Вступ

Сучасне суспільство передбачає право кожної людини на гідне та якісне життя. Воно реалізується насамперед через активну та відповідальну соціально-економічну політику, до якої належить праця, або ж працевлаштування. Феномен безробіття молодого покоління добре відомий у багатьох країнах світу. Згідно зі світовою статистикою, довготривале безробіття має тенденцію до зростання і стає серйозною характерною рисою безробіття також у Словацькій Республіці. Найбільш вразливою групою на ринку праці є безробітна молодь, яка завершила навчання і шукає роботу. У житті молодої людини працевлаштування має незамінне місце. Це важлива умова для її існування, яка приносить не лише матеріальну вигоду, а водночас дарує відчуття самореалізації та суспільної корисності.

Молоде покоління та працевлаштування

Молодість — це фаза життя, під час якої відбуваються значні біологічні, психічні та соціальні зміни. Вона здебільшого специфічна, подібно до дитинства. Ми можемо стверджувати, що молодість є історично закріпленим соціальним феноменом людського суспільства. Молодість, згідно із загальними суспільними уявленнями, є окремою самостійною фазою життя, яка потребує суспільного та вільного простору. Молодь або молоде покоління ми можемо визначити як «термін, що позначає більш-менш неточно окреслену вікову групу або соціальну категорію, визначену специфічними біологічними, психологічними та соціальними ознаками» (Juva, 1994, с. 79), до якої належать також випускники середніх та вищих навчальних закладів.

Молодому поколінню приписується «роль значущого суспільного суб'єкта, і воно характеризується як прогресивний суб'єкт розвитку» (Jandourek, 2001, с. 51). І це покоління як соціальна група через кілька років вирішуватиме нашу долю. Але зараз воно є реальною частиною і може активно впливати на події в суспільстві.

Той, хто уважніше стежить за процесами трансформації суспільної системи Словаччини після 1989 року, не може оминути той факт, що громадськість починає сприймати молоде покоління як найбільш вразливу та найбільш маніпульовану групу. Водночас для суспільства це також небезпечна група, яка найшвидше піддається пасткам відкритого суспільства. Це суспільне явище є продуктом системної зміни, викликаної демократією, яка поєднує новітнє процвітання західного суспільства і яка своєю модернізацією суттєво торкнулася людського життя та його існування.

Модернізація, яка поступово виходить на поверхню з процесів трансформації суспільної системи, починає правильно розумітися також як цивілізаційний виклик для індивіда щодо адаптації до нової культури, яка приносить із собою також проблему працевлаштування в робочому процесі. Молоде покоління у Словаччині наразі формує необхідні рамки для розуміння проблематики працевлаштування, оскільки воно охоплює комплексну характеристику з погляду різних загальносуспільних змін, якими є соціальні структури, розвиток мобільності, рівні та форми громадянської участі у публічній системі.

Головним джерелом думок молодого покоління значною мірою є засоби масової комунікації. Традиційні електронні медіа та нові технології є основним феноменом мультимедійної форми, яка суттєво формує та маніпулює сучасним молодим поколінням, тобто свіжими випускниками. Думки та позиції, що продукуються через медіа, молодь дуже активно сприймає та ототожнює себе з ними, хоча вони не завжди відповідають етиці та моралі. Зазначимо, що це сьогоднішнє молоде покоління є основним суб'єктом комп'ютеризації та переходу суспільства до цифрової епохи цивілізації.

Ставлення молодого покоління до медіа — це чутливий цивілізаційний виклик, який визначає його індивідуалізацію щодо окремих позицій, у нашому випадку — щодо працевлаштування, тобто безробіття. Індивідуалізація молоді становить передумову модернізації нашого суспільства, яке розвивається дуже швидко. «Індивідуалізація у нас сприймається поки що лише як процес подолання виклику тоталітарного суспільства, що трансформується» (Roško, 1995, с. 46). Ми добре знаємо, що ми ще не впоралися з цим викликом трансформації у Словаччині так, як це було б потрібно. А вже існують різні інші проблеми (аборти, наркотики, клонування тощо), які приносить із собою сучасне суспільство.

Усе це ситуації, які починають стосуватися молодого покоління. Готовність молодих людей до їх подолання не відповідає вимогам часу. З іншого боку, слід визнати, що суспільство все ж таки мало б вчасно втрутитися щодо працевлаштування випускників на ринку праці.

Людина повинна постійно пристосовуватися до змін, які приносить життя та епоха, в якій вона існує. У минулому у нас кожна людина мала право на працю. З одного боку, це було відчуття певної «соціальної впевненості», з іншого — це означало придушення конкуренції, здібностей людей у суспільстві. Значення праці для життя кожної людини є незаперечним, оскільки вона становить її невід'ємну частину. Праця за своїм характером стимулює розвиток індивіда та всього суспільства. Реальність продуктивної зайнятості будь-якого суспільства є незамінною не лише у зв'язку з доходами, які отримує сім'я, а й безпосередньо з відчуттям самоповаги, що з цього випливає. Праця має виражений соціальний характер, вона здійснюється у конкретному соціально-культурному середовищі, викликає соціальні наслідки та соціальні взаємодії з іншими соціальними явищами та процесами. З цієї причини безробіття в нашому суспільстві є важкою та обтяжливою проблемою, яка безпосередньо торкається також деяких сімей. Це пов'язано з центральною роллю праці та працевлаштування в нашому суспільстві та культурі, в якій ми існуємо. Втрата роботи означає депривацію базових потреб, які працевлаштування та праця безпосередньо задовольняють, або ж задоволення яких тісно з ними пов'язане.

«Працевлаштування має в житті людини незамінне місце. Це важлива умова її гідного існування, воно приносить не лише матеріальну вигоду, а водночас дає відчуття самореалізації та суспільної корисності» (Buchtová, B. et. al, 2002, с. 75). Праця включає людину в багато соціальних відносин, задовольняє її потреби в амбіціях, власному самовираженні та самоповазі. Працевлаштування має не лише економічний характер, а й соціальне та психологічне значення, яке зумовлене тим, що воно формує людину в розумовому, емоційному, духовному та фізичному аспектах. «Праця є для людини біологічною та соціальною необхідністю. Змістове наповнення трудової діяльності людини суттєво впливає також на структуру потреб, проведення вільного часу тощо...» (Stanek, et. al., 1999, с. 195). Працею людина здобуває матеріальні засоби для соціального статусу себе та всієї своєї сім'ї. Працевлаштування — це не лише економічна необхідність. Поступово воно стає соціальною потребою, де набуває все більше засобів для власного самовираження та розвитку потенціалу людини.

Безробіття випускників

Високе безробіття має особливо несприятливий вплив на інтеграцію молодих людей у робочий процес; до такої групи належить молоде покоління, тобто випускники (випускники шкіл). Втрата роботи чи нездатність знайти роботу, а отже, забезпечити собі джерело доходу, може спіткати людину на різних етапах життя. Це вражає як індивіда, так і його родину та все суспільство. Для безробітного дуже важливо, щоб у нього зберігалися робочі звички та формувалася потреба працювати, тому цьому слід приділяти належну увагу. Процес інтеграції молодих людей у робочий процес та пов'язані з цим проблеми є, серед іншого, відображенням того, наскільки вони були підготовлені школою до виходу на ринок праці.

Найчастішими бар'єрами на ринку праці, які заважають випускникам знайти роботу, вважаються:

  • невідповідна освіта,
  • брак досвіду,
  • невміння та відсутність досвіду роботи з ПК,
  • незнання іноземних мов,
  • доїзд до роботи – незручне сполучення.

Однією з найбільш вразливих груп на ринку праці в Словацькій Республіці з огляду на вік є молоді люди, які шукають свою першу роботу. Випускником школи є громадянин протягом одного року після закінчення безперервної підготовки до професії.

Rievajová, Stanek a Krausová (1997, с. 69) зазначають, що «безробіття та тривалість безробіття пов'язані, серед іншого, і з досвідом роботи. Наприкінці кожного навчального року лави безробітних поповнюють випускники шкіл, оскільки брак досвіду роботи знижує їхні шанси швидко працевлаштуватися в конкуренції зі старшими, більш досвідченими працівниками».

Для випускників шкіл працевлаштування є певною формою входу у світ дорослих. У молодих людей, які закінчують школу і знаходять відповідну роботу, можна спостерігати помітне покращення психічного стану. У зв'язку з безробіттям випускників шкіл знижується їхня взаємодія з людьми, і тому доцільно мати хобі, яке має соціальний характер (Schavel a kol., 2007).

Важливо знати, в які умови та можливості потрапляють випускники шкіл. Ці умови та можливості часто різні, але загалом можна помітити схожі риси, які можуть полягати, наприклад, у тому, що в наш час зросли вимоги до необхідного рівня самореалізації. Очікується, що людина буде поступово здатна впоратися зі своїм працевлаштуванням насамперед самостійно.

Згідно з Hanzlíková, Pauknerová a Soušková (2001), у допомозі випускникам шкіл значну роль відіграють органи праці, соціальних справ та сім'ї, головною метою яких є посередництво у працевлаштуванні.

Серед найчастіших розчарувань є досвід спілкування з роботодавцями, насамперед у площині комунікації та досвіду роботи. «Випускники шкіл перебувають у невигідному становищі через те, що не мають досвіду роботи та практики за фахом, який вивчали. Деякі вклали багато енергії в навчання, проте після нього немає попиту на ринку праці. У цих безробітних виникають не лише економічні проблеми, а й психологічні, зростає ризик асоціальної поведінки та формування нездорової залежності від батьків» (Matoušek, et. al., 2005, с. 301). Успішність інтеграції випускника в трудові відносини та його професійна адаптація залежать вирішальною мірою від рівня підготовленості до даної професії. З іншого боку, молоді люди, які мають кваліфікацію, не мають автоматично забезпеченої інтеграції на ринку праці. Постійна невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили, низька здатність економіки підтримувати створення нових робочих місць, тривалий високий рівень безробіття, його регіональний вимір, недостатньо адаптивна шкільна система, яка не реагує належним чином на вимоги ринку праці, знижують їхні шанси швидко знайти роботу. Поряд із переліченими факторами, бар'єрами об'єктивного та суб'єктивного характеру володіють і безпосередні учасники цього процесу — самі випускники та роботодавці.

Мрії та плани безробітних випускників можна звести до двох ключових слів — хороша робота та сім'я. Хороша робота сприймається молодими людьми не лише з погляду активної заробітної плати, а й хорошого колективу та керівництва. Приємний колектив і справедливий, розуміючий керівник були вербально представлені як однаково важливі, часто навіть важливіші за первинну фінансову винагороду. Це ставлення можна розуміти, як на це вказує Schinglerová, з аспекту молодого, іноді навіть нульового досвіду випускників у вирішенні природних конфліктів та стресових ситуацій у робочому колективі.

Переживання безробіття у випускників шкіл зумовлене багатьма факторами, такими як середовище, в якому перебуває безробітний, друзі, з якими він контактує, вік. Сімейне середовище та діяльність, яку він здійснює під час свого безробіття. Безробітна людина дуже важко переживає втрату роботи. У її звичному розпорядку відбуваються кардинальні зміни. Втрата засвоєного стереотипу та порушення денного режиму призводять до іншого сприйняття часу.

У безробітного час минає повільніше, він не може відрізнити робочий день від вихідного. Нудьга є однією з найважчих подій, що вражає молодих безробітних. Робота та працевлаштування є перешкодою для їхнього нового життя. Вони розраховують на підтримку батьків та родичів, цінують будь-яку допомогу держави у безробітті. Оскільки вони ще не здобули професійних навичок, вони не можуть їх розвивати далі. Багатьох потім приваблює комфортне життя за власними уявленнями, через що може виникнути ризик соціально-патологічних явищ, таких як злочинність та різні залежності. Buchtová каже, що «озлобленість при погляді на самого себе може виникнути лише у молодих людей, які нещодавно закінчили навчання за менш затребуваними професіями і не мають достатньо відповідної кваліфікації для успішного працевлаштування на ринку праці. Робочі перспективи для них малі, і безробіття для них може стати єдиним можливим способом життя» (Buchtová, et. al, 2002, с. 111).

Безробітне молоде покоління переживає також психологічне напруження та депресію через те, що не має роботи. Тривале безробіття також пов'язане з почуттям страху за майбутнє, яке іноді перетворюється на байдужість. Jahodová каже, що «психічна депривація спричинена зниженням рівня життя та бідністю після вичерпання права на допомогу по безробіттю. Хоча не всі після втрати роботи обов'язково потрапляють у бідність, безперечно, для них безробіття є причиною для занепокоєння та турбот» (Jahodová 1998, с. 54). Не мати роботи з погляду молодого покоління, звісно, є стресом, який негативно впливає на психіку кожної людини. Власне безробіття має багато несприятливих впливів на психічне, а також на фізичне здоров'я, що може знизити шанси людини на успішне працевлаштування. Безробіття завжди пов'язане зі зниженням життєвого та соціального рівня безробітного. Так само існує небезпека його соціальної ізоляції чи соціального краху.

Безробіття не переживається однаково. Якщо зайнятість є будь-якою, втрата роботи для людини — це завжди важка ситуація. Дуже важливо, як випускник поставиться до цієї серйозної проблеми безробіття. Відмінності можна помітити також у різних регіонах Словаччини, де є низький рівень безробіття і достатньо вільних робочих місць. Там безробіття є лише короткостроковим, проте в регіонах з високим рівнем безробіття воно є серйозною соціально-економічною проблемою, яка має довгостроковий характер.

Під впливом безробіття людина через певний час втрачає багато набутих здібностей та знань, оскільки не використовує їх. Йдеться не лише про втрату навичок, знань чи професійної кваліфікації, а й про загальне відвикання від звичайних трудових обов'язків. Краще почуваються ті молоді безробітні, які мають можливість працювати, залучені до різних проєктів та заходів, що забезпечуються через центри зайнятості.

Важливі поради для молодих людей, як знайти роботу

Richard Bolles (2004) стверджує, що до важливих порад, які можна застосувати до молодих людей, щоб вони знайшли роботу, належать:

  1. «Ніхто вам не винен роботу. Якщо ви її хочете, ви повинні вирушити на її пошуки — безкомпромісно» (Bolles, 2004, с. 47).
  2. Успіх у пошуку роботи залежить від докладених зусиль. Чим більше ви стараєтеся, тим вища ймовірність того, що ви знайдете роботу відповідно до своїх уявлень.
  3. Ви повинні бути розумово та фінансово готові до того, що пошук роботи триватиме довше, ніж ви думаєте. Найкоротший період становить від 2 до 18 тижнів залежно від різних факторів. Вирішальними є вид роботи, яка вас цікавить, місце проживання, ваш вік, а також стан економіки в регіоні (Bolles, 2004).
  4. «Не послаблюйте зусиль, поки не знайдете роботу. Наполегливість є ключем до успіху, це означає надіслати своє резюме роботодавцю електронною поштою, потім листом його роздруківку, а врешті-решт через тиждень нагадати про себе телефоном» (Bolles, 2004, с. 49).
  5. Якщо ви вже знаєте, який вид роботи вас цікавить, розкажіть кожному, кого знаєте, що це таке. Ви отримаєте багато додаткових пар очей та вух, які можуть шукати роботу для вас.
  6. «Забудьте про те, які пропозиції є в газетах, на вебсайтах тощо. Шукайте таку роботу, яку ви хочете найбільше» (Bolles, 2004, с. 50).
  7. Якщо ви хочете прискорити процес пошуку роботи, зосередьтеся на більшій кількості різних організацій. Обмеження лише двома чи трьома установами майже напевно означатиме невдачу.
  8. Подумайте про можливість прийняти інший вид роботи, ніж той, на який у вас є кваліфікація.
  9. Поводьтеся з кожним потенційним роботодавцем ввічливо, навіть якщо вам здається, що він не запропонує вам роботу. Якщо ви справите на нього гарне враження, він може пізніше згадати про вас деінде.

Висновок

Безробіття є пріоритетною проблемою не лише з економічного погляду, оскільки в наш час необхідно приділяти таку ж увагу і соціальному аспекту наслідків безробіття. Адже цей аспект також впливає на молоде покоління. Наслідки безробіття мають на індивіда в сім'ї виражений соціальний та психологічний вплив. Їх знання дозволить вчасно розпізнати ознаки зміни в переживаннях та поведінці кожного члена сім'ї, а не лише безробітного. Важливо якомога ефективніше запобігати їм і, головне, уникати їх. Якщо ми хочемо знизити безробіття серед молодого покоління, ми повинні забезпечити всім без винятку доступ до можливостей працевлаштування, у яких вони могли б знайти та творчо розвивати свій особистісний і професійний потенціал. Це створить позитивну передумову для їхнього працевлаштування та інтеграції в суспільне життя.

Автори: Slavomír Laca, Radoslav Micheľ, Peter Laca Список використаної літератури:**

BOLLES, N. R.: Ako si nájsť dobrý džob. 1. vyd. Bratislava: Motýľ, 2004. 144 s. ISBN 80-88978-99-8. BUCHTOVÁ, B. a kol.: Nezaměstnanost psychologický, ekonomický a sociální problém. Praha: GRADA PUBLISHING, 2002. 240 s. ISBN 80-247-9006-8. ČERNÁ, Ľ.: Flexibilita a istota na trhu práce. In: Hospodářská politika v členských zemích Evropské unie: Sborník příspěvků VIII. mezinárodní vědecké konference. 8.-10. září 2010, Horní Lomná, ČR. - Opava: Slezská univerzita v Opavě, 2010. 49-55 s. ISBN 978-80-7248-601-4. JANDOUREK, J.: Sociologický slovník. Praha: Portál, 2001, 285 s. ISBN 80-7178-538-0. JŮVA, V.: Úvod do pedagogiky. Brno: Paido, 1994, 130 s. ISBN 80-901737-6-4. HANZLÍKOVÁ, O., PAUKNEROVÁ, D. SOUŠKOVÁ, M.: Jak uspět v prvním zaměstnání. 1. vyd. Praha: GRADA Publishing, 2001. 140 s. ISBN 80-247-0121-9. MAREŠ, P.: Nezaměstnanost jako sociální problém. Praha: Sociologické nakladatelství, 1994. 151 s. ISBN 80-901424-9-4. MATOUŠEK, O. a kol.: Sociální práce v praxi. 1. vyd. Praha: Portál, 2005. 352 s. ISBN 80-7367-002-X. SCHAVEL, M. a kol. 2007. Sociálna prevencia. 2. vyd. Prešov: Vysoká škola zdravotníctva a sociálnej práce sv. Alžbety, Ústav sociálnych vied a zdravotníctva bl. P. P. Gojdiča, 2007. 141 s. ISBN 978-80-89271-22-1.

Публікації автора статті: PaedDr. Slavomír Laca, PhD

Základy sociálnej pedagogiky - Соціальна педагогіка проходить постійний розвиток у зв'язку з розвитком усього суспільства, яке позначене суспільними змінами, пов'язаними насамперед із зростанням техніки, автоматизацією та глобалізацією світу, а також із зростаючою кількістю соціально-патологічних явищ у суспільстві.

Vybrané kapitoly z etiky pre sociálno-zdravotnícke profesie - У наш час ми можемо констатувати, що спостерігається велике зростання нових наукових знань про людину як про розумного індивіда на рівні людської популяції, аж до різної проблематики. На передній план виходять дедалі помітніші багатогранні та складні етичні питання щодо людського життя.