Інтернет-сторінка медичного закладу як інформаційне джерело для хірургічного пацієнта

Вступ

Для сучасного інформаційного суспільства характерна комп'ютеризація, яка означає оснащення населення та суспільства інформаційними технологіями, опанування комп'ютерної грамотності, трансформацію публічно-правових справ у комп'ютерні бази даних, їх оприлюднення через Інтернет та використання нових інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життя суспільства, що приносить ефективніше та швидше забезпечення традиційних функцій і активностей, а також нові види діяльності, які можливі лише з новою технікою (Sak a kol., 2007). Ці факти стосуються також галузі охорони здоров'я і мають або можуть мати вплив також на ефективніше надання інформації пацієнтам та якіснішу освіту.

Інформація визначається як повідомлення, сповіщення або стимул, що дозволяє розрізнення або прийняття рішення між варіантами. Кожна інформація є знанням, тому вона є частиною пізнавальних процесів (Hartl, 2004; Hartl, Hartlová, 2010). Strmeň, Raiskup (1998, с. 116) визначають її як «повідомлення, звістка, сигнал, що подається усно, письмово або іншим способом, доступним для сприйняття органами чуття».

Інтернет представляє міжнародну комп'ютерну мережу, що дозволяє презентацію та обмін інформацією між окремими особами та установами у світовому масштабі. Він доступний будь-кому, хто має у своєму розпорядженні відповідний технічний пристрій та його підключення до мережі. У межах Інтернету можна використовувати систему WWW (World Wide Web – всесвітня павутина), яка дозволяє клієнтам Інтернету презентувати та шукати найрізноманітнішу інформацію (Průcha, 2017).

«За хірургічного пацієнта ми вважаємо людину, яка страждає на хірургічне захворювання або перенесла травму і якій надається медична допомога в межах якогось хірургічного відділення, а саме амбулаторного, стаціонарного або відділення хірургії одного дня» (Magerčiaková, 2011, с. 51). Однією з основних потреб хірургічного пацієнта є також потреба в поінформованості, і це не лише у зв'язку з інформованою згодою. Переважна більшість пацієнтів цікавиться всім, що стосується їхнього стану здоров'я, і вимагає від медичних працівників інформації найрізноманітнішого характеру – інформацію про діагноз, лікування, дієтичний та руховий режим тощо (Kristová, Tomašková, 2002). «Раціональне спрямування, надання вчасної та адекватної інформації допомагає душевній рівновазі пацієнта з операційним станом» (Greisinger, Jobánková a kol., 1990, с. 160). Інформацію, необхідну для пацієнта, можна з часової точки зору госпіталізації розділити на інформацію:

• Перед госпіталізацією – цю інформацію надає лікар та медсестра в амбулаторії (причина та необхідність госпіталізації та оперативного втручання, дата госпіталізації та приблизна тривалість перебування в лікарні, речі, необхідні для госпіталізації тощо).
• При прийомі пацієнта у відділення – важливим є представлення медсестри та привітання пацієнта, а також надання важливої інформації, що стосується таких сфер: організаційний устрій відділення, права та обов'язки пацієнта, номер палати, сигналізація, користування телефоном, години відвідувань, зберігання цінностей, лікарняний розпорядок, денний режим, медична команда – завідувач відділення, лікуючий лікар, медсестри тощо. Деякі пацієнти проходять вступну бесіду кілька разів, і це їх виснажує. Бесіда має бути в цих випадках зосереджена лише на найважливіших пунктах, особливо при гострому прийомі. Для доповнення інформації може бути використана медична документація, записи інших медичних працівників, інформація від рятувальників, з приймального відділення чи від осіб, що підтримують пацієнта (Workman, Bennett, 2006).
• Під час госпіталізації – надання інформації, що стосується діагностичних, терапевтичних та медсестринських втручань, включаючи задоволення всіх потреб пацієнта.
• Перед випискою з відділення – пацієнту надається інформація про медичний огляд, спосіб вживання ліків, режим у період реабілітації тощо (Kristová, Tomašková, 2002).

На користь кожної із зазначених категорій інформації може бути ефективною також інформація для пацієнта, розміщена на інтернет-сторінці лікарні, яка представляє потенційне інформаційне джерело. Papík (2011) визначає інформаційне джерело як інформаційний об'єкт, що містить доступну інформацію, яка відповідає інформаційним потребам користувача. «Сучасна доба характеризується реальним переходом до інформаційного суспільства, тобто до суспільства, в якому домінуючим принципом стає здатність отримати швидкий і простий доступ до необхідної інформації» (Meško a kol., 2005, с. 9).

Виявляється, що надання інформації зменшує психічний та емоційний дистрес у хірургічних пацієнтів. Окрім надання інформації про оперативне втручання (тип втручання, причина, ризики та можливі ускладнення) з боку хірурга, та інформації про спосіб і можливі ускладнення анестезії з боку анестезіолога, пацієнт має бути поінформований також медсестрою про перебіг періопераційного догляду (що і коли з ним буде відбуватися) (Zeleníková, 2013). Кожен пацієнт вимагає різного обсягу наданої інформації, тому медсестра, але також будь-який інший медичний працівник, повинен обирати індивідуальний підхід і надавати інформацію чуйно, з огляду на рівень тривожності у пацієнта. Деякі пацієнти активно шукають якомога більше інформації, інші, навпаки, уникають інформації і краще не хочуть нічого знати. Це пов'язано з їхніми копінг-механізмами, які вони використовують при подоланні стресу. Пацієнти з нижчим рівнем тривожності вимагають насамперед інформацію, що стосується оперативного втручання, більш тривожні пацієнти віддають перевагу інформації, зосередженій на тому, які відчуття та сприйняття вони можуть очікувати (Walker, 2002).

Вплив психіки на отримання та запам'ятовування інформації можна обмежити саме шляхом оприлюднення інформації для пацієнта на інтернет-сторінці лікарні, оскільки пацієнт та його близькі можуть вивчити цю інформацію в комфорті свого дому. Також у цьому випадку перевагою є те, що пацієнт приходить на оперативне втручання поінформованим, і в особистому спілкуванні з медичними працівниками лише за допомогою зворотного зв'язку перевіряється розуміння інформації з боку пацієнта, здатність дотримання інструкцій та можливе доповнення необхідної інформації.

Walker (2002) наводить звичайні методи надання інформації:

• індивідуальна бесіда з пацієнтом,
• групова освіта, що проводиться ще до госпіталізації пацієнта,
• інформаційні листівки та брошури,
• показ відео,
• індивідуальна або групова освіта під час госпіталізації пацієнта.

Альтернативною формою надання інформації пацієнтам перед операцією є пропозиція листівок та брошур ще до госпіталізації. Вони можуть їх неодноразово перечитувати разом із членами сім'ї. Найефективнішою є комбінація методів надання інформації (Zeleníková, 2013). Листівки та брошури для пацієнтів можуть бути в електронному вигляді розміщені також на інтернет-сторінці лікарні.

Rankin et al. (2005) зазначають, що інтернет є величезним медіа, яке надає унікальні умови для комунікації, поширення інформації та навчання. Його постійне глобальне зростання, як за загальною кількістю користувачів, так і за частотою використання, впливає також на надавачів медичних послуг. Інтернет пропонує широкі можливості пошуку інформації, зокрема й медичної тематики, у межах електронних інформаційних ресурсів.

Переваги електронних інформаційних ресурсів:

• вони доступні користувачам у будь-який час і в будь-якому місці,
• можуть бути доступні в мережі набагато раніше, ніж друковані версії документів,
• у режимі реального часу їх можуть переглядати кілька користувачів,
• вони економлять час, необхідний для отримання доступу до конкретного документа (Majerová, 2006),
• порівняно з друкованою версією документів вони є економічно вигіднішими,
• їх можна неодноразово читати та повертатися до них,
• можна завантажити документ, зберегти на персональний комп'ютер або на портативний носій (наприклад, USB-флешку) і в разі потреби роздрукувати його,
• оновлення даних в електронному документі відбувається швидше порівняно з друкованою версією.

Недоліки електронних інформаційних ресурсів:

• якість їхнього змісту чи інформації часто є сумнівною,
• робота з електронним документом менш комфортна, важко детально опрацювати документ, оскільки він відображається не повністю, а частинами,
• вони мало сприяють соціальній взаємодії,
• технічні проблеми іноді спричиняють тимчасову недоступність електронних інформаційних ресурсів (Majerová, 2006),
• їх використання передбачає інформаційну грамотність, навички роботи з комп'ютером та інтернетом, а також доступ до інтернету.

Мета дослідження

Метою дослідження було з'ясувати, якою мірою лікарні використовують свої інтернет-сторінки для оприлюднення інформації для хірургічних пацієнтів, або для пацієнтів, які проходять оперативну терапію.

У межах дослідження ми поставили такі часткові цілі:

• з'ясувати, чи мають лікарні з хірургічними відділеннями створені та функціонуючі власні інтернет-сторінки,
• з'ясувати, чи містять інтернет-сторінки лікарень розділ з інформацією для пацієнтів,
• з'ясувати, чи містять інтернет-сторінки лікарень інструкції для пацієнтів при оперативній терапії,
• перевірити, якою є змістова спрямованість інструкцій для пацієнтів при оперативній терапії, оприлюднених на інтернет-сторінці конкретної лікарні.

Методологія та вибірка

Для збору даних було використано метод контент-аналізу інтернет-сторінок. До дослідження було включено 71 стаціонарний медичний заклад, або лікарню, із загальної кількості 126 виявлених лікарень та лікувальних закладів Словацької Республіки. Аналізу піддавалися лікарні, які, згідно з інформацією, оприлюдненою на їхніх інтернет-сторінках, мали принаймні хірургічне відділення чи клініку, або робоче місце хірургії одного дня; інші лікарні були виключені з аналізу. Зі списку проаналізованих лікарень було також виключено 8 лікарень, які не мали власної інтернет-сторінки, і тому неможливо було оцінити, чи мають вони діюче хірургічне відділення, і вони однозначно не оприлюднюють інформацію для хірургічних пацієнтів на своєму неіснуючому вебпорталі. Аналіз ми проводили стандартним способом пошуку інтернет-сторінок окремих лікарень згідно з попередньо складеним списком лікарень (тобто способом, яким інформацію в інтернеті шукав би сам хірургічний пацієнт або його супроводжуючі особи чи законний представник).

Перед початком дослідження ми встановили критерії контент-аналізу інтернет-сторінок лікарень, у межах якого ми шукали оприлюднену інформацію для хірургічних пацієнтів. Під цією інформацією ми розуміли інструкції для пацієнтів при оперативній терапії, тобто передопераційну підготовку, післяопераційний режим, інформацію про анестезію, інформацію про хірургічне захворювання, його лікування та режимні заходи. Натомість для цілей нашого аналізу ми не враховували оприлюднену інформацію, яка стосувалася характеристики, спрямованості та кадрового забезпечення хірургічного підрозділу, спектра проведених оперативних втручань, контактних даних підрозділу, іншої інформації про підрозділ (наприклад, паркування на території, додаткові послуги, послуги підвищеного комфорту, заборона паління тощо), прейскуранта платних послуг, медичної документації, надання інформації про стан здоров'я, особистих речей пацієнта, необхідних для госпіталізації, годин прийому амбулаторій тощо.

Результати

Аналізом ми встановили, що з вибірки 71 лікарні всі лікарні мали власну інтернет-сторінку. Із зазначеної загальної кількості 58 інтернет-сторінок лікарень містили розділ з інформацією для пацієнтів. Цей розділ на окремих порталах лікарень має різні назви, які ми конкретизуємо в таблиці 1.

Таблиця 1 Розділи інтернет-сторінок з інформацією для пацієнтів

У зв'язку з інтернет-сторінками лікарень ми також з'ясовували, чи містить їхній розділ для пацієнтів інструкції для пацієнтів при оперативній терапії. 16 лікарень мають на своїй інтернет-сторінці в розділі для пацієнтів або громадськості вказану інформацію або інструкції, адресовані хірургічним пацієнтам (див. Таблицю 2).

Таблиця 2 Інформація для хірургічних пацієнтів на інтернет-сторінці

У випадку 16 інтернет-сторінок лікарень ми додатково проаналізували їх з погляду змістової спрямованості інструкцій для пацієнтів при оперативній терапії – наші висновки наводимо в таблиці 3 у дослівній редакції так, як вони доступні для пацієнтів в інтернеті (без мовного редагування). Змістова спрямованість інформації для пацієнтів зумовлена тим, що деякі лікарні мали в експлуатації, окрім хірургічних стаціонарних відділень та робочих місць хірургії одного дня, також травматологічні, ортопедичні, нейрохірургічні, урологічні, кардіохірургічні відділення, відділення судинної хірургії, пластичної хірургії, дитячої хірургії, торакальної хірургії, онкологічної хірургії або хірургічної онкології. Матеріали, адресовані пацієнтам також з інших галузей хірургії, ніж загальна хірургія, були прийняті в межах нашого дослідження як матеріали, призначені для хірургічних пацієнтів.

Таблиця 3 Змістова спрямованість інформації для хірургічних пацієнтів в інтернеті

Що стосується кількості документів або матеріалів для хірургічних пацієнтів, розміщених на інтернет-сторінці конкретної лікарні, то найбільша кількість розміщених документів, придатних для хірургічного пацієнта в межах однієї з них, становила 10 (див. Таблиця 4).

Таблиця 4 Кількість документів для хірургічних пацієнтів, розміщених на одній інтернет-сторінці лікарні

Дискусія

Джерела інформації для пацієнта під час оперативної терапії та/або його осіб, що здійснюють підтримку, можуть бути різними, а саме: інформація, що надається медичними працівниками, інформація з письмових інформаційних (освітніх) матеріалів, з медичної документації або анкет (наприклад, анкета у зв'язку з анестезією), з книг та журналів, а також з інтернету. Обсяг інформації, яка на сьогодні доступна в інтернеті, є величезним. WWW-сервери має майже кожна організація, а також кількість приватних www-сторінок зростає. Теоретично можливо для кожної теми знайти в інтернеті нову актуальну інформацію (Černák, Mašek, 2007).

Місією нашого дослідження було змапувати рівень використання інтернет-сторінок лікарень для оприлюднення інформації для хірургічних пацієнтів, або для пацієнтів під час оперативної терапії, що можна вважати найсучаснішим джерелом інформації. Пацієнт також згідно з Хартією прав пацієнта має право на інформацію. Також запиту інформованої згоди від пацієнта або його законного представника передує поінформованість та інструктаж, і в інтересах медичних працівників має бути спрямування пацієнта на правильне рішення, тобто на рішення на користь здоров'я. Поінформованість пацієнта сприяє співвідповідальності за своє здоров'я та зменшенню негативних емоцій, що випливають із несприятливого стану здоров'я, терапевтичного режиму тощо. Поінформованість та освіта пацієнта тісно пов'язані між собою. Як зазначає Svěráková (2012), ефективне виховання та навчання пацієнтів приносить зниження витрат на медичну допомогу: освічений пацієнт зазвичай має активніший підхід до лікування, і можна припустити, що лікування буде успішнішим, а реконвалесценція коротшою.

Як зазначають Sak a kol. (2007), отримання інформації, робота з нею та комунікація — це види діяльності, які найчастіше використовуються за допомогою комп’ютера і найбільшою кількістю користувачів. Пацієнти також дедалі частіше шукають інформацію в інтернеті, тож чому б не запропонувати їм перевірену інформацію, а не дезінформацію на інтернет-сторінках лікарень. Fox, Duggan (2013) у своєму дослідженні вказують, що 72 % користувачів інтернету стверджують, що за останній рік шукали онлайн-інформацію про здоров’я, тому є сенс використовувати інтернет-сторінки медичних закладів для оприлюднення інформації для пацієнтів. Кожен пацієнт, який має пройти оперативне лікування, цікавиться своїм станом, а також перебігом і можливими ускладненнями оперативного втручання, передопераційною підготовкою та післяопераційним режимом, обмеженнями та іншими сферами, пов’язаними з оперативним лікуванням, і шукає інформацію в інтернеті, але часто також і неперевірену інформацію від різних дилетантів. Беззаперечним фактом є те, що результат будь-якого лікування, включаючи хірургічне, залежить від ставлення пацієнта до лікувального процесу. Активне ставлення пацієнта, який обізнаний про суть своєї хвороби, принципи її подолання, суть операції та незручності, що її супроводжують, значення своєчасної та інтенсивної реабілітації, а також має довіру до лікаря та свого одужання, є незамінним в алгоритмі лікувальних кроків (Zeman a kol., 2011). З огляду на законодавчо гарантовану вільну волю вибору лікаря та медичного закладу, пацієнт хоче знати не лише медичний заклад, де він проходитиме оперативне лікування, а й конкретну інформацію щодо свого оперативного втручання. Також з цієї причини ми з’ясовували, чи мають лікарні з хірургічними відділеннями створені та функціонуючі власні інтернет-сторінки. До дослідження було включено 71 стаціонарний медичний заклад, які, згідно з інформацією, оприлюдненою на їхніх інтернет-сторінках, мали принаймні хірургічне відділення чи клініку, або робоче місце денної хірургії. Зі списку інтернет-сторінок 71 лікарні 58 містили розділ з інформацією для пацієнтів. З цієї кількості лише 16 лікарень мають на своїй інтернет-сторінці в розділі для пацієнтів або громадськості вказану інформацію чи інструкції, адресовані хірургічним пацієнтам. Деяка інформація, однак, оприлюднена на інтернет-сторінках під конкретною назвою документа, що виглядає досить зашифровано і є важкодоступним для широкого загалу — пацієнтів, тому доцільніше розміщувати її на панелі головної сторінки лікарні, наприклад, як інформацію для пацієнтів. Переважна більшість інформації характеризувалася недбалим мовним оформленням та невідповідним формальним редагуванням тексту оприлюднених документів.

Змістова спрямованість інформації для пацієнтів на інтернет-сторінках зумовлена також тим, що деякі лікарні мали в експлуатації, окрім хірургічних стаціонарних відділень та робочих місць денної хірургії, також різні робочі місця в інших галузях хірургії (травматологія, ортопедія, нейрохірургія тощо). Інформацію для пацієнтів в окремій вкладці оприлюднюють на своїх інтернет-сторінках скоріше приватні медичні заклади, які надають медичну допомогу також понад межі допомоги, що покривається медичними страховими компаніями. Частиною інформації для пацієнтів на інтернет-сторінках медичних закладів можуть бути також письмові освітні матеріали в електронному вигляді. Mansour та Dowse (2003) вказують на те, що пацієнти запам’ятовують 20 % того, що почули. Саме письмові освітні матеріали можуть допомогти покращити насамперед знання та навички пацієнта, участь пацієнта в процесах прийняття рішень щодо його стану здоров’я та лікування, співпрацю між пацієнтом та медичними працівниками, ефективність використання часу, присвяченого навчанню, комплексність навчання, подолання хвороби самим пацієнтом, а також скоротити час госпіталізації або зменшити кількість повторних госпіталізацій пацієнта (Čáp, Gurková, 2009 In Bašková a kol., 2009).

Висновок

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та інтернет є невід’ємною частиною надання медичної допомоги. Вони також є інструментом просування медичних закладів та можливістю надання доступу до інформації широкому загалу, включаючи потенційних пацієнтів. Для ефективного використання ІКТ та інтернету у зазначених сферах необхідним є постійний розвиток навичок персоналу, які інтегрують інформаційні технології в рутину щоденної практики (Rankin et al., 2005). Передумовою покращення надання інформації хірургічним пацієнтам через інтернет є комп’ютерна грамотність не лише медичних працівників, а й пацієнтів. Під комп’ютерною грамотністю загалом розуміють компетенцію для керування та використання персонального комп’ютера (Sak a kol., 2007). Необхідністю для сфери оприлюднення та оновлення інформації для пацієнтів на вебсайтах лікарень є також адекватне матеріально-технічне забезпечення медичних закладів та доступ до інтернету. У разі, якщо пацієнтам рекомендується інформація з різних електронних джерел, вона має бути піддана критичному аналізу та вважатися актуальною і валідною (Pokorná, 2010 In Nemcová, Hlinková a kol., 2010). Те саме стосується фахової оцінки доцільності та актуальності інформації, що надається пацієнтам та їхнім супроводжуючим особам через інтернет-сторінку лікарні. Оприлюдненню інформації для пацієнтів обов’язково має передувати її мовна коректура та графічне оформлення.

Авторка: PhDr. Mgr. Mariana Magerčiaková, PhD. Katolícka univerzita v Ružomberku, Fakulta zdravotníctva, Katedra ošetrovateľstva

Список бібліографічних посилань

BAŠKOVÁ, M. a kol. 2009. Výchova k zdraviu. Martin: Osveta, 2009, 227 s. ISBN 978-80-8063-320-2. ČERNÁK, I., MAŠEK, E. 2007. Základy elektronického vzdelávania. Ružomberok: PF KU, 2007, 350 s. ISBN 978-80-8084-171-3. FOX, S., DUGGAN, M. 2013. Health Online (online). Washington: California Health Foundation, 2013, p. 55. (cit. 10.11.2020). Dostupné na internete: https://www.pewinternet.org/wp-content/uploads/sites/9/media/files/3a4d9962e8909054a42aaa93077e0c02 GREISINGER, J., JOBÁNKOVÁ, M. a kol. 1990. Základy psychológie pre SZP. 1. vyd. Martin: Osveta, 1990, 240 s. ISBN 80-217-0123-4. HARTL, P. 2004. Stručný psychologický slovník. Praha : Portál, 2004, 312 s. ISBN 80-7178-803-1. HARTL, P., HARTLOVÁ, H. 2010. Velký psychologický slovník. Praha : Portál, 2010, 797 s. ISBN 978-80-7367-686-5. JANÍKOVÁ, E., ZELENÍKOVÁ, R. 2013. Ošetřovatelská péče v chirurgii. Praha: Grada Publishing, 2013. 256 s. ISBN 978-80-247-4412-4. KRISTOVÁ, J., TOMAŠKOVÁ, Z. 2002. Komunikácia v ošetrovateľstve. Martin: Osveta, 2002, 165 s. ISBN 80-8063-107-7. MAGERČIAKOVÁ, M. 2011. Eliminácia stresogénnych faktorov v ošetrovateľskej starostlivosti o chirurgických pacientov. Ružomberok: VERBUM - vydavateľstvo KU, 2011, 124 s. ISBN 978-80-8084-808-8.

MAJEROVÁ, J. 2006. Elektronické informačné zdroje a ich miesto v knižniciach budúcnosti. In: Itlib, Informačné technológie a knižnice (онлайн), 2006, № 3, ISSN 1336-0779. (цит. 29.9.2020). Доступно в інтернеті: http://itlib.cvtisr.sk/archiv/2006/3/elektronicke-informacne-zdroje-a-ich-miesto-v-knizniciach-buducnosti.html?page_id=1496 MANSOUR, L. E., DOWSE, R. 2003. Effect of pictograms on readability of patient information materials. In: The Annals of Pharmacotherapy, 2003, vol. 37, p. 1003- 1009. MEŠKO, D. та ін.: Medinfo. Martin: Osveta, 2005, 152 с. ISBN 80-8063-197-2. NEMCOVÁ, J., HLINKOVÁ, E. та ін. 2010. Moderná edukácia v ošetrovateľstve. Martin: Osveta, 2010, 259 с. ISBN 978-80-8063-321-9. PAPÍK, R. 2011. Strategie vyhledávání informací a elektronické informační zdroje. Praha: Velryba, 2011, 192 с. ISBN 979-80-85860-22-1. PRŮCHA, J. 2017. Moderní pedagogika. Praha: Portál, 2017, 488 с. ISBN 978-80-2621-228-7. RANKIN, S. H., STALLINGS, K. D., LONDON, F. 2005. Patient Education in Health and Illness. 5th ed. Philadelphia: Lippincott Co., 2005, 368 p. ISBN 978-0-7817-4849-0. SAK, P. та ін. 2007. Člověk a vzdělání v informační společnosti. Praha: Portál, 2007, 296 с. ISBN 978-80-7367-230-0. STRMEŇ, L., RAISKUP, J. CH. 1998. Výkladový slovník odborných výrazov používaných v psychológii. Bratislava : IRIS, 1998. 322 с. ISBN 80-88778-69-7. SVĚRÁKOVÁ, M. 2012. Edukační činnost sestry. Praha: Galén, 2012, 63 с. ISBN 978-80-7262-845-2. WALKER, J. A. 2002. Emotional and psychological preoperative preparation in adults. In: British Journal of Nursing, 2002, 11, 8, p. 567- 575. ISSN 0966-0461. WORKMAN, B.A., BENNETT, C.L. 2006. Klíčové dovednosti sester. Praha: Grada Publishing, 2006, 260 с. ISBN 80-247-1714-X. ZEMAN, M. та ін. 2011. Chirurgická propedeutika. Praha: Grada Publishing, 2011, 512 с. ISBN 978-80-247-3770-6.