Передмова V. Hradecké dny sociální práce ми вирішили присвятити темі «Оцінка життєвої ситуації». Причин було декілька. По-перше, ми хотіли продовжити попередні IV. Hradecké dny, які були присвячені темі «Соціальна робота між допомогою та контролем», і де з низки доповідей випливало, що одним із ключових моментів, коли потрібно дуже чутливо балансувати між симетричним та асиметричним підходом до клієнток і клієнтів, є саме фаза «оцінки» їхньої життєвої ситуації. Крім того, однією з центральних тем попередніх Hradecké dny стала тема можливостей впливу на замовників (політиків, роботодавців тощо) з боку соціальних працівниць і працівників, тому ми вирішили одну із секцій присвятити темі «оцінки» в контексті суспільного замовлення.
По-друге, нас зацікавила стаття Pavla Navrátila з Кафедри соціальної політики та соціальної роботи Факультету соціальних досліджень у Брно, яка вийшла в журналі Sociální práce/Sociálna práca (1/2007) і була присвячена саме «оцінці» життєвої ситуації. Хоча це лише вступ до проблематики «оцінки», проте для нас він приніс два головні імпульси. По-перше, він вказує на дуже малу увагу, яка приділяється цій темі. Для нас це стало викликом, оскільки однією з цілей Hradecké dny є сприяння теорії соціальної роботи та передача нових теорій чи поглядів нашим студенткам і студентам. А по-друге, ми поставили собі питання, як виглядає ситуація в Чеській Республіці (і, звісно, в інших країнах, як-от передусім Словаччина та Польща) з перевагою кількісної чи якісної стратегії «оцінки». Ми вбачаємо певну дуальність чи відокремленість обох цих стратегій у практиці соціальної роботи, і нам спало на думку, що було б цікаво організувати діалог між прихильницями та прихильниками обох стратегій, або ж через дискусію дійти до ризиків чи, навпаки, переваг обох стратегій «оцінювання».
Третім стимулом стала безперервна дискусія навколо стандартів якості соціальних послуг, де для багатьох надавачів соціальних послуг найбільшим горішком є саме стандарти 2, 3, 4 та 5, які дуже тісно пов’язані з проблематикою «оцінювання».
Головний реферат, представлений Pavlem Navrátilem на тему «Правда в оцінці життєвої ситуації», виявився ідеальним вступом до проблематики «оцінки», оскільки він презентував ключову дилему цього процесу. Він розглядав два кути зору на «оцінку», а саме об’єктивістський погляд, який характеризується наголосом на правді та вірою в існування об’єктивної реальності, на противагу конструктивістському погляду, який, навпаки, вказує на соціальну конструкцію реальності та плюралізм правд. У сфері соціальної роботи цю дилему репрезентують, наприклад, такі питання: Чи повинні соціальні працівниці та працівники в межах процесу «оцінки» виступати як експертки чи експерти з ситуації, чи вирішальним є погляд клієнтки чи клієнта? Які методи «оцінки» доцільно обирати – стандартизовані чи кількісні, чи якісні, засновані на глибинних інтерв’ю з клієнтками та клієнтами? Чи є «оцінка» кінцевим процесом, за яким логічно слідує рішення, чи це безперервний процес рефлексії соціальної ситуації? Проте фундаментальним внеском доповіді Pavla Navrátila було не порушення цих питань, а спроба перевести їх із мови дилем чи конфлікту на мову примирення чи співіснування. І в цьому дусі пройшла низка інших доповідей та дискусій конференції, які показали, що не обов’язково має існувати один-єдиний правильний спосіб оцінки життєвої ситуації.
У межах окремих секцій конференції ключовими видалися чотири теми. По-перше, виявилося, що серед учасників немає згоди щодо використання мови, оскільки для багатьох із них спірним було використання терміна «діагноз», який асоціювався з об’єктивістським експертним підходом. Для інших невідповідним виявився термін «оцінювання», який у них також асоціювався з відсутністю клієнта чи клієнтки при оцінці ситуації. Інші віддавали перевагу використанню термінології стандартів якості соціальних послуг через такі поняття, як індивідуальне планування, діалог, ведення переговорів чи контрактування. Ця ситуація ніби навіювала уявлення про кілька мовних дискурсів у межах соціальної роботи, які можна робочо означити як мову медичну чи психологічну, мову академічну та мову соціальних послуг.
По-друге, виявилася потреба рефлексувати в межах «оцінювання» життєвої ситуації клієнтки чи клієнта гендерні аспекти. Головна увага була приділена питанню, наскільки стратегії клієнток і клієнтів при формулюванні замовлення зумовлені їхнім гендером – або ж їхньою гендерною соціалізацією – коли, наприклад, чоловіки можуть мати тенденцію пригнічувати свої емоційні потреби. Це спонукало нас поставити наступні питання: Як вирішувати дилему між потребою та замовленням, якщо вони різняться? Чи повинні ми поважати замовлення клієнта/клієнтки, яке може не відповідати його/її потребам?
По-третє, було порушено питання корисності стандартизованих методів «оцінювання». Чи є вони допоміжним засобом для соціальних працівниць і працівників для подальшого прийняття рішень, чи, навпаки, обмежують індивідуальний підхід, який могли б обрати працівниці чи працівник? Виявилося, що оцінка стандартизованих процедур «оцінювання» може різнитися з погляду досвіду соціальних працівниць і працівників. Для менш досвідчених вони можуть слугувати корисним допоміжним засобом, тоді як для більш досвідчених можуть становити певну втрату свободи при оцінюванні.
І нарешті, по-четверте, виявилися проблеми з доступом соціальних працівниць і працівників до впливу на суспільне замовлення. Справа була не стільки в тому, що вони не мали інтересу впливати на це замовлення, а скоріше в тому, що в цьому процесі їх не вважають рівноправними партнерами. Були презентовані приклади, коли Міністерство праці та соціальних справ не бере до уваги зауваження соціальних працівниць і працівників і віддає перевагу позиціям лікарів як більших експертів.
Окремі доповіді не обов’язково втілюють позиції редакторів цього збірника, і ми знову закликаємо читачок і читачів сформувати власну думку.
Radka Janebová, Martin Smutek (редактори), грудень 2008
Зміст
Radka Janebová, Martin Smutek (редактори) Передмова
I. «ОЦІНКА» В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНОГО ЗАМОВЛЕННЯ, ТЕОРЕТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ ТА ДОСЛІДЖЕНЬ
Pavel Navrátil Правда в оцінці життєвої ситуації
Martin Smutek Інтерсуб’єктивність світу та оцінка життєвої ситуації
Štefánia Kövérová Концепції стосунків індивіда та суспільства як іманентна складова підходів у соціальній роботі до оцінювання життєвих ситуацій
Miroslav Kappl Моделі розвитку соціальної роботи та їхні метафори
Jana Levická Соціальний діагноз – його зміни в часі
Elena Ondrušková Гендерний аспект у соціальній роботі - соціально-конструктивістська парадигма в оцінюванні життєвої ситуації клієнток/клієнтів
Radka Janebová Порівняння постмодерністської перспективи в соціальній роботі та «принципу виваженої допомоги» van der Laana з огляду на процес «оцінки» життєвої ситуації клієнтки/клієнта
Beata Górnicka Роль клієнта в діагностуванні його життєвої ситуації соціальним працівником
Veronika Hanzalíková Діагноз у поведінковому концепті
Jiří Kučírek Наслідки впливу «міського простору» на життєву ситуацію індивіда
Ľuba Pavelová
Залежний клієнт соціальної роботи в контексті суспільного замовлення
Jan Mandys Бездомність у контексті суспільного замовлення
Alena Novotná Соціальне консультування в контексті суспільного замовлення
Jan Vrbický Виникнення соціальної послуги як результат діалогу фахівців
Jana Marie Havigerová, Radka Janebová Імпліцитні концепти нормальності у працівників та працівниць допомагаючих професій
Tibor Vojtko Дилема нормальності в теорії та практиці допомагаючих професій
II. ДИЛЕМИ, РИЗИКИ ТА МЕТОДИКИ «ОЦІНКИ» ЖИТТЄВОЇ СИТУАЦІЇ КЛІЄНТОК ТА КЛІЄНТІВ
Katarína Levická Ризики діагнозу в соціальній роботі
Klára Cozlová Оцінка життєвої ситуації з гендерної перспективи - TKI для літніх людей
Linda Sokačová Не дозволяйте себе дискримінувати і не дозволяйте цього іншим. Юридичне консультування та інформаційний сервіс для осіб, дискримінованих за ознакою статі та віку
Lenka Vavrinčíková, Alžbeta Brozmanová Gregorová Оцінювання в соціальній роботі – дилеми у стосунках з користувачами/користувачками наркотиків
Petra Balážová, Ľuba Pavelová Дилеми соціальної роботи у сфері залежностей
Beáta Balogová Існування суїцидальності літніх людей, які проживають у домашньому середовищі та в закладах інтернатного типу
Lýdia Lešková Діяльність соціальних працівників у межах оціночної комісії при оцінці соціальних наслідків важкої інвалідності
Soňa Chloupková Як оцінювати життєву ситуацію клієнта в межах соціального обстеження для цілей прийняття рішення про допомогу на догляд
Lenka Kvašňáková Оцінювання життєвої ситуації дітей, які перебувають у групі ризику, та їхніх сімей у Gateshead у Великій Британії. Досвід із закордонної практики
Josef Zita Типологія кейс-стаді в соціальній роботі (case study method)
Daniela Květenská Qui bono?
Martina Hrozenská, Milan Tomka Оцінювання життєвої ситуації клієнтів та клієнток, які приймаються до будинку для літніх людей та до будинку соціальних послуг
Anna Kasanová Зміна інтелектуального рівня клієнтів – зміна якості соціальних послуг
Peter Brnula, Ladislav Vaska Супервізія як інструмент допомоги соціальному працівнику/працівниці при дилемах оцінювання життєвої ситуації клієнта/клієнтки
Emília Janigová Можливості застосування альтернативних покарань з погляду соціальної роботи
Zoja Koscurová Роль соціального працівника при роботі з клієнтами в початкових школах у контексті нового законодавства
Lenka Haburajová-Ilavská Соціальна допомога як форма вирішення колізійної ситуації громадянина
Daniel Dvořák, Martin Kaliba Ефективність замісної сімейної опіки в сучасному суспільстві
III. МІЖГАЛУЗЕВИЙ СЕМІНАР: ПСИХОЛОГІЧНІ, ПРАВОВІ, ПЕДАГОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ «ОЦІНКИ» ЖИТТЄВОЇ СИТУАЦІЇ КЛІЄНТОК ТА КЛІЄНТІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
Stanislav Pelcák Клієнт з погляду салютогенезу (Резильєнтність та подолання хронічної хвороби)
Wiesław Sikorski Комунікаційне значення невербальної поведінки в соціальній роботі
Jan Lašek, Šárka Wiesenbergová Визначення рівня морального розвитку у двох груп підлітків
Jana Faltusová Комунальне планування соціальних послуг на Holicku
Marija Topic Social politcs of Republic Croatia for persons with disabilities
Monika Žumárová, Jana Tesková Погляд соціального педагога на якість життя літніх людей
Miroslav Mitlöhner Правова відповідальність працівника соціальних послуг
Olga Sovová Судова практика Вищого адміністративного суду у пенсійних справах
Назва: Оцінювання життєвої ситуації в соціальній роботі Редактори: Mgr. Radka Janebová, Mgr. Martin Smutek Обкладинка та верстка: Mgr. Martin Smutek Рік та місце видання: 2008, Hradec Králové Видання: перше Наклад: 250 Видало видавництво Gaudeamus, Univerzita Hradec Králové як свою 892-гу публікацію. ISBN 978-80-7041-419-4