Я вірю, що більшість сімей усвідомлюють одну зі своїх основних функцій та місій — захисну функцію, частиною якої є також турбота про своїх слабших і залежних від допомоги членів. Забезпечення догляду за своїми батьками є однією з основних моральних та етичних вимог, що ставляться до дорослих дітей. Це вимоги не лише природного морального закону, а й Божих заповідей: «Шануй батька свого і матір свою, щоб довготривалими були дні твого життя і щоб тобі велося добре на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій!» (Втор. 5,16) (Порівн. Sumec, 2005, с. 75). Святіший Отець Бенедикт XVI у цьому контексті говорить: «З прогресом медицини та іншими факторами, пов’язаними зі збільшенням тривалості життя, важливо визнавати присутність зростаючої кількості літніх людей як благословення для суспільства. Кожне покоління може вчитися на досвіді та мудрості попереднього покоління. Крім того, забезпечення догляду за літніми людьми слід розглядати не насамперед як акт великодушності, а як сплату боргу вдячності». (Промова Бенедикта XVI до літніх людей під час відвідування Будинку для літніх людей «St. Peter´s residence» 18. 09. 2010)

Задля збереження гідності, свободи, автономії та підтримки базового самообслуговування людини, безумовно, дуже добре, коли особа, яка потребує допомоги, має можливість, наскільки це можливо, залишатися у своєму домашньому середовищі. Проте сучасний напружений час висуває великі вимоги до робочої зайнятості економічно активної особи на шкоду сім’ї. Цей факт впливає також на можливість сім’ї піклуватися про своїх родичів, які потребують допомоги. Зростає також кількість самотніх літніх людей. Сім’ї з різних причин не можуть, не хочуть або навіть не знають, як самостійно забезпечити цей догляд. «Академік Vladimír Pacovský (1990) наголошує, що сім’я повинна «хотіти, знати і могти». Якщо сім’я хоче відповідально піклуватися про своїх батьків, вона повинна створити передумови для цього догляду. Деякі з них вона може забезпечити сама, в інших їй має допомогти суспільство в межах надання соціальних послуг. Літня людина має жити і доживати свій вік насамперед у сім’ї. Дорослі діти повинні вважати своїм обов’язком надати догляд своїм батькам». (Hechl, 1994, с. 33)

Не кожна сім’я здатна подбати про свого члена, який потребує допомоги. Тут на допомогу має прийти суспільство або громада, яка різними формами соціальної допомоги допомагає вирішити цю дуже складну і обтяжливу для сім’ї ситуацію. P. Donati серед інтервенцій суспільства, які стають референтними для стратегії державного соціального забезпечення, вказує на потребу у справедливо перерозподіленому фінансовому забезпеченні, а також на справедливий розподіл для тих, хто добровільно бере на себе тягар догляду за дітьми, літніми людьми та особами з інвалідністю, а також на потребу в соціальних інтервенціях, які повною мірою враховуватимуть якісні та кількісні потреби сімей. (Порівн. Sumec, 2005, с. 58-59).

Конкретною реалізацією соціальної допомоги суспільства чи громади є соціальна послуга догляду в домашньому середовищі клієнта. Зазначена послуга, на відміну від закладів соціальних послуг, є специфічною саме тим, що вона здійснюється в домашньому середовищі клієнта за допомогою соціального працівника — доглядача. Він приходить до клієнта в його домашнє середовище на певний узгоджений час, щоб допомогти йому з діями щодо самообслуговування чи контакту з соціальним середовищем, з якими він сам уже не справляється. Безумовно, потреба в цій послузі в майбутньому зростатиме також з огляду на збільшення кількості літніх людей та осіб, залежних від допомоги інших.

Що таке доглядова послуга

Доглядова послуга законодавчо визначена Законом № 448/2008 про соціальні послуги та про зміну і доповнення Закону № 455/1991 Зб. про підприємницьку діяльність (закон про підприємництво) у редакції пізніших змін. У зазначеному правовому регулюванні § 41 йдеться про те, що це одна із соціальних послуг, яка надається фізичній особі, що залежить від допомоги іншої фізичної особи, її ступінь залежності становить щонайменше II ступінь, і вона потребує допомоги при виконанні дій із самообслуговування, дій із догляду за своїм домогосподарством та базових соціальних активностей. Специфікою зазначеної послуги є той факт, що вона здійснюється в домашньому середовищі клієнта. У межах зазначеної послуги доглядач/доглядальниця допомагає при необхідних життєвих діях звичайної особистої гігієни, доставці та подачі їжі, необхідних роботах у домогосподарстві чи пов’язаних з експлуатацією домогосподарства, а також забезпеченні контакту з соціальним середовищем.

Згідно з §6 Закону № 448/2008 Зб., надавачі доглядових послуг при здійсненні цієї форми соціальної допомоги повинні стежити і мати на увазі насамперед потреби клієнта. Клієнт має право на надання якісної соціальної послуги, яка за своїм обсягом, формою та способом надання дозволяє реалізувати його базові права людини та свободи, зберігає людську гідність, активізує до зміцнення самодостатності, запобігає соціальному виключенню та підтримує інтеграцію в суспільство. Ці принципи мають бути базовою етичною нормою кожної соціальної послуги, отже, і доглядової послуги. Крім того, надавач соціальної послуги зобов’язаний зважати на індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги, активізувати отримувача соціальної послуги відповідно до його здібностей та можливостей. Далі згаданий закон у §7 декларує надання соціальної послуги на фаховому рівні, співпрацю з сім’єю, муніципалітетом та громадою при створенні умов для повернення отримувача в природне сімейне або громадське середовище із закладу з цілодобовою формою перебування, при дотриманні його особистих цілей, потреб, здібностей та стану здоров’я.

Етичні принципи, відповідальність та дії соціальних працівників при дотриманні прав отримувачів соціальної послуги визначає не лише Закон про соціальні послуги, а й Етичний кодекс соціальних працівників Словацької Республіки від 1997 року. (Зазначений документ опублікований також у Mátel та ін., 2010, с. 68) «Великим зрушенням у цій галузі є також прийняття Етичного кодексу Асоціації надавачів соціальних послуг у Словацькій Республіці в Братиславі 21.5.2009. Цей документ був прийнятий для потреб Асоціації надавачів соціальних послуг у Словацькій Республіці, яка реєструє наразі 75 членських організацій». (Ďurčeková – Tekel, 2010, с. 323)

Специфічні етичні проблеми та дилеми послуги домашнього догляду

Кожна соціальна послуга має свої специфічні етичні дилеми та проблеми. Практичне застосування етичного кодексу здійснюється в дусі конкретної соціальної послуги, що надається. «Чітко встановлені правила, які містяться у професійних кодексах, не лише вказують на найважливіші цінності, до яких прихильна професія, а й містять також вимоги до поведінки членів даної професії. У цьому контексті ми можемо досить часто зустрітися з думкою, що етичні професійні кодекси захищають членів даної професійної спільноти від помилок чи помилкових підходів, які можуть виникати в певних ситуаціях (J.Vajda, J., 2004, Thompson, M., 2004, Banks, S., 2001)». (Levická, 2010, с. 13)

«Matoušek (2003, с. 62 – 63) говорить про етичні засади як про правила, що регулюють бажаний спосіб професійної поведінки з огляду на складні або конфліктні ситуації. Конфліктні та складні ситуації, які потребують етичних рішень, ми називаємо також етичними дилемами або етичними проблемами. Sarah Banks (2006, с. 160) визначає етичну дилему як вибір між двома однаково небажаними альтернативами, які ускладнюють конфлікт між етичними цінностями. «Природа дилеми полягає в тому, що будь-яке рішення, яке буде прийнято, матиме непередбачувані наслідки. Зазвичай існує вибір між двома або більше спірними цінностями чи етичними принципами, які, на нашу думку, є важливими» (Banks, 2006, с. 169). Натомість етичну проблему авторка (Banks, 2006, с. 169) характеризує радше як відсутність належних ресурсів, необхідних для покращення ситуації клієнта.» (Ďurčeková – Tekel, 2010, с. 323)

На основі власного практичного досвіду в професії соціального працівника – доглядача, а також дослідження в некомерційній організації Samaritán, n.o. Martin, що надає послуги домашнього догляду, ми можемо вказати на такі найчастіші практичні етичні проблеми та дилеми:

  • Доглядач мимоволі інтимним чином входить не лише в життя клієнта, а й його родини чи домогосподарства, частиною якого він часто стає. Він перебуває у більшій небезпеці виникнення подвійних чи інших нездорових стосунків. Етична дилема: якою мірою він може входити в особисте життя клієнта та його родини. Чи входить до його компетенції лише виконання доглядових дій, які узгоджені за договором, чи в разі потреби він може глибше входити в життя клієнта?
  • Під час виконання своєї роботи він може бути свідком сімейних проблем і конфліктів, і навіть бути підштовхуваним до того, щоб втрутитися в ці конфлікти, наприклад, як свідок; його просять давати поради, допомагати вирішувати сімейні проблеми тощо. Етична дилема: якою мірою і чи взагалі має соціальний працівник – доглядач компетенції втручатися в ці проблеми та «заміщати» професію соціального консультанта чи терапевта.
  • Доглядач часто буває довгі години наодинці з клієнтом, без прямої співпраці з колегами та керівництва з боку начальника. З цієї причини він повинен негайно самостійно, без допомоги колег, вирішувати актуальні, часто навіть серйозні проблеми та ситуації, насамперед раптове погіршення стану здоров’я (психічного чи фізичного), а також смерть клієнта чи інші обставини. Етична дилема: чи здатний доглядач у разі потреби негайно взяти на себе функції лікаря, психіатра чи інших професій. Чи є він особистісно зрілим і професійно підготовленим, щоб зуміти відреагувати на подібні складні ситуації.
  • Домашні умови клієнта не завжди є ідеальними для виконання послуг з догляду вдома, особливо якщо йдеться про самотнього, соціально незахищеного клієнта або клієнта в несприятливій соціальній ситуації. Квартира чи будинок не облаштовані безбар’єрним доступом, часто бракує медичних засобів, ліжко лежачого клієнта не є придатним як для самого клієнта, так і для виконання послуг з догляду. Побутова техніка (пилосос, праска тощо) у квартирі клієнта часто зношена, що погіршує умови для виконання роботи. Квартира може бути занедбаною, що загрожує здоров’ю не лише клієнта, а й соціального працівника. Це найчастіше трапляється у клієнтів, які живуть самотньо і вже не можуть самостійно забезпечити свої базові життєві потреби, або у родин, які перебувають у несприятливій соціальній ситуації, або коли родина не виконує свої основні функції, особливо якщо така ситуація триває довго. Етична дилема – чи взагалі починати послугу догляду у такого клієнта, або якою мірою соціальний працівник може спочатку втрутитися у вирішення житлового питання чи несприятливої соціальної ситуації, коли клієнт потребує послуг догляду негайно.
  • Соціальний працівник часто стикається з часовим стресом. Він вирішує дилему: чи приділити в цей момент особисто час клієнту (розмова, підтримка, слухання...), чи виконати дії, які необхідно здійснити згідно з договором про надання послуг догляду в межах встановленого часу. Після цього він повинен їхати до наступного клієнта і прибути до нього в узгоджений термін. Тому іноді він може бути змушений підходити до клієнта директивно, щоб встигнути у визначений час виконати всі дії, насамперед дії з особистої гігієни клієнта. Етична дилема: приділити краще увагу клієнту і допомогти йому в забезпеченні соціального контакту – спілкування, задоволення емоційних потреб клієнта, чи забезпечити дії з особистої гігієни, покупок або необхідних робіт по дому без ближчих особистих контактів з клієнтом, або якою мірою ми можемо узгодити обидві потреби клієнта.
  • Під час виконання своєї роботи (покупок) доглядач самостійно маніпулює особистими готівковими коштами клієнта. Він присутній у квартирі, де знаходиться матеріальне майно клієнта чи його родини, що є досить складним з огляду на психічно хворих, недовірливих чи підозрілих типів клієнтів. Етична дилема: яким чином забезпечити виконання необхідних робіт по дому та маніпуляції з готівкою так, щоб не була порушена автономія та гідність клієнта навіть у такій ситуації, а також щоб соціальний працівник – доглядач був захищений від можливої підозрілості чи навіть несправедливих звинувачень з боку отримувача соціальної послуги.
  • Під час виконання своєї роботи доглядач може бути підданий маніпуляції з боку клієнта чи його родини з метою виконання дій, які виходять за межі договірних зобов’язань, або роботи, що виходить за межі його професійних компетенцій (наприклад, соціальне консультування чи доглядові дії, вирішення справ в установах, роботи по дому понад узгоджені тощо). Етична дилема: яким чином повідомити клієнту, що для такої роботи він сам не має професійних компетенцій, коли при цьому сам доглядач бачить, що запитувані потреби клієнта не задоволені і їх нікому задовольнити.
  • При наданні послуг догляду в одного клієнта досить часто змінюються кілька доглядачів. Хоча ми віримо, що доглядачі професійно добре підготовлені, все ж кожен доглядач є іншою особистістю з іншими особистими якостями, досвідом, характером. Етична дилема: якою мірою можна піти назустріч клієнту, який, звісно, бажає доглядача, що найбільше відповідає його характеру та уявленням про виконання послуг догляду та задоволення його потреб.
  • Доглядач у своїй професійній діяльності має лише мало часу на зустрічі зі своїми колегами, обмін професійним досвідом, оскільки зазвичай працює у клієнта сам. Інформацію про клієнта доглядачі передають через записи в журналах обліку або через координатора послуг догляду. Етична дилема: яким чином забезпечити колегіальну співпрацю, управління послугами догляду, щоб соціальний працівник – доглядач не відчував себе під час виконання своєї роботи самотнім, покинутим на самого себе та свої рішення, що є психологічно складним для доглядача і може призвести також до синдрому вигорання чи інших психічних проблем.

Наведені конкретні ситуації та етичні дилеми саме так сприймаються з боку соціального працівника – доглядача. Ми окреслили лише деякі з них. У щоденному виконанні своєї професії їх може бути більше, і вони можуть бути різноманітними, подібно до того, наскільки різноманітною є цільова група клієнтів, які отримують послугу домашнього догляду. Їх вирішення залежить від індивідуальності кожного соціального працівника, його професійних та особистих компетенцій, здібностей, навичок і досвіду, але також і від того, як до вказаної проблеми поставляться керівні працівники в організаціях, що здійснюють послуги з догляду в органах державного управління в селах чи містах, а також фахівці в такій складній і різноманітній галузі, якою є соціальна робота – науковці, фахівці в галузі подальшої освіти чи інших сфер, що співпрацюють із цією галуззю.

Можливості вирішення наведених етичних дилем

Специфіку роботи соціального працівника, який надає послуги з догляду в домашньому середовищі клієнта, та можливості вирішення її етичних дилем ми спробуємо застосувати відповідно до систематичного підходу до вирішення етичних проблем, який наводить Reamer (Mátel a kol., 2010, с. 147):

  1. Ідентифікація етичних проблем, включаючи цінності та обов'язки соціальної роботи, які опинилися в конфлікті. У випадку вищезгаданих окреслених етичних конфліктів і дилем у роботі соціального працівника – доглядача дуже важливо розпізнавати та обговорювати ці етичні дилеми з соціальними працівниками – доглядачами, а також із клієнтами. Клієнт чи родина клієнта мають бути заздалегідь попереджені про можливість виникнення ситуацій, таких як зміна доглядачів у клієнта, інформація про права та обов'язки соціального працівника під час виконання своєї професії щодо члена сім'ї, який потребує догляду, повідомлення про те, що доглядач, хоча він, звісно, повинен мати базові знання з комунікації з клієнтом, психології, соціальної терапії та соціального консультування, не є компетентним для виконання таких дій і має рекомендувати для таких завдань фахівця – спеціаліста тощо.
  2. Ідентифікація окремих осіб, груп або організацій, яких етичне рішення, ймовірно, стосуватиметься. У випадку послуги з догляду в домашньому середовищі клієнта етичні рішення насамперед стосуються клієнта та його родини. Крім того, етичні рішення стосуються також окремих осіб та організацій, які забезпечують догляд за клієнтом. Йдеться насамперед про прийняття рішень щодо того, які фахово підготовлені особи чи організації можуть допомогти у вирішенні соціальних проблем клієнта. Необхідно заздалегідь визначити обсяг соціальної послуги, дій та повноважень соціального працівника, щоб забезпечити максимальний комфорт для клієнта і щоб не були порушені його права на гідність, самовизначення та свободу прийняття рішень, а також щоб соціальний працівник – доглядач мав полегшену ситуацію у випадку етичних дилем, які виникають під час практичного виконання його роботи, і не боявся відповідальності за свої рішення, які він приймає в межах своїх компетенцій.
  3. Попередньо ідентифікувати всі реальні напрямки дій та наслідки для всіх учасників, включаючи потенційні переваги та ризики для кожного з них. У цьому випадку йдеться, наприклад, також про визначення та обговорення способу догляду за клієнтом. Рекомендувати, чи не був би для клієнта вигіднішим постійний стаціонарний догляд, хоча б на певний час, можливо, амбулаторний догляд, або комбінація послуги з догляду з доглядом у закладі соціальних послуг, або догляд, забезпечений самою родиною. Тут виникає також етична дилема, коли члени сім'ї можуть бути втомлені від важкого догляду за своїм родичем. Вони починають замислюватися про стаціонарний догляд, при цьому хотіли б забезпечити догляд за близькою людиною в домашньому середовищі. Вони вирішують моральну та етичну проблему, чи розміщувати свого родича в закладі соціальних послуг. Тут послуга з догляду є дуже вигідною соціальною послугою. Доглядач може стати великою підтримкою для родини, оскільки допоможе зменшити втому від важкого догляду за родичем, який члени сім'ї вже не в змозі забезпечити самостійно, і при цьому родич, який потребує допомоги, залишається у своєму домашньому середовищі. Звісно, кожен соціальний випадок є індивідуальним. Це залежить від конкретної ситуації кожного клієнта та його родини. Це також питання для соціального консультанта, щоб зважити рекомендації для клієнта та його родини.

  4. У цьому контексті йдеться також про ретельне вивчення причин переваг і недоліків кожного з варіантів вирішення з огляду на етичний кодекс та чинне законодавство, етичні теорії, принципи та директиви, практичні теорії та принципи соціальної роботи, а також особисті цінності (включаючи релігію, культуру, етичні цінності та політичні ідеї). Чинне законодавство не завжди сприяє застосуванню етичних принципів. Великою проблемою часто є також економічні причини, оскільки не кожен клієнт чи його родина має такі економічні можливості, щоб оплатити послугу з догляду в тому обсязі годин, який потрібен клієнту. Це етична дилема також для організацій, які забезпечують цей тип соціальної послуги. Вони хотіли б задовольнити обґрунтовані потреби клієнта, але повинні шукати компроміс між потребами та економічними можливостями клієнта. Соціальному працівнику – отже, і доглядачу – може статися так, що з його точки зору він волів би діяти інакше, ніж йому дозволяє законодавство чи внутрішні розпорядження організації. Крім того, кожен соціальний працівник є іншим, має іншу ієрархію цінностей. Подібно до того, кожен клієнт має свою власну ієрархію цінностей та моральних чи етичних принципів та ідей, які іноді можуть конфліктувати з етичними принципами соціального працівника. Виходом є взаємна комунікація та обґрунтовані інтереси клієнта. Базові моральні та етичні принципи, які містяться в етичному кодексі, повинні бути соціальними працівниками, отже, і доглядачами, засвоєні, внутрішньо прийняті та застосовані на практиці, тобто бути обов'язковими. При виникненні етичних дилем необхідно обговорювати дилему між соціальними працівниками, насамперед початківцям – з більш досвідченими колегами або іншими фахівцями. Етичні дилеми слід вирішувати в тому сенсі, що необхідно пам'ятати про інтереси, задоволення потреб та благо клієнта, яке є вищим благом. Звісно, соціальний працівник, як і доглядач, ніколи не може мати стовідсоткової впевненості, що діяв в інтересах вищого блага клієнта.

  5. Консультування з колегами та відповідними фахівцями (працівниками організації, супервізорами, юридичними представниками та експертами з етики). Тут я вбачаю один із найважливіших можливих способів вирішення етичних дилем у роботі доглядача. Я вважаю, що саме супервізія, система підвищення кваліфікації, можливість порадитися з фахівцями все ще недостатньо використовуються. На практиці дуже важливою є передусім супервізія, оскільки доглядач зазвичай працює в домі клієнта сам, і йому немає в кого запитати поради щодо роботи, почути, що він робить добре, а що варто робити інакше. Згідно з нашим досвідом, супервізія все ще відносно мало використовується в роботі доглядачів. Це може бути супервізія, яку здійснюють старші, досвідченіші колеги або координатор служби догляду.

  6. Прийняття рішення та документування всього процесу прийняття рішень. Документування в роботі доглядачів здійснюється передусім через записи про виконану послугу догляду в домі клієнта після кожного візиту до нього. Йдеться насамперед про фіксацію виконаних дій з догляду, або ж змін у стані здоров’я клієнта. У практиці догляду варто було б більше використовувати й письмові записи про рішення, які прийняв соціальний працівник, консультант, працівник соціального відділу міської чи сільської ради, або ж працівник Управління праці, соціальних справ та сім’ї, чи сам доглядач під час своєї роботи. Такі комплексні записи мають регулярно оцінюватися та обговорюватися всіма зацікавленими соціальними працівниками. Безумовно, це було б корисним для самого клієнта, підвищення якості послуг з догляду і, насамперед, надання комплексу послуг (тобто не лише догляду), яких потребує клієнт чи його родина. Порівняння та оцінка записів про надані послуги догляду в окремих клієнтів допомогли б у роботі доглядачів. Вони могли б порівнювати ситуації, які їм доводиться вирішувати, з подібними ситуаціями, що виникали в інших клієнтів, і тим, як вони були вирішені. Якщо рішення не виправдало себе, можна вирішити ситуацію інакше; якщо рішення виявилося вдалим, є можливість повторити такий підхід і в іншого клієнта.

Висновок

Надання послуг з догляду в домашніх умовах клієнта є перевіреною і, як ми віримо, перспективною на майбутнє та дедалі більш затребуваною соціальною послугою. Як ми зазначили у своєму дописі, послуга догляду є дуже складною для соціального працівника, який її виконує. Вона має свої особливості, найважливішою з яких є виконання послуги в домашньому середовищі клієнта. Працівник зустрічається з безліччю різноманітних клієнтів, родин, ситуацій. Це зумовлює виникнення та необхідність вирішення етичних дилем і проблем, з якими стикаються соціальні працівники загалом, а також специфічних етичних дилем і проблем, як ми їх окреслили в дописі. Ми запропонували деякі варіанти вирішення цієї проблематики. Віримо, що вони можуть стати внеском у підвищення якості роботи соціальних працівників служби догляду в домашніх умовах клієнта, передусім у покращення їхнього підходу до клієнта, що є для нас головною метою.

Автор: Bc. Mgr. Iveta Gallová, PhD. Vysoká škola zdravotníctva a sociálnej práce, n.o. Bratislava

Список бібліографічних посилань

[1] MÁTEL, Andrej a kol. 2010. Etika sociálnej práce. Bratislava: Vysoká škola zdravotníctva a sociálnej práce sv. Alžbety, 2010. 183 s. ISBN 978-80-89271-85-6. [2] SUMEC, Martin. 2005. Rodina a medzigeneračné vzťahy. Bratislava: Vydavateľstvo STU, 2005. 111 s. ISBN80-227-2212-X. [3] ĎURČEKOVÁ, Zuzana, TEKEL, Richard. 2010. Aplikácia etického kódexu pri výkone sociálnej práce v rámci aktivít neziskových organizácií poskytujúcich sociálne služby v meste Nitra. In KAPPL, M., SMUTEK, M., TRUHLÁŘOVÁ, Z.: Etika sociální práce. Sborník z konference VI. Hradecké dni sociální práce. Hradec Králové: Gaudeamus, Univerzita Hradec Králové, 2010, 486 s., ISBN 978-80-7435-037-5. [4] HECHL, Ján. 1994. Prichádza tretí vek. In: Rodina ako predmet vedy. Zborník príspevkov z medzinárodného sympózia, konaného v dňoch 12.-13. mája 1994. Bratislava: Medzinárodné stredisko pre štúdium rodiny, 1994, 142 s. [5] LEVICKÁ, Jana. 2010. Etické dilemy sociálnej práce. In: KAPPL, Miroslav, SMUTEK, Martin, TRUHLÁŘOVÁ, Zuzana: Etika sociální práce. Sborník z konf. VI. Hradecké dni sociální práce. Hradec Králové: Gaudeamus, Univerzita Hradec Králové, 2010, 489 s., ISBN 978-80-7435-037-5. [6] Tlačová kancelária Konferencie biskupov Slovenska: Príhovor Benedikta XVI. chorým počas návštevy Domu seniorov [online]. Bratislava: Tlačová kancelária Konferencie biskupov Slovenska, [2010] [cit. 2010-09-22]. Dostupný z WWW: http://www.tkkbs.sk/view.php?cisloclanku=20100919004 .

Доповідь була виголошена на міжнародній науковій конференції Aplikovaná etika v sociálnej práci a ďalších pomáhajúcich profesiách, яка відбулася 20 – 21 жовтня 2010 року в П'єштянах і була опублікована у збірнику цієї конференції: MÁTEL, A. – SCHAVEL, M. – MÜHLPACHR, P. – ROMAN, T. 2010. Aplikovaná etika v sociálne práci a ďalších pomáhajúcich profesiách. Zborník z medzinárodnej vedeckej konferencie. Bratislava : VŠZaSP sv. Alžbety. 413 s. ISBN 978-80-89271-89-4.