Martina Hrozenská Ця публікація має на меті роз’яснити проблематику якості життя літніх людей як загальносуспільної проблеми з її закріпленням у сфері суспільних наук, переважно психологічних та соціальних. Ми окремо підходимо до якості життя літніх людей з історичної, соціальної, філософської, міжособистісної та суб’єктивної точок зору, а також феноменологічної, концептуальної та мультидисциплінарної.

ПЕРЕДМОВА

У всьому світі спостерігається старіння населення, і це стосується не лише розвинених, а й країн, що розвиваються. Однією з ознак старіння населення є зростання відсоткової частки літніх людей у загальній чисельності населення.

Очевидно, що робота з людиною похилого віку зовсім не є простою. Ситуація додатково ускладнюється тим, що не кожна людина протягом життя однаково готується до старості та входить у неї з відчуттям тягаря.

Можна сказати, що природним завданням старіння протягом людського життя є прийняття індивідом незворотних змін та обмежень у спосіб, що веде до збереження активності, здатності приймати нові прагнення відповідно до індивідуальних можливостей та збереження власної індивідуальної безперервності. Попри багато інволюційних процесів та змін, багато літніх людей долають процес старіння та старість з легкістю. Пізні десятиліття життя людини таким чином стають для неї змістовним та природним завершенням індивідуальної події.

Одним із способів розуміння проблем старіння може бути вимір якості життя, який переживає конкретний індивід. Якщо ми виходитимемо з передумови, що якість життя означає різні речі для різних людей, ми спиратимемося на той факт, що в суб’єктивній оцінці якості життя сприйняття аспектів повсякденного існування відіграє значнішу роль, ніж самі об’єктивні умови життя. Однак проблеми, пов’язані з якістю життя, можуть мати значний соціальний вплив. Вирішення таких ситуацій також є предметом інтересу соціальної роботи.

З погляду існуючих досліджень якості життя, інтерес до цієї теми часто спрямований на групи населення, які характеризуються певними обмеженнями в їхніх життєвих умовах. Чи йдеться про осіб з фізичними вадами, етнічні меншини, чи про осіб похилого віку. Старіюче населення стикається зі специфічними проблемами, які пов’язані зі зростанням негативних незворотних змін у їхньому житті. Цей факт заслуговує на професійну увагу не лише з етичного погляду, а все більше з прагматичного і, особливо, економічного.

Ми вважаємо, що основною умовою безпроблемного старіння та гідної якості життя є прийняття реальності зі змінами та обмеженнями, які випливають із похилого віку, разом із здатністю підтримувати активний спосіб життя.

Останні десятиліття особливо позначені надзвичайно високою динамікою суспільних змін. Словник звичайної людини «збагатився» новими поняттями, серед яких є і «якість життя». Адекватне розуміння якості життя вимагає конкретизації її моделі на основі встановлення показників та фактів. Моделі та дослідницькі проєкти, що виникали в минулому, наголошували, що якісне життя можна швидше зафіксувати та пояснити тоді, коли люди усвідомлюють та оцінюють своє власне життя та його аспекти, ніж способом, який надає перевагу об’єктивній якості різних аспектів життя. Вони відображали проблематику психології людських потреб, ієрархію цінностей та теорію саморегуляції. Вони відстежували проблему переживання задоволення, щастя, добробуту залежно від умов життя різних груп населення.

Ця публікація має на меті роз’яснити проблематику якості життя літніх людей як загальносуспільної проблеми з її закріпленням у сфері суспільних наук, переважно психологічних та соціальних. Ми окремо підходимо до якості життя літніх людей з історичної, соціальної, філософської, міжособистісної та суб’єктивної точок зору, а також феноменологічної, концептуальної та мультидисциплінарної. У її змісті ми хочемо:

  • вказати на комплексність проблематики якості життя та спрямувати увагу на індикатори якості життя з їх застосуванням до літнього віку в СР,
  • презентувати вплив позитивного самообразу, подолання та змирення зі втратами й обмеженнями у важливих життєвих ситуаціях на успішне старіння, на задоволеність життям та змістовність життя,
  • роз’яснити філософію підходу до осіб похилого віку з погляду соціальної роботи як фахової діяльності,
  • зосередитися на виконанні соціальної роботи в галузі догляду за особами похилого віку на практиці.

Старіння населення приносить із собою нові вимоги до виконання соціальної роботи, а отже, і до освіти в галузі соціальної роботи. Соціальна робота як суспільно-наукова дисципліна реагує на потреби суспільства та на процеси й зміни, що його характеризують. У XXI столітті до них належить і світовий феномен – демографічне старіння населення. Типовим для майбутнього демографічного розвитку в Словаччині буде зменшення кількості населення. Згідно з найбільш імовірним варіантом, до 2050 року кількість населення СР має впасти нижче межі 5 мільйонів осіб. Природний приріст мав би зростати приблизно до 2010 року (1).

Зменшення природного приросту прискориться головним чином у період з 2025 по 2040 рік. До кінця 2050 року зменшення природного приросту населення значно сповільниться (Vaňo (Ed.), Jurčová, Mészáros a kol., 2002, с. 12–13). Старіння населення буде, поряд із зменшенням кількості населення, другою важливою рисою майбутнього розвитку населення в Словаччині.

Суспільна актуальність теми, однак, тісно пов’язана і зі світовими демографічними трендами. Порушена проблематика створює простір для багатьох соціально-політичних та соціологічних підходів. Ця праця є вираженням намагання збагатити цю проблематику широко концептуалізованим підходом до якості життя людей похилого віку (2), а також до вивчення старіння та старості як специфічного життєвого періоду. Особливого значення проблематиці старіння додає і Європейська комісія, яка оголосила 2012 рік Європейським роком активного старіння та солідарності між поколіннями, який за своєю спрямованістю продовжує 2010 рік, присвячений боротьбі з бідністю та соціальним виключенням, і заходи 2011 року, що підтримують волонтерство.

ДУМКИ РЕЦЕНЗЕНТІВ

Авторка в літературно-оглядовій частині спирається на відмінне знання словацької, чеської та світової фахової літератури і представляє читачеві сучасне розуміння якості життя в соціальних науках. Вона уникає традиційних тривіальностей про якість життя – вона займається темою вглиб і розглядає її з різних перспектив. Вона нагадує філософське коріння поняття, яке досі присутнє в гедоністичному та евдемоністичному підходах до розуміння суб’єктивного добробуту, який вважається одним з індикаторів якості життя. Читач ознайомлюється з суб’єктивною та комплексною формою сучасного розуміння якості життя та з корисністю цієї концепції в науках про людину, включаючи соціальну роботу.

Авторка у цьому контексті розмірковує про те, що вивчення якості життя, яке в останні десятиліття перетворилося на самостійну міждисциплінарну галузь, могло б стати джерелом для теорії соціальної роботи. Цю думку я вважаю натхненною та корисною для подальшого розвитку теорії та досліджень у соціальній роботі — якість життя має тісний зв'язок із соціальною роботою; у своїй практичній аплікації вона вважається метою інтервенцій та способом оцінки їхньої ефективності, а на теоретичному рівні порушує питання, що стосуються індивідуального та суспільного процвітання і відповідальності за це процвітання. Загалом це ретельно опрацьована та ґрунтовна монографія на тему якості життя у літньому віці, яка подає сучасний стан вивчення якості життя у соціальних науках і містить цінні ідеї та приклади застосування для сфери соціальної роботи. PhDr. Eva Dragomirecká, PhD.

У широкому спектрі соціальних наук зазначена проблематика наразі є предметом обговорення, вона несе в собі виразне соціальне послання, а міра зацікавленості суспільства у вирішенні цієї проблеми свідчить про якість та культуру соціальної сфери конкретної спільноти. Загалом монографія написана дуже зацікавлено, авторка своєю старанністю, зосередженістю та особистою небайдужістю підготувала до друку працю, яка буде внеском у соціальну роботу; варто відзначити фаховий та науковий вимір проблематики, авторське бачення та водночас широту охоплення; монографія безперечно буде корисною не лише для соціальної роботи, а й надихаючою для соціальних наук, що займаються проблематикою якості життя загалом, не виключаючи якість життя людей похилого віку. doc. PhDr. Eva Fandelová, PhD.

На відміну від народження людини, літній вік людей сприймається у похмуріших соціальних контекстах, як з погляду громадської думки, так і з суб'єктивного погляду осіб літнього віку. У зазначеному контексті публікація M. Hrozenská, в якій вона займається дослідженням якості життя людей похилого віку, є однозначним та вагомим внеском. Текст публікації є визначним доробком молодої амбітної фахівчині і має всі передумови збагатити існуючу фахову літературу з обраної теми якості життя людей у літньому віці. doc. PhDr. Slavomír Krupa, PhD.

ЗМІСТ

1 ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – ІСТОРИЧНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ КОНТЕКСТИ 1.1 Історичний екскурс у проблематику якості життя 1.2 Соціально-філософські засади якості життя 1.3 Від суб'єктивного благополуччя до якості життя 1.4 Принципи якості життя

2 ФЕНОМЕН ЯКОСТІ ЖИТТЯ 2.1 Підходи до якості життя та індикатори якості життя 2.2 Концептуалізації та моделі якості життя 2.3 Мультидисциплінарність (та мультидимензіональність) якості життя 2.4 Зв'язок якості життя, бідності та соціального капіталу

3 ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ЛЮДИНА ПОХИЛОГО ВІКУ 3.1 Якість життя людей похилого віку 3.2 Якість життя людей похилого віку та постмодерн

4 ДОСЛІДНИЦЬКІ ВИСНОВКИ У СФЕРІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У ЗСС У НІТРІ 4.1 Основні демографічні характеристики мешканців ЗСС у Нітрі 4.2 Суб'єктивне задоволення життям 4.3 Якість життя людей похилого віку, що проживають у ЗСС у місті Нітра 4.3.1 Суб'єктивне задоволення життям та якість життя індивіда 4.3.2 Якість життя та здоров'я 4.3.3 Якість життя та психічний стан 4.3.4 Якість життя та соціальна сфера 4.3.5 Якість життя та довкілля 4.3.6 Інтимність та сексуальність людей похилого віку 4.4 Висновки з дослідження якості життя людей похилого віку, що проживають у ЗСС у місті Нітра

5 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕРОНТОЛОГІЇ 5.1 Якість життя та суб'єктивне задоволення життям 5.2 Пропозиції з дослідження, придатні для практичної роботи з людьми похилого віку

Рецензенти: PhDr. Eva Dragomirecká, PhD. Doc. PhDr. Slavomír Krupa, PhD. Doc. PhDr. Eva Fandelová, PhD.

Публікація створена в рамках виконання грантового завдання: UGA № VIII/15/2011 під назвою: Сприйняття прабатьківства та ролі бабусі жінками у передстаречому та старечому віці та грантового завдання: VEGA № 1/0221/11 під назвою: Оцінка результатів процесу ресоціалізації клієнтів ресоціалізаційних центрів в умовах Словацької Республіки.

ISBN 978–80–89245–24–6 EAN 9788089245246 Nitra 2011 Обсяг: 155 сторінок Формат: A5

(1) У першому кварталі 2011 року тенденція зростання природного приросту населення продовжувалася. Природний приріст населення зріс на 65 до 1140 осіб. Завдяки зовнішній міграції Словацька Республіка отримала 713 осіб (прибуло 1112 і вибуло 399 осіб). Загальний приріст населення збільшився на 133 до 1853. (Кількість населення SR станом на 31 березня 2011 року) (2) Терміни – геронт, особа похилого віку, сеньйор, людина літнього віку ми вважаємо для цілей цієї публікації синонімами.