Вступ

Ми знаємо, що права людей з фізичними вадами міцно закріплені, наприклад, у законі про соціальні послуги, у законі про зайнятість, разом із подальшим накладенням штрафів на роботодавця. Роботодавець, який не виконав обов'язок і не працевлаштував людину з інвалідністю, повинен раз на рік (не пізніше 31 березня наступного календарного року) сплатити відповідному бюро праці певну грошову суму за кожного відсутнього працівника.1 Практика і теорія в цих площинах розходяться. У нашій статті ми досліджували свідчення людей з фізичними вадами, їхні погляди на працевлаштування в Словацькій Республіці та їхні пропозиції щодо подальших можливостей працевлаштування для людей з фізичними вадами.

Соціальним наслідком тяжкої інвалідності є обмеження можливостей, яке має фізична особа через свою тяжку інвалідність порівняно з фізичною особою без інвалідності того ж віку, статі та за однакових умов, і яке вона не здатна подолати самостійно через тяжку інвалідність.2

Працевлаштування

Постійною характеристикою економічної ситуації людей з інвалідністю є їхній низький рівень зайнятості. На інтернет-сторінці Інституту зайнятості зазначено, що серед людей, які живуть у ризику бідності та соціального виключення за 2018 рік, Словацька Республіка посідає 7-ме місце. Аж 16,3 % людей у ризику бідності та соціального виключення були безробітними. У Чеській Республіці було безробітними лише 12,2 % у цій групі.3 За часткою економічно неактивного населення з інвалідністю у 2016 році найвищий відсоток безробітних осіб з інвалідністю був у Тренчинському краї. У цьому краї зафіксували аж 14,9 % безробітних осіб з інвалідністю. Після Тренчинського краю йшов Жилінський край з 14,0 %.

Методологія

Головною метою дослідження було з'ясувати, якими є можливості працевлаштування людей з фізичними вадами. Ми досліджували свідчення людей з фізичними вадами, їхні погляди на працевлаштування та їхні пропозиції щодо подальших можливостей їхнього працевлаштування.

Якісне дослідження ми обрали для того, щоб безпосередньо звернутися до учасників з фізичними вадами. Багато говорять про те, яким є рівень зайнятості людей з фізичними вадами, скільки захищених майстерень існує і де вони знаходяться, але мало хто цікавиться свідченнями та особистим досвідом іншої сторони. Безпосередньо з боку людей з фізичними вадами, які працевлаштовані або які намагалися знайти роботу.

Менеджмент дослідження

Реалізація дослідження статті розпочалася в червні 2016 року. Часовий проміжок кожного інтерв'ю тривав дві години. З початку 2017 року ми взялися за аналіз інтерв'ю. Після аналізу наших розмов ми почали опрацьовувати необхідні відповіді для наших результатів та дискусії.

Результати дослідження

Учасниця № 2 навела при першому запитанні схожу версію, як і учасник № 1, який у 2016 році брав участь як волонтер у зборі «Блакитний метелик» (,,Belasý Motýľ“), що ситуація з працевлаштуванням дуже важка. Роботодавці більше шукають працівника без інвалідності. Учасниця № 2 стверджує, що її попередні співбесіди проходили переважно в телефонному режимі. «Під час розмови, коли я згадувала, що маю посвідчення особи з тяжкою інвалідністю (ZŤP), їм це не заважало. Вони мали перетелефонувати, а потім жоден роботодавець не давав відповіді. На моїй теперішній підробітковій діяльності мене прийняли за знайомством». Телефонували їй, наприклад, і з автомобільного заводу, коли вона сказала, що має інвалідність, і в ту мить це завершили відмовою.

Учасник № 3: «Дотепер, де я був працевлаштований, у мене завжди були створені робочі засоби для професійного зростання». Четвертий учасник і п'ята учасниця скоріше стверджують, що зусилля мають йти також з боку людей з фізичними вадами (FP). Учасник стверджує: «Все залежить від інвалідності та від зусиль цієї людини. Люди з FP вирізняються у сфері мистецтва, адміністрації, в охороні здоров'я або, наприклад, у сфері IT. Все, однак, залежить лише від них самих. У мене є друзі, які перебувають у схожому стані, як і я з моїм діагнозом, або навіть гіршому, і вони працюють на вищих і важливіших посадах, ніж я».

Учасниця № 5, яка навіть має вищу освіту у сфері економіки, зазначає, що «передусім я зустрічалася з відмовою ще до того, як йшла на саму співбесіду, через стан здоров'я». Тому вона змінила тактику і перестала вказувати у своєму резюме дані про свою інвалідність. Вона вказувала їх лише на співбесіді. «Тут уже майбутній роботодавець поводився так, як із претендентом на роботу, який не має проблем зі здоров'ям».

З наших результатів та особистого досвіду учасників випливає, що можливості працевлаштування для людей з фізичними вадами в Словацькій Республіці є мінімальними. Усіх сімох опитаних учасників члени родини підтримували в інтеграції в середовище, чи то соціальне, чи то потім робоче. Усі наші опитані учасники походять з повної сім'ї.

Учасниця, яка є випускницею вищого навчального закладу, відповіла, що не потребувала якихось великих робочих змін щодо пристосування. Вона завжди шукала роботу, яка б відповідала її стану здоров'я. Отже, можна підсумувати, що роботодавці готові створити умови для виконання роботи. Трудовий кодекс наводить відповідь нашої шостої учасниці.

Що стосується працевлаштування людей з інвалідністю в державній службі, опитані учасники висловилися однозначно. Вони відповіли, що органи державної служби, на їхню думку, не зацікавлені в працевлаштуванні людей з інвалідністю. Деякі учасники бачать це скоріше через погану мотивацію, чи то з боку претендентів з інвалідністю, чи то з боку державних установ. На жаль, досі трапляються бар'єри в доступності будівель державної та публічної служби та самоврядування для людей з інвалідністю. Це також було згадано з боку однієї учасниці.

Троє наших учасників, які мають закінчену вищу освіту, влучно говорять про конкретні пропозиції щодо подальших робочих місць. Двоє з учасниць стверджують, що саме люди з інвалідністю могли б більше залучатися до адміністративної діяльності в економічних або навіть соціальних сферах, яку більшість з них не має проблем реалізувати. Вони бачать проблему в необізнаності роботодавців та в їхньому страху перед санкціями держави, якщо зрештою цей працівник їм не підійде. Передостанні учасники погоджуються також у пропозиції щодо більш актуальної трансформації політики зайнятості.

Сама авторка статті цікавилася майбутнім працевлаштуванням. Проте, поки вона дісталася до компетентної соціальної працівниці, минуло дві з половиною години домовленостей. Якби авторка заздалегідь не вивчила, на що має право, то її б відмовили через п'ять хвилин одразу на інформації.

Висновок

У нашій статті ми хотіли вказати на те, що люди з фізичними вадами хочуть і мають реальний інтерес до повноцінного працевлаштування. Нашою метою було підтвердити або спростувати факти про те, чи досі переважають упередження з боку роботодавців щодо людей з інвалідністю, і водночас чи є, чи не є погано налаштованими умови для працевлаштування цих людей з боку політики держави.

Дослідницьку частину статті ми реалізували за допомогою якісного дослідження, де як метод дослідження обрали інтерв'ю. Наші семеро опитаних учасників були дуже здивовані та з радістю відповідали на наші запитання. Вони самі підтвердили нам, що про цю проблематику дуже корисно і необхідно говорити, але головне — важливо дивитися на весь спектр проблем із працевлаштуванням людей з інвалідністю також і з їхньої точки зору. Інтерв'ю складалося з тринадцяти відкритих запитань. Наші запитання, крім іншого, були зосереджені на сімейному середовищі та соціальних зв'язках, оскільки цей фактор також пов'язаний із тим, які шанси мають люди з інвалідністю в межах працевлаштування загалом. Однією з пропозицій для покращення видимості того, що люди з інвалідністю хочуть працювати, було б збільшення кількості пропозицій допоміжних робіт на кілька годин. Наприклад, однією з чудових ідей був проєкт пансіонату з рестораном BIVIO (більше на www.bivio.sk). У цьому пансіонаті за допомогою асистентів готують їжу та прибирають номери люди з ментальними порушеннями.

Ще один цікавий проєкт — пересувна кав'ярня KOLEČKO. На факультеті STU люди на візках продавали каву у власноруч зібраному кіоску. Завдяки таким і подібним проєктам можна було б наблизити інших роботодавців до того, з якою радістю їх тішить можливість працювати бодай частково так, як здорова людина. Також для роботодавця корисно бачити їх під час Profesia Day у безбар'єрних стендах. Учасники також говорили про малий інтерес з боку державної адміністрації та територіального самоврядування. Вони могли б більше долучатися до сфери допоміжної адміністрації (як-от сортування вхідної пошти в канцелярії тощо).

З відповідей опитаних учасників ми з'ясували, що можливості працевлаштування законодавчо врегульовані у формі так званих захищених майстерень, захищеного робочого місця або можливості підприємницької діяльності. З іншого боку, ми виявили, що при реальному інтересі до певної вакансії у звичайного роботодавця з боку людини з інвалідністю, цей індивід стикається з недовірою з боку такого роботодавця.

Авторка: Mgr. Michaela Lorková Авторка є випускницею спеціальності «Місійна та благодійна робота» у VŠZSP sv. Alžbety в Братиславі. Працює в некомерційній організації Prima n.o. Сама має інвалідність, тому її роботи також зосереджені на проблематиці громадян з обмеженими можливостями здоров'я. Як волонтерка протягом усього навчання у вищому навчальному закладі присвячувала себе людям з ментальними порушеннями. Перші три роки в будинку соціальних послуг Kampino, а останні два роки навчання вела дозвіллєві заходи для людей з ментальними порушеннями в ZPMP.

Список використаної літератури

  1. Povinnosti zamestnávateľa pri zamestnávaní občanov so zdravotným postihnutím. Dostupné online na: https://www.podnikajte.sk/zakonne-povinnost06/985TFNycxi-podnikatela/zamestnavanie-obcanov-so-zdravotnym-postihnutim-2019
  2. Dostupné online na: https://www.employment.gov.sk/sk/rodina-socialna-pomoc/tazke-zdravotne-postihnutie/
  3. Inštitút zamestnanosti. Dostupné online na: https://www.iz.sk/sk/projekty/ukazovatele-za-EU/ludia-v-riziku-chodoby-a-socialneho-vylucenia
  4. Štatistický úrad Slovenskej republiky. 2017. Vybrané indikátory sociálnej situácie osôb so zdravotným postihnutím.
  5. Mgr. Michaela Herdová. Diplomová práca: Zamestnávanie ľudí s fyzickým postihnutím na SR. 2017

1 Dostupné online: https://www.podnikajte.sk/zakonne-povinnosti-podnikatela/zamestnavanie-obcanov-so-zdravotnym-postihnutim-2019 2 Dostupné online: https://www.employment.gov.sk/sk/rodina-socialna-pomoc/tazke-zdravotne-postihnutie/ 3 Dostupné online: https://www.iz.sk/sk/projekty/ukazovatele-za-EU/ludia-v-riziku-chodoby-a-socialneho-vylucenia