ВСТУП

Зі вступом Словаччини до Європейського Союзу зріс інтерес словаків до допомог, право на які пов'язане з їхньою короткостроковою або довгостроковою трудовою діяльністю в одній із країн ЄС. Часто трапляється, що людина, яка виїжджає на роботу за кордон, окрім усвідомлення можливості отримати певні допомоги з джерел соціального забезпечення держави, в якій вона сплачує встановлені законом фінансові кошти зі своєї заробітної плати, не має знань про те, як відстоювати свої права, або, навпаки, не здогадується, що перед материнською державою — Словаччиною, де вона жила і працювала раніше і в якій досі проживає частина її сім'ї, вона також має певні обов'язки. Чинне правове регулювання координаційних норм для Словаччини стало відомим у 2004 році, тобто зі вступом Словаччини до Європейського Союзу.

1. СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА СІМ'Ї

О. Матоушек ототожнює підтримку сім'ї із санацією сім'ї, тобто визначає її як «процедури, що підтримують функціонування сім'ї...» «У наш час у західних країнах переважає думка, що відображається і в практиці соціальних працівників, що санація сім'ї має бути методом першого вибору в більшості випадків». (1) Соціальна підтримка у словацькій мові пов'язується як у практичній, так і в теоретичній площині, насамперед із наданням фінансової підтримки, яку представляють, наприклад, допомоги соціальної допомоги, внески на компенсацію, соціальні позики тощо. Отже, йдеться про термінологічно усталене поняття, що сприймається майже завжди у зв'язку з фінансовою, економічною підтримкою. (2) Основним принципом державної соціальної підтримки є розподіл коштів держави на основі принципу солідарності між сім'ями з дітьми та громадянами без дітей, а також між сім'ями з вищим і нижчим рівнем доходів. Державна соціальна підтримка орієнтована насамперед на життєві події, які становлять природну частину індивідуального або сімейного життєвого циклу. Державна соціальна підтримка є частиною системи соціального забезпечення. Вона орієнтована на такі життєві події, які становлять природну частину індивідуального чи сімейного життєвого циклу (наприклад, поява дитини в сім'ї, догляд за дитиною в сім'ї, виховання дитини та її підготовка до професії, прийняття дитини під опіку, смерть члена сім'ї), або своєю присутністю специфічно змінюють спосіб життя індивіда чи сім'ї (наприклад, присутність дитини з важкими порушеннями здоров'я в сім'ї). Система державної соціальної підтримки складається з кількох державних внесків. Залежно від частоти виплат сім'ї мають право на ці внески, які поділяються на одноразові та періодичні.

2. СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ В СЛОВАЧЧИНІ

З 1 січня 2004 року в Словаччині почала застосовуватися нова реформа соціальної системи, в межах якої відбулася також суттєва інституційна реформа — було об'єднано виконання компетенцій у сфері соціальних справ та служб зайнятості, і на основі закону № 453/2003 Зб. про органи державного управління у сфері соціальних справ, сім'ї та служб зайнятості та про зміну і доповнення деяких законів були створені нові управління праці, соціальних справ та сім'ї. Система державної підтримки вирішує питання підтримки сімей, що опинилися у скрутній соціальній ситуації, у формі допомоги на дітей, допомоги при народженні, при смерті людини тощо. У межах державної соціальної підтримки саме управління праці, соціальних справ та сім'ї надають, серед іншого, одноразові, а також періодичні державні соціальні допомоги. Державні соціальні допомоги — «сімейні допомоги» — це допомоги, що фінансуються з державного бюджету, за допомогою яких держава сприяє сім'ям у вихованні та утриманні дитини і бере участь у вирішенні деяких життєвих ситуацій (народження дитини, смерть людини). Цільовою групою державних соціальних допомог є насамперед сім'ї з дітьми. Право на державні соціальні допомоги не зумовлене сплатою внесків чи рівнем доходів уповноважених осіб. Умови права на допомоги державної соціальної підтримки вважаються виконаними, якщо уповноважена особа має:

  • постійне або тимчасове проживання на території Словацької Республіки,
  • дитина має постійне або тимчасове проживання на території Словацької Республіки,
  • догляд уповноваженої особи за дитиною, яка не перебуває на забезпеченні.

2.1 Види сімейних допомог у Словаччині

Управління праці, соціальних справ та сім'ї наразі виплачує такі сімейні державні соціальні допомоги:

  • допомога на дитину,
  • батьківська допомога,
  • допомога та доплата при народженні дитини та допомога тим, у кого одночасно народилося троє і більше дітей або у кого протягом двох років повторно народилися двійнята,
  • допомога на поховання,
  • внески на підтримку опіки над дитиною.

3. Координація сімейних допомог у межах Європейського Союзу та Європейського економічного простору

Вступ Словацької Республіки до Європейського Союзу 1 травня 2004 року змінив також становище громадян СР у відношенні до можливості їхнього пересування в межах держав Європейського Союзу. Це означає, крім іншого, також можливість користуватися основними свободами Європейського співтовариства в межах єдиного ринку. Йдеться насамперед про можливість вільного пересування осіб і послуг, що означає також міграцію робочої сили. Вступом Словаччини до Європейського Союзу Словацька Республіка зобов’язалася дотримуватися правових норм Європейського співтовариства. Люди не мали б відваги скористатися правом вільного пересування, якби при цьому ризикували втратою або зниженням вимог на виплати соціального забезпечення. З цієї причини Європейське співтовариство мусило розробити механізм, який би дозволив людям переїжджати з однієї держави до іншої без того, щоб були несприятливо вплинуті їхні права на соціальне забезпечення. Регламенти Співтовариства мають загальну правову чинність і прямо застосовуються в усіх державах-членах. Іншими словами – вони є обов’язковими в усіх своїх частинах для кожного і повинні застосовуватися внутрішньодержавними органами та державною адміністрацією, установами, компетентними у сфері соціального забезпечення, та внутрішньодержавними судами. У випадках, коли внутрішньодержавне законодавство суперечить законодавству Співтовариства, регламенти Співтовариства мають пріоритет. Особа, яка скористалася правом на вільне пересування в межах Європейського Союзу, не може бути зневаженою порівняно з особою, яка завжди мала постійне місце проживання і працювала на території лише однієї держави-члена. Згідно із загальними правилами, працівник, який здійснює оплачувану діяльність у будь-якій із держав-членів Європейського Союзу та Європейського економічного співтовариства, повинен отримувати в принципі всі виплати соціального забезпечення, встановлені внутрішньодержавним законодавством, яке на нього поширюється, так само як і громадянин даної держави-члена, і це навіть тоді, якщо він має місце проживання в іншій державі-члені або якщо він не має громадянства держави-члена, у якій здійснює оплачувану діяльність. Координація також є необхідною для усунення можливості перекриття прав на виплати соціального забезпечення в кількох державах через працевлаштування в різних державах Співтовариства. Цілий ряд статей і приписів (ст. 76 та 79 ч. 3 регламенту та ст. 10 VN) встановлює тому припинення одного з цих прав. Для забезпечення рівності прав важливим є правило так званого «диференційної доплати – вирівнювальної виплати». На практиці це означає, що якщо держава з первинним правом платить виплати у розмірі, встановленому своїм внутрішньодержавним законодавством, і у випадку, якщо друга держава, згідно із законодавством якої виплати є вищими, виплату цих вищих виплат призупинила, виникає право на доплату вирівнювальної виплати відповідній особі для покриття різниці. (3)

3.1 Основні принципи координації систем соціального забезпечення Рівне поводження Забороняється будь-яка дискримінація на основі громадянства, і це також у сфері соціального забезпечення. Стаття 3 регламенту встановлює, що особи з місцем проживання на території однієї з держав-членів, на яких поширюється цей регламент, мають ті самі обов’язки та права і отримують ті самі виплати згідно із законодавством держави-члена, як і громадяни цієї держави.

Визначення застосовного законодавства - застосування законодавства однієї держави Правила, встановлені регламентом, є виключними, обов’язковими та вищими за внутрішньодержавні законодавства - як для сплати внесків страхування, так і для надання виплат. Загальним правилом є те, що застосовується законодавство держави, де працює наймана або самозайнята особа, незалежно від місця її постійного проживання (стаття 13 регламенту). Це правило має винятки: наприклад, у випадку працівників, відряджених за кордон, державних службовців, екіпажів морських суден чи дипломатів.

Сума періодів страхування - збереження прав під час їх набуття Регламент містить положення, які забезпечують, що для набуття права на виплати потрібно там, де це доречно, зарахувати страхові періоди, досягнуті в інших державах-членах. Для сфери сімейних виплат це статті 64 (поховальні) та 72 (сімейні виплати та допомоги).

Експортованість виплат - виплата виплат до іншої держави-члена - збереження набутих прав Мігруючі працівники та члени їхніх сімей не втрачають набуті права у сфері соціального забезпечення при зміні місця проживання з однієї держави до іншої. Періоди страхування в окремих державах-членах підсумовуються, і виплати, включаючи сімейні виплати, виплачує відповідна установа відповідної держави також у тому випадку, якщо місце проживання мігруючого громадянина знаходиться в іншій державі-члені, оскільки регламенти Співтовариства дозволяють експортувати виплати. (4)

Як можна реалізувати право на сімейні виплати? Це питання найчастіше можна почути у відділах соціальних справ та сім’ї у випадку, якщо клієнт (переважно мати) випадково дізнається, що добре зізнатися про роботу іншої уповноваженої особи (батька дітей) за кордоном, оскільки там виплати вищі, ніж у Словаччині, і варто задекларувати працевлаштування, ніж працювати «вчорну». Попри початковий страх перед кількістю бюрократичних адміністративних «папірців», клієнти після якісного спрямування соціальними працівниками усвідомлюють важливість і перевагу знання можливості реалізації прав на сімейні виплати згідно з координаційними приписами в межах Європейського Союзу. Право на сімейні виплати може реалізувати кожен, на кого поширюються координаційні приписи. Згідно з координаційними приписами виникає право на сімейні виплати також у державі-члені ЄС, у якій здійснюється працевлаштування, і, отже, де здійснюються відрахування до страхової системи податкового управління. Відповідні установи держав-членів зобов’язані перевірити визначення держави для виплати сімейних виплат згідно з принципами визначення застосовного законодавства. Мігруючий працівник (або самозайнята особа, пенсіонер...) подає заяву до відповідного органу в державі працевлаштування. Після подання заяви відповідний орган заповнює відповідний формуляр E і надсилає його установі, яка є компетентною підтвердити запитувані дані в державі постійного проживання заявника.

Хто є платником сімейних виплат у державах-членах ЄС? Словаки, які працюють за кордоном, реалізують право на сімейні виплати у відповідних установах залежно від типу сімейної виплати, що застосовується (наприклад, податкове управління, бюро праці, медичні страхові компанії, агентства з працевлаштування, державні казначейства, національні управління з питань сімейних виплат тощо). Їх контролює Європейський центральний банк у Франкфурті-на-Майні, і це офіційна валюта у 13 з 27 країн ЄС та у шести країнах поза межами ЄС.

4. ВІДПОВІДНІ ОРГАНИ, УСТАНОВИ, ЗВ’ЯЗКОВІ ОРГАНИ

При застосуванні координаційних приписів на практиці окремі країни Європейського Союзу та Європейського економічного простору спілкуються між собою через відповідні органи, установи та зв’язкові органи.

У Словацькій Республіці для сфери соціального забезпечення і в її межах для сфери державних соціальних виплат відповідним органом є Міністерство праці, соціальних справ та сім’ї Словацької Республіки. Відповідною установою для виконання порядку державних соціальних виплат є в Словацькій Республіці бюро праці, соціальних справ та сім’ї.

Контактним органом у Словацькій Республіці у сфері державних соціальних допомог є Центральний офіс праці, соціальних справ та сім’ї у Братиславі.

ВИСНОВОК

У статті подано інформацію про основні види сімейних допомог у Словаччині, що базуються на реалізації сімейних допомог відповідно до координаційних приписів у межах Європейського Союзу через орган державного управління — Управління праці, соціальних справ та сім’ї. Сімейні допомоги на сьогодні є дуже актуальними та часто обговорюваними у суспільстві. Попри це, поінформованість про їхній зміст у взаємозв’язку та зумовленості, а також у контексті інших інститутів соціального забезпечення, не завжди є точною та повною. Без перебільшення можна сказати, що у широкому сплетінні приписів мають ускладнену орієнтацію не лише самі громадяни — заявники на допомогу, — а й професійні працівники, що діють у соціальній сфері. Ми припускаємо, що аналіз деяких фактів у цій статті допоможе читачам зрозуміти те, що зі вступом Словаччини до Європейського Союзу кожен словак отримав можливість, окрім нагоди отримати працевлаштування у будь-якій її державі-члені, також можливість реалізувати право на сімейні допомоги відповідно до координаційних приписів, і що сама фаза від подання заяви до її фінального оформлення не є такою складною та неможливою, як це на перший погляд багатьом здається.

Автор: PhDr. Tatiana Zdravecká

(1) Пор. MATOUŠEK, O. a kol.: Metody a řízení sociální práce. Praha : Portál 2003, с. 196. (2) Пор. LEVICKÁ, J. a kol.: Sociálna práca I.. Trnava : 2007 с. 145. (3) Пор.: MPSVR SR – ÚSTREDIE PRÁCE, SOCIÁLNYCH VECÍ A RODINY: Koordinácia rodinných dávok v rámci Európskej únie, с. 14-16 (4) Пор.: MPSVR: Rodinné dávky v zmysle koordinačných predpisov európskeho spoločenstva, 2/2005 pre úrady práce, sociálnych vecí a rodiny, с. 14-15

СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ

Levická, J.: Sociálna práca s rodinou. Trnava: Mosty, 2004. ISBN 80-89074-93-6 Levická, J. a kol.: Sociálna práca I.. Trnava: Oliva 2007. ISBN 978-80-969454-2-9 Levická, J. a kol.: Sociálna práca II. Trnava: Oliva 2009. ISBN 978-80-89332-06-9 Marušiak, J.: Európska únia. Bratislava: Belimex, 2003. ISBN 80-89083-41-2 Matoušek, O.: Rodina jako instituce a vztahová síť. Praha: Slon, 1993. ISBN 80-901424-7-8 M Matoušek, O.: Slovník sociální práce. Praha : Portál 2003. ISBN 80-7178- 594-0 M Matoušek, O. a kol.: Metody a řízení sociální práce. Praha: Portál 2003. ISBN 80-7178-548-2 MPSVR SR: Rodinné dávky v zmysle koordinačných predpisov európskeho spoločenstva, Usmernenie č. 1/2005 pre úrady práce, sociálnych vecí a rodiny, Bratislava 2004. MPSVR SR: Rodinné dávky v zmysle koordinačných predpisov európskeho spoločenstva, Usmernenie č. 2/2005 pre úrady práce, sociálnych vecí a rodiny, Bratislava 2005. MPSVR SR: Rodinné dávky v zmysle koordinačných predpisov ES, Osobný rozsah nariadenia posudzovanie situácií „osamelé matky“ a „zmiešané manželstvá“, formuláre E 401, Usmernenie č. 1/2006 pre úrady práce, sociálnych vecí a rodiny, Bratislava 2006. MPSVR SR – Ústredie práce, sociálnych vecí a rodiny: Koordinácia rodinných dávok v rámci Európskej únie, Bratislava 2004. Zákon NR SR č. 627/2005 Z.z. o príspevkoch na podporu náhradnej starostlivosti Zákon NR SR č. 600/2003 Z. z. o prídavku na dieťa a o zmene a doplnení niektorých zákonov Zákon NR SR č. 571/2009 Z. z. o rodičovskom príspevku a o zmene a doplnení niektorých zákonov

ЕЛЕКТРОННІ ДЖЕРЕЛА

Bakajová, J., Integrácia, koordinácia v EÚ. In: http://sk.wikipedia.org/wiki/Európska_únia (29. 2. 2008) Jakubek, R., Všeobecne o Európskej únii. In: http://www.euroinfo.gov.sk/index/go.php?id=288 (31. 1. 2007)