Комунікативна грамотність покоління «Z» у контексті освіти в медичних професіях

Вступ

Покоління Z надає перевагу спілкуванню за допомогою технологій перед прямим контактом з людьми. З технологічним розвитком у сфері мультимедіа, як-от планшети, смартфони, соціальні мережі, молоді люди покоління Z звикли до взаємодії та спілкування у світі, який постійно підключений до мережі. Студенти покоління Z спілкуються глобально та отримують інформацію з усього світу (Szymkowiak et al., 2021). Також Betz (2019) підтверджує, що покоління Z звикло до швидкого поширення інформації, поданої у графічному та технологічно витонченому стилі. Дорослішання у віртуальному світі технологій з нескінченними джерелами інформації та цифровими взаємодіями змінило їхній спосіб мислення, спілкування та навчання.

Ми перевантажені потоком електронних листів, повідомлень, спілкуємося глобально, з усім світом, що створює вимоги до швидкості прийняття рішень; ми читаємо і сприймаємо вибірково, оскільки наш мозок не здатний опрацювати ту кількість інформації, з якою ми щодня стикаємося. Ми не здатні і не маємо часу думати глибоко (Berg van den, 2020). Vymětal (2008) наголошує на зростанні значення комунікації в усіх сферах життя. Усе частіше від студентів, працівників, фахових і наукових працівників, менеджерів та спеціалістів вимагається комунікативна грамотність, комунікативні компетенції, soft skills, комунікативні здібності. Автор звертає увагу на «комунікаційну кризу суспільства». Однією з причин є інформаційний вибух, що характеризується надлишком інформації, публікацій, записів, стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій.

Покоління Z — це покоління соціальних мереж і цифрового світу. Вони діляться всім у соціальних мережах, не читають, а дивляться відео, все фотографують і спілкуються за допомогою зображень більше, ніж словами. Своїх ідолів вони мають серед ютуберів, які задають стиль життя. Їхнім життям є інтернет. Facebook і телебачення їм нічого не говорять, вони пов'язані через WhatsApp, Instagram, Twitter. Вони виросли з технікою: мобільним телефоном, планшетом, ноутбуком. З покоління Z сталися індивідуалісти, у яких знижується здатність встановлювати стосунки з іншими (Berg van den, 2020). Подібно характеризують покоління Z також Šmahaj, Kolařík & Glaser (2022). Покоління Z — це перше покоління, яке не знає життя без мобільних телефонів, комп'ютерів та інтернету. Їх називають поколінням «digital natives», тому що для них є природним працювати з сучасними технологіями. Вони постійно піддаються великій кількості інформації та стимулів з онлайн-джерел, вони є частиною так званої «always on культури», тобто постійно підключені до інтернету. Для покоління Z безперервна підключеність водночас є великим когнітивним навантаженням і значним психологічним стресором, що спричиняє їм проблеми зі здоров'ям та ергономікою.

Покоління Z має інші комунікаційні патерни, ніж попередні покоління. Вони є робочою силою майбутнього, тому будуть суттєво впливати і на комунікацію на робочому місці. Вони здатні до багатозадачності, але мають значно коротший діапазон уваги, ніж представники інших поколінь. Цифрова розмова та використання знаків впливає на їхню письмову комунікацію. Вони віддають перевагу миттєвим повідомленням перед електронними листами, у повідомленнях використовують скорочення, особливо англійських слів, яких старше покоління не розуміє (Corporate English Solutions, 2024). Вони мають свою власну мову, скорочення, фрази та ідіоми (Bosco, 2022). Покоління Z має неформальний стиль спілкування, і навіть у робочій комунікації відповідають короткими повідомленнями, що містять емодзі. Покоління Z надає перевагу візуальній комунікації — відео в Tik Tok, Instagram. Покоління Z має прогалини також у soft skills та презентаційних навичках. Sombret (2023) зазначає, що комунікаційний стиль покоління Z є стислим, неформальним і, в ідеалі, у текстовому форматі. Але це не повністю відображає комунікаційні вподобання покоління Z. Вони цінують, наприклад, прозорість та особисту взаємодію. Вони мають дуже відмінні очікування порівняно з іншими поколіннями, коли йдеться про комунікацію у професійному середовищі. Покоління Z має проблему з читанням великого блоку тексту. Ще однією характеристикою комунікації покоління Z є потреба в регулярному зворотному зв'язку, що є наслідком впливу дорослішання з соціальними мережами. Вони звикли отримувати миттєвий зворотний зв'язок: думки, реакції та коментарі. У межах робочої комунікації їх може повністю «дестабілізувати», якщо керівник не надає їм зворотного зв'язку. До комунікаційних вподобань покоління Z належить миттєва взаємодія, наприклад, у межах навчання через платформу MS Teams. Покоління Z живе зі своїми «розумними» телефонами. Візуальний, стислий, індивідуальний, особистий та прозорий комунікаційний стиль покоління Z відрізняється від попередніх поколінь.

Vymětal (2008) акцентує, що майбутній «євробакалавр» повинен бути здатним спілкуватися в команді, бути здатним спілкуватися також письмово принаймні однією з головних європейських мов (англійська, німецька, французька, італійська або іспанська). Автор зазначає, що Національний інститут грамотності в США вважає в сучасну інформаційну добу ключовими компетенціями: 1. комунікаційні здібності — читати з розумінням, письмово висловлювати думки, говорити так, щоб інші розуміли, активно слухати; 2. інтерперсональні навички — співпраця в команді, обстоювання своїх поглядів та інтересів, вплив на інших та розуміння інших, здатність вирішувати конфлікти, мистецтво вести переговори та керувати людьми.

Вимоги до комунікаційних здібностей та компетенцій зростають, тому важливо приділяти увагу комунікації вже під час навчального процесу. При оцінюванні комунікативної грамотності вимагаються комунікативні компетенції. Вони визначаються як «сукупність соціальних, психічних, семантичних, граматично-виражальних цінностей, норм, правил, які дозволяють активну участь у комунікаційному процесі» (Vymětal, 2008, с. 25). Комунікативні компетенції дозволяють мовцю спілкуватися відповідно до ситуації, характеристик слухачів тощо. Комунікаційні навички є «сумою рівня усного мовлення, емоційних компетенцій, здорової впевненості, мовленнєвого етикету. До базових комунікаційних навичок належать слухання, говоріння, читання, письмо та сприйняття невербальної комунікації» (Vymětal, 2008, с. 25). Častulínová (2021, с. 6) комунікативну грамотність пов'язує з читанням і письмом. Поняття грамотність вона пояснює так: «грамотність означає опанування різних видів комунікації з метою включення індивіда в дане суспільство, для його задовільного функціонування та буття на свою користь, а також на користь інших. Йдеться про здатність, яка дозволить йому вирішувати мінливі проблеми повсякденного життя». Комунікативна грамотність пов'язана зі зростанням когнітивних процесів. «Бути мовно грамотним означає вміти використовувати мову в широкій палітрі її вимірів, у всій ширині регістрів і жанрів, залежно від ситуаційного контексту та комунікаційного наміру, і мати свідомий контроль над її використанням» (Častulínová, 2021, с. 7).

Мета

Оцінити комунікативну грамотність студентів з поколіннєвої когорти Z, які готуються до виконання медичних професій. Ідентифікувати специфіку комунікації покоління Z.

Вибірка та методика

Збір даних відбувався з вересня 2023 року по жовтень 2024 року. Вибірку респондентів склали 263 студенти TnUAD у Тренчині, що належать до покоління Z (народжені у 1996–2009 роках) і навчаються на медичних спеціальностях. Респонденти заповнили аркуш із 24 твердженнями, пов'язаними з комунікацією, і до кожного твердження присвоїли бал від 1 — ні, не згоден, до 4 — так, згоден. Ми використали чотирибальну шкалу Лайкерта.

Результати та інтерпретація

Аналіз специфіки комунікації студентів покоління Z у нашій вибірці респондентів приніс цікаві результати, деякі з яких суперечать закордонним джерелам та дослідженням. Покоління Z завдяки інтернету спілкується з усім світом і отримує величезну кількість інформації без обмежень. Вони вирізняються цифровою грамотністю, здатні до багатозадачності, віддають перевагу віртуальному світу та візуальним засобам, а не тексту. Внаслідок вищезазначених факторів і характеристик вони соціалізуються іншим способом, і прийняття та розуміння їхніх соціальних моделей є важливим не лише для батьків, а й для педагогів. Вони є інтерактивними та комунікаційними викликами у викладанні та навчанні покоління Z (Talhah Ajmain et al., 2020). Нове освітнє середовище вимагає креативних підходів, які поєднують соціальні взаємодії та технології: надання частих, коротких, влучних, конструктивних і швидких інструкцій та зворотного зв'язку за допомогою платформ соціальних медіа та інтерактивних заходів; або онлайн-модулів (наприклад, спільні проєкти, групові завдання, тематичні дослідження) для розвитку критичного мислення, соціальних, комунікаційних та міжособистісних навичок у студентів покоління Z (Shorey et al., 2021). Внаслідок покладання на технології студенти покоління Z мають недостатньо розвинені соціальні навички, оскільки їм бракує нюансів та мистецтва розмови, і цей недолік комунікаційних навичок віч-на-віч гальмує їхній розвиток навичок для соціальної та суспільної взаємодії (Shorey et al., 2021). Ми з'ясовували, чи мають респонденти проблему з налагодженням міжособистісних стосунків: до твердження «Я маю проблему з налагодженням міжособистісних стосунків» (x̄ = 2,09; sd = 0,94) вони мали присвоїти бал, який найвлучніше їх характеризує. Аж 173 студенти покоління Z (65,78 %) не мають проблем з налагодженням особистих стосунків і спілкуванням, але проблематичним є публічний виступ і розмова перед великою кількістю людей. Після аналізу твердження «Я маю проблему говорити перед великою кількістю людей» (x̄ = 3,13; sd = 0,98) констатуємо, що аж 200 студентів із загальної кількості респондентів (n=263) у нашому масиві (76 %) мають проблему з публічним виступом та презентацією.

Студенти віддають перевагу індивідуальному навчанню у власному темпі, захопливим та візуальним освітнім середовищам, які інтегрують відео, історії, слайди PowerPoint зі звуком, симуляції, групові проєкти, дискусійні форуми, онлайн-тести та тематичні дослідження. Студенти медичних спеціальностей віддають перевагу педагогам, які є ефективними комунікаторами, доступними, привітними, захопленими, відданими справі та обізнаними у своєму навчальному предметі, які надають студентам миттєвий і конструктивний зворотний зв'язок та встановили реалістичні очікування (Shorey et al., 2021).

Окремі комунікаційні навички є дуже важливими для всіх робочих посад у сфері охорони здоров'я, неможливо визначити, яка з них є найважливішою, оскільки їх використання взаємопереплітається: відстеження невербальних сигналів, мистецтво ставити запитання та мистецтво говорити. Люди в медичних професіях повинні вміти активно слухати (Fülöpová, 2011). З цієї причини ми в нашому дослідженні зосередилися на оцінці комунікації студентів покоління Z, які готуються до медичних професій, щоб відповідно до вподобань у комунікації ми могли адаптувати викладання та підхід до них. Результати ми опрацювали в оглядовій таблиці № 1. Найвищих середніх значень досягли твердження: «Я поважаю приватність інших людей, я дискретний/а» (x̄ = 3,74; sd = 0,55); «Для мене природно попросити когось про пораду, якщо він знає про проблему більше, ніж я» (x̄ = 3,58; sd = 0,77); «Я думаю, що маю право сказати "ні" на вимоги інших і домовлятися про компроміс» (x̄ = 3,48; sd = 0,73). Hulková (2024, с. 136) у своїй публікації цитує багатьох авторів, які зазначають, що до негативних характеристик покоління Z належить неповага до приватності інших, недискретність, вони діляться своєю приватністю на соціальних платформах, включаючи інтимні подробиці; відкрито висловлюють свої думки, не розуміють людей, які оберігають свою приватність. Тому цікавим є висновок, що респонденти в нашій вибірці найбільше цінують дискретність у комунікації. Ми вважаємо, що це пов'язано з підготовкою до медичних професій, де ми прищеплюємо студентам дотримання прав пацієнтів, індивідуального підходу та обов'язку нерозголошення інформації. Ми думаємо, що багато відповідей були зумовлені цілеспрямованим вибором осіб покоління Z, тобто студентів медичних спеціальностей. До сфер комунікації покоління Z, що оцінювалися, належала також асертивність, оскільки як покоління вони вважаються малоасертивними. Асертивність є основною передумовою позитивної комунікації. Вона визначається як відкрите відстоювання та висловлювання своїх думок, повага до прав інших. Наші висновки знову ж таки суперечать літературним джерелам. 79 % респондентів вважають себе асертивними в комунікації; 60 % респондентів вважають, що мають право сказати «ні» на вимоги інших, і 88 % студентів покоління Z висловлюють свої думки щиро і в належний спосіб. Ці висновки ми знову пов'язуємо з підготовкою до професії, яку обирають особи зі ставленням до людей та високим рівнем емпатії. Humaira & Su-Hie (2021) провели у 2020 році анкетне опитування серед 243 респондентів покоління Z у Малайзії щодо їхнього комунікаційного стилю. З результатів випливає, що вони віддають перевагу комунікації віч-на-віч та використанню візуальних елементів в онлайн-комунікації. Вони люблять спілкуватися за допомогою емодзі, гіфок та скорочень. Вони очікують миттєвого зворотного зв'язку, цінують прозору комунікацію, похвалу, але є малоасертивними і при критиці можуть бути агресивними.

Таблиця 1 Комунікація генераційної когорти Z

Наступною оцінюваною сферою була невербальна комунікація із зосередженням на зоровому контакті під час розмови. 141 респондент (53,61 %) віддає перевагу особистому спілкуванню віч-на-віч, а 106 респондентів (40,30 %) частково віддають перевагу спілкуванню через сучасні технології (електронна пошта, соціальні мережі тощо). 77 % студентів покоління Z відповіли, що підтримують зоровий контакт з іншими людьми під час розмови (124 респонденти вказали відповідь «частково згоден», а 79 респондентів — «так, згоден»). Твердження «Я віддаю перевагу особистому спілкуванню віч-на-віч» досягли наступних значень (x̄ = 3,41; sd = 0,74); «Я підтримую зоровий контакт з іншими людьми під час розмови» (x̄ = 3,02; sd = 0,81). Boukalová et al. (2013) зазначають, що погляд в очі є важливим комунікаційним каналом. У межах доповнення вербальної комунікації погляд в очі має регулювальну функцію, відіграє важливу роль у передачі або «утриманні» слова. Поглядом в очі ми даємо співрозмовнику зрозуміти свою зацікавленість, увагу, ефективно сприймаємо його слова. Слухач стежить прямим поглядом за мовцем близько 60–75 % часу, тоді як мовець стежить за слухачем/слухачами та встановлює зоровий контакт 40 % часу мовлення. 157 студентів (59,70 %) у нашій вибірці не мають проблем із підтриманням зорового контакту під час розмови, проте проблемою для них є підтримання зорового контакту під час розмови з авторитетною особою. 66 % студентів зазначили, що якщо їм доводиться говорити з важливою авторитетною особою, їм важко підтримувати зоровий контакт, дивитися їй в очі. Ledrick (2020) у своєму дослідженні підтвердив, що проблемою покоління Z є особисте спілкування, взаємодія віч-на-віч. Покоління Z не має комунікаційних навичок, завдяки технологіям живе віртуально. Talhah Ajmain et al. (2020) у своєму дослідженні зосередилися на описі впливу технологій на покоління Z та на ефективній комунікації у взаємодії з поколінням Z. Автори наголошують, що якщо ми хочемо наблизитися до покоління Z, необхідно спілкуватися з ними їхньою «технічною мовою», оскільки в їхній комунікації, поглядах та поведінці домінують цифрові технології. Покоління Z навчається за допомогою візуальних і практичних методів, таких як інтерактивні ігри, спільні проєкти, а не лекції та дискусії. На думку авторів, педагоги повинні бути ініціативними у створенні нового навчального та освітнього середовища, яке відповідає потребам і характеристикам покоління Z. Автори акцентують, що конвенційне викладання та навчання залишається актуальним попри навчання за допомогою онлайн-медіа та використання нових технологій. Викладання з використанням візуальних засобів, ігор, досвідного навчання є більш привабливим для студентів покоління Z, особливо якщо педагог володіє цифровою грамотністю. Тоді предмет стає для студентів цікавим, вони досягають кращих результатів, а педагог є для них визнаним авторитетом. Цікавим результатом дослідження авторів є висновок, що покоління Z не віддає перевагу письмовим тестам, а обирає усну форму іспиту, щоб отримати негайний зворотний зв’язок від педагога щодо своїх слабких сторін (Talhah Ajmain et al., 2020). Також, згідно з Hughes (2022), комунікація з поколінням Z має бути стислою та візуальною. Покоління Z спілкується зображеннями, вони віддають перевагу відео, текстовим повідомленням. Так само Roy (2022) підтверджує, що академічна когорта покоління Z очікує використання технологій у навчанні. Szymkowiak et al. (2021) зазначають, що індивіди покоління Z мають більш розвинену частину мозку, відповідальну за зорові здібності, тому для них візуальні форми навчання є ефективнішими. Але порівняно з попередніми поколіннями, обсяг уваги покоління Z обмежений, що спричинено постійною взаємодією з мультимедійним середовищем. Середній обсяг уваги членів покоління Z у класі можна оцінити у 7–10 хвилин, оскільки молоді люди сьогодні хочуть прочитати менше ніж 20 % тексту і хочуть дістатися суті проблеми якомога швидше. Авторський колектив проаналізував дані 498 молодих людей, що належать до покоління Z, які активно використовують онлайн-комунікацію для обміну знаннями. Респонденти більше схилялися до навчання за допомогою мобільних додатків та відеоконтенту. Анкетне опитування Hall et al. (2019) продемонструвало висновок, що викладачі вишів вважають студентів, які приходять на навчання, непідготовленими у сфері письмового висловлення думок та поглядів. Суб’єктивна оцінка письмового мовлення покоління Z у нашій вибірці також суперечить результатам дослідження Hall et al. (2019). Студенти оцінювали своє письмове мовлення. В анкеті були два твердження: «У моєму письмовому мовленні є граматичні помилки» (x̄ = 2,144; sd = 1,08). 64 % студентів покоління Z відповіли, що в їхньому письмовому мовленні немає граматичних помилок. «Моє письмове мовлення стилістично та граматично правильне» (x̄ = 2,85; sd = 0,89). 69,2 % респондентів вважають своє письмове мовлення стилістично та граматично правильним. Студенти використовують на лекціях свої ноутбуки для запису ключової інформації, але в аудиторіях все ще є великий відсоток студентів, які роблять нотатки від руки, тому ми додали до анкети твердження «Я віддаю перевагу друку на ПК, ніж написанню нотаток від руки в зошит» (x̄ = 2,16; sd = 1,17). Опрацювавши дані, ми дійшли цікавого факту: аж 65 % студентів у нашій вибірці респондентів віддають перевагу написанню нотаток від руки в зошит, ніж друку на ПК. Це відкриття ми пов’язуємо з причинно-наслідковим зв’язком зі зниженою увагою та проблемами під час навчання, коли студентам допомагає запам’ятовувати матеріал як слухове сприйняття, так і навчальний текст та власні нотатки, виділені кольором (візуальний аспект навчання). Licas & Torres (2024) у своєму дослідженні зосередилися на зворотному зв’язку, що надається студентам медсестринства покоління Z. У дослідженні взяли участь 274 студенти денної форми навчання за спеціальністю «медсестринство» другого курсу. Автори також підтвердили, що стилі навчання покоління Z суттєво залежать від повсякденного використання сучасних технологічних пристроїв. Ефективний зворотний зв’язок повинен інформувати студента про його прогрес, про сфери для вдосконалення та мотивувати. Ефективний зворотний зв’язок є необхідним для студентів, щоб дозволити їм здобути нові знання та навички.

Рекомендації для викладачів вишів: підвищувати свою цифрову грамотність; впроваджувати різні візуальні засоби у викладання; онлайн-медіа, нові технології, ігри, досвідне навчання; надавати студентам негайний зворотний зв’язок; зосередитися на підвищенні комунікаційних навичок та комунікаційної грамотності студентів вишів, на їхньому вербальному та письмовому мовленні.

Рекомендації для студентів покоління Z, які готуються до медичних професій: проходити освітні заходи, спрямовані на здобуття та розширення своїх комунікаційних навичок та вмінь; активно долучатися до дискусій та розмов віч-на-віч; вдосконалюватися у «зчитуванні» форм невербальної комунікації, особливо у взаємодії з пацієнтами; створення власних текстів з метою підвищення комунікаційної грамотності; прагнення до «диджитал-детокс» — обмежити час, проведений на онлайн-платформах.

Висновок

Люди потребують спілкування, потребують, щоб їх хтось слухав, розумів їх, потребують відчуття приналежності. Комунікація є основою соціальної взаємодії. Без комунікації людина почувається самотньою, без можливості встановлювати міжособистісні стосунки та висловлювати свої почуття і потреби. До основних комунікаційних здібностей та навичок належать вміння вести розмову, презентаційні навички, медіаграмотність та комунікативна грамотність. Студенти покоління Z віддають перевагу змішаному підходу до навчання, який включає як взаємодію віч-на-віч, так і інструменти технологічного навчання. Використання соціальних медіа в освіті як нового інструменту для підтримки навчання та вдосконалення комунікаційних і соціальних навичок покоління Z стало необхідністю. Здатність спілкуватися в письмовій та усній формі є однією з основних передумов успішного професійного та особистого життя. Важливим, проте, є не лише висловлення думок рідною та іноземною мовами, а й здатність обстоювати свої погляди, дискутувати з іншими та презентувати себе і свою роботу (Hall et al., 2019).

Межі дослідження

Результати стосуються лише осіб, які взяли участь у дослідженні. Лімітуючими факторами також є кількість респондентів та реалізація дослідження лише серед студентів покоління Z, які навчаються на медичних спеціальностях у TnUAD у Тренчині.

Авторка: doc. PhDr. Viera Hulková, PhD., MPH Katedra ošetrovateľstva, Fakulta zdravotníctva, Trenčianska univerzita Alexandra Dubčeka v Trenčíne ORCID 0000-0003-2631-1803

Список бібліографічних посилань

BERG VAN DEN, M., 2020. Jak se vzájemně chápat. Generace X,Y,Z. Praha : Grada Publishing, a.s. 232s. ISBN 978-80-271-1590-7.

BETZ, CL., 2019. Generations X, Y, and Z. Journal of Pediatric Nursing. 44: A7-A8. doi.org/10.1016/j.pedn.2018.12.013

BOSCO. 2022. Messagingapplab. [online]. Available: www.boscoapp.com/single-post/2018/07/25/hi-wru-wduwta-wruw-kk-g2g

BOUKALOVÁ, H, CERHA, O, SEDLÁČEK, M & ŠÍROVÁ, E., 2013. Psychologie komunikace. Praha : Grada Publishing, a.s. 224s. ISBN 978-80-247-4971-6.

CORPORATE ENGLISH SOLUTIONS, 2024. Language transformation: Navigating Gen Z's communication style in the workplace. [online]. Available: https://corporate.britishcouncil.org/insights/language-transformation-navigating-gen-z-communication-style-workplace

ČASTULÍNOVÁ, Z.,2021. Rozvíjanie grafomotoriky dieťaťa v kontexte komunikačnej gramotnosti. Najlepšia pedagogická a odborná skúsenosť edukačnej praxe. Bratislava : Metodicko-pedagogické centrum. 55s.

FÜLÖPOVÁ, A., 2011. Význam komunikačných zručností v zdravotníctve. Verejné zdravotníctvo [online]. VIII.

HALL, R, DRÁĽ, P, FRIDRICHOVÁ, P, HAPALOVÁ, M, LUKÁČ, S, MIŠKOLCI, J & VANČÍKOVÁ, K., 2019. Jazykové a komunikačné kompetencie. Analýza zistení o stave školstva na Slovensku. Bratislava: MESA 10. [online]. https://analyza.todarozum.sk/docs/391341001ol1a/

HUGHES, J., 2022. Communicating with Generation Z: Everything You Need to Know. [online]. Available: https://www.keg.com/news/communicating-with-generation-z-everything-you-need-to-know

HULKOVÁ, V., 2024. Generačná diverzita v ošetrovateľstve - výzva pre vzdelávanie, prax a manažment. Trenčín : TnUAD. 148 s. ISBN 978-80-8295-014-7.

HUMAIRA, R & SU-HIE, T., 2021. Gen Y and Gen Z Communication Style. Estudios de Economía Aplicada. Special Issue: Trends in Business and Humanities in the Era Beyond. Monograph. 39(1):1-18.

LEDRICK, H., 2020. Gen-Z Communication Breakdown. [online]. Available: https://nashuproar.org/33721/opinion/gen-z-communication-breakdown/

LICAS, P.Z.T. & TORRES, G.C.S., 2024. Feedback preferences of generation Z nursing students: A conjoint analysis. Teaching and Learning in Nursing 19: e449 - e454. doi.org/10.1016/j.teln.2024.01.012

ROY, S. 2022. Top 10 Ways to Effectively Communicate with Generation Z. [online]. Available: https://www.leadsquared.com/industries/education/how-higher-education-communicates-with-gen-z/

SHOREY, S, CHAN, V, RAJENDRAN, P & ANG, E., 2021. Learning styles, preferences and needs of generation Z healthcare students: Scoping review. Nurse Education in Practice. 57: (1-11). 103247. doi.org/10.1016/j.nepr.2021.103247

SOMBRET, P., 2023. Gen Z communication style: how to grasp the generation with the briefest attention span. [online]. Available: www.deskbird.com/blog/generation-z-communication-preferences

SZYMKOWIAK, A, MELOVIĆ, B, DABIĆ, M, JEGANATHAN, K & SINGH KUNDI, G., 2021. Information technology and Gen Z: The role of teachers, the internet, and technology in the education of young people. Technology in Society. 65: 101565. doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101565

ŠMAHAJ, J, KOLAŘÍK, M. & GLASER, O., 2022). Závislostní chování na internetu. Proměny chování generací v digitální éře. Olomouc : Univerzita Palackého. 120s. ISBN 978-80-244-6289-9.

TALHAH AJMAIN, M, RAHMAN WAN IBRISAM FIK, WA, IKRAM ALIAS, M & MARZUKI, AM., 2020. Impacts and Effective Communication on Generation Z in Industrial Revolution 4.0 Era. JETAL: Journal of English teaching & Applied Linguistics. 2(1): 37-42. doi: 10.36655/jetal.v2i1.204.

VYMĚTAL, J., 2008. Průvodce úspěšnou komunikací. Efektivní komunikace v praxi. Praha : Grada Publishing, a.s. 328s. ISBN 978-80-247-6742-0.