Вплив дієти з високим вмістом білка на здоров'я людини – систематичний огляд літератури

Високобілкові дієти останніми роками можна віднести до найбільш обговорюваних способів харчування, і це стосується не лише фахівців із харчування, а й широкого загалу. Вище споживання білка пов'язують із ефективнішим зниженням маси тіла, кращим збереженням м'язової маси та підвищеним відчуттям ситості, що робить його привабливим вибором не лише при зниженні ваги, а й у сфері спорту. З іншого боку, виникають побоювання щодо можливих побічних ефектів, особливо у зв'язку з функцією нирок, серцево-судинним здоров'ям або змінами кишкової мікробіоти. Тема впливу високобілкової дієти на здоров'я тому є надзвичайно актуальною. В епоху, коли в медіа часто подається суперечлива інформація, важливо спиратися на науково обґрунтовані знання. Метою цієї публікації є систематична оцінка доступної літератури та надання огляду того, як підвищене споживання білка впливає на різні аспекти здоров'я людини – від маси тіла та метаболізму до функції нирок, серцево-судинної системи та кишкової мікробіоти.

Методологія

Пошук та опрацювання наукових досліджень було реалізовано з метою збору та оцінки актуальних наукових знань про вплив високобілкової дієти на різні аспекти здоров'я. Пошук проводився в авторитетних базах даних PubMed, Scopus, Web of Science, а також додатково через Google Scholar.

Аналізувалися дослідження, опубліковані в період 2018–2025 років, при цьому перевага надавалася найновішим систематичним оглядам, метааналізам та рандомізованим контрольованим дослідженням, опублікованим у рецензованих наукових журналах.

Критерієм відбору були наукові статті, що досліджували вплив високобілкової дієти на дорослих (здорових або з надмірною вагою/ожирінням), та дослідження, що оцінювали принаймні один із наступних аспектів: маса тіла, метаболічні показники, функція нирок, серцево-судинне здоров'я або кишкова мікробіота.

Результати

Дієти з високим вмістом білка становлять важливий аспект досліджень у сфері харчування та метаболічного здоров'я. Наукові праці, опубліковані за останні роки, зосереджуються на тому, як підвищене споживання білка впливає на масу тіла, склад тіла, метаболізм, функцію нирок, серцево-судинне здоров'я чи кишкову мікробіоту. На основі систематичного аналізу доступної літератури було ідентифіковано низку релевантних досліджень, які надають огляд впливу цієї форми харчування на різні аспекти здоров'я людини. Наступні розділи підсумовують головні висновки окремих авторів і вказують на сфери, у яких існує науковий консенсус, а також на питання, які й надалі залишаються предметом дискусії.

Дієти з високим вмістом білка останніми роками виявляються ефективним інструментом при зниженні маси тіла. Численні метааналізи підтверджують, що підвищена частка білка в раціоні веде до дещо більшого зниження ваги та кращого збереження м'язової маси порівняно зі звичайним споживанням білка. Цей ефект є малим або середнім, проте послідовним у рандомізованих контрольованих дослідженнях (Hansen et al., 2021; Kokura et al., 2024). Інші метааналізи рандомізованих контрольованих досліджень підтверджують, що дієти з вищим вмістом білка мають порівняно з низькобілковими дієтами помірні, але статистично значущі сприятливі ефекти на склад тіла та деякі кардіометаболічні показники. Метааналіз 54 рандомізованих контрольованих досліджень – RCT (загалом понад 4 500 учасників) виявив, що підвищене споживання білка було пов'язане з більшим зниженням маси тіла (−0,79 кг; 95 % CI −1,23 до −0,36 кг) та жирової маси (−0,87 кг; 95 % CI −1,36 до −0,38 кг) порівняно з контрольними групами. Крім того, автори зафіксували помірне зниження систолічного артеріального тиску (−1,76 мм рт. ст.) та покращення ліпідного профілю, зокрема зниження загального холестерину (−0,13 ммоль/л) та триацилгліцеролів (−0,12 ммоль/л). Ці ефекти проявилися без значних відмінностей у споживанні енергії, що свідчить про те, що вища частка білка може сприятливо впливати також на метаболічне здоров'я незалежно від калорійної рестрикції (Vogtschmidt et al., 2021).

У літніх дорослих без порушення функції нирок виявилося, що поєднання силових тренувань із підвищеним споживанням білка має сприятливий вплив на склад тіла без негативних наслідків для здоров'я. У восьмитижневому рандомізованому дослідженні з колишніми професійними військовими (середній вік 61 рік) споживання приблизно 1,6 г білка/кг/день призвело до більшого нарощування м'язової маси та сили порівняно з контрольною групою (0,8 г/кг/день). Водночас не було виявлено жодних небажаних змін у параметрах функції нирок чи печінки. Подібні результати принесло й інше дослідження того самого авторського колективу, у якому чоловіки, що тренувалися з опором, споживали протягом 16 тижнів 1,6 г або 3,2 г білка/кг/день. Навіть при такому високому споживанні білка не було виявлено жодних негативних ефектів на функцію нирок, печінки чи ліпідний профіль, причому покращення сили та складу тіла були подібними в обох групах. Автори роблять висновок, що високе споживання білка (до 3,2 г/кг/день) є безпечним і добре переноситься здоровими, фізично активними чоловіками, якщо воно поєднується з регулярними тренуваннями (Bagheri et al., 2023a,b).

З погляду метаболізму дієти з вищим вмістом білків у багатьох дослідженнях мають сприятливий вплив на інсулінову чутливість та регуляцію глікемії. Систематичний огляд і метааналіз 2024 року, який охоплював рандомізовані контрольовані дослідження у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), довели, що високопротеїнова дієта значно знизила рівень інсуліну натще (−3,12 мМО/л; 95 % ДІ −5,21 до −1,02) і покращила індекс інсулінорезистентності HOMA-IR (−0,59; 95 % ДІ −0,94 до −0,24) порівняно з контрольними дієтами. Вплив на масу тіла та гормональні параметри був менш вираженим, проте спостерігався тренд до їх покращення. Автори роблять висновок, що підвищена частка білків у раціоні може сприяти кращому контролю інсулінорезистентності у жінок із метаболічним ризиком, якщо дієта є збалансованою та довготривалою (Wang et al., 2024). З багатьох клінічних досліджень випливає, що дієти з вищим вмістом білків можуть сприятливо впливати на метаболічні параметри, особливо на інсулінову чутливість та регуляцію глікемії. Рандомізоване контрольоване дослідження Tettamanzi et al. (2021) порівнювало ефекти високопротеїнової дієти з середземноморською дієтою у жінок з ожирінням та інсулінорезистентністю протягом 12 тижнів. Учасниці в групі з високопротеїновою дієтою отримували приблизно 30 % енергії з білків, тоді як у середземноморській групі цей показник становив близько 18 %. Результати показали, що високопротеїнова дієта значно покращила інсулінову чутливість, що проявилося зниженням індексу HOMA-IR на –1,78 (95 % ДІ –3,03 до –0,52; p < 0,01) та зниженням рівня інсуліну натще на –6,98 мкОД/мл (95 % ДІ –12,30 до –1,65). Крім того, відбулося також зниження варіабельності глікемії (–3,13 мг/дл; p = 0,0004), що вказує на кращу стабільність рівня глюкози протягом дня. Автори роблять висновок, що високопротеїнова дієта може бути ефективнішою за традиційний середземноморський тип харчування при покращенні інсулінової чутливості та глікемічного контролю в осіб з ожирінням, за умови, що вона правильно збалансована та індивідуально налаштована.

З погляду ниркової функції наукові огляди показують, що у здорових дорослих з інтактною функцією нирок високопротеїнова дієта може призвести до тимчасового підвищення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), причому це є адаптивною реакцією організму на вище навантаження азотистими речовинами. Результати метааналізу показали, що хоча ШКФ може бути дещо вищою після підвищеного споживання білків (SMD 0,19; 95 % ДІ 0,07 до 0,31), зміна ШКФ між групами з підвищеним і стандартним споживанням білків не була статистично значущою (SMD 0,11; 95 % ДІ –0,05 до 0,27), що свідчить про те, що високе споживання білків не мало маргінального негативного впливу на ниркову функцію в короткострокових дослідженнях у здорових осіб (Devries et al., 2018). З іншого боку, в осіб із уже наявним хронічним захворюванням нирок (ХЗН) рекомендується знижене або середнє споживання білків, оскільки вище навантаження азотом і можлива клубочкова гіперфільтрація можуть при зниженій функції нирок сприяти прогресуванню пошкодження. Результатом є те, що при ХЗН у рекомендаціях часто зазначається обмеження білків до приблизно 0,8 г/кг/день або менше, залежно від стадії захворювання (Cheng et al., 2024). З практики випливає, що у здорового дорослого з нормальною функцією нирок, який не має ризикових захворювань (як-от діабет, гіпертензія, пошкодження нирок), підвищене споживання білків у межах розумних значень (наприклад, 1,2–1,6 г/кг або більше) згідно з сучасними даними видається безпечним. Попри це, важливо стежити за індивідуальним станом здоров'я, функцією нирок (наприклад, еШКФ, креатинін), джерелом білків (рослинні проти тваринних) та загальним раціоном з адекватним споживанням клітковини та гідратацією (Devries et al., 2018).

Результати систематичного огляду та метааналізу проспективних когортних досліджень свідчать про те, що вищий рівень споживання білка не має однозначного впливу на виникнення серцево-судинних захворювань або на серцево-судинну смертність. В аналізі, що охоплював понад 800 000 учасників, не було виявлено статистично значущих відмінностей у ризику загальних серцево-судинних подій між особами з високим та низьким споживанням білка (OR 0,94; 95 % CI 0,60 – 1,46). Автори наголошують, що білки не впливають на серцево-судинні захворювання, проте вирішальну роль відіграє джерело білка: тоді як рослинні білки зазвичай пов’язані з більш сприятливим ліпідним профілем і нижчим ризиком серцево-судинних захворювань, тваринні джерела (особливо червоне та перероблене м’ясо) можуть мати протилежний ефект (Mantzouranis et al., 2023). Важливе систематичне оглядове дослідження та метааналіз, проведені Naghshi et al. (2020), оцінювали зв’язок між споживанням різних типів білків та ризиком смертності від серцево-судинних захворювань. До аналізу було включено 32 проспективні когортні дослідження з понад 715 000 учасників, причому під час спостереження сталося понад 16 000 смертей із серцево-судинних причин. Результати показали, що загальне споживання білка не було значущо пов’язане з ризиком смерті від серцево-судинних хвороб, проте вирішальну роль відігравало джерело білка. Особи з вищим споживанням рослинних білків мали на 12 % нижчий ризик смерті від серцево-судинних захворювань (HR 0,88; 95 % CI 0,80–0,96) порівняно з тими, чиє споживання рослинних білків було нижчим. Кожне збільшення частки енергії з рослинних білків на 3 % було пов’язане з приблизно 5 % зниженням ризику смертності від усіх причин, включаючи серцево-судинні захворювання. Навпаки, вище споживання тваринних білків не виявляло значущого захисного ефекту, а для деяких джерел, особливо переробленого м’яса, спостерігалося підвищення ризику (Naghshi et al., 2020). Тому автори дійшли висновку, що високобілкова дієта як така не є ризикованою, якщо вона складається переважно з рослинних джерел білка і є частиною загалом збалансованого раціону. Така комбінація може сприяти покращенню ліпідного профілю, зменшенню запалення та загалом кращому серцево-судинному здоров’ю. Зв’язок між загальним споживанням білка та серцево-судинним здоров’ям досі є предметом наукових дискусій. Довгострокове проспективне дослідження Song et al. (2016), проведене на групі з понад 131 000 учасників із когорт Nurses’ Health Study та Health Professionals Follow-up Study, відстежувало вплив тваринних і рослинних білків на смертність протягом понад 30 років. Результати показали, що загальне споживання білка не мало однозначного впливу на ризик смерті від серцево-судинних причин. Однак після розподілу за джерелом білка з’явилися відмінності — вище споживання рослинних білків було пов’язане зі зниженим ризиком серцево-судинної смертності (HR 0,88; 95 % CI 0,80–0,97), тоді як тваринні білки, особливо з червоного та переробленого м’яса, демонстрували помірно підвищений ризик (HR 1,08; 95 % CI 1,01–1,16). Автори дійшли висновку, що високобілкова дієта в цілому не обов’язково становить ризик для серцево-судинного здоров’я, проте її ефекти значною мірою залежать від походження білків. Раціон із вищою часткою рослинних протеїнів — наприклад, із бобових, горіхів чи цільнозернових продуктів — був пов’язаний із кращим кардіометаболічним профілем, меншим запаленням та сприятливішими ліпідними параметрами. Тому результати підтримують рекомендацію надавати перевагу рослинним джерелам білка в межах загалом збалансованої дієти.

У рандомізованому клінічному дослідженні вивчався вплив дієти з високим вмістом білка на кишковий мікробіом у дорослих із надмірною вагою та ожирінням (n = 80). Учасники протягом восьми тижнів дотримувалися редукційної дієти, яка містила або більше білка (близько 30 % енергії), або звичайну кількість (близько 15 % енергії). Під час дослідження бралися зразки калу та аналізувався склад мікробіому. Результати показали, що високобілкова дієта підвищила різноманітність кишкового мікробіому та змінила представленість деяких бактерій. При вищому споживанні білка збільшилася кількість «корисних» бактерій, таких як Akkermansia та Bifidobacterium, які підтримують здоров’я кишечника, тоді як зменшилася кількість бактерій роду Prevotella, що часто пов’язуються з гіршою метаболічною відповіддю. Автори роблять висновок, що високобілкова редукційна дієта може впливати на кишкову мікробіоту способом, який пов’язаний із кращою метаболічною адаптацією під час схуднення (Dong et al., 2020). Дослідження Farsijani et al. (2023), опубліковане в журналі Nutrients, зосередилося на зв’язку між споживанням білка та складом кишкового мікробіому у літніх чоловіків, які проживають у громаді та брали участь у довгостроковому дослідженні Osteoporotic Fractures in Men Study (MrOS). До аналізу було включено 1 227 учасників віком 65–85 років. Споживання білка оцінювалося за допомогою 24-годинних записів раціону, причому учасники були розподілені на квартилі за кількістю спожитого білка. Результати показали, що вище споживання білка було пов’язане з більшою різноманітністю кишкового мікробіому та зі збільшеною представленістю видів, які вважаються корисними для метаболічного здоров’я, таких як Faecalibacterium prausnitzii та Roseburia spp., тобто бактерій, що виробляють коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA) із протизапальною дією. Навпаки, не було зафіксовано жодних негативних змін, які б вказували на порушення рівноваги кишкової екосистеми. Автори дійшли висновку, що помірно вище споживання білка (1,2–1,6 г/кг маси тіла на добу) може бути безпечним для літніх чоловіків і навіть сприяє підтримці здорового кишкового мікробіому, особливо якщо раціон багатий на клітковину та рослинні джерела білка.

Обговорення

Результати проаналізованих досліджень показують, що дієти з вищим вмістом білка можуть мати помірно сприятливий вплив на склад тіла, регуляцію ваги та деякі метаболічні показники, особливо порівняно зі звичайним споживанням білка. Численні метааналізи (Hansen et. al., 2021; Vogtschmidt et. al., 2021; Kokura et al., 2024) підтверджують, що підвищена частка білка сприяє зниженню ваги, підтримці м’язової маси та покращенню інсулінової чутливості. Однак ефекти зазвичай є відносно малими або середніми і часто залежать від типу білка, енергетичної цінності раціону та тривалості втручання. З погляду функції нирок у доступних дослідженнях (Bagheri et. al., 2023b; Cheng et al., 2024) не було виявлено негативних ефектів навіть при споживанні близько 2,5–3,2 г білка/кг/добу у здорових дорослих та тренованих осіб. Короткочасне підвищення швидкості клубочкової фільтрації вважається фізіологічною адаптацією, а не патологічним явищем. Попри це, більшість авторів рекомендують обережність особам із серцево-судинними захворюваннями, де в довгостроковій перспективі надається перевага нижчому споживанню білка (0,6–0,8 г/кг).

Що стосується серцево-судинного здоров’я, результати є менш однозначними. Метааналіз Mantzouranis et al. (2023) підтвердив нейтральний ефект високобілкової дієти на виникнення серйозних серцево-судинних подій, причому джерело білка відіграє вирішальну роль, оскільки рослинні білки пов’язані з кращим ліпідним профілем і нижчим ризиком серцево-судинних захворювань, тоді як надлишок тваринних білків, особливо з червоного м’яса, може мати протилежний ефект. Цікаві висновки дають новіші роботи про кишковий мікробіом. Згідно з дослідженням Dong et al. (2020), дієта з високим вмістом білка підвищила різноманітність мікробіому та сприяла росту «захисних» бактерій, таких як Akkermansia та Bifidobacterium, що може позитивно вплинути на метаболізм і здоров’я кишечника. Інші роботи (Wu et al., 2022), однак, застерігають, що надмірне споживання білка без достатньої кількості клітковини може змістити мікробіом у бік протеолітичної ферментації, яка веде до утворення потенційно шкідливих метаболітів. Це свідчить про те, що якість і контекст раціону (особливо споживання клітковини) є ключовими при оцінці впливу високобілкової дієти.

Деякі дослідження вказують на короткостроковий характер більшості наукових робіт, що обмежує інтерпретацію довгострокових наслідків високобілкового харчування. Іншим обмеженням є гетерогенність популяції та джерел білка, оскільки ефекти різняться між тваринними та рослинними білками, між тренованими спортсменами та особами з малорухливим способом життя, а також залежно від статі та вікових груп. Крім того, деякі метааналізи включають лише дослідження з короткою тривалістю (4–12 тижнів), що не дозволяє оцінити їхній вплив на хронічні захворювання.

На основі сучасних знань можна рекомендувати, що помірне збільшення споживання білка (1,2–1,6 г/кг/день) є безпечним і потенційно корисним для більшості здорових дорослих, особливо якщо воно поєднується з фізичною активністю та достатнім споживанням клітковини. Однак особам із ризиком ниркової дисфункції, гіпертензією або діабетом доцільно узгодити індивідуальне споживання з фахівцем. Також важливо зосередитися на джерелі білка, віддаючи перевагу рослинним, молочним та рибним протеїнам перед червоним і переробленим м’ясом.

Висновок

Сучасні наукові докази свідчать про те, що дієти з високим вмістом білка можуть мати для більшості здорових дорослих помірно сприятливий вплив на склад тіла, регуляцію ваги та метаболічне здоров’я, особливо при збереженні загального енергетичного дефіциту та активного способу життя. Дані доступних досліджень не довели, що вище споживання білка (до приблизно 2 г/кг/день) спричиняє пошкодження нирок у здорових людей, хоча обережність є доречною для осіб із хронічними захворюваннями нирок або іншими метаболічними розладами. Вплив на серцево-судинне здоров’я видається нейтральним або помірно сприятливим, причому вирішальним є джерело білка. З погляду кишкового мікробіому немає доказів шкідливого впливу високобілкової дієти, якщо вона містить достатньо клітковини та рослинних продуктів. Навпаки, деякі дослідження вказують на те, що цей тип харчування може сприяти росту корисних бактерій і метаболітів, які пов’язані з кращим здоров’ям кишечника. Загалом можна констатувати, що високобілкова дієта є безпечною та ефективною в межах збалансованого харчування, якщо дотримуватися індивідуальних потреб, достатнього питного режиму та різноманітного споживання макро- та мікронутрієнтів. Для майбутніх досліджень важливо зосередитися на довгострокових ефектах та відмінностях між джерелами білка в контексті хронічних захворювань і здоров’я кишечника.

Автори: Mgr. Ján Roman, Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, UPJŠ Lekárska fakulta, Košice prof. Mgr. MUDr. Erik Dorko, PhD., MPH, MBA, Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, UPJŠ Lekárska fakulta, Košice Mgr. Anastasiia Ostafiichuk, Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, UPJŠ Lekárska fakulta, Košice prof. MUDr. Kvetoslava Rimárová, CSc., Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, UPJŠ Lekárska fakulta, Košice doc. MUDr. Laura Gombošová, PhD., II. interná klinika UPJŠ LF a UNLP, Košice

Робота підтримана грантовими проєктами KEGA Міністерства освіти, досліджень, розробок та молоді Словацької Республіки № 001UPJŠ-4/2024 та № 003UPJŠ-4/2024.

Список бібліографічних посилань

BAGHERI, Reza. et al. 2023a. Effects of 8 weeks of resistance training in combination with a high protein diet on body composition, muscular performance, and markers of liver and kidney function in untrained older ex-military men. In Front Nutr. ISSN 2296-861X, 2023, 10, 1205310.

BAGHERI, Reza. et al. 2023b. Effects of 16 weeks of two different high-protein diets with either resistance or concurrent training on body composition, muscular strength and performance, and markers of liver and kidney function in resistance-trained males. In J Int Soc Sports Nutr. ISSN 1550-2783, 2023, 20, 1, 2236053.

DEVRIES, Michaela C. et al. 2018. Changes in Kidney Function Do Not Differ between Healthy Adults Consuming Higher- Compared with Lower- or Normal-Protein Diets: A Systematic Review and Meta-Analysis. In J Nutr. ISSN 1541-6100, 2018, 148, 11, 1760-1775.

DONG, Tien S. et al. 2020. A High Protein Calorie Restriction Diet Alters the Gut Microbiome in Obesity. In Nutrients. ISSN 2072-6643, 2020, 12, 10, 3221.

FARSIJANI, Samaneh et al. 2023. Relation Between Dietary Protein Intake and Gut Microbiome Composition in Community-Dwelling Older Men: Findings from the Osteoporotic Fractures in Men Study (MrOS). In J Nutr. ISSN 1541-6100, 2023, 152, 12, 2877-2887.

HANSEN, Thea Toft et al. 2021. Are Dietary Proteins the Key to Successful Body Weight Management? A Systematic Review and Meta-Analysis of Studies Assessing Body Weight Outcomes after Interventions with Increased Dietary Protein. In Nutrients. ISSN 2072-6643, 2021, 13, 9, 3193.

CHENG, Yu et al. 2024. Association between dietary protein intake and risk of chronic kidney disease: a systematic review and meta-analysis. In Front Nutr. PMID 38946781, 2024, 11, 1408424.

KOKURA, Yoji et al. 2024. Enhanced protein intake on maintaining muscle mass, strength, and physical function in adults with overweight/obesity: A systematic review and meta-analysis. In Clin Nutr ESPEN. ISSN 0261-5614, 2024, 63, 417-426.

MANTZOURANIS, Emmanouil et al. 2023. The Impact of High Protein Diets on Cardiovascular Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis of Prospective Cohort Studies. In Nutrients. ISSN 2072-6643, 2023, 15, 6, 1372.

NAGHSHI, Sina et al. 2020. Dietary intake of total, animal, and plant proteins and risk of all cause, cardiovascular, and cancer mortality: systematic review and dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. In BMJ. ISSN 1756-1833, 2020, 370, m2412. SONG, Mingyang et al. 2016. Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality. In JAMA Intern Med. ISSN 2168-6114, 176, 10, 1453-1463.

TETTAMANZI, Francesca et al. 2021. A High Protein Diet Is More Effective in Improving Insulin Resistance and Glycemic Variability Compared to a Mediterranean Diet-A Cross-Over Controlled Inpatient Dietary Study. In Nutrients. ISSN 2072-6643, 2021, 13, 12, 4380.

VOGTSCHMIDT, Yakima D. 2021. Чи є білок забутим інгредієнтом: вплив дієт з вищим вмістом білка порівняно з дієтами з нижчим вмістом білка на кардіометаболічні фактори ризику. Систематичний огляд та мета-аналіз рандомізованих контрольованих досліджень. В Atherosclerosis. ISSN 1879-1484, 2021, 328, 124- 135.

WANG, Fang et al. 2024. Вплив дієт з високим вмістом білка на кардіометаболічні фактори та репродуктивні гормони у жінок із синдромом полікістозних яєчників: систематичний огляд та мета-аналіз. В Nutr Diabetes. ISSN 2044-4052, 2024, 14, 1, 6.

WU, Shuang et al. 2022. Вплив дієтичного білка та його обробки на мікробіоту кишечника: систематичний огляд. В Nutrients. ISSN 2072-6643, 2022, 14, 3, 453.