Комунікація як підтримка медичної грамотності у пацієнтів іншої національності при взаємодії з лікарняним середовищем

Вступ

Комунікація між медсестрою та пацієнтом є дуже важливою частиною медсестринського догляду. Саме ефективна комунікація є основою стосунків «медсестра — пацієнт». За допомогою комунікації ми пізнаємо пацієнтів у відділенні, намагаємося усунути страх, створюємо взаємну довіру та покращуємо медичну грамотність пацієнтів. Сектор медичних послуг, медсестринський та лікарський догляд належать до сфер, де міжкультурна комунікація застосовується все частіше. Це наслідок того, що лікарі, медсестри та інші медичні працівники частіше контактують з іноземцями — представниками інших національних культур та представниками інших мов. Контакт відбувається незалежно від того, чи приїжджають до лікарні з різних причин іноземні туристи, студенти або іммігранти, чи лікарі та медсестри їдуть працювати в інші країни в рамках міжнародної допомоги країнам, що розвиваються (Průcha, 2010).

Медична грамотність

Госпіталізації іноземців становили у 2019 році 0,3% від загальної кількості госпіталізацій, і найчастіше вони лікувалися у закладах стаціонарної медичної допомоги в Тренчинському краї (NCZI, 2019). Згідно з даними Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки, медична допомога була надана приблизно 30 тисячам українців (MZ SR 2023).

Представники етнічної чи культурної групи вільно володіють мовою своєї групи і можуть не знати мови країни, в якій вони або живуть, або на даний момент перебувають. Комунікаційні бар'єри та брак інформації можуть викликати фрустрацію, страх, тривогу, гнів, смуток та багато інших несприятливих емоційних станів (Kutnohorská, 2013). «Іноземці мають бути проінструктовані мовою, яку вони розуміють. Можна використовувати надруковані інструкції світовою мовою» (Vondráček, Vondráček, 2008, с. 19). Kutnohorská (2013) зазначає, що знайти відповідний спосіб комунікації в мультикультурному медсестринстві важко. На практиці ми можемо зустрітися з кількома варіантами. Комунікувати ми можемо не лише вербально, а й невербально, а саме за допомогою жестикуляції, міміки та рухів. Розширені комунікаційні стратегії для подолання мовних та культурних бар'єрів у догляді за пацієнтом включають використання перекладача, заохочувальні запитання, використання піктограм — комунікаційних карток та інших інструментів, таких як словники, папір і ручка, малюнки та фотографії для комунікації про ризики, надання інструкцій у письмовій та усній формі (Agency for Healthcare Reasearch and Quality. 2022, Center for health care strategies, 2024). Саме в таких ситуаціях можна використовувати різні засоби альтернативної комунікації, до них належать і комунікаційні картки (піктограми). Піктограми PICS (Pictogram Ideogram Communication Symbols) були створені у 1980 році в Канаді. Їхнім автором є логопед Subhas C. Maharaj. Насамперед піктограми поширилися в Скандинавії, де вони донині дуже часто використовуються. Йдеться про прості чорно-білі символи, тобто білий символ на чорному фоні. Часто їх використовують люди з порушенням розрізнення кольорів. Їхня простота та легка розпізнаваність є великою перевагою, якої нам не дають кольорові символи з багатьма деталями (Šarounová a kol., 2014). Під поняттям піктограми ми можемо уявити малюнки, що виражають різні дії, які можуть бути доповнені також текстом. Якщо ми спробуємо знайти відповідний спосіб для комунікації з такими пацієнтами, ми усунемо у них страх, фрустрації, побоювання перед невідомим і, головне, покращимо медичну грамотність пацієнтів.

Методика У короткому оглядовому дослідженні проаналізовано актуальні фахові статті, присвячені проблематиці комунікації як підтримки медичної грамотності у пацієнтів іншої національності при взаємодії з лікарняним середовищем. При опрацюванні статті були використані ключові слова: комунікація, комунікаційні картки, іноземець, мовні бар'єри, медична грамотність. Використані джерела стосувалися відповідної проблематики.

Результати Всесвітня організація охорони здоров'я визначає медичну грамотність як когнітивні та соціальні навички, які визначають мотивацію та здатність окремих осіб отримувати доступ до інформації, розуміти її та використовувати способом, що підтримує та зберігає добре здоров'я (Úrad verejného zdravotníctva SR, 2024, online). «Було б доцільно, якби в кожній лікарні були підготовлені різні мутації (англійською, німецькою мовами) важливих документів, наприклад, інформована згода або інформація для госпіталізованих пацієнтів. У деяких лікарнях можна зустріти також картки, які доповнені перекладом значення на кілька світових мов. Ці картки полегшують комунікацію з іноземцями» (Kapounová, 2007, с. 174). До найбільших мовних бар'єрів ми відносимо збір анамнезу та розуміння інформованої згоди. Першим запитанням перед початком збору анамнезу має бути інформація, якою мовою пацієнт хоче комунікувати (Joint Commission, 2010). Комунікація таким способом є хоч і довшою, але зазвичай приносить необхідну інформацію. Кожне клінічне робоче місце має свої специфіки, тому при створенні комунікаційних карток потрібно насамперед зосередитися на потребах пацієнта на даних робочих місцях. Проблемою при створенні таких комунікаційних карток є головним чином вибір піктограм, які мають бути настільки простими, влучними та однозначними, щоб люди їх зрозуміли і могли ідентифікувати. Не всі символи люди можуть легко ідентифікувати без тексту. Тому ми можемо порадити пацієнту відповідну підготовку до такого способу альтернативної комунікації, чи то через членів родини, чи через перекладача, які зможуть прочитати опис піктограми та пояснити значення пацієнту. При використанні комунікаційних карток ми передбачаємо співпрацю, оскільки з пацієнтами, які не йдуть на контакт, такий метод є непридатним (Kudlová In Špirudová a kol., 2006). «Піктограма (за кордоном відома під назвою PIC-Pictogram Ideogram Communication) — це стилізований малюнок, графічний знак-символ, який нам щось позначає. Піктограми стають міжнародною мовою (відомі піктограми — це, наприклад, дорожні знаки, карти спортивного орієнтування)» (Uríčková, Boroňová, 2008, с. 82). Пацієнти можуть за допомогою піктограм (рис. 1) висловити свої почуття, проблеми, переживання та потреби оточенню. Їх використання допомагає при прийнятті рішень і дозволяє їм долучитися до розмови так, щоб вони вже не були лише пасивними учасниками. За допомогою піктограм ми можемо передавати різні попередження, накази, дії медсестер чи інструкції (рис. 2).

Рис. 1 Піктограми (комунікаційні картки) — приклади проблем зі здоров'ям пацієнта (також іншомовні)

Рис. 2 Піктограми (комунікаційні картки) — приклади дій медсестер (також іншомовні)

Згідно з Allen-Meares, Lowry, Estrella, Mansuri (2020), письмова та усна комунікація повинна бути доступною різними мовами відповідно до цільової популяції. Уся система охорони здоров’я спирається на припущення, що пацієнти розуміють складну письмову та усну інформацію. Багато пацієнтів мають труднощі з розумінням медичних термінів, орієнтуванням у медичних закладах або навіть із дотриманням лікарських приписів. Для кращого розуміння показань до фармакологічного лікування в осіб із низькою медичною грамотністю, у пацієнтів іншого етнічного походження тощо сприятиме наочне зображення (рис. 3).

Рис. 3. Призначення — вживання ліків

На медичну грамотність впливають індивідуальні фактори, такі як рівень освіти або культурне підґрунтя, а також середовище, у якому надається медична допомога. Згідно з Maia, Marques, Goes, Gama, Osborne, Dias (2024), обмежене знання мови може дійсно ускладнити розуміння медичної інформації та доступ до послуг. Низька медична грамотність пов’язана з гіршими результатами лікування, вищим рівнем смертності, нижчим рівнем участі в контрольних оглядах, профілактичній медичній допомозі, включаючи вакцинацію проти грипу, мамографію, скринінг раку шийки матки та товстої кишки, а також із вищими витратами на лікування (Collins, et all. 2012).

Пацієнти з низькою медичною грамотністю:

• мають вищий ризик небажаних медичних подій,
• мають менше знань про власне здоров’я, мають нижчу прихильність до лікування,
• мають менше знань про значення профілактичної медичної допомоги,
• менш здатні брати участь у самоменеджменті хронічних захворювань,
• мають вищий рівень депресії,
• менше спілкуються з медичними працівниками, менше ставлять запитань,
• витрачають більше на медичну допомогу та ліки (Agency for healthcare research and quality, 2015).

З дослідження (Maia, Marques, Goes, Gama, Osborne, Dias, 2024), проведеного в Португалії серед 506 госпіталізованих мігрантів, було встановлено, що половина респондентів відчуває, що в їхніх знаннях є значні прогалини і що вони не мають інформації, необхідної для подолання своїх проблем зі здоров’ям, і що, попри максимальні зусилля, більшість медичної інформації вони не розуміють і збентежені суперечливою інформацією. Для забезпечення успішної участі/орієнтації пацієнтів із низькою медичною грамотністю в медичному закладі ми приділяємо увагу нижченаведеним заходам:

• назва закладу чітко відображена і є видимі вхідні знаки,
• знаки використовують, окрім вислову «амбулаторна допомога», також звичайні, повсякденні слова, як-от «увійти»,
• для навігації в приміщеннях доступні карти,
• використовувані знаки/навігація мають великі літери і є мовами більшості населення,
• кольорові коди або символи послідовно використовуються на стінах і підлогах,
• усі працівники носять форму ідентифікації, як-от уніформа, бейдж (Center for Health Care Strategies, Inc., 2013).

Приміщення медичної допомоги часто великі, незрозумілі та постійно змінюються. Відділення переміщуються, послуги розширюються і відбуваються ремонти, що ще більше ускладнює визначення планування лікарні. Лікарні та медичні заклади як такі повинні розглянути внутрішнє картографування та інструменти внутрішньої навігації, які можуть краще допомогти пацієнтам і відвідувачам і, зрештою, надати якісну допомогу. Після прибуття на територію лікарні пацієнти часто перебувають у стані високого стресу і потребують допомоги, щоб негайно знайти місце призначення. На жаль, часто бракує розпізнавальних знаків. Статичні карти та знаки часто є заплутаними та неефективними при спрямуванні відвідувачів до місця призначення. Цифрове внутрішнє картографування та навігація надають рішення, оскільки дозволяють простіше і менш витратно за часом знаходити місце. Кілька способів, як можна впровадити цю технологію в лікарнях:

• вебсайти,
• мобільний додаток,
• кіоски та довідники,
• друковані матеріали,
• QR-коди (Mappedin Inc, 2024)

«Легкий доступ до медичних послуг та їх навігація є важливим аспектом використання медичних послуг. Тому медичний заклад повинен використовувати мову, символи та маркування, які є простими, легко зрозумілими навіть для користувачів із низьким рівнем медичної грамотності» (International Working Group Health Promoting Hospitals and Health Literate Healthcare Organizations, 2019, с. 31).

Відділ медичних послуг Міністерства охорони здоров’я Чеської Республіки підготував двомовні комунікаційні картки пацієнта, які мають забезпечити легшу комунікацію між чеськими медичними працівниками та їхніми іноземними пацієнтами. Картки доступні у дев’яти мовних мутаціях і тематично поділені на п’ять областей. Кожна картка містить набір запитань чеською мовою, їхній переклад іноземною мовою, а також фонетичний запис вимови цією мовою. У межах медсестринства опрацьовані тематичні області — інформація при прийнятті пацієнта на госпіталізацію, випорожнення, сон, харчування, самостійність та гігієнічний догляд, сенсорне сприйняття, біль, дихання, фізіологічні функції, інвазивні втручання, вживання ліків, шкіра, забір біологічного матеріалу (рис. 4, 5). (Джерело: Ministerstvo zdravotnictví České republiky, 2020).

Рис. 4 Комунікаційна картка: Харчування

Рис. 5 Комунікаційна картка: Вживання ліків

Навчання медичних працівників у сфері медичної грамотності показало, що покращуються комунікаційні навички персоналу і досягаються бажані результати, а саме задоволеність пацієнтів, створення довіри, правильна діагностика захворювання (Nesari, M at all. 2019).

Висновок

«Для успішної комунікації необхідне знання культурної специфіки комунікації.» (Kutnohorská, 2013, с. 67). Для здоров’я та безпеки пацієнтів необхідно подолати прірву між грамотністю медичних працівників та їхніх пацієнтів, щоб досягти ефективної комунікації та розуміння. «Медсестра, кожен медичний працівник, який надає допомогу клієнтам із різних культур, повинен бути оснащений мінімальними знаннями зі сфери мультикультурної комунікації, чуйністю та розумінням, він повинен бути оснащений високою комунікаційною культурою, оскільки комунікація з хворими має принципове значення, може дуже допомогти, а також дуже зашкодити.» (Kutnohorská, 2013, с. 68).

Авторки: PhDr. Marcela Ižová, PhD. PhDr. Mgr. Mariana Magerčiaková, PhD., MPH, MBA Fakulta zdravotníctva, Katolícka univerzita v Ružomberku

Список бібліографічних посилань:

Agency for healthcare reasearch and quality.: Health Literacy Improvement Tools. 2022 [Online]. [cit. 2024-10-8] Dostupné na internete: https://www.ahrq.gov/health-literacy/improve/index.html

Agency for healthcare research and quality (AHRQ): Patient-Centered Communication to Improve Health Literacy. 2015. [Online]. [cit. 2024-10-8].Dostupné na internete: https://www.ruralhealthinfo.org/toolkits/health-literacy/2/organization/patient-centered-communication

ALLEN-MEARES, Paula; LOWRY, Brienne; ESTRELLA, Mayra L; MANSURI, Sudaba. 2020. Health Literacy Barriers in the Health Care System: Barriers and Opportunities for the Profession. Health Soc Work. 2020 Jan 7;45(1):62-64. doi: 10.1093/hsw/hlz034. PMID: 31993624; PMCID: PMC8453407.

Center for health care strategies, INC: Improving Oral Communication to Promote Health Literacy. 2013. [Онлайн]. [цит. 2024-10-10]. Доступно в інтернеті: https://www.chcs.org/media/Improving_Oral_Communication.pdf

Center for health care strategies: Improving Verbal Communication to Promote Patient Health Literacy. 2024. [Онлайн 03/2024]. [цит. 2024-10-10]. Доступно в інтернеті: https://www.chcs.org/resource/improving-verbal-communication-to-promote-patient-health-literacy/

Clipart Library. [Онлайн]. [цит. 2024-10-10]. Доступно в інтернеті: https://clipart-library.com

Cold Sick Clipart. [Онлайн]. [цит. 2024-10-10]. Доступно в інтернеті: https://animalia-life.club/qa/pictures/cold-sick-clipart

COLLINS, Sarah, A.; CURRIE, Leanne M.; BAKKEN, S.; VAWDREY, David K.; STONE, Patricia,W. 2012. Health literacy screening instruments for eHealth applications: A systematic review. Journal of Biomedical Informatics. 45(3), 598-607. ISSN 1532-0464. 2012. Доступно з: doi:10.1016/j.jbi.2012.04.001

International Working Group Health Promoting Hospitals and Health Literate Healthcare Organizations (Working Group HPH & HLO) (2019): International Self-Assessment Tool Organizational Health Literacy (Responsiveness) for Hospitals - SAT-OHL-Hos-v1.0-EN-international. Vienna: WHO Collaborating Centre for Health Promotion in Hospitals and Healthcare (CC-HPH).

KAPOUNOVÁ, Gabriela. 2007. Ošetřovatelství v intenzivní péči. Praha: Grada, 2007. 350 с. ISBN 80-247-1830-8.

KUDLOVÁ, Pavla. 2006. Komunikační karty (piktogramy). In ŠPIRUDOVÁ, L. a kol. Multikulturní ošetřovatelství II. Praha: Grada, 2006. 248 с. ISBN 80-247-1213-X

KUTNOHORSKÁ, Jana. 2013. Multikulturní ošetřovatelství pro praxi. Praha: Grada, 2013. 160 с. ISBN 978-80-247-4413-1.

MAPPEDIN INC. Indoor Navigation in Hospitals: Improving the Patient Experience. [Онлайн]. [цит. 2024-10-10]. Доступно в інтернеті: https://www.mappedin.com/resources/blog/indoor-navigation-in-hospitals-improving-the-patient-experience/

MAIA, Anna, Catarina; MARQUES, Maria, João; GOES, Ana, Rita; GAMA, Ana; OSBORNE, Richard and DIAS, Sónia. 2024. Health literacy strengths and needs among migrant communities from Portuguese-speaking African countries in Portugal: a cross-sectional study. Front. Public Health. 12:1415588. doi: 10.3389/fpubh.2024.1415588

MINISTERSTVO ZDRAVOTNÍCTVA SR. Poskytovanie zdravotnej starostlivosti odídencom z ukrajiny - Inštitút zdravotných analýz, Ministerstvo zdravotníctva SR [Онлайн 08/2023]. [цит. 2024-10-10]. 9 с. Доступно в інтернеті: https://www.health.gov.sk/Zdroje?/Sources/dokumenty/IZA/Cerpanie-ZS-odidencami-UA_OMK.pdf

MINISTERSTVO ZDRAVOTNICTVÍ ČESKÉ REPUBLIKY. Komunikační karty pro pacienty cizince a zdravotníky. [Онлайн 2020]. [цит. 2024-10-10] Доступно в інтернеті: https://mzd.gov.cz/wp-content/uploads/wepub-upload/files/327f3de753b4893725a06464f358690b

NÁRODNÉ CENTRUM ZDRAVOTNÍCKYCH INFORMÁCIÍ. Štatistika hospitalizovaných v Slovenskej republike 2019. [Онлайн 2019]. [цит. 2024-10-10] Доступно в інтернеті: https://www.nczisk.sk/aktuality/Pages/Statistika-hospitalizovanych-v-Slovenskej-republike-2019.aspx

NESARI, Maryam; OLSON, Joanne, K.; NASRABADI, Alireza, Nikbakht; NORRIS, Colleen. 2019. Registered Nurses' Knowledge of and Experience with Health Literacy. HLRP: Health Literacy Research and Practice [онлайн]. 3(4) [цит. 2024-8-10]. ISSN 2474-8307. Доступно з: doi:10.3928/24748307-20191021-01

PRŮCHA, Ján. 2010. Interkulturní komunikace. Praha: Grada, 2010. 200 с. ISBN 978-80- 247-3069-1.

ŠAROUNOVÁ, Jana. a kol. 2014. Metody alternativní a augmentativní komunikace. Praha: Portál, 2014. 120 с. ISBN 978-80-262-0716-0.

THE JOINT COMMISSION: Advancing Effective Communication, Cultural Competence, and Patient- and Family-Centered Care: A Roadmap for Hospitals. Oakbrook Terrace, IL: The Joint Commission, 2010.

ÚRAD VEREJNÉHO ZDRAVOTNÍCTVA SR. Zdravotné uvedomenie a gramotnosť. 2024. [Онлайн]. [цит. 2024-10-10] Доступно в інтернеті: https://www.uvzsr.sk/web/uvz/zdravotne-uvedomenie-a-gramotnost

URÍČKOVÁ, Alena; BOROŇOVÁ, Jana. 2008. Komunikačné karty-alternatívna forma komunikácie v multikultúrnom ošetrovateľstve. In Cesta k profesionálnímu ošetřovatelství III. Ed. ARCHALOSOVÁ, A. a kol. Opava : Slezská univerzita, 2008. с. 81-84. ISBN 978- 80-7248-470-6

VONDRÁČEK, Ján; VONDRÁČEK, Lubomír. 2008. Pochybení a sankce při poskytovaní chirurgické péče. Praha: Grada, 2008. 96 с. ISBN 978-80-247-2629-8