округ Жиліна: будинок соціальних послуг – цілорічне перебування, заклад для людей похилого віку (будинок для людей похилого віку), спеціалізований заклад, заклад служби догляду для короткострокового перебування, служба догляду, харчування для пенсіонерів, денний стаціонар, транспортна служба, послуга раннього втручання, підтримуване проживання, послуга тимчасового відпочинку доглядальників, заклад екстреного проживання, громадський центр.

ОЦІНКА ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПИТАННЯ – ГРОМАДЯНИ

ДП: Які з демографічних характеристик респондентів є предикторами того, що респондент найближчим часом (5 років) планує користуватися однією із соціальних послуг? ДП1a: Які з демографічних характеристик респондентів є предикторами того, що респондент найближчим часом (5 років) планує користуватися однією із соціальних послуг для людей похилого віку?

Розв'язання дослідницького питання ДП1a складалося з двох кроків:

  1. Перший крок 1: ідентифікувати з-поміж усіх громадян групу тих, хто планує користуватися соціальними послугами для людей похилого віку. Було виділено дві групи: у першій групі, яку складають 654 респонденти (55,7%), ніхто в найближчому майбутньому не планує користуватися жодною із соціальних послуг для людей похилого віку. Цю групу ми назвали «не планують користуватися». Другу групу, навпаки, утворюють респонденти, які планують користуватися принаймні деякими із соціальних послуг для людей похилого віку. Загалом у цій групі було 514 респондентів (44,3%). З них планують у найближчому майбутньому користуватися харчуванням для пенсіонерів 54,1%, закладом для людей похилого віку – 45,3%, службою догляду – 44,4% респондентів, транспортною службою – 33,7% респондентів, денним стаціонаром – 33,1% респондентів, прокатом допоміжних засобів – 28,6% респондентів, денним центром – 23,9% респондентів, закладом служби догляду – короткострокове перебування – 23%, сигналізацією потреби допомоги – 22,6% та спеціалізованим закладом – 21,8%.

  2. Другий крок2: ідентифікувати, які з предикторів мають найбільший вплив на те, що громадянин планує користуватися зазначеною послугою. До предикторів ми зарахували демографічні характеристики: стать, вік, економічний статус, округ, дохід, кількість осіб у спільному домогосподарстві та склад домогосподарства. З указаних предикторів найсильніший вплив має склад домогосподарства, далі йдуть вік, округ та економічний статус. Предиктор «склад домогосподарства» розділив нашу дослідницьку вибірку на три основні підкатегорії: обоє батьків з дитиною/дітьми та одинак — цю групу складають 384 респонденти, з яких 53,4 % не планують у найближчому майбутньому користуватися соціальною послугою, а 46,6 % планують нею скористатися. З тих, хто планує користуватися соціальною послугою для людей похилого віку, 56,3 % є у віці понад 62 роки; подружжя, які проживають у домогосподарстві без дітей (або діти вже дорослі й живуть окремо), та багатопоколінне домогосподарство — цю групу разом складають 296 респондентів, і з них планують користуватися соціальною послугою для людей похилого віку аж 72 %. З тих, хто планує користуватися соціальною послугою для людей похилого віку, 87,3 % є у віці понад 67 років і 63,9 % — до 67 років; одинак з дитиною/дітьми — цю групу складають 477 респондентів, більшість із яких (74,4 %) не планують користуватися соціальними послугами для людей похилого віку. Далі ця категорія поділяється за округами, причому 93,1 % цих респондентів з Kysucké Nové Mesto та Námestovo не планують користуватися соц. послугами, з Ružomberok, Dolný Kubín, Liptovský Mikuláš, Čadca, Tvrdošín та Bytča не планують користуватися 77 % цих респондентів, а найбільше респондентів із цієї групи — 44,7 % — планують користуватися соціальними послугами і проживають в округах Turčianske Teplice, Martin та Žilina.

З наведеного випливає, що найбільший вплив на те, чи планує респондент користуватися соціальною послугою для людей похилого віку, мають склад домогосподарства, вік або округ. Цією послугою планують користуватися насамперед подружжя, які проживають у домогосподарстві без дітей, та особи старшого віку (понад 67 років). У групі батьків з дитиною/дітьми або одинаків користуватися соціальними послугами планують лише ті, хто перебуває у старшому віці. У групі одинаків з дитиною/дітьми це передусім ті, хто проживає в округах Turčianske Teplice, Martin та Žilina.

VO1b: Які з демографічних характеристик респондентів є предикторами того, що респондент у найближчому майбутньому (5 років) планує користуватися однією із соціальних послуг для осіб з інвалідністю? Вирішення дослідницького питання VO1b складалося з двох кроків:

  1. Перший крок3: виокремити з усіх громадян групу тих, хто планує користуватися соціальними послугами для громадян з інвалідністю. Ми визначили дві групи: першу групу складають 976 респондентів (84,2 %), ніхто з яких у найближчому майбутньому не планує користуватися жодною із соціальних послуг для громадян з інвалідністю. Цю групу ми назвали «не планують користуватися». Другу групу, навпаки, складають респонденти, які планують користуватися хоча б деякими із соціальних послуг для осіб з інвалідністю. Загалом у цій групі було 183 респонденти (15,8 %). З них планують у найближчому майбутньому користуватися денним стаціонаром 58,5 %, реабілітаційним центром — 60,7 %, транспортною послугою — 61,2 % респондентів, пунктом прокату допоміжних засобів — 54,1 % респондентів, проживанням із сім'єю з використанням послуг тимчасового перепочинку — 44,3 % респондентів, послугою раннього втручання — 37,2 % респондентів, послугою супроводу, читця або перекладача — 24,6 % респондентів, будинком соціальних послуг (амбулаторна форма) — 34,4 %, закладом підтримуваного проживання — 31,1 %, спеціалізованим закладом — 28,4 %, підтримкою самостійного проживання — 31,1 %, будинком соціальних послуг (тижневе перебування) — 25,1 % та будинком соціальних послуг (цілорічне перебування) — 41,5 %.
  2. Другий крок4: ідентифікувати, які з предикторів мають найбільший вплив на те, що громадянин планує користуватися зазначеною послугою. До предикторів ми зарахували демографічні характеристики: стать, вік, економічний статус, округ, дохід, кількість осіб у спільному домогосподарстві та склад домогосподарства. З указаних предикторів найсильніший вплив мають склад домогосподарства та чистий щомісячний дохід. Предиктор «склад домогосподарства» розділив нашу дослідницьку вибірку на дві основні підкатегорії5: обоє батьків з дитиною/дітьми, одинак, одинак з дитиною, подружжя, які проживають у домогосподарстві без дітей (або діти вже дорослі й живуть окремо), та багатопоколінне домогосподарство — цю групу складають 625 респондентів, з яких 80,8 % не планують у найближчому майбутньому користуватися послугою для громадян з інвалідністю. Решта 19,2 % планують користуватися зазначеною послугою, і це переважно ті, чий щомісячний дохід становить менше ніж 801 € – 1000 €. Подружжя, які проживають у домогосподарстві без дітей (або діти вже дорослі й живуть окремо), — цю групу разом складають 139 респондентів, і з них 29,5 % планують користуватися соціальною послугою для громадян з інвалідністю.

З наведеного випливає, що найбільший вплив на те, чи планує респондент користуватися соціальною послугою для громадян з інвалідністю, з досліджуваних характеристик мають лише склад домогосподарства та дохід. Цією послугою планують користуватися насамперед подружжя, які проживають у домогосподарстві без дітей. У другій групі, яка має інший склад домогосподарства, це переважно домогосподарства з нижчим рівнем доходу.

VO1c: Які з демографічних характеристик респондентів є предикторами того, що респондент у найближчому майбутньому (5 років) планує користуватися однією із соціальних послуг кризового втручання? Вирішення дослідницького питання VOc складалося з двох кроків:

  1. Перший крок6: виокремити з усіх громадян групу тих, хто планує користуватися соціальними послугами для громадян з інвалідністю. Було визначено дві групи: першу групу складали 1 028 респондентів (88,7 %), ніхто з яких у найближчому майбутньому не планує користуватися жодною із соціальних послуг кризового втручання. Цю групу ми назвали «не планують користуватися». Другу групу складали респонденти, які планують користуватися хоча б деякими із соціальних послуг кризового втручання. Загалом у цій групі перебував 131 респондент (11,3 %). З них планують у найближчому майбутньому користуватися закладом екстреного (кризового) проживання 52,7 %, громадським центром — 40,5 %, виїзним кризовим втручанням — 39,7 %, послугою для матері з дітьми — 38,9 % респондентів, притулком/нічліжкою — 36,6 % респондентів, низькопороговими послугами для дітей та сім'ї — 35,1 % респондентів і низькопороговим денним центром — 32,8 %.

  2. Другий крок7: визначити, які з предикторів мають найбільший вплив на те, що громадянин планує користуватися зазначеною послугою. До предикторів ми зарахували демографічні характеристики: стать, вік, економічне становище, район, дохід, кількість осіб у спільному домогосподарстві та склад домогосподарства. Із зазначених предикторів найсильніший вплив мають чистий щомісячний дохід і вік. Предиктор складу домогосподарства розділив нашу дослідницьку вибірку на дві основні підкатегорії8: респонденти з чистим щомісячним доходом у домогосподарстві менше ніж 401–600 € — з них планують скористатися послугами кризового втручання 17,2%. Далі ця група поділяється за віком, причому серед тих, хто планує скористатися послугами кризового втручання, аж 29,3% належать до вікової категорії 67–77 років; респонденти з чистим щомісячним доходом у домогосподарстві понад 401–600 € — з них планують скористатися послугами кризового втручання лише 8,2% респондентів.

З вищенаведеного аналізу випливає, що з досліджуваних характеристик найбільший вплив на те, планує чи не планує респондент користуватися соціальною послугою кризового втручання, мають лише дохід домогосподарства та вік. Цією послугою планують користуватися переважно респонденти з домогосподарств із нижчим рівнем доходу та літні громадяни.

На основі аналізу можна констатувати, що найвищий попит слід очікувати на послуги для людей похилого віку, далі йдуть послуги для осіб з інвалідністю, а відносно найнижчий попит серед досліджуваних послуг буде на послуги кризового втручання. Допомога соціальних служб для людей похилого віку та для осіб з інвалідністю буде потрібна насамперед старшим респондентам, які перебувають у шлюбі (але діти вже не проживають з ними у спільному домогосподарстві). Домогосподарства з нижчими доходами частіше користуватимуться послугами кризового втручання. Вищий попит на соціальні послуги для людей похилого віку можна очікувати в районах Žilina, Turčianske Teplice та Martin. Констатуємо, що групами ризику в Жилінському самоврядному краї є насамперед літні громадяни з нижчими доходами, які потребують підвищеної соціальної турботи.

У відкритому питанні ми поцікавилися відсутніми соціальними послугами, де респонденти зазначили: Будинок соціальних послуг — цілорічне перебування, Будинок соціальних послуг — амбулаторна форма (для конкретних захворювань), Спеціалізований заклад для людей із хворобою Альцгеймера, Спеціалізований заклад для людей із психіатричними захворюваннями, Послуга раннього втручання, спеціалізоване соціальне консультування, заклад екстреного розміщення, притулок... В іншому відкритому питанні ми поцікавилися потребою в покращенні надання соціальних послуг; відповіді на це питання ми категоризували: a) потреба створити: створити громадські послуги, які допомогли б людям під загрозою ексклюзії досягти інклюзії (підтримуване проживання, захищені робочі місця, послуга підтримки самостійного життя, соціальна реабілітація, громадські центри тощо); створення нових закладів соціальних послуг — малокомплектні заклади — збільшити кількість кваліфікованих працівників — створення захищених майстерень — забезпечити в закладах соціальних послуг сигналізацію, за потреби браслети порятунку — підтримуване проживання в громаді; забезпечити догляд у нових закладах, які б спеціалізувалися на певному виді соціальних послуг, відкрити денні стаціонари, напр., також для молодих людей з інвалідністю (разом із підвищенням рівня їхніх доходів); відкрити стаціонарну форму для дітей з аутизмом; створення мережі між публічними та непублічними надавачами соц. послуг. b) потреба покращити: покращити медичне обслуговування людей похилого віку; впровадження сучасних технологій — медичних, допоміжних, комунікаційних, безпекових...; доступність тих послуг, яких бракує в регіоні, краща взаємодія та доступна інформація про окремі послуги в регіоні.. c) співпраця: мультидисциплінарна співпраця установ, з якими клієнти контактують під час вирішення своєї життєвої ситуації; взаємодія з іншими установами, поєднання послуг, наступність соціальних послуг (перепочинкова послуга, виїзна послуга...); мережування, співпраця, комунікація, визначення цілей соціальних послуг та їх оцінювання. d) ризики під час надання соціальних послуг: перегляд розміщення агресивних і неадаптованих клієнтів у закладах..; спростити спосіб реєстрації нової соціальної послуги; доступність юридичного консультування та методичних рекомендацій у межах застосування законів у закладах соціальних послуг (ZSS).**

ВИСНОВОК

Планування соціальних послуг є важливим для кожної громади, має ґрунтуватися на актуальних потребах громади та повинно мати розроблений план відповідно до прийнятих стратегічних і планувальних документів. Результати проведеного нами дослідження були опрацьовані у стратегічному плані розвитку соціальних послуг, наприклад у Пріоритеті № 1 «Підвищити якість, безпеку, доцільність та доступність надаваних соціальних послуг із фокусом на довгострокову сталість».

Авторка: Doc. PhDr. Irena Kamanová, PhD. Katedra sociálnej práce PF KU v Ružomberku

Список бібліографічних посилань

Zákon NRSR č. 448/2008Z.z. o sociálnych službách a o zmene a doplnení zákona č. 455/1991 Zb. o živnostenskom podnikaní (živnostenský zákon) v znení neskorších predpisov

Koncepcia rozvoja sociálnych služieb, доступно за посиланням: https://www.zilinskazupa.sk /files/bd061c63d76db4382b31b980d4ceba64 2019_2023.pdf

1 Перший крок ми реалізували з використанням статистичної операції — кластерного аналізу. 2 другий крок аналізом класифікаційних дерев 3 Перший крок ми реалізували з використанням статистичної операції — кластерного аналізу. 4 Другий крок аналізом класифікаційних дерев 5 третю підкатегорію складали респонденти, які не вказали склад домогосподарства. 6 Перший крок ми реалізували з використанням статистичної операції — кластерного аналізу 7 Другий крок аналізом класифікаційних дерев 8 третю підкатегорію складали респонденти, які не вказали розмір доходу.