Значення медичної професії лікаря є беззаперечним. Лікар має величезний вплив на окремих осіб, а також на суспільство в цілому. Він допомагає людям, позбавляє їх болю і часто рятує життя. Протягом останніх років завдяки науковим і технічним досягненням багато що змінилося. Прогрес приніс нові знання та інформацію, які лікар вже не в змозі засвоїти. Тому вже немає універсальних лікарів, як у минулому, а для збереження фаховості лікаря вимагається спеціалізація.

Медична професія лікаря в Словаччині

У 2022 році, згідно з даними Національного центру медичної інформації (2023), у Словаччині працювало 20 234 лікарі. З точки зору вікової структури, у 2022 році ми фіксуємо найбільшу кількість лікарів у віці від 60 років і старше (25,1 %) та 30-39 років (23,1 %). У період останніх десяти років (2013 – 2022) було зафіксовано помірне зростання частки лікарів у віці менше 40 років (30,8 % у 2013 році; 34,9 % у 2022 році).

Таблиця №1: Вікова структура лікарів за період 2009-2022 рр.

Ситуація в нашій охороні здоров'я є серйозною. Як зазначає медичний часопис (2024), на початку 2023 року в Словаччині не вистачало загалом 713 лікарів загальної практики, з них 484 лікарі для дорослих і 229 лікарів для дітей та підлітків. Звісно, йдеться не лише про нестачу цих лікарів, а й інших спеціалістів. Жилінський самоврядний край оприлюднив 17 квітня 2024 року пресреліз, де вказав актуальний стан та вікову шкалу лікарів у Жилінському краї наступним чином:

  • лікарі-спеціалісти у галузі Неврологія – із загальної кількості 36 договірних лікарів 34 % у віці понад 60 років,
  • лікарі-спеціалісти у галузі Пневмологія та фтизіатрія – із загальної кількості 8 договірних лікарів 25 % у віці понад 60 років,
  • лікарі-спеціалісти у галузі Психіатрія – із загальної кількості 29 договірних лікарів 38 % у віці понад 60 років,
  • лікарі-спеціалісти у галузі Урологія – із загальної кількості 15 договірних лікарів 47 % у віці понад 60 років,
  • лікарі-спеціалісти у галузі Кардіологія – із загальної кількості 17 договірних лікарів 41 % у віці понад 60 років,
  • лікарі-спеціалісти у галузі Офтальмологія – із загальної кількості 41 договірного лікаря 34 % у віці понад 60 років,
  • лікарі-спеціалісти у галузі Клінічна імунологія та алергологія – із загальної кількості 22 договірних лікарів 23 % у віці понад 60 років.

Нестача лікарів-спеціалістів починається вже під час навчання та здобуття фаховості. Підготовка одного лікаря-спеціаліста, який може керувати амбулаторією, триває мінімум 10-12 років, у випадку складніших галузей — ще більше. Випускники медичного навчання спеціалізуються на фінансово привабливіших галузях (наприклад, пластична хірургія, очні хвороби тощо), спеціалізації з менш привабливою оплатою праці страждають від нестачі охочих (неврологія, пневмологія та фтизіатрія). Кількість лікарів також зменшує їхній від'їзд за кордон. (Пресреліз, 2024)

Умови для здійснення медичної професії лікаря в Словаччині

Умовою для здійснення медичної професії лікаря є здобуття фахової кваліфікації, а саме згідно з постановою уряду № 296/2010 Зб. зак. про фахову кваліфікацію для здійснення медичної професії, спосіб подальшої освіти медичних працівників, систему спеціалізаційних галузей та систему сертифікованих робочих видів діяльності в редакції пізніших нормативних актів (далі — «постанова уряду»), яка встановлює, що фахова кваліфікація для здійснення фахових робочих видів діяльності здобувається шляхом отримання вищої освіти другого ступеня за докторською навчальною програмою «загальна медицина» у галузі навчання «загальна медицина». У Словаччині ми можемо здобути цю освіту на чотирьох медичних факультетах, а саме:

  • Медичний факультет Університету Коменського в Братиславі,
  • Єсеніуський медичний факультет Університету Коменського в Мартіні,
  • Медичний факультет Університету Павла Йозефа Шафарика в Кошицях,
  • Медичний факультет Словацького медичного університету.

Після здобуття фахової кваліфікації лікар має право здійснювати фахові робочі види діяльності профілактичного та лікувального догляду, які відповідають обсягу та змісту здобутої освіти.

Освіта для лікарів є необхідною протягом усього життя, а не лише під час навчання у вищому навчальному закладі. Завдяки вищій освіті другого ступеня за докторською навчальною програмою «загальна медицина» у галузі навчання «загальна медицина» лікар здобуває фахову кваліфікацію для здійснення фахових робочих видів діяльності. Навчання за цією спеціальністю триває шість років у денній формі навчання, і його успішне завершення веде до отримання титулу «MUDr.» — доктор загальної медицини.

Важливо згадати також умови для здійснення медичної професії, якими є згідно із законом № 578/2004 Зб. зак. про надавачів медичного догляду, медичних працівників, професійні організації в охороні здоров'я та про зміну і доповнення деяких законів у редакції пізніших нормативних актів (далі — «закон про надавачів»): а) дієздатність у повному обсязі, б) стан здоров'я, в) фахова кваліфікація, г) бездоганна репутація, д) реєстрація.

Після здобуття фахової кваліфікації для здійснення фахових робочих видів діяльності лікар зобов'язаний продовжувати навчання. На додаток до здобутої фахової кваліфікації для здійснення медичної професії лікаря, подальшу освіту він забезпечує через:

  • спеціалізаційне навчання,
  • сертифіковані робочі види діяльності,
  • безперервну освіту.

Спеціалізаційне навчання

Перелік усіх спеціалізаційних галузей у професії лікаря наведено в додатку № 3 та додатку № 4 постанови уряду, який ми також наводимо в таблиці нижче:

Таблиця № 2 Перелік спеціалізаційних галузей для медичної професії лікаря

Під подальшою освітою працівників в охороні здоров'я ми розуміємо підвищення або поглиблення фахової кваліфікації. Фахова кваліфікація підвищується шляхом отримання диплома про спеціалізацію та отримання сертифіката, а поглиблюється шляхом безперервної освіти.

Якщо лікар хоче здійснювати спеціалізовані робочі види діяльності, він повинен отримати диплом про спеціалізацію у спеціалізаційних галузях, зазначених у додатку № 3 або додатку № 4 постанови уряду (перелік наведено в таблиці № 2). Після завершення спеціалізаційного навчання лікар має право використовувати професійне позначення «лікар-спеціаліст», поєднане з назвою відповідної спеціалізаційної галузі.

Наразі у Словаччині існує 96 спеціалізаційних навчальних програм та 30 сертифікованих робочих видів діяльності, до яких можуть долучитися лікарі.

Мінімальна тривалість спеціалізаційного навчання вказана в постанові уряду, і її детальніше регулюють окремі мінімальні стандарти, які опубліковані на вебсайті Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки (далі — «MZ SR») і є обов'язковими для всіх навчальних закладів. Пропозиції щодо зміни тривалості навчання, назви, змісту та обсягу мінімального стандарту пропонує Акредитаційна комісія Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки з подальшої освіти медичних працівників.

Перебіг спеціалізаційного навчання

Медичного працівника, а отже і лікаря, зараховує до спеціалізаційного навчання освітня установа, яка отримала свідоцтво про акредитацію.

Спеціалізаційне навчання відбувається за допомогою акредитованих навчальних програм. Згідно з § 69 постанови уряду, спеціалізаційне навчання складається з практичної частини та теоретичної частини, причому переважну частину спеціалізаційного навчання становить практична частина. Практичну частину медичний працівник проходить під керівництвом керівника відповідного підрозділу медичного закладу або під керівництвом медичного працівника з відповідною професійною кваліфікацією для виконання спеціалізованих робочих завдань (далі — «інструктор»). Це означає, що під час спеціалізаційного навчання лікар може виконувати спеціалізовані робочі завдання лише під фаховим керівництвом інструктора.

Згідно з наказом № 74/2019 Зб. зак. про критерії та спосіб оцінювання безперервної освіти медичного працівника, лікарям нараховуються кредити за спеціалізаційне навчання, сертифікаційну підготовку та проходження акредитованої навчальної програми безперервної освіти.

Завершення спеціалізаційного навчання здійснюється згідно з § 41a закону про надавачів послуг шляхом складання випускного іспиту, так званого спеціалізаційного іспиту. Для проведення спеціалізаційного іспиту освітня установа створює екзаменаційну комісію. Екзаменаційна комісія складається переважно зі спеціалістів у відповідній спеціалізаційній галузі, у якій представлені спеціалісти з усіх освітніх установ, що реалізують акредитовану спеціалізаційну навчальну програму у відповідній спеціалізаційній галузі.

Після успішного завершення спеціалізаційного навчання освітня установа видає лікарю диплом про спеціалізацію відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки № 133/2022 Зб. зак., яким встановлюються зразки дипломів про спеціалізацію та сертифікатів.

Спеціалізаційне навчання наразі забезпечують кілька освітніх установ у Словаччині. У таблиці нижче наведено перелік цих освітніх установ із зазначенням окремих факультетів.

Таблиця № 3 Перелік освітніх установ, що здійснюють спеціалізаційне навчання лікарів

Визнання преградуальної освіти українського лікаря

Відповідно до § 7 закону № 422/2015 Зб. зак. про визнання документів про освіту та про визнання професійних кваліфікацій, а також про внесення змін і доповнень до деяких законів у редакції наступних нормативно-правових актів (далі — «закон № 422/2015 Зб. зак.»), для здійснення медичної професії лікаря вимагається вища освіта другого ступеня. Заявник відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам, якщо він є власником диплома про вищу освіту згідно з § 4 ч. 2 п. b) або п. c), який підтверджує, що лікар з України (далі — «заявник») здобув освіту, необхідну для здійснення медичної професії лікаря, і після порівняння змісту та обсягу здобутої освіти заявника вона є рівноцінною змісту та обсягу освіти, яка вимагається у Словацькій Республіці.

Кожен лікар з України або іншої третьої країни повинен подати заяву на визнання освіти. Без визнання професійної кваліфікації лікар з кваліфікацією, здобутою в Україні, не має професійної правоздатності і згідно з правовими нормами Словацької Республіки не може працювати лікарем.

Визнання базових медичних професійних (преградуальних) кваліфікацій здійснюється у двоступеневому процесі:

1-й ступінь

Заявник звертається до Міністерства освіти, досліджень, розробок та молоді Словацької Республіки (далі — «МінОсвіти СР») із заявою про визнання документа про освіту. При визнанні документів про освіту оцінюється, чи був документ про освіту здобутий у визнаному державою навчальному закладі та чи відповідає освіта формальним вимогам щодо порівнянності згідно з вимогами, встановленими у Словацькій Республіці. Якщо так, МінОсвіти СР видає рішення про визнання документа про освіту.

2-й ступінь

Після визнання документа про освіту (завершений 1-й ступінь визнання) заявник зобов'язаний скласти додатковий іспит у вищому навчальному закладі, який надає таку саму навчальну програму, за якою заявник просить про визнання професійної кваліфікації.

Додатковий іспит для лікарів проводиться у визнаній освітній установі (вищому або середньому навчальному закладі у Словацькій Республіці). Додатковий іспит для медичної професії лікаря — це перевірка знань та вмінь заявників, які претендують на визнання професійної кваліфікації для здійснення медичної професії лікаря у Словацькій Республіці. Іспит проводиться державною мовою (словацькою мовою). Вимоги та порядок проведення додаткового іспиту регулюються § 18a закону № 422/2015 Зб. зак. та наказом Міністерства освіти, досліджень, розробок та молоді Словацької Республіки № 30/2018 Зб. зак. про додатковий іспит.

Після успішного складання додаткового іспиту МінОсвіти СР видає рішення про визнання професійної кваліфікації. Рішення МінОсвіти СР про визнання професійної кваліфікації є документом про професійну правоздатність для самостійного виконання професійних робочих завдань у медичній професії лікаря. Згідно з постановою уряду — лікар, який здобув професійну правоздатність для виконання професійних робочих завдань, самостійно виконує професійні робочі завдання профілактичної та лікувальної допомоги, що відповідають обсягу та змісту здобутої освіти. Ця освіта є рівноцінною словацькій, тобто такій, коли людина у Словаччині здобуває вищу освіту другого ступеня за докторською навчальною програмою «загальна медицина» у галузі навчання «загальна медицина», яка триває у денній формі навчання шість років і включає щонайменше 5 500 годин теоретичного та практичного навчання. Цим навчанням здобуваються відповідні знання та навички:

  1. у науках, у наукових галузях, на яких базується медицина, та добре володіння науковими методами, включаючи принципи вимірювання біологічних функцій, оцінки науково встановлених фактів та аналізу даних,
  2. щодо структури, функцій та поведінки здорових осіб і хворих осіб, щодо взаємозв'язків між здоров'ям та життєвим і робочим середовищем, психосоціальним середовищем та способом життя людини,
  3. з клінічних дисциплін та практик, які надають цілісне уявлення про психічні хвороби та фізичні хвороби, а також про медицину з погляду профілактики, діагностики, лікування та репродукції людини,
  4. з радіаційного захисту, спрямовані на виникнення, взаємодії та основи детекції іонізуючого випромінювання, фізичні характеристики радіологічного обладнання, що використовується для діагностики та лікування, основні принципи радіаційного захисту медичних працівників під час роботи з джерелами випромінювання, забезпечення радіаційного захисту пацієнтів, обґрунтування, оптимізацію та діагностичні референсні рівні медичного опромінення, особливі вимоги до забезпечення радіаційного захисту дітей та вагітних жінок, а також спрямовані на надзвичайні ситуації та аварії, та клінічна практика в лікарні під фаховим керівництвом. (постанова уряду)

Подальше визнання освіти лікарів

Після визнання професійних — преградуальних кваліфікацій МОЗ СР визнає в одноступеневому процесі медичні спеціалізовані професійні кваліфікації.

MZ SR є згідно із законом № 576/2004 Зб. з. про охорону здоров’я, послуги, пов’язані з наданням медичної допомоги, та про внесення змін і доповнень до деяких законів у редакції пізніших нормативно-правових актів компетентним органом для визнання:

  • документів про спеціалізацію, виданих освітніми установами або іншими уповноваженими органами відповідно до правових норм держав-членів або третіх країн, які відповідають професійній кваліфікації для виконання спеціалізованих робочих завдань (спеціалізаційні галузі, зазначені в таблиці № 2 згідно з постановою уряду);
  • сертифікатів, виданих освітніми установами або іншими уповноваженими органами відповідно до правових норм держав-членів або третіх країн, які не мають характеру документа про спеціалізацію і які відповідають професійній кваліфікації для виконання сертифікованих робочих завдань (сертифіковані робочі завдання, зазначені в додатку № 3 до постанови уряду).

Якщо заявник відповідає всім необхідним вимогам, MZ SR видає рішення про визнання документа про спеціалізацію (або сертифіката).

Лікар, який здобув професійну кваліфікацію для виконання спеціалізованих робочих завдань, самостійно виконує спеціалізовані робочі завдання профілактичної та лікувальної допомоги, ревізійну діяльність та експертну діяльність відповідно до акредитованої спеціалізаційної навчальної програми відповідної спеціалізаційної галузі, а також самостійно здійснює консультаційну діяльність, спрямовує догляд при створенні та захисті здорових умов життя та праці, а також проводить дослідницьку, виховну та освітню діяльність, пов’язану з наданням медичної допомоги. Лікар, який здобув професійну кваліфікацію для виконання сертифікованих робочих завдань, самостійно виконує сертифіковані робочі завдання профілактичної та лікувальної допомоги відповідно до акредитованої сертифікаційної навчальної програми відповідного сертифікованого робочого завдання.

У Словаччині лікар після завершення преградуальної освіти, тобто після закінчення докторської навчальної програми «загальна медицина» за спеціальністю «загальна медицина», працевлаштовується у надавача медичних послуг, і лікар зараховується до спеціалізаційного навчання за спеціалізаційною галуззю згідно з домовленістю з роботодавцем.

Висновок

Попри нестачу лікарів та інших медичних працівників, система визнання освіти у Словаччині є досить складною. Не кожен лікар з-за кордону може одразу працювати у Словаччині. У здійсненні медичної професії у Словацькій Республіці пріоритетно зацікавлені іноземці — особи, які здобули медичну освіту на території держав, що не є членами Європейського Союзу. СР реалізувала низку заходів для спрощення інтеграції медичних працівників із держав, що не є членами Європейського Союзу (далі — «ЄС»), у систему надання медичної допомоги в СР. Для осіб, які здобули медичну освіту за медичною професією «лікар» на території України, було забезпечено через Інститут медичної термінології та іноземних мов Медичного факультету Університету Коменського в Братиславі викладання словацької мови з фаховим спрямуванням для вивчення медицини, а також практику в галузі здійснення медичних професій. Перед визнанням професійної кваліфікації особам, які здобули медичну освіту на території держав, що не є членами ЄС, було дозволено проходження тимчасового професійного стажування у надавачів медичних послуг з метою ознайомлення з умовами праці та матеріально-технічним оснащенням медичних закладів, а також з усією системою надання медичної допомоги. Також були скорочені терміни визнання документів про подальшу освіту осіб, які здобули освіту на території держав, що не є членами ЄС.

Авторка: Marianna, Kapustová, PhDr. VŠZaSP sv. Alžbety

Список бібліографічних посилань

MINISTERSTVO ZDRAVOTNÍCTVA SLOVENSKEJ REPUBLIKY. 2006. Vzdelávanie zdravotníckych pracovníkov v Slovenskej republike. ISBN 978-80-968133-3-9.

Nariadenie vlády č. 296/2010 Z. z. o odbornej spôsobilosti na výkon zdravotníckeho povolania, spôsobe ďalšieho vzdelávania zdravotníckych pracovníkov, sústave špecializačných odborov a sústave certifikovaných pracovných činností v znení neskorších predpisov

Vyhláška Ministerstva školstva, vedy, výskumu a športu Slovenskej republiky č. 30/2018 Z. z. o doplňujúcej skúške.

Zákon č. 422/2015 Z. z. o uznávaní dokladov o vzdelaní a o uznávaní odborných kvalifikácií a o zmene a doplnení niektorých zákonov v znení neskorších predpisov.

Zákon č. 576/2004 Z. z. o zdravotnej starostlivosti, službách súvisiacich s poskytovaním zdravotnej starostlivosti a o zmene a doplnení niektorých zákonov v znení neskorších predpisov.

Zákon č. 578/2004 Z. z. o poskytovateľoch zdravotnej starostlivosti, zdravotníckych pracovníkoch, stavovských organizáciách v zdravotníctve a o zmene a doplnení niektorých zákonov v znení neskorších predpisov.

Vyhláška č. 74/2019 Z. z. o kritériách a spôsobe hodnotenia sústavného vzdelávania zdravotníckeho pracovníka.

Vyhláška Ministerstva zdravotníctva Slovenskej republiky č. 133/2022 Z. z. ktorou sa ustanovujú vzory diplomov o špecializácii a certifikátov.

NÁRODNÉ CENTRUM ZDRAVOTNÍCKYCH INFORMÁCIÍ. 2022. Ročné výkazy za rok 2022. [online]. NCZI [cit. 2024. 08. 20]. Dostupné na internete: https://www.nczisk.sk/Pages/default.aspx

Zdravotnícky denník. Na Slovensku vlani chýbalo 713 všeobecných lekárov, podľa ÚDZS je situácia alarmujúca. [online]. ÚDZS [cit. 2024. 07. 10]. Dostupné na internete: https://zdravotnickydennik.sk/2024/07/na-slovensku-vlani-chybalo-713-vseobecnych-lekarov-podla-udzs-je-situacia-alarmujuca/

Žilinský samosprávny kraj : Tlačová správa. Bez systémového riešenia zo strany štátu hrozí zhoršovanie prístupu pacientov k zdravotnej starostlivosti [online]. Žilina : ŽSK [cit. 2024-04-17]. Dostupné na internete: https://www.zilinskazupa.sk/sk/aktuality/aktuality/bez-systemoveho-riesenia-zo-strany-statu-hrozi-zhorsovanie-pristupu-pacientov-k-zdravotnej-starostlivosti.html