Медицина у своїх витоках здебільшого залишається на філософських засадах кінця XVII століття і досі сприймає людину як «розумну машину», що дуже вигідно фармацевтичним компаніям для отримання прибутків, пацієнтам, які відмовляються щось робити для свого здоров’я (дайте мені пігулки і дайте мені спокій!), а також зручності мислення нас усіх, для кого запровадження нових категорій становить ускладнення. Біо-психо-соціальна модель засуджується як ненауковий еклектизм без позитивістського підґрунтя, причому ці критики не визнають, що про справжню роботу організму вони знають дуже мало.
Те, що впливає на наш стан здоров’я, розкинулося від доісторичних мітохондрій до сонячної активності, і існує занадто багато вхідних та вихідних даних, щоб можна було сказати, що ця одна молекула, подана в таблетці, завжди і виключно спричиняє ці зміни, які будуть завжди і виключно уніформно сприйматися. Лише як невеликий приклад: кілька експериментів доводять, що анальгетик не діє, якщо паралельно не надана інформація про його очікуваний ефект, тоді як плацебо, що супроводжується цією інформацією, надійно спрацьовує. Існує переконливо підтверджене дослідження Weinberga та Newmarka про те, що восьмитижневе практикування медитації SA-TA-NA-MA покращило кровопостачання фронтальних часток у пацієнтів клініки пам’яті, але лише у тих, хто в це вірив. У невіруючих Хомів нічого подібного не виникло.
Буде необхідно прийняти той факт, що емоції — це не якісь ефемерні метелики, а соматичні процеси, що налаштовують організм на зовсім інші стани, оскільки експресія гена fos-C — це вже не просто якась божевільна думка, а чітка біологічна вказівка. Буде необхідно прийняти той факт, що людина — це не одна сутність, а екосистема, якій після десятиліть були різко і принципово змінені умови, як системою харчування, гігієнічними умовами, так насамперед антибіотиками. Також йтиметься про те, чи повіримо ми хворим із досі не визнаним синдромом хронічної втоми, чи розробимо дорогі методи для визначення кількості та якості їхніх мітохондрій.
Пропоную гарну історію з останніх п’ятдесяти років. Існує гарно квітуча рослина, Galega oficinalis, яка була частиною корму для худоби. Коли її було багато, смакова якість коров’ячого молока оцінювалася як гірша. У період «зеленої медицини» з рослин видобували активні молекули, і з цієї виник лік Metformin, що призначається діабетикам для зниження інсулінорезистентності. Тепер, однак, з’ясувалося, що метформін (а отже, і його материнська рослина) у кишечнику сприятливо впливає на ріст бактерії Akkermansia muciniphila. Вона називається так, як називається, тому що слиз, який вона виробляє, покращує бар’єрну функцію кишечника. Galega, крім того, підтримує ріст інших мікробів, що виробляють священні SCFA — коротколанцюгові жирні кислоти. З іншого боку, є той факт, що для повної ефективності циклофосфаміду потрібна присутність G+ бактерій у кишечнику; у безмікробних мишей циклофосфамід неефективний.
Коли вже ми заговорили про діабет, зовсім свіжа робота швейцарських дослідників показує, що Nobiletin, отриманий із лимонної шкірки, перезапускає «внутрішній годинник», розладнаний нашими шкідливими звичками, і тим самим оптимізує секрецію інсуліну. Усе це буде необхідно вбудувати в нові способи пізнання фізіології та патофізіології понад досі досить просту рецепторну теорію. Тому що навіть із проведенням імпульсів у ЦНС усе інакше, ніж передбачалося, і мієлін, який вважався лише якоюсь оболонкою, бере участь у процесах дуже суттєво. Сигнал у мозку рухається зі швидкістю 360 км/год. Медицина мала б поквапитися, щоб більше до нього наблизитися.
MUDr. Radkin Honzák психіатр Блог автора: http://blog.aktualne.cz/blogy/radkin-honzak.php