Publikácia: Sociálna práca v trestnej justícii a probácia

Соціальна робота в кримінальній юстиції та пробація Автор: PhDr. Martin Lulei, PhD.

Публікація містить такі розділи, як, наприклад, пробація в контексті кримінальних санкцій, пробаційні програми, кейс-менеджмент правопорушника, мотиваційне інтерв'ю, пропозиції та аргументи щодо змін у пробаційній практиці в СР та ін.

ВСТУП

У 2002 році, ще будучи студентом денної форми навчання за спеціальністю «соціальна робота», я прочитав короткий текст, опублікований у словацькій щоденній пресі, який стосувався посилення повноважень пробаторів у Чеській Республіці та їхньої можливості легального носіння зброї через ризикований характер роботи. Це був період, коли я починав працювати соціальним працівником, надаючи консультації жертвам злочинів у межах громадського об'єднання Pomoc obetiam násilia. Це був мій перший контакт із «пробацією». Водночас це був період, коли в межах Міністерства юстиції інтенсивно працювали над пілотними проєктами пробації та медіації у кримінальних справах. У консультаційній роботі з жертвами я усвідомив, що на практиці означає бути жертвою не лише злочину, а й кримінального провадження. Як суттєво впливають на життя людини (жертви) первинна, вторинна та третинна віктимізація, а також дисбаланс правового поняття «потерпілий/а» порівняно з поняттям «жертва», яке жертви злочинів сприймали надзвичайно чутливо. Саме ці думки, а через кілька років і консультаційна робота з «іншою стороною», тобто з правопорушниками, а потім і з молоддю з порушеннями поведінки, разом із запитом студентів та відсутністю наукових монографій на цю тему, стали для мене вагомими стимулами до створення цієї монографії.

Амбіцією цієї публікації є критичний аналіз та синтез знань про соціальну роботу в кримінальній юстиції та пробації з використанням моєї наукової та дослідницької роботи з 2004 року. Інформацію я черпав із практики роботи з жертвами та правопорушниками, з міжнародних заходів, конференцій, воркшопів та проєктів, у яких особисто брав участь, а також із фахових статей та дослідницьких студій, опублікованих у наукових базах даних, таких як, наприклад, Proquest, Science Direct, Springerlink та ін. Завданням монографії є запропонувати читачам вступну або, іншими словами, «базову» науково-практичну «knowledge base» відповідно до найновіших тенденцій у науці та практиці в галузі пробації та соціальної роботи в кримінальній юстиції. Представлена публікація не є широко спрямованим поверхневим творчим компілятом, яких у цій галузі є широкий спектр, а суттєво диференціюється від творів такого характеру своєю вузькою профілізацією окремих розділів та науковими результатами дослідницької роботи. Вона структурована не як підручник чи конспект, а як наукова монографія, причому для розуміння проблематики та висновків необхідно вивчити її в повному обсязі. Цю монографію я сприймаю як перший крок, який не дасть відповідей на всі питання (багато питань, що стосуються теорії соціальної роботи в кримінальній юстиції як виду соціальної роботи, вона якраз і створює), але презентує наукові та практичні імпульси для розвитку соціальної роботи в кримінальній юстиції та пробації. Я вже усвідомлюю, що в наступні роки з мого боку послідує серія окремих публікацій у стислому обсязі, але за окремими специфічними темами, такими як, наприклад, електронний моніторинг, пробаційні програми, кейс-менеджмент правопорушника, метааналіз досліджень випускних робіт із фокусом на пробацію та ресторативну юстицію тощо.

Щодо термінологічних аспектів необхідно наголосити, що в представленій публікації ми використовуємо поняття «правопорушник» або «покарана особа», а також подекуди термін «реабілітація», який в англосаксонських країнах є еквівалентом поняття «ресоціалізація». Найбільшу радість мені принесло б те, якби ця публікація через кілька років стала неактуальною, а соціальна робота в кримінальній юстиції та пробаційна практика у нас були на рівні, що відповідає іншим державам-членам Європейського Союзу. Особисто я брав участь у багатьох наукових заходах, проєктах та воркшопах, організованих Європейською організацією пробації (CEP), або закордонними науковими установами (наприклад, Institute of Criminology – Cambridge, Glasgow School of Social Work – Glasgow, проєкт DOMICE – Копенгаген та ін.). Інформація з цих заходів, а також розвиток пробації, наприклад, у Латвії, Литві, Азербайджані, Туреччині, змусили мене охарактеризувати сучасний стан пробації в наших умовах як процес змін, що не спрямований на ефективність, а як «status quo» з незначними змінами на рівні діяльності окремих районних судів та офіцерів пробації та медіації. Як науковець, практик та викладач вищої школи я часто ставлю собі у зв'язку з пробацією та соціальною роботою в кримінальній юстиції питання типу: «З якої причини, або навіщо нам презентують інформацію про ресторативну юстицію чи інші теоретичні концепції колеги з-за кордону, і який вплив це матиме на якість практики в галузі соціальної роботи в кримінальній юстиції та пробації? Чи не було б доцільніше зосередити увагу, наприклад, на пробаційній програмі, яка за кордоном ефективно функціонує (а таких програм є багато, прим. а.), і принести офіцерам пробації та медіації щось, що має пряму рефлексію в їхній практиці, і реалізувати цю програму? Або чому ми не маємо інструменту для вимірювання рівня ризику рецидиву, який в інших системах кримінальної політики є само собою зрозумілим, і чому не інвестуються кошти з державного бюджету (з наших податків) саме в цю галузь? Якою є симбіоз науки та практики в галузі соціальної роботи в кримінальній юстиції та пробації, або як відображаються висновки досліджень у практиці? Чи є пробація та соціальна робота в кримінальній юстиції в наших умовах систематично скоординованими?». Таких питань багато, і саме питання цього типу я вважаю критичною рефлексією та «підсиленням» до змін сучасного стану. Якщо ця публікація будь-якою формою допоможе розвитку інституту пробації в умовах СР, вона виконала свою мету.

Створення цієї наукової монографії я планував два роки. Тут, на цьому місці, я маю потребу наголосити на відмінній якості студентських випускних робіт, які в цій проблематиці, на мій погляд, суттєво посунули межі пізнання і не повинні залишитися непоміченими (1). Тому неможливо не згадати факт, що на мене як викладача вищої школи вплинули й теми та анотації робіт, які я задавав студентам, причому деякі з них (передусім якість їхнього опрацювання з боку відмінних студентів) я досі вважаю проривними.

За довготривале натхнення у сфері соціальної роботи в кримінальній юстиції висловлюю свою особисту подяку Leo Tigges із CEP, проф. Mike Nellis та проф. Fergus McNeill із Glasgow School of Social Work. Не в останню чергу дякую доц. PhDr. Milan Tomka, PhD., завідувачу Кафедри соціальної роботи та соціальних наук Університету Костянтина Філософа (KSPaSV UKF) у Нітрі та доц. PaedDr. Miroslav Tvrdoň, PhD., проректору UKF, які тривалий час підтримували мій намір створити цю наукову монографію. Також неможливо заперечити значне «зрушення» наукової якості монографії завдяки рецензентам проф. PhDr. Peter Ondrejkovič, DrSc. та доц. PhDr. Gabriela Lubelcová, PhD., чиї конструктивні зауваження надали цій публікації додаткового виміру. За допомогу в технічному опрацюванні та мовній коректурі дякую Ing. Ľudovít Terlanday, Mgr. Jana Gabrielová з KSPaSV UKF та Mgr. Bernadetta Bubeníková.

(1) Напр. Bc. Barbora Bitterová – Форензична соціальна робота – закордонні тренди та сучасний стан у Словацькій Республіці (2011), Bc. Emil Fábry – Системи оцінювання правопорушника (2011), Mgr. Gabriela Moravčíková – Пробація та соціальна робота – історичні витоки та контексти (2010) та ін. АВТОР

PhDr. Martin Lulei, Ph.D. — викладач вищої школи, який наразі працює на Кафедрі соціальної роботи та соціальних наук UKF у Нітрі. Профільно орієнтується на теорію соціальної роботи та соціальну роботу в кримінальній юстиції. Опублікував понад 30 фахових та наукових праць у СР та за кордоном (Франція, Румунія, Чеська Республіка, Нідерланди, Польща). У 2010 році був членом експертної групи Міністерства внутрішніх справ СР при Раді уряду з питань запобігання злочинності, яка зосереджувалася на злочинності молоді. З 2005 року дотепер брав участь у багатьох фахових заходах та закордонних мобільностях і стажуваннях (Glasgow School of Social Work, Criminology Institute in Cambridge тощо). Водночас є випускником короткострокового психотерапевтичного навчання та іншої сертифікованої освіти в різних сферах із цільовими групами соціальної роботи в обсязі понад 400 годин. У попередній період практично орієнтувався на роботу з жертвами злочинів (громадське об'єднання Pomoc obetiam násilia), соціальне консультування та роботу з молоддю з порушеннями поведінки (громадське об'єднання Maják). У 1998–2001 роках працював волонтером в організації Leonard Cheshire Homes (Англія), де працював із клієнтами з різними видами інвалідності (напр. розсіяний склероз). Наразі бере участь у 3 словацьких (UGA, VEGA) та 3 транснаціональних проектах (ISRD-3, GRUNTVIG, DOMICE).

До найважливіших його публікацій можна віднести: Martin Lulei : Current Developments of Probation and Social Work in Slovakia - Theoretical Enthusiasm and Practical Scepticism, 2010. In. Revista de Asistenta Sociala. - ISSN 1584-5397, Vol. 9, no. 3 (2010), p. 59-68. Martin Lulei : Prevention in the family, 2010. In. Transnational Criminology Manual. - Nijmegen : Wolg Legal Publishers, 2010. - ISBN 9789-90-5850-5590, Vol. 3. - p. 155-168. Martin Lulei, Ľudovít Galbavý : Slovakia, 2008. In. Probation in Europe. - Nijmegen : Ministry of justice of the Netherlands, 2008. - ISBN 978-90-5850-450-0, p. 937-966.

ЗМІСТ

1 СОЦІАЛЬНА РОБОТА В КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ 1.1 Нарис теоретичних витоків та акційного поля соціальної роботи в кримінальній юстиції 1.2 Соціальна робота в кримінальній юстиції – мережування та синергія 1.3 Що працює (What Works) та керована дослідженнями практика (Evidence Based Practise) у контексті соціальної роботи в кримінальній юстиції

2 ПРОБАЦІЯ В КОНТЕКСТІ КРИМІНАЛЬНИХ САНКЦІЙ 2.1 Історичні витоки та модифікації кримінальних санкцій 2.2 Ресторативна юстиція та пробація 2.3 Інтердисциплінарний вимір пробації, запобігання злочинності та соціальної роботи в кримінальній юстиції

3 ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРОБАЦІЇ 3.1 Пробаційні програми та оцінювання пробаційної практики 3.2 Альтернативні покарання 3.3 Електронний моніторинг 3.4 Спеціалізовані форми пробації із зосередженням на специфічні цільові групи 3.5 Кейс-менеджмент правопорушника

4 СИСТЕМИ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОБАЦІЙНИХ СЛУЖБ У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ ТА ЗА КОРДОНОМ 4.1 Вибрані аспекти стратегічних цілей, завдань, систем та детермінантів ефективності пробаційних служб 4.2 Законодавство та сучасна практика пробації у Словацькій Республіці 4.3 Передумови до виконання професії пробаційного працівника

5 МЕТОДИ ТА ТЕХНІКИ ПРОБАЦІЙНОЇ РОБОТИ З ПРАВОПОРУШНИКАМИ 5.1 Інструменти предикції рецидиву правопорушників та кримінологічне профілювання 5.2 Мотиваційне інтерв'ю

6 ПРОБАЦІЯ ТА РЕАЛІЗОВАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ ТА ЗА КОРДОНОМ 6.1 Висновки досліджень та студій

7 ПРОПОЗИЦІЇ ТА АРГУМЕНТИ ЗМІН У ПРОБАЦІЙНІЙ ПРАКТИЦІ У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ 7.1 Етичний кодекс та стандарти 7.2 Робочі умови та оцінювання 7.3 Асоціація пробаційних та медіаційних урядовців або Словацький інститут пробації та соціальної роботи в кримінальній юстиції 7.4 Тематизація потреб дослідження теорії та практики соціальної роботи в кримінальній юстиції

Назва: СОЦІАЛЬНА РОБОТА В КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ ТА ПРОБАЦІЯ CRIMINAL JUSTICE SOCIAL WORK AND PROBATION Автор: PhDr. Martin Lulei, PhD. Фотографія на обкладинці: Mgr. Erik Papp (LNMS) Формат: A5 Обсяг: 136 сторінок Видавець: Університет Костянтина Філософа в Нітрі Рік видання: 2011 ISBN 978-80-8094-945-5