Безробіття та його вплив на сім'ї

ВСТУП

Безробіття є актуальною соціальною проблемою, якій постійно приділяють увагу дослідники, оскільки воно може впливати не лише на окремих осіб, а насамперед на сім'ї та їхнє функціонування. Brožová (2006) характеризує безробіття як звичне соціальне явище, яке стає складним, особливо якщо воно є тривалим і масштабним, супроводжуючись багатовимірними наслідками — чи то в соціальній, економічній, чи в психологічній сферах тощо. Загалом Mareš (2002) визначає безробіття як поточний стан особи, яка не має оплачуваної роботи, при цьому вона або зареєстрована в центрі зайнятості, або активно шукає роботу, але не є готовою чи здатною приступити до роботи негайно.

Надзвичайно важливо приділяти достатню увагу сім'ї в контексті цієї проблематики, оскільки вона є базовою одиницею суспільства. Якщо окремі функції сім'ї порушені, це призводить насамперед до негативних наслідків. При безробітті одного з членів сім'ї виникає загроза порушення економічної функції, що може спричинити розлад і інших функцій. Саме безробіття одного з членів сім'ї може суттєво змінити її уклад, а також погляд на майбутнє.

Під впливом безробіття у окремих членів сім'ї можуть виникати інші соціально-патологічні явища, такі як алкоголізм, наркотична залежність та багато інших. Ці негативні наслідки впливають не лише на окремих членів сім'ї, а й на сім'ю як ціле, причому в екстремальних випадках вони можуть призвести до її розпаду. Кожна сім'я є специфічною, тому характеристику специфічності має і робота соціального працівника з цією клієнтською групою. Соціальний працівник тому повинен оперативно реагувати на цю соціальну проблему сім'ї та діяти не лише превентивно, а й обирати адекватну форму інтервенційного впливу з метою захисту, насамперед, неповнолітніх членів сім'ї.

Наслідки безробіття для сімей

Можна сказати, що дослідження безробіття як соціальної проблеми є складним, оскільки воно впливає не лише на конкретну безробітну особу, а й опосередковано на її найближче оточення, тобто сім'ю. Що стосується впливу на людину, яка розвивається, або дитину, то це залежить не лише від середовища, в якому вони перебувають, а й від середовища, в якому беруть участь їхні близькі. Цей факт можна пов'язати з біоекологічною теорією людського розвитку. Згідно з цією теорією, йдеться про так званий екзосистему, яка представляє зв'язок між окремими системами, що формують світ індивіда, причому події, які відбуваються в цій системі, впливають на середовище, в якому перебуває індивід (Bronfenrenner, Morris, 2006). Якщо ми поєднаємо ці факти, можна констатувати, що йдеться про робоче середовище батьків як членів сім'ї або його відсутність у разі безробіття одного з батьків. Діти, хоч і не беруть участі в робочому житті своїх батьків, проте опосередковано переживають разом із ними професійні успіхи та невдачі (Buchtová et al., 2013), оскільки вони переносяться в інші соціальні середовища. З цієї причини, згідно з Shumow та Lomax (2002), діти, чиї батьки демонструють вищий рівень власної ефективності, є більш емоційно адаптивними.

Безробіття, безперечно, має негативні наслідки для сім'ї. У цьому контексті Mareš (2002) класифікує наступні наслідки безробіття, які, однак, не пов'язані з фінансовими труднощами:

• структурна дезорганізація та криза, криза сімейної системи та порушення щоденних сімейних звичок;
• зміни в соціальних стосунках та соціальна ізоляція сім'ї;
• зміна становища безробітного з батьків у сімейній системі, втрата його статусу та авторитету, що випливали з роботи та його доходів;
• зміни в розподілі домашніх обов'язків.

Безробіття означає не лише втрату доходів сім'ї чи задоволення з індивідуальної перспективи, а насамперед має міжгенераційний вплив, коли можна говорити про «ефект доміно» безробіття. Цей ефект підтверджується результатами досліджень і відображає той факт, що безробіття батьків, особливо якщо воно є вимушеним, негативно впливає на задоволеність синів своїм життям (Kind, Haisken-DeNew, 2012). Згідно з результатами досліджень Goeda et al. (2000), які також говорять про міжгенераційну передачу чоловічого безробіття, сини безробітних батьків навіть у молодшому дорослому віці демонструють найбільші труднощі з пошуком роботи, і саме безробіття батька має найбільш значущий зв'язок із безробіттям чоловіків у молодшому дорослому віці. Цим феноменом стосовно підлітків займалася також Cinamonová (2001), згідно з якою більш значущий зв'язок із безробітними батьками мають їхні доньки. За словами авторки, підлітки з безробітними та працевлаштованими батьками також демонструють суттєво різні трудові цінності.

Ефект батьківського безробіття проявляється також під час значних змін у житті дітей, таких як, наприклад, перехід із початкової до середньої школи. У той час як більшість дітей мають певні проблеми під час цієї нормативної зміни, діти, чий батько або батьки є безробітними, демонструють набагато вищий рівень цих проблем. Ці діти також демонструють найнижчий рівень соціальної компетентності, адаптації тощо. Отже, можна констатувати, що безробіття батьків є значущим фактором ризику, який потенційно може посилювати проблеми дітей у стосунках та адаптації, які в певні етапи розвитку є нормальними (Kalil, Ziol-Guest, 2008). Згідно з Harland et al. (2002), ці діти також демонструють вищий рівень емоційних проблем та проблем у поведінці. Автор також зазначає, що вказані проблеми найчастіше виникають у тих дітей, чиї батьки були виключені з робочого процесу лише нещодавно, проте стосовно життя сім'ї ці проблеми в короткостроковій перспективі мають більший вплив. Нарешті, необхідно підкреслити, що безробіття батьків впливає на суб'єктивне сприйняття здоров'я їхніми дітьми (Šléšková et al., 2006). Результати досліджень цих авторів довели вплив тривалого безробіття батька на суб'єктивне сприйняття здоров'я синів, а також доньок. Якщо тривалий час безробітною є мати, це має негативний вплив на суб'єктивне сприйняття здоров'я з боку доньок. У контексті зазначеної проблематики також необхідно зауважити, що під впливом безробіття одного або обох батьків між ними та їхніми дітьми-підлітками можуть виникати конфлікти, які не завжди легко вирішити (Sumec, 2005).

На основі наведених фактів можна констатувати виражений негативний вплив безробіття батьків на їхніх дітей. Сім'я є нашим природним соціальним середовищем, і те, що ми в ньому отримуємо, впливає на наше життя в усіх сферах, не виключаючи сферу праці. Саме тому необхідно при розробці превентивних програм спрямовувати увагу не лише на безробітних батьків, а й на їхніх дітей, які, як випливає з багатьох результатів досліджень, зазнають впливу цього батьківського безробіття.

Вплив безробіття на сім'ю може мати як негативний, так і позитивний характер. Позитивним характером вважається те, коли безробітного члена добре функціонуючої сім'ї підтримують його близькі, оскільки йому, безперечно, простіше шукати роботу і, головне, не піддаватися відчаю, завдяки чому зміцнюється сімейна солідарність і згуртованість. У межах негативного характеру йдеться про ситуацію, коли сім'я не має достатньої кількості фінансових ресурсів, що може спричинити кризу в сім'ї, порушити її сімейні звичаї тощо (Schraggeová, 2011).

Наступною сферою впливу безробіття на сім'ю є економічні наслідки. Їх можна вважати найбільш серйозними, оскільки на їхній основі виникають або до них додаються інші наслідки. Проблемою в цій сфері є той факт, що від нестачі економічних ресурсів страждає не лише безробітний член сім'ї, а й інші члени, що може призвести до виникнення негативних соціально-патологічних явищ (Schavel, Oláh, Čišecký, 2010). «Серйозною проблемою сучасності, і не лише в Словаччині, є зростання соціально-патологічних явищ у суспільстві, чи то злочинності, залежностей, чи багатьох інших» (Emmerová, 2012, с. 13). За Mareš (2002), безробіття у члена сім'ї може викликати, з одного боку, хронічну дезорганізацію його життя, що проявляється байдужістю, нестабільністю, депресіями тощо, але, з іншого боку, може спровокувати вже згадані кримінальні делікти, надмірне вживання алкоголю, вживання наркотиків або іншу деструктивну індивідуальну поведінку, яка може викликати аналогічні соціально-патологічні явища, якими є ціннісна криза, занепад поваги до авторитетів, криза сім'ї та інших інституцій, злочинність тощо.

Економічні наслідки безробіття, за Mareš (1999, In: Matoušek et al. 2005), спричиняють не лише зниження рівня життя окремих членів сім'ї, але й можуть призвести, зрештою, до страждання репродуктивної функції сім'ї, коли сім'я через брак фінансових ресурсів не хоче мати більше дітей. При оцінці наслідків безробіття, за Schraggeová (2011), слід виходити насамперед із розуміння того, що оплачувана робота є не лише важливим джерелом фінансового забезпечення сім'ї, а й задовольняє інші потреби, серед яких авторка виділяє належну самооцінку, самоповагу, креативність, соціальне визнання чи соціальний статус. Це пов'язано з наступною сферою наслідків безробіття, яка стосується психіки окремих членів сім'ї.

З психологічного аспекту важливою є передусім тривалість безробіття, причому чим довше член сім'ї є безробітним, тим більше він і його сім'я втрачають надію на те, що він знайде нову роботу. Тривало безробітний член сім'ї не лише втрачає впевненість у собі, а й має проблеми з комунікацією, при цьому знижується і його задоволеність життям, що може проявитися нездатністю спілкуватися з іншими членами сім'ї, роздратованістю, сумним настроєм аж до депресії та може вплинути на функціонування сім'ї як цілого (Šatánek, 2004). За Schraggeová (2011), робота у стосунку до душевного спокою та емоційної стабільності є надзвичайно важливою, і її наслідком може бути також значне погіршення фізичного та психічного здоров'я безробітного члена сім'ї, а також інших членів, але й негативний погляд на світ чи своє майбутнє та майбутнє сім'ї. У цьому контексті Schavel, Oláh та Čišecký (2010) звертають увагу на той факт, що наступним наслідком безробіття для сім'ї є порушення сімейного співжиття, порушення внутрішніх правил її функціонування, які стосуються розподілу домашніх справ та домашньої діяльності. Втрата професійної ролі одного або обох батьків, за Vágnerová (2002), проявляється:

• змінами у стосунках членів сім'ї,
• втратою ролей (з домінуючої ролі годувальника сім'ї стає безробітним), що пов'язано зі зміною статусу,
• порушенням стереотипів сімейного життя,
• порушенням сімейних звичаїв, що стосуються споживання через малі фінансові ресурси, наслідком чого є необхідна редукція потреб окремих членів сім'ї.

З безробіттям, безперечно, пов'язана і бідність сім'ї, яка, за Matoušek та Pazlarová (2014), пов'язана зі зростаючим стресом окремих членів сім'ї, що впливає на її функціонування. Дітям це приносить підвищений ризик не лише у стосунку до фізичного чи психічного розвитку, а й з погляду їхнього майбутнього включення в суспільство. Дітей бідних сімей супроводжують ускладнення, пов'язані з недостатнім харчуванням, відсутністю медичної допомоги, і у них також вища ймовірність передчасної смерті. За цими авторами, у дітей-підлітків з бідних сімей спостерігається вищий рівень депресій, а також вищий рівень переїдання. За словами фахівців, у них частіше з'являється насильство, яке є де-факто кульмінацією їхньої відчайдушної сімейної ситуації.

Профілактика у стосунку до безробіття

У попередній частині були представлені негативні наслідки безробіття для сім'ї та її членів. Проте необхідно наголосити, що безробіття може мати і позитивний вплив, який проявляється у сімейній згуртованості та солідарності, в емоційній підтримці, у соціальному забезпеченні, у відчутті того, що безробітний індивід кудись належить тощо. У межах аналізованої проблематики необхідно вказати і на можливості превентивного впливу соціального працівника у стосунку до безробіття та її негативних наслідків для сім'ї як цілого, так і для її окремих членів.

За Lachytová (2011), для здійснення соціальної роботи як професії, що допомагає, необхідно прийняти реальність, яка вказує на факт, що в кожному суспільстві виникають соціальні проблеми, і індивіди, які є безробітними, або не вміють допомогти собі самі, або не хочуть вирішувати свою ситуацію. Місією соціального працівника має бути вплив на цих індивідів у стосунку до їхньої кращої адаптації до пережитої ситуації, до її більш відповідального вирішення, до профілактики виникнення соціально-патологічних явищ як наслідків безробіття, а також у стосунку до кращого використання фінансових ресурсів і до кращих міжособистісних стосунків. Соціальна профілактика Schavel et al. (2012) визначена як діяльність соціального працівника, яка бере участь у створенні сприятливих умов для економічної, культурної, соціальної, виховно-освітньої сфери, пов'язаної із зайнятістю. Вона також бере участь у створенні умов у стосунку до використання вільного часу сім'ї, зростання її рівня життя, гуманізації, духовного розвитку чи до покращення способу її життя.

Суть діяльності соціальної роботи з цією клієнтською групою полягає у прямому, цілеспрямованому та безпосередньому впливі соціальних працівників на безробітного члена сім'ї та його сім'ю з метою збереження його цілісності та цілісності сім'ї (Mühlpachr, 2008). У цьому контексті Kozoň (2009) наводить комбіновану робочу методику, яку він вважає ефективним інструментом у стосунку до досягнення мети соціальної роботи, якою досягаються зміни в життєвих ситуаціях безробітного члена сім'ї, а саме наступними способами:

• змінами за допомогою власної дії індивіда,

• змінами, які зумовлені прямим впливом з боку соціального працівника,

• змінами, які зумовлені непрямим впливом, причому йдеться про консультування у значенні терапії та інтервенції стосовно підтримки його усвідомлення, щоб він взяв на себе відповідальність за зміну своєї життєвої ситуації, яка має прямий вплив також на його сім’ю.

У стосунку до запобігання наслідкам довготривалого безробіття для сім’ї значну роль відіграє соціальне консультування. Консультування для безробітних виконує, згідно з Tokárová et al. (2002), функцію запобігання довготривалому безробіттю стосовно клієнтів центрів зайнятості, оскільки опосередковано запобігає або усуває соціальну напругу в суспільстві. У цій сфері соціальний працівник, який виступає в ролі консультанта, може допомагати сім’ям з безробітним членом або членами у виборі чи розширенні професійних компетенцій, допомагати в межах активізаційних програм тощо (Gabura, 2005). У межах соціального консультування важливим є забезпечення прав та обов’язків безробітного члена стосовно оцінки його власної ситуації та визнання його соціального стану. У цій сфері соціальний працівник є незамінним посередником, який володіє компетенцією надання орієнтації в соціальних відносинах та в розумінні соціальної реальності, причому не лише з погляду безробітного члена, а й з погляду сім’ї як цілого (Schavel, Oláh, 2010). Gabura (2005) визначає систему соціального консультування для безробітних, яка має три рівні. На першому, базовому рівні, йдеться про надання інформаційно-консультаційного сервісу, на другому, середньому рівні, йдеться про консультування, що стосується професійної орієнтації, правового та психологічного консультування. Третій рівень представляє спеціалізоване консультування, яке призначене для безробітних членів сім’ї, травмованих втратою своєї роботи, і які демонструють довготривалі проблеми при повторному працевлаштуванні на ринку праці.

Базове консультування представляє загальне консультування, що надається соціальним працівником безробітним членам сім’ї в межах проблем, які стосуються інформації про їхню особистість. У цій сфері соціальний працівник використовує методи сприяння працевлаштуванню, здійснює поточне спостереження, встановлює контакт з безробітним, або ж з його сім’єю тощо. Також він веде облік шукачів роботи та інформує безробітного члена сім’ї про його права та обов’язки стосовно цього обліку (Tokárová et al., 2002).

До інших консультаційних послуг соціального працівника належить фахове консультування, яке є клієнтоорієнтованим. Йдеться про висококваліфікований підхід соціального працівника, який володіє індивідуальним підходом до кожного безробітного члена сім’ї, причому він приймає його вимоги, передумови до повторного працевлаштування на ринку праці, а також до використання його можливостей (Kamarášová, 2009). Соціальний працівник як фаховий консультант чутливо працює з безробітним членом сім’ї і на фаховому рівні допомагає йому прийняти безробіття. З боку соціального працівника йдеться про пропозицію послуг медичного, правового, підприємницького та психологічного консультування (Kostolanský, 1991). У цьому контексті Tokárová et al. (2002) зазначає, що безробітний член сім’ї шукає ці послуги або індивідуально, або вони йому пропонуються чи рекомендуються у випадку, якщо він володіє базовою інформацією, але проблеми з працевлаштуванням на ринку праці надалі зберігаються.

Не в останню чергу важливо згадати також індивідуальне консультування, яке реалізується у взаємодії соціального працівника та безробітного члена сім’ї. До цього консультування схиляються інтровертні типи безробітних осіб, які про свою проблему, пов’язану з труднощами працевлаштування на ринку праці з об’єктивних чи суб’єктивних причин, не хочуть говорити під час групового консультування. Соціальний працівник тут використовує консультаційну бесіду, причому запис з неї для подальших цілей узагальнює за такими сферами:

• сфера професійної мобільності,
• сфера соціальної спроможності та відносин,
• сфера професійних настанов,
• сфера професійної мотивації,
• сфера саморефлексії, пов’язаної з реальністю його уявлень (Tokárová et al., 2002).

Висновок

Безробіття як соціальна проблема впливає не лише на самого безробітного індивіда, а передусім також на його сім’ю як найближче соціальне середовище. Результати різних реалізованих досліджень довели міжпоколінний вплив безробіття одного з батьків на синів та дочок у дорослому віці. Окрім наслідків у зв’язку з батьківським безробіттям, ця соціальна проблема має вплив також на економічну сферу, сферу психічну, соціальну, але не в останню чергу також на демографічну сферу, що стосується суспільства, яка проявляється, наприклад, стражданням репродуктивної функції сім’ї тощо. З цієї причини є необхідним превентивний вплив соціального працівника як допомагаючого професіонала під час роботи з сім’єю перед негативними наслідками довготривалого безробіття.

Стаття тому складалася з двох частин. Перша була орієнтована на з’ясування окремих наслідків безробіття для сім’ї в різних сферах. Друга частина була зосереджена на характеристиці діяльності соціального працівника при запобіганні наслідкам безробіття для сімей та її членів з огляду на реалізацію соціального консультування.

Авторки: PhDr. Tímea Csikósová DiS doc. PhDr. Nataša Bujdová, PhD

ПЕРЕЛІК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ

BRONFENBRENNER, U. – MORRIS P. A. 2006. The Bioecological model of human development. In DAMON, W. – LERRNER R. M, eds. Handbook of child psychology. Volume one: Theoretical models of human development. New Jersey : John Wiley & Sons, 2006. pp. 793-828. ISBN 978-0-470-17657-3. BROŽOVÁ, D. 2003. Společenské souvislosti trhu práce. Praha : Sociologické nakladatelství, 2003. 140 s. ISBN 80-86429-16-4. BUCHTOVÁ B. et al. 2002. Nezaměstnanost psychologický, ekonomický a sociálni problém. Praha : Grada Publishing, 2002. 240 s. ISBN 80-247-9006-8 CINAMON, R. G. 2001. Father´s unemployment and career related variables of his adolescent child. In International Journal of the Advancement of Counselling. ISSN 1574-0455, 2001. pp. 295-309. EMMEROVÁ, I. 2012. Spolupráca školy s odborníkmi z oblasti pomáhajúcich profesií pri prevencii a riešení problémov v správaní. In: Zborník vedeckovýskumných prác Katedry pedagogiky (8). Banská Bystrica: UMB. s. 207. ISBN 978-80-557-0464-7. GABURA, J. 2005. Sociálne poradenstvo. Bratislava : Občianske združenie Sociálna práca, 2005. 222 s. ISBN 80-89185-10-X. GOEDE, M. et al. 2000. Family problems and youth unemployment. [online]. In Adolescence, 2000. pp. 587-601. [cit. 2018-01-28]. Dostupné z: https://dspace.library.uu.nl/bitstream/.../Goede%202000.pdf?...1 HARLAND, P. et al. 2002. Family factors and life events as risk factors for behavioural and emotional problems in children. In European Child & Adolescent Psychiatry. ISSN 1018-8827, 2002. pp. 176-184. KALIL, A. – ZIOL-GUEST, K. M. 2008. Parental employment circumstances and children´s academic progress. In Social Science Research. ISSN 1785 3788, 2008. pp. 500-515. KAMARÁŠOVÁ, L. 2009. Profesijné kompetencie sociálneho pedagóga v prevencii sociálno-patologických javov. Banská Bystrica : PF UMB, 2009. 178 s. ISBN 978-80-8083-826-3.

KIND, M. – HAISKEN-DENEW, J. P. 2012. Unexpected victims: How parents‘ unemployment affects their children’s life satisfaction. Melbourne: University of Melbourne, 2012. с. 1-20. ISBN 978-0-7340-4262-0. KOSTOLANSKÝ, R. 1991. Методика консультативних програм: консультативно-тренінгові програми для безробітних. Bratislava : VÚPSVR, 1991. ISBN 80-8068-086-8. KOZOŇ, A. 2009. Соціальна робота з ризиковим клієнтом. Trenčín : SpoSoIntE, 2009. 68 с. ISBN 978-80-970121-2-0. LACHYTOVÁ, L. 2011. Основи соціальної роботи. Prešov : VŠMP ISM Slovakia v Prešove, 2011. 116 с. ISBN 978-80-89372-31-7. MAREŠ, P. 2002. Nezaměstnanost jako sociální problém. Praha : Sociologické nakladatelství, 2002. 172 с. ISBN 8086429083. MATOUŠEK O. et al. 2005. Sociální práce v praxi: specifika různych cílových skupin a práce s nimi. Praha : Portál, 2005. 351 с. ISBN 80-7367-002-X. MATOUŠEK, O. – PAZLAROVÁ, H. 2010. Hodnocení ohroženého dítěte a rodiny v kontextu plánování péče. Praha : Portál, 2010. 184 с. ISBN 9788073677398. MÜHLPACHR, P. 2008. Sociopatologie pro sociální pracovníky. Brno : MSD, 2008. 194 с. ISBN 978-80-7392-069-2. SHUMOW, L. – LOMAX R. 2002. Parental efficacy: Predictor of parental behavior and adolescent outcomes. In Parenting: Science and Practice. ISSN 1529-5162, 2002. с. 127-150. SUMEC, M. 2005. Сім'я та міжпоколіннєві стосунки. Bratislava : STU, 2005. 112 с. ISBN 80-227-2212-X. SCHAVEL. M. et al. 2012. Соціальна профілактика. Liptovský Ján : Prohu, 2012. 125 с. ISBN 978-80-89535-06-4. SCHAVEL, M. – OLÁH, M. – ČIŠECKÝ, F. 2010. Соціальна профілактика. Bratislava : Vysoká škola zdravotníctva a sociálnej práce sv. Alžbety, 2010. 145 с. ISBN 978-80-89271-22-1. SCHRAGGEOVÁ, M. 2011. Безробіття в психологічних контекстах. Nové Zámky : Psychoprof, 2011. 115 с. ISBN 978-80-89322-08-4. ŠATÁNEK, J. 2004. Комунікація в сім'ї. Banská Bystrica : UMB, 2004. 84 с. ISBN 80-8055-981-3. ŠLÉŠKOVÁ, M. et al. 2006. Does parental unemployment affect adolescents‘ health? In Journal of Adolescent Health. ISSN 1054-139X, 2006. с. 527-535. TOKÁROVÁ, A. 2003. Соціальна робота. Prešov : Akcent print, 2003. с. 572. ISBN 978-80-9694-198-8.