Представлений збірник у форматі PDF є результатом міжнародної наукової конференції «Економіка та управління в медичних та соціальних службах», яка відбулася в Празі 18 квітня 2013 року.
EDITORIAL
Представлений збірник є результатом міжнародної наукової конференції «Економіка та управління в медичних та соціальних службах», яка відбулася в Празі 18 квітня 2013 року за підтримки Вищої школи прикладної психології в Празі, Факультету соціальних наук Університету св. Кирила і Мефодія в Трнаві, Вищої школи охорони здоров'я та соціальної роботи св. Єлизавети в Братиславі та Товариства розвитку соціальної роботи. Конференція продовжила традицію попереднього року та розширила свій погляд від фінансової грамотності та освітніх контекстів до загальносуспільного бачення питань охорони здоров'я та соціальної роботи.
Публікація зосереджена насамперед на проблематиці економіки та управління в медичних та соціальних службах, доповненій психологічними аспектами охорони здоров'я, соціального забезпечення та економічного й організаційного забезпечення суб'єктів, що діють у цій сфері. Також розглядаються впливи суспільного контексту, які мають фундаментальний вплив на досліджувану галузь і відображаються у відповідних соціально-економічних темах сучасного суспільства (наприклад, бездомність, фінансова грамотність тощо), з можливістю обмеження їхнього негативного впливу на життя індивіда, сім'ї, громади та всього суспільства.
Організації, що займаються наданням медичних та соціальних послуг, утворюють складний і внутрішньо неоднорідний комплекс. Багато з них функціонують на комерційній основі як підприємницькі суб'єкти, інші є закладами із загальнокорисним характером, треті мають публічно-правовий або державний характер; вони відрізняються за своїм розміром і комплексністю, роллю та становищем у системі, а також обсягом послуг, що надаються. Існуючий мікс є результатом історичного розвитку, у якому застосовувалися різні погляди на існуючі, а також поступово сформовані потреби.
У міру того, як формувалося усвідомлення цінності людського життя для сучасного суспільства, потреба в його захисті та порятунку змусила створити спеціалізовані інституції, здатні надати необхідну допомогу, засновану на знаннях медичних та соціальних наук. У розвинених країнах поступово сформувалися більш-менш комплексні системи, що інституційно забезпечують ці потреби.
Суспільство прийняло як важливу складову захисту людського життя також захист основних соціальних прав людини. За цим послідувало поступове створення інституцій, які б забезпечили цей захист. У розвинених країнах створювалася комбінація державних і приватних закладів, які разом утворювали мережу, що прагнула покрити суспільні потреби.
Питанням сучасності стає економічна сторона проблеми. Найчастіше ми стикаємося з твердженням, що охорона здоров'я та соціальні послуги є просто необхідними суспільними витратами (іноді з підтекстом «необхідне зло»), на яких з економічної точки зору легше економити. Цей підхід повністю ігнорує економічне значення обох галузей, якому ми тому присвячуємо окремий розділ. Ми вважаємо, що вони задовольняють не лише важливі потреби сучасного суспільства та сприяють зростанню багатства суспільства (вимірюваного, наприклад, валовим внутрішнім продуктом), але й діють певною мірою антициклічно, що в часи панівної економічної кризи є важливим фактором.
Управління у сфері охорони здоров'я та соціальних послуг стоїть перед викликами, зумовленими не лише характером цих галузей та «суспільним замовленням» — вимогами суспільства, заснованими на стані його соціального та економічного розвитку. Менеджменти тут стикаються з усіма проблемами управління економічними суб'єктами.
Сучасне підприємництво вимагає постійно нових творчих підходів, які б задовольнили постійно зростаючі очікування потенційних замовників і клієнтів, які б досягли успіху в умовах постійно зростаючої конкуренції. Ці тренди не можуть оминути жодну галузь, жоден сегмент ринку. Вони випливають із самої суті цивілізації та суті підприємництва. Їхня сучасна динамізація є продуктом створення якісно нової взаємопов'язаної світової економіки — процесу, що позначається як глобалізація. Існуюча криза лише поглиблює цей процес.
Процеси глобалізації при цьому мають вплив не лише на саме підприємництво. Вони впливають на наші життя та їхню якість у всіх аспектах. Вони торкаються загальних суспільних відносин, їхні прояви ми знаходимо в економіці, політиці, вони мають свій вплив і на наше приватне життя — незалежно від того, визнаємо ми це чи ні. Орієнтуватися в цьому середовищі з усіма його географічними, політичними, культурними, економічними та іншими проблемами нелегко. Ще складніше знайти в цьому складному середовищі власний шлях, що зберігає власну ідентичність суб'єкта та дозволяє його співіснування з іншими суб'єктами на партнерській основі. Саме для цього слугують стратегії. Особиста, але так само й сімейна, національна як європейська, політична як економічна, підприємницька, про військові краще не згадувати.
Кризовий розвиток, який після фінансового сектору вразив наприкінці минулого десятиліття й інші важливі галузі світової економіки та переріс поступово у глобальну економічну кризу, лише підкреслює значення стратегічного управління, необхідність системних підходів як до створення стратегії, так і до дослідження ризиків, які з кожною стратегією нерозривно пов'язані. Саме ці факти вимагатимуть суттєвого покращення якості всіх рівнів економічного управління. Хоча багато хто вважає, що криза вже позаду, це не означає, що ми нібито повернулися до вихідної точки. У житті немає вороття. Криза, але не лише вона, а скоріше весь довгостроковий розвиток, який до неї призвів, не може залишитися без впливу на майбутнє. Створилися нові умови, невизначеності, що зберігаються, вимагають по-новому орієнтуватися в усій ситуації. Криза принаймні підточила, якщо не прямо зруйнувала, існуючу систему. Вона створила — образно кажучи — brownfield, на якому виросте нова система, що своїми якостями перевершуватиме існуючі проблеми і водночас породжуватиме проблеми нові.
Зокрема Європа сьогодні перебуває під загрозою нової хвилі кризи, що позначається як «боргова криза», яка сильно вражає навіть розвинені країни єврозони, з яких вона поступово переливається в інші країни Європейського Союзу і загрожує подальшому розвитку в глобальному масштабі. Зрештою, вона не оминає і нашу країну. У цій ситуації потреба в орієнтації та пошуку нових рішень є особливо вираженою. Стратегія може бути ефективним інструментом у цьому пошуку.
Нова ситуація, яка, до того ж, не є кінцевим станом, вимагає врахування інтересів інших. Конкуренція — це не просто боротьба хижаків, хоча багато хто її так уявляє. Це пошук нових шляхів задоволення потреб і бажань замовників та клієнтів. Старі методи, зокрема продаж самої сировини, перепродаж продуктів і тенденція до реставрації майже феодально роздроблених автаркічних економік, замкнених у вузьких регіональних кордонах, є подоланими. Якщо ми хочемо мати успіх у майбутньому, ми повинні покращувати не лише нашу економіку шляхом фундаментальної модернізації, яка не може обмежуватися лише технологічною інновацією, а й нашу загальну поведінку. Ми повинні змінити не лише наші підприємства, а й наші національні інституції та стосунки між людьми.
Цього неможливо досягти без тісної співпраці різних учасників цього процесу, починаючи з урядового рівня, через регіони, громади, аж до підприємницьких суб’єктів та окремих осіб. Слід пам’ятати, що цей процес має свої політичні, економічні та соціальні наслідки. Тому необхідно твердо та обережно його координувати. Існують два основні шляхи, як впоратися з цією проблемою. Або тоталітарна диктатура, або плюралістична демократія, що шукає консенсус і компроміс. Оскільки перший шлях є неприйнятним (не лише з гуманних, а й суто економічних причин), необхідно вирішувати питання, як опанувати демократичний шлях у наявних умовах. Це питання має особливе значення для так званих «нових» економік Центральної та Східної Європи, де існують проблеми обмежених капітальних ресурсів та сильна потреба в оптимізації всього процесу.
Майбутнє підприємництва важко уявити без зусиль щодо сталості розвитку. Це слід розуміти не лише в найбільш поширеному досі сенсі як питання природних ресурсів та охорони довкілля. Ми повинні дійти до значно комплекснішого підходу, який, окрім вищезгаданих сфер, охопить також економічну та соціальну сталість. Небезпека глибоких, довгострокових економічних та соціальних потрясінь може суттєво пошкодити підприємницьке середовище. Тому необхідно вести бізнес з урахуванням цих фактів. При цьому не йдеться і не може йти про намагання будь-якою формою законсервувати існуючий стан. Навпаки, лише нове започаткування інноваційних процесів може відкрити шлях до цієї мети.(1)
Це виклик для використання принципів стратегічного управління на всіх рівнях описаного процесу. Саме стратегії окремих учасників (і дії відповідно до них) можуть надати іншим необхідну інформацію про їхні наміри та цілі, забезпечити їм певну міру безпеки та навігації, що посилює серйозну конкурентну поведінку.
Створення стратегій належить до найбільш творчих сфер людської діяльності. Воно вимагає багато знань, але навіть їх недостатньо. Воно не обходиться без винахідливості та фантазії, без уяви, без здатності знаходити нові ефективні рішення. Звідси недалеко до питань про саму сутність нашого буття, про пізнання дійсності, яка нас оточує і частиною якої ми є. Вирішення стратегічних питань, однак, вимагає водночас багато смиренності. Без неї важко було б виникати таким різноманітним підходам, була б під загрозою різноманітність, а тим самим опосередковано і майбутнє людства.
Вирішення проблематики осіб з інвалідністю та соціально вразливих осіб і груп населення є невід’ємною частиною процесу гуманізації та демократизації сучасного чеського суспільства.(2) Його реальність, що пронизує кожне суспільство, є також полем, на якому вирішуються непрості стосунки тих сильніших, здорових, без інвалідності, які репрезентують себе як більшість, до тих слабших, хворих, з інвалідністю, які перебувають у меншинному становищі і потребують допомоги та догляду для життя.
Обговорювався також факт, що людям бракує базових знань, навичок та ціннісних установок щодо управління фінансами. Вони є необхідними для того, щоб громадянин забезпечив себе та своїх близьких у фінансовому та екзистенційному плані в сьогоднішній складний час. Узагальнено ця здатність називається фінансовою грамотністю.
Обговорювані проблеми в публікації вирішуються переважно з економічної точки зору. Увага, однак, приділяється також правовим, соціальним та психологічним аспектам, особливо якщо йдеться про управління медичними та соціальними суб’єктами з економічними наслідками для індивіда та всього суспільства. Ми віримо, що представлені теми сприятимуть глибшому розумінню.
Редактори
ЗМІСТ
Strategie a financování organizací zdravotnictví a sociálních služeb Karel Preuss
Reflexie globálnej hospodárskej krízy a jej vplyv na zabezpečovanie zdravotnej a sociálnej starostlivosti v SR Miroslav Kollár, Zuzana Pačesová
Evropský sociální model v ohrožení Jaromír Řezáč
Strategické výhody společenské odpovědnosti firem ve vztahu k sociálním službám Jitka Nesnídalová
Ekonomické problémy současné rodiny a pomoc sociálních služeb Jiří Tůma, Alena Tůmová
Zmena odvodovej reformy na Slovensku a jej dôsledky Michal Imrovič
Riadenie hlavných, manažérskych a podporných procesov v zariadeniach sociálnych služieb Mária Kovaľová
Manažment v sociálnej práci a sociálny manažment v praxi sociálneho pracovníka – komparácia a teoretické vymedzenie Milan Schavel
Ekonomika a riadenie neziskových organizácií Jaroslava Kmecová
Postavenie manažéra v zariadení sociálnych služieb Monika Mačkinová, Eva Musilová
Sociálny pracovník v manažmente paliatívnej starostlivosti Eva Grey
Management ošetřovatelské péče o seniory v zařízeních sociálních služeb Musilová Eva, Mačkinová Monika
Znalostný menežment klúč k úspechu organizácií Marta Vaverčákková, Jana Keketiová, Zuzana Polakovičová
Tréning manažérskych kompetencií Štefan Medzihorský
Teambuilding jako metoda ve zdravotních a sociálních službách Soňa Hermochová, Eva Drlíková
Psychologické aspekty starostlivosti a prístupu k jedincovi so zdravotným znevýhodnením Peter Slovák
Kompetence finanční gramotnosti u starší populace Jaroslava Pavelková
Diagnostika v práci sociálního pracovníka, prognóze demografického vývoje a směřování sociálních služeb Marta Vaverčáková,Jana Keketiová
Dobrovolnícka činnosť ako relevantná súčiast odbornej prípravy vysokoškolských študentov Fakulty sociálnych vied UCM v Trnave Silvia Dončevová
Postoje študentov sociálnej práce voči chudobným Peter Vansač, Radoslav Micheľ
Kritické faktory sociálně – ekonomického zabezpečení fyzických osob s úvěrem David Mareš
Migrácia za prácou zo Slovenska ako opatrovateľ/opatrovateľka seniorov v Rakúsku Silvia Kozoňová
Je vytvorenie jednej zdravotnej poisťovne na Slovensku správnym krokom? Martin Švikruha
ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ В МЕДИЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції Видавець: Vysoká škola aplikované psychologie, s.r.o. Науковий редактор: Doc. Ing. Roman Zuzák, CSc. Рецензенти: Prof. PhDr. Václav Furmánek, DrSc. RNDr. Jaroslava Fišerová, CSc. Редактори: PhDr. Karel Preuss, CSc. Doc. RNDr. Jaroslava Pavelková, CSc.
Місце видання: Прага Рік видання: 2013 ISBN 978-80-87871-00-3
(1) Значний внесок у це поняття робить стаття двох видатних американських авторів PORTER, M. E.; KRAMER, M. R. 2011 Creating Shared Value. In Harvard Business Review, January-February 2011, pp. 63-77. ISSN 0017-8012, що частково відображає старішу статтю Білла Гейтса (GATES, B. 2008 How to Fix Capitalism. In Time, 8/11/2008, Vol. 172 Issue 6. p. 40-45, ISSN 0040-781X). (2) ČERNÁ, M. Zdravotně postižení a multikulturní tolerance. In Kapitoly z multikulturní tolerance. Praha : Člověk a jeho práva, 2002, svazek 17, s. 58-64. ISBN 80-902345-5-9.