Виявлення окремих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів консультаційного центру здоров’я в Кошицях у 2022–2025 роках

Occurrence of selected cardiometabolic risk factors among clients of the health counselling centre in Košice in 2022 – 2025

Метою роботи було проаналізувати виявлення окремих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів базового Консультаційного центру здоров’я РУВЗ (Регіонального управління громадського здоров’я) з місцезнаходженням у Кошицях у 2022–2025 роках.

Робота мала характер ретроспективного описового аналізу вторинних агрегованих даних із річних звітів Управління громадського здоров’я Словацької Республіки, з частин, що стосуються РУВЗ з місцезнаходженням у Кошицях. Оцінювалися куріння, надмірна вага, ожиріння, підвищений виміряний артеріальний тиск, підвищена концентрація загального холестерину, підвищена виміряна концентрація глюкози та фізична активність.

Відмінності між річними вибірками та за окремими показниками також між чоловіками та жінками оцінювалися за допомогою критерію хі-квадрат Пірсона при рівні статистичної значущості p < 0,05.

У досліджуваний період до найчастіше виявлених факторів ризику належали підвищена концентрація загального холестерину, яка коливалася від 43,9 % до 51,2 %, та надмірна вага, присутня у 28,1 % до 35,5 % клієнтів. Підвищений виміряний артеріальний тиск був зареєстрований у 12,0 % до 30,8 % обстежених осіб. Міжрічні відмінності у виявленні куріння, надмірної ваги, ожиріння, підвищеного виміряного артеріального тиску, підвищеної концентрації загального холестерину та підвищеної виміряної концентрації глюкози були статистично значущими. Надмірна вага та підвищений виміряний артеріальний тиск частіше зустрічалися у чоловіків, тоді як підвищена концентрація загального холестерину в кілька років була частішою у жінок. Отримані дані вказують на часте виявлення модифікованих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів Консультаційного центру здоров’я в Кошицях та підтверджують важливість профілактичного консультування, скринінгу та втручань, спрямованих на корекцію способу життя. Ключові слова: холестерин, кардіометаболічні фактори ризику, артеріальний тиск, надмірна вага, Консультаційний центр здоров’я, профілактика.

Abstract: Cardiometabolic risk factors are important determinants of chronic non-communicable diseases, and their early identification is of considerable preventive importance.

The aim of this study was to analyse the occurrence of selected cardiometabolic risk factors among clients of the Basic Health Counselling Centre of the Regional Public Health Authority based in Košice in 2022 – 2025.

The study was designed as a retrospective descriptive analysis of secondary aggregated data obtained from the annual reports of the Public Health Authority of the Slovak Republic, specifically from the sections concerning the Regional Public Health Authority based in Košice. The assessed factors included smoking, overweight, obesity, elevated measured blood pressure, increased total cholesterol concentration, elevated measured glucose concentration, and physical activity.

Differences among annual samples and, for selected indicators, between men and women were evaluated using Pearson’s chi-square test at a significance level of p < 0,05.

During the observed period, the most frequently identified risk factors were increased total cholesterol concentration, ranging from 43.9% to 51.2%, and overweight, present in 28.1% to 35.5% of clients. Elevated measured blood pressure was recorded in 12.0% to 30.8% of examined individuals. Year-to-year differences in the occurrence of smoking, overweight, obesity, elevated measured blood pressure, increased total cholesterol concentration, and elevated measured glucose concentration were statistically significant. Overweight and elevated measured blood pressure occurred more frequently in men, whereas increased total cholesterol concentration was more common in women in several years. The findings indicate a frequent occurrence of modifiable cardiometabolic risk factors among clients of the Health Counselling Centre in Košice and support the importance of preventive centions. Key words: cholesterol, cardiometabolic risk factors, blood pressure, overweight, Health Counselling Centre, prevention

Вступ

Кардіометаболічні захворювання становлять значну групу хронічних неінфекційних хвороб, які спричиняють захворюваність та смертність дорослого населення. У їх розвитку бере участь кілька модифікованих факторів ризику, насамперед надмірна вага та ожиріння, підвищений артеріальний тиск, порушення метаболізму глюкози, дисліпідемія, куріння та недостатня фізична активність. Зазначені фактори часто накопичуються, причому їх одночасна присутність може підвищувати ймовірність виникнення атеросклеротичних серцево-судинних захворювань та цукрового діабету 2-го типу (ЦД 2-го типу) (Fahed et al., 2022; Rus et al., 2023).

Особливе значення у формуванні кардіометаболічного ризику має підвищена маса тіла. Надмірна вага та ожиріння пов’язані з частішим виявленням підвищеного артеріального тиску, дисліпідемії та порушень метаболізму глюкози. Ступінь ризику при цьому залежить не лише від загальної маси тіла, але й від розподілу жирової тканини, насамперед від наявності абдомінального ожиріння (Swarup et al., 2024; Fahed et al., 2022). Накопичення метаболічних та серцево-судинних відхилень є типовим також для метаболічного синдрому (МС), який є клінічно значущим показником підвищеного ризику серцево-судинних захворювань та ЦД 2-го типу (Fahed et al., 2022; Alberti et al., 2009).

Виявлення окремих кардіометаболічних факторів ризику залежить від біологічних, поведінкових та соціальних детермінант. До найважливіших належать вік, стать, маса тіла, харчові звички, рівень фізичної активності, куріння та інші характеристики способу життя. Відмінності можна спостерігати між чоловіками та жінками, а також між віковими групами, причому зі збільшенням віку, як правило, зростає виявлення кількох метаболічних та серцево-судинних відхилень (Goddard et al., 2025; Islam et al., 2024; Swarup et al., 2024).

Метою роботи було проаналізувати виявлення окремих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів базового Консультаційного центру здоров’я РУВЗ з місцезнаходженням у Кошицях у 2022–2025 роках. Оцінювалися куріння, надмірна вага, ожиріння, підвищений виміряний артеріальний тиск, підвищена концентрація загального холестерину та підвищена виміряна концентрація глюкози. Частиною роботи було також описове оцінювання даних про фізичну активність. Досліджувані показники були порівняні між окремими річними вибірками та за статтю.

Методика

Робота мала характер ретроспективного описового аналізу вторинних агрегованих даних. Аналізувалися дані про клієнтів базового Консультаційного центру здоров’я Регіонального управління громадського здоров’я з місцезнаходженням у Кошицях за 2022–2025 роки. Джерелом даних були відповідні частини річних звітів Управління громадського здоров’я Словацької Республіки за окремі досліджувані роки, які містили дані про діяльність РУВЗ з місцезнаходженням у Кошицях (Управління громадського здоров’я Словацької Республіки, річні звіти за 2022–2025 роки).

Оцінювалися дані про куріння, надлишкову вагу, ожиріння, підвищені виміряні значення артеріального тиску, підвищену концентрацію загального холестерину, підвищену виміряну концентрацію глюкози та рівень фізичної активності. Відносні частоти були взяті з вихідних документів або розраховані з кількості клієнтів, для яких був доступний відповідний показник. З огляду на різну доступність даних, кількість оцінених клієнтів відрізнялася між окремими показниками та роками.

Категоризація досліджуваних показників ґрунтувалася на граничних значеннях, зазначених у вихідних документах. Надлишкова вага була визначена як ІМТ 25,0 – 29,9 кг/м², а ожиріння – як ІМТ ≥ 30,0 кг/м². Підвищеним виміряним значенням артеріального тиску вважався систолічний артеріальний тиск ≥ 140 мм рт. ст. та/або діастолічний артеріальний тиск ≥ 90 мм рт. ст. Підвищеною концентрацією загального холестерину вважалося значення ≥ 5,2 ммоль/л, а підвищеною виміряною концентрацією глюкози – значення ≥ 6,0 ммоль/л. Оскільки не було доступних даних про стан натще, тип біологічного матеріалу або умови вимірювання, підвищена виміряна концентрація глюкози не інтерпретувалася як діагностичний критерій переддіабету або цукрового діабету.

Вихідні дані походили з профілактичних оглядів, проведених у базовій Консультації здоров’я та в рамках мобільних профілактичних заходів РУВЗ з місцезнаходженням у Кошицях. Відмінності в частках клієнтів з окремими досліджуваними показниками між річними вибірками та за окремими показниками також між чоловіками та жінками оцінювалися за допомогою критерію хі-квадрат Пірсона. Рівень статистичної значущості був встановлений на рівні p < 0,05.

Результати

У 2022 – 2025 роках у клієнтів базової Консультації здоров’я досліджувалися окремі поведінкові, антропометричні, клінічні та біохімічні фактори ризику. Кількість оцінених осіб відрізнялася між окремими показниками та роками залежно від обсягу проведених обстежень та анкетування.

Куріння зазначали у 2022 році загалом 106 з 951 опитаних клієнтів (11,1 %), у 2023 році 227 з 983 клієнтів (23,1 %), у 2024 році 105 з 898 клієнтів (11,7 %) та у 2025 році 249 з 989 клієнтів (25,2 %). Найнижча частка курців була зафіксована у 2022 році, а найвища – у 2025 році. Відмінності в частці курців між окремими річними вибірками були статистично значущими (p < 0,001) (Табл. 1).

Надлишкова вага, визначена як ІМТ 25,0 – 29,9 кг/м², була у 2022 році виявлена у 320 з 951 обстежених клієнтів (33,6 %), у 2023 році у 259 з 922 клієнтів (28,1 %), у 2024 році у 266 з 842 клієнтів (31,6 %) та у 2025 році у 335 з 943 клієнтів (35,5 %). Найнижча частка клієнтів з надлишковою вагою була зафіксована у 2023 році, а найвища – у 2025 році. Відмінності між річними вибірками були статистично значущими (p = 0,005).

Ожиріння, визначене як ІМТ ≥ 30,0 кг/м², було у 2022 році зафіксовано у 140 з 951 клієнтів (14,7 %), у 2023 році у 223 з 922 клієнтів (24,2 %) та у 2025 році у 151 з 943 клієнтів (16,0 %). У 2024 році у вихідних даних була зазначена нульова кількість клієнтів з ожирінням. Відмінності в частці клієнтів з ожирінням між досліджуваними роками були статистично значущими (p < 0,001) (Табл. 1).

Підвищене виміряне значення артеріального тиску було у 2022 році зафіксовано у 289 з 938 обстежених клієнтів (30,8 %), у 2023 році у 111 з 926 клієнтів (12,0 %), у 2024 році у 195 з 873 клієнтів (22,3 %) та у 2025 році у 263 з 980 клієнтів (26,8 %). Найвища частка була зафіксована у 2022 році, а найнижча – у 2023 році. У наступні два роки частка клієнтів з підвищеним виміряним значенням артеріального тиску знову зросла. Відмінності між окремими річними вибірками були статистично значущими (p < 0,001) (Табл. 1).

Підвищена концентрація загального холестерину ≥ 5,2 ммоль/л належала протягом усього досліджуваного періоду до найчастіше зафіксованих кардіометаболічних факторів ризику. У 2022 році вона була виявлена у 361 з 821 обстеженого клієнта (44,0 %), у 2023 році у 456 з 891 клієнта (51,2 %), у 2024 році у 382 з 871 клієнта (43,9 %) та у 2025 році у 445 з 975 клієнтів (45,6 %). Найвища частка була зафіксована у 2023 році, а найнижча – у 2024 році. Відмінності між досліджуваними річними вибірками були статистично значущими (p = 0,006) (Табл. 1).

Виміряна концентрація глюкози ≥ 6,0 ммоль/л була у 2022 році виявлена у 91 з 609 обстежених клієнтів (14,9 %), у 2023 році у 155 з 451 клієнта (34,4 %), у 2024 році у 218 з 546 клієнтів (39,9 %) та у 2025 році у 24 з 576 клієнтів (4,2 %). Найвища частка була зафіксована у 2024 році, а найнижча – у 2025 році. Відмінності в частці клієнтів з виміряною концентрацією глюкози ≥ 6,0 ммоль/л між річними вибірками були статистично значущими (p < 0,001) (Табл. 1).

Дані про фізичну активність були доступні для 212 респондентів у 2022 році, 426 у 2023 році, 222 у 2024 році та 10 у 2025 році. У 2022 році найчастіше зазначалася рекреаційна фізична активність, яку декларували 56,6 % респондентів (n = 120), і так само у 2023 році, коли її вказали 60,6 % респондентів (n = 258). У 2024 році найчастіше зазначалася регулярна фізична активність, а саме у 70,7 % респондентів (n = 157). Розподіл респондентів за рівнем фізичної активності статистично значуще відрізнявся між 2022 – 2024 роками (p < 0,001).

У 2025 році не зазначали жодної фізичної активності 50,0 % респондентів (n = 5), рекреаційну активність – 40,0 % (n = 4) та регулярну активність – 10,0 % (n = 1). З огляду на низьку кількість респондентів, дані за цей рік не були включені до статистичного порівняння (Табл. 1).

Табл. 1 Поширеність окремих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів базової Консультації здоров’я у 2022 – 2025 роках (Опрацьовано за річними звітами УВЗ СР за 2022 – 2025 роки, частини РУВЗ Кошице)

χ² - критерій хі-квадрат Пірсона; ІМТ – індекс маси тіла; АТ – артеріальний тиск; Примітка: ¹ Дані про фізичну активність за 2025 рік базуються лише на 10 респондентах, тому не були включені до критерію хі-квадрат Пірсона; p-значення стосується порівняння 2022 – 2024 років.

Частки окремих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів базової Консультації здоров’я у 2022 – 2025 роках зображені на Рис. 1. Протягом усього досліджуваного періоду найвища частка була зафіксована при підвищеній концентрації загального холестерину, яка коливалася від 43,9 % до 51,2 %. Надлишкова вага також належала до найчастіше виявлених факторів ризику; після зниження у 2023 році її частка в наступні роки знову зросла. Частка курців та клієнтів з підвищеним виміряним значенням артеріального тиску між окремими річними вибірками коливалася без чіткого лінійного тренду (Рис. 1).

Рис. 1 Частки окремих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів базової Консультації здоров’я у 2022 – 2025 роках [

](https://prohuman.sk/files/images/obr1_7.popup_800.png) Джерело: Опрацьовано за річними звітами УВЗ СР за 2022 – 2025 роки, частини РУВЗ Кошице.

У 2022 – 2025 роках частка курців між чоловіками та жінками статистично значуще не відрізнялася. У 2025 році частка курців була чисельно вищою у чоловіків, ніж у жінок (27,0 % порівняно з 23,9 %), однак відмінність не була статистично значущою (p = 0,276) (Рис. 2).

У всіх досліджуваних роках надмірна вага була статистично значуще частішою у чоловіків, ніж у жінок. Частка чоловіків із надмірною вагою коливалася від 39,3 % до 42,6 %, тоді як у жінок — від 24,5 % до 32,9 %. Найбільша різниця між статями була зафіксована у 2023 році, коли надмірну вагу виявили у 40,3 % чоловіків та 24,5 % жінок (Рис. 2).

Підвищений виміряний артеріальний тиск протягом усього досліджуваного періоду був частішим у чоловіків. У 2022–2024 роках він був статистично значуще частішим у чоловіків, ніж у жінок (p < 0,001). У 2025 році частка чоловіків із підвищеним виміряним артеріальним тиском була вищою, ніж частка жінок (29,9 % проти 24,8 %), однак різниця не була статистично значущою (p = 0,078) (Рис. 2).

У 2022 та 2025 роках частка клієнтів із підвищеною концентрацією загального холестерину була статистично значуще вищою у жінок, ніж у чоловіків (p < 0,001). У 2023 та 2024 роках частка жінок із підвищеною концентрацією загального холестерину також була вищою, однак різниці не були статистично значущими (у 2023 році p = 0,114; у 2024 році p = 0,104) (Рис. 2).

***Рис. 2 Поширеність окремих факторів ризику за статтю у 2022–2025 роках ** [

](https://prohuman.sk/files/images/obr2_5.popup_800.png) Джерело: Опрацьовано за річними звітами ÚVZ SR за 2022–2025 роки, частини RÚVZ Košice.

Дискусія

Консультації з питань здоров’я є одним із засобів реалізації первинної профілактики хронічних неінфекційних захворювань. За допомогою профілактичних оглядів та індивідуального консультування вони дозволяють орієнтовно виявити окремі поведінкові, антропометричні, клінічні та біохімічні фактори ризику. Отримані таким чином дані можуть сприяти ранньому виявленню осіб із підвищеним кардіометаболічним ризиком та проведенню втручань, спрямованих на корекцію способу життя. Однак при інтерпретації результатів необхідно враховувати вибірковий характер сукупності, оскільки клієнти консультацій з питань здоров’я не є репрезентативною вибіркою населення.

В аналізованій сукупності у 2022–2025 роках до найчастіше зареєстрованих факторів ризику належали підвищена концентрація загального холестерину та надмірна вага. Результати вказують на важливість профілактичної оцінки маси тіла, ліпідного обміну та інших кардіометаболічних показників.

Поширеність кардіометаболічних факторів ризику відрізняється між популяціями та часовими періодами. Sacramento-Pacheco та ін. (2025) у систематичному огляді вказали на значну гетерогенність поширеності надмірної ваги, гіперхолестеринемії, гіпертензії та інших серцево-судинних факторів ризику в країнах Європейського Союзу. Відмінності між дослідженнями були пов’язані, окрім географічних та популяційних характеристик, також із методологією збору даних та використаними визначеннями. Гетерогенність результатів підкреслює необхідність довгострокового спостереження, заснованого на єдиних визначеннях та стандартизованому зборі даних.

Проаналізовані дані походили від клієнтів базової Консультації з питань здоров’я та учасників мобільних профілактичних заходів. Виявлені відмінності тому характеризують окремі річні сукупності і не можуть інтерпретуватися як зміни факторів ризику в одних і тих самих осіб. Вихідні документи не дозволяли ідентифікувати окремих клієнтів або перевірити їхню можливу повторну участь в обстеженнях. Результати могли бути вплинуті різним складом сукупностей, обсягом проведених обстежень та методологією збору даних. Часові зміни кардіометаболічних факторів ризику оцінювали також Ostrihoňová та ін. (2017) у загальнословацькому аналізі клієнтів консультацій з питань здоров’я. У період 2003–2012 років вони зафіксували зростання віково-стандартизованої поширеності метаболічного синдрому (МС), абдомінального ожиріння та підвищених триацилгліцеридів. Оскільки представлений аналіз не дозволяв вікової стандартизації або оцінки МС як цілого, відмінності між 2022–2025 роками не можна інтерпретувати як продовження зазначеного тренду, а лише як відмінності між окремими річними сукупностями клієнтів.

Підвищена концентрація загального холестерину протягом усього досліджуваного періоду була найчастіше зареєстрованим фактором ризику. У всі роки частка клієнтів із цим показником була вищою у жінок, ніж у чоловіків, причому статистично значущі відмінності були виявлені у 2022 та 2025 роках. Оскільки не були доступні дані про віковий склад клієнтів за статтю, неможливо оцінити, якою мірою ці відмінності могли бути зумовлені віком або іншими характеристиками сукупності. Крім того, загальний холестерин є лише базовим показником ліпідного обміну. Для більш комплексної оцінки кардіометаболічного ризику було б доцільно доповнити концентрації холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та триацилгліцеридів.

Зв’язок між харчовими звичками та порушеннями ліпідного обміну підтверджує систематичний огляд Mambrini та ін. (2023). В одній із включених проспективних когорт особи з високим споживанням ультра-оброблених продуктів мали на 28 % вищий ризик ізольованої гіперхолестеринемії та на 38 % вищий ризик змішаної гіперліпідемії порівняно з особами з низьким споживанням. Ці результати підтверджують важливість оцінки харчових звичок у клієнтів із підвищеною концентрацією загального холестерину. Swarup та ін. (2024) водночас зазначають, що оцінка МС включає, окрім артеріального тиску та глюкози, також оцінку триацилгліцеридів та холестерину ЛПВЩ.

Надмірна вага була присутня приблизно у третини обстежених клієнтів і в усіх досліджуваних роках зустрічалася частіше у чоловіків. Підвищена маса тіла належить до значних модифікованих факторів кардіометаболічного ризику та пов’язана з порушеннями метаболізму глюкози, несприятливим ліпідним профілем та підвищеним артеріальним тиском. Swarup та ін. (2024) зазначають, що центральне ожиріння належить до основних компонентів МС і пов’язане з розвитком інсулінорезистентності, гіпертензії та дисліпідемії.

Однак сам по собі індекс маси тіла (ІМТ) може недостатньо точно відображати кардіометаболічний ризик. Rakhmat та ін. (2022) у мета-аналізі 24 поперечних досліджень, що включали 75 201 дорослого, виявили, що особи з нормальним ІМТ, але підвищеним відсотком жирової тканини, мали порівняно з особами з нормальним ІМТ та нормальним відсотком жирової тканини в 1,60 раза вищу ймовірність гіпертензії, в 1,50 раза вищу ймовірність дисліпідемії та в 1,72 раза вищу ймовірність цукрового діабету. Ці висновки підтверджують доцільність доповнення оцінки ІМТ показниками кількості та розподілу жирової тканини.

Зв’язок між масою тіла, фізичною активністю та метаболічним ризиком підтверджують також результати Kovács та ін. (2024), які проаналізували дані з трьох хвиль Європейського опитування про стан здоров’я в одинадцяти країнах Європейського Союзу. Їхні висновки вказали на зв’язки ІМТ та фізичної активності з поширеністю цукрового діабету та іншими характеристиками способу життя. Однак пряме порівняння з результатами представленого аналізу є обмеженим, оскільки дані EHIS походили з популяційного опитування, а кілька показників базувалися на самооцінці респондентів.

Виявлення ожиріння відрізнялося між окремими річними вибірками. У 2024 році у вихідних даних не було зазначено жодного клієнта з ожирінням. Цей показник слід інтерпретувати обережно, оскільки він може відображати відмінності в обліку або звітності даних, а не реальну відсутність ожиріння в даній вибірці. Для подальших аналізів тому важливо забезпечити єдину категоризацію ІМТ та узгоджений спосіб звітності даних у всіх досліджуваних періодах.

Підвищений виміряний артеріальний тиск був у всі досліджувані роки частішим у чоловіків, причому в 2022–2024 роках відмінності між чоловіками та жінками були статистично значущими. Згідно з даними World Heart Federation за 2019 рік, у Словаччині поширеність гіпертензії була вищою у чоловіків, ніж у жінок. Однак ці популяційні дані не можна безпосередньо порівнювати з результатами представленого аналізу, оскільки в Консультації здоров'я йшлося про одноразове скринінгове вимірювання у вибірковій сукупності клієнтів. Згідно з рекомендаціями European Society of Hypertension, діагноз гіпертензії встановлюється на основі повторно виміряних офісних значень систолічного артеріального тиску ≥ 140 мм рт. ст. та/або діастолічного артеріального тиску ≥ 90 мм рт. ст. (Mancia et al., 2023). Тому одноразово виявлене підвищене значення має передусім скринінгове значення і має призводити до рекомендації повторного вимірювання або подальшого обстеження.

Частка курців відрізнялася між досліджуваними роками, причому найвищі значення були зафіксовані у 2023 та 2025 роках. Хоча у всі роки вона була чисельно вищою у чоловіків, відмінності між статями не були статистично значущими. Куріння є значним поведінковим фактором ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань. Gallucci та співавт. (2020) зазначають, що воно підвищує серцево-судинний ризик через окислювальний стрес, запальні процеси, порушення функції тромбоцитів та несприятливий вплив на вазомоторну функцію. Тому отримані дані обґрунтовують включення коротких інтервенцій, спрямованих на відмову від куріння, до профілактичного консультування.

Частка клієнтів із виміряною концентрацією глюкози ≥ 6,0 ммоль/л суттєво відрізнялася між річними вибірками. Скринінгова оцінка метаболізму глюкози є важливою, особливо в осіб із надмірною вагою, ожирінням або підвищеним виміряним артеріальним тиском. Mahrouseh та співавт. (2021) на основі трьох хвиль Європейського опитування про здоров'я за 2009, 2014 та 2019 роки зафіксували зростання поширеності задекларованого цукрового діабету в Словаччині. Однак пряме порівняння з результатами представленого аналізу неможливе, оскільки в аналізованій вибірці не були відомі стан натще, тип біологічного матеріалу, попередній діагноз та інші клінічні дані. Тому частку клієнтів із виміряною концентрацією глюкози ≥ 6,0 ммоль/л не можна інтерпретувати як поширеність переддіабету або цукрового діабету. Це скринінговий показник, який потребує подальшого підтвердження стандартизованим лабораторним дослідженням.

Дані про фізичну активність доповнювали інформацію про поведінкові характеристики клієнтів. У 2022 та 2023 роках найчастіше вказувалася рекреаційна фізична активність, тоді як у 2024 році переважала регулярна активність. Відмінності між роками могли бути зумовлені різною кількістю та складом респондентів, а також способом визначення фізичної активності. Дані за 2025 рік базувалися лише на десяти респондентах, тому їх не можна достовірно порівнювати з попередніми роками. Практичне значення визначення фізичної активності полягає передусім у можливості цілеспрямованої освіти, спрямованої на підвищення рухової активності, зниження маси тіла та загальну корекцію способу життя.

Результати підтверджують доцільність моніторингу окремих факторів ризику навіть у випадках, коли недоступні всі дані, необхідні для оцінки метаболічного синдрому. Miláček та співавт. (2021) вказали на те, що підвищене кардіометаболічне навантаження може виникати також в осіб, які не відповідають критеріям МС. Noubiap та співавт. (2026) водночас підкреслюють значення кумуляції кількох факторів ризику. В умовах Консультації здоров'я тому обґрунтовано приділяти увагу також ізольованому виявленню надмірної ваги, підвищеного виміряного артеріального тиску, підвищеної концентрації загального холестерину або підвищеної виміряної концентрації глюкози.

До основних обмежень роботи належать використання вторинних агрегованих даних, поперечний характер річних вибірок та різна доступність даних за окремими показниками. Незважаючи на ці обмеження, результати документують часте виявлення модифікованих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів базової Консультації здоров'я. Таким чином, Консультації здоров'я можуть відігравати значну роль у їхньому скринінговому виявленні, наданні індивідуалізованого консультування та рекомендації подальшого обстеження особам із виявленими відхиленнями.

Висновок

Аналіз даних за 2022–2025 роки вказав на значну поширеність кількох модифікованих кардіометаболічних факторів ризику у клієнтів базової Консультації здоров'я РУВЗ з місцезнаходженням у Кошицях. Результати водночас показали відмінності між окремими річними вибірками, що підкреслює потребу в єдиному та систематичному запису досліджуваних показників.

Отримані знання можна використати при плануванні профілактичних заходів, цілеспрямованій освіті клієнтів та при своєчасному направленні на подальше фахове обстеження. З огляду на характер проаналізованих даних, висновки стосуються виключно обстежених вибірок клієнтів і не дозволяють оцінювати популяційний тренд або стан кардіометаболічного ризику в усьому населенні Кошиць.

Автори:

Mgr. Andrea Houžvičková, PhD. prof. Mgr. MUDr. Erik Dorko, PhD., MPH, MBA Інститут громадського здоров'я та гігієни, УПЙШ Медичний факультет у Кошицях

Робота була підтримана грантовими проектами KEGA Міністерства освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки № 001UPJŠ-4/2024 та № 003UPJŠ-4/2024.

Список бібліографічних посилань

ALBERTI, K. G. M. M., et al. Harmonizing the metabolic syndrome: A joint interim statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention; National Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; and International Association for the Study of Obesity. Circulation. 2009. 120 (16): 1640–1645.

FAHED, G., et al. Metabolic syndrome: Updates on pathophysiology and management in 2021. International Journal of Molecular Sciences. 2022. 23 (2): 786.

GALLUCCI, G., et al. Cardiovascular risk of smoking and benefits of smoking cessation. Journal of Thoracic Disease. 2020. 12 (7): 3866–3876.

GODDARD, G., et al. Metabolic syndrome in older adults: Through the lens of Institute for Healthcare Improvement’s (IHI) 4Ms Framework and social determinants of health. Life. 2025. 15 (9): 1370.

ISLAM, M. S., et al. The interplay of factors in metabolic syndrome: Understanding its roots and complexity. Molecular Medicine. 2024. 30 (1): 279.

KOVÁCS, N., et al. Lifestyle and metabolic risk factors, and diabetes mellitus prevalence in European countries from three waves of the European Health Interview Survey. Scientific Reports. 2024. 14 (1): 11623.

MAHROUSEH, N., et al. Diabetes mellitus and associated factors in Slovakia: Results from the European Health Interview Survey 2009, 2014, and 2019. Nutrients. 2021. 13 (7): 2156.

MAMBRINI, S. P. et al. 2023. Ultra-Processed Food Consumption and Incidence of Obesity and Cardiometabolic Risk Factors in Adults: A Systematic Review of Prospective Studies. Nutrients. 15(11), 2583. DOI: 10.3390/nu15112583.

MANCIA, G., et al. 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Journal of Hypertension. 2023. 41 (12): 1874–2071.

MILÁČEK, D., et al. A considerable proportion of metabolic syndrome-free adults from Bratislava Region, Slovakia, display an increased cardiometabolic burden. Canadian Journal of Physiology and Pharmacology. 2021. 99 (9): 974–982.

NOUBIAP, J. J., et al. Worldwide trends in metabolic syndrome from 2000 to 2023: A systematic review and modelling analysis. Nature Communications. 2026. 17 (1): 573.

OSTRIHOŇOVÁ, T., et al. Prevalence and trends of metabolic syndrome in Slovakia during the period of 2003–2012. Central European Journal of Public Health. 2017. 25 (4): 313–320.

ÚRAD VEREJNÉHO ZDRAVOTNÍCTVA SLOVENSKEJ REPUBLIKY. Річний звіт про діяльність органів громадського здоров'я Словацької Республіки за окремими галузями громадського здоров'я за 2022 рік [онлайн]. Братислава: Управління громадського здоров'я Словацької Республіки. [цит. 2026-07-10]. Доступно за посиланням: https://www.uvzsr.sk/documents/d/uvz/vs_ruvz_v_sr_2022

ÚRAD VEREJNÉHO ZDRAVOTNÍCTVA SLOVENSKEJ REPUBLIKY. Річний звіт про діяльність органів громадського здоров'я Словацької Республіки за окремими галузями громадського здоров'я за 2023 рік [онлайн]. Братислава: Управління громадського здоров'я Словацької Республіки. [цит. 2026-07-10]. Доступно за посиланням: https://www.uvzsr.sk/documents/d/uvz/vs-ruvz-za-rok-2023-final-pdf

ÚRAD VEREJNÉHO ZDRAVOTNÍCTVA SLOVENSKEJ REPUBLIKY. Річний звіт про діяльність органів громадського здоров'я Словацької Республіки за окремими галузями громадського здоров'я за 2024 рік [онлайн]. Братислава: Управління громадського здоров'я Словацької Республіки. [цит. 2026-07-10]. Доступно за посиланням: https://www.uvzsr.sk/documents/d/uvz/vs-ruvz-za-rok-2024-pdf

ÚRAD VEREJNÉHO ZDRAVOTNÍCTVA SLOVENSKEJ REPUBLIKY. Річний звіт про діяльність органів громадського здоров'я Словацької Республіки за окремими галузями громадського здоров'я за 2025 рік [онлайн]. Братислава: Управління громадського здоров'я Словацької Республіки. [цит. 2026-07-10]. Доступно за посиланням: https://www.uvzsr.sk/documents/d/uvz/vs-ruvz-za-rok-2025-pdf

RAKHMAT, I. I. et al. 2022. Cardiometabolic risk factors in adults with normal weight obesity: A systematic review and meta-analysis. Clinical Obesity. 12(4), e12523. DOI: 10.1111/cob.12523.

RUS, M., et al. Prevalence and risk factors of metabolic syndrome: A prospective study on cardiovascular health. Medicina. 2023. 59 (10): 1711.

SACRAMENTO-PACHECO, J., et al. Prevalence of cardiovascular risk factors among adults in the European Union: A systematic review with meta-analysis. Journal of Clinical Medicine. 2025. 14 (16): 5752.

SWARUP, S., et al. Metabolic syndrome. In: StatPearls [онлайн]. Острів Скарбів (Флорида): StatPearls Publishing, 2024. [цит. 2026-07-10]. Доступно за посиланням: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459248/

WORLD HEART FEDERATION. Slovakia: Cardiovascular health data & statistics. World Heart Observatory [онлайн]. [без року] [цит. 2026-07-10]. Доступно за посиланням: https://world-heart-federation.org/world-heart-observatory/countries/slovakia/.