Фактори, що впливають на виникнення небажаних подій у стаціонарній медичній допомозі

Безпека пацієнтів є одним із фундаментальних стовпів якісної медичної допомоги, і її забезпечення є невід’ємною частиною роботи медсестер. НП, визначені як небажані ситуації, що завдають шкоди пацієнту, можуть мати фізичні, психічні, емоційні та фінансові наслідки (Giardina et al., 2020). Найчастіше вони пов’язані з виснаженням персоналу, недотриманням стандартів, помилками в комунікації та високим робочим навантаженням (Zanetti et al., 2021; Floréz, López, Bernal, 2022; Al-Mugheed et al., 2022). Дослідження авторів Moosavi et al. (2023), Gao et al. (2019) та Rafter et al. (2019) однозначно вказують на те, що значна частина НП є відверненою. Їх тривале виникнення виявляє недоліки в імплементації культури безпеки пацієнта. Саме медсестри, як зазначають Zhu et al. (2020) та Archer (2017), відіграють вирішальну роль у виявленні, документуванні та звітуванні про небажані події, створюючи тим самим передумови для покращення системи. Ефективне та систематичне звітування надає медичним закладам цінні дані про виникнення ризиків і дозволяє впроваджувати коригувальні заходи з метою їх усунення (Abreu, 2021). Як додають Floréz, López, Bernal (2022), хоча НП можуть виникати навіть при дотриманні медсестринських стандартів, ставлення медсестер до їх виявлення та подальшої профілактики відіграє значну роль у постійному підвищенні якості та безпеки наданої допомоги.

Мета Метою нашого дослідження було проаналізувати ставлення медсестер до факторів ризику виникнення НП.

Вибірка та методика

До вибірки було включено 200 медсестер, які працюють у стаціонарних відділеннях медичних закладів. Найбільше медсестер було представлено у віковій групі 50 років і старше (39,5 %). Вищу освіту I ступеня мали 80 медсестер (40 %). Професійний стаж тривалістю 11 і більше років мали 116 медсестер (58 %). Найбільше медсестер працювало у внутрішньому відділенні (30,5 %), за ним слідували хірургічне відділення (23 %) та відділення для довготривало хворих (17 %). Методом збору даних була анкета власної розробки, спрямована на причини, звітування та вирішення НП. Анкета була надана у друкованій формі, містила 24 пункти та п’ятибальну шкалу Лайкерта, спрямовану на оцінку згоди з наведеними твердженнями. Збір даних відбувався у травні та червні 2024 року після отримання згоди на проведення дослідження в медичних закладах у містах Veľký Krtíš, Levice та Žiar nad Hronom. Загалом було розповсюджено 250 анкет, з яких 200 (80 %) були повністю заповнені та включені до дослідження. Для статистичного аналізу та обробки даних ми використовували програму SPSS Statistics версії 26. Ми провели описовий статистичний аналіз даних за допомогою частот (n), середнього арифметичного (x̄) та стандартного відхилення (sd). Для перевірки відмінностей між групами використовувався непараметричний тест Краскела-Уолліса. Статистичну значущість оцінювали на рівні p = 0,05.

Результати

Таблиця 1 Сприйняття факторів ризику виникнення НП залежно від віку медсестер

Таблиця 1 відображає середні значення окремих факторів ризику виникнення НП у стаціонарній допомозі залежно від вікових груп медсестер. Усі вікові групи погодилися з твердженням, що втома та виснаження є значним фактором виникнення НП. Найвищий середній показник за цим пунктом вказали медсестри віком 41–50 років (x̄ = 4,06), що може свідчити про те, що з віком зростає чутливість до цього фактора ризику. Навпаки, найнижчий середній показник вказала група 31–40 років (x̄ = 3,64). Попри ці відмінності, статистично значущих відмінностей між віковими групами не було виявлено (p = 0,804). Вікова група 41–50 років також найвиразніше вказувала на неуважність під час роботи як фактор, що впливає на виникнення НП (x̄ = 3,73). Медсестри віком 50 років і старше, своєю чергою, найвище оцінювали пункт, що стосується швидкого темпу роботи (x̄ = 3,66), який, на їхню думку, створює умови для виникнення НП. Натомість усі вікові групи погодилися з думкою, що недотримання стандарту догляду не має суттєвого впливу на виникнення НП, оскільки значення були нижчими за середнє x̄ = 3,25, а статистична значущість також не була підтверджена (p = 0,231). Хоча у вибірці респондентів (n = 200) не було підтверджено статистично значущих відмінностей між віковими групами (усі p-значення перевищили межу 0,05), відмінності в середніх значеннях вказують на існування певних вікових тенденцій у тому, як медсестри сприймають окремі фактори ризику виникнення небажаних подій.

Таблиця 2 Сприйняття факторів ризику виникнення НП залежно від стажу роботи медсестер

Таблиця 2 ілюструє, як медсестри з різним стажем роботи сприймають окремі фактори ризику виникнення НП у стаціонарній допомозі. Найвищий середній показник за всіма пунктами був зафіксований у медсестер з більшим стажем (11 років і більше). Ці медсестри найчастіше позначали виснаження та втому (x̄ = 3,96) як значний фактор ризику виникнення НП. Подібно до цього, швидкий темп роботи (x̄ = 3,54) у цій групі оцінювався як другий за значущістю фактор. Ще одним фактором є неуважність під час введення ліків, на що вказали медсестри зі стажем роботи 6–10 років (x̄ = 3,64). Медсестри з найменшим стажем (0–5 років) також сприймали втому та виснаження як фактор ризику (x̄ = 3,83), проте загалом вказували нижчі середні значення в інших сферах. Цікавим висновком став фактор «недотримання стандарту догляду», при якому проявилася гранична статистична значущість (p = 0,052). Тоді як медсестри зі стажем 0–5 років сприймали цей фактор найменш ризикованим (x̄ = 2,81), медсестри зі стажем 11 і більше років надавали йому більшої ваги (x̄ = 3,17). Натомість інші досліджені фактори не виявили статистично значущих відмінностей між групами, що підтверджується p-значеннями значно вище межі значущості (p > 0,05).

Обговорення

Завдяки розумінню серйозності та профілактики факторів ризику виникнення НП створюється простір для впровадження ефективних стратегій, спрямованих на їх усунення. Наші результати показали, що до найважливіших факторів, які медсестри в стаціонарній допомозі сприймають як такі, що сприяють виникненню НП, належать, зокрема, виснаження та втома, неуважність під час введення ліків та швидкий темп роботи. Найвищу згоду серед медсестер ми зафіксували саме щодо фактора втоми та виснаження, який сприймався як найбільш критичний серед усіх досліджуваних груп. Найвищі середні значення вказували медсестри віком 41–50 років (x̄ = 4,06) зі стажем роботи понад 11 років (x̄ = 3,96). Цю тенденцію підтверджує також дослідження Catania et al. (2024), яке зафіксувало 36 % медсестер з високим емоційним виснаженням (бал >27), при цьому середній бал виснаження становив 22,9 (±12,6). Подібно до цього, Dall'Ora et al. (2020) ідентифікує вигорання як наслідок високого робочого напруження, низької підтримки та поганої міжособистісної співпраці, що негативно впливає на якість наданої допомоги та підвищує частоту виникнення НП.

Другим найважливішим фактором, який виявився значущим з погляду сприйняття ризику виникнення НП, була неуважність під час введення ліків. Найвищі показники зафіксували медсестри віком 41–50 років (x̄ = 3,73) зі стажем роботи 6–10 років (x̄ = 3,64). Ці результати узгоджуються з дослідженням Mikos et al. (2020), яке ідентифікувало 20,2 % НП, пов’язаних із фармакотерапією. Panagioti et al. (2019) у своєму дослідженні довели, що до 39 % НП були пов’язані з ліками, і 22,7 % з них можна було б запобігти. Catania et al. (2024) додатково зазначають, що до заміни ліків може призвести виснаження, що прямо пов’язано з нашими висновками щодо втоми. Ці фактори тісно переплітаються з іншим ризиковим фактором, ідентифікованим у нашому дослідженні, а саме — швидким темпом роботи, який найвиразніше сприймали як проблематичний медсестри віком 50 років і старше (x̄ = 3,66) та зі стажем понад 11 років (x̄ = 3,54). Цікаво, що наші результати суперечать висновку Al-Mugheeda et al. (2022), які стверджували, що медсестри з меншим стажем відчувають вище робоче навантаження. Цю розбіжність можна пояснити різним робочим середовищем, організаційною культурою або суб’єктивним сприйняттям складності роботи у менш досвідчених медсестер.

У нашому дослідженні виявилося, що недотримання стандарту догляду не сприймається як значущий ризиковий фактор у всій популяції медсестер (x̄ < 3,25). Медсестри зі стажем 0–5 років сприймали цей фактор як найменш ризиковий (x̄ = 2,81), тоді як медсестри з 11 і більше роками стажу надавали йому більшої ваги (x̄ = 3,17). Ця різниця може свідчити про те, що з накопиченням досвіду медсестри усвідомлюють більшу важливість дотримання сестринських стандартів та їхній вплив на безпеку пацієнта. Було встановлено граничну статистичну значущість (p = 0,052). Zaneti et al. (2021) зазначають, що до 33,7 % НП були прямо пов’язані з недотриманням стандартів, причому 58,3 % з них можна було запобігти. Подібно до цього, Nantssupawat et al. (2022) підтверджують, що дотримання стандартів має принципове значення для безпеки пацієнта та якості догляду. Проте недотримання стандартів часто пов’язане з іншим важливим фактором — незадовільним співвідношенням пацієнтів і персоналу. Наші результати також вказали на те, що цей дисбаланс сприймається як ризиковий переважно медсестрами зі стажем 11 і більше років (x̄ = 3,44) та віком 41–50 років (x̄ = 3,33). Результати підтверджують висновки Kiviliene et al. (2024), згідно з якими вищий показник забезпеченості персоналом пов’язаний із нижчою частотою НП. Nantssupawat et al. (2022) також довели, що більша кількість пацієнтів на одну медсестру призводить до погіршення якості догляду, вищої кількості помилок та незадоволеності медсестер. Wang et al. (2020) додатково доповнили, що слабка структура та чисельність сестринського персоналу прямо пов’язані з кількістю падінь та пролежнів у стаціонарному догляді.

Висновок

Результати дослідження підтвердили, що медсестри як безпосередні надавачі догляду сприймають найвиразніші ризикові фактори виникнення НП переважно у формі втоми, виснаження, неуважності та швидкого темпу роботи. Сприйняття цих факторів залежало від тривалості професійного стажу та віку медсестер, що вказує на потребу в цілеспрямованій підтримці на окремих етапах професійного життя. На основі отриманих даних ми вважаємо, що систематичне зниження ризиків шляхом ефективного управління робочим навантаженням, підтримки культури безпеки та покращення організаційного середовища може суттєво сприяти усуненню виникнення НП. Важливою складовою цих заходів є також створення умов для відкритого, неформального та підтримуючого середовища звітування про НП без застосування санкцій. Медсестри як професійно компетентні особи відіграють ключову роль не лише в ідентифікації ризиків, а й в активній участі у розробці стратегій запобігання НП. Заохочення їхньої участі та побудова довіри є базовими передумовами для підтримання якості, безпеки та безперервності догляду.

Авторки: prof. PhDr. Mária Kilíková, PhD., MPH PhDr. Tatiana Katriňáková PhDr. Monika Štefanová VŠZaSP sv. Alžbety v Bratislave n.o. Detašované pracovisko bl. Sáry Salkaházi v Rožňave

Список бібліографічних посилань

ABREU, Tamu. 2021. Adverse event reporting and root cause analysis. In American Nurse Journal. [online] 2021, vol. 16, no. 6. [cit.2025-04-06]. p. 44–46. Dostupné na internete: ˂https://www.myamericannurse.com/wp-content/uploads/2021/04/an6-Root-cause.pdf˃ ISSN 2688-5757.

AL-MUGHEED, Khalid et al. 2022. Patient Safety Attitudes among Doctors and Nurses: Associations with Workload, Adverse Events, Experience. In Healthcare (Basel). [online] 2022, vol. 10, no. 4. [cit. 2025-04-05]. p. 631. Dostupné na internete: ˂https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35455809/˃ ISSN 2227-9032.

ARCHER, Stephanie et al. 2017. Development of a theoretical framework of factors affecting patient safety incident reporting: a theoretical review of the literature. In BMJ Open. [online] 2017, vol. 27, no. 7(12) [cit. 2025-04-06]. Dostupné na internete: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29284714/˃ISSN 2044-6055

CATANIA, Gianluca et al. 2024. Nurses' intention to leave, nurse workload and in-hospital patient mortality in Italy: A descriptive and regression study. In Health Policy. [online] 2024, vol. 143. [cit. 2025-04-06]. p. 105032. Dostupné na internete: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38460274/˃ ISSN 0168-8510.

DALL'ORA, Chiara et al. 2020. Burnout in nursing: a theoretical review. In Human Resources for Health. [online] 2020, vol. 18, no. 1. [cit. 2025-04-05]. p. 41. Dostupné na internete: ˂https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32503559/˃ ISSN 1478-4491.

FLÓREZ, Fredy – LÓPEZ, Lucelly – BERNAL, Catalina. 2022. Prevalence of adverse events and their manifestations in health professionals as second victims. In Biomedica. [online] 2022, vol. 42, no. 1. [cit. 2025-04-05]. p. 184–195. Dostupné na internete: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35471180 ISSN 0120-4157.

GAO, Xinqiang, et al. 2019. Implications from China patient safety incidents reporting system. In Therapeutics and Clinical Risk Management. [online] 2019, vol. 15. [cit. 2025-04-05]. p. 259–267. Dostupné na internete: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6371930/˃ ISSN 1176-6336.

GIARDINA, Traber D. et al. 2020. Health Care Provider Factors Associated with Patient-Reported Adverse Events and Harm. In Joint Commission Journal on Quality and Patient Safety. [online] 2020, vol. 46, no. 5. [cit. 2025-04-05]. p. 282–290. Dostupné na internete: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32362355 ISSN 1553-7250

KIVILIENE, Juste et al. 2024. The Relationship between Clinical Environment and Adverse Events Reporting: Evidence from Lithuania. In Healthcare (Basel). [online] 2024, vol. 12, no. 2. [cit. 2025-04-05]. p. 252. Dostupné na internete: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38275531 ISSN 2227-9032

MIKOS, Marcin et al. 2020. Occurrence of adverse events in the activity of hospital wards in the opinions of doctors and nursing management staff. In Annals of Agricultural and Environmental Medicine. [online] 2020, vol. 27, no. 2. [cit. 2025-04-06]. p. 306–309. Dostupné na internete: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32588611 ISSN 1232-1966.

MOOSAVI, Saeideh et al. 2023. The relationship between patient safety culture and adverse events in Iranian hospitals: a survey among 360 nurses. In Patient Safety in Surgery. [онлайн] 2023, том 17, № 1, [цит. 2025-04-05]. с. 20. Доступно в інтернеті: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37496060 ISSN 1754-9493.

NANTSUPAWAT, Apiradee et al. 2022. Nurse staffing, missed care, quality of care and adverse events: A cross-sectional study. In Journal of Nursing Management. [онлайн] 2022, том 30, № 2, [цит. 2025-04-05]. с. 447–454. Доступно в інтернеті: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34719833 ISSN 0966-0429.

PANAGIOTI, Maria et al. 2019. Prevalence, severity, and nature of preventable patient harm across medical care settings: systematic review and meta-analysis. In BMJ. [онлайн] 2019, том 366, № l4185. [цит. 2025-04-05]. Доступно в інтернеті: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31315828 ISSN 1756-1833.

RAFTER, Natasha et al. 2017. The Irish National Adverse Events Study (INAES): the frequency and nature of adverse events in Irish hospitals—a retrospective record review study. In BMJ Quality & Safety. [онлайн] 2017, том 26, № 2. [цит. 2025-04-06]. с. 111–119. Доступно в інтернеті: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26862223 ISSN 2044-5415.

WANG, Limin et al. 2020. The effect of nurse staffing on patient-safety outcomes: A cross-sectional survey. In Journal of Nursing Management. [онлайн] 2020, том 28, № 7. [цит. 2025-04-06]. с. 1758–1766. Доступно в інтернеті: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32853457 ISSN 1365-2834.

ZANETTI, Ariane Cristina Barboza et al. 2021. Incidence and preventability of adverse events in adult patients admitted to a Brazilian teaching hospital. In PLoS One. [онлайн] 2021, том 16, № 4, с. e0249531. [цит. 2025-04-05]. Доступно в інтернеті: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33857137 ISSN 1932-6203.

ZHU, Lin et al. 2020. Extension to 'combined SNA and LDA methods to understand adverse medical events': Doctor and nurse perspectives. In International Journal of Risk & Safety in Medicine. [онлайн] 2020, том 31, № 4. [цит. 2025-04-06]. с. 221–246. Доступно в інтернеті: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32538872 ISSN 0924-6479.