Спеціаліст з ВІЛ-інфекції та онкологічних захворювань, доц. MUDr. Jozef Šuvada, восени взяв участь у міжнародній науковій конференції Slovenskej katolíckej charity на тему зміни клімату та її впливу на життя населення і розвиткові проєкти. Як же дивиться на наслідки глобального потепління цей молодий лікар і педагог, який працює в СР та в Уганді?

Jozef Šuvada здобув освіту в галузі медицини та теології, захистив докторську дисертацію з тропічної медицини, а торік став доцентом. У своїй роботі він займається дитячою онкологією, вродженими пухлинними синдромами, інфекціями (зокрема ВІЛ-інфекцією), тропічною медициною і, що не менш важливо, паліативною медициною, яка поєднує обидва його фахи. Окрім клінічної роботи, він викладає студентам і студенткам охорони здоров'я та соціальної роботи – у Словаччині та в Уганді. Цьому видатному лікарю та його колегам вдалося зареєструвати міжнародну медичну асоціацію (Health Initiatives Association, HIA Slovakia), завданням якої є розширення освіти та надання медичної і соціальної допомоги людям, які мають обмежені можливості, сиротам – тим, хто живе на узбіччі суспільства.

Схильність до інфекцій через наслідки зміни клімату Jozef Šuvada працює у Словаччині, але тривалий час також і в країнах, що розвиваються. Там він щодня бачить не лише наслідки зміни клімату (наприклад, голод через такі причини, як ерозія ґрунту, висихання водних джерел, вирубка лісів, забруднення водних потоків, вживання токсичних продуктів і, як наслідок, зменшення кількості риби), але насамперед нагальну потребу в розробці заходів для пом'якшення впливу зміни клімату на здоров'я населення та розвиток дітей. Цей молодий лікар найчастіше опікується лікуванням дітей, які стали сиротами – тому що їхніх батьків забрала хвороба СНІД, природні чи соціальні катастрофи. Люди на африканському континенті часто живуть у навколишньому середовищі, яке змінене саме негативними проявами обговорюваної проблематики – частими бурями, зникненням типового сезону дощів чи екстремальними посухами. Ці крайнощі позбавляють дітей і дорослих даху над головою, а зміна якості ґрунту та потрапляння токсичних продуктів у воду позбавляють їх природних джерел існування. Потім вони мігрують із сіл до міст, часто опиняються на вулиці – у соціально-патологічному середовищі, де їхній стан ще більше погіршується через вживання неякісної їжі. Так вони стають більш схильними до інфекцій.

«Здоров'я є найвищою цінністю, за якою людина оцінює якість свого життя. На здоров'я впливає багато факторів, на які ми не можемо вплинути (наслідки травм та інвалідності, нервовий параліч чи хвороба Альцгеймера). Але також є багато доказів прямого або непрямого зв'язку інфекцій із зовнішнім середовищем. Те, чи будемо ми ставитися до навколишнього середовища активно чи пасивно, відчують саме наступні покоління, наші діти та їхні діти», – нагадує лікар Jozef Šuvada.

Важливо виховати почуття відповідальності «Вчителі в школах, лектори з розвитку освіти (так, як це робить команда SKCH) повинні робити акцент на вихованні почуття відповідальності у молодих людей – за своє здоров'я та середовище навколо нас», – розмірковує вголос фахівець з онкологічних захворювань та ВІЛ-інфекції. Під час багатьох робочих поїздок країнами Європи Jozef Šuvada стикався з різними заходами, спрямованими на покращення навколишнього середовища та пом'якшення зміни клімату. Гірша ситуація, однак, була саме в районах субсахарської Африки, Південної Америки та Центральної Азії, де ця тема через бідність та серйозні економічні й соціальні проблеми часто обговорюється лише побіжно або повністю ігнорується.

На запитання, що можуть зробити люди зі СР, щоб пом'якшити наслідки глобального потепління, Jozef Šuvada своєю відповіддю вказує на функцію найближчого оточення, насамперед сім'ї: «Так само, як кожен із нас, зростаючи в сім'ї, мав свої незамінні ролі, так і в межах боротьби проти погіршення наслідків зміни клімату для здоров'я людини кожен із нас може зробити дуже багато. Це шлях індивідуальностей, які формують наше суспільство – чи то політики, медіа, медичні чи педагогічні працівники та працівниці, третій сектор, молоді люди в межах активного волонтерства. Усе залежить лише від нас і нашого підходу».

Наміри та плани у 2013 році Jozef Šuvada разом зі своїми колегами розпочинає цього року на африканському континенті новий ВІЛ-проєкт, який спрямований на людей з маргінальних верств суспільства, яких зміна клімату торкається найбільше. Також він хотів би започаткувати програму онкологічної та профілактичної освіти в країнах, що розвиваються: «Частиною цієї програми має стати національний освітній проєкт паліативної допомоги ВІЛ/СНІД-інфікованим та онкологічним пацієнтам в Уганді, Аргентині та Киргизстані (дитяча програма для ВІЛ-позитивних дітей). Адже хвороба СНІД є проблемою не лише віддаленого африканського континенту. Саме в Киргизстані кілька років тому зросла кількість ВІЛ-інфікованих людей – через переливання крові, яка була недостатньо перевіреною та інфікованою».

При реалізації цих складних медичних проєктів команда співробітників і співробітниць Jozef Šuvada отримує підтримку з боку офіційних урядових установ через різні грантові схеми. Проте набагато важливішою є (особливо для населення Словаччини) – громадська підтримка розвитку співпраці, а також освіти у сфері здоров'я та факторів, що на нього впливають. Йдеться про профілактику запущених онкологічних захворювань чи профілактику виникнення хвороб, що передаються статевим шляхом. Важливо, однак, за словами цього видатного лікаря та педагога – «підвищити обізнаність про те, що пацієнт в останній, невиліковній стадії хвороби може помирати гідно і без болю навіть у домашніх умовах (і не потрібно через це вдаватися до неетичних думок та евтаназії). Це, безумовно, є викликом для Словаччини...»

Текст: Božena Baluchová, Фото: архів Jozef Šuvada Уривок із цієї статті був опублікований у журналі Charita 4/2012.