ВСТУП

Соціальна економіка сьогодні представляє нову сферу економічної діяльності, для якої характерним є поєднання економічних та соціальних цілей. Вона становить новий вимір нетрадиційної підприємницької динаміки, яка водночас є носієм соціальних інновацій та соціального розвитку, а також новим імпульсом економічного зростання. Концепція соціальної економіки не має єдиного термінологічного визначення, ми зустрічаємося з багатьма термінами, які підкреслюють диференційовані аспекти соціально-економічної діяльності – social economy, solidarity-based economy, work integration social economy, market-oriented social economy (Defourny – Favreau – Laville 2002).

1 ПІДПРИЄМНИЦТВО

Підприємництво характеризується п'ятьма ознаками, які повинні бути виконані сукупно. Одна без одної вони не наповнюють законодавче визначення поняття підприємництва. Оцінка виконання цих ознак залежить від виду підприємницької діяльності. Ці п'ять ознак складають: а) Систематичність: порівняно з епізодичною діяльністю вказує на те, що має бути дотримане повторення цієї діяльності. Її інтенсивність, однак, не обов'язково має бути однаковою (це може бути, наприклад, сезонна діяльність тощо). б) Самостійність: йдеться про право підприємця приймати рішення та керувати підприємством (як фізична особа або юридична особа, якщо йдеться про компанію). Підприємець виступає щодо своїх партнерів як самостійний суб'єкт і сам вирішує питання функціонування свого підприємства щодо «третіх осіб». в) Комерційне найменування: характеризує підприємця ззовні, щодо третіх осіб (з якими він здійснює правові дії, правові подання тощо). Комерційне найменування сприймається як найважливіша ідентифікаційна ознака підприємця, це право, яке належить підприємству. Його використання є правом, а водночас і обов'язком підприємця. Комерційне найменування відрізняє підприємця від інших суб'єктів господарювання. г) Підприємництво здійснюється на власний ризик: підприємець несе відповідальність за діяльність свого підприємства. Це поняття також виражає підприємницький ризик, який пов'язаний з підприємництвом. Проявом нездатності впоратися з підприємницьким ризиком можуть бути, наприклад, такі наслідки, як ліквідація або банкрутство майна підприємства. За підприємство відповідає також інша особа, крім підприємця, у тому випадку, якщо компетенції управління та прийняття рішень перерозподіляються між статутними органами підприємства або членами статутного органу. д) Отримання прибутку: є головною метою підприємницької діяльності. Якщо діяльність активно спрямована на отримання прибутку, ознака підприємництва є виконаною (колектив авторів, 2010).

2 СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

Альянс за соціальну економіку в Словаччині у 2020 році визначив головні проблеми соціального підприємництва. Найбільшим позитивом було названо законодавство у сфері соціального підприємництва, натомість одним із найбільших негативів була відсутність інвестиційної допомоги. Великим позитивом є існування національної програми Інститут соціальної економіки, існування регіональних та допоміжних центрів, а також програмна заява чинного уряду, в якій соціальне підприємництво згадується у кількох розділах. Негативом було названо відсутність комплексної освіти щодо соціального підприємництва, хоча вона є недостатньою і щодо підприємництва загалом. Дослідження показало, що проблемою є відсутність міжвідомчої комунікації, бракує функціонального маркетингу, який би зробив соціальне підприємництво як таке, а також конкретні соціальні підприємства, більш помітними (ases-slovensko.sk, 2020).

2.1 Заснування соціального підприємства Згідно із законом NR SR № 112/2018 Z.z. про соціальну економіку та соціальні підприємства, доповненим інформацією, отриманою під час консультацій з регіональним центром соціальної економіки. Насамперед необхідно переконатися, чи є форма соціального підприємництва придатною для нашого виду діяльності. Як перший крок найдоцільніше зв'язатися з регіональним центром соціальної економіки та обговорити з ними конкретну пропозицію.

Заснуванню зареєстрованого соціального підприємства передують наступні кроки:

  • Розробка бізнес-плану для соціального підприємства (згідно з конкретними пунктами – координатори регіональних центрів нададуть точний зразок)
  • Підготовка статуту соціального підприємництва (зразок також надасть координатор)
  • Процес попереднього схвалення – під час якого координатор надсилає бізнес-план для попереднього схвалення зареєстрованого соціального підприємства
  • Після попереднього схвалення зареєстрованого соціального підприємства – реєстрація суб'єкта господарювання (ТОВ, НО, ГО, ...)
  • Подання заяви на реєстрацію зареєстрованого соціального підприємства
  • Після реєстрації зареєстроване соціальне підприємство може розпочати свою діяльність і зобов'язане зазначати при своєму комерційному найменуванні позначення «зареєстроване соціальне підприємство» або скорочення «r.s.p.»

Аналітик Slovak business agency (Національний бізнес-центр, що служить для підтримки підприємців) Chmelárová (2020) спеціалізується на темі соціального підприємництва. Вона сприймає соціальні підприємства як важливого учасника соціальної інклюзії, підтримки зайнятості та регіонального чи місцевого розвитку. Серед мотивацій для реєстрації соціальних підприємств вона вбачає доступ до фінансової підтримки. Саме фінансова підтримка може бути вирішальною в межах досягнення балансу між фінансовою стійкістю та максимізацією позитивного соціального впливу.

Для реєстрації соціального підприємства необхідно виконати всі встановлені законом умови. Окрім загальних умов, встановлені також особливі, які випливають із типу зареєстрованого соціального підприємства. Закон про соціальну економіку та соціальні підприємства розрізняє такі види зареєстрованих соціальних підприємств (залежно від спрямованості їхньої діяльності):

  • Зареєстроване інтеграційне соціальне підприємство
  • Зареєстроване соціальне підприємство житлового забезпечення
  • Загальне зареєстроване соціальне підприємство (§ 6).

Різниця між окремими видами соціальних підприємств полягає у реалізації їхнього соціального впливу. У випадку інтеграційного соціального впливу йдеться, наприклад, про підтримку зайнятості шляхом працевлаштування знедолених осіб або вразливих осіб. Загальне зареєстроване соціальне підприємство реалізує його шляхом надання будь-якої суспільно корисної послуги. Закон NR SR № 112/2018 Z.z. про соціальну економіку та соціальні підприємства визначає суспільно корисні послуги наступним чином: а) надання медичної допомоги, б) надання соціальної допомоги та гуманітарна допомога, в) створення, розвиток, охорона, відновлення та презентація духовних і культурних цінностей, г) охорона прав людини та основних свобод, д) освіта, виховання та розвиток фізичної культури, е) дослідження, розробки, науково-технічні послуги та інформаційні послуги, є) створення та охорона навколишнього середовища та охорона здоров'я населення, ж) послуги з підтримки регіонального розвитку та зайнятості, з) забезпечення житлом, управління, обслуговування та оновлення житлового фонду, і) надання фінансових коштів суб'єктам соціальної економіки для здійснення суспільно корисної послуги згідно з пунктами а) – і). (§ 2)

3 ДОСЛІДНИЦЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою дослідження було з’ясувати переваги та ризики зареєстрованого соціального підприємництва в умовах чинного законодавства в Словацькій Республіці. Предметом дослідження було підприємництво в Словаччині у формі зареєстрованого соціального підприємства. Нас цікавило, які умови, переваги/недоліки несе з собою підприємництво у формі зареєстрованого соціального підприємництва. Об’єктом дослідження були компанії, які займаються соціальним підприємництвом у Словацькій Республіці. Вибір був випадковим, щоб ми мали різнорідну вибірку для дослідження, значну роль відіграла епідеміологічна ситуація1, яка не дозволила особисто зустрітися з учасниками, тому розмови могли відбутися лише телефоном або онлайн (у формі електронного листування). Для нас було важливо мати учасників з різних сфер підприємництва, з різною формою підприємництва, завдяки чому нашу досліджувану вибірку утворили різнорідні підприємства з різною тривалістю підприємницької діяльності у формі RSP. Ми реалізували якісну стратегію. Hendl (2016, с. 177) стверджує, що «структуроване інтерв’ю з відкритими запитаннями складається з ряду сформульованих запитань, на які мають відповісти окремі учасники. Цей вид інтерв’ю використовується, коли необхідно мінімізувати варіацію запитань, що ставляться респонденту. Таким чином зменшується ймовірність того, що дані, отримані в окремих інтерв’ю, будуть суттєво структурно відрізнятися».

Результати ми піддали аналізу, ідентифікації та інтерпретації за допомогою методу обґрунтованої теорії. Ми використали базове відкрите, селективне та осьове кодування. Ми досліджували чотири сфери, для потреб нашої статті ми опрацьовуємо дві. При опрацюванні представленого дослідження ми обираємо два дослідницькі запитання: VO1. Яким є досвід засновників та причини заснування зареєстрованого соціального підприємства? VO2. З якими проблемами/перспективами стикаються RSP під час здійснення своєї діяльності?

3.1 Оцінка досліджуваної сфери № 1 Перша дослідницька сфера має назву: «Причини та досвід при створенні зареєстрованого соціального підприємства». Метою було ідентифікувати причини, досвід та фахову підготовку під час заснування зареєстрованого підприємства. VO1. Яким є досвід засновників та причини заснування зареєстрованого соціального підприємства?

Базове відкрите кодування

Дослідницька таблиця № 1 містить 1 центральний концепт, 1 категорію та 5 кодів. Результати емпіричної таблиці були отримані з дослідницьких даних керованих інтерв’ю. Центральний концепт — Досвід засновників зареєстрованих соціальних підприємств, категорія досвіду перед заснуванням RSP та коди в таблиці № 1.

Таблиця 1 Досвід засновників та реєстрація соціального підприємства

У межах досвіду засновників із зареєстрованими соціальними підприємствами їхнім попереднім досвідом було: керівник компанії, як відповідає P1 «я мав закінчену середню освіту з атестатом, практику як керівник компанії, що спеціалізується на продажу FMCG (прим. авт.: Fast moving consumer goods: товари повсякденного попиту); багаторічна практика в соціальній сфері, за словами P2 «вища освіта, багаторічна практика в соціальній сфері (заклад екстреного житла, регіональна політика)», подібно висловився і P3 «За освітою я була соціальним працівником, але, по суті, ми трансформувалися з захищеної майстерні в соціальне підприємство. Ми вже йдемо 10-й рік, тобто фактично 9 років захищена майстерня і зараз тягнемо перший рік як трансформована захищена майстерня в соціальне підприємство», також P4 мав попередній досвід у даній сфері ще до реєстрації соціального підприємства. P5 мав поєднання досвіду «закінчена вища освіта та попередня практика в охороні здоров’я та соціальних послугах». Дослідницька таблиця № 2 містить 1 центральний концепт, 1 категорію та 2 коди. Центральний концепт — Причини заснування RSP, категорія мотиватор та коди в таблиці № 2.

Таблиця 2 Мотивація учасників до заснування зареєстрованого соціального підприємства

З погляду нашого дослідження та реалізації всієї нашої роботи для нас було важливо знайти відповіді на справжню мотивацію учасників під час заснування зареєстрованих соціальних підприємств. У цьому пункті можливості відповідей звузилися до двох, а саме допомога знедоленим людям, як це зазначає P1 «схема, за допомогою якої можна допомогти людям, які мають серйозну проблему зі здоров’ям, і допомогти їм знову працевлаштуватися в робочий процес з огляду на їхню вразливість, яка часто є перешкодою в інших професіях». Подібно це зазначив і P2, «надати знедоленим людям у регіоні можливість працевлаштуватися, не бути залежними від допомоги, систематично вирішувати безробіття знедолених, створити робочі місця для самотніх матерів із закладу екстреного житла, який експлуатує організація, під якою соціальне підприємство спочатку виникло, щоб вони мали можливість змінити життя, піти з установи та стати самостійними». P4 зазначив як головну мотивацію «можливість працевлаштувати більше працівників завдяки фінансовій підтримці держави». P5 сприймав як головну мотивацію «допомогу людям, які мають проблеми зі здоров’ям і не можуть працевлаштуватися, тренування робочих навичок, їхню потрібність для суспільства та самих себе». Для P3 головна мотивація була іншою, а саме «я працювала як соціальний працівник, я працювала також із групою людей з інвалідністю, тож якось мені це прийшло, я б сказала».

Дослідницька таблиця № 3 містить 1 центральний концепт, 1 категорію та 3 коди. Центральний концепт — Сфера освіти, категорія — потреба в навчанні, коди в таблиці № 3.

Таблиця 3 Сфери навчання з причини заснування зареєстрованого соціального підприємства

У чому всі учасники зійшлися, так це в потребі додаткового навчання в інших сферах чи навичках. Оскільки йшлося про реєстрацію нового підприємства, яке несе з собою також нові закономірності, переважно виникла ця потреба в додатковому навчанні в законодавстві, як зазначає P1 «Навчатися під час здійснення будь-якої підприємницької діяльності, на мою думку, необхідно регулярно і в усіх сферах. При RSP було потрібно вивчити щось більше у сферах, пов’язаних із введенням нової експлуатації – законодавство, гігієнічні вимоги та інше...». P3 на це запитання відповів наступним чином: «Це маркетинг і таке все, як підприємництво. Це, власне, підприємництво, як і будь-яке інше, тому правові норми, і головне маркетинг чи менеджмент». P5 має наступний досвід: «при RSP було потрібно вивчити, які умови мають обрані захворювання, які потрібно мати підготовлені робочі приписи. Для мого функціонування знання законів та різних гігієнічних норм».

Осьове кодування

Для досліджуваної сфери VO1 ми з дослідницьких даних створили парадигмальну модель під назвою: «Переваги та ризики заснування зареєстрованого соціального підприємства». Для даної схеми ми виходили з отриманих дослідницьких даних учасників. Для створення парадигмальної моделі ми зосередилися на категорії феномену у стосунку до наступних аспектів. Для першої сфери досвіду засновників ми маємо одну категорію та п’ять кодів, для другої сфери причини ми маємо створену одну категорію та два коди, для третьої сфери навчання ми маємо створену одну категорію та два коди, чим створюється наш феномен VO1.

  • Каузальні умови: це причинні умови, які впливають на наше явище. Заснування РСП створює простір для працевлаштування людей з інвалідністю.
  • Контекст: через першу парадигматичну модель представлені причини та досвід засновників РСП.
  • Інтервенційні умови: це актуальні правові норми СР, які визначають окремих суб'єктів соціального підприємництва. Далі — навчання у сфері специфіки роботи з даною цільовою групою.
  • Стратегії дій: передпроцес затвердження в IA MPSVaR SR, який є тривалим і демотивуючим для деяких засновників РСП. Ринок товарів і послуг.
  • Наслідки: вказуємо на можливості працевлаштування людей з інвалідністю, їхні можливості самореалізації та виконання елементів субсидіарності.

Селективне кодування

Метою першого ДП було визначити досвід засновників, причини та професійну підготовку під час заснування зареєстрованого підприємства згідно з думкою учасників. У межах першої сфери досвіду засновників із зареєстрованими соціальними підприємствами учасники вже мали досвід підприємництва, але попри це потребували подальшого навчання у цій сфері, що ми оцінюємо у третій сфері першого дослідницького питання. У другій сфері причин заснування зареєстрованого підприємства ми визначили категорію мотивації, де учасники відповідали так: допомога людям з інвалідністю, допомога під час робочого процесу, підвищення самооцінки, відсутність залежності від інших, виконання елементів деінституціоналізації, використання фінансових ресурсів від держави. Ми оцінюємо це як допомогу в самодопомозі громадянину з інвалідністю. У третій сфері потреби в навчанні ми визначили категорію навчання у сфері змін у законодавчих нормах, у специфіці наслідків інвалідності.

3.2 Оцінка досліджуваної сфери №2 Четверта дослідницька сфера має назву: «Проблеми та перспективи зареєстрованих соціальних підприємств під час їхньої діяльності». Метою було з'ясувати обмеження та ризики зареєстрованих соціальних підприємств під час виконання ними своєї діяльності. ДП2. З якими проблемами та перспективами стикаються зареєстровані соціальні підприємства під час виконання своєї діяльності (під час підприємництва)?

Базове відкрите кодування Дослідницька таблиця №4 містить 1 центральний концепт, 1 категорію та 3 коди. Результати емпіричної таблиці були отримані з дослідницьких даних керованих інтерв'ю. Центральний концепт – Проблеми та перспективи, категорія обмеження, коди в таблиці №4

Таблиця 4 Обмеження під час функціонування зареєстрованого соціального підприємства

Зареєстровані соціальні підприємства хоч і мають, здавалося б, багато переваг порівняно зі звичайними організаціями, проте все одно стикаються з багатьма викликами, як це буває в підприємництві. Ми запитали учасників про обмеження, які вони помітили під час своєї діяльності. P1 зазначив: «важчий пошук персоналу на створені робочі місця, які мають інвалідність, оскільки ми не могли прямо написати цю інформацію в оголошенні, щоб не дискримінувати здорових громадян... попри те, що ми повинні працевлаштовувати мінімум 33% осіб з інвалідністю...» так само це і у P5. У P2 головними обмеженнями були «нестача фінансових коштів, проблема з приміщеннями виробництва, відсутність обладнання (холодильний автомобіль, який нам вже кілька років не вдається знайти)», у P3 це було «поки що, наприклад, зараз ще не підписана угода з Управлінням праці, але вже мало б бути зараз якось. Мабуть, тільки адміністративні речі, бюрократія, але інакше я з цим навіть не стикалася, я вже звикла, як ми були захищеною майстернею. Навіть бухгалтерка повинна до цього трохи пристосуватися...» P4 бачить головним обмеженням «мабуть, найбільше паперова тяганина, тривалий процес реєстрації підприємства». Дослідницька таблиця №5 містить 1 центральний концепт, 1 категорію та 3 коди. Результати емпіричної таблиці були отримані з дослідницьких даних керованих інтерв'ю. Центральний концепт – Працевлаштування людей з інвалідністю в зареєстрованих соціальних підприємствах, категорія перспектива, коди в таблиці №5.

Таблиця 5 Перспектива зареєстрованих соціальних підприємств

Для P1 це «вірю, що допоможуть працевлаштуватися і використати людей, які значною мірою є обмеженими при пошуку роботи, але також і в їхній подальшій роботі». P2 сприймає перспективу наступним чином: «це чудовий інструмент для зниження безробіття, для створення робочих місць для людей з інвалідністю з огляду на їхні індивідуальні потреби». P3 була приємно здивована, як вона зазначає: «я приємно здивована, мені це цілком подобається, ці дотації. Я працюю як соціальний працівник також для інших організацій. Бачу, що навіть громади, міста засновують ці соціальні підприємства, і там є можливість, оскільки я працюю з людьми з інвалідністю. Навіть важче інвалідизована особа має це працевлаштування. Тим, що там є ця дотація. Інакше цей громадянин не може досягти такого результату самостійно. Але дуже доцільно їх працевлаштовувати і бути соціалізованим. Безумовно, це коштує державі менше». P4 бачить це так: «я можу уявити РСП як більш звичну форму підприємництва. Це дає простір справді допомагати». P5 підсумував це наступним чином: «працевлаштування людей з інвалідністю, не лише пасивне отримання, наприклад, пенсії по інвалідності, щоб вони почувалися потрібними для себе і родини. Підвищити їхню самооцінку в такій формі, як це підходить для них». Дослідницька таблиця №6 містить 1 центральний концепт, 1 категорію та 4 коди. Результати емпіричної таблиці були отримані з дослідницьких даних керованих інтерв'ю. Центральний концепт – Проблеми та перспективи, категорія пропозиції, коди в таблиці №6.

Таблиця 6 Пропозиції для практики

Пропозиції для практики окремих учасників були різноманітними, мабуть, як і при будь-якому іншому підприємництві, оскільки кожен підприємець переживає іншу історію. P1 бачить головну рекомендацію у вищезгаданому законі про те, щоб нам не доводилося бути обережними під час співбесід, чи не дискримінуємо ми здорових учасників, оскільки ми намагаємося пріоритетно допомогти людям з інвалідністю...» P2 була дуже задоволена і підсумувала це наступним чином: «ну, оскільки як РСП ми функціонуємо рік, який приніс нам те, що приніс, і ми вижили лише завдяки тому, що працевлаштовуємо людей з інвалідністю, і з UPSVAR у нас є на них угода, і ми отримуємо допомогу, то з цього погляду мені зараз не спадає на думку, що могло б бути краще. Я щаслива, що ми поки що зберегли робочі місця і не були змушені звільняти». P3 висловилася так: «менше бюрократії, так, але загалом нормально. Ця бюрократія дуже велика. Навіть на заснування, але в цьому допомагає впроваджувальна агенція, у мене була дуже хороша регіональна (координаторка), яка допомогла мені з цим заснуванням». Подібно це згадав і P3: «зниження бюрократії, прискорення процесу затвердження, більше залучення держави – співпраця зі страховими компаніями – інші переваги для людей з інвалідністю, для фірм, які їх працевлаштовують...» Дуже схоже це підсумував і P5: «швидша підтримка з боку регіональних центрів, окремі працівники перевантажені, тому процес затвердження проєктних намірів є складним».

Аксіальне кодування

Для досліджуваної сфери ДП4 ми з дослідницьких даних створили парадигматичну модель під назвою: «Обмеження та ризики підприємництва у формі РСП». Для даної схеми ми виходили з отриманих дослідницьких даних учасників.

Для створення парадигмальної моделі ми зосередилися на категорії феномену у співвідношенні з наступними аспектами. Для першої сфери — обмеження під час функціонування РСП — ми маємо одну категорію та три коди; для другої сфери — перспективи РСП — ми створили одну категорію та три коди; для третьої сфери — пропозиції для практики від РСП — ми створили одну категорію та чотири коди, чим і формується наш феномен VO4.

  • Каузальні умови: це причинні умови, що впливають на наше явище, а саме: предмет діяльності, цільові групи працівників.
  • Контекст: за допомогою першої парадигмальної моделі це приписи, співпраця з УП (Управлінням праці).
  • Інтервенційні умови: це чинні правові норми СР, актуальність ринку.
  • Стратегії дій: компенсаційний внесок на працівників з УП.
  • Наслідки: працевлаштування знедолених громадян СР.

Селективне кодування

Метою VO було виявити обмеження та ризики зареєстрованих соціальних підприємств під час виконання їхньої діяльності. У першій сфері — обмеження у працевлаштуванні осіб з інвалідністю — зареєстровані соціальні підприємства налагодили співпрацю з: ТОВ, НО (неприбутковими організаціями), фірмами, що виконують обов’язкову частку працевлаштування громадян з інвалідністю. У другій сфері — обмеження при започаткуванні зареєстрованого соціального підприємства — виникли труднощі у співпраці з установами, наприклад, УП, вибором відповідного громадянина з інвалідністю, процесом затвердження; деякі дії містили елементи бюрократії. У третій сфері учасники надавали пропозиції для практики, де наголошується на недискримінації як здорових працівників, так і працівників з інвалідністю. Вони висловили думку, що в умовах пандемії могли продовжувати працювати, оскільки мали гарантовані фінансові внески.

ДИСКУСІЯ

Перше дослідницьке питання було спрямоване на причини та досвід створення зареєстрованого соціального підприємства, де ми ідентифікували причини, досвід та фахову підготовку при заснуванні зареєстрованого підприємства. У межах базового відкритого кодування ми визначили коди, наведені в таблицях 1-3, обираємо: управитель компанії, багаторічна практика в соціальній сфері, перехід із захищеної майстерні, досвід у даній сфері до реєстрації, соціальні послуги + охорона здоров’я. Ми створили категорії досвіду до заснування РСП, концепт: досвід засновників РСП. З погляду проблем та головних викликів серед наших учасників найчастіше з’являлося сполучення надмірної бюрократії, недостатньо оперативної реакції з боку регіональних центрів та фінансової допомоги. Один із опитаних учасників навіть повернув статус зареєстрованого соціального підприємства (і, отже, не брав участі в нашому дослідженні), оскільки інвестиційна допомога з боку держави була тривалою і на той час неясною. З цим погоджуються Gregorová та Švidroňová (2020) у своєму дослідженні, коли стверджують, що багато інструментів не є досконалими, бракує інвестиційних інструментів для розвитку соціального підприємництва, бракує людських ресурсів у сфері соціального підприємництва — людей, які б розуміли соціальне підприємництво, вміли його підтримати, пропагувати та розвивати, а також людей, які б могли працювати в соціальних підприємствах. На їхній погляд, у цій сфері бракує комплексної освіти в галузі соціального підприємництва, і вони сприймають цю сферу як таку, що перебуває на початковому етапі. Вони додають, що поінформованість людей у цій сфері є недостатньою. Так само недостатнім є розуміння того, що власне є соціальною економікою, як з боку підприємців, так і з боку суб’єктів державного управління — міністерств, регіонального та місцевого самоврядування. Як вони зазначають, люди досі не знають, що власне є соціальним підприємництвом. З цим фактом ми зіткнулися також під час підготовки нашого дослідження та дискусій у нашому оточенні. Окрім підприємців, що займаються соціальним підприємництвом, ніхто не мав глибших знань про цю форму бізнесу.

У межах селективного кодування ми створили дві сфери сортування кодів. У межах першої сфери — досвід засновників із зареєстрованими соціальними підприємствами — учасники вже мали досвід підприємництва, але попри це потребували подальшого навчання в даній сфері, що ми оцінюємо в третій сфері першого дослідницького питання.

У другій сфері — причини заснування зареєстрованого підприємства — ми визначили категорію мотивації, де учасники відповідали так: допомога людям з інвалідністю, допомога під час робочого процесу, підвищення самооцінки, не бути залежним від іншого, реалізація елементів деінституціоналізації, використання фінансових ресурсів держави. Ці причини ми оцінюємо як допомогу до самодопомоги громадянину з інвалідністю. Ми говоримо про елементи субсидіарності. Друге дослідницьке питання було спрямоване на проблеми та перспективи зареєстрованих соціальних підприємств під час їхньої діяльності, де ми з’ясовували обмеження та ризики зареєстрованих соціальних підприємств під час виконання їхньої діяльності.

У межах базового відкритого кодування ми визначили коди, наведені в таблицях 11-13, обираємо: складний пошук відповідного персоналу, бюрократія, працевлаштування інших знедолених громадян... Ми створили категорії: обмеження, перспективи, пропозиції для практики, концепт: Працевлаштування людей з інвалідністю в зареєстрованих соціальних підприємствах.

У межах селективного кодування ми створили три сфери згідно з кодами. У першій сфері — обмеження у працевлаштуванні осіб з інвалідністю — зареєстровані соціальні підприємства налагодили співпрацю з: ТОВ, НО, фірмами, що виконують обов’язкову частку працевлаштування громадян з інвалідністю. У другій сфері — обмеження при започаткуванні зареєстрованого соціального підприємства — виникли труднощі у співпраці з установами, напр., УП, вибором відповідного громадянина з інвалідністю, процесом затвердження; деякі дії містили елементи бюрократії. У третій сфері учасники надавали пропозиції для практики, де наголошується на недискримінації як здорових працівників, так і працівників з інвалідністю. Вони висловили думку, що в умовах пандемії могли продовжувати працювати, оскільки мали гарантовані фінансові внески.

ВИСНОВОК

У нашому особистому житті ми регулярно спілкуємося на тему соціального підприємництва не лише з підприємцями, а й з людьми, які наразі не займаються бізнесом. Для нас є дивним, що більшість про цю форму соціального підприємництва не знає зовсім або знає дуже мало. Реалізоване нами дослідження виконало поставлену нами мету. Тому для пропаганди цього потужного інструменту працевлаштування людей з інвалідністю ми рекомендуємо проводити дослідження, спрямовані на активні інструменти політики зайнятості.

Авторка: Mgr. Jana Kamanová

СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ

  1. ALIANCIA PRE SOCIÁLNU EKONOMIKU NA SLOVENSKU, 2020. Problémy sociálneho podnikania [online], Bratislava, 2020. [cit. 2021-01-11]. Dostupné z : http://www.ases-slovensko.sk/2020/07/05/problemy-socialneho-podnikania-v-sr/
  2. DEFOURNY, Jacques, NYSSENS, Marthe, 2006. Social Enterprise: At the crossroads of market, public policies and civil society. New York: Routledge. ISBN 978–0415–37879–6.

  3. Kolektív autorov, 2020. Sociálne podnikanie na Slovensku. Sociálna ekonomika [online], Bratislava: Implementačná agentúra Ministerstva práce, sociálnych vecí a rodiny SR, 13.10.2020 [cit. 2021-01-27]. Dostupné z: https://socialnaekonomika.sk/socialne-podnikanie-na-slovensku/

  4. HENDL, Jan. 2005. Kvalitativní výzkum – základní metody a aplikace. Praha : Portál, 2005. ISBN 978-80-262-0982-9.

  5. CHMELÁROVÁ, Michelle, 2020. Registrácia sociálneho podniku - výhody a postup. [онлайн], Považská Bystrica, 2020. [цит. 2021-02-12]. Доступно за адресою: https://www.podnikajte.sk/registracne-povinnosti/ registracia -socialneho-podniku

Закони Закон NR SR № 513/1991 Зб.: Комерційний кодекс Закон NR SR № 455/1991 З.з. про підприємницьку діяльність Закон NR SR № 5/2004 З.з. про послуги у сфері зайнятості в редакції пізніших змін Закон NR SR № 112/2018 З.з. про соціальну економіку та соціальні підприємства

1 Надзвичайний стан у Словаччині був запроваджений постановою уряду і почав діяти з 1 жовтня 2020 року на території Словацької Республіки. З 1 січня 2021 року продовжує діяти сувора заборона на вихід з дому, можливості винятків звужені, а також додалися нові обмеження. Надзвичайний стан у Словаччині з 8 лютого було знову продовжено ще на 40 днів, почав діяти COVID-автомат (Ministerstvo Vnútra SR, 2020, 2021).