Рефлексія словацьких академічно активних фахівців із соціальної роботи щодо окремих моментів власного дослідження – часткове описове дослідження

Embedded media: https://open.spotify.com/embed/episode/5vUEHBjYzSqjUiMAVFkeW1?utm_source=generator

Замість вступу

Соціальна робота є відносно молодою науковою дисципліною. Як така, вона часто постає перед необхідністю доводити власне специфічне значення, а також своє місце в системі наук. Ця дискусія, звісно, переноситься радше в академічний дискурс. Попри це, ми констатуємо, що і для практиків важливо усвідомлювати ідентичність своєї галузі. Саме академічний дискурс та наведені контексти стали предметом інтересу цього дослідження.

Методика дослідження та вибіркова сукупність

Методи дослідження ґрунтуються на кількісній стратегії. Представлене описове дослідження суб’єктивного досвіду словацьких академічно активних фахівців із соціальної роботи щодо окремих моментів власного дослідження не було спрямоване на верифікаційне, компаративне чи кореляційне вивчення. Його характер обмежений експлоративними, тобто описовими площинами, для яких характерно те, що в них не висуваються гіпотези і відстежується одна первинна змінна (Ritomský, 2004; Gavora, 2010; Škodová, 2013). До цього нас спонукали, зокрема, такі факти:

1. необхідність рефлексувати зворотний зв’язок;
2. у минулому не було реалізовано жодного такого дослідження для ідентифікації сфер, що нами відстежуються;
3. у фонді наукових знань ми не виявили достатньої бази для формулювання відповідей на поставлені дослідницькі питання;
4. методологічно та свідомо ми підходили до досліджуваного явища не «пояснювальним», а «розуміючим» способом.

У дослідженні ми виходили виключно з перспективи працівників, які представляли академічну діяльність у галузі навчання «соціальна робота». Вони на час проведення опитування активно здійснювали свою практику. З екзистенційного погляду важливими були суб’єктивний досвід респондентів та засновані на ньому суб’єктивні думки.

При виборі дослідницької стратегії ми виходили з методології соціально-психологічного дослідження (Ritomský, 2004). Відповідно до цілісного підходу ми визначаємо такі цілі дослідження: 1. проаналізувати рівень науково-дослідної діяльності на основі кількісних даних (участь у науково-дослідних проєктах на національному та міжнародному рівнях), 2. оцінити загальні контексти застосування та сприйняття соціальної роботи як науки в Словаччині на основі суб’єктивної оцінки академіків у досліджуваній галузі.

Як первинний експлоративний метод кількісного збору даних було використано анкету власної розробки, що містила 31 пункт. З огляду на частковий характер цього дослідження, ми не будемо презентувати відповіді на всі пункти анкети. Збір даних було реалізовано в період з липня 2022 року по листопад 2022 року.

Оцінювання здійснювалося за допомогою статистики другого рівня через статистичне програмне забезпечення SPSS 17.0. Було застосовано критерій хі-квадрат для перевірки узгодженості. З огляду на рівень статистичної значущості, ми розрізняли чотири категорії ймовірності помилки при отриманні результатів, причому рівень α був встановлений відповідно до стандартів соціальних наук на позначці 0,05.

Основна сукупність була визначена на основі списку імен членів Асоціації освітян у соціальній роботі (AVSP), який опубліковано на офіційному вебсайті AVSP. Зазначений список налічує загалом десять кафедр, які займаються навчанням у галузі соціальної роботи:

1. Katedra sociálnej práce, Filozofická fakulta UPJŠ v Košiciach,
2. Inštitút edukológie a sociálnej práce, Filozofická fakulta PU v Prešove,
3. Katedra kresťanskej antropológie a sociálnej práce, Pravoslávna bohoslovecká fakulta PU v Prešove,
4. Katedra sociálnej práce, Pedagogická fakulta UMB v Banskej Bystrici,
5. Katedra sociálnej práce, Pedagogická fakulta KU v Ružomberku,
6. Katedra spoločenských vied, KU v Ružomberku, Teologická fakulta v Košiciach,
7. Katedra sociálnej práce a sociálnych vied a Ústav romologických štúdií, Fakulta sociálnych vied a zdravotníctva UKF v Nitre,
8. Katedra sociálnych služieb a poradenstva, Fakulta sociálnych vied UCM v Trnave,
9. Katedra sociálnej práce, Fakulta zdravotníctva a sociálnej práce TU v Trnave,
10. Katedra sociálnej práce, VŠZaSP sv. Alžbety v Bratislave.

Список членів AVSP також налічує 77 членів – фізичних осіб. Цим членам було надіслано анкету. Загалом у дослідженні взяли участь 17 респондентів, що становить 22,1% участі в дослідженні. Фактом залишається те, що з огляду на характер основної сукупності, її досвід досліджень та досвід потреби у вихідних даних, очікувалася вища зворотність.

З погляду гендерної структури респондентів домінували респонденти чоловічої статі (70,59%), а найчастіше вказуваним найвищим здобутим академічним, науково-академічним або науково-педагогічним ступенем чи званням був ступінь доцента або професора.

Графік № 1 Найвищий здобутий академічний, науково-академічний або науково-педагогічний ступінь чи звання

n = 17; p = 0,23; df = 3; χ2 = 4,3

Більшість респондентів (58,83%) кваліфікували свою практику в галузі соціальної роботи в діапазоні від 11 до 20 років. Домінувала участь із публічно-правових установ (76,47%).

Графік № 2 Характер освітньої установи, в якій респонденти працюють на встановлений робочий час

n = 17; p = 0,052; df = 1; χ2 = 3,78

Результати дослідження – досвід науково-дослідних проєктів на національному та міжнародному рівнях Науково-дослідні проєкти зазвичай створюються з метою пізнання певного явища. Найчастіше вони поділяються на етап розробки та етап реалізації, кожен з яких має свої особливості. Над цілями проєкту зазвичай працює кілька автономних груп, результати яких інтегруються у форму фінальної інновації. Характер реалізації проєкту диференціюється залежно від досліджуваної проблеми. У будь-якому разі необхідний тісний і плавний контакт між реалізованим дослідженням та його використанням. Дослідницькі проєкти характеризуються новим і малоструктурованим завданням, яке в процесі вирішення може модифікуватися (Lorko, 2003). Результати соціального дослідницького проєкту можна передбачити лише обмеженою мірою, тому протягом усього часу вирішення вони є невизначеними. Проєкт дослідницької пропозиції має бути практичним, переконливим і зрозумілим. У межах плану реалізованих намірів має своє значення також визначення ширшого зв’язку з іншими дисциплінами і, не в останню чергу, з практичним використанням отриманої інформації в суспільстві (Silverman, 2005).

У цій групі проєктів висуваються найвищі вимоги до інновацій та оригінальності. Тому зазначені компоненти є мажоритарною частиною критеріїв оцінювання.

Практичний досвід розробників дослідницьких проєктів у центральноєвропейському середовищі показує, що головною проблемою конкурентоспроможності є не наукова якість поданих намірів, а мала готовність до їх реалізації. На практиці ми часто можемо зустрітися з високоякісною науковою пропозицією, яка проблематику менеджменту та координації підсумовує в кількох реченнях, що призводить до її непідтримки (Kolman, D. – Řipová, K – Škácha, K., 2009).

Наші аналізи показали, що в останні п'ять років (починаючи з 2017 року включно) керівником або відповідальним виконавцем науково-дослідного проєкту на національному рівні (VEGA, KEGA, APVV) були 35,29% респондентів (n = 17; p = 0,33; df = 1; χ2 = 0,94), при цьому у співвиконанні за тих самих умов взяли участь 88,24% респондентів (n = 17; p = 0,004; df = 1; χ2 = 8,5).

Подібну кількісну оцінку ми провели з респондентами також щодо науково-дослідних проєктів на міжнародному рівні (Interreg, гранти Європейської дослідницької ради тощо). Лише один респондент (5,88%) заявив, що в останні 5 років (починаючи з 2017 року включно) обіймав керівну посаду в міжнародному науково-дослідному проєкті (n = 17; p = 0,0008; df = 1; χ2 = 11,57). На посаді співвиконавця міжнародного науково-дослідного проєкту за останні п'ять років працювали 17,65% респондентів (n = 17; p = 0,0008; df = 1; χ2 = 11,57).

Результати дослідження – загальні контексти застосування та сприйняття соціальної роботи

Hetteš (2014) зазначає, що соціальна робота є міждисциплінарною наукою, яка ґрунтується на багатьох наукових теоріях та масштабних дослідженнях. Науку в цьому визначенні він розуміє в її найфундаментальнішому значенні. Він констатує, що соціальна робота постійно створює свій теоретичний фундамент і використовує також теорії інших гуманітарних наук. Подібно до цього, Levická (Levicka a kol., 2016) додає, що соціальна робота спирається на свою методологію та систематично побудований набір знань, які базуються на доказах, отриманих через дослідження. Знання, які отримали дослідники, перевіряються практикою.

Наведені контексти були підтверджені також консенсусом отриманих нами відповідей. Можемо констатувати, що з твердженням «Соціальна робота — це наука» погодилося понад 94%.

Таблиця № 1 Ставлення респондентів до твердження «Соціальна робота — це наука»

n = 17; p < 0,001; df = 4; χ2 = 39,83

Однією з головних характеристик науки є орієнтація на власні дослідницькі характеристики (методи, принципи тощо). При аналізі сприйняття цього факту респонденти не запропонували такої ж узгодженості, як у попередньому випадку. Свої відповіді в позитивну площину змістили 47,05% респондентів.

Таблиця № 2 Ставлення респондентів до твердження «Соціальна робота пропонує таку ж кількість дослідницьких стратегій, як і в інших галузях».

n = 17; p = 0,41; df = 4; χ2 = 4

Нас також цікавило, чи уявлення про центр ваги в дослідженні соціальної роботи орієнтоване насамперед на емпіричні площини. Понад 82% визначили таку орієнтацію.

Таблиця № 3 Ставлення респондентів до твердження «Головний центр ваги дослідження в соціальній роботі полягає в емпіричному вивченні».

n = 17; p = 0,046; df = 4; χ2 = 9,67

Соціальна робота — це наука з прикладним практичним спрямуванням. Цей факт був повторно підтверджений сприйняттям академічно активних фахівців у досліджуваній галузі.

Таблиця № 4 Ставлення респондентів до твердження «Дослідження в соціальній роботі повинно мати вихід на практику».

n = 17; p = 0,0036; df = 4; χ2 = 15,58

У майже кожному визначенні соціальної роботи ми зустрінемо визначення її міждисциплінарності та трансдисциплінарності. Соціальна робота — це галузь, яка черпає знання з інших наук і водночас пропонує свої знання іншим наукам. Нас цікавило, як ця міждисциплінарність відображається в практичному досвіді респондентів. Констатуємо, що понад половина респондентів (64,7%) зазначили, що орієнтують своє дослідження також на суміжні та несуміжні галузі.

Графік № 3 Орієнтація дослідження респондентів, що взяли участь

n = 17; p = 0,053; df = 2; χ2 = 5,87

Логічним питанням у цьому місці залишається те, які галузі або наукові дисципліни ми можемо вважати суміжними в досліджуваних контекстах. Відповідна постанова не визначає суміжні галузі, і навіть з погляду фахової дискусії ми не можемо узагальнити відповідь. На питання, які галузі респонденти вважають суміжними з галуззю соціальної роботи, відповіли 16 респондентів, які ідентифікували загалом 44 дисципліни. Відповіді ми диференціювали за категоріями, наведеними в таблиці № 5. Категорії створені відповідно до постанови Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки про систему галузей навчання Словацької Республіки, постанова № 244/2019 Z. z.

Таблиця № 5 Відповіді респондентів щодо суміжних галузей соціальної роботи

n = 44; p = 0,0007; df = 7; χ2 = 25,37

Замість висновку

У контексті наведених нами аналізів можемо констатувати, що існує збіг між теоретичними концепціями та узагальненням відповідей респондентів, які взяли участь у нашому дослідженні. Дозволимо собі узагальнити наші висновки в наступних твердженнях. Соціальна робота — це наука, основою якої є емпіричне вивчення і результати якої мають бути орієнтовані насамперед на практичну сферу. Йдеться про науку з широким міждисциплінарним охопленням, пов'язаним з педагогічними та психологічними науками, а також зі сферою теології, наук про здоров'я, соціології, права, економіки, менеджменту тощо. Одним із лімітів соціальної роботи є нижчий рівень існування власних дослідницьких стратегій, що може загрожувати її цілісності. Ці факти можуть призвести також до нижчого рівня конкуренції в ширшому сприйнятті соціальної роботи як суспільної науки, яка інтенсивно ідентифікує власні теми. Цей факт підтверджує також низький рівень успішності академічно активних фахівців у соціальній роботі в конкурсах на міжнародні науково-дослідні гранти.

Автори: doc. PhDr. Bohuslav Kuzyšin, PhD. Prešovská univerzita v Prešove, Pravoslávna bohoslovecká fakulta, Katedra kresťanskej antropológie a sociálnej práce PhDr. Peter Senko, MBA Prohuman

Список використаних джерел

HETTEŠ, M. 2014. Nová definícia sociálnej práce. In: Prohuman.

GAVORA, P. a kol. 2010. Elektronická učebnica pedagogického výskumu [online]. Bratislava: Univerzita Komenského [18. 5. 2018]. Dostupné z: http://www.e-metodologia.fedu.uniba.sk/

KOLMAN, D. – ŘIPOVÁ, K. – ŠKÁCHA, 2009. Analýza při¬ležitosti lobbyingu v Evropském výzku¬mném prostoru. Praha VŠCHT.

LORKO, M. 2003. Projektový manažment. Prešov: FVT TU Košice.

LEVICKÁ, J. a kol. 2016. Teoretické východiská sociálnej práce. Trnava: Fakulta zdravotníctva a sociálnej práce Trnavskej univerzity v Trnave.

RITOMSKÝ, A. 2004. Metodológia sociálnopsychologického výskumu. In: KOLLÁRIK, T. a kol. Sociálna psychológia. Bratislava: Univerzita Komenského, 53–72.

SILVERMAN, D. 2005. Ako robiť kvalitatívny výskum. Bratislava: Pegas.

ŠKODOVÁ, Z. 2013. Praktický úvod do metodológie výskumnej práce. Martin: Univerzita Komenského v Bratislave, Jesseniova lekárska fakulta v Martine.

Vyhláška Ministerstva školstva, vedy, výskumu a športu Slovenskej republiky o sústave študijných odborov Slovenskej republiky, vyhláška č. 244/2019 Z. z.