Університет Костянтина Філософа в Нітрі – член Європейської організації з пробації CEP

Університет Костянтина Філософа в Нітрі – член Європейської організації з пробації – CEP Американський професор кримінології Каліфорнійського університету Joan Petersilia (1998, с. 30) наводить загальновизнане визначення пробації в США як судовий наказ про альтернативу, за допомогою якого засуджений правопорушник замість ув'язнення поміщається під контроль, нагляд і опіку пробаційного працівника, доки клієнт відповідає встановленим стандартам контакту. Завданням пробації, згідно з директором PaMS ČR Štern (2005, с. 5), є «контролювати покладені судом обов'язки та водночас мотивувати й вести клієнта до так званого належного життя». Пробація є одним із інструментів контролю злочинності, і її ефективне застосування зменшує кількість ув'язнених, рівень ризику рецидиву серед засуджених осіб та сприяє захисту суспільства. Rob Canton у своїй фаховій статті під назвою «Сучасна пробація в Європі» відповідає на запитання «чому взагалі важливо мати пробаційну службу?» наступними трьома ключовими аргументами:

• передбачається, що альтернативні покарання, якими керує пробаційна служба, є найкращою відповіддю на зростання кількості ув'язнених,
• існує довіра до того, що пробація може захистити громадськість,
• загальновизнано, що пробація може ресоціалізувати правопорушників (Canton, 2011).

У 2011 році Університет Костянтина Філософа (UKF) став членом Європейської організації з пробації (CEP). Членству UKF у відомій європейській організації передувала участь членів Кафедри соціальної роботи та соціальних наук Факультету соціальних наук і охорони здоров'я UKF у кількох міжнародних заходах, організованих CEP (Будапешт – 2006, Глазго – 2008). CEP була заснована в 1981 році з ініціативи пробаційних служб десяти держав Європи. Причиною був той факт, що наприкінці 70-х років західноєвропейські держави стали свідками зростання кількості неєвропейців серед ув'язнених, що було новим феноменом на той час (Ceron, Tigges, 2011). CEP орієнтується на обмін інформацією з політики, практики та досліджень у сфері пробації. Щороку вона організовує 6 конференцій, веде вебсайт (частиною якого є реєстр експертів у цій галузі), двічі на місяць видає інформаційний бюлетень, регулярно оновлює та публікує інформацію про системи пробації у відомій науковій монографії колективу авторів («Probation in Europe») і тричі на рік видає Європейський журнал пробації (Eurovista). Важливим атрибутом CEP є міжнародна мережева взаємодія. На початку 2011 року CEP мала майже 80 членів (пробаційні служби, міністерства юстиції, неурядові організації, університети, індивідуальні члени), що представляли 31 європейську державу або 35 європейських юрисдикцій (Ceron, Tigges, 2011).

Міжнародна мережева взаємодія організацій, що працюють у сфері пробації в межах науки, освіти, досліджень і практики, є детермінантом застосування принципу «lege artis». У вищій освіті за спеціальністю «прикладна соціальна робота» на Кафедрі соціальної роботи та соціальних наук Факультету соціальних наук і охорони здоров'я Університету Костянтина Філософа в Нітрі предмет «соціальна робота в кримінальній юстиції» (1), який змістовно зосереджується на нових наукових і практичних знаннях у сфері пробації, впроваджений на магістерському рівні навчання.

Сучасний стан пробації в умовах Словацької Республіки можна охарактеризувати як критичний. Аргументи? Відділ пробації та медіації при Міністерстві юстиції Словацької Республіки був протягом 2011 року скасований і замінений новим відділом з питань запобігання злочинності та медіації. У цьому відділі працює один працівник відомства, який наразі готує аналіз сучасного стану пробації та медіації у кримінальних справах, а також концепцію розвитку. Іншими аргументами є відсутність підтримки кримінологічних досліджень, низька кількість пробаційних офіцерів та медіаторів, а також брак фінансових ресурсів, спрямованих на довгострокову стратегію розвитку пробації в контексті Словацької Республіки.

Автор: PhDr. Martin Lulei, PhD. Кафедра соціальної роботи та соціальних наук UKF Література:

CANTON, Rob. 2011. Contemporary Probation in Europe – Some Reflections. In: EuroVista – Probation and Community Justice, vol. 1, no. 1, p. 2-9. (цит. 2011-06-05). Доступно в інтернеті:http://www.eurovista.org/default.asp?page_id=100&shopgroeporderid=1&shopgroepid=25 CERON, M. – TIGGES, L. 2011. CEP, The European organization for probation. In : Eurovista vol. 1 no. 3 p.. 157-158. FRETZ, Ralph. 2005. „STEP DOWN“ Programs: The Missing Link in Successful Inmate Reentry. In: Corrections Today Lanham, roč. 67, 2005, č. 2, s. 102 – 107. ISSN 01902563. LULEI, Martin. 2011. Sociálna práca v trestnej justícii a probácia = Criminal justice social work and probation. UKF : 2001,. 136 s. ISBN 978-80-8094-945-7. PETERSILIA, Joan. 1998. Probation in the United States. In: Crime and Justice. Chicago : University of Chicago Press, 1998. s. 30 – 41. ŠTERN, Pavel. 2005. Zrod Probační a mediační služby souvisí se zaváděním alternativních postupů. In: Sociálna práca, 2005, č. 4, s. 3 – 11. ISSN 1213-6204.

(1) У вужчому розумінні соціальна робота в кримінальній юстиції як практична діяльність зосереджується на: - зниженні рівня ризику рецидиву та контролі злочинності, - підтримці соціальної інклюзії жертв, правопорушників та їхніх сімей, - відновленні порушеного злочином соціального середовища (індивід, група, спільнота, суспільство) (Lulei, 2011, с. 20).