Старість є невід’ємною частиною людського життя. Вона приносить із собою зміни біологічних функцій, психічні зміни, а також соціальні. Ці зміни часто призводять до втрати самостійності, до залежності від допомоги іншої особи, найчастіше членів родини. Іноді людина опиняється на схилі літ зовсім одна, родинні зв’язки повністю відсутні, або ж члени родини не можуть чи не здатні з різних причин надати літній людині догляд, якого вона потребує. І тоді вона шукає відповідь на запитання: «Як жити далі, куди йти, хто про мене подбає...?» Природно, кожна людина прагне проживати старість там, де виросла, де жила у свій продуктивний вік, тобто у звичному домашньому середовищі. Проте часто вона вже не здатна існувати самостійно, і немає можливостей вирішити ситуацію в межах родини чи за допомогою соціального догляду. Однією з можливостей гідно прожити цей період «осені життя» є перебування у закладі соціальних послуг. Переїхати туди, однак, іноді означає те саме, що пересадити старе дерево. Прожити осінь життя в незнайомому середовищі, з великою кількістю чужих людей зі схожими долями — не надто приваблива перспектива. Можливо, саме з цієї причини останнім часом спостерігається підвищений попит на малі заклади з невеликою кількістю мешканців, де літня людина швидше знайомиться з новим середовищем, швидше впізнає і легше запам’ятовує меншу кількість клієнтів та працівників, і завдяки цьому легше акліматизується до нових життєвих умов. Заклад з малою місткістю водночас дозволяє створювати та підтримувати більш камерне середовище та родинну атмосферу, а головне — індивідуальний підхід до кожного клієнта. Одним із таких закладів є Charitný dom sv. Edity Steinovej v obci Vojčice, розташований за 8 км від районного центру Trebišov. Заклад із місткістю 17 ліжок функціонує менше 9 років. За цей час він надав притулок 45 клієнтам.
Charitný dom sv. Edity Steinovej – характеристика закладу Charitný dom sv. Edity Steinovej у Vojčice є цільовим закладом церкви, яким керує Arcidiecézna charita Košice. Arcidiecézna charita є громадським об’єднанням вірян, яке засноване дієцезіальним єпископом Košická arcidiecéza згідно з положенням канону 114 Кодексу канонічного права (CIC) та згідно з § 6 ч. 1, п. h) закону № 308/1991 Зб. зак. про свободу релігійних вірувань та статус церков і релігійних товариств. Згідно з каноном 116, § 2 CIC є публічною юридичною особою.
Коротка історія виникнення та розвиток закладу Виникненню самої справи передувала волонтерська діяльність співробітників Farská charita Trebišov. Під час реалізації одного з проєктів Slovenská katolícka charita, так званої служби відвідування в лікарні, вони мали можливість пізнавати літніх та хворих людей, які з острахом очікували на день завершення госпіталізації та повернення до порожньої квартири чи холодного будинку. Перша думка про створення закладу родинного типу, який би замінював самотнім людям відсутнє родинне середовище та надавав комплексний догляд у часи скрути, народилася саме в головах волонтерів. Кажуть: «де є воля, там є і шлях». Хоча це був шлях важкий і сповнений перешкод, ідея стала реальністю.
У 1997 році австрійська католицька благодійна організація подарувала кошти на викуп земельної ділянки та будівлі в селі Vojčice. Через брак фінансових ресурсів будівля занепадала 2 роки. Сама справа створювалася у 1999–2001 роках зусиллями волонтерів благодійної організації. Керівництво будівництвом взяв на себе тодішній капелан з Trebišov PhDr. Peter Novysedlák, який зумів мотивувати до будівництва мешканців села та околиць, молодь, а також бездомних з Trebišov. Одночасно з будівництвом відбувалася організація зборів, благодійних концертів та соціальних ярмарків з метою отримання фінансових коштів для продовження будівництва. У липні 2000 року будівництво відвідали представники французької благодійної організації, яких проєкт настільки вразив, що вони вирішили підтримати його сумою 1 200 000,- Sk, як один із трьох проєктів у межах усієї Slovenskej republiky. 20 жовтня 2001 року завершену будівлю урочисто освятив Mons. Alojz Tkáč, архієпископ Košice. Перші мешканці заселилися 1 листопада 2001 року. Charitný dom sv. Edity Steinovej є закладом із цілорічним перебуванням, що надає соціальні послуги згідно із законом № 448/2008 Зб. зак. про соціальні послуги. Відповідно до зазначеного закону він зареєстрований як:
- будинок соціальних послуг,
- заклад для людей похилого віку.
Заклад водночас надає харчування пенсіонерам з найближчих околиць. Він також служить місцем зустрічей спільнот із села, зокрема Združenie mariánskej mládeže, Spoločenstvo modlitby matiek, але своє право на дім тут мають і ті, завдяки кому ця справа існує — волонтери.
Послуги Цільовою групою є громадяни пенсійного віку, люди з інвалідністю, які залежать від допомоги іншої особи. З самого початку функціонування перевага надавалася заявникам, які є повністю самотніми і з огляду на свій вік та стан здоров’я не можуть самостійно забезпечити базові життєві потреби. Поки згідно із законодавством, чинним до кінця 2008 року, заклад мав можливість вибору клієнтів, новий закон про соціальні послуги переніс повноваження щодо прийняття рішень при розміщенні заявника на органи місцевого самоврядування, міста та вищі територіальні одиниці. Доречним є запитання, чи буде можливо застосовувати цей критерій, що надається перевагу засновниками, і в майбутньому. Charitný dom є комбінованим закладом. У частині закладу для людей похилого віку згідно з § 35 закону № 448/2008 Зб. зак. про соціальні послуги надається соціальна послуга фізичній особі, яка досягла пенсійного віку і залежить від допомоги іншої особи, або фізичній особі, яка потребує надання соціальної послуги з інших серйозних причин. На сьогодні у закладі для людей похилого віку проживає 7 клієнтів. Окрім класичних послуг — проживання, харчування, прибирання, прання, прасування та догляду за білизною та одягом, надається допомога при залежності від сторонньої допомоги, соціальне консультування, соціальна реабілітація, забезпечується медичне обслуговування через дільничного лікаря та створюються умови для зберігання цінних речей або дозвіллєвої діяльності. У частині будинку соціальних послуг, де проживає 10 клієнтів, додатково забезпечується трудова терапія. У будинку соціальних послуг згідно з § 38 закону № 448/2008 Зб. зак. надається соціальна послуга дорослій фізичній особі, яка залежить від допомоги іншої особи і чий ступінь залежності становить щонайменше «V» згідно з додатком № 3 цитованого закону.
Важливою складовою життя клієнтів є заповнення дозвіллєвих активностей. Заклад намагається створювати умови передусім для діяльності, яка є змістовною, додає клієнтам відчуття потрібності та корисності. Клієнти в межах своїх можливостей і здібностей беруть участь у дрібних домашніх справах, наприклад, допомагають прасувати та складати випрані рушники, скатертини, різати серветки, поливати чи пересаджувати квіти, чистити горіхи, горох, квасолю, сортувати картоплю. Велике значення в межах соціальної реабілітації надається спрямуванню клієнтів на розвиток і якомога довше збереження навичок самообслуговування. Акцент робиться на розвитку взаємодопомоги – не очікувати лише пасивно на догляд персоналу, а помічати потреби іншого, допомогти йому, наприклад, при одяганні, при вставанні зі стільця, супроводити до столу, до каплиці, на прогулянку, подати потрібну річ, виявити іншому увагу... Хоча йдеться, по суті, про дрібниці, це своєрідна форма «допомоги до самодопомоги». Головним прагненням є створити у клієнта відчуття впевненості, що він у цьому закладі потрібен, бажаний і любимий, а не терпимий, відкладений і зайвий.
Кухня для пенсіонерів Кухня надає цілоденне харчування для мешканців благодійного будинку св. Edita Steinová, цілоденне харчування для клієнтів іншого закладу соціальних послуг у селі Vojčice, для працівників обох закладів та для інших приблизно 35 пенсіонерів з близького оточення, яким їжу доставляють безпосередньо до домівок.
Матеріальне забезпечення Для забезпечення своїх завдань благодійна організація господарює у власній двоповерховій будівлі з земельною ділянкою. На їх функціонування поширюються відповідні положення нормативних актів у сфері соціальних послуг, безпеки та охорони здоров'я на роботі, сектору протипожежного захисту, гігієнічні норми тощо. У житловій частині знаходиться 6 двомісних та 5 одномісних кімнат. Гігієнічні приміщення є спільними. Складовою житлової частини є їдальня, вітальня та каплиця. Для реалізації дозвіллєвих активностей та трудової терапії слугують сад, подвір'я та квітник. Центральною ідеєю проєкту благодійного будинку було створити заклад сімейного типу, максимально схожий за способом функціонування на життя в домашньому середовищі, створювати замінні родинні зв'язки, пригнічувати максимальною мірою «інституційність» закладу, створювати родинну атмосферу. З іншого боку, менша кількість клієнтів означає для закладу також менше доходів і проблеми з їхнім господарюванням. Дискримінаційно щодо закладів з низькою місткістю діє також новий закон про соціальні послуги, який не враховує місткість закладу при наданні внеску на його функціонування.
Персональне забезпечення Догляд за клієнтами забезпечує колектив із 14 працівників, з них 6 позмінних. З огляду на характер роботи, деякі працівники мають суміщені функції. Вони виконують широкий спектр завдань, які необхідно щодня забезпечувати для безперебійної роботи закладу. У цьому сенсі ця робота ставить досить складні вимоги до працівників. Вона вимагає певного роду «універсальності», а також широкого охоплення знань і навичок з різних сфер, здатності до адаптації – негайно пристосовуватися до змінених умов і вміти самостійно вирішувати виниклі проблеми. У класичних інституціоналізованих закладах на кожен вид діяльності спеціалізується інший працівник. Фінансова ситуація закладів з низькою місткістю змушує створювати тип універсального працівника, з широким оглядом і знаннями з різних видів галузей і завдань. Для позмінних працівників велику психологічну та фізичну складність становлять вихідні та нічні зміни, коли працівник у закладі сам із відповідальністю за 17 клієнтів. Він повинен вміти впоратися також у разі раптових аварійних технічних ситуацій, правильно і гнучко реагувати та негайно вирішувати виниклу ситуацію. Участь у культурних, суспільних чи рекреаційних заходах, організованих для клієнтів, у духовному житті в закладі, а також догляд за подвір'ям і садом є само собою зрозумілим для кожного працівника. З огляду на характер закладу та його складність, необхідний ретельний відбір працівників, а також подальша турбота про їхній постійний професійний ріст, мотивацію, психогігієну та профілактику синдрому вигорання. З погляду працівника, це робота виснажлива, але й прекрасна. Бачити задоволення на обличчях клієнтів — це найбільша винагорода. Ця робота у справжньому розумінні слова є не лише зайнятістю, а справжнім покликанням.
Mgr. Katarína Kolačkovská Авторка працює керівницею Charitný dom sv. Edity Steinovej у Vojčice
Фото - архів Charitný dom sv. Edity Steinovej