Social characteristics of nurses’ professional behavior by age

Вступ

Професіоналізм медсестер є ключовою концепцією медсестринства, яка передбачає формування специфічної професійної ідентичності та розвиток характеристик, що дозволяють ефективно виконувати професію, постійно її вдосконалювати та досягати цілей медсестринської допомоги (He et al., 2024). Професійна ідентичність медсестер розуміється як комплексний набір якостей, цінностей, переконань, мотивацій та досвіду, за допомогою яких медсестри визначають свою професійну роль та місце в системі охорони здоров'я (Mellett, White, Kustenbauder, 2025). Важливою рисою медсестринської практики є її міжособистісний характер. Медсестри щодня перебувають у різних соціальних ситуаціях, у рамках яких через взаємодію з пацієнтами, їхніми сім'ями та медичною командою сприяють реалізації цілей медсестринської допомоги. Якість цієї допомоги значною мірою зумовлена здатністю медсестер професійно функціонувати в соціальних відносинах.

Професійна поведінка медсестер є результатом дії кількох детермінант, насамперед професійних, етичних та психосоціальних факторів, причому важливу роль відіграють соціальні характеристики, що беруть участь у якості міжособистісних взаємодій у клінічній практиці. Ключове місце серед них займають комунікативні навички, емпатія, здатність розуміти соціальні ситуації та адекватно регулювати поведінку у взаємодії з пацієнтом, його сім'єю та медичною командою (Parová, 2026). Зазначені характеристики мають фундаментальне значення для медсестринської практики, оскільки вони впливають не лише на якість терапевтичних відносин, але й на задоволеність пацієнта та загальну ефективність наданої допомоги. Здатність ідентифікувати потреби пацієнта, адекватно та професійно реагувати на його поведінку та створювати підтримуюче комунікативне середовище тому належить до основних соціальних компетенцій медсестринської професії. Результати досліджень вказують на те, що клінічні компетенції медсестер з часом розвиваються та вдосконалюються. Підвищення рівня професіоналізму, а також соціальних та особистісних характеристик при цьому часто пов'язане зі збільшенням віку та набуттям робочого досвіду (Piirainen et al., 2021).

Методологія дослідження

Метою дослідження було проаналізувати зв'язок між віком медсестер та окремими вимірами їхнього соціального функціонування в клінічній практиці. За допомогою дослідження ми хотіли виявити зв'язки між віком та функціональними (обробка соціальної інформації, соціальні здібності, соціальна чутливість) та диспозиційними характеристиками соціального функціонування (емпатія, маніпуляція, соціальна дратівливість).

Досліджувану вибірку склали 96 медсестер, які працюють у різних медичних закладах Словаччини. За віком респондентки були розподілені на п'ять категорій. Найчисельнішою групою були медсестри віком 26–35 років (32,3 %; n = 31), майже третина медсестер була віком 46–55 років (27,1 %; n = 26). Наймолодшу вікову категорію до 25 років представляли 16,7 % респонденток (n = 16), а частка медсестер віком 36–45 років становила 14,6 % (n = 14). Медсестри старше 55 років представляли найменшу групу (9,4 %; n = 9). Збір даних проводився анонімно та добровільно за допомогою стандартизованих анкет.

Для збору даних використовувалися стандартизовані дослідницькі інструменти Tromsø Social Intelligence Scale (TSIS) (Silvera et al., 2001) та опитувальник MESI (Frankovský, Birknerová, 2011), які дозволяють оцінити окремі функціональні та диспозиційні виміри соціального функціонування.

Для обробки даних використовувалися методи описової та інференційної статистики. Для оцінки зв'язку між віком та окремими вимірами соціального функціонування використовувався коефіцієнт кореляції Спірмена. Вибір цієї статистичної процедури був зумовлений характером даних, причому перед власне аналізом було перевірено їхній розподіл, який не дозволяв використання параметричних тестів. Статистична значущість оцінювалася на рівні значущості p < 0,05. Аналіз проводився в статистичній програмі SPSS.

Результати

Аналіз даних не виявив статистично значущих зв'язків між віком та досліджуваними вимірами соціального функціонування медсестер у медсестринській практиці (таблиця 1). Ці результати, характерні для даної дослідницької вибірки, можуть свідчити про те, що вік медсестер не є статистично значущим фактором, який впливає на їхнє соціальне функціонування в клінічній практиці. Ми можемо припустити, що соціальні характеристики медсестер, такі як емпатія, соціальна чутливість чи обробка соціальної інформації, не визначаються віком як ізольованим фактором. Незважаючи на вищезазначені теоретичні припущення про поступовий розвиток соціальних компетенцій протягом життя та професійної практики медсестер, в аналізованій вибірці не було виявлено значущих відмінностей між окремими віковими групами. Цей факт може бути пояснений тим, що медсестри під час практики засвоюють подібні способи спілкування та поведінки, які згодом проявляються стабільно незалежно від віку. Тут ми можемо припустити, що соціальне функціонування медсестер у клінічному середовищі визначається кількома факторами, до яких можна віднести рівень освіти, тривалість клінічної практики, соціальне робоче середовище, організаційну культуру, стиль керівництва, причому вік тут, ймовірно, відіграє другорядну роль. Відсутність статистично значущих зв'язків може бути пояснена також тим, що медсестри під час професійного розвитку засвоюють норми спілкування та взаємодії, які є відносно стабільними незалежно від віку.

*Табл. 1 Зв'язок віку та окремих вимірів соціальних аспектів роботи медсестер [

](https://prohuman.sk/files/images/tab1-spearman.png)

Дискусія

Наші висновки вказують на відсутність статистично значущих зв’язків між віком і вимірами соціального функціонування медсестер. Це свідчить про те, що вік як окремий фактор, можливо, не відіграє вирішальної ролі в міжособистісній поведінці в медсестринській практиці. Незважаючи на вищезазначені теоретичні припущення про розвиток соціальних компетенцій з віком, відмінності між віковими групами в нашому дослідженні не виявилися. Ці результати можна пояснити тим, що медсестри під час професійної практики засвоюють подібні форми спілкування та поведінки, які згодом стабілізуються та проявляються відносно рівномірно незалежно від віку. Незважаючи на це, наші висновки узгоджуються з кількома дослідженнями, які також не підтвердили значущого зв’язку між віком і психосоціальними характеристиками медсестер. Наприклад, Hapsari (2025) хоча й вказує на вищу частку стресу та дискомфорту в соціальних ситуаціях у медсестер старшого віку, однак цей зв’язок також не був статистично значущим у їхньому дослідженні (p = 0,298). Подібні результати дослідження були також у Tristanta Puspitasariho et al. (2020), які також не виявили значущого зв’язку між віком і соціальним стресом у медсестер (p = 0,816), що також свідчить про те, що вік сам по собі може не бути вирішальним фактором, що впливає на психосоціальні аспекти роботи. Інші дослідження також підтверджують, що робоче навантаження, організаційні умови чи управління соціальними взаємодіями відіграють більш значущу роль, ніж власне вік (Hartono, Siwanto, 2017; Anggini et al., 2023). Хоча наші висновки узгоджуються з кількома дослідженнями, які не підтвердили значущого зв’язку між віком і психосоціальними аспектами роботи медсестер, існують також дослідження, які вказують на протилежну тенденцію в цій галузі. Наприклад, Chrzan-Rodak et al. (2022) виявили, що молодший вік був пов’язаний з вищим рівнем соціальних компетенцій (p = 0,04), тоді як старші медсестри демонстрували нижчий рівень соціальних навичок (r = −0,10; p = 0,04). Ці різні висновки свідчать про те, що зв’язок між віком і соціальним функціонуванням може бути неоднозначним і може зазнавати впливу різноманітних контекстуальних факторів, таких як робоче середовище, тип медичного закладу, особистісні фактори чи характер виконуваної роботи.

Висновок

Соціальні компетенції медсестер є ключовим елементом надання якісної медсестринської допомоги. Це характеристики, які дозволяють створювати ефективні та корисні стосунки з пацієнтами, на основі яких можна позитивно впливати на їхній стан здоров’я, підтримувати прихильність до лікування та сприяти змінам способу життя. Водночас вони відіграють важливу роль у мультипрофесійному середовищі, де зумовлюють здатність до ефективної співпраці та функціонування в команді.

Вік у контексті цих соціальних компетенцій може не відігравати першочергової ролі, а радше є одним із кількох факторів, які беруть участь у формуванні професійної поведінки медсестер. Результати нашого дослідження свідчать про те, що на соціальне функціонування медсестер, ймовірно, більше впливають характер робочого середовища, професійний досвід та процес професіоналізації, ніж власне вік. Зазначені знання вказують на важливість систематичної підтримки розвитку соціальних компетенцій медсестер у всіх вікових категоріях, з акцентом на зміцнення комунікативних навичок, асертивної комунікації, емпатії та командної роботи як основних передумов якісної медсестринської практики.

**Авторка: PhDr. Valéria Parová, PhD. *** Університет Павла Йозефа Шафарика, Медичний факультет, Інститут медсестринства*

Список бібліографічних посилань

ANGGINI, Aisyah – WUNI, Citra – SUBAKIR. 2023. Factors Related To Work Stress in Permanent Lecturers At Stikes. In JCI Scientific Horizon. ISSN 2709-8877, 2023, roč. 2, č. 7, s. 3021–3032.

CHRZAN-RODAK, Agnieszka – ŚLUSARSKA, Barbara – NIEDORYS-KARCZMAR CZYK, Bożena – NOWICKI, Grzegorz J. 2022. Level of social competencies of nurses in primary health care and their selected work-related determinants—A cross-sectional study. In Journal of Nursing Management. ISSN 1365-2834, 2022, roč. 30, č. 7, s. 3273–3285.

FRANKOVSKÝ, Miroslav – BIRKNEROVÁ, Zuzana. 2014. Measuring Social Intelligence – The MESI Methodology. In Asian Social Science. ISSN 1911-2017, 2014, roč. 10, č. neuvedené, s. neuvedené.

HAPSARI, Restiana. 2025. Analysis of the Relationship Between Age, Gender, and Length of Employment with Work-Related Stress Among Nurses. In Jurnal Kesehatan Kusuma Husada. ISSN 2549-371X, 2025, č. 2, s. 64–73.

HARTONO, Muhammad – SIWANTO, H. 2017. Faktor-Faktor Yang Berhubungan Dengan Tingkat Stres Kerja Pada Perawat Bagian Rawat Inap Di Rumah Sakit Haji Jakarta. In Kesehatan Masyarakat. ISSN 2809-9702, 2017, roč. 1, č. 1, s. 11–22.

HE, Xu – MAO, Yan – CAO, Hui – LI, Li – WU, Yi – YANG, Hua a kol. 2024. Factors Influencing the Development of Nursing Professionalism: A Descriptive Qualitative Study. In BMC Nursing. ISSN 1472-6955, 2024, roč. 23, s. 283.

MELLETT, Ciara – WHITE, Bridie A. – KUSTENBAUDER, P. 2025. Becoming a Nurse: The Professional Identity of Nursing Students Before Obtaining Their License. In Nurse Educator. ISSN 1538-9855, 2025, roč. 50, č. 2, s. 100–105.

PAROVÁ, Valéria. 2026. Analýza dispozičných a funkčných dimenzií sociálneho fungovania sestier v klinickej praxi. In Prohuman. ISSN 1338-1415, 2026.

PIIRAINEN, P. – PESONEN, H.-M. – KYNGÄS, H. – ELO, S. 2021. Challenging situations and competence of nursing staff in nursing homes for older people with dementia. In International Journal of Older People Nursing. ISSN 1748-3743, 2021, roč. 16, s. e12384.

SILVERA, David H. – MARTINUSSEN, Monica – DAHL, Tove I. 2001. The Tromsø Social Intelligence Scale. In Scandinavian Journal of Psychology. ISSN 0036-5564, 2001, roč. 42, č. 4, s. 313–319.

TRISTANTI PUSPITASARI, S. – ARIFIN, S. – FARIDA TANTIANI, F. – WISHNU WARDHANA, L. 2020. The Differences in Stress Levels of Male and Female Nurses at Hospitals. In KnE Social Sciences. ISSN 2518-668X, 2020, č. 2, s. 417–422.