Аналіз соціально-економічних аспектів якості життя людей похилого віку в Словаччині Ця наукова стаття присвячена аналізу соціально-економічних аспектів становища людей похилого віку в сучасному суспільстві. Її метою на основі аналізу зазначеної проблематики є передусім надання нових знань про якість життя та становище громадян похилого віку в Словаччині.
Вступ
Ця наукова стаття присвячена аналізу соціальних та економічних аспектів становища людей похилого віку в сучасному суспільстві. Її мета — перш за все, на основі аналізу цієї проблематики надати нові знання про якість життя та становище людей старшого віку в Словаччині.
Старіння населення
Старіння населення в цілому можна визначити як швидке зростання відносної частки старших груп населення в суспільстві. Цей феномен ми відстежуємо за допомогою трьох показників: індексу старіння, середнього віку населення та очікуваної тривалості життя, тобто середньої кількості років дожиття в осіб обох статей і віку за умови, що показники смертності залишатимуться незмінними (Štatistický úrad SR, 2014). Унаслідок старіння населення в суспільстві зазвичай відбуваються численні суттєві зміни. Йдеться про зміни у змісті політичних програм — із помітною зміною вікової структури населення ключовою стає політична думка старших виборців; далі — про зміни в соціальній системі, а також, наприклад, про зміну сприйняття сенсу та потреби освіти впродовж життя тощо. Зі швидким зростанням кількості літніх людей пенсійного віку автоматично пов'язуються вищі витрати на послуги у сфері охорони здоров'я та соціального захисту. З економічного погляду постає потреба реструктуризації та постійного підвищення пенсійного віку, а також пенсійного забезпечення. Таким чином, у контексті зазначеної проблематики на перший план виходять питання економічного, соціального, медичного, а також психологічного чи політичного характеру. Порівняно з іншими європейськими країнами, Словаччина поки що належить до менш «старих». У Національній програмі активного старіння на 2014–2020 роки зазначено, що якщо в межах ЄС унаслідок старіння населення у 2050 році бракуватиме 15 % робочої сили, то в Словаччині цей показник, імовірно, становитиме аж 21 %. Словаччина буде не лише старішою, але, оскільки вона менш чисельна, очікується, що вона буде й етнічно біднішою. За збереження нинішньої інтенсивності народжуваності існує навіть прогноз, що в другій половині XXI століття ми сформуємо одне з найстаріших європейських суспільств.
Соціально-економічні аспекти якості життя людей похилого віку
Якість життя людей похилого віку відображає, крім здоров'я, психічного та емоційного стану, низку варіативних факторів. Йдеться, наприклад, про здатність до адаптації, участь у суспільному житті, спосіб проведення дозвілля або соціальне оточення, відповідно якість соціальних зв'язків тощо. Соціально-економічний вимір якості життя людей похилого віку охоплює всі аспекти, пов'язані із соціальним середовищем, фінансове та матеріальне забезпечення, транспорт, безпеку, медичне обслуговування та соціальні послуги, а також доступ до інформації та інших ресурсів, які має суспільство. Цей вимір моніториться за допомогою таких показників, як валовий внутрішній продукт, середня тривалість життя та рівень грамотності населення. У Словаччині середня тривалість життя становить 76,7 року, однак зберігаються великі розбіжності між статями. Якщо чоловіки живуть у середньому 73,1 року, то жінки — 80,2 року. Відмінності існують і залежно від соціально-економічних груп населення. Особи з низьким рівнем освіти живуть у середньому на десять років менше, ніж особи з вищою освітою (OECD, 2017). Соціальна старість характеризується зміною соціальних ролей, способу життя, а також економічного забезпечення. Вона містить низку негативних аспектів, серед яких соціальна ексклюзія, упередження та дискримінація за віком, міжпоколінна нетерпимість, сегрегація, а також вища захворюваність чи атиповий перебіг хвороб, зниження здатності сигналізувати про власні потреби, втрата орієнтації в соціальних подіях унаслідок швидкого розвитку технологій тощо. Крім того, це може включати зміни місця проживання, обмеження чи втрату соціальних контактів, послаблення взаємодій або самотність.
Ейджизм
Люди похилого віку становлять групу населення, яка значною мірою наражається й на дискримінацію за віком — так званий ейджизм. Це явище маніфестується широким спектром феноменів як на індивідуальному, так і на інституційному рівні. Підходи до його розуміння охоплюють дві площини. Перша — це дискримінація, упередження та систематичне застосування стереотипів, які зазвичай випливають із неправильного розуміння якісних відмінностей окремих фаз людського життя та значно суб'єктивного сприйняття літнього населення. Друга площина являє собою відчуття дискримінації самими людьми похилого віку, яке ґрунтується на неповазі до власного «я» або негативному ставленні до старості як такої (Nelson, 2017). Як відомо з практики, права людини людей похилого віку не забезпечуються належним чином через сучасну правову систему. Окремі державні політики зазнали невдачі в адекватній імплементації та інтеграції прав літніх громадян у закони, бюджети та програмні декларації, що підтверджується незмінно високим рівнем ейджизму в суспільстві.
Становище людей похилого віку на ринку праці
Становище людей похилого віку на ринку праці є одним із ключових факторів, що впливають на майбутній розвиток словацького суспільства, причому саме громадяни передпенсійного віку належать до найбільш уразливих груп на ринку праці. Важливо усвідомлювати, що з огляду на старіння населення ця група в складі робочої сили ставатиме дедалі чисельнішою. З цієї причини заходи на ринку праці, зумовлені старінням робочої сили, повинні насамперед ураховувати динаміку розвитку цієї категорії осіб. На загальний рівень економічної активності, як і на рівень зайнятості, певною мірою впливає як вікова структура населення, так і можливість здобуття певної освіти. Як випливає з опитування агентства TASR, наразі працевлаштовують людей похилого віку в Словаччині лише 30 % усіх компаній, зокрема малих і середніх підприємств з оборотом понад 200 000 євро. Більшість людей похилого віку працюють у цих компаніях на умовах повної зайнятості. Лише 27 % компаній зазначили, що неповний робочий день має щонайбільше половина працевлаштованих у них літніх працівників, і лише п'ята частина компаній повідомила, що понад половина працевлаштованих у них людей похилого віку працює неповний робочий день. У середньому за місяць 52 % старших працівників відпрацьовують від 40 до 160 годин, а близько 28 % зайнятих людей похилого віку відпрацьовують навіть понад 160 годин на місяць. Сфери зайнятості людей похилого віку на робочих посадах є різноманітними. До їхніх робочих обов'язків найчастіше належать адміністративна та бухгалтерська робота, фахова референтська діяльність, технічне обслуговування чи охорона об'єктів тощо (TASR, 2018).
У зв'язку з ринком праці зростання кількості осіб похилого віку в суспільстві сприймається радше негативно, або ж як тягар для молодих, працюючих людей. Адже очікується, що так само, як люди живуть довше, вони так само довше й працюватимуть. Проте необхідно усвідомлювати, що сучасні люди похилого віку порівняно з минулим перебувають у значно кращому становищі за багатьма аспектами, насамперед за станом здоров'я. Крім того, вони володіють цінним досвідом та навичками, які можуть передавати молодшим поколінням. Їхні професійні та соціальні навички, набуті протягом кар'єри, становлять особливий потенціал.
Вихід на пенсію
Значна зміна відбувається у зв'язку з виходом літньої людини на пенсію, внаслідок чого змінюється не лише її економічне чи фінансове становище, яке зазвичай погіршується, але й увесь попередній спосіб життя. Люди похилого віку утворюють споживчу групу населення зі специфічними вимогами та потребами, при цьому найбільша частка їхньої економічної спроможності походить з їхнього пенсійного забезпечення. У державах із вищими доходами специфіка людей похилого віку як споживачів враховується переважно з боку суб'єктів підприємницької діяльності та надавачів послуг. Завдяки цьому формується значна купівельна спроможність. Менш заможні держави, однак, у питанні допомоги літнім людям більше покладаються на сім'ї та наголошують на фінансовому плануванні й активній підготовці до пенсії.
Пенсії наразі становлять величезну і постійно зростаючу частку державних видатків, що становить у середньому понад 10 % ВВП. З цієї причини питання щодо пенсійного забезпечення однаково стосуються всіх громадян. Базовою і водночас найважливішою пенсійною виплатою є пенсія за віком. Пенсія за віком — це пенсійна виплата, що за умов, установлених Законом № 461/2003 Z. z. про соціальне страхування, надається зі страхування за віком та виплачується установою Sociálna poisťovňa. Право на пенсію за віком має застрахована особа, якщо вона була застрахована в пенсійній системі щонайменше 15 років та досягла пенсійного віку. Пенсійний вік наразі встановлено на рівні 62 років.
Що стосується безпосередньо Словаччини, за останніми даними, пенсійні виплати у 2019 році зростуть або на 2,6 %, або на мінімальну фіксовану суму індексації відповідного виду пенсії — залежно від того, що буде вигідніше для пенсіонера. Людям похилого віку, чия пенсія за віком є нижчою за 334,70 €, пенсійна виплата збільшиться на суму 8,70 €. У разі отримання дострокової пенсії за віком ця сума становитиме 8,30 €. Підвищення стосуватиметься всіх літніх людей, які отримують пенсію, підвищену до суми мінімальної пенсії. Sociálna poisťovňa станом на 1 січня 2019 року водночас за службовим обов'язком перегляне тривалість дії права на мінімальну пенсію у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, причому літнім людям не доведеться подавати заяву про такий перегляд (Višváder; Rodinová, 2018).
ЦІЛІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Головною метою проведеного дослідження був аналіз та порівняння результуючих значень соціально-економічних аспектів якості життя людей похилого віку, які проживають у домашніх умовах, та якості життя людей похилого віку, які є клієнтами закладів соціальних послуг у Словаччині. До соціально-економічних аспектів якості життя належать передусім фінансове та матеріальне забезпечення, безпека, можливість подальшого розвитку в житті, рівень участі в суспільному житті, доступ до інформації та інших ресурсів, якими розпоряджається суспільство, а також якість соціальних взаємин, підтримка з боку близького оточення, можливості подальшої освіти тощо. Додатковими цілями ми визначили: • З'ясувати, наскільки безпечно почуваються люди похилого віку у своєму житті, та порівняти ці дані залежно від того, чи є літня людина клієнтом закладу соціальних послуг, чи ні. • З'ясувати рівень досвіду людей похилого віку щодо дискримінації за віком та порівняти його залежно від того, чи є літня людина клієнтом закладу соціальних послуг, чи ні.
На початку дослідницького проєкту ми поставили собі кілька запитань. До головних належало, серед іншого, питання щодо факторів, які впливають на якість життя людей похилого віку в Словаччині, передусім на її соціально-економічний вимір. Однак, щоб знайти відповідь на це запитання, необхідно було дослідити не лише один (соціально-економічний), а всі виміри, тобто рівні якості життя літніх громадян. Адже вони тісно взаємопов'язані та взаємно впливають один на одного.
Методи дослідження та характеристика вибірки дослідження
Емпіричне дослідження мало характер кількісного аналізу. Для збору даних використовувалася модифікована та скорочена версія опитувальника WHOQL-Old, що містила 15 запитань. Її було доповнено запитаннями, спрямованими на з'ясування демографічних даних респондентів (вік, місце проживання, освіта та статус клієнта соціальних послуг або стаціонарного догляду), а також запитанням щодо вікової дискримінації. За допомогою нього ми опитували людей похилого віку конкретно про те, чи стикалися вони особисто з дискримінацією за віком. Для обробки зібраних даних ми використовували дескриптивний аналіз, таблиці спряженості, графіки тощо. Для перевірки гіпотез застосовувався непараметричний критерій хі-квадрат. Вибірку дослідження становила сукупність із 224 респондентів — людей похилого віку від 62 років і більше. На момент нашого дослідження з цієї кількості 42,4 % респондентів перебували у закладах стаціонарного догляду, тоді як решту 57,6 % респондентів становили люди похилого віку, які проживали у власному домі. У вибірці було 65,6 % жінок і 34,4 % чоловіків. Середній вік респондентів становив 65,7 року.
Результати та обговорення
Запитання у версії опитувальника WHOQL-Old були розподілені за такими категоріями: • аспекти фізичного здоров'я — Q2, Q3, Q4, Q13, • психологічні аспекти — Q5, Q10, Q11, Q15, • соціально-економічні аспекти, включно із соціальним середовищем, взаємодіями, безпекою, доступом до інформації та матеріальним забезпеченням — Q6, Q7, Q8, Q9, Q12, Q14, • та загальна задоволеність якістю життя — Q1.
У наступній частині тексту ми наводимо результати щодо соціально-економічних аспектів, тобто сфери якості життя людей похилого віку в Словаччині, а також їхнє порівняння залежно від того, чи є літня людина клієнтом закладу соціальних послуг, чи ні. Окрім статусу клієнта, індикатором виступала оцінка якості життя респондентами за шкалою Лайкерта від 1 до 5.
Перебування в закладі може бути для людей похилого віку тригером таких негативних емоцій, як, наприклад, тривожність, відчуття власної непотрібності чи стрес, до яких, між іншим, можуть призводити також анонімність та одноманітність відповідних установ. Адже суспільство може надати людям похилого віку послуги, зокрема харчування, проживання чи медичний догляд, однак не здатне дати їм сенс життя та створити емоційну підтримку. З іншого боку, люди похилого віку, які є клієнтами закладів соціальних послуг, позитивно оцінюють насамперед той факт, що вони живуть у колективі й не почуваються самотніми. Також покращився їхній контакт з іншими людьми, вони проживають у належних умовах і можуть більшою мірою присвячувати себе своїм захопленням та дозвіллю. Про більшість речей у закладі вже подбали, і тому в них самих значно менше повсякденних турбот. З цієї причини, як видно також із таблиць та розрахованого значення хі-квадрат (3,796), у рівні задоволеності якістю життя в аспекті соціально-економічних чинників між людьми похилого віку — клієнтами закладів соціальних послуг та літніми людьми, які проживають у домашньому середовищі, немає статистично значущої різниці.
Нашою наступною метою було з'ясувати, наскільки безпечно люди похилого віку почуваються у своєму житті, та порівняти ці дані залежно від того, чи є літня людина клієнтом закладу соціальних послуг, чи ні. Як випливає з результатів дослідження, лише приблизно 2/3 опитаних людей похилого віку (64 %) почуваються у своєму житті безпечно, тоді як понад 1/3 літніх людей не відчувають безпеки. Більш безпечно у своєму житті почуваються особи похилого віку, які є клієнтами закладів соціальних послуг (75 %), ніж ті, хто проживає в домашньому середовищі (56 %).
Нашою останньою метою було визначити рівень досвіду дискримінації за віком серед людей похилого віку та порівняти його залежно від того, чи є літня людина клієнтом закладу соціальних послуг, чи ні. Порівняння отриманих даних, тобто досвіду літніх людей щодо ейджизму залежно від статусу клієнта закладу соціальних послуг, наведено в наступній таблиці.
Про особистий досвід вікової дискримінації повідомила майже половина (46,9 %) усіх опитаних респондентів. Однак, як видно з наведеної вище таблиці, більший досвід зіткнення з цим негативним явищем мають люди похилого віку, які є клієнтами інституційних закладів (56,8 %). З практики відомо, що права людини похилого віку недостатньо захищені сучасною правовою системою. Літні люди часто взагалі не знають їх або знають свої права недостатньо, а якщо й знають, то не вміють їх належним чином відстоювати. До вразливих груп серед людей похилого віку належать насамперед жінки, безробітні, пенсіонери з інвалідністю або особи дуже похилого віку. Саме ці групи, передусім пенсіонери з інвалідністю та особи дуже похилого віку, які вже не працюють, становлять найбільшу частку клієнтів закладів соціальних послуг.
Висновки
У зв'язку з популяцією людей похилого віку поняття якості життя з'являється дедалі частіше, причому факторів, що впливають на якість життя літніх людей, існує цілий ряд. Це фактори внутрішнього та зовнішнього середовища, суб'єктивні та об'єктивні, які можна надалі класифікувати на медичні, психологічні чи соціально-економічні. А також це сам процес старіння, який значною мірою впливає на те, як ми почуваємося в старості, або якою є якість нашого життя. Адже все залежить від того, як саме ми старіємо. Метою активної підготовки до старості є прожити останній етап життя в якомога кращій фізичній формі та з гарним психічним здоров'ям. Проте досягнення цієї мети не є таким простим, як може здатися на перший погляд. На рівні окремої особистості недостатньо починати засвоювати концепцію активного старіння безпосередньо перед досягненням похилого віку. До активної старості та можливості реалізовувати свій потенціал у цей період необхідно певним чином готуватися протягом усього життя. Що ж до загальносуспільного рівня старіння, то й тут ми стикаємося з численними бар'єрами, перешкодами і не в останню чергу з упередженнями з боку більшості. Ціннісна система сучасного суспільства налаштована таким чином, що вивищує біологічно зумовлені можливості молодості та такі атрибути, як продуктивність, життєва сила, енергія тощо, тоді як до старості зберігається скоріше негативне ставлення. Так само соціальний статус літніх людей суспільство часто відносить до непродуктивної категорії пенсіонерів за віком, унаслідок чого літні громадяни опиняються у невигідному становищі порівняно з більшістю суспільства та постають перед викликами постійно мінливого соціального середовища. Нерідко вони опиняються в таких критичних ситуаціях, з яких самотужки не можуть знайти вихід. Проте необхідно усвідомлювати, що люди похилого віку є невіддільною частиною суспільства і мають величезний потенціал не лише щодо зайнятості, але й щодо активної участі в житті всіх суспільних структур. Не менш важливою є літня популяція в соціальній роботі, для якої вона є не лише ціллю, суб'єктом, клієнтурою чи, іншими словами, одержувачем відповідного догляду, допомоги та послуг, а й водночас надавачем — як на волонтерських засадах, так і на професійній основі. Прагнення соціальної роботи полягає в тому, щоб надавати громадянам похилого віку адекватну допомогу, що ґрунтується на знанні та повазі до їхніх прав і потреб, покращувати якість їхнього життя на кожному з його рівнів і забезпечувати людям похилого віку такі умови соціального середовища, які б дозволили їм проживати старість гідно та насамперед щасливо.
Висновки
Щодо літнього населення поняття якості життя стає дедалі поширенішим, причому на якість життя людей похилого віку впливає багато факторів.
Це фактори внутрішнього та зовнішнього середовища, суб’єктивні та об’єктивні, які можна далі класифікувати як медичні, психологічні або соціально-економічні. Далі це сам процес старіння, який значною мірою впливає на те, наскільки старими ми почуваємося або якою є якість нашого життя. Це залежить від того, як саме ми старіємо. Мета активної підготовки до старості полягає в тому, щоб прожити завершальний етап життя в якнайкращому фізичному стані та з якнайкращим психічним здоров’ям. Однак реалізувати ці зусилля не так просто, як може здатися на перший погляд. На індивідуальному рівні недостатньо починати засвоювати концепцію активного старіння безпосередньо перед досягненням похилого віку. До активного старіння та можливості реалізувати свій потенціал у цей період необхідно готуватися протягом усього життя. Що стосується загальносуспільного рівня старіння, ми також стикаємося з багатьма бар’єрами, перешкодами і, не в останню чергу, упередженнями більшості. Ціннісна система сучасного суспільства налаштована таким чином, що підкреслює біологічно обумовлені компетенції молоді та такі атрибути, як продуктивність, життєва сила, енергія тощо, тоді як щодо старості зберігаються негативні установки. Подібним чином соціальний статус людей похилого віку зараховується суспільством до неефективної категорії пенсіонерів за віком, внаслідок чого літні люди опиняються в невигідному становищі та стикаються з соціальним середовищем, що постійно змінюється. Їм не пощастило опинитися в таких скрутних ситуаціях, і вони не мають сил знайти вихід. Проте необхідно усвідомлювати, що люди похилого віку є невіддільною частиною суспільства та мають величезний потенціал не лише для зайнятості, але й для активної участі в житті всіх соціальних структур. Не менш важливим є літнє населення і в соціальній роботі, для якої воно є не лише цільовою групою, суб’єктом, клієнтурою або, іншими словами, отримувачем догляду, допомоги та послуг, але й надавачем — як на волонтерських, так і на професійних засадах. Метою соціальної роботи є надання людям похилого віку адекватної допомоги, що ґрунтується на знаннях і повазі до їхніх прав і потреб, покращення якості їхнього життя на кожному рівні, а також забезпечення літнім громадянам таких умов у соціальному середовищі, які дозволять їм прожити гідно і, перш за все, щасливо.
Автор: PhDr. Peter Hasa Список бібліографічних посилань
Národný program aktívneho starnutia (NPAS) na roky 2014 – 2020. 2014. Bratislava: Ministerstvo práce, sociálnych vecí a rodiny Slovenskej republiky, Sekcia sociálneho poistenia a dôchodkového sporenia, 2014. 84 с. ISBN 978-80-89125-18-0.
NELSON, T. D. 2017. Ageism: Stereotyping and Prejudice against Older Persons. Second Edition. Cambridge, US: MIT Press, 2017. 376 с. ISBN 9780262533409.
OECD/European Observatory on Health Systems and Policies (2017), Slovensko: Zdravotný Profil Krajiny 2017, State of Health in the EU, OECD Publishing, Paris/European Observatory on Health Systems and Policies, Brussels. ISSN 25227041. [онлайн]. [цитовано 2018-07-28]. Доступно за посиланням: http://dx.doi.org/10.1787/9789264285408-sk .
RODINOVÁ, D. 2018. Dôchodcovia, čakajú vás vyššie penzie: Pozrite, o koľko porastie tá vaša. [онлайн]. [цитовано 2018-08-14]. Доступно за посиланням: https://www1.pluska.sk/rady-a-tipy/dochodcovia-cakaju-vas-vyssie-penzie-pozrite-kolko-porastie-ta-vasa .
Štatistický úrad SR, 2014. Vývoj obyvateľstva v Slovenskej Republike a krajoch v roku 2013. Bratislava: Demografia a sociálne štatistiky, 2014. 150 с. ISBN 978-80-8121-309-0.
VIŠVÁDER, P. 2018. Sumy minimálnej penzie opäť porastú. [онлайн]. [цитовано 2018-08-14]. Доступно за посиланням: https://seniori.pravda.sk/poradna/clanok/477146-sumy-minimalnej-penzie-opat-porastu/ .