Соціальне право Чеської Республіки

Автори: Igor Tomeš та колектив

Поштовхом до створення цієї публікації стала дискусія представників фахових кафедр чотирьох університетів ЧР на тему виникнення соціального права як результату поступової конвергенції трудового права та права соціального із соціальними контекстами права на освіту та на здоров'я. Таким чином виникає нова галузь публічного права, змістом якої є обов'язкова соціальна солідарність, організована державою з громадянами, які реалізують свої невід'ємні соціальні права щодо держави та суспільства.

Автори намагаються визначити та описати соціальні та правові інституції, що складають зміст цієї нової галузі публічного права. Своєю системною структурою вона базується на концепції Beveridge невід'ємних соціальних прав громадян та відповідних їм обов'язкових зобов'язань соціальної держави європейського типу, які включають право на освіту, на здоров'я, на прибуткову діяльність, на соціальну підтримку та допомогу, а також на вирішення соціальної відсталості певних груп населення. Йдеться про нову концепцію соціального права, яка досі не була опрацьована таким чином.

Монографія має слугувати посібником під час викладання соціального права у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, що готують фахівців для роботи у сферах соціального захисту, зокрема для навчання соціальних працівників.

Вступ

Після Другої світової війни у соціальному захисті та його правовому регулюванні багато що змінилося. З опіки над бідними, заснованої на добровільній солідарності, розвинулася система факультативної соціальної опіки, а згодом — обов'язкова солідарність у різних формах обов'язкового соціального забезпечення. До цього додалося публічно-правове втручання для захисту праці у трудових або службових відносинах. У вищих навчальних закладах почали викладати трудове право та право соціального забезпечення, створювалися спеціалізовані підрозділи (кафедри, інститути) та видавалися підручники. Поступово почали розрізняти захист праці (трудове право) та обов'язковий захист непрацюючих громадян (соціальне страхування або забезпечення), а також їхній факультативний захист (соціальна допомога та послуги).

З прийняттям Амстердамської та, особливо, Лісабонської новели Римського договору та перетворенням Європейського економічного співтовариства (EHS) на Європейський союз (EU) ситуація суттєво змінилася. Сьогодні в Європі відбувається конвергенція соціального забезпечення та соціальної опіки, виникають інтегральні системи публічно-правового соціального захисту громадян, як працюючих, так і непрацюючих, як вираз обов'язкової соціальної солідарності, яку держава зобов'язана забезпечувати відповідно до ратифікованих міжнародних договорів Організації Об'єднаних Націй (OSN), Міжнародної організації праці (MOP), Ради Європи (RE) та комунітарного права Європейського союзу (EU). Ці договори дали тверді рамки та стандарти для змісту та обсягу обов'язкового соціального захисту. Так виникло міжнародне соціальне право та концепт обов'язкової соціальної солідарності.(1)

Соціальні права громадян записуються до конституцій окремих європейських держав, створюючи таким чином національні соціальні нормативи та основу для соціальних доктрин. Виникає концепт обов'язкової солідарності в сучасній європейській соціальній державі. Міра її щедрості відрізняється залежно від економічних можливостей та переважаючої соціальної доктрини тієї чи іншої держави, проте їхня якість є однаковою, визначеною європейськими соціальними цінностями (гідність людини, її свободи та права, обов'язкова солідарність між громадянами принаймні на рівні гідного життя та активна участь у політичних і соціальних процесах).

Це суттєве зрушення в якості соціального захисту, яке відбулося і в Чеській Республіці (ČR),(2) надихнуло авторів на аналіз цього розвитку та його відображення у правовому регулюванні ČR, а згодом — на написання цієї монографії. Амбіцією цього колективу є обґрунтування існування соціального права як самостійної правової галузі в чеському демократичному суспільстві, що інтегрує всі публічно-правові інструменти соціального захисту громадян.

У монографії ми адаптували правове тлумачення відповідно до систематики галузі соціального захисту праці та соціальних подій, які можуть статися з громадянами, як вони міжнародно визначені Хартією основних прав EU та іншими міжнародними конвенціями. Запропонована концепція соціального права базується на задекларованій Beveridge концепції соціальних обов'язків демократичної держави перед своїми громадянами, тобто обов'язок держави дбати про їхнє здоров'я, освіченість, прибуткову діяльність, соціальну безпеку та протидіяти соціальним наслідкам занедбаності деяких із них. У цій монографії не йдеться про систематичне та детальне тлумачення положень окремих законів. Для цього слугують (i) підручники для юристів, розроблені колективами під керівництвом M. Bělina,(3) P. Tröstr(4) та Z. Gregorová з M. Gavlas,(5) (ii) підручники права для неюристів(6) та (iii) різні коментарі до законів, які видає також видавництво Linde. Ми не намагаємося їх замінити чи конкурувати з ними. Це неможливо довести в обмеженому обсязі цієї монографії, і це не є нашою метою. Ми спробуємо скоріше пояснити інституції, які є частиною системи соціального права, їхні ролі та місце в системі соціального права. Отже, йдеться про пояснення системи, а не про детальний опис правового регулювання. Монографія може слугувати підручником зі вступу до соціального права для студентів магістратури соціальної політики та соціальної роботи, а також для соціальних працівників на практиці, тобто для неюристів, які працюють у сферах соціального захисту.

У нашому розумінні соціальне право належить до публічно-правових рамок. Це, по суті, публічно-правове втручання у приватноправові відносини для захисту громадян. Тому в системі не буде йтися про трудовий договір, який за своєю системною природою належить до приватного права і, на наше переконання, мав би бути врегульований у цивільному кодексі. Навпаки, можливе окреме правове регулювання службових відносин державних та публічних службовців належало б до соціального захисту, оскільки воно безперечно є частиною адміністративного, тобто публічного права, і на працівників приватноправових суб'єктів не поширюється.

Соціальна політика та соціальна робота як галузь викладається у понад 15 вищих та вищих спеціальних навчальних закладах, і лише в державному управлінні цією галуззю займається понад 20 тисяч працівників. Вибір інституцій та питань буде підпорядкований тому, що має знати соціальний працівник про інституції соціального права, з посиланням на відповідні закони, тобто не йдеться про детальне тлумачення правового регулювання. Це спроба обґрунтувати існування соціального права та розробити зрозумілий текст для цільової групи, яку складають неюристи в соціальному управлінні.

Дякую всім, хто співпрацював над підготовкою публікації, всім авторам: doc. JUDr. Milan Galvas, CSc.; JUDr. Miroslav Mitlöhner, CSc.; doc. PhDr. Adéla Mojžíšová, Ph.D.; JUDr. Jiří Veselý, Ph.D. та Ing. Petr Víšek. Далі фаховому редактору Linde Praha Ing. Tereza Píchalová. Дякую також рецензентам doc. JUDr. Kristína Koldinská, Ph.D. з Юридичного факультету Карлового університету та JUDr. Jiří Biskup, головному директору MPSV, за їхні корисні зауваження.

За авторів Igor Tomeš

Зміст

1. Концепція соціального права та його система 1.1 Поняття соціального права 1.2 Розвиток, що призвів до виникнення соціального права 1.3 Концепція соціального права

1.4 Основні міжнародні засади сучасного соціального права 1.5 Система соціального права ЧР 1.6 Джерела соціального права 1.7 Основні принципи соціального права 1.7.1 Принцип рівності та заборона дискримінації 1.7.2 Гідність 1.7.3 Свободи та права 1.7.4 Солідарність 1.7.5 Участь

2. Право на освіту 2.1 Доступність базової освіти 2.1.1 Соціальна підтримка освітніх процесів 2.1.2 Доступність базової та середньої освіти 2.1.3 Фінансова доступність 2.1.4 Гігієна у спільному середовищі для дітей та молоді 2.2 Підтримка студентів з інвалідністю 2.3 Соціальний працівник у школах та інших шкільних закладах

3. Соціальні контексти права на здоров'я та медичну допомогу 3.1 Доступність медичної допомоги 3.2 Захист прав пацієнта 3.3 Фінансування медичної допомоги 3.4 Соціальна робота у надавачів медичних послуг 3.5 Соціальне середовище клієнта медичної допомоги

4. Правове регулювання зайнятості 4.1 Право на працю 4.2 Політика зайнятості 4.2.1 Особи, які тривалий час не працюють 4.2.2 Особи з інвалідністю 4.2.3 Працевлаштування 4.2.4 Допомога по безробіттю 4.3 Захист працівника при припиненні трудових відносин 4.3.1 Припинення трудових відносин 4.3.2 Масове звільнення

5. Соціальний вимір умов праці 5.1 Безпека та охорона здоров'я на роботі 5.1.1 Безпека праці 5.1.2 Перерва з міркувань безпеки 5.2 Робочий час та час відпочинку 5.2.1 Основна тривалість робочого часу 5.2.2 Надурочна робота 5.2.3 Розподіл робочого часу 5.2.4 Гнучкий розподіл робочого часу 5.2.5 Робота в нічний час 5.2.6 Робоча готовність 5.3 Час відпочинку 5.3.1 Перерва на харчування та відпочинок 5.3.3 Безперервний відпочинок між змінами 5.3.4 Безперервний відпочинок протягом тижня 5.3.5 Дні робочого спокою 5.4 Відпустка 5.5 Соціальні аспекти оплати праці 5.5.1 Договірний принцип в оплаті праці 5.5.2 Мінімальна заробітна плата 5.5.3 Гарантована заробітна плата 5.5.4 Законодавчі доплати 5.5.5 Строки та виплата заробітної плати 5.5.6 Спосіб та детальні умови виплати заробітної плати 5.5.7 Відрахування з доходу від трудових відносин 5.5.8 Платіжна неспроможність роботодавця 5.6 Колективний захист 5.6.1 Профспілкова організація 5.6.2 Рада працівників 5.6.3 Обов'язок надавати транснаціональну інформацію 5.7 Захист у транснаціональних організаціях

6. Сімейна політика 6.1 Державна соціальна підтримка 6.2 Захист та підтримка вагітності та материнства 6.3 Захист та допомога дітям, які зазнають нехтування 6.4 Соціально-правовий захист дітей 6.5 Кримінально-правовий захист дітей

7. Соціальне страхування 7.1 Основи соціального страхування 7.1.1 Правові відносини 7.1.2 Фінансування соціального страхування 7.1.3 Управління соціальним страхуванням 7.2 Короткострокові виплати 7.2.1 Міжнародно-правові контексти 7.2.2 Особистий обсяг 7.2.3 Предметний обсяг 7.2.3.1 Допомога по хворобі 7.2.3.2 Допомога по догляду 7.2.3.3 Грошова допомога у зв'язку з материнством 7.2.3.4 Вирівнювальна допомога під час вагітності та материнства 7.2.4 Організація 7.3 Довгострокові виплати 7.3.1 Характеристика системи довгострокового страхування 7.3.2 Фінансування довгострокового страхування 7.3.3 Правове регулювання 7.3.4 Види пенсій 7.3.5 Забезпечення у разі тривалої хвороби 7.3.5.1 Міжнародно-правові контексти 7.3.5.2 Особистий обсяг 7.3.5.3 Предметний обсяг 7.3.5.4 Організація 7.3.6 Забезпечення у старості 7.3.6.1 Міжнародно-правові контексти 7.3.6.2 Особистий обсяг 7.3.6.3 Предметний обсяг 7.3.6.4 Організація 7.3.7 Забезпечення у разі втрати годувальника 7.3.7.1 Міжнародно-правові контексти 7.3.7.2 Особистий обсяг 7.3.7.3 Предметний обсяг 7.3.7.4 Організація 7.4 Додаткове забезпечення у старості 7.4.1 Міжнародно-правові контексти 7.4.2 Особистий обсяг 7.4.3 Предметний обсяг 7.4.4 Організація

8. Догляд за особами з тривалими порушеннями здоров'я та вмираючими 8.1 Догляд за особами з тривалими фізичними порушеннями 8.2 Догляд за особами з тривалими психічними (ментальними) порушеннями 8.3 Догляд за особами у термінальній стадії життя

9. Підтримка бідних 9.1 Прожитковий та екзистенційний мінімум і допомога у матеріальній скруті 9.2 Підтримка та допомога особам, які тривалий час не працюють 9.3 Бездомність

10. Підтримка та допомога «неблагополучним» особам 10.1 Залежність від наркотиків та боротьба проти розповсюдження і вживання наркотиків 10.2 Залежність від алкоголю та зусилля проти алкоголізму 10.3 Залежність від тютюну та боротьба проти куріння 10.4 Патологічне ігроманія та зусилля щодо її обмеження 10.5 Проституція 10.6 Догляд за в'язнями перед звільненням на волю та після звільнення

11. Меншини, етноси та іноземці у нас 11.1 Національні меншини 11.2 Роми 11.3 Соціальні контексти міграції

12. Соціальні послуги 12.1 Система соціальних послуг 12.2 Фінансування 12.3 Соціальний працівник

Розділ 1. – prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc. Розділ 2. – doc. PhDr. Adéla Mojžíšová, Ph.D.; prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc. Розділ 3. – doc. PhDr. Adéla Mojžíšová, Ph.D. Розділ 4. – doc. JUDr. Milan Galvas, CSc. Розділ 5. – doc. JUDr. Milan Galvas, CSc. Розділ 6. – JUDr. Miroslav Mitlöhner, CSc.; doc. PhDr. Adéla Mojžíšová, Ph.D.; prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc. Розділ 7. – JUDr. Jiří Veselý, Ph.D. Розділ 8. – JUDr. Miroslav Mitlöhner, CSc.; prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc. Розділ 9. – prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc. Розділ 10. – prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc. Розділ 11. – prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc.; Ing. Petr Víšek Розділ 12. – prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc.

Рецензенти: doc. JUDr. Kristina Koldinská, Ph.D. JUDr. Jiří Biskup

Prof. JUDr. Igor Tomeš, CSc. a kolektiv Sociální právo České republiky

Обкладинку розробили: ARTEDIT, spol. s r. o., Praha Видало: Linde Praha akciová společnost, у 2014 році як свою 990-ту публікацію. Відповідальна редакторка: Ing. Tereza Píchalová Адреса видавництва: Opletalova 35, 115 51 Praha 1 тел./факс: 224 211 073 e-mail: redakce@linde.cz, www.linde.cz Верстка: Dr. Josef Ženka st., Praha 8 Друк: Triangl, a.s., Praha

(1) Див. TOMEŠ, I., Otázky realizace povinné sociální solidarity sociálním státem, in časopis Fórum sociální práce. 2012, č. 2, s. 49 – 71. (2) RÁKOSNÍK, J., TOMEŠ, I., Sociální stát v Československu, Právně-institucionální vývoj v letech 1918 – 1992. Praha Auditorium, 2013, s. 416. (3) BĚLINA, M. a kol., Pracovní právo. 5. vydání, Praha C. H. Beck, 2012, s. 599. (4) TROSTER, P. a kol., Právo sociálního zabezpečení. 6. vydání, Praha C. H. Beck, 2013, s. 379. (5) GREGOROVÁ, Z., GAVLAS, M., Sociální zabezpečení. 2. vydání, Masarykova univerzita Brno, 2000, s. 280. (6) KOLDINSKÁ, K., Sociální právo, C. H. Beck Praha, 2007, s. 165.