Вступ

Рак шкіри належить до найпоширеніших видів раку в поточному десятилітті. З огляду на те, що шкіра є найбільшим органом тіла, зрозуміло, чому це найпоширеніший тип раку у людей. Шкіра служить першою лінією оборони від зовнішнього впливу і відіграє ключову роль у регуляції температури тіла та захисті внутрішніх органів. Вона також відповідає за сприйняття дотику, болю та тепла, що робить її одним із найважливіших органів людського тіла. Крім того, шкіра має здатність до регенерації та загоєння, постійно забезпечуючи свою захисну функцію. Однак, якщо ця здатність порушується, може виникнути неконтрольоване розмноження клітин, що призводить до появи шкірних злоякісних новоутворень. Рак шкіри часто виникає внаслідок мутацій у ДНК клітин шкіри, які переважно спричинені впливом ультрафіолетового (УФ) випромінювання сонячного світла або штучних джерел (Leiter et al., 2020).

Рак шкіри загалом поділяється на дві основні категорії: меланома та немеланомний рак шкіри. Меланома — це агресивна, менш поширена, але високолетальна форма раку шкіри. Згідно зі статистикою American Cancer Society, меланоми становлять лише 1 % від загальної кількості випадків раку шкіри, проте вони відповідальні за вищу смертність. Меланома розвивається з меланоцитів, клітин, що виробляють пігмент. Патологічний процес починається з неконтрольованої проліферації меланоцитів, що призводить до утворення злоякісної пухлини. Меланома може вразити будь-яку ділянку тіла, проте найчастіше вона виникає на місцях, що піддаються впливу УФ-випромінювання, таких як руки, обличчя, шия та губи. Прогноз меланоми є сприятливим лише у разі вчасної діагностики; в іншому випадку виникають метастази, що призводить до високої смертності. До різних підтипів меланоми належать вузлова меланома, поверхнево-поширювана меланома, акральна лентигінозна меланома та лентиго-меланома (Dildar et al., 2021).

Немеланомні раки шкіри є найпоширенішими і включають базальноклітинну карциному (BCC), плоскоклітинну карциному (SCC) та карциному сальних залоз (SGC). BCC утворюється в базальних клітинах, які знаходяться в середньому шарі епідермісу, тоді як SCC виникає у сквамозних клітинах у верхніх шарах епідермісу. BCC має тенденцію рости повільніше, тоді як SCC має здатність проникати в глибші шари шкіри. Ці злоякісні клітини мають низьку схильність до метастазування і є менш агресивними порівняно з меланомою. Немеланомні раки зазвичай лікуються легше і мають сприятливіший прогноз (Dildar et al., 2021).

Фактори ризику виникнення раку шкіри

Рак шкіри — це багатофакторне захворювання, на яке впливає комплексний набір демографічних, генетичних, екологічних та життєвих факторів. Демографічні аспекти, такі як вік і стать, відіграють ключову роль, причому ризик цієї хвороби зростає з віком, особливо у немеланомних типів. Чоловіки загалом мають вищий ризик виникнення раку шкіри, що може бути пов'язано з вищим впливом УФ-випромінювання під час виконання робочих завдань на відкритому повітрі. Генетичні схильності, включаючи сімейний анамнез та специфічні генетичні мутації, як-от мутація CDKN2A, сприяють індивідуальному ризику виникнення раку шкіри. Екологічні фактори, насамперед УФ-випромінювання, недостатній захист від УФ-випромінювання та часте використання соляріїв є іншими факторами, що сприяють вищій захворюваності на меланому. Спосіб життя, включаючи харчові звички, куріння та вживання алкоголю, також суттєво впливає на індивідуальний ризик раку шкіри. Професійний вплив хімічних речовин та інших сполук, а також медичні фактори, такі як ослаблена імунна система та попередній анамнез раку шкіри, є іншими суттєвими факторами, які слід брати до уваги при оцінці факторів ризику виникнення раку шкіри. Зміни у веснянках або родимках на шкірі слід моніторити, оскільки вони можуть свідчити про потенційну появу ракових уражень (Wunderlich et al., 2024).

Ефективна профілактика раку шкіри вимагає комплексного підходу, який представляє первинні, вторинні та третинні стратегії. Первинна профілактика зосереджується на запобіганні виникненню раку шкіри шляхом підтримки здорової поведінки, просвіти населення та екологічних заходів, таких як використання захисного одягу та сонцезахисних кремів, уникнення соляріїв та створення затінених громадських просторів (Perez et al., 2022). Вторинна профілактика полягає у вчасному виявленні раку шкіри за допомогою скринінгових програм, регулярних дерматологічних оглядів, самообстежень та використання передових діагностичних інструментів. Освіта медичних працівників та громадськості також є ключовою. Третинна профілактика зосереджується на зменшенні впливу вже існуючого захворювання, регулярному клінічному нагляді, моніторингу рецидивів, наданні ефективних методів лікування та реабілітаційних послугах для пацієнтів. Інтегровані профілактичні заходи можуть суттєво сприяти зниженню захворюваності та тягаря раку шкіри, покращуючи громадське здоров'я та якість життя пацієнтів (Rojas et al., 2022).

Ключовим фактором при лікуванні раку шкіри є вчасна діагностика. Зазвичай для виявлення раку шкіри використовується біопсія, яка передбачає взяття зразка з підозрілого ураження шкіри для гістопатологічного дослідження. Однак ця процедура є інвазивною, тривалою і може бути болісною для пацієнта. Сучасні комп'ютерні технології пропонують зручні, дешевші та швидші альтернативи для діагностики симптомів раку шкіри. Різні неінвазивні методики, такі як цифрова дерматоскопія, пропонуються для дослідження симптомів шкіри та розрізнення між меланомними та немеланомними ураженнями. Звичайний процес виявлення раку шкіри включає отримання зображення, попередню обробку, сегментацію, виділення ознак та їх подальшу класифікацію (Dildar et al., 2021).

Методологія

Методологія цієї роботи щодо факторів ризику виникнення раку шкіри включає комплексний аналіз відповідних опублікованих досліджень та баз даних. Ми ідентифікуємо головні фактори, такі як вплив сонячного випромінювання, вплив генетичних схильностей, роль фототипу шкіри та пігментації на ризик виникнення раку шкіри, чи вплив професійного впливу на вищу захворюваність на меланомні та немеланомні захворювання. Метою є критично оцінити методологічні підходи та результати включених досліджень з акцентом на розумінні їхнього внеску в дослідження зв'язку між факторами ризику та виникненням раку шкіри. На основі мета-аналітичного підходу ми синтезуємо висновки та обговорюємо їхні практичні наслідки для профілактики та формування політики охорони здоров'я.

Результати

Вплив впливу сонячного випромінювання на ризик виникнення раку шкіри

Ультрафіолетове світло, невидиме для людського ока, є формою електромагнітного випромінювання, присутнього в сонячних електромагнітних хвилях. Його спектр умовно поділяється на UVA (320 - 400 нм), UVB (280 - 320 нм) та UVC (100 - 280 нм). UVC-спектр нижче 280 нм і більша частина UVB між 280 і 310 нм значною мірою поглинаються стратосферним озоном. Попри це, невелика частка UVB-випромінювання досягає поверхні планети, де може пошкодити ДНК в експонованих тканинах, особливо в діапазоні довжин хвиль 300 - 320 нм. Ультрафіолетове (УФ) випромінювання спричиняє різні типи пошкодження ДНК, що може призвести до специфічних мутацій і подальшого виникнення раку шкіри у людей, часто через десятиліття після початкового впливу. Ці ураження ДНК є результатом поглинання УФ-випромінювання з різними довжинами хвиль. Більшість цих пошкоджень виправляється за допомогою нуклеотидної ексцизійної репарації, яка, однак, може бути дефіцитною при генетичних розладах, таких як пігментна ксеродерма (Pfeifer 2020).

З огляду на високий ризик раку шкіри, пов'язаний з УФ-випромінюванням, дослідження часто вивчають зв'язок між впливом сонячного випромінювання та підвищеною захворюваністю на меланому. Дослідження Seokyung An et al. (2021) систематично аналізувало вплив засмаги в приміщенні на підвищений ризик виникнення меланоми та немеланомного раку шкіри (NMSC), з особливим акцентом на ранній початок цих захворювань у осіб віком до 50 років. Результати цього дослідження свідчать про те, що використання внутрішніх пристроїв для засмаги значно пов'язане з вищим ризиком загальної меланоми шкіри та NMSC. Епідеміологічні дослідження постійно виявляють сильний кореляційний зв'язок між частотою відвідувань соляріїв та підвищеним ризиком виникнення меланоми (Seokyunga et al., 2021).

З метою зниження ризику виникнення меланоми необхідно покращити просвітницьку роботу щодо шкідливого впливу УФ-випромінювання та підтримувати профілактичні заходи. Словацьке дослідження Dvorštiakovej et al. (2020) вивчало знання та ставлення дорослих мешканців центральної Словаччини до штучного УФ-випромінювання, з особливим акцентом на відвідування соляріїв та заходи захисту від сонячного випромінювання. Висока частка учасників (92,6 %) зазначила, що використовує захисні засоби від УФ-випромінювання у формі сонцезахисних кремів. Було виявлено значну варіативність у знаннях респондентів про свій фототип шкіри, причому 76,0 % учасників дослідження змогли ідентифікувати свій тип шкіри. Ця різниця в знаннях була значною також між статями. Дослідження показало, що попри доступну інформацію та високе використання захисних засобів, все ще існує недостатня обізнаність про власний фототип шкіри та його важливість при захисті від сонячного випромінювання. Знання про ризики, пов'язані з надмірним впливом УФ-випромінювання, включаючи використання соляріїв, мають, отже, принципове значення для громадськості.

Згідно з інформацією, наданою Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) та Міжнародним агентством з вивчення раку (IARC), солярії є настільки ж шкідливими для здоров'я людини, як азбестові волокна та тютюновий дим. Тому УФ-випромінювання було класифіковано IARC як канцероген для людей. Особи, які відвідують солярії до 35-річного віку, мають на 75 % гірший прогноз розвитку злоякісної меланоми. З огляду на ці факти, міжнародні медичні спільноти підтримують заборону використання соляріїв з рекреаційною метою (Dvorštiaková et al., 2020).

Вплив генетичних схильностей на виникнення раку шкіри

Меланома — це агресивна форма раку, виникнення якої зумовлене поєднанням генетичних, епігенетичних та екологічних факторів. У клінічній практиці переважають спорадичні форми меланоми, проте спадкові меланоми становлять приблизно 10 % випадків (Serman et al., 2022). Спадкова меланома представляє специфічну підгрупу меланоми, яка пов'язана з генетичними схильностями та сімейним анамнезом. Приблизно 7 % - 15 % випадків меланоми виникають у осіб із сімейним анамнезом, причому генетичні фактори відіграють ключову роль. Фактори, що впливають на ризик спадкової меланоми, включають спільний вплив сонячного випромінювання, географічне розташування, фототип шкіри та генетичні варіанти. Деякі сімейні випадки меланоми спричинені мутаціями у відомих високоризикових генах схильності до пухлин, таких як CDKN2A. Понад 22 % сімейних випадків меланоми пов'язані з мутацією в гені CDKN2A, причому множинні первинні меланоми часто виникають у осіб, які є носіями цих мутацій. Інші синдроми, такі як синдром Коудена з мутаціями в гені PTEN, також можуть сприяти розвитку меланоми та інших пухлин. Генетичні варіанти, пов'язані зі схильністю до меланоми, такі як CDKN2A, TERT, MITF та PTEN, не лише підвищують ризик виникнення меланоми, але часто є соматично мутованими в самій пухлині (Toussi et al., 2020).

Вплив професійного впливу на виникнення раку шкіри

Рак шкіри через професійну діяльність становить серйозну проблему громадського здоров'я. Сонячне ультрафіолетове випромінювання є головним зовнішнім фактором, що сприяє його виникненню, що призвело до ідентифікації широкої групи працівників, які працюють на відкритому повітрі, як групи високого ризику. За оцінками ВООЗ та Міжнародної організації праці (МОП), професійний вплив УФ-випромінювання є поширеним і має значний вплив на кількість смертей та інвалідностей внаслідок NMSC. Цей професійний фактор ризику, згідно з глобальною оцінкою ризиків ВООЗ/МОП (Comparative Risk Assessment), є третім за величиною професійним канцерогеном (ILO 2023).

Згідно з Pega et al. (2023), у 2019 році у світі УФ-випромінюванню було піддано 1,6 мільярда працівників, що становить 28,4 % населення працездатного віку. Того ж року майже 19 000 людей померли від NMSC внаслідок роботи на відкритому повітрі, причому більшість із цих смертей припадала на чоловіків. У період з 2000 по 2019 рік кількість смертей від NMSC, які можна приписати УФ-випромінюванню на роботі, майже подвоїлася – зростання на 88 %, з 10 088 до 18 960 смертей. Спільні оцінки ВООЗ/МОП підкреслюють важливість подальших досліджень та вжиття заходів для захисту працівників від УФ-випромінювання з метою зниження ризиків для здоров'я, пов'язаних із цим впливом (Pega et al. 2023). У 2022 році у всьому світі від NMSC померло майже 70 000 людей (IARC 2024).

Для профілактики раку шкіри, часто спричиненого кумулятивним впливом УФ-випромінювання, необхідно впроваджувати відповідні технічні, організаційні та кадрові заходи на робочому місці. Оцінка кумулятивного впливу у працівників на відкритому повітрі вимагає врахування рівня їхнього впливу, типу виконуваних завдань безпосередньо в сонячному середовищі та адекватних профілактичних заходів, які можуть вжити працівники. Актуальні дослідження підкреслюють необхідність покращення профілактичних заходів для працівників щодо захисту від сонця. Дерматологія, ймовірно, у майбутньому інтенсивно займатиметься зростаючою кількістю випадків раку шкіри через професійну діяльність. Ефективне вирішення сучасних і майбутніх викликів вимагає комплексного підходу, який включає політичну підтримку та профілактичні заходи як на рівні громади, так і на індивідуальному рівні, з метою досягнення тривалої трансформації в охороні здоров'я працівників (ILO 2023).

Обговорення

Рак шкіри — це складне захворювання, на яке впливає безліч факторів, а не лише саме по собі вплив УФ-випромінювання. Хоча УФ-випромінювання відіграє значну роль у розвитку раку шкіри, дослідження також підкреслюють важливість генетичної схильності, способу життя та використання захисних засобів. Поділ УФ-випромінювання на UVA, UVB та UVC свідчить про різну глибину проникнення в шкіру та специфічні механізми пошкодження ДНК. UVB-випромінювання сильніше поглинається в епідермальних шарах і є головним відповідальним за опіки та більшу частину пошкоджень ДНК, тоді як UVA-випромінювання проникає глибше в дерму і пов'язане з хронічним пошкодженням та фотостарінням шкіри. При УФ-випромінюванні важливою є його інтенсивність, оскільки вища інтенсивність підвищує канцерогенний потенціал цього випромінювання. У різних частинах світу є регіони зі значно вищою інтенсивністю УФ-випромінювання порівняно з іншими областями. Ці локації включають Австралію та деякі частини Західної та Північної Європи, де спостерігається високий рівень сонячного випромінювання, що може підвищити ризик виникнення раку шкіри. Сильне УФ-випромінювання має потенціал діяти як канцероген, і тривалий вплив цього випромінювання може підвищити ризик для осіб, які проживають у цих локаціях. Популяційне епідеміологічне дослідження Arnold et al. (2022) декларує, що у 2020 році було виявлено значний раковий тягар меланоми, сконцентрований у високорозвинених країнах, де переважає європейське походження населення зі світлішою пігментацією шкіри, що пов'язується з вищим ризиком та підвищеною чутливістю до канцерогенних ефектів сонячного випромінювання. У різних країнах та регіонах світу спостерігалися значні географічні відмінності в захворюваності та рівні смертності, причому найвищі показники були зафіксовані у популяцій зі світлою шкірою в Австралії/Новій Зеландії, Західній та Північній Європі (як-от Данія, Норвегія та Нідерланди) та Північній Америці. Навпаки, меланома була менш поширеною у більшості країн Африки, Південної та Центральної Америки та Азії. Епідеміологічні дослідження також важливі для розуміння поширення раку шкіри в різних популяціях та етнічних групах. Порівняння захворюваності та факторів, що впливають на розвиток цього захворювання в різних географічних областях, може надати цінну інформацію для формування цілеспрямованих стратегій профілактики (Arnold et al., 2022).

З іншого боку, існує тренд засмаги в приміщеннях, де люди використовують солярії для штучної засмаги. Використання соляріїв у багатьох країнах стало помітним трендом, завдяки якому люди прагнуть штучної засмаги незалежно від сезону чи кількості природного сонячного випромінювання. Цей тренд часто мотивований естетичними причинами, такими як бажаний засмаглий вигляд без ризику опіків. Попри те, що солярії пропонують контрольоване середовище для засмаги, їх використання пов'язане з вищим ризиком виникнення раку шкіри, включаючи агресивну меланому. Солярії випромінюють УФ-випромінювання, яке також має подібні канцерогенні ефекти, як і сонячне випромінювання (Dessinioti et al., 2022). У великих проспективних анкетних дослідженнях, зокрема в дослідженні Christensena et al. (2019) у Швеції та дослідженні Lergenmullera et al. (2019) у Норвегії, спрямованому на жінок, було ідентифіковано зв'язок між використанням соляріїв та розвитком SCC у жінок, причому цей зв'язок залежав від дози впливу.

Рак шкіри може бути пов'язаний також із генетичними факторами, такими як мутація в генах CDKN2A та інших, які можуть значно підвищити схильність до меланоми та інших типів цього захворювання. Генетичні фактори відіграють ключову роль у схильності до меланоми. Хоча генетичні зміни безпосередньо не успадковуються від батьків до нащадків, існують спадкові генетичні варіанти, які значно підвищують ризик виникнення меланоми та інших типів раку. Згідно з National Cancer Institute, до 10 % випадків меланоми можуть бути спричинені цими спадковими змінами. Особи з цими мутаціями мають підвищений ризик розвитку меланоми протягом життя, причому в деяких родинах цей ризик може становити від 60 до 90 %. Мутації в генах, таких як CDKN2A, CDK4, TERT, POT1, ACD, TERF2IP, MITF та BAP1, пов'язані з підвищеним ризиком виникнення меланоми. Хоча деякі з цих мутацій є менш поширеними, вони можуть зумовлювати схильність до інших типів раку. Проте дослідники намагаються краще зрозуміти, як ці генетичні фактори впливають на розвиток меланоми та її прояви залежно від різних факторів, таких як вік, локалізація на тілі та інші (Fischer 2023).

Ще одним вагомим фактором, що сприяє вищій частоті раку шкіри, є тривалий вплив сонячного ультрафіолетового випромінювання, пов'язаний із професійною діяльністю. Глобальна статистика свідчить про драматичне зростання кількості смертей та захворюваності, пов'язаних із NMSC. Найпоширенішими формами NMSC є базальноклітинна карцинома, спиноцелюлярна карцинома та актинічний кератоз (AK). Італійське дослідження Vimercati et al. (2020) виявило значнішу поширеність клінічних ознак старіння шкіри, таких як дисхромія шкіри та актинічні кератози, у працівників із багаторічним впливом зовнішнього середовища (26,9 %) порівняно з тими, хто працює в приміщенні (21,8 %) (Vimercati et al., 2020).

На завершення дискусії важливо підкреслити, що боротьба проти раку шкіри вимагає комплексного підходу, який включає дослідження, просвітництво громадськості, впровадження законодавства та підтримку наукових ініціатив, спрямованих на профілактику та лікування цієї серйозної проблеми охорони здоров'я. Такий підхід дозволяє систематично порівнювати різні фактори та аспекти, пов'язані з раком шкіри, без повторення конкретних результатів досліджень, але з акцентом на їх інтерпретацію та значення для громадського здоров'я. Впровадження ефективних заходів захисту від сонячного випромінювання є ключовим для зниження захворюваності на рак шкіри та захисту здоров'я населення. Згідно з WHO, необхідно мінімізувати перебування на сонці в період з 10:00 до 16:00, коли УФ-випромінювання є найбільш інтенсивним. Ці години є критичними для необхідності використання сонцезахисних кремів із високим фактором SPF (Sun Protection Factor) (мінімум 30), які мають захищати шкіру від шкідливого впливу УФ-випромінювання. Крім того, використання сонцезахисних окулярів із УФ-захистом є важливим для захисту очей від пошкоджень, спричинених сонячним випромінюванням. WHO також рекомендує обмежити відвідування соляріїв, оскільки використання штучного УФ-випромінювання може значно підвищити ризик виникнення раку шкіри.

Впровадження законодавчих заходів для регулювання соляріїв та посилення інформаційних кампаній про їх шкідливий вплив є тому необхідним. Для підтримки захисту шкіри WHO також рекомендує використання захисного одягу, який має бути доступним і рекомендованим протягом годин із високим УФ-індексом. Такий одяг ефективно захищає шкіру від прямого сонячного випромінювання та мінімізує ризик сонячних опіків і довгострокових пошкоджень шкіри. Постійний моніторинг та оцінка ефективності цих впроваджених заходів є ключовими для забезпечення сталого прогресу в боротьбі проти раку шкіри та захисту здоров'я населення від шкідливого впливу сонячного випромінювання. Цей підхід підкреслює важливість комплексних стратегій профілактики та їх впровадження на глобальному рівні (WHO 2017).

Висновок

На основі результатів нашого дослідження стає очевидним, що рак шкіри є мультифакторним захворюванням, на яке впливає поєднання екологічних, генетичних та професійних факторів. Рак шкіри — це поширене і зростаюче захворювання, спричинене переважно впливом УФ-випромінювання, з вищим ризиком для працівників, які працюють на відкритому повітрі, та відвідувачів соляріїв. Генетичні схильності, такі як мутації в гені CDKN2A, підвищують ризик спадкової меланоми. Захворюваність на меланому та немеланомний рак шкіри (NMSC) протягом останніх десятиліть постійно зростає. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) прогнозує, що до 2025 року у всьому світі буде зареєстровано понад 1,7 мільйона нових випадків меланоми та NMSC. Профілактика включає мінімізацію впливу УФ-випромінювання, регулярні дерматологічні огляди та просвітництво громадськості. Рання діагностика та ефективне лікування є ключовими для покращення прогнозу та зменшення впливу захворювання. Координовані зусилля медичних працівників та законодавчих органів є необхідними для ефективного контролю раку шкіри.

Подяка

Робота підтримана грантами KEGA MŠVVaŠ SR 001UPJŠ-4/2024 та 003UPJŠ-4/2024.

Автори:

MUDr. Dana Kluková Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, Lekárska fakulta UPJŠ, Košice MUDr. Dana Kluková Mgr. Simona Miškárová prof. MUDr. Kvetoslava Rimárová, CSc. prof. Mgr. MUDr. Erik Dorko, PhD., MPH, MBA MVDr. Martina Hrubovčák Tejová Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, Lekárska fakulta UPJŠ, Košice

Література

ARNOLD, M. et al., 2022. Global Burden of Cutaneous Melanoma in 2020 and Projections to 2040. In: JAMA Dermatology. l58 (5), 495-503. ISSN 2168-6068. doi:10.1001/jamadermatol.2022.0160

DESSINIOTI, C. et al., 2022. An Epidemiological Update on Indoor Tanning and the Risk of Skin Cancers. In: Current Oncology. 29 (1), 8886-8903. ISSN 1718-7729. https://doi.org/10.3390/curroncol29110699 DILDAR, M. et al., 2021. Skin Cancer Detection: A review Using Deep Learning Techniques. In: International journal of environmental research and public health 18 (10), 5479. ISSN 1660-4601. https://doi.org/10.3390/ijerph18105479

DVORŠTIAKOVÁ, B. et al., 2020. Knowlegde and attitudes of adult citizens from central Slovakia towards artificial ultraviolet radiation exposure. In: Zdravotnícke listy. 8 (3), ISSN 2644-4909. https://zl.tnuni.sk/fileadmin/Archiv/2020/2020-8.c.3/ZL_2020_8_3_13_Dvorstiakova.pdf

FISCHER, Rachel., 2023. How Genetics and Family History Contribute to Melanoma Risk. In: Melanoma Research Alliance [online]. https://www.curemelanoma.org/blog/article/how-genetics-and-family-history-contribute-to-melanoma-risk

CHRISTENSEN, G. B., et al., 2019. Sunbed Use Increases Cutaneous Squamous Cell Carcinoma Risk in Women: A Large-scale, Prospective Study in Sweden. In: Acta Dermato-Venereologica. 99 (10), 878-883. doi: 10.2340/00015555-3198.

International Agency for Research on Cancer (IARC), 2024. IARC marks Global Non-Melanoma Skin Cancer Awareness Day. https://www.iarc.who.int/news-events/iarc-marks-global-non-melanoma-skin-cancer-awareness-day/

International Labour Organization (ILO), 2023. Working under the sun causes 1-in-3 deaths from non – melanoma skin cancer, say WHO and ILO. [online]. https://www.ilo.org/resource/news/working-under-sun-causes-1-3-deaths-non-melanoma-skin-cancer-say-who-and

LEITER, U. et al., 2020. Epidemiology of Skin Cancer: Update 2019. In: Sunlight, Vitamin D and Skin Cancer. 1268. https://doi.org/10.1007/978-3-030-46227-7_6?

LERGENMULLER, S., et al., 2019. Association of Lifetime Indoor Tanning and Subsequent Risk of Cutaneous Squamous Cell Carcinoma. In: JAMA Dermatology. 155 (12), 1350-1357. ISSN 2574-3805. doi:10.1001/jamadermatol.2019.2681.

PEGA, F. et al., 2023. Global, regional and national burdens of non-melanoma skin cancer attributable to occupational exposure to solar ultraviolet radiation for 183 countries, 2000-2019: A systematic analysis from the WHO/ILO Joint Estimates of the Work-related Burden of Disease and Unjury. In: Environment International. 181. ISSN 0160-4120. https://doi.org/10.1016/j.envint.2023.108226

PEREZ, M. et al., 2022. Skin Cancer: Primary, secondary and tertiary prevention. Part I. In: Journal of the American Academy of Dermatology. 87 (2), 255-268. ISSN 0190-9622. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2021.12.066

PFEIFER, Gerd P., 2020. Mechanisms of UV – induced mutations and skin cancer. In: Genome Instability and Disease. 1 (1), 99-113. ISSN 2524 – 7662. https://doi.org/10.1007/s42764-020-00009-8

ROJAS, K. et al., 2022. Skin cancer: Primary, secondary and tertiary prevention. Part II. In: Journal of the American Academy of Dermatology. 87 (2), 271-288. ISSN 0190-9622. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2022.01.053

SEOKYUNG, A. et al., 2021. Indoor Tanning and the Risk of Overall and Early-Onset Melanoma and Non-Melanoma Skin Cancer: Systematic Review and Meta-Analysis. In: Cancers. 13 (23), 5940. ISSN 2072-6694. https://doi.org/10.3390/cancers13235940

SERMAN, N. et al., 2022. Genetic risk factors in melanoma etiopathogenesis and the role of genetic counseling: A concise review. In: Bosnian journal of basic medical sciences. 22(5), 673-682. ISSN 1840-4812. doi: 10.17305/bjbms.2021.7378

TOUSSI, A. et al., 2020. Germline mutations redisponing to melanoma. In: Journal of Cutaneous Pathology. 47 (7), 606-616. ISSN 1600 – 0560. https://doi.org/10.1111/cup.13689.

VIMERCATI, L. et al., 2020. Non – Melanoma Skin Cancer in Outdoor Workers: A Study on Actinic Keratosis in Italian Navy Personnel. In: International Journal of Environmental Research and Public Health. 17 (7), 2321. ISSN 1660 – 4601. https://doi.org/10.3390/ijerph17072321

World Health Organization (WHO), 2017. Radiation: Protecting against skin cancer. https://www.who.int/news-room/questions-and-answers/item/radiation-protecting-against-skin-cancer

WUNDERLICH, K. et al., 2024. Risk Factors and Innovations in Risk Assessment for Melanoma, Basal Cell Carcinoma, and Squamous Cell Carcinoma. In: Cancers. 16 (5), 1016. doi: 10.3390/cancers16051016 ISSN 2072 – 6694.