Погляди зареєстрованих безробітних жінок після 50 років на їхнє непрацевлаштування на ринку праці

Прагненням кожного розвиненого суспільства є створення рівності можливостей для всіх громадян, без різниці у віці, статі, расі тощо. Проблема рівності можливостей найчастіше пов'язується з ринком праці. Для літніх людей, до яких належать і жінки після 50 років, які хочуть працевлаштуватися, мають бути створені певні умови, що дозволять їм мати рівноцінне становище з іншими особами.

Держави Європейського Союзу у своїй політиці зайнятості прагнуть того, щоб працівники похилого віку могли продовжувати працювати в задовільних умовах.

Частиною Міжнародного плану дій щодо старіння (1999, с. 6) є також твердження, що «літнім людям має бути дозволено продовжувати роботу, спрямовану на створення доходу, так довго, як вони хочуть, і доти, доки вони здатні робити це продуктивно». Безробіття, низька зайнятість і негнучкість ринку праці часто перешкоджають цьому, обмежуючи можливості для окремих осіб і позбавляючи суспільство їхньої енергії та кваліфікації.

Balogová (2005, с. 90) констатує, що безробітні літні люди у вищому передпенсійному віці на ринку праці в Словацькій Республіці дуже важко знаходять нове робоче місце. Вони вважаються групою ризику серед безробітних. Навіть закон № 5/2004 З. з. про послуги зайнятості в редакції пізніших змін зазначає як групу знедолених шукачів роботи на ринку праці громадянина віком понад 50 років.

Ця категорія громадян є предметом інтересу багатьох аналітиків проблем зайнятості на ринку праці, які констатують, що «чим старша людина, тим міцнішими є її звичні стереотипи, і тим важче та повільніше вона пристосовується до нових життєвих ситуацій. Наскільки літня людина здатна пристосуватися до змінених умов і як вона їх переживає, залежить від багатьох факторів. Поряд із першочерговою роллю особистості тут виходять на перший план різні життєві обставини, рівень інтелекту, суспільні умови та сімейні обставини» (Buchtová, 2001, с. 112).

Важче працевлаштування на ринку праці, за словами Kucharčíková, зумовлене кількома факторами, а саме:

  • погіршений стан здоров'я,
  • нижчий здобутий рівень освіти,
  • менша професійна та територіальна мобільність,
  • нижча готовність перекваліфіковуватися та засвоювати нові знання й навички,
  • недоліки в роботі з комп'ютером,
  • повільніше засвоєння найсучасніших технологій,
  • частіші виробничі травми (Kucharčíková, 2003, с. 42–47).

Мета та методика

Високий рівень довготривалого безробіття серед жінок після 50 років спонукав нас з'ясувати погляди цих жінок на їхнє непрацевлаштування на ринку праці. Дослідження ми проводили в Управлінні праці, соціальних справ та сім'ї в Prešov у 2010 році. Генеральну сукупність дослідження для нас складали зареєстровані безробітні жінки після 50 років, які перебували на обліку в Управлінні праці, соціальних справ та сім'ї в Prešov. На момент проведення дослідження на обліку було 1 270 доступних безробітних жінок після 50 років. З огляду на достатню вибірку респонденток ми обрали анкетний метод. До вибіркової сукупності ми включили 1 243 респондентки, зареєстрованих безробітних жінок після 50 років. Завдяки підвищеним зусиллям нам вдалося зібрати 1 118 анкет — 89,94 %, з яких можна було опрацювати 1 081, тобто 86,96 %. Метою дослідження було з'ясувати погляди на непрацевлаштування зареєстрованих безробітних жінок після 50 років на ринку праці. Ми встановили гіпотезу: Зареєстровані безробітні жінки після 50 років можуть реально оцінити причини свого непрацевлаштування на ринку праці. Респондентки відповідали на такі запитання, де мали можливість вибору з відповідей: безумовно так, скоріше так, скоріше ні, безумовно ні.

  1. Чи вважаєте ви відмову від працевлаштування причиною непрацевлаштування на ринку праці?
  2. Чи вважаєте ви невміння володіти іноземною мовою причиною непрацевлаштування на ринку праці?
  3. Чи вважаєте ви невміння працювати з комп'ютером причиною непрацевлаштування на ринку праці?
  4. Чи вважаєте ви проблеми зі здоров'ям причиною непрацевлаштування на ринку праці?
  5. Чи вважаєте ви час поза роботою (12 і більше місяців) причиною непрацевлаштування на ринку праці?
  6. Чи вважаєте ви відсутність навичок для потреб роботодавця причиною непрацевлаштування на ринку праці?
  7. Чи вважаєте ви низьку освіту причиною непрацевлаштування на ринку праці?
  8. Чи вважаєте ви відсутність практики причиною непрацевлаштування на ринку праці?

Респондентки висловили свої погляди щодо відмов від працевлаштування, незнання іноземної мови, невміння працювати з комп'ютером, проблем зі здоров'ям, тривалого часу поза роботою (12 місяців і більше), причин відсутності навичок для потреб роботодавця, причин низької освіти та браку практики. Ми отримали такі відповіді від респонденток.

Результати дослідження Відмова від працевлаштування На причини непрацевлаштування на ринку праці через відмову від працевлаштування «безумовно так» відповіли 120 респонденток, тобто 11,11 %, а «скоріше так» відповіли 82 респондентки, що становить 7,59 %. 233 респондентки, що становить 21,55 %, відповіли «скоріше ні» на причину непрацевлаштування на ринку праці через відмову від працевлаштування, а «безумовно ні» на це запитання відповіли 646 респонденток, що становить 59,75 %. З цих поглядів безробітних жінок після 50 років ми можемо припустити, що відмова від працевлаштування для цієї категорії безробітних жінок після 50 років не є причиною непрацевлаштування на ринку праці.

Незнання іноземної мови На причини непрацевлаштування на ринку праці через незнання іноземної мови «безумовно так» відповіли 227 респонденток, що становить 21,00 %, а «скоріше так» на це запитання відповіли 187 респонденток, що становить 17,30 %. «Скоріше ні» на це запитання відповіли 294 респондентки, що становить 27,19 %, а «безумовно ні» відповіли 373 респондентки, що становить 34,51 %. З цих поглядів ми можемо зробити висновок, що невміння володіти іноземною мовою багато хто з опитаних респонденток не вважає причиною свого непрацевлаштування на ринку праці.

Невміння працювати з комп'ютером На причини непрацевлаштування на ринку праці через невміння працювати з комп'ютером «безумовно так» відповіли 212 респонденток, що становить 19,61 %, а «скоріше так» відповіли 263 респондентки, що становить 24,33 %. «Скоріше ні» відповіли 247 респонденток, тобто 22,85 %, а «безумовно ні» відповіли 359 респонденток, що становить 33,21 %. З цих поглядів ми можемо зробити висновок, що майже половина з опитаних респонденток не вважає причиною непрацевлаштування невміння працювати з комп'ютером, незважаючи на те, що цифрова грамотність у наш час є само собою зрозумілою. Це можна зрозуміти також з погляду здобутого рівня освіти зазначеної дослідницької вибірки та пов'язаних із цим прагнень до робочих місць, що відповідають їхньому освітньому та кваліфікаційному рівню, тобто роботодавець не вимагає володіння обчислювальною технікою.

Проблеми зі здоров'ям

На питання про причини непрацевлаштування на ринку праці через проблеми зі здоров’ям «безумовно так» відповіли 303 респондентки, що становить 28,03 %, а «скоріше так» — 327 респонденток, що становить 30,25 %. «Скоріше ні» на це запитання відповіли 258 респонденток, що становить 23,87 %, а «безумовно ні» — 193 респондентки, що становить 17,85 %. З наведених думок респонденток можна зробити висновок, що більше половини опитаних безробітних жінок віком понад 50 років вважають проблеми зі здоров’ям причиною свого непрацевлаштування.

Час поза роботою (12 і більше місяців) На питання про причини непрацевлаштування на ринку праці через тривалу відсутність роботи «безумовно так» відповіли 285 респонденток, що становить 26,36 %, а «скоріше так» — 320 респонденток, що становить 29,60 %. «Скоріше ні» на це запитання відповіли 302 респондентки, що становить 27,94 %, а «безумовно ні» — 174 респондентки, тобто 16,10 %. З думок респонденток можна припустити, що більше половини безробітних жінок усвідомлюють серйозність тривалого періоду перебування поза ринком праці.

Відсутність навичок для потреб роботодавця На питання про причини непрацевлаштування на ринку праці через відсутність навичок для потреб роботодавця «безумовно так» відповіли 227 респонденток, що становить 21,00 %, а «скоріше так» — 277 респонденток, що становить 25,63 %. «Скоріше ні» відповіли 311 респонденток, що становить 28,77 %, а «безумовно ні» — 266 безробітних жінок, що становить 24,60 %. З цих думок можна зробити висновок, що ця категорія безробітних жінок не вважає відсутність навичок причиною свого непрацевлаштування, ніби вони не усвідомлюють, що з тривалим безробіттям їхні навички та робочі звички занепадають.

Низька освіта На питання про причини непрацевлаштування на ринку праці через низьку освіту «безумовно так» відповіли 228 респонденток, що становить 21,09 %, а «скоріше так» — 375 респонденток, що становить 34,69 %. «Скоріше ні» відповіли 272 респондентки, що становить 25,16 %, а «безумовно ні» — 206 респонденток, що становить 19,06 %. З наведених думок можна припустити, що респондентки усвідомлюють потребу в освіті: чим вища освіта, тим більший шанс досягти успіху на ринку праці.

Не маю досвіду На питання про причини непрацевлаштування на ринку праці через відсутність досвіду «безумовно так» відповіли 211 респонденток, що становить 19,52 %, а «скоріше так» — 329 респонденток, тобто 30,43 %. На це запитання «скоріше ні» відповіли 251 респондентка, що становить 23,22 %, а «безумовно ні» — 290 респонденток, що становить 26,83 %. З думок респонденток неможливо однозначно зробити висновок, чи є відсутність досвіду причиною їхнього безробіття, оскільки майже половина респонденток вважає відсутність досвіду причиною невдачі на ринку праці, а майже інша половина респонденток не вважає відсутність досвіду недоліком при отриманні роботи.

Гіпотеза про те, що зареєстровані безробітні жінки віком понад 50 років можуть реально оцінити причини свого непрацевлаштування на ринку праці, не підтвердилася. Опитані респондентки, тобто зареєстровані безробітні жінки віком понад 50 років, не вбачають причин свого непрацевлаштування на ринку праці у відмові від роботи, ні в незнанні іноземної мови, ні в комп’ютерній неграмотності, ні у відсутності навичок для роботодавця, а причиною безробіття вважають свої проблеми зі здоров’ям, час 12 і більше місяців поза роботою та низьку освіту. Шкода, що респондентки не скористалися можливістю обґрунтувати свої думки, що могло бути спричинено як прагненням якомога швидше заповнити анкету (формулювання обґрунтування «затримувало» б респонденток), так і, з огляду на освітній склад, слабшими комунікаційними навичками у респонденток без освіти або з початковою освітою.

Дискусія

У нашому дописі ми проаналізували думки зареєстрованих безробітних жінок віком понад 50 років щодо їхнього непрацевлаштування на ринку праці. Метою цього допису було з’ясувати думки цієї вікової категорії безробітних жінок щодо їхнього безробіття та вказати, де вони вбачають причини свого непрацевлаштування. Вирішення цієї складної проблеми, якою є безробіття не лише цих жінок, а й інших безробітних громадян, що проявляється як в економічній, так і в соціальній сферах, і, зрештою, в особистому вимірі, потребує загальносуспільного інтересу, оскільки лише комплексний вплив у цій сфері може принести бажані результати. Цілком зрозуміло, що робочі місця не створяться самі по собі, а лише за умови скоординованої діяльності як роботодавців, так і державних установ, що регулюють і впорядковують ринок праці.

Має значно покращитися співпраця всієї державної адміністрації з іншими суб’єктами, що беруть участь у ринку праці. Щоб у майбутньому не повторювалися проблеми з цією віковою категорією, необхідно, щоб і шкільна система координувала свій розвиток у тісній взаємодії з роботодавцями та орієнтувалася на навчальні програми, які будуть привабливими для ринку праці навіть через кілька років. Зрештою, необхідно набагато більше залучати до цих заходів самих безробітних, щоб вони самі активніше і з більш реалістичним поглядом на дійсність підходили до вирішення своєї життєвої ситуації.

Ми вважаємо, що лише шляхом підвищення освітнього рівня ми можемо забезпечити достатню кількість конкурентоспроможної робочої сили. Буде необхідно також цій віковій категорії жінок віком понад 50 років запропонувати можливості подальшої підготовки для ринку праці, звісно, такої, що відповідає їхнім здібностям і задаткам, а також на основі реального інтересу з боку роботодавців.

Висновок

Ця проблематика настільки складна, що жодних простих і швидких рішень не існує. Але завдяки скоординованій роботі та поступово визначеним крокам усіх залучених сторін ситуація не лише цієї категорії, а й усіх безробітних може, хоч і не повністю, вирішитися або принаймні покращитися. У праці Starnutie spoločnosti зазначається, що літні особи, до яких належать і безробітні жінки віком понад 50 років, повинні бути знову залучені до ринку праці, щоб вони могли зробити внесок у суспільство своїми знаннями, досвідом і своєю людяністю (Hetteš, 2011, с. 13). Профілактика безробіття літніх людей у Словаччині, згідно з Balogová (2005, с. 91), повинна рухатися в напрямку підтримки зміни підходу роботодавців до працевлаштування літніх людей, тобто створення суспільного клімату на користь групи людей похилого віку. Створення більшої гнучкості в працевлаштуванні, яка полягала б у можливості роботи вдома, роботі на неповний робочий день, строкових контрактах, розподілі робочого місця між кількома працівниками, поєднанні допомоги по безробіттю та заробітної плати, податкових пільгах для роботодавців, які наймають людей похилого віку, наданні кращих умов для підприємництва самих людей похилого віку.

Оскільки ми хочемо приділяти увагу цій категорії безробітних і в майбутньому, ми плануємо за допомогою анкети звернутися також до роботодавців у районі Prešov, щоб з’ясувати їхній інтерес до цієї категорії безробітних жінок віком понад 50 років у трудових відносинах. Якщо нам вдасться реалізувати і це дослідження, ми матимемо опрацьований цілісний матеріал про зареєстрованих безробітних жінок віком понад 50 років з їхніми ставленнями та думками, включаючи ставлення роботодавців до працевлаштування цієї категорії безробітних у районі Prešov.

Автор: PhDr. Anna Zákutná Біографічна характеристика: Вищу освіту за спеціальністю: Виховання та освіта дорослих здобула в Univerzita Pavla Jozefa Šafárika v Prešove. Працювала у соціальному відділі Obvodný úrad v Prešove, Úrad práce, sociálnych vecí a rodiny v Prešove на виконавчих та керівних посадах. Наразі як проєктна менеджерка відповідає за проєкти у соціальній сфері та сфері освіти у Mestský úrad v Prešove. Навчається на заочній формі докторантури у Vysoká škola zdravotníctva a sociálnej práce sv. Alžbety v Bratislave. Список літератури:

BALOGOVÁ, B. 2005. Seniori. Prešov: Akcent Print, s. 90. ISBN 80-969274-9-3. BUCHTOVÁ, B. a kol.: Nezaměstnanost – psychologický, ekonomický a sociální problém. Praha: Grada 2001, s. 112. ISBN 80-247-90006-8. KUCHARČÍKOVÁ, A. Makroekonomický problém nezamestnanosti a nezamestnanosť starších ľudí. In: Uplatnenie nezamestnaných starších ľudí na slovenskom trhu práce. Zborník z vedeckého seminára, konaného dňa 28. apríla 2003. Bratislava: VÚPSVaR, 2003. s. 42 - 47 ISBN 80-7138-114-4. Zákon č. 5/2004 Z. z. o službách zamestnanosti v znení neskorších predpisov.