Вже недолуга карикатура на обкладинці, на якій розлючений лікар мордує пацієнта і махає йому перед очима папірцем з інформованою згодою (лікарі це справді не вигадали, це справа рук етиків та юристів), дає зрозуміти, що етики та юристи, подібно до цього свого витвору, будуть намагатися виправдатися за інші штуки, які вони накоїли. І так воно і є.

Якщо хтось очікує, що з тексту дізнається, як ставитися до деяких дилематичних ситуацій (наприклад, пологи вдома), той буде розчарований. Він знайде тут різні думки, включаючи лагідну критику Європейського суду з прав людини, але щось, на що можна було б спертися, шукатиме марно. Авторки з Юридичного факультету хоч і звертають нашу увагу на двозначність правового регулювання, що випливає з правової плутанини між законами про медичні послуги та цивільним кодексом, але шляхів виходу з невизначеності не запропонують.

Вже перший розділ про права людини можна звести до одного (тут також цитованого) речення, що з поваги до людини сталася формальна «повага до автономії». Академічне розмірковування над інформованою згодою нам на практиці справді ні до чого (відома абревіатура «погоп» — поінформована згода пацієнта).

Колега Мауер досі не взяв до відома, що Margaret Talbot — відома журналістка-колумністка, і при її згадуванні він знову вживає чоловічий рід. Це було б не так страшно, як його еквілібристика над темою патерналізму. Я дотримуюся думки, що подібні тексти повинні писати, а якщо вже не мають бажання, то принаймні рецензувати люди, які справді працюють на практиці, і тоді в них було б те, що відбувається насправді, а не те, що уявляють собі творці подібних текстів.

А оскільки в цьому дусі витримана вся публікація, роздуми про те, як мало б бути, а його немає, і жодної саморефлексії, що це саме та компанія, яка ці дурниці вигадує, впроваджує, кодифікує та вимагає, що так само, як різні аудитори та автори норм, це люди, які не мають уявлення, як це працює в клінічній практиці, і що вони хочуть виправитися. Аж ніяк!

У примітках до цього видання я тому додав абревіатуру ШВ — що є моїм скороченням для вислову: шкода очей.

MUDr. Radkin Honzák психіатр Блог автора: http://blog.aktualne.cz/blogy/radkin-honzak.php