Slavomír Laca

ВСТУП

«Ти важливий, тому що ти — це Ти! Ти важливий до останньої миті свого життя, і ми зробимо все, що тільки зможемо, щоб допомогти тобі не просто спокійно померти, а жити доти, доки ти не помреш». (Cicely Saunders)

Минуле, сучасне і майбутнє нерозривно пов’язані та існують у нашому житті паралельно. Попри це, майбутнє — це та частина життя, якою ми переймаємося найменше. Ми вдаємо, що час для нас не спливає і ми ніколи не будемо старими. Однак плин часу є втіленням абсолютної справедливості. Для кожного він плине однаково. Частиною цієї справедливості є факт, що кожен із нас старіє, і невідворотно настане момент, коли він стане частиною групи «старих». Старіння населення є результатом покращення умов життя та медичного обслуговування, які підвищують і функціональний стан літніх людей. Проблеми, які приносить із собою старіння, необхідно вирішувати. Головне полягає в тому, щоб із подовженням тривалості життя подовжувався і той період, протягом якого людина здатна вести повноцінне та незалежне життя з хорошим станом здоров’я.

Незаперечним науковим фактом є те, що людське життя починається в момент зачаття і закінчується смертю. Смерть — це неминучий фінал життя. Людина боїться смерті, але більше, ніж самої смерті, вона боїться способу вмирання. Кожна людина має право на гідну смерть, а особливо людина, яка страждає від невиліковної хвороби. Ми повинні намагатися полегшити вмирання хворому — служити йому та допомагати. Хворий потребує любові та поваги. У багатьох випадках родина не справляється з допомогою вмираючому, і хворий потребує фахової допомоги, яку може надати паліативна та хоспісна допомога, що є комплексною турботою. Важливо, щоб її супроводжувала також духовна допомога та підтримка вмираючого, а не лише пригнічення болю анальгетиками, а також чутливе спілкування з родиною та близькими. Основним девізом паліативної та хоспісної допомоги є якість життя невиліковно хворого пацієнта та його родини.

Публікація Sociálna práca v paliatívnej a hospicovej starostlivosti спонукає нас до широкого роздуму про паліативну та хоспісну допомогу в межах соціальної роботи, що підсилюється безпрецедентним розвитком знань у медико-соціальних науках. Представлений підхід до досліджуваної проблематики не претендує на роль простого ключа до вирішення будь-якої ситуації, оскільки кожна життєва ситуація є оригінальною.

Зі смертю та вмиранням тісно пов’язана і центральна тема цієї книги, а саме: паліативна та хоспісна допомога як краща альтернатива евтаназії. Евтаназія перебуває в центрі суперечливих інтересів філософів, соціологів, теологів, лікарів та медичних працівників, нею займаються не лише дилетанти, а й «жовта» преса. Вона торкається всього суспільства. Ми маємо справу з колективною суспільною дилемою, яка стосується рішень у питаннях смерті, здоров’я, а також фізичної та психічної інвалідності. Ця дилема охоплює кожну сферу нашого життя. Евтаназія залишається відкритою проблемою. Кожна спроба дискусії на цю серйозну і в минулому табуйовану тему викликає суперечливі думки та відмінні позиції. Гідна смерть проти доцільності та припустимості евтаназії викликає в наших думках переплетені поняття. Добра смерть, право, милосердя, допомога, вбивство, втеча, негідність, обов’язок, людяність... Евтаназія перебуває в полоні багатьох запитань і різних відповідей на них.

«У світі існує єдина справедливість, і це те, що кожен колись має померти», — кажуть люди з різних нагод. Проте існують великі відмінності у вмиранні. Так само, як кожна людська істота є унікальною, і її завершення має мільйони форм. Саме у випадку вмираючих пацієнтів, яким неможливо допомогти, у яких згасла остання іскра надії і які самі просять про добровільний відхід, евтаназія може бути рішенням. Проте йдеться про надто чутливу проблему, складне прийняття рішень та примирення із совістю, про подолання вікових догм моралі, пов’язаних із релігійною вірою.

Бурхливий розвиток науки і техніки, поєднаний із вираженою секуляризацією, має на суспільство та індивіда не завжди позитивний реальний вплив. Це стосується особливо медицини. Можливості сучасної паліативної та хоспісної допомоги змогли посунути межі смерті за межі раніше передбачуваних можливостей. Цей розвиток приносить усе нові можливості в лікувальних процедурах і в подовженні життя, що все більше ставить проблему евтаназії у нове актуальне світло. Сьогоднішні здобутки паліативної та хоспісної допомоги принесли допомогу страждаючим, невиліковно хворим — різні ліки, обладнання, але головне — методи, які служать фахівцям із числа лікарів та медичного персоналу для пригнічення болю та захисту людського життя від вчинку евтаназії.

Людське життя кожен із нас мав би захищати, і особливо в найскладнішій та найвразливішій реальності людського періоду — у випадку хвороби. Сприяти захисту життя можемо і ми, а саме правильним людським, моральним, а для фахівців — і професійним підходом та позитивною емоційною підтримкою. Людина заслуговує на увагу і в цей фінальний період життя. Без різниці у віці, статі, національності чи кольорі шкіри, вона має право померти спокійною і гідною смертю. Лише від нас залежить, щоб ми їй це дозволили.

Doc. PaedDr. Marek Storoška, PhD., Dr.h.c.

ЗМІСТ

1 ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ 1.1 Філософсько-антропологічний погляд на людське буття 1.2 Людина і філософія 1.3 Людина з теологічного погляду 1.4 Якість життя людини

2 ГІДНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИ 2.1 Етика життя 2.2 Мораль і питання життя 2.3 Цінність і повага до життя 2.4 Право людини на життя

3 СТАРІ ТА ХВОРІ ЛЮДИ У РОЗУМІННІ СУСПІЛЬСТВА 3.1 Старіння в історичному контексті 3.2 Характеристика старіння і старості 3.2 Теорії та адаптація старіння 3.3 Особистість літньої людини в соціумі

4 ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА 4.1 Структура і форми паліативної допомоги 4.2 Паліативна допомога в дитячому віці 4.3 Паліативна та хоспісна допомога як відповідь на евтаназію

5 ХОСПІСНА ДОПОМОГА 5.1 Історія хоспісів 5.2 Форми хоспісної допомоги 5.3 Хоспісна команда

6 СОЦІАЛЬНА РОБОТА В ПАЛІАТИВНІЙ ТА ХОСПІСНІЙ ДОПОМОЗІ 6.1 Соціальний працівник як частина команди паліативної та хоспісної допомоги 6.2 Догляд соціального працівника за вмираючим 6.3 Догляд соціального працівника за родиною невиліковно хворого пацієнта

7 ЕВТАНАЗІЯ 7.1 Історія евтаназії 7.2 Суспільно-етичний аспект евтаназії 7.3 Медико-біоетичний аспект евтаназії 7.4 Правовий аспект евтаназії

8 ЕВТАНАЗІЯ І КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА 8.1 Документи магістеріуму католицької церкви про евтаназію 8.2 Ján Pavol II. і евтаназія 8.3 Церковно-правові норми і евтаназія 8.4 Прихильники евтаназії

9 ПРОБЛЕМАТИКА ЕВТАНАЗІЇ У СВІТІ 9.1 Проблематика евтаназії в Європі 9.2 Становище та прийняття евтаназії в європейських країнах 9.3 Евтаназія і Slovenská republika

Автор PaedDr. Slavomír Laca, PhD. VŠZaSP sv. Alžbety, Bratislava

Рецензенти Prof. MUDr. Vladimír Krčméry, DrSc., Dr.h.c., mult. Prof. Dr. Hab. Piotr Mazur Prof. PhDr. Pavel Mühlpachr, PhD. Doc. PaedDr. Marek Storoška, PhD., Dr.h.c. Doc. PhDr. Beáta Balogová, PhD. ThLic. Peter Laca

Мовна редакція

Доц. PhDr. Pavol Zubal, PhD.

Видавець VŠZaSP sv. Alžbety, Bratislava Рік видання 2012 Тираж 100 примірників Кількість сторінок 301 Друк BEKI desing s.r.o., Košice ISBN 978-80-8132-051-4 EAN 9788081320514