Інтернет – джерело інформації про здоров'я для дорослого населення

Вступ

Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стає дедалі масштабнішим і впливає на багато сфер людського життя. Різні види діяльності робочого, навчального чи дозвіллєвого характеру не обходяться без їх використання. Період надзвичайної ситуації в останні місяці ще більше посилив залежність людей від сучасної інформаційної техніки, а саме у сфері навчання чи освіти, роботи з дому (home office), взаємної комунікації, пошуку інформації, запису на тестування або вакцинацію тощо. Використання інтернету з метою пошуку інформації є типовим феноменом і для дорослого населення.

«Інтернет — це найбільша всесвітня мережа, яка з'єднує тисячі серверів (комп'ютери, постійно підключені до інтернету) і мільйони комп'ютерів, що використовують інформацію, збережену на серверах. Він надає величезну кількість інформації практично з усіх сфер і дозволяє комунікувати з усім світом» (Britvík, 2003, с. 65). Завдяки ІКТ сьогодні інформація доступна 24 години на добу для всіх, хто має доступ до інтернету. Свобода публікації в інтернеті приносить також ризик дезінформації, оскільки сьогодні може публікувати будь-хто і будь-де. Проте інтернет пропонує величезну економію часу, драматично скасовує відстані, звільняє індивідуального користувача і створює вільний активний простір для всесвітньої дискусії та обміну інформацією на будь-яку тему (Meško a kol., 2005). Люди всіх вікових категорій володіють ІКТ, і при виникненні будь-яких проблем зі здоров'ям чи зацікавленості в додатковій інформації щодо здоров'я та профілактики вони використовують віртуальний простір інтернету більше, ніж особисту консультацію з фахівцями чи візит до лікаря або медичного закладу. Це є типовим насамперед для дорослих. Пошук інформації про здоров'я в інтернеті може мати позитивні сторони, але важливими є також його негативні аспекти, які можуть детермінувати здоров'я людини та поведінку стосовно власного здоров'я. Здоров'я людини можна розуміти як певний миттєвий стан, але також як процес, що триває і має свою динаміку (Hegyi, Ochaba, 2013).

Мета дослідження

Метою дослідження було з'ясувати рівень використання ІКТ для пошуку інформації про здоров'я в інтернеті серед дорослого населення.

Методика та вибірка

Відповідні дані в контексті мети дослідження ми отримували за допомогою методу емпіричного дослідження – нестандартизованої анкети власної розробки. Збір емпіричних даних здійснювався за допомогою онлайн-версії анкети в період з вересня 2020 року по лютий 2021 року з використанням співпраці з адміністратором інтернет-порталу www.prohuman.sk. Анкета була опублікована на зазначеній інтернет-сторінці, а також у соціальній мережі facebook. Результати дослідження були опрацьовані в комп'ютерній програмі Microsoft Excel.

Дослідницьку вибірку склали 142 респонденти. Вибір респондентів із генеральної сукупності був цілеспрямованим, причому критерієм включення був вік респондента 18 років і старше.

Респонденти були віком від 19 до 70 років, середній вік респондентів становив 37,09 року. У дослідницькій вибірці було 131 (92,25 %) жінка та 11 (7,75 %) чоловіків (див. Графік 1). Огляд респондентів за освітою наведено на графіку 2, причому переважали респонденти з вищою освітою (51,41 %) над респондентами із середньою освітою (48,59 %). З погляду місця проживання, була вищою чисельність респондентів із села, яких було 84 (59,15 %), а респондентів, що живуть у місті, було 58 (40,85 %) (див. Графік 3).

Графік 1 Огляд респондентів за статтю

Графік 2 Огляд респондентів за освітою

Графік 3 Огляд респондентів за місцем проживання

Результати

Для цілей представлення результатів дослідження з набору даних були екстраговані абсолютні (n) та відносні частоти (%) окремих типів відповідей. Окремі результати наведені у графічному відображенні, унікальні відповіді наведені в тексті до відповідного графіка.

Для пошуку інформації в інтернеті необхідні ІКТ, тому ми з'ясовували, які ІКТ респонденти використовують у повсякденному житті найчастіше. Як найчастіше використовувані ІКТ респонденти вказали мобільний телефон – 140 (98,59 %) респондентів та ноутбук, який вказав 111 (78,17 %) респондентів. Потім слідував настільний комп'ютер, який використовують 50 (35,21 %) респондентів, планшет та смарт-годинник, які мали однакову чисельність – 24 (16,90 %) респонденти. Двоє респондентів (1,41 %) вказали варіант «інше», причому йшлося про macbook та фітнес-браслет. Огляд типів ІКТ, що використовуються, відображає графік 4.

Графік 4 Використання окремих типів ІКТ

Усталеною практикою дорослого населення, насамперед при виникненні якихось проблем зі здоров'ям, є пошук інформації в інтернеті, що стосується захворювань. Пошук інформації про проблеми зі здоров'ям підтвердили 126 (88,73 %) респондентів. Натомість інформацію з такою спрямованістю в інтернеті не шукають 16 (11,27 %) респондентів (див. Графік 5).

Графік 5 Пошук інформації про проблеми зі здоров'ям в інтернеті

Зі проблемами зі здоров'ям тісно пов'язана фармакотерапія або вживання ліків. Інформацію про ліки в інтернеті шукають 122 (85,92 %) респонденти, як це відображає графік 6. 20 (14,08 %) респондентів не цікавляться тематикою ліків в інтернеті.

Графік 6 Пошук інформації про ліки в інтернеті

Протилежністю інформації про проблеми зі здоров'ям та ліки є інформація про профілактику та профілактичні огляди. Інформацію, що стосується профілактичних оглядів, шукають в інтернеті 72 (50,70 %) респонденти, а 70 (49,30 %) респондентів її не шукають, як це зображено на графіку 7.

Графік 7 Пошук інформації про профілактичні огляди в інтернеті

Подібні висновки, як ми бачимо на графіку 8, є також у зв'язку з пошуком в інтернеті інформації про вакцинацію. 75 (52,82 %) респондентів шукають такий тип інформації, натомість 67 (47,18 %) респондентів її не шукають.

Графік 8 Пошук інформації про вакцинацію в інтернеті

Важливою сферою стосовно здоров'я є профілактика захворювань та/або травм. Приємно, що 108 (76,06 %) респондентів цікавляться цією сферою шляхом пошуку інформації в інтернеті. На графіку 9, однак, відображені також дані про 34 (23,94 %) респондентів, які інформацію, спрямовану на профілактику захворювань та травм, не шукають.

Графік 9 Пошук інформації про профілактику захворювань та/або травм в інтернеті

У дорослому населенні у виявленні насамперед онкологічних захворювань важливим є самообстеження. Лише більше половини респондентів – 81 (57,04 %) респондент шукає таку спрямовану інформацію в інтернеті. 61 (42,96 %) респондент дані, наприклад, про самообстеження молочних залоз, яєчок, спостереження за родимками тощо в інтернеті не шукає (див. Графік 10).

Графік 10 Пошук інформації про самообстеження в інтернеті

Відносно низький інтерес виявили респонденти до пошуку інформації про скринінгові обстеження (наприклад, мамографія, аналіз калу на приховану кров, обстеження передміхурової залози). Ствердну відповідь надали 63 (44,37 %) респонденти. Як свідчить графік 11, 79 (55,63 %) респондентів інформацію такої спрямованості в інтернеті не шукають.

Графік 11 Пошук інформації про скринінгові обстеження в інтернеті

Зі здоров’ям тісно пов’язані відновлення сил та релаксація, тому ми також цікавилися цією сферою в контексті пошуку інформації в інтернеті. Як показує графік 12, інформацію про релаксаційні, рекондиційні та відновлювальні поїздки шукають в інтернеті 100 (70,42 %) респондентів. Натомість 42 (29,58 %) не цікавляться інформацією такої спрямованості.

Графік 12 Пошук інформації про поїздки в інтернеті

Дискусія

Комп’ютеризація суспільства становить первинний етап переходу до інформаційного суспільства, у якому відбувається створення базової технологічної інфраструктури. Комп’ютеризація означає забезпечення населення та суспільства інформаційними технологіями, опанування комп’ютерної грамотності, переведення публічно-правової діяльності в комп’ютерні бази даних, їх оприлюднення через інтернет та використання нових ІКТ у всіх сферах життя суспільства, що приносить ефективніше та швидше забезпечення традиційних функцій і активностей, а також нові активності, які можливі лише з новою технікою (Sak a kol., 2007). ІКТ дедалі виразніше впливають на багато сфер людського життя, психічне та фізичне здоров’я людини, а також на її звички. За допомогою опитування ми з’ясовували рівень використання ІКТ для пошуку інформації про здоров’я в інтернеті серед дорослого населення.

Для картографування рівня використання ІКТ у дорослому населенні ми з’ясовували, які ІКТ респонденти використовують найчастіше. Найбільшу частку мають мобільні телефони (смартфони, iphony) — у 140 (98,59 %) респондентів, та ноутбуки — у 111 (78,17 %) респондентів. De Wet et al. (2016) зазначають, що світ за останні десятиліття суттєво змінився, причому більшість цих змін була зумовлена інфільтрацією технологій у суспільство. Люди використовують ІКТ не лише у зв’язку зі своєю роботою, а й під час щоденних домашніх справ. У наш час існує робоча культура 24 години на добу, 7 днів на тиждень, і це насамперед завдяки взаємозв’язку, що забезпечується через ІКТ. Також на основі наших результатів очевидно, що доросле населення володіє цифровою або комп’ютерною грамотністю, яка становить опанування базових навичок роботи з комп’ютером та його варіативними додатками (Kolář a kol., 2012). Velšic (2020) у звіті про цифрову грамотність у Словаччині за 2020 рік зазначає, що частка цифрово грамотних, тобто тих, хто має принаймні елементарний досвід роботи з комп’ютерами, ноутбуками, планшетами або смартфонами, зросла порівняно з 2013 роком на 4 відсоткові пункти — з 79 % до 83 %. Найбільш значним є зростання частки респондентів, які декларують, що мають досвід роботи з портативним комп’ютером, планшетом чи смартфоном та різними типами е-послуг і комунікаційних технологій.

Інтернет є дедалі доступнішим комплексним джерелом інформації як для фахівців, так і для непрофесіоналів. У межах вторинної профілактики він дозволяє пацієнтам краще сприймати та розуміти свої проблеми зі здоров’ям. Проте велику роль він може відігравати й у сфері первинної профілактики, пропонуючи можливості впливу на здорову поведінку населення (Bendová, Kaňuch, 2011). Інформацію, що стосується профілактики захворювань та/або травм, шукають в інтернеті, згідно з нашими результатами, 108 (76,06 %) респондентів. При пошуку інформації про профілактичні огляди інтерес уже нижчий — цей тип інформації шукають 72 (50,70 %) респонденти з нашої вибірки. Самообстеженням як частиною профілактики цікавиться в інтернеті 81 (57,04 %) респондент. 63 (44,37 %) респонденти висловили ствердну відповідь щодо пункту, який стосується пошуку інформації про скринінгові обстеження. Згідно з даними найбільшої медичної страхової компанії у Словаччині — Všeobecná zdravotná poisťovňa — у 2020 році порівняно з попереднім роком було зафіксовано 26% зниження профілактичних оглядів у лікарів загальної практики для дорослих (Flexihodiny rezervované pre poistencov VšZP, 2021). Опитування серед лікарів загальної практики показало, що під час пандемії коронавірусу інтерес до профілактики значно знизився. Деякі люди, навпаки, заперечують, що не можуть потрапити на огляд (Prevencia, 2020). Первинна профілактика є недостатньою і, крім того, є питанням довгострокового втручання (зміни способу життя). Вторинна профілактика є несистематичною (Bendová, Kaňuch, 2011).

Інформацію щодо проблематики вакцинації шукають, згідно з нашими даними, 75 (52,82 %) респондентів, що становить відносно низьку цифру з огляду на реальність, пов’язану з поточною надзвичайною ситуацією у зв’язку з пандемією COVID-19, до якої належить і вакцинація проти цього захворювання. Натомість набагато більше респондентів отримують з інтернету інформацію про проблеми зі здоров’ям, що підтвердили 126 (88,73 %) респондентів. Подібне виявлення ми фіксуємо і при пошуку інформації в інтернеті, що стосується ліків. Аж 122 (85,92 %) респонденти зазначили, що дані такого роду у віртуальному просторі шукають. У нашій вибірці респондентів можна спостерігати перевагу пошуку інформації в інтернеті, спрямованої на проблеми зі здоров’ям та ліки, над пошуком інформації про профілактику, профілактичні огляди, скринінгові обстеження та вакцинацію, що може викликати схильність дорослих до самолікування, з чим пов’язані багато ризиків. Як зазначають Bendová та Kaňuch (2011), обсяг інформації в інтернеті постійно зростає, проблемою стає її якість та валідність. Небезпечним наслідком може бути власне ставлення пацієнта до діагностики, лікування або підходу до турботи про власне здоров’я у сфері профілактики.

Відносно високий інтерес мають респонденти також до інформації про релаксаційні, рекондиційні або відновлювальні поїздки, що знову ж таки в сучасний час надзвичайних заходів та значних обмежень становить цікавий показник і може свідчити про потребу людей використовувати також такий спосіб релаксації або відновлення після виснажливих останніх місяців. Пошук цього типу інформації в інтернеті підтвердили 100 (70,42 %) респондентів.

Висновок

ІКТ як засіб для отримання інформації у сфері здоров’я має бути в центрі уваги як медичних працівників, так і адміністраторів окремих вебпорталів, що представляють контент, спрямований на сферу здоров’я людини. Одночасно зі спробами цифровізації суспільства та розвитку цифрових навичок людей необхідно також пріоритезувати відповідальність за рівень інформації, що публікується в інтернеті. Проте недостатньо лише надавати науково обґрунтовану інформацію, а й необхідно мотивувати та позитивно підкріплювати відповідну поведінку людей у сфері здоров’я, а також організовувати освітні заходи, метою яких є формування правильних звичок, ставлень та застосування процедур для зміни способу життя людей так, щоб підтримувалися правильні моделі поведінки та оптимальна якість життя (KP Neeraja, 2011). Важливо вказувати на цю сферу та спрямовувати увагу на взаємозалежність використання ІКТ та здоров’я дорослого населення. У цьому значну роль відіграють усі категорії медичних працівників, особливо через впровадження виховання до здоров’я.

Авторка: PhDr. Mgr. Mariana Magerčiaková, PhD., MPH, MBA Католицький університет у Ружомбероку, Факультет охорони здоров’я, Кафедра медсестринства

Список бібліографічних посилань

BENDOVÁ, J., KAŇUCH, J. 2011. Všeobecné preventívne a vyhľadávacie postupy pri nádorových ochoreniach v primárnej starostlivosti. Odporučený diagnostický postup pre všeobecných praktických lekárov. [online]. Bratislava: Slovenská lekárska spoločnosť, Spoločnosť všeobecného praktického lekárstva, Slovenská onkologická spoločnosť, Liga proti rakovine. cit. 2021-03-20. Dostupné na internete: https://ssvpl.sk/wp-content/ uploads/ 2019/08/Onkoprevencia-2011.pdf.

BRITVÍK, M. 2003. Hardvér, Microsoft Windows 98, Internet, Microsoft World 2000, Microsoft Excel 2000. Dolný Kubín: PROFEKO, 2003, 150 s. ISBN 80-967815-3-7.

DE WET, W., KOEKEMOER, E., NEL, J. A. 2016. Exploring the impact of information and communication technology on employees’ work and personal lives. In: SA Journal of Industrial Psychology [online]. 42(1), a1330. cit. 2021-03-20. Dostupné na internete: http://dx.doi.org/10.4102/sajip.v42i1.1330.

Flexihodiny rezervované pre poistencov VšZP. [online]. Všeobecná zdravotná poisťovňa, 11.3.2021. cit. 2021-04-04. Dostupné na internete: http://www.vszp.sk/novinky/flexihodiny -rezervovane-poistencov-vszp.html.

HEGYI, L., OCHABA, R. 2013. Výchova k zdraviu a podpora zdravia. Bratislava: Herba, 2013, 96 s. ISBN 978-80-89631-14-8.

KOLÁŘ, Z., RAUDENSKÁ, V., RYMEŠOVÁ, J., ŠIKULOVÁ, R., VALIŠOVÁ, A. 2012. Výkladový slovník z pedagogiky. Praha: Grada Publishing, 2012, 192 s. ISBN 978-80-247-3710-2.

MEŠKO, D. a kol. 2005. Medinfo 1. Martin: Osveta, 2005, 152 s. ISBN 80-8063-197-2.

NEERAJA, KP. 2011. Textbook of Communication and Education Technology for Nurses. New Delhi: Jaypee Brothers Medical Publishers, 2011, 723 p. ISBN 978-93-5025-350-2.

SAK, P., MAREŠ, J., NOVÁ, H., RICHTER, V., SAKOVÁ, K., SKALKOVÁ, J. 2007. Člověk a vzdělání v informační společnosti. Vzdělávaní a život v komputerizovaném světě. Praha: Portál, 2007, 296 s. ISBN 978-80-7367-230-0.

VELŠIC, M. 2020. Digitálna gramotnosť na Slovensku 2020. [online]. Bratislava: Inštitút pre verejné otázky, 2020, 17 s. ISBN 978–80–89345–81-6. [cit. 2021-03-20]. Dostupné na internete: https://www.ivo.sk/8652/sk/aktuality/digitalna-gramotnost-na-slovensku-2020.