Інтеграція медичної грамотності в організаційну культуру як передумова підтримки здоров’я на робочому місці

Вступ

Медична грамотність є важливою передумовою охорони та підтримки здоров’я, профілактики захворювань та інформованого прийняття рішень особами щодо власного здоров’я. У робочому середовищі вона набуває особливого значення не лише як індивідуальна компетенція працівників, але і як складова організаційної культури, орієнтованої на здоров’я, безпеку та якість трудового життя. Її систематичний розвиток потребує створення умов, що сприяють доступності та зрозумілості медичної інформації, профілактичній поведінці та активній участі працівників. Інтеграція принципів медичної грамотності в стратегічне управління та повсякденні процеси організації може сприяти побудові здорового робочого середовища та довгостроковому збереженню працездатності (Brach et al., 2012; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

Медична грамотність — це здатність отримувати, читати, розуміти та використовувати медичну інформацію так, щоб людина могла правильно приймати рішення щодо свого здоров’я (Akční plán rozvoje zdravotní gramotnosti, 2014). Медична грамотність полягає в тому, як чітко повідомляти інформацію про здоров’я та правильно її розуміти. Медична грамотність важлива в усіх точках у межах континууму догляду за здоров’ям — від благополуччя та здоров’я, через профілактику та виявлення хвороб до діагностики та прийняття рішень, а також лікування та самодогляду (Osborne, 2018). У вужчому розумінні медичної грамотності акцент робиться на медичній інформації, розумінні інструкцій до ліків, здатності особистої участі в лікуванні, здатності доглядати за членами сім’ї, базовій інформації про здоровий спосіб життя. У ширшому розумінні йдеться про доступність усієї інформації, яка пов’язана зі здоров’ям і може сприятливо вплинути на здоров’я, посилення здатності людей орієнтуватися в життєвих ситуаціях і приймати рішення так, щоб це вело до охорони та зміцнення здоров’я (Holčík, 2010). Людина з адекватною медичною грамотністю вміє читати форми для інформованої згоди, медичні етикетки, рецепти та іншу медичну інформацію, розуміє письмову та усну інформацію, отриману від медичних працівників, і дотримується необхідних процедур та приписів, таких як медикація та встановлений режим лікування. Йдеться про поєднання здоров’я та інформації. Медична грамотність є ключовим результатом діяльності з виховання здоров’я, яка в ширшому розумінні підтримки здоров’я має бути (DeYoung, 2009). Практичне значення медичної грамотності відсилає до ступеня здатності осіб отримувати, обробляти та розуміти базову медичну інформацію та послуги, необхідні для правильних рішень щодо догляду за здоров’ям. Медична грамотність ґрунтується на ідеї, що здоров’я та грамотність є вирішальними ресурсами для повсякденного життя (WHO, 2009).

ВООЗ (2013) визначає медичну грамотність як когнітивні та соціальні навички, які визначають мотивацію та здатність осіб отримувати доступ до розуміння та використання інформації способом, який підтримує та зберігає добрий стан здоров’я, тобто здатність людини шукати, розуміти та використовувати інформацію про здоров’я та медичні послуги, щоб оцінювати та приймати рішення щодо медичної допомоги, профілактики хвороб та підтримки здоров’я в повсякденному житті з метою збереження або покращення якості життя. Dimunová (2018) характеризує медичну грамотність як здатність особи компетентно та адекватно застосовувати знання та навички в конкретних медичних ситуаціях і здатність реалізовувати ефективні профілактичні заходи, що втручаються в спосіб життя в напрямку підтримки здоров’я. Визначення медичної грамотності включають громадсько-охоронний погляд, який може бути легко адаптований до індивідуального підходу до трьох сфер здоров’я, а саме медичної допомоги, профілактики захворювань та підтримки здоров’я. Дискусії про роль медичної грамотності підкреслюють значення взаємодії між вимогами медичних систем та навичками осіб (Sørensen et al., 2012).

Участь осіб на ринку праці відіграє центральну роль у забезпеченні їхнього існування та основи для соціального страхування. Робота є впливовим фактором протягом усього життя та визначає здоров’я та благополуччя людини. У роботі зростаюча складність, швидкі зміни та змінене робоче середовище внаслідок глобалізації та цифровізації спричиняють, серед іншого, зростання кількості самозайнятих осіб та втрату межі між робочим і приватним життям та іншими сферами життя (Ehmann et al., 2021). Фізичне та психічне здоров’я працівника має бути також у центрі уваги роботодавця, а медична грамотність має становити інтегральну частину корпоративної чи організаційної культури. Організаційна культура являє собою сукупність спільних цінностей, переконань, базових припущень та норм поведінки, які формують функціонування організації та впливають на повсякденні дії її членів. Організаційну культуру як ціннісну систему має засвоїти кожен працівник та ототожнитися з нею (Robbins, Judge, 2019; Schein, 2010). Вона визначає поведінку працівників в організації та впливає на її функціонування та результативність. Створення організаційної культури — це ніколи не завершуваний процес, на який впливають топ-менеджери, лідери організації (Čmelíková, Čmelík, 2012). Тип організаційної культури визначає процеси прийняття рішень менеджменту та робочі результати, які менеджмент очікує від своїх працівників (Kilíková, 2024). За Warrick (2026) її можна визначити як переважаючі переконання, цінності, ставлення, поведінку або практики, які є типовими для певної групи людей. З точки зору групи вона стосується всієї організації залежно від її розміру чи спрямування, країни або сім’ї. Однак вчені позначають організаційну культуру як культуру всієї організації або будь-якої одиниці, де люди працюють у межах організації.

Медична грамотність у робочому середовищі становить не лише індивідуальну компетенцію працівника, але й стратегічний розвитковий потенціал організації, який необхідно систематично підтримувати через освітні, профілактичні та організаційні інтервенції. Медична грамотність як складова організаційної культури означає, що охорона та підтримка здоров’я, зрозуміла комунікація та створення умов для інформованого прийняття рішень працівниками є природною частиною цінностей, управління та повсякденного функціонування організації (Brach et al., 2012; Schein, 2010; WHO, 2002; WHO, 2025).

Медично грамотна організація або медично грамотний роботодавець — це той, хто активно створює середовище, що підтримує фізичне та психічне здоров’я своїх людей, здатен ефективно комунікувати теми, пов’язані зі здоров’ям, і допомагає працівникам орієнтуватися у сфері профілактики та корпоративних пільг. Йдеться не лише про формальне виконання законних обов’язків, а про стратегічний підхід до людських ресурсів, де здоровий працівник означає процвітаючу компанію (Brach et al., 2012; Sørensen et al.; 2012; WHO, 2010).

Медична грамотність на робочому місці включає такі компоненти:

• Індивідуальна медична грамотність: Здатність працівника знайти, зрозуміти, оцінити та застосувати інформацію про безпеку, спосіб життя та медицину (включно з психічним здоров’ям та профілактикою хронічних захворювань).

• Організаційна медична грамотність: Ступінь, до якого компанія створює правила, середовище та способи комунікації, які полегшують працівникам орієнтацію в медичних ресурсах та бенефітах.

• Керівництво, що підтримує здоров’я: Менеджери та керівники, які активно підтримують благополуччя (wellbeing), поважають потреби працівників та усувають стигму, пов’язану з пошуком допомоги (Brach et al., 2012; Franke et al., 2014; Sørensen et al.; 2012).

Значення цифрової медичної грамотності на робочому місці:

• Психічне благополуччя: Дослідження показують, що індивідуальна медична грамотність безпосередньо покращує психічне здоров’я працівників. Цей ефект є ще сильнішим, якщо його підтримує сама організація та розуміючий менеджмент.

• Працездатність та безпека: Знання в галузі охорони здоров’я на роботі знижують ризик вигорання, подовжують здатність працювати та забезпечують безпечніше управління ризиками на робочому місці.

• Спосіб життя та профілактика: Освітні програми (напр., профілактичні огляди чи консультування безпосередньо на робочому місці) допомагають працівникам вчасно виявити фактори ризику, такі як переддіабет або високий кров’яний тиск (Brach et al., 2012; Franke et al., 2014; Sørensen et al.; 2012).

Ключові стратегії роботодавців у підтримці медичної грамотності працівників:

• Використання зрозумілої мови: замінити складний медичний жаргон у посібниках, страхових договорах та інструкціях з безпеки простою та зрозумілою мовою.

• Навчання менеджерів: надати керівникам команд тренінги з першої допомоги в галузі психічного здоров’я, щоб вони знали, як правильно підтримати своїх підлеглих.

• Використання й інших альтернатив, окрім брошур: запропонувати інтерактивні воркшопи, групи взаємної підтримки та практичні інструменти замість пасивного роздавання листівок.

• Адаптація підходу до працівників: враховувати те, що потреби відрізняються залежно від віку, освіти, посади (напр., адміністрація vs. виробництво) чи мови (Brach et al., 2012; WHO, 2010; WHO, 2022).

Рисунок 1 Модель здоров’я на робочому місці (джерело: CDC, 2024)

Очікувані переваги розвитку медичної грамотності в середовищі організації

Систематичний розвиток медичної грамотності працівників є важливою складовою підтримки здоров’я на робочому місці та створення організаційної культури, орієнтованої на здоров’я, безпеку та якість трудового життя. Медична грамотність впливає на здатність працівників розуміти медичну інформацію, критично її оцінювати та використовувати при прийнятті рішень щодо власного здоров’я. Її підтримка може приносити позитивні ефекти на індивідуальному, колективному та організаційному рівнях (Brach et al., 2012; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010). Переваги розвитку медичної грамотності працівників можна розглядати в шести сферах:

1. Посилення індивідуальної відповідальності за здоров’я

Вищий рівень медичної грамотності створює передумови для більш активного та свідомого підходу працівників до охорони та підтримки власного здоров’я. Працівники з розвиненими медичними компетенціями здатні краще ідентифікувати фактори, що впливають на їхній стан здоров’я, розпізнавати потенційні ризики для здоров’я та приймати обґрунтовані рішення у сфері способу життя, профілактики та використання медичної допомоги. Посилення індивідуальної відповідальності, однак, має супроводжуватися створенням належних організаційних умов. Відповідальність за здоров’я тому не можна покладати виключно на окрему особу, а необхідно розуміти як спільну відповідальність працівників та роботодавця (Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

2. Покращення орієнтації працівників у медичній інформації

Розвиток медичної грамотності підтримує здатність працівників ефективно шукати, розуміти, критично оцінювати та практично використовувати інформацію, що стосується здоров’я. Особливого значення він набуває в контексті зростаючої кількості цифрової медичної інформації, професійна правильність, достовірність та зрозумілість якої можуть бути різними. Працівники з вищим рівнем медичної грамотності можуть краще розрізняти науково обґрунтовані рекомендації та неперевірені твердження, орієнтуватися в профілактичних програмах та ефективніше спілкуватися з медичними працівниками. В організаційному середовищі тому важливо забезпечити доступність актуальної, зрозумілої та достовірної медичної інформації (Brach et al., 2012; Norman, Skinner, 2006; Sørensen et al., 2012).

3. Підтримка профілактичної та здоров’язбережувальної поведінки

Медична грамотність є однією з передумов розвитку профілактичної поведінки та засвоєння звичок, що сприяють здоров’ю. Її систематичне зміцнення може мотивувати працівників до регулярного проходження профілактичних оглядів, належної фізичної активності, збалансованого харчування, достатньої регенерації та ефективного управління стресом. Важливою сферою є також розпізнавання ранніх ознак проблем зі здоров’ям та належне використання медичних послуг. Ефективність профілактичних інтервенцій може підвищуватися завдяки їхньому зв’язку з конкретними робочими умовами, доступністю профілактичних заходів та підтримкою з боку керівництва організації (Nutbeam, 2008; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

4. Зниження ризиків для здоров’я, яким можна запобігти

Підвищення медичної грамотності може сприяти кращому розпізнаванню та управлінню модифікованими ризиками для здоров’я, які пов’язані з робочим середовищем, робочими звичками та способом життя працівників. Особливої уваги заслуговують ризики, пов’язані з тривалою сидячою роботою, недостатньою фізичною активністю, невідповідними ергономічними умовами, хронічним стресом, надмірним робочим навантаженням та недостатньою регенерацією. Медично грамотні працівники можуть активніше використовувати доступні профілактичні заходи та вчасно ідентифікувати ситуації, що загрожують їхньому здоров’ю. Однак сама освіта не замінює обов’язку роботодавця забезпечувати безпечні та нешкідливі для здоров’я умови праці. Зниження ризиків для здоров’я тому вимагає поєднання індивідуальних компетенцій та системних організаційних заходів (Sørensen et al., 2012; WHO, 2010; WHO, 2022).

5. Покращення робочого благополуччя та задоволеності працівників

Підтримка медичної грамотності може позитивно впливати на суб’єктивне сприйняття здоров’я, психічне благополуччя та здатність працівників справлятися з щоденними робочими вимогами. Особливе значення має розвиток грамотності у сфері психічного здоров’я, який включає здатність розпізнавати прояви психічного навантаження, використовувати адекватні стратегії подолання стресу та звертатися за професійною допомогою. Організації, які підтримують відкриту комунікацію про здоров’я, психічну безпеку, повагу до індивідуальних потреб та баланс між робочим і особистим життям, створюють сприятливі передумови для зміцнення задоволеності роботою. Таким чином, медична грамотність може бути частиною ширшої стратегії підтримки благополуччя на робочому місці (workplace well-being) та профілактики психосоціальних ризиків (WHO, 2022).

6. Підтримка працездатності та довгострокової стійкості зайнятості

Розвиток медичної грамотності може сприяти збереженню працездатності через підтримку здорового способу життя, своєчасне розпізнавання проблем зі здоров’ям та ефективніше використання профілактичної медичної допомоги. У контексті старіння працюючого населення та зростаючих вимог до фізичної та психічної працездатності працівників особливого значення набуває підтримка здатності осіб активно брати участь у підтриманні свого здоров’я протягом усього трудового життя. Довгострокова інтеграція медичної грамотності в організаційну культуру може створювати передумови для підтримання продуктивності праці, зниження обумовленого здоров’ям робочого навантаження та підтримки активного і здорового старіння на роботі. Однак ці переваги також залежать від умов праці, характеру роботи та наявності відповідних організаційних заходів (Ilmarinen, 2009; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

Загальна користь для організації

Систематична підтримка медичної грамотності працівників може створювати синергетичний ефект, при якому розвиток індивідуальних медичних компетенцій поєднується зі зміцненням організаційної культури, орієнтованої на здоров’я. У довгостроковій перспективі цей підхід може сприяти створенню безпечнішого робочого середовища, підтримці благополуччя на роботі, посиленню участі працівників та стійкості працездатності (Brach et al., 2012; Ilmarinen, 2009; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

Рисунок 2 Схематичне зображення медично грамотної організації (Рисунок згенеровано за допомогою штучного інтелекту (OpenAI, ChatGPT, 2026) на основі авторського завдання)

Впровадження елементів підтримки медичної грамотності в середовище організації чи фірми та створення так званої медично грамотної організації може бути реалізовано через розробку плану дій.

ПРОПОЗИЦІЯ ПЛАНУ ДІЙ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРВЕНЦІЙ ДЛЯ ПІДТРИМКИ МЕДИЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ (12-місячний цикл впровадження)

Мета плану дій: Систематично розвивати медичну грамотність працівників за допомогою цілеспрямованих освітніх, профілактичних та організаційних інтервенцій та інтегрувати підтримку здоров’я в організаційну культуру робочого місця.

Таблиця 1 Конкретизація фаз впровадження плану дій для підтримки медичної грамотності

(джерело: власне опрацювання на основі методичних рамок WHO, 2010; CDC, 2024 та принципів організаційної медичної грамотності згідно з Brach et al., 2012)

Ключові сфери інтервенцій, що підтримують медичну грамотність працівників

• Освіта в контексті здоров’я: розвиток здатності працівників отримувати, розуміти, критично оцінювати та використовувати медичну інформацію при прийнятті рішень щодо власного здоров’я.

• Профілактика та здоровий спосіб життя: підтримка рухової активності, здорового харчування, подолання стресу та використання профілактичних медичних послуг через доступні та індивідуально адаптовані програми підтримки здоров’я на робочому місці.

• Медично грамотна організація: створення організаційних умов, що сприяють доступності та зрозумілості медичної інформації, участі працівників та активному залученню керівництва організації та окремих організаційних підрозділів до підтримки здоров’я.

• Цифрова медична грамотність: зміцнення здатності працівників шукати, критично оцінювати та використовувати електронну медичну інформацію та розвивати компетенції, необхідні для безпечного використання цифрових медичних послуг (Brach et al., 2012; Norman, Skinner, 2006; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

Пропозиція індикаторів оцінки ефективності інтервенцій для підтримки медичної грамотності

• Рівень медичної грамотності: зміна показника валідованого інструменту оцінювання до та після інтервенції (наприклад, інструменти оцінювання HLQ – Health Literacy Questionnaire; HLS19-Q12 – Health Literacy Survey Questionnaire; eHEALS – eHealth Literacy Scale).

• Участь працівників: відсоткова частка працівників, залучених до активностей.

Медичні компетенції: зміна здатності орієнтуватися в медичній інформації та приймати обґрунтовані рішення у сфері здоров’я.

• Організаційне середовище: кількість та обсяг запроваджених заходів, що підтримують здоров’я.

• Стійкість: включення інтервенцій до внутрішніх політик та регулярних активностей організації (Brach et al., 2012; Norman, Skinner, 2006; Osborne et al., 2013; Pelikan et al., 2022; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

Впровадження плану дій створює передумови для розвитку медичних компетенцій працівників, зміцнення профілактичної поведінки та побудови організаційної культури, орієнтованої на здоров’я. Довгостроковим наміром є трансформація робочого місця на медично грамотну організацію, в якій підтримка здоров’я є частиною стратегічного управління та повсякденної практики (Brach et al., 2012; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

Можливості участі медсестер у підтримці медичної грамотності працівників

Медсестри є важливими учасниками підтримки медичної грамотності працівників. Їхня роль полягає насамперед у:

• оцінюванні рівня медичної грамотності та визначенні освітніх потреб,

• освіті в галузі профілактики захворювань, здорового способу життя та психічного здоров’я,

• підтримці цифрової медичної грамотності та критичного оцінювання медичної інформації,

• реалізації профілактичних інтервенцій та підтримці інформованого прийняття рішень щодо здоров’я,

• міждисциплінарній співпраці при створенні та впровадженні програм підтримки здоров’я,

• оцінці результатів інтервенцій та постійному вдосконаленні освітніх підходів.

Таким чином медсестри можуть сприяти трансформації робочого місця в середовище, де медична грамотність є частиною організаційної культури та систематичної підтримки здоров’я (Brach et al., 2012; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010).

Таблиця 2 Конкретизація завдань медсестер у підтримці медичної грамотності

(опрацьовано за: Brach et al., 2012; Sørensen et al., 2012; WHO, 2010)

Висновок

Медична грамотність є важливою передумовою захисту та підтримки здоров’я, профілактики захворювань та інформованого прийняття рішень особами щодо власного здоров’я. У робочому середовищі вона набуває особливого значення не лише як індивідуальна компетенція працівників, але й як частина організаційної культури, орієнтованої на здоров’я, безпеку та якість трудового життя. Її систематичний розвиток вимагає створення умов, що сприяють доступності та зрозумілості медичної інформації, профілактичній поведінці та активній участі працівників. Інтеграція принципів медичної грамотності в стратегічне управління та повсякденні процеси організації може сприяти побудові здорового робочого середовища та довгостроковому збереженню працездатності (Sørensen et al., 2012; WHO, 2010; Brach et al., 2012).

Авторка: PhDr. Mgr. Mariana Magerčiaková, PhD., MPH, MBA, univ. doc. KU
Католицький університет у Ружомберку, Факультет охорони здоров’я

Література

Akční plán rozvoje zdravotní gramotnosti (AP č. 12). 2014. Zdraví 2020 – Národní strategie ochrany a podpory zdraví a prevence nemocí. [online]. Pracovní skupina č. 12. Praha: MZ ČR, 2014. Доступно з: https://www.databaze-strategie.cz/cz/mzd/strategie/akcni-plan-c-12-rozvoj-zdravotni-gramotnosti.

BRACH, C. et al. 2012. Ten Attributes of Health Literate Health Care Organizations. NAM Perspectives. [online]. DOI: 10.31478/201206a. Доступно з: https://nam.edu/wp-content/uploads/2015/06/BPHTenHLitAttributes.pdf

CENTERS FOR DISEASE CONTROL AND PREVENTION (CDC). 2024. Strategies for Building a Workplace Health Program. [online]. Доступно з: https://www.cdc.gov/workplace-health-promotion/php/model/building.html.

ČMELÍKOVÁ, Z., ČMELÍK, J. 2012. Diagnostika organizačnej kultúry. In: Trendy v podnikaní. [online]. 2012. roč. 2, č. 2, s. 46 – 54. ISSN 1805- 0603. Доступно з: https://fek.zcu.cz/tvp/doc/2012-2.pdf.

DeYoung, S. 2009. Teaching Strategies for Nurse Educators. New Yersey: Pearson Education, 2009, 132 p. ISBN 0-13-179026-9.

DIMUNOVÁ, L. 2018. Zdravotná gramotnosť ako kľúčový determinant zdravia. Zdravie – hybná sila ošetrovateľstva bez hraníc. Bratislava: VŠZaSP sv. Alžbety. 2018: s. 46.

Ehmann, A. T., Ög, E., Rieger, M. A., Siegel, A. 2021. Work-Related Health Literacy: A Scoping Review to Clarify the Concept. Int J Environ Res Public Health. 2021 Sep 22;18(19):9945. doi: 10.3390/ijerph18199945. PMID: 34639262; PMCID: PMC8507793.

FRANKE, F., FELFE, J., PUNDT, A. 2014. The impact of health-oriented leadership on follower health: Development and test of a new instrument measuring health-promoting leadership. German Journal of Human Resource Management, 28(1–2), 139–161. https://doi.org/10.1177/23970022140280010.

Holčík, J. 2010. Systém péče o zdraví a zdravotní gramotnost. Brno: Masarykova univerzita, 2010, 293 s. ISBN 978-80-210-5239-0.

Ilmarinen, J. 2009. Work ability--a comprehensive concept for occupational health research and prevention. Scand J Work Environ Health. 2009 Jan;35(1):1-5. doi: 10.5271/sjweh.1304. PMID: 19277432.

KILÍKOVÁ, M. 2024. Typológia organizačnej kultúry vo vybraných zdravotníckych zariadeniach. [online]. In: Prohuman, roč. 18, 2026. ISSN 1338-1415. Доступно з: https://www.prohuman.sk/articles/typologia-organizacnej-kultury-vo-vybranych-zdravotnickych-zariadeniach.

NORMAN, C. D., SKINNER, H. A. 2006. eHEALS: the eHealth literacy scale. J Med Internet Res. 2006; 8(4):e27. https://doi.org/10.2196/jmir.8.4.e27 PMID: 17213046.

Nutbeam, D. 2008. The evolving concept of health literacy. Soc Sci Med. 2008 Dec;67(12):2072-8. doi: 10.1016/j.socscimed.2008.09.050. Epub 2008 Oct 25. PMID: 18952344.

Osborne, H. 2018. Health Literacy From A to Z. New York: Aviva Publishing, 2018, 256 p. ISBN 978-1-947937-13-0.

Osborne, R. H., Batterham, R. W., Elsworth, G. R., Hawkins, M., Buchbinder, R. 2013. The grounded psychometric development and initial validation of the Health Literacy Questionnaire (HLQ). BMC Public Health. 2013 Jul 16;13:658. doi: 10.1186/1471-2458-13-658. PMID: 23855504; PMCID: PMC3718659.

Pelikan, J. M., Link, T., Straßmayr, C., Waldherr, K., Alfers, T., Bøggild, H., Griebler, R., Lopatina, M., Mikšová, D., Nielsen, M. G., Peer, S., Vrdelja, M. 2022. HLS19 Consortium of the WHO Action Network M-POHL. Measuring Comprehensive, General Health Literacy in the General Adult Population: The Development and Validation of the HLS19-Q12 Instrument in Seventeen Countries. Int J Environ Res Public Health. 2022 Oct 29;19(21):14129. doi: 10.3390/ijerph192114129. PMID: 36361025; PMCID: PMC9659295.

Robbins, S. P., Judge, T. A. 2019. Organizational Behavior (18th ed.). [online]. Pearson Education. Доступно з: https://www.scirp.org/reference/referencespapers?Referenceid =4169219.

SCHEIN, E. H. 2010. Organizational Culture and Leadership. San Francisco: Jossey-Bass, 2010. ISBN 978-0-470-19060-9.

Sørensen, K., Van den Broucke, S., Fullam J, Doyle G, Pelikan J, Slonska Z, Brand H; (HLS-EU) Consortium Health Literacy Project European. 2012. Health literacy and public health: a systematic review and integration of definitions and models. BMC Public Health. 2012 Jan 25;12:80. doi: 10.1186/1471-2458-12-80. PMID: 22276600; PMCID: PMC3292515.

Warrick, D. D. 2026. Cases in Organization Development and Change. [online]. Cheltenham: Edward Elgar Publishing, 2026, 332 p. ISBN 9781035340972. Доступно з: https://www.elgaronline.com/edcollchap/book/9781035340972/chapter23.xml.

WHO. 2002. Good Practice in Occupational Health Services: A Contribution to Workplace Health. [online]. Доступно з: https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/38049430-3f87-437a-ad62-4f848ec63947/content.

World Health Organization (WHO). 2009. Background Note: Regional Preparatory Meeting on Promoting Health Literacy. [online]. UN ECOSOC, 2009. Доступно з: http://www.who.int/healthpromotion/conferences/7gchp/track2/en/.

WORLD HEALTH ORGANIZATION (WHO). 2010. Healthy workplaces: A model for action. For employers, workers, policymakers and practitioners. [online]. Geneva: WHO, 2010. Доступно з: https://www.who.int/publications/i/item/9789241599313.

World Health Organization (WHO). 2013. Health Literacy.The solid facts. [online]. Geneva: WHO, 2013, 86 p. ISBN 978-92-890-0015. Доступно з: https://www.who.int/europe/publications/i/item/9789289000154.

WORLD HEALTH ORGANIZATION (WHO). 2022. WHO guidelines on mental health at work. [online]. Geneva: WHO, 2022. Доступно на: https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/6152a556-6893-4c4e-9ed8-094478bb25eb/content.

WORLD HEALTH ORGANIZATION (WHO). 2025. Health literacy. [online]. Geneva: WHO, 2025. Доступно з: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/health-literacy.