Значення освіти соціальних працівників у проблематиці цивілізаційних захворювань

Вступ

Постійне зростання кількості цивілізаційних захворювань та необхідність їх комплексного вирішення вимагають обов'язкової освіти соціальних працівників у сфері цивілізаційних захворювань (Belovičová, 2019). Соціальна робота повинна реагувати на виклики у сфері освіти з огляду на основні національні проблеми охорони здоров'я, спричинені старінням населення, хронічними станами, а також виникненням і повторною появою глибокої нерівності у сфері здоров'я, що є наслідком соціальної несправедливості. У відповідь на ці виклики соціальна робота повинна розширювати свою практику настільки, щоб зосередитися конкретно на покращенні догляду за клієнтами (Browne, Keefe, Ruth, 2017). Велика увага приділяється потребі подальшої освіти в соціальній роботі у сфері громадського здоров'я, профілактики та здоров'я населення (Ruth, 2015).

На початку дослідження – значення освіти соціальних працівників

На самому початку нашого дослідження нашою метою було знайти конкретну інформацію щодо освіти соціальних працівників у проблематиці цивілізаційних захворювань як вдома, так і за кордоном. Найперше ми звернулися до освітніх установ, а саме до Інституту післядипломної освіти соціальних працівників та Асоціації освітян соціальної роботи. В Інституті післядипломної освіти соціальних працівників наразі не проводиться жоден акредитований курс у сфері проблематики цивілізаційних захворювань. Однак ця установа не виключила можливість того, що в майбутньому займатиметься цією проблематикою, з огляду на світовий розмах цивілізаційних захворювань та потребу в освіті соціальних працівників у цій галузі, яку необхідно вирішувати. Асоціація освітян соціальної роботи не змогла надати нам жодної релевантної інформації. Вони не знають установ, від дослідницьких до освітніх, які б займалися цією проблематикою. Далі ця установа зазначила, що питаннями цивілізаційних хвороб у контексті соціальної роботи займається лише VŠZaSP sv. Alžbety. На основі твердження цієї асоціації ми з'ясували, що 15 листопада 2019 року в Михайлівцях на базі цього вищого навчального закладу відбулася VI Міжнародна наукова конференція «Медико-соціальні та сестринські аспекти цивілізаційних захворювань», де розглядалася дана проблематика.

Цієї конференції взяли участь 200 учасників, а саме: викладачі вищих навчальних закладів з VŠZaSP sv. Alžbety v Bratislave, LFUK v Bratislave, LFUPJŠ v Košiciach, SZÚ v Bratislave, Trnavskej univerzity, Prešovskej univerzity, Karlovej univerzity a Husitskej Teologickej fakulty v Prahe, лікарі, медичні сестри, соціальні працівники, наукові співробітники, нутриціологи, фізіотерапевти, фахівці з громадського здоров’я. На конференції також прозвучали доповіді закордонних доповідачів з Польщі та України (Belovičová, Vansáč, 2019). Із закордонних доповідачів у межах нашого дослідження ми звернулися до доц. MUDr. Ivan Mironyuka PhD. з Ужгорода, який люб’язно надав нам релевантну інформацію до теми нашого дослідження щодо проблематики цивілізаційних захворювань. Певний час він працював у робочій групі Міністерства охорони здоров’я України з питань кадрової політики у сфері охорони здоров’я, яка запропонувала запровадження нової спеціалізації в Україні, а саме соціального працівника у сфері охорони здоров’я. Цю пропозицію український уряд поки що не прийняв. Ця тема, на його думку, мало обговорюється. Він схиляється до думок інших експертів, які стверджують, що участь соціальних працівників у системі охорони здоров’я в майбутньому буде надалі зростати та розширюватися. Залучення соціальних працівників як членів мультидисциплінарних реабілітаційних команд у медичних закладах, запровадження робочих місць соціальних працівників на повну ставку в медичних закладах наркологічного, психіатричного, туберкульозного профілю вже сьогодні є повсякденною практикою, і в майбутньому це пошириться лише на інші спеціалізації та загальні клінічні установи. Тому сьогодні необхідно змінити підходи до підготовки соціальних працівників у створенні системи освіти соціальних працівників, що стосуються спеціалізацій клінічної та медичної соціальної роботи з практичним навчанням у медичних закладах. Сильним викликом для систем охорони здоров’я та громадського здоров’я є збагачення навчання соціальних працівників у вищих навчальних закладах у сфері цивілізаційних захворювань. У Чеській Республіці ми звернулися до освітньої установи MOUSOU, яка надає акредитовані курси для соціальних працівників, проте, як і Інститут післядипломної освіти соціальних працівників у Словаччині, вони не мають такого типу курсу для соціальних працівників у сфері цивілізаційних захворювань. Далі ми звернулися до двох громадських об’єднань. Першим вибором був Zväz postihnutých civilizačnými ochoreniami SR, вони зазначили, що наразі не зацікавлені у навчанні своїх працівників з проблематики цивілізаційних захворювань, з огляду на те, що мають мінімум працівників, які мають освіту за фахом соціальна робота, та брак фінансів з боку держави та спонсорів. Попри всі ці обставини, вони вважають таку форму навчання необхідною. Таке навчання могло б розширити горизонти їхніх працівників, які б згодом могли якісніше навчати своїх клієнтів, що страждають на цивілізаційні захворювання. У Чеській Республіці громадське об’єднання Civilky повідомило нам, що вони також не зустрічалися з навчанням соціальних працівників з даної проблематики, проте вважають таке навчання особливо корисним для клієнтів, які страждають на цивілізаційні захворювання. Наші спроби отримати релевантну інформацію не оминули й університети, зокрема FSVaZ UKF v Nitre та Jihočeská univerzita České Budějovice - Zdravotní sociální fakulta, де нам відповіли, що соціальні працівники безпосередньо не беруть участі у профілактиці цивілізаційних хвороб. Ми не досягли успіху також у Міністерствах охорони здоров’я СР та ЧР, де виникла згода в тому, що обидва міністерства посилалися на Міністерство праці, соціальних справ та сім’ї. Під час складання теоретичної частини нашої дипломної роботи ми дійшли цікавих висновків. США, на відміну від СР та ЧР, мають міністерство охорони здоров’я, яке йде пліч-о-пліч із соціальними службами. Їхньою пріоритетною метою є захист здоров’я всіх американців, водночас вони приділяють велику увагу навчанню та підготовці соціальних працівників у сфері охорони здоров’я, які мають служити потребам людей, що страждають на хронічні захворювання. На основі цього факту ми можемо констатувати, що в цьому напрямку ми спостерігаємо значні резерви, і наголошуємо на необхідності тісної співпраці Міністерства охорони здоров’я та Міністерства праці, соціальних справ та сім’ї у Словаччині, у ЧР, так само як і в Україні. Міністерство праці, соціальних справ та сім’ї СР повідомило нам, що основний зміст галузевої освіти (окремі освітні програми), що випливає з нагальних вимог закону про соціальну роботу, наразі є рамково зрозумілим і для майбутніх вимог буде постійно розвиватися та доповнюватися. Вони не зустрічалися з навчанням соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань і роз’яснили нам факти, що Акредитаційна комісія має в компетенції обговорювати та рекомендувати MPSVR SR лише спеціалізаційне навчання, яке закріплене в постанові уряду № 5/2016 Z. z. постанови уряду СР, якою виконуються деякі положення закону № 219/2014 Z. z. про соціальну роботу та про умови виконання деяких фахових видів діяльності у сфері соціальних справ та сім’ї, а також про зміну та доповнення деяких законів. На основі тверджень MPSVR SR ми звернулися до Акредитаційної комісії СР, проте наразі не акредитовано жодного курсу з проблематики цивілізаційних захворювань для соціальних працівників. MPSV CZ надало нам інформацію, нібито їм не відомо, щоб у ЧР реалізовувався курс, що стосується проблематики цивілізаційних захворювань, але водночас нас ознайомили з фактом, що наразі вони готують аналіз подальшої освіти соціальних працівників та працівників у соціальних службах. З огляду на те, що ми не досягли успіху ні на рідній землі, ні у наших близьких сусідів, ми звернулися до Міжнародної федерації соціальних працівників IFSW за наданням інформації до нашого дослідження. Зокрема, нас цікавило, чи було колись десь реалізовано подібне дослідження, як наше. IFSW повідомила, що наразі вони не можуть нам порадити у цій проблематиці, наголосили на необхідності дослідження у цій сфері для професії соціальної роботи та побажали нам успіхів у нашому дослідженні. Водночас вони виявили інтерес до результатів нашого дослідження.

Мета: Нашою головною метою було з’ясувати, як соціальні працівники сприймають важливість навчання з проблематики цивілізаційних захворювань. Водночас ми з’ясовували, чи мають соціальні працівники інтерес до навчання з проблематики цивілізаційних захворювань, і в якій формі навчання з даної проблематики вони були б зацікавлені. Ми також перевіряли рівень їхніх дотеперішніх знань у сфері проблематики цивілізаційних захворювань.

Методика: Дослідження нам допомогли реалізувати фахівці та дійсні члени Slovenskej komory SP a ASP, які за допомогою анкет висловили свої думки. Палата була створена на основі закону № 219/2014 З. з. про соціальну роботу та про умови здійснення деяких фахових видів діяльності у сфері соціальних справ і сім’ї та про зміну і доповнення деяких законів, з якого випливають також її завдання. Членами палати є фізичні особи, які є професійно компетентними для здійснення соціальної роботи, виконують соціальну роботу та належним чином записані до списку членів палати через письмову заяву, на основі закону № 219/2014 З. з. абзац 2 п. а) та b). Думки цих фахівців були для нас суттєвими з огляду на той факт, що сама Slovenská komora SP a ASP вже в минулому вживала кроки для вирішення проблематики виконання соціальної роботи в охороні здоров’я та професійного зарахування медичних працівників у відомстві Ministerstva zdravotníctva SR. У 2017 році вона організувала зустріч фахівців з різних професій та академічних працівників. Метою цієї зустрічі було створення законодавчих підстав з метою вирішення цієї проблематики. Сукупність складалася зі 111 респондентів, з них 42 асистенти соціальної роботи та 69 соціальних працівників. Першим кроком нашого дослідження було подання заяви до Slovenskej komory sociálnych pracovníkov a asistentov sociálnej práce про дозвіл на реалізацію дослідження. Ця організація надала нам письмову згоду на реалізацію дослідження. На основі письмової згоди ми перевели анкету в електронну форму та надіслали інтернет-посилання до Slovenskej komory SP a ASP. На основі нашої заяви палата опублікувала нашу анкету на офіційній сторінці Slovenskej komory SP a ASP, якою звернулася до всіх своїх членів, щоб вони долучилися до нашого дослідження.

Демографічні характеристики: Сукупність складалася з 93 (83,78%) жінок та 18 (16,22%) чоловіків. Вища частка жіночої статі свідчить про їхній вищий інтерес до навчання з проблематики цивілізаційних захворювань порівняно з чоловічою статтю. Вікова категорія була в діапазоні від 20 років до 61 року і більше. Найбільше респондентів, які взяли участь у дослідженні, було у віковій категорії 31–40 років, точніше 39 (35,14%). На основі найвищої здобутої освіти ми з’ясували, що в дослідженні взяли участь 42 (37,84%) асистенти соціальної роботи, 62 (55,86%) соціальні працівники та 7 (6,31%) соціальних працівників мали здобуту вищу освіту III ступеня. Наступними демографічними даними була сфера роботи наших респондентів. У соціальних службах працює найвища частка респондентів, рівно 52 (46,82%) респонденти, решта респондентів працюють у таких сферах, як охорона здоров’я, державне управління, приватний сектор та інші сфери. Нас також цікавили наступні і водночас останні демографічні дані, за допомогою яких ми з’ясували точне зарахування респондентів на роботі. У дослідженні, окрім 10 (9,01%) асистентів соціальної роботи та 52 (46,85%) соціальних працівників, виявилися також 21 (18,92%) адміністративний працівник. Решту склали польові працівники, інструктори з соціальної реабілітації, референти соціальної роботи, волонтери, далі супервізор, координатор соціальної роботи, вчителька, вчитель, доглядальниця, фахівець у громадському центрі, асистент директора та один наразі безробітний.

Результати

Питання № 1: Чи згодні ви з твердженням, що навчання соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань має значення? З відповідей 111 респондентів ми можемо однозначно констатувати факт, що 97 (87,39%) соціальних працівників вважають навчання з проблематики цивілізаційних захворювань значущим. Ці відповіді відображає графік № 1.

Графік № 1: Значення навчання з проблематики цивілізаційних захворювань.

Джерело: власна розробка

Питання № 2: Як би ви оцінили ваші знання з проблематики цивілізаційних захворювань? Це питання мало на меті поставити перед нашими респондентами дзеркало саморефлексії, щоб вони могли на його основі оцінити свої знання у сфері цивілізаційних захворювань. Із загальної кількості 111 респондентів 66 (59,46%) позначили свій рівень знань як середній. Ці дані відображає графік № 2.

Графік № 2: Відсоткова частка знань респондентів з проблематики цивілізаційних захворювань.

Джерело: власна розробка

Питання № 3: Чи маєте ви інформацію про подальше навчання соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань? На основі цього питання ми з’ясували, якою інформацією володіють наші респонденти про подальше навчання з проблематики цивілізаційних захворювань. 104 (93,69%) не мають жодної інформації. Результати відображає графік № 3.

Графік № 3: Інформація респондентів про подальше навчання соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань.

Джерело: власна розробка

Питання № 4: Чи були б ви зацікавлені у навчанні з проблематики цивілізаційних захворювань? Переважна частина відповідей була позитивною, тобто зі 111 респондентів більшість, 96 (86,49%) респондентів, зацікавлена у навчанні у сфері цивілізаційних захворювань. З відповідей респондентів ми склали графік № 4.

Графік № 4: Інтерес до навчання у сфері цивілізаційних захворювань.

Джерело: власна розробка

Питання № 5: Яку форму навчання з проблематики цивілізаційних захворювань ви б обрали? З відповідей респондентів ми можемо однозначно підтвердити, що найбільшим інтересом користуються лекції та семінари, рівно 71 (63,96%) респондент. 5 (4,50%) респондентів взагалі не зацікавлені у навчанні з проблематики цивілізаційних захворювань. На ці факти вказує графік № 5.

Графік № 5: Яку форму навчання з проблематики цивілізаційних захворювань ви б обрали.

Джерело: власна розробка

Питання № 6: Чи вважаєте ви, що отримані знання з пройденого навчального заходу щодо проблематики цивілізаційних захворювань ви використаєте на практиці? 98 (88,29%) респондентів вважають, що знання з цього навчання будуть використані на практиці, а 13 (11,71%) не використали б ці знання на практиці. На цій основі ми можемо констатувати, що велика частина респондентів вміє ефективно використовувати набуті знання з цього типу навчання на практиці. Усі відповіді ви знайдете на графіку № 6.

Графік № 6: Використання знань з навчання з проблематики цивілізаційних захворювань на практиці.

Джерело: власна розробка

Питання № 7: На яку сферу у вашому житті мали б вплив набуті знання з навчання з проблематики цивілізаційних захворювань? У цьому питанні ми запропонували респондентам на вибір кілька варіантів. 82 (73,87%) респонденти вважають, що набуті знання з навчання з проблематики цивілізаційних захворювань мають вплив насамперед на ефективнішу роботу з клієнтом, який страждає на цивілізаційне захворювання. Результати відображені на графіку № 7.

Графік № 7: Вплив набутих знань з навчання з проблематики цивілізаційних захворювань.

Джерело: власна розробка

Питання № 8: Як ви вважаєте, чи були б клієнти, які страждають на хвороби цивілізації, зацікавлені у послугах з надання інформації та можливої профілактики свого захворювання через соціального працівника, спеціалізованого на проблематиці хвороб цивілізації? 75 (67,57%) респондентів вважають, що клієнти повинні бути зацікавлені у послугах з надання інформації та можливої профілактики свого захворювання через соціального працівника, спеціалізованого на проблематиці хвороб цивілізації. Результати наведено на графіку № 8.

Графік № 8: Думка соціальних працівників щодо зацікавленості клієнтів, які страждають на хвороби цивілізації, у послугах з надання інформації та можливої профілактики свого захворювання через соціального працівника, спеціалізованого на проблематиці хвороб цивілізації.

Джерело: власна розробка

Питання № 9: Як ви вважаєте, чи має соціальний працівник, який володіє достатніми знаннями з проблематики хвороб цивілізації, можливості працевлаштування на ринку праці? За допомогою цього питання ми з'ясували, що 51 (45,95%) респондент вбачає можливості працевлаштування на ринку праці для соціального працівника, який володіє достатніми знаннями у сфері хвороб цивілізації. Усі дані до питання № 9 ми відобразили на графіку № 9.

Графік № 9: Знання соціального працівника з проблематики хвороб цивілізації та їхній вплив на працевлаштування на ринку праці.

Джерело: власна розробка

Питання № 10: Які переваги, на Вашу думку, має навчання соціальних працівників з проблематики хвороб цивілізації? Останнє питання ми навмисно залишили відкритим, щоб респонденти могли вільно висловити свою думку щодо того, які переваги вони вбачають у навчанні соціальних працівників з вищезазначеної проблематики. Кількість відповідей та їхній відсотковий розподіл відображає таблиця № 1.

Таблиця № 1: Переваги навчання з проблематики хвороб цивілізації, відповіді респондентів.

Джерело: власна розробка

Багато респондентів зійшлися на думці, що перевагами такого навчання є: особистісний розвиток, загальний кругозір, якісніша робота та адекватніша допомога клієнтам, вищий рівень емпатії, розуміння ситуації клієнта, який страждає на певний тип хвороби цивілізації, вищий рівень консультування, підвищення кваліфікації, краща просвіта клієнта у сфері харчування та профілактики, спрямування клієнтів до здорового способу життя, ефективніша комплексна турбота про клієнта/пацієнта у співпраці з іншими фахівцями. Ми обрали 5 найцікавіших відповідей респондентів/соціальних працівників та асистентів соціальної роботи: Респондент № 1: «Навчатися — це обов'язок кожного соціального працівника, який є членом палати, це випливає безпосередньо з чл. 4, п. 7, літ. e) Статуту Slovenskej komory SP a ASP. Соціальна робота — це мультидисциплінарна наука, і її внесок можна помітно відчути у кожній соціальній проблемі. У житті окремої людини та групи необхідним є також навчання з проблематики хвороб цивілізації». Респондент № 2: «Соціальна робота — це мультидисциплінарна наука, вона має перспективу бути застосовною у різних секторах та галузях. Це водночас вимагає мультиспектральної освіти, оскільки клієнти, які звертаються до соціального працівника, часто мають мультипроблеми. Корисно мати хоча б орієнтовні знання у сфері хвороб цивілізації». Респондент № 3: «Жодна освіта соціального працівника не є зайвою. Безумовно, під час практики він стикатиметься з різними проблемами з різних сфер. У наш час багато людей страждають на якісь хвороби цивілізації, тому важливо, щоб і соціальні працівники навчалися цьому». Респондент № 4: «Соціальний працівник у щоденному контакті з отримувачами соціальних послуг міг би надавати знання, поради, вказівки клієнтам щодо ведення способу життя, необхідності відвідування лікаря, вирішення питань працевлаштування у повсякденному житті за наявності певних хвороб». Респондент № 5: «Соціальний працівник вміє адекватно зреагувати, якщо дізнається про хворобу, яку має клієнт, і враховує це при виборі форм допомоги, які він пропонує. Він вміє зорієнтуватися у призначених ліках, які має клієнт, або в обмеженнях, які приносить хвороба, наприклад, при пошуку роботи, вихованні дітей, догляді за родичем тощо. Соціальні працівники під час навчання не мали предметів про хвороби окремих систем (травної, кардіо-пульмональної тощо) та про найчастіші хвороби, що зустрічаються, а також про перспективи розвитку цих хвороб у клієнта, тобто вони не вміють враховувати це в рамках консультування».

Дискусія

Нашим дослідженням ми насамперед намагалися з'ясувати, якого значення надають соціальні працівники навчанню у сфері хвороб цивілізації та на якому рівні знаходяться їхні поточні знання у цій сфері. На основі всіх вищезазначених результатів ми можемо констатувати, що навчання соціальних працівників з проблематики хвороб цивілізації має значення та перспективу в майбутньому. Соціальні працівники зацікавлені у навчанні з проблематики хвороб цивілізації, і як бажану форму навчання вони обрали лекції та семінари. Навчаючи соціальних працівників з проблематики хвороб цивілізації, ми підвищуємо рівень допомоги хронічно хворим особам. Ми допомагаємо їм почуватися менш ізольованими та даємо їм надію на те, що соціальна робота як професія робить усе можливе для покращення якості їхнього життя. Соціальні працівники оцінили свої знання як середні, водночас наголосивши на необхідності подальшого навчання з цієї проблематики. Вони виходять насамперед із досвіду практики під час роботи зі своїми клієнтами. Клієнти, які звертаються до соціального працівника, часто мають соціальні, медичні, економічні та багато інших проблем, що вимагає мультиспектральної освіти соціальних працівників. Вони повинні мати хоча б орієнтовні знання у сфері хвороб цивілізації, які могли б згодом розвивати за допомогою подальшого спеціалізованого навчання. Так підготовлених соціальних працівників можна реально та успішно зіставляти з вимогами професійного виконання обов'язків у соціальних службах та охороні здоров'я.

Ліміти дослідження

Під час укладання нашого дослідження, під час збору даних та пошуку матеріалів для нашого дослідження, ми дійшли висновку, що подібне дослідження досі не проводилося в Словаччині. Тому важливо і необхідно враховувати обмеження нашого дослідження на основі результатів, отриманих із відповідей наших респондентів. Першим обмеженням нашого дослідження є виявлення того, що наразі у нас немає жодної форми навчання з проблематики цивілізаційних захворювань для соціальних працівників (SP) та асистентів соціальної роботи (ASP), яка була б акредитованою. Ми усвідомлюємо, що ця проблематика у нас недостатньо досліджена, і вбачаємо в ній значні резерви. Наступним обмеженням дослідження є кількість респондентів, які взяли участь у дослідженні. Важливо брати до уваги, що в нашому дослідженні взяла участь лише частина членів Словацької палати SP та ASP, а саме 111 членів, що становить приблизно одну десяту всіх дійсних членів цієї палати. Таким чином, дослідницька вибірка є недостатньою для науково-дослідних цілей. Тому необхідно продовжувати розвивати це дослідження шляхом подальшого спеціалізованого вивчення та наступного дослідження інтересу інших SP та ASP до навчання з проблематики цивілізаційних захворювань.

Рекомендації

Ми рекомендуємо залучити університети, в яких відбувається навчання соціальній роботі, до системи післядипломної освіти соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань. Їхнім завданням буде:

• Удосконалити систему післядипломної освіти соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань.
• Пристосувати навчальну програму соціальної роботи з проблематики цивілізаційних захворювань до реальних умов на практиці.
• Надати студентам можливість обрати вужчу спеціалізацію з проблематики цивілізаційних захворювань.
• Удосконалити систему підготовки студентів соціальної роботи шляхом стажувань у медичних закладах.
• Мотивувати інтерес студентів до навчання з проблематики цивілізаційних захворювань за допомогою нових реформ освіти.
• Отримати свідоцтво про акредитацію навчання соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань.

Соціальним працівникам та асистентам соціальної роботи ми рекомендуємо:

• Усвідомити потребу в постійному навчанні з проблематики цивілізаційних захворювань.
• Брати участь у навчанні з цієї проблематики.
• Тісно співпрацювати з іншими фахівцями мультидисциплінарної команди в медичних закладах.

Медичним закладам ми рекомендуємо:

• Залучати соціальних працівників як дійсних членів до своїх мультидисциплінарних команд.
• Запровадити для соціальних працівників робочі посади на повну ставку.
• Створити для соціальних працівників передумови для їхньої фінансової винагороди.

Для держави ми рекомендуємо:

• Більше поєднання співпраці між міністерством охорони здоров'я та міністерством праці, соціальних справ та сім'ї за зразком США.
• Включення спеціалізації соціального працівника в медичних закладах, доповнення та визначення їхніх обов'язків у законі № 219/2014 З. з. про соціальну роботу та про умови виконання деяких професійних видів діяльності у сфері соціальних справ та сім'ї, а також про зміну та доповнення деяких законів.
• Фінансово підтримувати навчання соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань.

Висновок

Цивілізаційні хвороби становлять серйозну суспільну, медичну, соціальну та економічну проблему XXI століття. Їхнє драматичне зростання вимагає інновацій у сфері соціальних послуг за допомогою підвищення рівня освіченості з проблематики цивілізаційних захворювань. Соціальні працівники можуть виконати чудову роботу і допомогти своїм клієнтам, які страждають на певний тип цивілізаційних захворювань, при застосуванні рекомендацій щодо медичного догляду та можливої профілактики, водночас спрямовуючи своїх клієнтів у веденні правильного способу життя. За допомогою нашого дослідження нам вдалося довести, що ця форма навчання є для переважної більшості членів палати корисною, важливою та необхідною. Реалізація навчання соціальних працівників з проблематики цивілізаційних захворювань вимагає участі досвідчених фахівців з практики, поєднання співпраці між відомствами, міністерством праці, соціальних справ та сім'ї та міністерством охорони здоров'я в СР. У цьому процесі спільною участю можуть надалі відіграти ключову роль Vysoká škola zdravotníctva a sociálnych služieb sv. Alžbety v Bratislave, Inštitút ďalšieho vzdelávania sociálnych pracovníkov, так само як і сама Slovenská komora SP a ASP та багато інших установ та організацій, яким ця проблематика не є байдужою. З огляду на те, що соціальні працівники є лідерами у сфері міжпрофесійної співпраці, ми переконані, що соціальна робота в охороні здоров'я матиме в майбутньому більший голос і знайде своє місце за столом.

Авторки: Mgr. Miroslava Weiss doc. MUDr. Mária Belovičová, PhD.

Список використаної літератури

BELOVIČOVÁ, M. 2019. Význam vzdelávania sociálnych pracovníkov v problematike civilizačných ochorení. s 205-214. In: Edds.: Schavel, M. – Gállová, A. Zborník vedeckých medzinárodných príspevkov ,,Trendy a inovácie vo vysokoškolskom vzdelávaní v odbore sociálna práca“. Dolný Kubín: Art AIR Center s. r. o., Vysoká škola zdravotníctva a sociálnych práce sv. Alžbety. s. 517. ISBN: 978-80-8132- 2020.

BELOVIČOVÁ, M. – VANSÁČ, P. 2019. Medzinárodná vedecká konferencia v Michalovciach. Michalovské správy. [online] . [citované 2020-01-12] . Dostupné na internete: http://www.michalovskespravy.sk/clanok/2413-medzinarodna-vedecka-konferencia-v-michalovciach

BROWNE, T. – KEEFE, R.H. – RUTH, B.J. et. al. 2017. Advancing social work education for health impact. In: American journal of public health. 107 (Suppl 3): S229 235.[online] doi: 10.2105/AJPH.2017.304054 [citované 2020-10-30] Dostupné na internete: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5731074/?fbclid=IwAR3ncrYK964p0- ldd2WkhkKtYlnRbgjJ2HMqr_D7yqJo-O828DP7POHZcZw

RUTH, W. J. 2015 In: JACKSON, K. 2015. Public Health Social Work: Now More Than Ever. Social Work Today. Vol. 15 No:6 P.12. [online] . [2020-11-12]. Dostupné na internete: http://www.socialworktoday.com/archive/111715p12.shtml?fbclid=IwAR22wmbkmy1sBfBUKsxlwQoYwFCJMd7XvHTEUFaOnpe3qe2hE0907jPB5rl