Вплив експозиції синього світла на поведінкові та фізіологічні детермінанти здоров’я дітей і підлітків
Цифровізація суспільства суттєво вплинула на спосіб життя дітей і підлітків. Смартфони, планшети, комп’ютери та соціальні мережі стали невід’ємною частиною освіти, комунікації та проведення вільного часу. Зростаюча доступність цифрових технологій призводить до значного збільшення часу, проведеного перед екранами, причому значна частина використання цифрових пристроїв відбувається в вечірні години. Цей тренд представляє новий поведінково-оточний фактор, який може негативно впливати на здоров’я та розвиток дітей і підлітків. Синє світло, випромінюване LED-екранами цифрових пристроїв, пов’язане переважно з порушенням циркадних ритмів, погіршенням якості сну та негативним впливом на психічне та фізіологічне здоров’я молодого організму (Guindon et al., 2024).
Синє світло є частиною видимого електромагнітного спектра з довжиною хвилі приблизно 400–490 нм і фізіологічно відіграє важливу роль у регуляції біологічних ритмів організму. У природних умовах воно є значним стимулом, що забезпечує синхронізацію циркадних ритмів з денним світлом, підтримку бадьорості та нейробіхевіоральної активності. Проблематичною стає, проте, хронічна вечірня експозиція цифрових пристроїв, яка веде до супресії мелатоніну, затримки початку сну та порушення сонно-бадьорого циклу. У дітей і підлітків цей явище може мати більш виражені наслідки через процес нейровиробництва та вищу чутливість циркадної системи до світлових стимулів (Alam et al., 2024).
Сучасні наукові дані вказують на те, що хронічна експозиція синього світла може негативно впливати на якість сну, психічне здоров’я, когнітивну продуктивність та поведінкові звички дітей і підлітків. Значною проблемою є також виникнення хронодисрупції, тобто порушення синхронізації біологічних ритмів організму, що може призвести до денної втоми, емоційної дисрегуляції, порушень концентрації та мет
**Поведінкові та психічні наслідки експозиції синього світла **
Хронічна експозиція синього світла може значно впливати на поведінкове та психічне здоров’я дітей та підлітків. У період дитинства та підліткового віку відбувається інтенсивний нейропсихічний розвиток, причому недостача сну та порушення циркадіальних ритмів можуть негативно впливати на емоційну регуляцію, поведінку та психічний добробут молодої особи. Надмірне використання цифрових пристроїв у вечірні години пов’язане зі збільшеним випадком тривожних симптомів, депресивної симптоматики та погіршеної якості життя підлітків.
Порушення сонно-бодрого циклу одночасно може негативно впливати на увагу, робочу пам’ять, здатність навчання та шкільну продуктивність. Хронічна недостача сну асоціюється зі збільшеною денною втомою, зниженим концентрацією та емоційною дисрегуляцією. Значну роль також відіграє поведінкова гіперстимуляція центральної нервової системи, спричинена використанням соціальних мереж, ігор та цифрової взаємодії у вечірні години.
У підлітковій популяції також обговорюється проблематичне використання цифрових технологій, яке може призвести до виникнення maladaptive поведінкових звичок та погіршення гігієни сну. Надмірний час перед екраном асоціюється зі сидячим способом життя, зниженим фізичним активністю та обмеженням соціальних взаємодій у реальному середовищі. З точки зору громадського здоров’я, тому проблема синього світла та цифрової поведінки є значним детермінантом психічного та поведінкового здоров’я дітей та підлітків (Merín et al., 2024).
**Фізіологічні наслідки експозиції синього світла **
Хронічна експозиція синього світла може негативно впливати на кілька фізіологічних процесів організму дітей та підлітків. Порушення циркадіальних ритмів, спричинені вечірнім використанням цифрових пристроїв, впливає на гормональну регуляцію, метаболічні процеси, автономну нервову систему та енергетичну гомеостазу організму. У період дитинства та підліткового віку хронічна десинхронізація біологічних ритмів може мати більш виражений вплив через триваючий ріст та нейроендокринний розвиток організму.
Одним із найважливіших фізіологічних наслідків експозиції синього світла є пригнічення мелатоніну. Мелатонін відіграє важливу роль не лише у регуляції сну, а й у імуномодуляційних процесах, антиоксидантній захисті організму та регуляції метаболізму. Хронічне порушення регуляції мелатоніну може вторинно впливати на виробництво інших гормонів, включаючи кортизол та гормон росту. Порушення сну та хронічна недостача сну одночасно асоціюються зі збільшеним ризиком метаболічних дисрегуляцій, включаючи інсулінову резистентність, зміни енергетичного метаболізму та підвищений ризик ожиріння в педіатричній популяції. Недостаток сну може впливати на регуляцію апетиту через зміни рівнів лептину та греліну, що може призвести до збільшеного енергетичного споживання та порушення метаболічної рівноваги організму (Eto et al., 2023).
Сучасні дослідження також вказують на можливу асоціацію між хронодисрупцією та підвищеним окисним стресом, дисрегуляцією запальних процесів та порушенням автономної регуляції організму. Довгострокове порушення циркадіальних ритмів може негативно впливати на фізичне та психічне здоров’я підлітків і представляє значний фактор ризику в контексті профілактичної медицини та громадського здоров’я (Werner et al., 2025).
Важливою проблемою, пов’язаною з надмірним використанням цифрових пристроїв, є також цифрове втомлення очей, яке може проявлятися сухістю очей, розмитим зором, головними болями та очним втомленням. У останні роки також обговорюється можливий зв’язок між продовженим часом, проведеним перед екраном, та прогресією міопії у дітей та підлітків. Проблематика синього світла тому представляє значний виклик не лише для психічного та поведінкового здоров’я, а й для фізіологічного здоров’я молодого організму (Gregoire et al., 2023).
**Хронодисрупція як проблема громадського здоров’я **
Хронодисрупція представляє порушення синхронізації біологічних ритмів організму внаслідок зовнішніх екологічних та поведінкових факторів. У умовах цифрового суспільства серед найважливіших факторів хронодисрупції є надмірна вечірня експозиція синього світла, випромінюваного цифровими пристроями. Діти та підлітки представляють особливо вразливу групу через високий рівень використання цифрових технологій та триваючий нейроендокринний розвиток організму.
Хронічна десинхронізація циркадіальних ритмів може негативно впливати на фізичне, психічне та поведінкове здоров’я молодої особи. Порушення біологічних ритмів асоціюється зі зниженням якості сну, денною втомою, емоційною дисрегуляцією, порушеннями концентрації та підвищеним ризиком психічних розладів. Важливою проблемою є також виникнення так званого соціального джетлагу, що характеризується несупровідністю між біологічними ритмами організму та соціальними вимогами, особливо раннім початком шкільного навчання.
Експозиція синього світла, випромінюваного цифровими пристроями, у поточний час є значним поведінково-екологічним фактором, що впливає на здоров’я дітей та підлітків.
Зростаюча цифровізація повсякденного життя призводить до збільшення часу, проведеного перед екранами, причому значна частина використання цифрових пристроїв відбувається в вечірні години.
Сучасні наукові дані вказують на те, що хронічна вечірня експозиція синього світла може негативно впливати на циркадні ритми, якість сну, психічне здоров’я, когнітивну продуктивність та поведінкові звички молодої особи.
Важливим механізмом впливу синього світла є пригнічення мелатоніну та подальше порушення синхронізації біологічних ритмів організму. У дітей та підлітків хронічна дисрупція може мати більш виражені наслідки через триваючий нейровиробіток і підвищену чутливість циркадної системи до світлових стимулів. Проблематика синього світла одночасно пов’язана з ширшими фізіологічними та психічними наслідками, включаючи емоційну дисрегуляцію, денну втому, метаболічні зміни та погіршену психічну благополучність (Ricketts et al., 2022; Alam et al., 2024).
З точки зору громадського здоров’я синє світло представляє значний виклик у умовах цифрового суспільства. Профілактичні заходи мають включати підтримку гігієни сну, регулювання вечірньої експозиції цифрових пристроїв, освіту батьків та підтримку здорових поведінкових звичок у дітей та підлітків. У той же час необхідно здійснити подальші міждисциплінарні дослідження, спрямовані на довгострокові наслідки хронічної експозиції синього світла на здоров’я молодої популяції (Alam et al., 2024).
***Авторки: **
*Mgr. Simona Miškárová
Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, Lekárska fakulta UPJŠ, Košice
***prof. MUDr. Kvetoslava Rimárová CSc., **
Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, Lekárska fakulta UPJŠ, Košice
MVDr. Martina Hrubovčák Tejová
Ústav verejného zdravotníctva a hygieny, Lekárska fakulta UPJŠ, Košice
***MUDr. Dana Kluková **
Dermatovenerologická ambulancia ProCare KVP, Košice
Подяка
Роботу підтримують гранти KEGA 003UPJŠ-4/2024 Актуалізація та інновація навчальної програми Verejné zdravotníctvo у сфері профілактики хронічно непереносних захворювань та грант KEGA 0010UPJŠ-4/2024 Реалізація мультимедійних технологій у викладанні профілактичних інтервенцій у медичних та непрофесійних галузях.
**Список бібліографічних посилань **
ALAM, M. et al., 2024. Impacts of Blue Light Exposure From Electronic Devices on Circadian Rhythm and Sleep Disruption in Adolescent and Young Adult Students. Chronobiol Med. 6(1):10-14. ISSN 2635-9162. https://doi.org/10.33069/cim.2024.0004.
BLAZHKOVA, A. et al., 2025. Blue light from screen and depression – A review. Pol J Public Health. 135(1). 49-56. ISSN 0044-2011. doi: 10.12923/2083-4829/2025-0010.
BRYK, A. et al., 2022. Daytime Exposure to Blue Light Alters Cardiovascular Circadian Rhythms, Electrolyte Excretion and Melatonin Production. Pathophysiology. 29(1):118-133. ISSN 0928-4680. https://doi.org/10.3390/pathophysiology29010011.
DEPRATO, A. et al., 2025. Associations between light at night and mental health: A systematic review and meta-analysis. Science of The Total Environment. 974(1): 179188. ISSN 0048-9697. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2025.179188.
ETO, T. et al., 2023. Review on age-related differences i n non-visual effects of light: melatonin suppression, circadian phase shift and pupillary light reflex in children to older adults. Journal of Physiological Anthropology. 42(11):2-12. ISSN 1880-6805. https://doi.org/10.1186/s40101-023-00328-1.
GUINDON, G. et al., 2024. Turn off that night light! Light-at-night as a stressor for adolescents. Front. Neurosci. 18 (1):1451219. ISSN 1662-453X. https://doi.org/10.3389/fnins.2024.1451219.
GREGOIRE, A. C. et al., 2023. Blue Light Exposure: Ocular Hazards and Prevention – A Narrative Review. Ophthalmology. 12(1): 755-788. ISSN 0161-6420. https://doi.org/10.1007/s40123-023-00675-3.
HAMEED, A. A., ABED, M. A., TAHER, M. A., et al., 2025. The effect of smartphone blue light exposure on myopia progression in children and adolescents. International Journal of Ophthalmology Sciences, 7(1), 6–19. ISSN 2664-8539. https://doi.org/10.33545/26648520.2025.v7.i1a.23.
MERÍN, L. et al., 2024. Evaluation of the association between excessive screen use, sleep patterns and behavioral and cognitive aspects in preschool population. A systematic review. European Child and Adolescent Psychiatry. 33(1): 4097-4114. ISSN 1435-165X. https://doi.org/10.1007/s00787-024-02430-w.
MOYANO B. D., PARAÍSO,A. D., SOLA, Y, et al., 2022. Suitability of blue light filters for eye care. The European Physical Journal Plus, 137(7), 817. ISSN 2190-5444. https://doi.org/10.1140/epjp/s13360-022-03045-3.
NEITZ, A. et al., 2024. Toward an Indoor Lighting Solution for Social Jet Lag. Journal of Biological Rhythms. 39(5):502-507. ISSN 1552-4531. https://doi.org/10.1177/07487304241262918.
PAN, D. et al., 2023. Melanopsin - mediated optical entrainment regulates circadian rhythms in vertebrates. Commun Biol. 6(1): 1054. ISSN 2399-3642. doi: 10.1038/s42003-023-05432-7.
RICKETTS, E. et al., 2022. Electric lighting, adolescent sleep and circadian outcomes, and recommendations for improving light health. Sleep Medicine Reviews. 64 (1):101667. ISSN 1087-0792. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2022.101667.
SILVA, R. L. et al., 2026. Consequences of Screen Time on Sleep Quality in Children and Adolescents: A Scoping Review. Journal of Pediatric Health Care. 40(1):79-97. ISSN 1532-656X. https://doi.org/10.1016/j.pedhc.2025.08.005.
SILVANI, M. I., WERDER, R., PERRET, C. 2022. The influence of blue light on sleep, performance and wellbeing in young adults: A systematic review. Frontiers in Physiology, 13, 943108. ISSN 1664-042X. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.94310.
SPITSCHAN, M. et al., 2023. Human-Centric Lighting Research and Policy in the Melanopsin Age. Policy Insights from the Behavioral and Brain Sciences. 10 (2), 237-246. ISSN 2372-7330. https://doi.org/10.1177/2372732223119689.
WIDOME, R., et al. 2026. Today’s teens are sleeping less than ever before. University of Minnesota School of Public Health. Available at: https://twin-cities.umn.edu/news-events/todays-teens-are-sleeping-less-ever.
WERNER, A. et al., 2025. The two faces of blue light: From treating inflammation to causing oxidative stress in the skin. Biomedicine and Pharmacotherapy. 191(1): 118442. ISSN 1950-6007. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2025.118442.
WONG N, et al., 2022. A review of the current state of research on artificial blue light safety as it applies to digital devices. Heliyon. 8(8): e10282. ISSN 2405-8440. doi: 10.1016/j.heliyon.2022.e10282 .
YU, D. et al., 2024. The Impact of Social Media Use on Sleep and Mental Health in Youth: a Scoping Review. Current Psychiatry Reports. 26(1): 104-119. ISSN 1523-3812. https://doi.org/10.1007/s11920-024-01481-9.
