Процес інтеграції мусульманських мігрантів у німецьке суспільство з точки зору чеських лікарів та медиків, які працюють у Федеративній Республіці Німеччина. Аналіз інтерв'ю.

ВСТУП

Представлене дослідження спрямоване насамперед на працівників, які під час своєї практики можуть контактувати з мігрантами, що прибувають із країн, культурно, релігійно чи соціально цілком відмінних від країн Центральної та Західної Європи. Отже, цільовою групою можна назвати працівників охорони здоров'я та соціальних служб, або ж поліцейських чи інших працівників державного сектору.

Проблематика міграції та припливу мігрантів з різних культур і середовищ є на сьогодні більш ніж актуальною темою в усій Європі, особливо у зв'язку з так званою міграційною кризою, яка триває ще з 2012 року. У межах цієї кризи щороку шляхом через Егейське море між Туреччиною та Грецією або з узбережжя Лівії до Європи прибувають сотні тисяч мігрантів, які залишили такі країни, як, наприклад, Афганістан, Сирія, Ірак та низка інших соціально, релігійно та економічно відмінних країн (Eurostat, 2018). У межах цієї кризи до Європи лише у 2015 році прибуло понад мільйон людей, і більшість із них прямувала до Німеччини (Eurostat, 2018).

З огляду на ситуацію, що склалася, це дослідження зосереджене на темі міграції. Увага приділяється насамперед імміграції з країн, у яких домінуючою релігією є іслам. Проблематикою імміграції та інтеграції мігрантів з мусульманських країн детально займається Giovanni Sartori (Sartori, 2011). Метою всього цього дослідження є відповідь на дослідницьке запитання, яке має скоріше описовий характер і має прояснити та наблизити читачеві сфери, пов'язані з триваючою масовою міграцією до Федеративної Республіки Німеччина. Цей процес був детально описаний лікарями та медичними працівниками, які живуть і працюють у Німеччині та під час своєї діяльності часто взаємодіють з мігрантами, що походять із мусульманських країн. Запитання, на яке має бути надана відповідь за допомогою нашого аналізу, звучить так: «Як відбувається процес інтеграції мігрантів з мусульманських країн у німецьке суспільство очима чеських лікарів та медичних працівників, які працюють у Федеративній Республіці Німеччина».

Дослідження спробувало описати та оцінити, як чеські лікарі та медичні працівники бачать весь процес інтеграції мігрантів з такого відмінного середовища, яким є мусульманські країни. Дослідження було спрямоване, серед іншого, і на ризикові сфери, які можуть виникати завдяки інтеграційному процесу, а також на ідентифікацію причин походження цих проблем завдяки погляду чеських лікарів та медичних працівників. Поставлені запитання були сконструйовані так, щоб охопити якомога більше аспектів досліджуваного явища.

Результати дослідження мають допомогти працівникам охорони здоров'я та соціальних служб, а також членам сил безпеки у розумінні та ознайомленні з відмінностями у поведінці та діях цих мігрантів, а також у виявленні можливих ризиків під час процесу їхньої інтеграції.

МЕТОДОЛОГІЯ

Обраний якісний дизайн дослідження ідеально відповідає вимогам, які ставить перед собою це дослідження, а саме — відобразити процес інтеграції іммігрантів з мусульманських країн очима чеських лікарів та медичних працівників, які працюють у Федеративній Республіці Німеччина. Це дослідження має послужити тому, щоб надати працівникам допоміжних професій цінну інформацію про те, як відбувається процес інтеграції з людьми з суттєво релігійно, культурно та соціально відмінних країн, зокрема з мусульманських країн. Простір, де збиралася інформація, був обраний навмисно в Німеччині, оскільки це країна, яка найбільше постраждала від міграційної кризи останніх років, і тому тут процес інтеграції мігрантів з мусульманських країн найкраще піддається спостереженню. Також у Німеччині було відносно легко знайти достатню кількість респондентів, які можуть детально описати нам процес інтеграції.

Дослідницька вибірка добиралася за такими критеріями: 1) це мають бути працівники допоміжних професій. По-друге, ці працівники повинні під час своєї практики часто взаємодіяти з мігрантами, які походять з мусульманських країн і сповідують ісламську віру, і, по-третє, вони здійснюють свою практику в Німеччині або ж постійно проживають у Німеччині. Як ідеальну вибірку було обрано лікарів та медичних працівників. Загалом було сконтактовано п'ять респондентів, з них чотири лікарі та одна надавачка медичної допомоги в домашніх умовах клієнта. Один респондент з числа лікарів припинив контакт з дослідником, тому для дослідження було забезпечено загалом трьох лікарів та одну надавачку медичної допомоги.

Контакт з респондентами було отримано через контактну особу, так звану інформаторку, яка зв'язалася з першою респонденткою, з якою була особисто знайома. Інформаторка на наше прохання окреслила респондентці мету та перебіг нашого дослідження. Після позитивної відповіді було розпочато комунікацію між нами та респонденткою. Контакт відбувався за допомогою електронної комунікації. Ця респондентка надала контакти на інших осіб, щодо яких було обрано такий самий порядок комунікації. Згодом усім сконтактованим респондентам було надіслано короткий вступний текст, де було стисло пояснено весь дослідницький процес та мету цього дослідження з наданням основної інформації про особу дослідника. Далі були складені запитання, що стосувалися досліджуваного нами явища. Спочатку ставилися запитання щодо тривалості практики та характеристики громади, у якій відбувається практика. У наступному блоці ставилися запитання щодо самої спільноти мігрантів та її характеристик, а на завершальному етапі були поставлені запитання, що стосуються процесу інтеграції та можливих ризиків, які можуть виникати під час цього процесу. Респонденти, звісно, були запевнені у повній анонімності у зв'язку з проведеним дослідженням, а також були попереджені, що вони не зобов'язані відповідати на запитання, на які не хочуть. Тут необхідно зазначити, що респонденти без проблем відповіли на всі поставлені запитання. Якщо відповідь на запитання вони не знали, то зазначали, наприклад, що не можуть відповісти.

Після завершення електронної комунікації, за допомогою якої були отримані необхідні свідчення респондентів, було проведено аналіз даних, який здійснювався у формі відкритого кодування. Цю техніку детальніше описують, наприклад, Strauss та Corbinová, див. (Strauss & Corbinová, 1999). Результатом відкритого кодування стало отримання низки кодів, які разом іноді зливалися або перекривалися. Ці коди були редуковані, і на їхній основі згодом створені окремі тематичні категорії, які згодом також пройшли через редукцію та редагування. Йшлося загалом про 8 багатих на свідчення категорій, які відображають очима респондентів процес інтеграції мігрантів з мусульманських країн у німецьке суспільство. Зі створених категорій виникли окремі теми, які мають відношення до досліджуваного явища, завдяки чому було здійснено перехід до рівня методу тематичного аналізу. Цей метод описує, наприклад, Jan Hendl, див. (HENDL, 2005). Зміст цих категорій був згодом стилістично відредагований до читабельної форми та представлений у частині Результати дослідження, див. нижче.

РЕЗУЛЬТАТИ

БАЗОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

Респонденти в інтерв'ю назвали найчастішими національностями мігрантів сирійців, іракців, афганців, а також осіб, що походять з різних африканських країн, див.: R1 – Як пацієнти часто приходять молоді чоловіки, на вулиці я бачу сім'ї з дітьми. Часто також приходить більше чоловіків у групах. Я зустрічала сирійців, іракців, афганців, африканців з різних районів Африки. Респонденти зазначають, що до Німеччини прибула велика кількість людей, з чим абсолютно не справляється державний апарат. Опитані респонденти мають у місці своєї діяльності завжди якийсь притулок для біженців, чи то гуртожиток, чи центр для біженців. Респонденти в кількох випадках зазначили, що ці заклади розміщення наразі заповнені на максимум своєї місткості. У громаді, де перебувають респонденти, також є якась молитовна кімната чи мечеть, або ісламський культурний центр. R4 – Там є гуртожиток за річкою, вони мають там виділену чи орендовану будівлю для молитов, класична мечеть це не є. Усі респонденти працюють у малих громадах з максимальною кількістю 13 000 жителів.

МОВНА ІНТЕГРАЦІЯ

Від респондентів вдалося дізнатися, що рівень володіння мовою у прибулих мігрантів низький, лише один респондент зазначив, що останнім часом бачить певний прогрес у мовній підготовці мусульманських мігрантів. Дуже часто під час спілкування з мігрантом присутній перекладач на рідну мову, послуги якого оплачуються державою чи органами місцевого самоврядування. Однак пошук перекладача займає певний час, і комунікація в медичному закладі після цього ускладнюється в часі. У деяких випадках роль перекладача виконує хтось із членів сім'ї, хто володіє принаймні частково німецькою чи англійською мовою: R1 – Є люди, які живуть у Німеччині багато років і не можуть порозумітися. Частіше це, за моїм досвідом, бувають жінки, їхні діти потім їм перекладають. Держава, однак, намагається робити в цій сфері дуже прихильні кроки, якими є, наприклад, курси німецької мови, що надаються безкоштовно. Виявилося, що однією з причин поганої мовної інтеграції є замкненість мусульманських жінок від навколишнього мажоритарного суспільства. Мусульманська жінка-мігрантка здебільшого замкнена в середовищі своєї громади та власної сім'ї, де вона доглядає за дітьми та чоловіком. Їй бракує взаємодії з навколишнім світом, і тому вона не змушена вчити німецьку мову та готуватися до участі в робочому та суспільному житті. Респондентка далі зазначила, що зустрічала навіть повну неписьменність мусульманських жінок, які не вміють читати й писати навіть своєю рідною мовою. Інший респондент щодо цієї сфери зазначає, що жінки, як правило, гірше володіють мовою: R2 – Жінки, як правило, не знають німецької, а чоловіки трохи знають. Але з цим мають проблему навіть турки, які тут живуть 30 років. Жінка лише вдома і не знає ні слова. За словами респондентки, є звичним, що в медичних закладах за жінок, які не володіють німецькою мовою, все вирішує її чоловік чи перекладач.

ІНТЕГРАЦІЯ НА РИНОК ПРАЦІ

Інтеграцію на ринок праці, згідно з отриманою інформацією, можна охарактеризувати наступним чином: прибуваючі мігранти значною мірою не працюють і свій вільний час проводять у закладах розміщення або на вулиці поблизу них. За свідченнями респондентів, на вулиці часто можна побачити скоріше молодих чоловіків у більших групах, які поводяться галасливо і в ряді випадків вживають алкоголь, хоча це їм заборонено їхньою релігією. Один респондент як приклад навів афганців, які, коли випивають, часто бувають агресивними до свого оточення. Респондент далі зазначив, що великою проблемою у зв'язку з мігрантами є той факт, що приїхала велика кількість неосвічених людей, які не можуть знайти застосування. Щодо активності держави можна сказати, що існують інституції, які надають аналог наших курсів перекваліфікації. Ці інституції останнім часом активно відвідуються мігрантами, і з боку держави вони надаються, ймовірно, цілком безкоштовно. Респонденти, проте, здебільшого погоджуються, що мігранти, які працюють, як правило, виконують скоріше низькокваліфіковану та нефахову роботу, таку як прибирання громадських місць чи викладання товарів у супермаркетах. R3 – Останнім часом я кілька разів бачив мігрантів, як вони прибирають у гіпермаркетах або викладають товар. Навіть місяць тому хлопець із Сомалі влаштувався в нашу лікарню санітаром, і він дуже вправний, намагається влитися в колектив. Німці це люблять бачити і також вміють оцінити такі зусилля. Але це скоріше виняток. Усі опитані респонденти, проте, наводять і свій особистий досвід роботи з мігрантами, які сповідують іслам. Один респондент зазначив, наприклад, про сирійського колегу, що він не надто вписався в колектив, а його фахові знання були низькими. Той самий респондент, однак, зазначив, що має особистий досвід роботи з колегами з Єгипту і оцінює їх як професійно достатньо кваліфікованих, а стосунки з ними як безконфліктні та добрі. Те саме зазначила інша респондентка, але вже про сирійського колегу. Ще один респондент навів кілька випадків, коли співпрацював із колегами з Лівії та Косова. Обидва були, за його твердженням, практикуючими мусульманами, і стосунки з ними він оцінював як добрі. Одна респондентка також хвалила добрі стосунки з ліванцем. Усі респонденти, проте, зійшлися на тому, що ці колеги в частих випадках наполягають на дотриманні своїх релігійних звичаїв, і це настільки суворо, що в деяких випадках ускладнює стосунки на робочому місці, а іноді може загрожувати навіть здоров'ю пацієнта. Усі респонденти погоджуються, що найбільшою проблемою є дотримання посту в священний місяць Рамадан. Колеги в цей час ослаблені та втомлені, що відображається і на їхній психіці. R2 – У нас є колеги з Єгипту, під час Рамадану з ними несила працювати, невиспані й голодні, вони, безумовно, працюють гірше, на щастя, більшість бере відпустку. В одному випадку навіть сталося так, що лікар-мусульманин після цілоденного посту проводив шестигодинну операцію і в операційній знепритомнів. Далі одна респондентка зазначила, що її мусульманський колега мав дозвіл від керівництва лікарні проводити п'ять разів на день молитви в робочий час у визначений ним час. R1 – У нас був колега, якому дозволили молитися 5 разів на день у визначений ним час. Оскільки він працював в операційних залах, це призводило до затримок у роботі, підвищеного навантаження на колег і могло становити, на мою думку, навіть ризик для пацієнтів. Це, звісно, принесло певні ускладнення при прийомі та плануванні операцій у пацієнтів. Держава в цьому питанні також йде назустріч. В одному випадку респондентка зазначила, що в лікарні є молитовне місце для мусульман. Тут, однак, зазначаємо, що в тій самій лікарні є і каплиця.

ІНТЕГРАЦІЯ В МАЖОРИТАРНЕ СУСПІЛЬСТВО

Респонденти охарактеризували інтеграцію мусульман у німецьке суспільство таким чином. Держава, або ж мусульманська громада, забезпечує багатий простір для практики молитовних та загалом релігійних звичаїв. Хай то буде вже згадана молитовна кімната в лікарні, яка призначена як для практикуючих мусульман з-поміж персоналу лікарні, так і для пацієнтів. Підтримуються різноманітні культурні та релігійні центри в громадах, де живуть наші респонденти. Одна респондентка розповідала про орендовану будівлю поруч із центром для біженців, яка призначена для релігійних обрядів. Інша респондентка говорила про мечеть, яку під час п'ятничних молитов відвідує кілька сотень людей, що сповідують ісламську віру. Згідно з повідомленнями респондентів, мусульмани суворо дотримуються своїх релігійних звичаїв і в професійному житті, див. приклади посту та регулярних молитов, описані в попередньому розділі. На публіці звичайний мігрант презентує себе насамперед одягом. Ця відмінність помітна у мусульманських жінок. Згідно з повідомленнями більшості респондентів, мусульманські жінки ходять одягнені в хустку, яка закриває голову. R4 - жінки на публіці закриті, а вдома нормально відкриті. Двоє респондентів далі зазначили, що жінки ходять у темному одязі, який закриває всі руки, та в «спідницях», що сягають землі. Цей стиль одягу можна побачити і в деяких членкинь медичного персоналу, якщо йдеться про мусульманок. Респондентка навела як цікавий факт сильний зв'язок турецької меншини з Туреччиною. За її словами, навіть якщо йдеться про кілька поколінь мігрантів, вони все одно не вважають себе німцями, а турками, і зневажають німців. Щодо турецьких мігрантів вона далі зазначила, що зазвичай трапляється так, що жінка прилітає з Туреччини, народжує в Німеччині, в установі владнає все необхідне і летить назад до Туреччини. Був зафіксований і випадок зневажливого ставлення до жінок з боку мусульманина-чоловіка. Одна респондентка наводила особистий досвід того, що мусульманські чоловіки не мають розуміння стилю одягу та поведінки європейських жінок. Дослідженням не вдалося зафіксувати інформацію про те, що в громадах відбувалися публічні молитви чи інші публічні релігійні заходи, за винятком активностей у згаданих приміщеннях, призначених для цих обрядів. З іншого боку, про ці практики згадує одна респондентка у зв'язку з великими містами, такими як Берлін чи Мюнхен, де громада має тисячі членів і в цих містах гарантована повна анонімність; респондентка в минулому працювала і в цих містах. В одній відповіді іншої респондентки було виявлено і вимогу мігрантів щодо їхнього переселення з сільської місцевості до міста. Була згадана і недовіра до європейських медиків з боку мігрантів, що приносить і певні ускладнення при лікуванні. У деяких школах у Німеччині було виконано вимогу мусульманських спілок, щоб у цих закладах не подавали свинину. Респонденти на поставлені запитання в більшості випадків не змогли вказати ступінь релігійності в окремих мігрантів.

ХАРАКТЕРИСТИКА МУСУЛЬМАНСЬКОЇ РОДИНИ

Мусульманську родину охарактеризували респонденти наступним чином. Йдеться про суто патріархальний устрій, де вирішує завжди чоловік. Родина базується на своїй релігійній ідентичності і жодним чином не обмежує релігійні звичаї та активності, ба більше, у родині, як правило, наполягають на дотриманні цих активностей. Жінки в більшості випадків приречені на життя в родині та на догляд за дітьми. Якщо жінки-мігрантки вступають у взаємодію з оточенням, вони, як правило, супроводжуються чоловіком або прямо групою чоловіків, які складаються з-поміж родичів. Був виявлений випадок, коли лікар відмовився приспати пацієнтку перед операцією, тому що мав побоювання щодо реакції родичів пацієнтки. Лікар, власне, належав, ймовірно, до іншої релігійної групи, хоча був також із Сирії, як і пацієнтка. Жінки також у деяких випадках вимагають огляду лише від жінок-лікарів. R2 – Жінки іноді вимагають огляду лише від жінок. Жінки часто дотримуються релігійних звичаїв в одязі, як описано в попередньому розділі. Був зафіксований один випадок, коли мігрант зізнався респондентці, що має одну дружину, але якщо б хотів, то може завести загалом чотирьох дружин, що йому дозволяє ісламська віра. Згідно з повідомленнями двох респондентів, мусульманські мігранти-чоловіки дивляться на звички західних жінок щодо одягу та відкритого ставлення до чоловіків зі зневагою. Також кілька респондентів зазначили, що мусульманські родини є типовими високою народжуваністю, яка становить, як правило, 3-4 дитини на пару. Ставлення мусульман-чоловіків до своїх дітей є, за словами однієї респондентки, незвично холодним порівняно зі ставленням батьків до дітей у мажоритарному суспільстві. Діти мігрантів, за повідомленнями трьох респондентів, відвідують освітні заклади, проте двоє респондентів звертають увагу на той факт, що в родинах продовжують спілкуватися рідною мовою і суворо дотримуються своїх релігійних та культурних традицій, що може ускладнювати інтеграцію в освітній та суспільний простір. Одна респондентка згадала про проблему, яку становлять неповнолітні мігранти, що прибувають до Німеччини без супроводу батьків. Згідно з повідомленнями, вони більш схильні до радикалізації з боку салафітів, які надають їм релігійні тексти, див. R1 – Великим ризиком є також діти, підлітки, які прийдуть до Європи без батьків. На початку міграційної кризи говорили про те, що на великих вокзалах у Німеччині стоять салафіти, які вибирають цих дітей, передають їм Коран, де є арабською мовою написані нотатки, або їх прямо відвозять невідомо куди. Такі діти легко піддаються маніпуляціям. Жінки тримаються радше в спільноті жінок з-поміж мусульманських мігранток, через що вони соціально виключені зі звичайного життя. Хоча був зафіксований випадок зневажливого ставлення до жіночого медичного персоналу з боку мігрантів-чоловіків, але респонденти загалом одностайно зазначають, що з ними поводилися завжди ввічливо.

ПОГЛЯД МАЖОРИТАРНОГО СУСПІЛЬСТВА НА МІГРАЦІЮ З МУСУЛЬМАНСЬКИХ КРАЇН

Згідно зі свідченнями опитаних респондентів, досить складно дізнатися будь-які думки на тему міграції від німецького суспільства як більшості. Двоє респондентів зазначили, що німці бояться говорити на цю тему через страх, що їх звинуватять у расизмі чи нацизмі. Одна респондентка навіть зазначає, що не варто змушувати німців до розмови на цю тему, оскільки цілком імовірно, що вони підуть скаржитися на інтерв'юера керівництву медичного закладу, і через таку поведінку цілком реально втратити роботу. R1 – Німці відверто бояться про це говорити. І не варто їх змушувати до цієї теми, може статися так, що вас за ваші погляди, запитання підуть «здавати» керівництву, що ви расист. Як можливу причину цього страху респондентка називає можливі комплекси через історичне минуле Німеччини та комплекс Другої світової війни. Як негативне оцінюють німці співжиття з мігрантами, згідно з думкою загалом трьох респондентів. Німців не тішить шлях, яким пішла Німеччина, але ці думки висловлюються лише в приватному просторі, на робочому місці цю тему «вголос» ніхто не обговорює. Один респондент зазначив, що найбільшою проблемою для німців є перерозподіл мігрантів у межах Німеччини. R3 – Вони не в захваті, головним чином, від перерозподілу біженців. Ніхто нікого не питав, вони приїжджають, будують гуртожиток, і в селі чи маленькому містечку на відшибі у вас 400 біженців... Вони вже там, і ними більше ніхто не цікавиться. Просто ця система вже не справляється з розміщенням такої кількості людей. Люди іноді мають виправданий страх. Лише одна респондентка оцінює співжиття з мігрантами очима німців як таке, що позбавлене страху та упереджень. Однак до цього вона додає, що в її випадку йдеться про маленьке містечко, і що в Берліні та подібних великих містах ситуація інша. Троє респондентів зійшлися на тому, що інтеграція в Чеській Республіці була б ще проблематичнішою, оскільки німці більш відкриті та розуміючі до іноземців.

ЗАЛЕЖНІСТЬ МІГРАНТІВ ВІД СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

Кілька респондентів зазначили, що вони переконані в тому, що мігранти спочатку повністю залежні від соціальних виплат. Від респондентів також було з'ясовано, що з боку держави чи органів місцевого самоврядування відбувається фінансування курсів перекваліфікації, мовних курсів або надання різних допомог на культуру та харчування, див., наприклад: R4 - Так, у них курси та проживання безкоштовно, і допомога на їжу. І щомісячна підтримка. Кількома респондентами було згадано, що проблемою є велика кількість неосвічених людей, які, отже, ймовірно, залишаться залежними від соціальної системи. Одна респондентка навіть зазначила, що деяким мігрантам може бути зручна залежність від соціальної системи, тому що вони звикли так жити і на своїй батьківщині, проте це лише її припущення. У межах допомоги з боку держави було з'ясовано, що в разі потреби повністю оплачується перекладач, наприклад, під час медичних консультацій з пацієнтами-мігрантами. Одна респондентка зазначає, що громада закликає до підтримки мігрантів і самих громадян. Були видані листівки, що містять заклики до того, щоб місцеві громадяни допомагали мігрантам, навчаючи їх різним базовим діям R1: Це був документ, виданий містом, який закликав мешканців до допомоги мігрантам, наприклад, навчіть мігранта робити покупки в наших магазинах, навчіть їх їздити на велосипеді тощо.. Щодо теми соціальних виплат, одна респондентка повідомила, що є звичайною практикою, коли більша кількість мігрантів реєструється в одній квартирі і отримує соціальні виплати. Фактично ж за ці виплати вони живуть у рідних країнах, а в квартирі перебуває лише одна контактна особа, яка повідомляє інших, коли мають проводитися заздалегідь оголошені перевірки з боку соціальних служб. Інші згодом з'їжджаються назад у квартири перед запланованою перевіркою. З поставлених запитань на цю тему респонденти не змогли відповісти на те, як держава чи муніципалітети фінансово сприяють релігійним об'єктам, таким як ісламські культурні центри чи мечеті та їхній персонал. Також не вдалося з'ясувати подробиці про розмір фінансування будівництва та експлуатації об'єктів розміщення для мігрантів.

РИЗИКОВІ СФЕРИ, ПОВ'ЯЗАНІ З МІГРАЦІЄЮ З МУСУЛЬМАНСЬКИХ КРАЇН

До ризикових сфер, пов'язаних із міграцією з мусульманських країн, респонденти висловлювалися досить широко, проте не одностайно. Іншими словами, можна сказати, що кожен вбачає ризики, пов'язані з міграцією, у чомусь іншому. Одна респондентка зазначила, що їй відомо, ніби в місті, де вона працює, мігранти вчиняють протиправні дії, які полягають у майнових, а також насильницьких деліктах, на які часто виїжджають поліцейські патрулі. Інший респондент також зазначив, що має поганий досвід із мусульманськими чоловіками, насамперед з Афганістану, які розпивають алкоголь у громадських місцях групами, а потім поводяться агресивно: R3 – Злочинність різна, залежно від національності. Останнім часом не маю доброго досвіду з афганцями. Мусульманські чоловіки добряче випивають, а потім стають агресивними. Навіть попри заборону вживання алкоголю в ісламі. Один респондент зазначив, що не може висловитися щодо цієї теми, оскільки не має особистого досвіду протиправних дій мігрантів. Одна респондентка досить детально описала, яким чином мігранти зловживають соціальними виплатами, див. розділ вище про повідомлення про місце проживання та отримання соціальних виплат, за які мігранти живуть у своїх рідних країнах. Двоє респондентів зазначили, що під час своєї лікарської практики стикалися з виникненням захворювань і травм, які були специфічними стосовно мігрантів. Одна респондентка у зв'язку із захворюваннями вказувала на дослідження в німецькому журналі, в якому йшлося про спалах епідемії корости в одному таборі для біженців: R1 – В одному німецькому медичному журналі вийшло дослідження, що стосувалося вирішення епідемії корости в одному німецькому таборі для біженців у 2015 році. У той час до Німеччини прибуло багато мігрантів абсолютно хаотично, без встановлення їхньої особи, не кажучи вже про стан здоров'я. Довелося замовляти спеціальні ліки, за допомогою приблизно 30 перекладачів пояснювати «за» і «проти» ліків та закликати мігрантів до лікування. З приблизно 800 людей лікування пройшла приблизно половина, і це тому, що вони боялися побічних ефектів, що не довіряють лікам. Інший респондент вказував на підвищену захворюваність на ТБ серед груп мігрантів. У зв'язку з неінфекційними проблемами зі здоров'ям респондентка зазначила, що зустріла одну пару мігрантів, жоден із цієї пари не мав однієї нирки. Мігранти заявили, що нирку в них вкрали. Респондентка, проте, вважає, що вони віддали нирку, щоб отримати гроші для контрабандистів за подорож до Європи. Інший респондент зазначив, що часто зустрічається з мігрантами, які мають вогнепальні поранення та поранення від уламків бомб. Як ще один ризик сприймається можлива радикалізація, якій піддаються передусім діти-мігранти, що прибувають до Німеччини без супроводу батьків. Ця радикалізація може, на думку респондентки, відбуватися як у мечетях, так і з боку вже згаданих салафітів, які перебувають у громадських місцях. Та сама респондентка в іншому місці розмови зазначила, що радикали є причиною від'їзду мігрантів із країни походження, проте ці радикали потім прибувають також до Європи з міграційною хвилею і продовжують свою діяльність. Інший респондент вказує як ризик велику кількість народжених у майбутньому дітей мігрантів, які будуть на межі бідності, але не знатимуть проблем, що стали причиною від'їзду їхніх батьків із їхньої батьківщини. Побоювання однієї респондентки випливає також із жорсткого дотримання традицій і звичаїв та їхнього нав'язування з боку мігрантів, і вона натрапляє на небезпеку політичної коректності, яка змушує до поступок із боку більшості. Один респондент зазначає, що вірить в успіх інтеграції, але він неможливий при такому масивному прибутті мігрантів до Німеччини. З проблемою великої кількості прибулих погоджується інша респондентка, див.: R4 – Найбільша проблема, мабуть, буде в тому, що так не піде до нескінченності, Європа цього не витримає. Деякі респонденти також вказали на той факт, що у великих містах, як-от Берлін чи Мюнхен, ситуація щодо мігрантів значно гірша. У малих містах, де працюють і живуть наші респонденти, немає такої великої анонімності. Нас зацікавили свідчення респондентів щодо ставлення мігрантів до європейських жінок. Один респондент зазначив, що європейські жінки, особливо з білявим волоссям, приваблюють мігрантів. Інша респондентка у зв'язку з цим згадала про проблеми, які стаються в парках розваг, див.: R4 - центр – іноді туди ходять хлопці-іммігранти купатися, впізнаєш їх з першого погляду, пожадливо витріщаються на дівчат у купальниках, користуються ситуацією у воді й труться. Але також не всі, йдеться про окремих осіб. Також у свідченнях було згадано як проблемну сферу втрату ілюзій і бажання повернутися назад, яке, проте, унеможливлене загрозою покарання або триваючим воєнним конфліктом. На запитання, чи вважають респонденти, що інтеграція проходила б краще в Чеській Республіці, троє респондентів відповіли, що точно ні, оскільки німці є більш відкритими і прихильнішими до мігрантів. Одна респондентка зазначила, що інтеграція проходила б інакше з огляду на те, що Чеська Республіка є меншою країною, ніж Німеччина, і громадяни тут більш стримані щодо міграції та самих мігрантів.

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ ОКРЕМИМИ ТЕМАМИ

Взаємозв'язок між окремими темами можна було б за результатами аналізу описати наступним чином: весь інтеграційний процес починається з мовної інтеграції, яка є першим інтеграційним ступенем. Наступною є інтеграція в ринок праці, а потім загальна інтеграція в суспільство. На всі три сфери, пов'язані з інтеграцією, має великий вплив тема мусульманської сім'ї, а саме через її замкненість і дотримання традицій, чим вона сильно впливає на процес інтеграції. У момент, коли процес інтеграції не вдається або вдається лише частково, ця невдача може призвести до тривалої залежності від соціальної системи. Згадана залежність від соціальної системи потім має вплив на погляд більшості суспільства на всю міграційну політику. Некерований процес інтеграції призводить до низки ризикових сфер, які можуть у результаті виникнути.

ДИСКУСІЯ

З результатів дослідження випливає, що респонденти переконані в тому, що до Німеччини прибула останнім часом дуже значна кількість мігрантів, особливо із Сирії, Іраку, Афганістану та країн Африки, з чим система вже перестає справлятися. Якщо це виявлення порівняти з даними, які веде Eurostat, можна зробити висновок, що лише у 2016 році в Німеччині попросили притулку близько 750 000 осіб, з яких найбільш представленою національністю, і це навіть у 2017 році, є сирійці, іракці та афганці (Eurostat, 2018). Така кількість мігрантів, на думку дослідника, повинна екстремально обтяжувати всю систему надання притулку Федеративної Республіки і має значний вплив на процес інтеграції. Причини міграції можна вбачати у випадку Афганістану, Сирії та Іраку в триваючих воєнних конфліктах. Проте не вдалося з'ясувати, чому мігранти обрали саме Німеччину.

У процесі мовної інтеграції було встановлено, що респонденти часто стикалися з абсолютною відсутністю знань німецької чи англійської мови у мігрантів. Деякі респонденти, проте, були тієї думки, що мігранти намагаються порозумітися, і деякі з них володіють певними мовними навичками. Отже, йдеться про індивідуальні здібності конкретної особи. Причину виникнення неписьменності чи незнання бодай основ іноземних мов, якими частіше уражені мусульманські жінки, необхідно шукати ще у країнах походження. Провиною тому є сам сімейний устрій у цих країнах, де жінка часто залежить від найближчого оточення і підтримує контакт лише з людьми зі своєї родини, що є моделями поведінки, які, за свідченнями наших респондентів, мігранти приносять і до Німеччини. Далі причину можна вбачати і в рівні системи освіти країн походження. У разі дослідження даних з інтернет-джерела Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй можна з'ясувати, що згідно з показником HDI (Human development index) у категорії «Освіта», такі країни, як Афганістан, Сирія та Ірак, значно нижчі за рівень Німеччини, див.: (Human development Data, 2018). Іншими словами, низький рівень освіти у країнах походження, ймовірно, є однією з причин того, що велика частина прибулих мігрантів проблемно мовно інтегрується в німецьке суспільство. Низький рівень освіти та погана мовна інтеграція впливають на погану інтеграцію в ринок праці. Респонденти зазначили, що мігранти, які прибувають до Німеччини, як правило, є довгостроково безробітними або у більшості випадків виконують некваліфіковану роботу. Проте не може залишитися поза увагою те, що Німеччина є справді солідарною у ставленні до мігрантів, і, за повідомленнями респондентів, мігрантам надаються різні мовні, перекваліфікаційні та інші програми, які фінансуються державою чи органами місцевого самоврядування. Також, за свідченнями респондентів, помітно, що держава чи органи місцевого самоврядування оплачують проживання, харчування та інші культурні заходи, і для багатьох мігрантів, отже, немає причин намагатися якнайшвидше інтегруватися в ринок праці. Про проблемне працевлаштування мігрантів говорить, наприклад, стаття газети POLITICO, яка зазначає, що понад 400 000 шукачів притулку було зареєстровано в агентствах з працевлаштування, але роботу знайшли лише 34 000 осіб (Kroet, 2016). Потрібно нагадати, що респонденти мали і позитивний особистий досвід роботи з колегами зі свого місця праці. Проте не є очевидним, що йдеться про людей, які прибули останнім часом у межах міграційної кризи.

Найскладнішою сферою можливої інтеграції мігрантів з мусульманських країн видається інтеграція в суспільне середовище. Ця інтеграція ускладнюється, зокрема, замкненістю та соціальною ізоляцією мусульманських жінок від мажоритарного суспільства. Значною мірою ці жінки потім залежать від середовища своєї родини та дітей. Мусульманська родина, згідно з встановленими фактами, видається суто патріархальною, і більшість питань вирішує чоловік. Найбільшою проблемою в цій категорії виявилося буквально ригідне дотримання релігійних звичаїв, якими є, зокрема, дотримання посту в місяць Рамадан або регулярна п'ятиразова молитва. Дотримання цих релігійних практик спричиняє ускладнення під час виконання професійних обов'язків. Про потребу мусульманина дотримуватися п'яти основних стовпів ісламської віри говорить, напр.: (ABDALATI, 2010). Також було виявлено сильний зв'язок мігрантів з країнами походження, що є домінантою, зокрема, мігрантів з Туреччини. Цей аспект може також суттєво впливати на можливий процес інтеграції.

Велика кількість прибулих мігрантів, які важко інтегруються як мовно, так і в ринок праці та є залежними від соціальної системи, негативно впливає на частину мажоритарного німецького суспільства, яка починає виявляти певне невдоволення відкритою міграційною політикою, що проявилося і на останніх виборах у Німеччині, де позитивний результат зафіксувала партія AfD, яка виступає проти цієї відкритої політики (ČTK, 2017).

За словами деяких наших респондентів, з мігрантами пов'язана підвищена злочинність, яка проявляється як майновими, так і насильницькими злочинами. Також зафіксовані сутички та напади внаслідок надмірного вживання алкоголю. Одна респондентка навесні навела випадки чіпляння та обмацування дівчат і жінок з боку мігрантів у водному розважальному центрі, цю поведінку, отже, можна було б також кваліфікувати як протиправну. Тут зазначаємо, що про проблему сексуальних домагань до жінок з боку мігрантів широко говорили в медіа і у зв'язку з відомою новорічною ніччю на межі 2015/2016 років. Ще одним ризиком видається виникнення специфічних захворювань, якими є короста чи туберкульоз, про що повідомили два респонденти.

На завершення дискусії результатів можна констатувати, що у ризикових сферах, пов'язаних з міграцією з мусульманських країн, не вдалося з'ясувати від респондентів, яке ставлення мають мусульманські мігранти до ісламського права і як це право вони застосовують у сімейних та майнових питаннях всередині своєї спільноти. Було встановлено, що наші респонденти в громадах, де вони працюють, не мають жодного досвіду з виникненням виключених локацій, тобто так званих NO GO зон, що, ймовірно, спричинено тим, що респонденти працюють у малих громадах. Ставлення до тероризму було негативним і засуджувалося мігрантами.

ВИСНОВОК

На завершення можна констатувати, що за допомогою цього дослідження вдалося досить детально описати процес інтеграції мігрантів, які прибувають до Німеччини з середовища, що є культурно, економічно та релігійно суттєво відмінним. Цей процес описували респонденти, які працюють у сфері охорони здоров'я і часто взаємодіють у Німеччині з мігрантами, що сповідують ісламську віру. Картографування та опис процесу інтеграції такої великої кількості мігрантів, навіть з можливими ризиками, було здійснено насамперед для того, щоб кожен працівник у допоміжній професії, тобто вже згадані працівники сфери охорони здоров'я, а також працівники у сфері соціальних послуг і, зрештою, члени сил безпеки, могли уявити, які ускладнення може становити масова міграція з суттєво відмінних культур у разі, якби вона в майбутньому торкнулася Чеської Республіки. Потрібно усвідомлювати, що у разі масової міграції з таких країн, як, наприклад, Сирія, Афганістан або інші настільки суттєво відмінні локації, саме медики, соціальні працівники чи військові та поліцейські будуть першими, хто вступить у контакт з цими новоприбулими людьми. Чеська Республіка, на щастя, не має жодного досвіду з такою масовою міграцією, і люди в медичних, соціальних та безпекових професіях досі не вступали в контакт з мігрантами з настільки відмінного середовища у масовому масштабі. Це, однак, не означає, що ситуація не може змінитися в майбутньому. Це дослідження, отже, могло б послужити насамперед для уявлення про те, як ці мігранти діють, як поводяться і як здатні інтегруватися, що, власне, є суттю всієї роботи.

На самому завершенні необхідно зазначити, що це дослідження було завершене у квітні 2018 року, тобто в той час, коли почали загострюватися відносини між західними країнами на чолі зі США, Великою Британією та Францією з одного боку, і Сирійською Арабською Республікою, Ісламською Республікою Іран та Російською Федерацією з іншого боку внаслідок військових операцій у Сирійській Арабській Республіці. Ймовірність того, що повториться міграційна криза 2015 року, коли до Європи прийшло майже 1,5 мільйона людей, на сьогодні є досить високою, а в разі ескалації конфлікту в Сирійській Арабській Республіці — майже певною. У такому разі необхідно знати специфіку дій та поведінки мігрантів, які в кращому випадку лише пройшли б через Чеську Республіку, а в гіршому — хотіли б тут масово оселитися, до чого, на нашу думку, ЧР зовсім не готова.

Автор: Mgr. Tomáš Cvrček Автор цікавиться проблематикою міграції вже протягом багатьох років, зокрема в межах навчання у вищому навчальному закладі. З проблематикою міграції автор також стикається під час професійної практики, яка зосереджена на сфері безпеки.

ʿABD AL-ʿĀTĪ, Ḥammūda. Zaostřeno na islám. Nové, přeprac. a opr. vyd. Přeložil Bob HÝSEK. V Praze: Ústředí muslimských obcí, 2010. ISBN 978-80-904373-6-4.

Asylum statistics [online] EUROSTAT [cit.2018-11-04] доступно в інтернеті: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Asylum_statistics

ČTK, Volby v Německu vyhrála Merkelová s CDU. Slaví i krajně pravicová AfD [online]. IDNES [cit. 2018-20-04] доступно в інтернеті: https://zpravy.idnes.cz/vysledky-nemecke-parlamentni-volby-2017-merkelova-schulz-cdu-spd-afd-1d7/zahranicni.aspx?c=A170924_155621_zahranicni_ert

HENDL, Jan. Kvalitativní výzkum: základní teorie, metody a aplikace. 2., aktualiz. vyd. Praha: Portál, 2008. ISBN 978-80-7367-485-4.

Human Development Data [online] UNITED NATIONS DEVELOPMENT PROGRAMME [cit. 2018-09-04] доступно в інтернеті: http://hdr.undp.org/en/data

KROET, Cinthia. Most migrants in Germany fail to get jobs [online]. POLITICO [cit. 2018-10-04] доступно в інтернеті: https://www.politico.eu/article/most-germany-migrants-fail-to-get-jobs-unemployment/

SARTORI, Giovanni. Pluralismus, multikulturalismus a přistěhovalci: esej o multietnické společnosti. 2. vyd. v českém jazyce. Přeložil Karolina KŘÍŽOVÁ. Praha: Dokořán, 2011. PNK. ISBN 978-80-7363-380-6.

STRAUSS, Anselm L. a Juliet CORBIN. Základy kvalitativního výzkumu: postupy a techniky metody zakotvené teorie. Brno: Sdružení Podané ruce, 1999. SCAN. ISBN 80-85834-60-x.