ВСТУП

Ситуація в соціальній роботі за останні двадцять років докорінно змінилася. З початку дев'яностих років, відколи у Словаччині ми ведемо відлік ери вищої освіти в галузі соціальної роботи, змінювалися не лише структура та зміст навчання, а й статус соціальних працівників. Успішному утвердженню професії у сфері так званих допоміжних дисциплін сприяло в той період і перше правове визначення поняття соціальної роботи в законі № 195/1998 Зб. про соціальну допомогу. З часом виникла потреба законодавчо врегулювати також супервізію як невід'ємну частину здійснення соціальної роботи. Сьогодні у багатьох правових нормах врегульовано не лише професію соціального працівника, а й супервізію, наприклад, у законі № 305/2005 Зб. про соціально-правовий захист дітей та соціальну опіку і в законі № 448/2008 Зб. про соціальні послуги. У розумінні соціальної роботи як науки, практичної діяльності та навчальної дисципліни все більший акцент робиться на професійній компетентності. Супервізія як один із інструментів навчання знаходить своє застосування не лише в практиці соціальної роботи, а й у процесі викладання. Як у градуальній підготовці, так і як частина навчання впродовж життя. Проте в умовах вищої освіти супервізія не врегульована законодавчо, але її необхідність підкреслюється в освітніх стандартах. Рада з питань освіти в соціальній роботі (Council on Social Work Education) визначає професійною основою соціальної роботи знання, цінності та навички, здобуті під час практичного навчання під супервізійним наглядом. Фахова практика має базуватися на гуманітарній та ліберальній основі й готувати студентів до роботи в різних сферах, включаючи школи, агентства, що надають послуги сім'ям, у сфері охорони здоров'я, судочинстві та закладах соціального забезпечення (CSWE, 1994).

Застосування супервізії на практиці (як навчальній, так і консультативній) повинно обов'язково відображати специфіку соціальної роботи як професії, про яку Brinkmann пише як про покликання, «сфери діяльності якого поширюються на всі суспільні рівні» (Brinkmann, 2001, с. 68). Це висуває високі вимоги до кваліфікованого супервізора, який входить у середовище з диференційованими цільовими групами роботи з окремими особами та сім'ями, групової роботи та роботи в місцевих громадах і спільнотах, на рівні державного управління, самоврядування та недержавних суб'єктів. Так само й викладачі змушені справлятися з широким спектром діяльності соціальної роботи та відображати ці рішення у змісті навчання. Одна з дилем соціальної роботи «спеціалізація проти полівалентності» є так само надзвичайно актуальною і для супервізорів, які здійснюють супервізію для соціальних працівників.

Метою опрацьованої монографії авторів є запропонувати читачеві огляд основних теоретичних знань про супервізію в соціальній роботі на загальному рівні, визначити місце супервізованих форм практики в системі практичного навчання та більш комплексно уточнити значення і завдання супервізії стосовно процесу практичного навчання. Особливу увагу ми приділяємо системному погляду на супервізію в процесі фахової практики, теоретичній компарації та аналізу різних моделей супервізії, концепції супервізійного супроводу студента під час та після виконання фахової практики.

Представлена монографія обстоює ідею зміни парадигми практичного виконання соціальної роботи: від адміністративно-бюрократичних рамок до інтенсивнішої консультативно-терапевтичної роботи. З нашого погляду, це шлях до того, щоб наблизити навчання та виконання соціальної роботи до суспільно та професійно визнаної форми. Це циклічний процес, у якому перебувають у взаємодії та співвідповідальності викладачі, соціальні працівники та студенти спеціальності соціальна робота. Саме для них усіх призначена ця праця.

ПРО АВТОРІВ

:

prof. PaedDr. Milan Schavel, PhD., викладач вищої школи, за першою освітою лікувальний педагог із багаторічною консультативною практикою, випускник докторантури за спеціальністю соціальна робота, за якою він також габілітував та інавгурував. Брав активну участь у створенні навчальної спеціальності соціальна робота, є випускником супервізійного навчання та творцем проектів у сфері супервізії та соціального консультування, автором і співавтором кількох монографій у галузі супервізії, соціального консультування, соціальної профілактики тощо. Його діяльність спрямована на створення цілісної системи подальшого навчання соціальних працівників та на профілювання навчальної спеціальності соціальна робота як суспільно-наукової дисципліни. Є лектором освітніх програм у сфері супервізії та соціального консультування, очолює Інститут подальшого навчання соціальних працівників при Вищій школі охорони здоров'я та соціальної роботи св. Єлизавети в Братиславі.

PhDr. Milan Tomka, PhD., вивчав соціальну роботу на Факультеті гуманітарних наук Університету Костянтина Філософа в Нітрі. Докторське навчання завершив у 2006 році на Факультеті охорони здоров'я та соціальної роботи Трнавського університету. Працював консультантом і супервізором у телефонній кризовій інтервенції для дітей та молоді, є активним супервізором у соціальній роботі. Орієнтується на теорію соціальної роботи, соціальне консультування, супервізію та розвиток ключових компетенцій у студентів соціальної роботи. На даний час є завідувачем Кафедри соціальної роботи та соціальних наук Факультету соціальних наук та охорони здоров'я Університету Костянтина Філософа в Нітрі та головою Правління Асоціації освітян у соціальній роботі Словацької Республіки.

ЗМІСТ

ВСТУП ЧАСТИНА I ОСНОВИ СУПЕРВІЗІЇ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ (Milan Schavel)

1 ПОНЯТТЯ, РОЗВИТОК ТА ОСНОВИ СУПЕРВІЗІЇ 1.1 Супервізія – характеристика поняття 1.2 Історичний нарис застосування супервізії 1.2.1 Супервізія у світі 1.2.2 Супервізія у Словаччині 1.3 Законодавче закріплення супервізії у Словаччині

2 ФОРМИ ТА ТИПИ СУПЕРВІЗІЇ 2.1 Форми супервізії 2.1.1 Індивідуальна супервізія 2.1.2 Групова супервізія 2.2 Типи супервізії

3 ЦІЛІ, ФУНКЦІЇ, МОДЕЛІ ТА ПІДХОДИ В СУПЕРВІЗІЇ 3.1 Цілі супервізії 3.2 Функції супервізії 3.3 Моделі та підходи в супервізії 3.4 Супервізія проти терапії

4 ІНСТРУМЕНТ У РОБОТІ СУПЕРВІЗОРА ТА СПРЯМУВАННЯ СУПЕРВІЗІЇ 4.1 Інструменти в роботі супервізора 4.2 Спрямування супервізії

5 СУПЕРВІЗІЙНИЙ ПРОЦЕС 5.1 Фактори, що впливають на супервізійний процес 5.2 Циклічна – кругова модель супервізії в супервізійному процесі 5.2.1 Супервізійний договір

6 СУПЕРВІЗОР 6.1 Особистість супервізора 6.2 Методи в роботі супервізора, знання та навички супервізора 6.3 Відносини між акторами супервізії, основні принципи комунікації 6.3.1 Умови для створення оптимальних відносин у супервізії 6.4 Аспекти соціальної роботи з клієнтом з погляду супервізора 6.5 Фахова підготовка супервізорів у соціальній роботі

7 ЕТИКА ТА ЕТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СУПЕРВІЗІЇ

ЧАСТИНА II СУПЕРВІЗІЯ У ПРАКТИЧНОМУ НАВЧАННІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ (MILAN TOMKA)

8 ХАРАКТЕР НАВЧАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

9 ПРАКТИЧНЕ НАВЧАННЯ ЯК ПРОСТІР ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ СУПЕРВІЗІЇ 9.1 Історія супервізії в контексті навчання в соціальній роботі 9.1.1 Розвиток навчальної супервізії 9.2 Специфіка супервізії зі студентом 9.2.1 Передпрактичний семінар

9.2.2 Семінар з аналізу результатів

10 СУБ'ЄКТИ СУПЕРВІЗІЙНОГО ПРОЦЕСУ В ПРАКТИЧНОМУ НАВЧАННІ 10.1 Керівник практики 10.1.1 Фахова підготовка керівника практики 10.1.2 Оцінювання керівника практики студентом 10.2 Студент як суб'єкт практичного навчання 10.3 Місце проходження практичного навчання 10.4 Викладач

11 МОЖЛИВОСТІ СУПЕРВІЗІЇ В ПРАКТИЧНОМУ НАВЧАННІ 11.1 Навчальний та тренінговий супервізор 11.2 Керівний супервізор у практичному навчанні 11.3 Індивідуальна та групова супервізія в практичному навчанні

12 НАВЧАЛЬНИЙ КОНТРАКТ 12.1 Питання влади та межі в супервізії

13 МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ В ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ

14 СИСТЕМНИЙ ПОГЛЯД НА СУПЕРВІЗІЮ В ПРАКТИЧНОМУ НАВЧАННІ 14.1 Модель констеляцій індивідуальної та групової супервізії в школі та на робочому місці 14.2 Ієрархічна модель супервізії в практичному навчанні 14.3 Процесуальна модель супервізії в практичному навчанні

15 ТРЕНІНГОВА СУПЕРВІЗІЯ, ЩО ПРОВОДИТЬСЯ СУПЕРВІЗОРОМ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ 15.1 Застосування підходу, орієнтованого на завдання, у тренінговій супервізії 15.2 Етапи тренінгової супервізії 15.2.1 Контакт (1-й етап) 15.2.2 Роз'яснення мети та процесу супервізії (2-й етап) 15.2.3 Дидактична інструкція (3-й етап) 15.2.4 Формування супервізійних цілей (4-й етап) 15.2.5 Ідентифікація, пріоритезація та вибір завдань (5-й етап) 15.2.6 Контракт (6-й етап) 15.2.7 Ревізія завдань (2а етап)

16 НАВЧАЛЬНА СУПЕРВІЗІЯ, ЩО ПРОВОДИТЬСЯ ТЮТОРОМ ПРАКТИКИ В ШКОЛІ 16.1 Балінтовська модель супервізії 16.2 Консультативна модель супервізії 16.3 Техніки моделювання скульптур та рольових ігор

17 ЯК ДАЛІ В СУПЕРВІЗІЇ В ПРАКТИЧНОМУ НАВЧАННІ

© Автори: prof. PaedDr. Milan Schavel, PhD. PhDr. Milan Tomka, PhD. Назва: Základy supervízie a supervízia v praktickej výučbe v sociálnej práci Рецензенти: Doc. PhDr. Michal Oláh, PhD. Doc. PhDr. Markéta Rusnáková, PhD. Технічне редагування: Mgr. Eva Kunovjáneková Видавець: Vysoká škola zdravotníctva a sociálnej práce sv. Alžbety Видання: перше Рік видання: 2010 Наклад: 1500 примірників Кількість сторінок: 193 Друк: BEKI design, s.r.o.

ISBN

978-80-89271-87-0

EAN

9788089271870