Концепт едукаційної соціальної роботи – обґрунтування © 1 Concept of educational social work - the reasoning © 2 Концепція едукаційної соціальної роботи як інноваційний компонент у системі соціальної роботи як суспільної науки, галузі навчання та соціальної допомоги є результатом нашої багаторічної теоретичної та практичної педагогічної праці, досліджень, а також нашого твердого переконання в тому, що

  • духовна бідність породжує матеріальну бідність, тому для соціальної роботи вкрай важливо демонструвати свою ідентичність як науки, галузі навчання та практичної діяльності також шляхом проєктування своєї суспільної користі у сприянні соціальній самодопомозі людей з метою підвищення їхньої соціальної та психічної зрілості й відповідальності за власне життя;
  • соціальна робота має бути ефективною та реальною (а не лише декларованою) підтримкою соціального здоров'я, іншими словами — підтримкою соціальної комунікації та соціальних відносин, що посилюють соціальну та психічну інтеграцію й адаптацію людей у їхньому життєвому середовищі, що є як доказовим, так і підтримуваним інструментами, доступними для соціальної роботи;
  • першочергова мета соціальної роботи полягає не в лікуванні соціальних проблем і соціальної патології, а має бути реальною, а не лише декларованою програмою соціального розвитку для підтримки розкриття соціального та індивідуального потенціалу людини.

Холістичний підхід

Концепція едукаційної соціальної роботи базується на холістичному підході до розуміння індивіда, соціального середовища та їхнього взаємного динамічного зв'язку; системному підході до розуміння розвитку людини як індивідуальної системи всередині соціального середовища та освітніх систем; гуманістичному підході до розуміння змісту та значення освіти як способу соціальної допомоги, спрямування до самодопомоги та розвитку власного потенціалу. Таким чином, концепція являє собою перетин освітньої та консультативної парадигм соціальної роботи.

Концепція едукаційної соціальної роботи виправдана контекстом життєвих умов людей у сьогоднішню постмодерну епоху. Ми відчували, що надзвичайно важливо вказати на взаємну соціальну детермінацію людини та суспільства і таким чином підкреслити взаємну повагу та відповідальність індивідів, груп людей і суспільства в цілому. Те, що трапляється з однією людиною, є приватною, але водночас і публічною справою. Недостатньо пропонувати людям одноразову соціальну допомогу. Бажано навчати людей і вести їх до самоусвідомлення та соціальної самодопомоги з ідеєю посилення індивідуального потенціалу людини. Причина зрозуміла: саме в людях ми маємо шукати сенс життя та джерело змін у їхньому житті. Лише тоді вони зможуть долати життєві труднощі та використовувати свої обдарування і таланти.

Обґрунтування концепції едукаційної соціальної роботи

Відповіді на запитання, заради яких ми вирішили відкрити науковий дискурс, відображають нашу власну професійну думку та погляд на наукову й практичну реальність щодо галузі знань едукаційної соціальної роботи.

Що таке соціальна робота? Спрощена відповідь може бути такою: наука, дослідження та практика в соціальному житті людей, орієнтована на індивіда під час роботи на мікрорівні соціального життя; орієнтована на соціальні групи та громади під час роботи на мезорівні; орієнтована на соціальні сукупності (нація, держава) під час роботи на макрорівні соціального життя.

Що робить предмет соціальної роботи як науки специфічним? Що робить специфічним її теоретичне осмислення в соціальному житті людей? Атрибут «соціальний» можна знайти в предметі багатьох наук, наприклад, соціальної філософії, соціальної антропології, суспільствознавства — соціології, соціальної психології, соціальної педагогіки, соціальної андрагогіки, соціальної медицини, соціальної біології тощо. Це означає, що єдиною відмінністю між усіма вищезазначеними науками з прикметником «соціальний» у назві є наукова проблема. Наукова проблема — це центр наукового та дослідницького інтересу конкретної науки.

Соціальна проблема

Науковою проблемою в соціальній роботі є соціальна проблема — індивіда, соціальних груп або соціальних громад. Соціальна проблема буває більш-менш складною. Загалом вона вимагає комплексного вирішення, оскільки одна й та сама соціальна проблема є справою як індивіда, так і певної соціальної групи, в якій він живе, а також певного суспільства, громадянами якого вони є. Це означає, що соціальні проблеми завжди складаються з декількох вимірів (вони є багатовимірними). Згадаймо такі виміри соціальної проблеми людини: вимір духовного та психологічного переживання, вимір соціальної інклюзії або ексклюзії, вимір різноманітної людської діяльності — праці, захоплень; вимір соціальних ролей — ролей у сім'ї, на робочих місцях, у неформальних групах друзів, сусідів, громади, ролей у суспільному житті, ролей у формальних групах у школі, на робочому місці, у групах за інтересами, політичній партії; вимір здоров'я, культурний вимір та інші.

Детермінація соціальної проблеми

Соціальна проблема як фокус наукового, дослідницького, практичного інтересу соціальної роботи має різні причини (детермінанти) та різну природу (аспекти) у різних людей. Навіть якщо це виглядає як одна й та сама проблема, це не так. Наприклад, факт безробіття приносить дуже різні соціальні проблеми кожному окремому безробітному. Говорячи про індивідуальну чи групову соціальну проблему, необхідно ретельно враховувати причини та людину чи групу, які є суб'єктом соціальної проблеми, тобто беруться до уваги різна детермінація проблеми й, відповідно, різні аспекти соціальної проблеми.

Кожна соціальна проблема зазвичай спричинена декількома детермінантами. Якщо взяти до уваги той факт, що конкретна людина — соціальний клієнт — є єдністю духовних, психологічних, соматичних і соціальних аспектів людського існування, її потенційна соціальна проблема завжди є проблемою «людини в цілому». Соціальна проблема безробіття може виявлятися не лише як зміна або втрата фінансового доходу, але й як незгоди в сімейному житті, погіршення стану здоров'я, психічні розлади, занепад духовного та ментального рівня. Однією з причин соціальних проблем може бути особиста, медична, вікова чи освітня неповносправність (гандикап).

Індивідуальна соціальна проблема є водночас духовною та філософською проблемою конкретної людини, оскільки вона стосується її життєвих цінностей. І разом з тим це проблема здоров'я, тому що вона стосується загрози життю людини, а також психологічна проблема, оскільки вона зачіпає психіку, поведінку та дії людини.

Предмет науки соціальної роботи

Беручи до уваги природу соціальної проблеми, ми припускаємо, що предмет науки соціальної роботи має декілька вимірів. Його можна сприймати як предмет високої складності і певною мірою як парасольковий предмет науки, досліджень і практики соціальної роботи. Предмет соціальної роботи можна визначити таким чином:

  • А. Теоретико-методологічний вимір соціальної роботи як емпіричної науки.

  • B. Методологічний вимір соціальної роботи, тобто реалізація теорії та методології.

  • C. Практичний вимір соціальної роботи.

Теоретичні рамки соціальної проблеми ↔ дослідницько-практичний метод ↔ реалізація на практиці (впровадження теоретичних знань у практику соціальної роботи у формі соціальної допомоги)

І навпаки: Реалізація на практиці (соціальна допомога) ↔ дослідницько-практичний метод ↔ наукова рефлексія соціальної проблеми (впровадження емпіричних знань у теорію соціальної роботи) Теоретичні знання соціальної роботи, доведені до конкретної реалізації соціальної допомоги, і подальші емпіричні знання, отримані із соціальної допомоги та вміщені в рамки теоретичних знань, ведуть нас до розуміння того, що процес надання допомоги в соціальній роботі залучає багатьох фахівців як із галузі соціальної роботи, так і з інших наукових галузей та допоміжних професій.

Мета та потенціал соціальної роботи

Усі вони об'єднані на основі головної мети соціальної роботи, яка полягає в наданні превентивної та реабілітаційної соціальної допомоги людям, що перебувають у матеріальній та соціальній скруті. Тому сумнівно й непродуктивно очікувати, що соціальна допомога надаватиметься виключно працівниками з дипломом у галузі соціальної роботи. Надання соціальної допомоги залучає як соціальних працівників, так і фахівців, які спеціалізуються в інших важливих галузях, необхідних для надання різних форм соціальної допомоги: юридичної соціальної допомоги, медико-санітарної соціальної допомоги, психологічної соціальної допомоги, духовної соціальної допомоги, освітньої соціальної допомоги тощо.

Цей факт є наслідком сутності соціальної роботи як науки та практики. Як ми вже зазначали, предмет соціальної роботи є мультидисциплінарним і визначається міждисциплінарними перетинами. (Наприклад, освітня соціальна робота є перетином результатів знань із соціальної роботи та соціальної педагогіки). Предмет соціальної роботи характеризується трансдисциплінарністю, тому він виходить за межі наук, які входять до соціальної роботи та з яких вона виникла.

Соціальна робота має власний теоретичний, методологічний і праксеологічний науковий потенціал. Слід зазначити, що в рамках безперервного процесу емансипації соціальної роботи як науки, галузі навчання та соціальної практики, соціальна робота також використовує адаптовані методи інших наук: політичних наук, економічних наук, соціологічних наук, духовних наук, філософських наук, психологічних наук, культурології, медичних наук, юридичних наук та інших наук про людину та суспільство.

Сучасний контекст соціальної роботи Модернізація Що модернізація суспільства може означати для соціальної роботи чи освітньої соціальної роботи як науки та галузі навчання? Модернізація суспільства — це процес, що відбувається тоді, коли традиційне й нове існують у суспільстві пліч-о-пліч. Людям необхідно досить швидко адаптуватися до життєвих умов із масштабними змінами. «Модернізація означає амбівалентний процес перманентних змін із плюсами та мінусами — життя пропонує людям значно більше можливостей щодо особистісного, професійного та соціального розвитку, ніж будь-коли раніше. Однак ці варіанти є водночас шансами та обмеженнями. З одного боку, вони являють собою зростання свободи та прийняття рішень, з іншого боку — зменшення впевненості та неминучість пошуку власного шляху поза традиційними моделями праці, сім'ї, стосунків і спілкування». (E.Gruber,2001, p.14-23.) (переклад автора)

P. Ondrejkovič звертає увагу на теорію гіперреальності (згідно з Baudrilard,2006. In: P. Ondrejkovič, 2008, p.32). Гіперреальність визначається як «агонія міцних стосунків, агонія реального й раціонального» та настання епохи симуляції, «наприклад, “гіперреальність” омріяного світу Лас-Вегаса або винайдення фруктового соку, що містить екстракт неіснуючих фруктів». (переклад автора)

Люди стикаються з явищами модернізації: розширенням раціоналізації; значною плюралізацією; триваючою індивідуалізацією; зникненням меж між працею, професією та освітою; послабленням норм і поведінки, що функціонували на основі традицій і соціальних норм; уніфікацією в соціальній і культурній сферах, потребою людей постійно шукати своє місце у світі та своєму середовищі; зміною міжособистісних стосунків. (Z. Baumann, 2002. In: M.Sycha, 2012, p.26.)

Суспільство знань Ініціатива під назвою «Європейський шлях до інформаційного суспільства» (створена 1994 року) пропонує ідеї щодо того, як підготувати громадян до нової доби. Завдання полягає в тому, щоб спрямувати громадян на прийняття змін, які є частиною розвитку інформаційного суспільства (суспільства знань). Освіта людей має мати вирішальне значення для створення «європейської моделі» суспільства. Вона також повинна підтримувати соціальну інклюзію та вдосконалення особистісних компетентностей людей і їхній особистісний розвиток у зв'язку з їхніми життєвими ролями. Відправною точкою є тверде переконання, що навчання та освіта впродовж життя відіграють ключову роль у житті окремих людей і суспільства.

Освіта дорослих3 стає важливою частиною життя для населення, яке стикається зі «складністю світу та охоплене владою фінансового світу, світу науки і техніки та світу засобів масової інформації». (J. Lefort, 1997, p.37.) (переклад автора)

Особливо необхідно замислитися над тим, чи справді процес освіти виконує те, що випливає з його назви. Освіта є синонімом культивації і відрізняється від муштри та однобічної індоктринації ступенем витонченості, який можна побачити в рівні свободи моральної свідомості особистості, ступені усвідомлення соціальних наслідків власних мотивів і знанні того, що означають правила переконання, користі та краси, міжособистісні стосунки, життя та покращення його гуманізації. (Š. Švec, 1995, s.72.)

Висновок

Говорячи про мету концепції освітньої роботи, ми також повинні вказати на розуміння змін у сьогоднішній соціальній реальності. Нові принципи наукового мислення та практичних дій обговорюються в інтенціях постмодерної парадигми: «порядок і хаос взаємодоповнюють одне одного, спостерігач визначає спостережуване своїм спостереженням; кожна цінність обмежена історично, протиріччя та випадковість неможливо усунути» (J. Bělohradský, 2002. In: M. Sycha, 2012, p.26.) (переклад автора)

Очевидно, що люди не можуть активно реагувати на кожну соціальну зміну, вони повинні розставити пріоритети й вирішити, які зміни вважають важливими, і зосередитися на них. Необхідно, щоб здатність людей адаптуватися до соціальних трансформацій зростала як на рівні окремої людини, так і на рівні соціальної одиниці. (M.Sycha, 2012, p. 28.) І з погляду освітньої соціальної роботи це є головною причиною та метою соціальної освіти людей сьогодні.

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová, PhD.

1Концепцію едукаційної соціальної роботи авторка цієї статті опублікувала в таких монографіях: MACHALOVÁ, Maria. 2013. Preventívna sociálna práca - Edukačná paradigma v sociálnej práci. (Preventive social work – Educational paradigm in social work.) Prešov: Prešovská univerzita, 2013. MACHALOVÁ, Maria.2014. Edukačná sociálna práca. (Educational social work.) Prešov: Prešovská univerzita, 2014. 2Концепцію едукаційної соціальної роботи авторка цієї статті опублікувала в таких монографіях: MACHALOVÁ, Maria. 2013. Preventívna sociálna práca - Edukačná paradigma v sociálnej práci. (Preventive social work – Educational paradigm in social work.) Prešov: Prešovská univerzita, 2013. MACHALOVÁ, Maria.2014. Edukačná sociálna práca. (Educational social work.) Prešov: Prešovská univerzita, 2014. 3З нашої точки зору, поняття освіти дорослих включає виховання та освітнє консультування дорослих. Говорячи про освіту дорослих, ми маємо на увазі навчання, виховання та освітнє консультування для дорослих. Виховання має йти пліч-о-пліч із навчанням і навпаки. Поняття освіти дорослих для нас переплітає три освітні реалії: навчання, виховання та консультування як засоби допомоги дорослим навчитися вчитися, брати участь у навчанні впродовж життя та навчатися з метою підготовки до подолання стресових життєвих ситуацій.