Ця інформація про одну з найважливіших міжнародних організацій, що впливають на розвиток соціальної роботи, не має жодних наукових амбіцій і базується на загальновідомих даних. Стаття містить відомості, які є вільно доступними іншими мовами. Автор мав єдину мету — полегшити поширення цих знань у Словаччині. Міжнародна рада з питань соціального розвитку (ICSW) була заснована ще у 1928 році, і тому вона є однією з найстаріших неурядових організацій, спрямованих на підтримку соціального розвитку, соціальної справедливості та соціального добробуту в будь-якій точці світу. Англійська назва організації — The International Council on Social Welfare (далі я буду використовувати її англійську скорочену назву ICSW, оскільки у Словаччині абревіатура MRSR є невідомою). Французька версія — Le Conseil International d’Action Sociale (CIAS), а іспанська назва — El Consejo Internacional del Bienestar Social (CIBS). Як бачимо, назва не завжди є ідентичною і відповідає традиціям та особливостям певної мови та країни.

ICSW у своєму розвитку тісно пов’язана із соціальною роботою та соціальною практикою в різноманітному культурному та ідеологічному середовищі з метою покращення людських умов і життя людей у зв’язку із соціально-економічними невизначеностями, створеними ринково орієнтованим суспільством. Акцент рівномірно робиться на міжнародній соціальній роботі та на міжнародному і внутрішньому соціальному розвитку.

Прямим попередником ICSW була перша Міжнародна конференція з питань соціальної роботи, яка відбулася в Парижі в липні 1928 року. Ця переломна зустріч могла відбутися завдяки рішучості та ідеям кількох видатних особистостей, які вирішили очолити та підготувати конференцію після важкого досвіду Першої світової війни, що спричинила руйнування та страждання багатьох народів. Підготовча робота міжнародної конференції розпочалася під час деяких заходів підготовчого комітету протягом трирічного періоду. Ця робота завершилася зустріччю в Празі у 1927 році, де були підготовлені та прийняті принципи організації конференції. Встановлені цілі для цієї конференції полягали в тому, щоб сприяти дискусіям та обміну знаннями між соціальними працівниками та організаціями соціального розвитку з усього світу; сприяти поширенню ідей та професійних знань, а також створювати особисті контакти. Зустріч підтримала міжнародну співпрацю в межах соціальної роботи та поза нею, дозволила познайомитися з багатьма активістами, експертами та практиками, а також неурядовими структурами з метою покращення умов життя. Найбільші міжурядові організації того часу — Ліга Націй та Міжнародна організація праці — надали технічну допомогу на основі фінансування з кількох національних та регіональних джерел.

Визначаючи та досліджуючи сферу інтересів, перша міжнародна конференція в Парижі наголосила, що соціальна робота не може обмежуватися лише індивідуальними випадками, а вимагає широкого міждисциплінарного підходу для полегшення страждань (тобто надання паліативної допомоги), повернення людей до «нормальних» умов життя (за допомогою куративної допомоги), запобігання соціальній бідності (превентивна допомога), покращення соціальних умов та підвищення рівня життя (конструктивна допомога).

Було підтверджено значення індивідуальної роботи разом із потребою посилення правових та адміністративних заходів, спрямованих на групу та громаду, доповнених дослідженнями у сфері соціального розвитку та соціального життя. У прагненні розширити діяльність учасники паризької конференції наголосили на зв’язку між потребами профілактики, вирішення соціальних проблем та доступності ресурсів. Було досягнуто згоди щодо потреби у професійній кваліфікації та практиці, проте думки понад 2500 учасників, які представляли різноманітні групи соціальних працівників, надавачів медичних послуг, працівників соціальної сфери та інших активістів, розходилися щодо ролі держави та приватного сектору. Існувала неодностайність у поглядах на позицію окремих членських представництв та на повноваження виконавчого комітету. Проте було досягнуто згоди щодо базових цінностей міжнародної соціальної роботи та її спрямованості.

Від часу першої конференції було визнано важливість тематичного фокусу; першою пріоритетною темою була «соціальна робота та економіка». Близько двох третин учасників паризької конференції були жінками. Конференція обрала на чолі жінку — Аліцу Масарикову, голову Чехословацького Червоного Хреста, як президентку ICSW на чотири роки. Доктор Рене Санд став першим генеральним секретарем Міжнародної конференції з питань соціальної роботи. Цю посаду він обіймав з 1928 по 1932 рік. Тимчасова підготовча група паризької конференції трансформувалася у 1928 році в постійну організацію під назвою «Міжнародна конференція з питань соціальної роботи».

Суттю цієї зміни було прагнення використати позитивні результати зустрічі на користь безперервності. Рене Санд став президентом у 1936 році і зберігав цю позицію до початку Другої світової війни. Перетворившись на постійну організацію, Міжнародна конференція з питань соціальної роботи представляла членські організації (національні ради ICSW) соціальної роботи та соціального розвитку, що підтримували гуманістичні цінності та захищали вразливі групи. Організація допомагала своїм членам, надаючи інформацію та консультації. Була прийнята особлива відмінність на національному рівні, але зусилля щодо єдності підходів викликали протидію у прагненні зберегти незалежність кожної членської організації.

Перед Другою світовою війною відбулися ще дві міжнародні конференції з чотирирічним інтервалом. У 1932 році у Франкфурті-на-Майні в Німеччині з темою «соціальна робота та сім’я» і в 1936 році в Лондоні у Великій Британії з темою «соціальна робота та громада». Глобальні конференції ICSW були відновлені у 1948 році після перерви, спричиненої Другою світовою війною. Відтоді глобальні конференції проводилися регулярно, спочатку кожні чотири роки, а з 2010 року — кожні два роки. Глобальні конференції з питань соціальної роботи та соціального розвитку організовувалися завдяки тісній співпраці між ICSW, Міжнародною асоціацією шкіл соціальної роботи (IASSW) та Міжнародною федерацією соціальних працівників (IFSW) — трьома сестринськими організаціями, як їх зазвичай називали.

Міжнародні конференції регулярно проводилися в межах ICSW, окремо або разом з IASSW та IFSW, і були присвячені як постійним проблемам, так і новим темам, що випливали з реалій сучасного життя та змін на світовій арені. Протягом п'ятдесятих і шістдесятих років виникло безліч незалежних держав, що розвивалися, як нових самостійних суб'єктів, які впливали на економічні та соціальні зміни, що змусило ICSW змінити свій порядок денний у бік соціально-економічного розвитку, щоб вирішувалися також соціальні права, соціальний розвиток і соціальний захист, включаючи домінантні теми покращення життя бідних, участі, соціальної згуртованості, розвитку громад та зростання значення соціальних послуг. Це стає стабільною темою в глобальних дебатах із соціальних питань, поступово розширюючи обсяг і цілі соціального розвитку, аналізуючи головних акторів та інструменти. Членство в ICSW розширилося після того, як національні ради з багатьох країн, що розвиваються, в Азії, Африці та Латинській Америці стали її членами.

Далі відбулися організаційні зміни, і в 1966 році ICSW, яка до того часу була відома як «Міжнародна конференція соціальної роботи», змінила свій статут і назву на «Міжнародну раду з питань соціального розвитку», завдяки чому змогла зберегти свою попередню англійську абревіатуру — ICSW. Замість соціальної роботи з'явилося слово «social welfare». У дусі традиції та перекладів іншими мовами, а також у прагненні якнайкраще відобразити сутність місії цієї організації, у Словаччині використовується переклад «соціальний розвиток». Сам термін «welfare» має багатозначний зміст, який можна інтерпретувати по-різному. У зв'язку зі зміною Kate Katzki, генеральна секретарка ICSW у 1967–1988 роках, підкреслила той факт, що ICSW не може в майбутньому зосереджуватися лише на одній меті, тобто бути лише міжнародним форумом для дискусій соціальних працівників. Нова назва виражає структурні зміни в організації, зростаючу різноманітність у її діяльності та вищу політичну спрямованість, яку просували керівництво ICSW, окремі регіони та членство.

Зміни в структурі організації та її діяльності

Згідно зі статутом Міжнародної ради з питань соціального розвитку, ICSW є глобальною, неурядовою, аполітичною, нерелігійною та некомерційною організацією, яка представляє інтереси широкого спектра національних та міжнародних членських організацій, що прагнуть досягти прогресу в соціальній справедливості, соціальному розвитку, соціальній роботі та соціальному захисті. Головні цілі діяльності ICSW: підтримувати всі форми соціального та економічного розвитку, спрямовані на зменшення бідності, злиднів та вразливості, особливо серед знедолених груп населення; прагнути до визнання та реалізації основних прав на працю, дохід, харчування, житло, медичне обслуговування та безпеку; зміцнювати рівність можливостей, свободу вираження поглядів, свободу об'єднань, право на участь та доступ до послуг, а також протидіяти дискримінації; підтримувати політику та програми, що створюють баланс між соціальними та економічними цілями, поважають культурну різноманітність та зміцнюють громадянське суспільство в усьому світі для досягнення цих цілей. ICSW прагне до впровадження цих цілей урядами, міжнародними організаціями та неурядовими агенціями у співпраці зі своєю мережею членських організацій.

Генеральна асамблея (Assembly General) затверджує глобальну чотирирічну програму та дворічний бюджетний рамковий план, є найвищим керівним органом ICSW, обирає президента, віцепрезидента, скарбника та інших членів Керівного комітету (Management Committee), який відповідає за всі рішення, що не віднесені статутом до компетенції Генеральної асамблеї або Наглядово-консультативної ради (Supervisory and Advisory Board), яку формують регіональні президенти, президент, віцепрезидент та скарбник. Вона відповідає за нагляд і моніторинг Керівного комітету, а також за зміни у виконавчих процедурах, створення та реструктуризацію регіонів.

Хоча ICSW є всесвітньою неурядовою організацією з регіональною структурою, вона не є масовою організацією, оскільки лише одна національна рада від кожної країни може бути прийнята як член. Регіональні організації мають своє підґрунтя в конкретному регіоні. Регіони відіграють активну роль, але членство прив'язане безпосередньо до глобальної штаб-квартири, а не до регіонів. ICSW є географічно єдиною організацією щодо членства, а не вільним об'єднанням.

Регіональна структура встановлюється внутрішніми виконавчими розпорядженнями. Регіони мають власні органи прийняття рішень, а також власні програми та діяльність. Кожен член, за винятком міжнародних членських організацій, прикріплений до конкретного регіону з метою сплати членських внесків та регіональної співпраці. Кожен член є рівним як на регіональному, так і на глобальному рівні. Крім того, існує значна організаційна незалежність — будь-яка членська організація може співпрацювати з будь-якою іншою членською організацією в іншому регіоні, а також мати угоду про участь у діяльності на інших регіональних зустрічах, заходах та в органах ICSW. Регіональні генеральні асамблеї та інші регіональні органи можуть бути створені згідно з глобальними або регіональними настановами. Деякі регіональні організації ICSW мають власну правосуб'єктність. Це так, наприклад, у випадку європейської організації, головним чином через вимоги Європейського Союзу. Це дозволяє їй бути членом платформи загальноєвропейських неурядових соціальних організацій (Social Platform) і брати участь у формуванні європейської соціальної політики та діяльності ЄС. ICSW у Європі також має офіційне представництво в межах структур Ради Європи у Страсбурзі. У Європі ICSW співпрацює на регіональному рівні також з іншими соціально орієнтованими об'єднаннями, соціальними працівниками та викладачами в межах об'єднання для соціальних дій ENSACT.

Президент ICSW є найвищим представником ICSW і обирається терміном на 4 роки без можливості переобрання. Президент пропонує стратегію організації, визначає принциповий напрямок і пропонує інноваційні підходи, підтримує взаємодію з іншими партнерами та головними суб'єктами як на регіональному, так і на світовому рівні. Чинний президент — Michael Cichon, дуже добре відома особистість завдяки своїй діяльності у сфері соціального захисту в межах Міжнародної організації праці.

Виконавчий директор ICSW відповідає за виконання рішень Генеральної асамблеї, Наглядово-консультативної ради та Керівного комітету, а також за інформування Керівного комітету про важливі питання, необхідні для функціонування організації. Виконавчий директор поєднує нагляд за повсякденною роботою всесвітнього офісу зі стратегічними довгостроковими завданнями, виданням глобального вісника, присвяченого співпраці (Global Cooperation Newsletter), який ICSW видає англійською, французькою та іспанською мовами, а також підтримує контакти з партнерами, включаючи інші неурядові та міжнародні організації. Чинний виконавчий директор Sergei Zelenev відомий своєю діяльністю у сфері соціального розвитку в межах ООН.

ICSW має консультативний статус при Економічній та соціальній раді ООН (UN ECOSOC), при Міжнародній організації праці та інших агенціях ООН. Цей статус дозволяє ICSW висловлюватися в ООН за допомогою заяв та лобіювання, брати участь у міжурядових дискусіях та подавати рекомендації цим суб'єктам. Глобальна програма ICSW забезпечує стратегічну рамку для діяльності на глобальному, регіональному та місцевому рівнях, визначає цілі та спрямування політики ICSW на 4 роки.

Розширення сфери діяльності на глобальному рівні

Протягом років пріоритети ICSW поступово змінювалися, відображаючи мінливу ситуацію у світі, розвиток та зміни у сфері своєї роботи, а також підвищення обізнаності про необхідність узгодження соціальної та економічної політики. Перед обличчям прогресуючої інтеграції та лібералізації світової економіки та нової інтенсивності міжнародної конкуренції — з виразною зміною, не завжди позитивною, у сфері соціальних видатків, пов'язаною зі скороченням соціальних трансфертів та обмеженням соціальних послуг — соціальна ситуація змінилася дуже нерівномірно в окремих регіонах світу. У наш час відбувається зростання нерівності між країнами, а також усередині їхніх частин, що викликає тиск на національному та міжнародному рівнях, створюючи виклик для громадських організацій, таких як ICSW, щоб підняти голос від імені груп та осіб, які є покинутими та маргіналізованими.

Проблематика розвитку також зазнала змін. Соціальний розвиток, розвиток людини та гуманізація стали одними з головних концептів міжнародного розвитку з початку 90-х років за підтримки не лише громадянського суспільства, а й урядів та міжнародних організацій. Потреба бачити людей як кінцевий результат розвитку означає зосередитися на бідності та бідних людях і підтримувати послуги, що підвищують можливість долати негаразди (як-от продовольча безпека, освіта та здоров'я), багатовимірний підхід до людської істоти та людського життя; це спричинило відхід багатьох економістів та політиків від раніше підкреслюваного постійного економічного зростання на душу населення як єдиного індикатора соціально-економічного розвитку. 90-ті роки означають межу у погляді на філософію та можливості вирішення проблеми бідності.

На початку 80-х років ICSW мала три головні пріоритети: проводити конференції та надавати простір для дискусій, надавати підтримку національним комітетам та будувати сильнішу позицію в ООН. Ситуація змінилася наприкінці 80-х та на початку 90-х років, коли все більше почала просуватися нова програма як з центру, так і з регіонів. У 80-х роках відбувся чіткий зсув у філософії організації, включаючи зміну головного фокусу з ідеї «соціальна робота» (work) на «соціальний добробут» (welfare) і, зрештою, схиляння до «соціального розвитку» (development).

Рішучі та фундаментальні зміни відбулися у 70-х та 80-х роках минулого століття, коли відбувся зсув від соціальної роботи до ширшого соціального виміру розвитку на глобальному рівні. Міждисциплінарний та цілісний підхід ICSW до проблематики розвитку формувався після Другої світової війни під час глобальних конференцій ICSW. ICSW брала участь у багатьох конференціях, експертних засіданнях, наукових семінарах та інших подіях міжнародного значення, де поширювався досвід та створювалися передумови для змін. Глобальна обізнаність про ICSW була суттєво посилена під час підготовки Всесвітнього саміту з питань соціального розвитку (WSSD), який відбувся у 1995 році в Копенгагені. Тоді Словаччина була співголовою цього саміту (у його керівництві брав участь, окрім інших, M. Hetteš).

Всесвітній саміт з питань соціального розвитку означав фундаментальну політичну зміну в межах ICSW, не лише в питаннях можливості зробити внесок у підсумкові документи, а й дозволив зарахувати ICSW до важливих організацій під час імплементації результатів. У багатьох сферах діяльність ICSW у період після саміту була орієнтована на виконання Десяти зобов'язань (заповідей), прийнятих у Копенгагені, та рекомендацій Плану дій саміту. Принципи соціальної справедливості, рівності та справедливого суспільства згідно з порядком денним саміту поширюються ICSW, яка довгі роки прагне втілити їх у реальність і постійно підтримує їх на високих міжнародних форумах. ICSW прагне створення середовища для соціального розвитку, подолання бідності за допомогою національних дій та міжнародної співпраці, підтримує повну зайнятість як базовий пріоритет, зміцнення стабільного, безпечного та справедливого суспільства, соціальну інтеграцію — все це були зобов'язання, які виникли на саміті та були визначені як принципи діяльності ICSW. На початку Тисячолітнього саміту 2000 та після подальшого прийняття його цілей розвитку (MDGs), ICSW активно, систематично та зосереджено підтримувала багатосторонню політику та зусилля на національному, регіональному та глобальному рівнях для покращення умов життя людей.

Підтримка соціального захисту сприймається ICSW як один із стовпів далекоглядної соціальної політики, спрямованої на забезпечення універсального доступу до соціальних послуг, а базовий дохід став одним із основних, нагальних та регулярних пріоритетів зусиль ICSW сьогодні. Зсув від універсальної, публічно наданої системи соціального захисту до систем, що надаються на основі оцінки потреб, який є результатом розширення неоліберальної економічної політики, що підтримується міжнародними фінансовими інститутами, завдав у багатьох країнах надзвичайної шкоди. ICSW докладала зусиль, щоб привернути увагу до позитивних альтернативних рішень на противагу селективності та руйнівному підходу з важкими наслідками для найслабших через скорочення соціальних видатків. ICSW весь час підтримувала принципи загальної системи надання базових соціальних послуг та базового доходу, тобто намагалася досягти більшого, ніж просто доступу до «рятувальної сітки». Потреба захищати людей від соціальних ризиків та несприятливих подій разом із розвитком системи соціального захисту та соціальної справедливості є добре відомою і завжди захищалася ICSW у її заявах та діях на різних форумах.

Новий імпульс для цих зусиль надала Рекомендація Міжнародної організації праці № 202 про мінімальні рівні соціального захисту, яка була одноголосно прийнята під час Міжнародної конференції праці на її 101-й сесії у 2012 році. Зростає загальне прийняття факту, що імплементацію національно визначених мінімальних рівнів соціального захисту (SPFs) можна розуміти як важливий інструмент для боротьби з бідністю та нерівністю. Принцип, побудований на праві на захист жінок, чоловіків та дітей, які перебувають у групі ризику, допомагає підтримувати рівень життя протягом життя, гарантує доступ до медичної допомоги та інших базових послуг, а також принаймні базовий рівень дохідної впевненості. ICSW підтримала цю ініціативу в ООН як одну з її дев'яти ініціатив для подолання глобальної фінансової кризи з моменту її початку у 2009 році.

Партнерство

Спільні зусилля понад 80 неурядових організацій існують у межах створеної Глобальної коаліції за гарантований соціальний мінімум, де вони об’єдналися з ICSW, що набуває дедалі більшого значення під час дискусій, підвищення обізнаності та досягнення національного консенсусу щодо політики, пріоритетів та моніторингу прогресу у сфері гарантованого соціального мінімуму. Коаліція відіграє важливу роль у підтримці ролі соціального захисту в сучасному процесі формування нових цілей розвитку на період після 2015 року (коли завершиться термін дії цілей розвитку тисячоліття). ICSW була співавтором спільної заяви Глобальної коаліції, яка вимагала окремої цілі розвитку для соціального захисту. Однак коаліція з неурядовими партнерами — це не єдині спільні зусилля, які доклала ICSW для соціального захисту. У межах обмеженої кількості інших міжнародних неурядових організацій ICSW була запрошена до участі в роботі Міжвідомчого комітету зі співпраці з питань соціального захисту (Social Protection Inter-Agency Cooperation Board), який був створений за дорученням групи країн G-20 і спільно керується Міжнародною організацією праці та Світовим банком. Комітет відіграв важливу роль у створенні концептуальних інструментів для оцінки ефективності та оптимізації функціонування національних систем соціального захисту, і в майбутньому може стати значущим у міжвідомчій консультативній роботі з технічної допомоги на національному рівні, під час співпраці у сфері статистики соціального захисту та з інших питань, пов’язаних із підтримкою соціального захисту.

Ще одне важливе партнерство було сформовано ICSW в ООН з організаціями громадянського суспільства, які беруть участь у зміцненні прав літніх людей. ICSW тісно співпрацює з Глобальним альянсом за права літніх людей, де висловила підтримку розробці нового міжнародного правового документа щодо прав літніх людей. М. Геттеш у 2010 році в Нью-Йорку представив і захистив резолюцію ООН з цього питання.

Окрім зв’язків в ООН, ICSW побудувала міцні партнерства та співпрацює з аналогічними організаціями, які мають спільне історичне коріння, зокрема з «асоціацією» (Міжнародною асоціацією шкіл соціальної роботи – IASSW) та «федерацією» (Міжнародною федерацією соціальних працівників – IFSW). Ці три організації працюють разом над створенням спільного журналу, присвяченого міжнародній соціальній роботі (International Social Work), і працюють над підготовкою спільних всесвітніх конференцій, присвячених соціальній роботі та соціальному розвитку, які проводяться кожні два роки. Ці конференції, як-от та, що проходить у Мельбурні (Австралія) у липні 2014 року, надають безліч можливостей для зацікавлених сторін обговорювати спільні питання соціальної роботи та соціального розвитку на регулярній основі, а також дозволяють поєднувати теорію з практикою, політичні цілі та завдання соціального розвитку. Крім того, глобальні конференції дозволяють оцінити, як виконуються пріоритети спільної «Глобальної соціальної програми», яка була прийнята ICSW разом із IFSW та IASSW, і надають знання про те, які дії соціальних працівників та спільноти, що займається соціальним розвитком, можуть захистити довкілля, підтримати відповідність низці підходів та заходів, орієнтованих на кліматичні зміни. Конференції допомагають підвищити обізнаність та спроможність професіоналів у сфері сталого розвитку.

На спільній зустрічі в листопаді 2012 року в Парижі три організації оцінили конкретні кроки щодо впровадження Глобальної соціальної програми та вирішили заснувати «Обсерваторію глобальної соціальної програми» для збору доказів діяльності соціальних працівників, освітян та фахівців із розвитку на підтримку впровадження Глобальної соціальної програми, а також для покращення її видимості, довіри до неї та підтримки подальшої діяльності. Ця нова інституція зосереджується на чотирьох темах Глобальної соціальної програми відповідно до підтримки соціальної та економічної рівності. Теми, яким буде приділено увагу в наступні роки: підтримка гідності та поваги до людей, діяльність задля екологічної стійкості та зміцнення визнання важливості людських стосунків. Водночас наскрізний акцент буде зроблено на належних умовах для навчання та здійснення практики.

Регіональні та національні заходи

На регіональному рівні ICSW прагне підвищити частку діяльності в галузі соціального розвитку в межах регіональних урядових об’єднань; водночас на національному рівні ICSW прагне зміцнити можливості членських організацій впливати на соціальну політику та її програми в окремих країнах, але з урахуванням місцевих умов та пріоритетів національного соціально-економічного розвитку. Повагу до традицій ми знаходимо в новому визначенні соціальної роботи.

Діяльність, яку здійснюють членські організації (національні ради), є дуже різноманітною, але вона відповідає Глобальній програмі ICSW. Наприклад, у 2012–2013 роках регіональна діяльність організацій ICSW у Латинській Америці була зосереджена на доступності соціального захисту та можливості застосування гарантованого соціального мінімуму, розробці нових інструментів та політичних заходів. В Азії діяльність була спрямована на питання застосовності та доступності систем соціального захисту в окремих регіонах (Південна Азія), наголошувалося на важливості партнерства та співпраці між урядами та неурядовим сектором у сфері соціальної політики та соціального розвитку (Південно-Східна Азія та Тихоокеанський регіон), а також оцінювалися виклики, спричинені старінням, та потреби в довгостроковому догляді (Північно-Східна Азія).

ICSW у європейському регіоні організувала кілька семінарів для оцінки ситуації працюючих бідних — людей, які були витіснені на нижню частину ринку праці. Їхня доля становить зростаючу проблему в усіх країнах, незалежно від рівня їхнього розвитку. Можливості використання ініціативи гарантованого соціального мінімуму в Європі були оцінені на семінарі в березні 2014 року в Ренні (Франція) за активної участі М. Геттеша. Учасники оцінили можливості існуючих систем соціального захисту в Європі та вказали на прогалини, які потрібно «виправити», і на політичні кроки, які необхідно здійснити. У лютому 2014 року відбулася важлива європейська конференція з питань соціальних інвестицій у Братиславі (Словаччина). Було наголошено на необхідності іншої побудови відносин між громадянами та державою з огляду на майбутнє можливе гідне життя та на необхідності створення нового договору громадян із державою.

У червні 2013 року ICSW у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (MENA) провела форум високого рівня щодо важливості національного громадянського діалогу. Тут були обговорені питання соціальної інклюзії та участі, разом із пошуком шляхів і засобів забезпечення того, щоб вимоги різноманітних груп були почуті, що створює справжню основу для громадянства та демократії. Подія була широко висвітлена та представлена публічно в самому регіоні. У травні 2014 року відбулася регіональна конференція (MENA) ICSW у Рабаті (Марокко) спільно з Фондом Фрідріха Еберта, яка була зосереджена на проблематиці соціальної згуртованості та порівнянні досвіду в цій частині арабського світу. В африканському регіоні діяльність ICSW була спрямована на розбудову потенціалу, підтримку партнерства та вирішення питань мобілізації ресурсів.

У Північній Америці зусилля ICSW були спрямовані переважно на проблеми підтримки соціальної інклюзії, соціальної згуртованості та активного громадянства (наприклад, у Канаді). Залишається ще багато роботи, оскільки в цьому регіоні зберігається погляд на соціальний розвиток лише як на вирішення ситуацій соціальної залежності, що є дуже звуженим поглядом.

Навчальна програма ICSW, спрямована на підтримку та зміцнення членських організацій (національних рад ICSW), є невід’ємною частиною її діяльності та являє собою поєднання підходів «зверху вниз» і навпаки — «знизу вгору». Окрім підвищення рівня знань, потенціалу та можливостей, тренінги, що надаються ICSW, дають можливості для покращення існуючих зв’язків з академічною спільнотою та для розбудови відносин у сфері знань.

Погляд у майбутнє

Навіть беручи до уваги 86-річну історію ICSW, організація бачить не лише успіхи, а й безліч викликів. Перш за все, вона повинна зберегти та зміцнити власну ідентичність і місію, використати унікальний досвід для досягнення спільних цілей. ICSW відома як організація людей, що працюють у сфері соціального розвитку (як професіоналів, так і аматорів). Необхідно, щоб вона також була відома як організація провідних професіоналів у галузі соціальної політики, які формують прогрес у концептуальному мисленні, обстоюванні нових ідей та їх поширенні.

Необхідно продовжувати роботу, створюючи простір для обговорення найважливіших питань кожного регіону, де працює ICSW, а також на глобальному рівні. У цьому світлі важливими є регіональні та глобальні інформаційні бюлетені (Newsletter) для забезпечення зв’язків між членами, їх інформування про поточну діяльність та для прискорення поширення позитивного досвіду. З розвитком інформаційних технологій пов’язана і можливість використання презентацій в інтернеті як доповнення до інформації з бюлетенів. Не слід забувати про необхідність перегляду процедур, оцінки інструментів моніторингу впливу ICSW та забезпечення фінансової стійкості організації.

За останні роки виникло безліч нових неурядових організацій, які займаються соціальним розвитком. ICSW зберігає свій вплив, професіоналізм і відданість своїй місії, зокрема завдяки використанню нових підходів та підвищенню ефективності.

ICSW займає гідне місце як сполучна ланка (міст), що вирішує спільні глобальні проблеми, об’єднує регіони, діє, надає знання відповідно до інтересів своїх членів і партнерів та мобілізує зусилля на користь соціального та економічного прогресу в цьому глобальному селі. Сталий гідний рівень життя, а не нав’язане нестійке постійне економічне зростання за рахунок людської сутності, є основою місії Міжнародної ради з соціального розвитку.

Автор: doc. RNDr. Miloslav Hetteš, CSc. Автор є президентом ICSW Europe www.icsw.org