Шкільна медсестра як частина громадського догляду в системі шкіл: наративний літературний огляд

Після дому школа є другим за впливовістю середовищем у житті дитини. Оскільки все більше дітей приходять до дошкільних закладів та шкіл із соматичними або психічними проблемами, ми стикаємося з викликом надання їм медичної/медсестринської допомоги безпосередньо в шкільному закладі.

Ідея впровадження посади шкільної медсестри в Словацькій Республіці з'являлася вже кілька десятиліть тому, але не зустрічала політичної волі та підтримки тих, хто міг би втілити її в життя.

У сімдесятих і вісімдесятих роках минулого століття дитяча дільнична медсестра регулярно відвідувала початкові школи з метою діагностики, диспансеризації та профілактики, а до її головних завдань належало вимірювання ваги, зросту, орієнтовне обстеження зору, аналіз сечі, регулярна фторизація зубів тощо. Якщо медсестра виявляла якісь аномалії, дитину запрошували на подальше обстеження до педіатра або направляли до спеціалізованого закладу. Сучасність приносить потребу в повторному впровадженні перевіреної та успішної діяльності медсестер у школах (Popovičová, 2021).

Під час пошуку та ознайомлення з проблематикою у вітчизняних та закордонних джерелах ми дійшли висновку, що шкільні медсестри — це медичні професіонали, які мають широкий спектр клінічних, соціальних та освітніх компетенцій, поєднують медсестринський досвід і довіру, присутність, дискретність, діють як захисники прав дітей на здоров'я. На відміну від вчителів, медсестри не оцінюють результати навчання, тому можуть продемонструвати вищий рівень емпатії, турботи та «некритичного прийняття», що позитивно впливає на поведінку дітей та підлітків під час пошуку інформації. Шкільні медсестри пов'язують дітей різних вікових груп з їхніми сім'ями та вчителями з одного боку, і службами медичної допомоги та громадського здоров'я — з іншого.

Новела шкільного закону та закону СР № 576/2004 З.з. про медичну допомогу, послуги, пов'язані з наданням медичної допомоги, та про зміну і доповнення деяких законів принесла з вересня 2022 року можливість роботи шкільних медсестер у дитячих садках, початкових, середніх школах, а також спеціальних, об'єднаних школах чи професійних училищах. Цей пілотний проєкт буде реалізований протягом двох років, і на нові посади виділено фінансову суму з Плану відновлення у розмірі 3,4 мільйона євро, і школи можуть використовувати її в період з 1 вересня 2022 року до кінця серпня 2024 року. Стартова зарплата становить 1100 євро, і медсестри зацікавлені в цій посаді. Шкільна медсестра оцінюватиме стан здоров'я дітей, фізичний та психічний розвиток дітей та учнів, надаватиме ліки, оцінюватиме епідеміологічну ситуацію, доглядатиме за дітьми з цукровим діабетом, епілепсією та інвалідністю, проводитиме скринінг для виявлення проблем зі здоров'ям у дітей, а також може реалізовувати профілактичні та консультативні заходи у сфері здорового способу життя. Роль шкільної медсестри також буде просвітницькою, вона має допомогти в профілактиці онкологічних захворювань, ожиріння чи карієсу. Вона також має вести статистику травм дітей та учнів. На догляд шкільної медсестри має погодитися батько (MŠ SR, 2022).

Медичну допомогу в школі регулює § 10b новели закону СР № 576/2004 З.з. про медичну допомогу, послуги, пов'язані з наданням медичної допомоги, та про зміну і доповнення деяких законів: «Школа, в якій надається медична допомога, зобов'язана: а) надавати медичну допомогу правильно, відповідно до стандартних діагностичних та терапевтичних процедур, б) вести медичну документацію в обсязі згідно з § 19 абз. 2, в) забезпечити при наданні медичної допомоги мінімальне матеріально-технічне оснащення».

Методологія

Літературні джерела та дослідження ми шукали в бібліографічних базах даних PubMed, Scopus, Web of Science, Questia with Full text за ключовими словами англійською мовою. Для потреб роботи було проаналізовано 37 літературних джерел. Під час глибшого ознайомлення з джерелами ми постійно знаходили нові інформаційні ресурси та відкривали нові зв'язки досліджуваної проблематики та тем. Ми здійснили критичний контент-аналіз 22 опублікованих статей, досліджень, книжкових та електронних джерел згідно з рекомендаціями PRISMA, опублікованих переважно в National Association of School Nurses, The Journal of School Nursing та American Academy of Pediatrics, Council on School Health. Дослідження шукалися в період 2008–2020 років. Літературний огляд базується на опублікованих результатах міжнародних досліджень, національних стратегій дій, національних планів. До вибірки для аналізу досліджень та наукових праць, які займаються темою шкільного медсестринства, шкільними медсестрами, були включені дослідження, наведені в табл. 1. Вибірка містить загалом двадцять два дослідження, опубліковані переважно англійською мовою, частина — польською, німецькою та словацькою мовами. При пошуку та аналізі доступних джерел на тему шкільних медсестер ми спочатку ознайомилися з первинними джерелами, які використали для теоретичної бази. Шкільна медсестра в джерелах словацькою мовою є «старим-новим» терміном, ми не знайшли великої кількості опублікованих результатів, за винятком праць доц. Boledovičová та колег, які працюють на Факультеті соціальних наук та охорони здоров'я Університету Костянтина Філософа в Нітрі. Первинні літературні джерела ми брали з публікацій англійською мовою.

Таблиця № 1 Літературний огляд

| 15 | Діяльність громадського медсестринства у підтримці здоров’я дітей у шкільному середовищі | Raková J. | СР | 2015 | | 16 | The Role of the School Nurse in Increasing Instructional Time Using Multi-Tiered Systems of Support for Behavior | Rau W., Lytle M. | США | 2020 | | 17 | School nurwsing : a comprehensive text | Selekman J. | США | 2013 | | 18 | School nursing in Germany? - A review about tasks and roles of School Nurses | Schmitt S., Gorres S. | Німеччина | 2012 | | 19 | Schulgesundheitspflege in Deutschland? | Schmitt S., Gorres S. | Німеччина | 2012 | | 20 | The School Nurse's Role in Behavioral/Mental Health of Students | Spring et al. | США | 2018 | | 21 | School health in Europe: a review of workforce expenditure across five countries | Van der Pol et al. | Нідерланди | 2020 | | 22 | Підтримка здоров’я у підлітків з погляду медсестринства | Vatehová D., Čipáková M. | СР | 2015 |

ГРОМАДСЬКА МЕДСЕСТРИНСЬКА ДОПОМОГА В ШКОЛАХ

Шкільна медична допомога була запроваджена в США ще на початку XX століття. Перша шкільна медсестра, Lina Rogers, була призначена у 1902 році та забезпечувала догляд для 8671 учня у чотирьох окремих школах у Нью-Йорку. Її успіхи у зниженні кількості пропусків занять учнями призвели до прийняття на роботу ще 12 медсестер (American Academy of Pediatrics, Council on School Health, 2016). У США працювало 132 300 шкільних медсестер на повну або часткову ставку (Selekman, 2013).

У Фінляндії або в Польщі шкільна медсестра вже кілька років є звичною справою. Польща запровадила медсестер у школах у період з 1992 по 2002 рік, створивши модель шкільної медичної допомоги. Польські медсестри таким чином суттєво вплинули на якість програм у межах проєкту «Школи, що сприяють здоров’ю». У 2000 році країна прийняла вісім національних стандартів для покращення та уніфікації діяльності медсестер: «Стандарт практики шкільної медсестри» (Boledovičová et al., 2009; Popovičová, 2021).

Переважно в англо-американських та скандинавських країнах працюють шкільні медсестри, які наглядають за дітьми та підлітками в усіх питаннях, що стосуються здоров’я. Шляхом систематичного пошуку літературних джерел ми зосередилися на ідентифікації загального опису завдань шкільних медсестер. До центральних сфер обов’язків належать: безпосередня медсестринська допомога у разі травм, надзвичайних подій, гострих або хронічних захворювань; догляд за дітьми з особливими потребами; профілактика, підтримка здоров’я та виховання культури здоров’я; оцінка проблем зі здоров’ям та потреб, створення здорового та безпечного шкільного середовища; комунікація, співпраця та посередництво; підтримка вчителів та інших працівників школи; документація та дослідження (Schmitts, Görres, 2012).

Можна зробити висновок, що сфери відповідальності шкільних медсестер у країнах значною мірою є ідентичними. Багато досліджень суттєво доводять зниження рівня відсутності в школах, де працюють шкільні медсестри та функціонує шкільна медична допомога. Медсестри здобули самостійність, історично відбулося зміщення ролей у бік значного розширення спектра діяльності (Schmitts, Görres, 2012).

Шкільна медсестра відіграє вирішальну роль у наданні комплексних медичних послуг дітям конкретних вікових груп. Зростає кількість дітей, які приходять до навчально-виховних закладів із хронічними проблемами зі здоров’ям, що потребують моніторингу стану здоров’я та догляду протягом шкільного дня (Murray, 2008).

Національна асоціація шкільних медсестер у США визначає шкільне медсестринство як: «спеціалізовану практику професійного медсестринства, яка підвищує добробут, академічну успішність та життєві досягнення учнів. З цією метою шкільні медсестри підтримують здоров’я та безпеку учнів; надають втручання у зв’язку з їхніми реальними або потенційними проблемами зі здоров’ям» (Murray, 2008). Це визначення було прийняте Радою директорів Національної асоціації шкільних медсестер у США у 1999 році.

Шкільні медсестри надають втручання та догляд при гострих і хронічних захворюваннях, травмах та надзвичайних подіях, інфекційних хворобах, ожирінні, вживанні та зловживанні психоактивними речовинами, вагітності підлітків, питаннях психічного здоров’я, харчуванні та інфекціях, що передаються статевим шляхом (Murray, 2008).

Пропозицію щодо запровадження шкільних медсестер у Словацькій Республіці подала до парламенту у 2017 році позафракційна депутатка Національної ради СР Zuzana Zimenová у проєкті поправки до закону про освіту. Вчителі, за словами Zimenová, не мають необхідних компетенцій для реалізації заходів медичної допомоги, які необхідно виконувати учням із різними хронічними хворобами протягом дня, нерідко навіть під час уроку (SK SaPA, 2017). До 1989 року у Словацькій Республіці функціонувала Шкільна медична служба, яку надавали педіатри та дитячі медсестри. Вони проводили щеплення, щорічні огляди учнів, оцінювали психічний розвиток, поведінку учнів, стежили за захворюваністю дітей, моніторили гігієну шкільного середовища та рівень шкільного харчування (Boledovičová et al., 2006; Popovičová, 2021). Boledovičová et al. у своєму дослідженні, яке вони реалізували у 2006 році в Нітрі та Пряшеві, виявили, що аж 89 % респондентів висловили потребу впровадити посаду шкільних медсестер, і так само 89 % респондентів були задоволені пропозицією щодо посадових обов’язків шкільної медсестри, яку їм надали.

Зростає поширеність хронічних хвороб не лише у дорослих, а й у дітей та молоді. У 2010 році в США 215 000 людей віком до двадцяти років мали діагноз діабету. Поширеність харчових алергій у дітей віком до вісімнадцяти років зросла з 3,4% у 1997–1999 роках до 5,1% у 2009–2011 роках. У середньому одна з десяти дітей шкільного віку має астму, що сприяє понад тринадцяти мільйонам пропущених шкільних днів на рік. Зі зростанням кількості дітей із хронічними захворюваннями збільшилася потреба в медичній допомозі в школі. Збільшення кількості дітей з особливими потребами здоров’я підвищує потребу в шкільних медсестрах та шкільних медичних послугах. Зростання рівня ожиріння за останні кілька десятиліть становить тривожний ризик для сучасного та майбутнього здоров’я дітей і підлітків. Відсоток дітей з ожирінням у віці від шести до одинадцяти років зріс із 7% у 1980 році до майже 18% у 2012 році, причому більше третини дітей мають надмірну вагу. Серйозною проблемою є зростання кількості учнів із проблемами психічного або поведінкового здоров’я. Один із п’яти підлітків віком від чотирнадцяти до сімнадцяти років має психічні проблеми (Jameson et al., 2020).

Вимоги до завдань шкільної медсестри з часом значно змінилися, реагуючи на соціальні, культурні та політичні впливи (Moorse et al., 2020). За 120 років їхнього існування у шкільних медичних системах, особливо за кордоном, вони стикаються зі щораз складнішими потребами дітей та учнів у сфері здоров’я, вирішуючи комплексно їхні фізичні та емоційні потреби.

Цілями громадського догляду за дітьми є підтримка здоров’я, профілактика та освіта. Довготривалий догляд за дитиною з важким захворюванням або інвалідністю є складним не лише психологічно та фінансово, але й часто є причиною розпаду багатьох сімей (Krištofová et al., 2009).

У Словацькій Республіці не встановлено законодавчої бази для громадського медсестринства. З навколишніх країн, окрім Польщі, громадське медсестринство визначено в нормативно-правових актах Чеської Республіки: Koncepce ošetřovatelství. 2004. Věstník MZ ČR, 2004, částka 9, s. 2-8 та vyhláška MZ ČR č. 391/2017 Sb. o činnostech zdravotnických pracovníků a jiných odborných pracovníků, ve znění pozdějších předpisů.

ГРОМАДСЬКИЙ ДОГЛЯД, ЩО НАДАЄТЬСЯ ШКІЛЬНОЮ МЕДСЕСТРОЮ

До основних цілей шкільного медичного догляду належить охорона та підтримка здоров’я дітей і молоді. Вони повинні мати забезпечені якнайсприятливіші умови для навчання та розвитку (Schmitts, Görres, 2012). Місцем роботи шкільної медсестри є дошкільний заклад та школа. У співпраці з дітьми та їхніми родинами вона бере участь в охороні, підтримці, відновленні здоров’я, запобіганні хворобам та ефективній реабілітації. Вона підтримує в учнях здатність до самодопомоги, інформує про медичне обслуговування, забезпечує та пристосовує медсестринський догляд для дітей з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Вона створює для них специфічні умови, моніторить результати лікування, реабілітацію, організовує прийом ліків. Медсестринські втручання реалізує відповідно до норм і стандартів (сфера менеджменту якості) та принципів Evidence Based Practise і Evidence Based Nursing. Вона використовує теоретичні знання з медичної психології, комунікації, дотримується правових, етичних та професійних норм при наданні громадського медсестринського догляду.

Частота порушень здоров’я зростає з віком дітей. Переважаючими проблемами зі здоров’ям учнів початкових та студентів середніх шкіл є порушення та захворювання опорно-рухового апарату, алергічні захворювання, нещасні випадки та травми. З епідеміологічного дослідження Kocka et al. (2018) випливає, що проблеми зі здоров’ям були діагностовані у 44,3% учнів початкових шкіл та 50,6% студентів середніх шкіл. Надмірна маса тіла, ендокринні порушення та очні хвороби були значно частішими у студентів середніх шкіл, у молодших дітей були діагностовані порушення слуху, мовлення та підвищена частота травматизму.

Крім того, соціально-економічні та екологічні фактори, що змінюються, сприяють зростанню кількості цивілізаційних хвороб, діагностованих у дітей та підлітків, підвищенню ризику порушень метаболізму вуглеводів, ліпідів та алергічних захворювань. Це підтверджує аналіз стану здоров’я дітей та підлітків, проведений Szymborski, де в популяції 0–14 років (n = 5 783) майже 31% дітей мали принаймні одне хронічне захворювання або хворобливий стан (Kocka et al., 2018). Серед хронічних захворювань, діагностованих у дітей та підлітків, найпоширенішими були алергії. Покращення здоров’я дітей та підлітків тому має бути пріоритетом державної політики охорони здоров’я, що базується на ґрунтовних наукових дослідженнях.

Діагностика реального стану здоров’я дітей та підлітків є основою для визначення пріоритетів медичного догляду та здійснення скоординованих і запланованих профілактичних заходів. У шкільному середовищі комплексний медсестринський догляд надає шкільна медсестра. До її обов’язків належить систематичне виконання та інтерпретація скринінгових тестів, які дозволяють вчасно діагностувати порушення здоров’я. Аналіз проблем зі здоров’ям учнів початкових та середніх шкіл дозволить проводити цілеспрямовані профілактичні та просвітницькі заходи у шкільному середовищі (Kocka et al., 2018).

Найчастішими проблемами зі здоров’ям у групі хронічних захворювань, діагностованих у старшокласників та учнів початкових шкіл, були порушення та захворювання опорно-рухового апарату, найпоширенішою вадою постави у дітей був сколіоз; далі переважали хвороби дихальних шляхів, особливо алергії та респіраторні захворювання – бронхіальна астма. Школи та шкільні медсестри відіграють вирішальну роль у вирішенні проблем зі здоров’ям, порушень поведінки, підтримці психічного здоров’я та соціальних емоційних компетенцій, зміцненні захисних факторів. До порушень поведінки учнів належать розлади дефіциту уваги з гіперактивністю, розлади настрою, депресія, біполярні розлади, тривожні розлади, панічні розлади, розлади харчової поведінки, психотичні розлади та вживання психоактивних речовин (Spring et al., 2018). Розлади психічного здоров’я та вживання психоактивних речовин у дитинстві призводять до гірших результатів у навчанні та часто зберігаються до дорослого віку. Ці розлади пов’язані з багатьма факторами ризику протягом усього життя, такими як обмежені можливості працевлаштування, передчасна смертність та фінансовий тягар. Шкільні медсестри мають унікальне становище, вони можуть активно діяти у підтримці психічного здоров’я, скринінгу та допомагати у подоланні поточного лікування розладів психічного здоров’я та вживання психоактивних речовин у шкільному середовищі (Spring et al., 2018).

З результатів дослідження, яке реалізувала Raková (2015), випливає, що батьки очікують від шкільної медсестри надання першої допомоги, супроводу дітей під час шкільних екскурсій, санітарної освіти дітей, нагляду за гігієною в школі та надання догляду дітям з хронічними захворюваннями. Батьки вітали б запровадження посади шкільної медсестри в школах, більш позитивне ставлення мали батьки дітей на першому ступені початкових шкіл.

Кількість підлітків, які активно долучаються до діяльності, що сприяє їхньому власному здоров’ю, є низькою (Vatehová, Čipáková, 2015). Авторки у своєму дослідженні встановили, що підлітки (як чутлива вікова група) довіряють медсестрі як суб’єкту у сфері консультування щодо харчування, хвороб, стресу, використання контрацепції, венеричних захворювань та вживання алкоголю.

ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ МЕДСЕСТРИ

Завдання шкільної медсестри охоплюють медичні та освітні цілі. Шкільні медсестри виконують вирішальні завдання в межах шкільної медичної програми, вирішуючи головні проблеми зі здоров’ям дітей, надаючи профілактичні та скринінгові послуги, виховання щодо здоров’я, допомогу при прийнятті рішень щодо здоров’я та імунізацію. Частиною роботи шкільної медсестри є також виявлення дітей, які зазнають жорстокого поводження та нехтування. Діти в усі періоди розвитку піддаються сімейним кризам, бідності та насильству, що підвищує потребу у фізичному та психічному здоров’ї. Дослідження зі шкільного медсестринства доводять, окрім зменшення кількості днів відсутності за станом здоров’я, також користь для дітей з хронічними хворобами, високий рівень задоволеності вчителів та батьків послугами шкільних медсестер (Schmitts, Görres, 2012).

До основних сфер інтересів шкільної охорони здоров’я належать гігієнічний та епідеміологічний рівень шкільного середовища (екстер’єр та інтер’єр школи, класи та майстерні, мікроклімат школи, прибирання, вентиляція...), особиста гігієна учнів як профілактика інфекційних захворювань, гігієна харчування та режиму харчування (обладнання кухні та їдальні, рівень подачі їжі та культура споживання їжі), епідеміологічні показники (вакцинація дітей, медичні огляди), шкідливі впливи, їх прояви та наслідки, такі як токсикоманія, алкоголізм, нікотинізм; шкільне виховання щодо батьківства, шлюбу, статевого життя, статевих захворювань, основи першої допомоги, спосіб життя.

Одним із головних завдань шкільної медсестри є підтримка та спостереження за дітьми з особливими потребами у медичному догляді. Сюди належить насамперед група хронічно хворих дітей та підлітків, яким вона надає сестринський догляд згідно з індивідуально розробленим планом у розумінні кейс-менеджменту. Ці діти становлять особливо вразливу групу, здоров’я та добробут якої мають бути забезпечені у шкільному середовищі. Шкільні медсестри підтримують дітей зі складними медичними потребами під час інтеграції в клас, зокрема шляхом навчання вчителів та однокласників щодо хвороби, а також того, як вони можуть допомогти дитині з інвалідністю у можливій надзвичайній ситуації. Спеціальні потреби, крім того, можуть виникати через психологічні проблеми, соціальну незахищеність або труднощі в сімейному середовищі та призводити до розладів поведінки та навчання. Завданням шкільної медсестри є ідентифікація учнів з таким ризиком та надання їм відповідної допомоги (Schmitts, Görres, 2012).

ОБСЯГ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОЇ МЕДСЕСТРИ

З погляду історичного розвитку шкільного медсестринства обсяг діяльності шкільних медсестер змінювався протягом десятиліть. У медсестер з’являлися нові компетенції, завдання, вони поступово перебирали на себе відповідальність та діяльність, яку раніше виконували переважно лікарі. Сучасність приносить характерні ознаки, що випливають із цього розвитку, до яких належать зростаюче значення первинної медичної допомоги, розширення консультування та пропозицій у сфері психічного здоров’я, більш виражене залучення шкіл до громадського догляду. До базового обсягу діяльності шкільної медсестри належить:

• підтримка нормального росту та розвитку дітей і молоді;
• охорона здоров’я, профілактика проблем зі здоров’ям, ускладнень та погіршення стану здоров’я дітей і молоді;
• підтримка дитини в лікуванні, у догляді та адаптації до хронічного стану;
• диспансерний нагляд;
• безпека дітей, запобігання травматизму;
• оцінка факторів соціального середовища, які можуть несприятливо впливати на стан здоров’я дитини;
• оцінка факторів способу життя та догляду за дитиною з боку батьків, а також поведінки дитини в школі;
• оцінка знань батьків щодо догляду за дитиною під час хвороби в домашніх умовах;
• вакцинація;
• стоматологічний догляд;
• освіта, санітарна просвіта (Hanzlíková, 2006).

РОЛІ ШКІЛЬНОЇ МЕДСЕСТРИ

Шкільна медсестра виконує кілька ролей у своїй професії: надавач сестринського догляду, педагог, менеджер, порадник, консультант, адвокат прав дітей та молоді, комунікатор, дослідник, носій змін. Як надавач сестринського догляду шкільна медсестра надає якісний сестринський догляд згідно з найновішими науковими знаннями, невідкладну допомогу не лише дітям, а й працівникам школи; задовольняє біо-психо-соціальні потреби учнів та студентів, застосовує цілісний (холістичний) підхід. У ролі комунікатора вона використовує всі складові вербальної та невербальної комунікації, вміє активно слухати та володіє принципами ефективної комунікації. Шкільна медсестра як менеджер та кейс-менеджер організовує, керує та контролює діяльність, спрямовану на досягнення мети, співпрацює з батьками учня, планує огляди у лікаря та спеціалістів. Важливою є також роль порадника. Для дітей та молодих людей вона є довіреною особою, авторитетом, допомагає їм прийняти нові погляди, альтернативні рішення, радить їм у питаннях здоров’я, способу життя. Діти та підлітки потребують поради, спрямування у різних ситуаціях, можливості довіритися, обговорити медичні та особисті проблеми. Шкільна медсестра таким чином може допомогти в усуненні невідповідної поведінки та звичок у дітей і молоді. У ролі консультанта шкільна медсестра співпрацює з працівниками школи. Як дослідник вона знає дослідницький процес та його термінологію, активно бере участь у дослідженнях, застосовує результати досліджень на практиці. Дуже важливою є роль педагога. Пропонуємо відповідні кола тем для освіти та санітарної просвіти у школах:

• базові знання про гігієну шкільної праці, гігієну середовища та домашньої підготовки (біоритми, режим дня, особиста гігієна, догляд за зубами, первинні та вторинні навантаження, що діють на учня у шкільному середовищі та під час домашньої підготовки);
• базові знання про якість, правила та гігієну здорового харчування, поживну цінність їжі, енергетичну потребу організму, альтернативні напрямки харчування, принциси раціонального харчування, питний режим, ризики для здоров’я від фастфуду, реклама в контексті дієтичних рекомендацій фахівців;
• базові знання про руховий режим, значення руху для здоров’я, рух та психорелаксація, принципи чесної гри (fair-play) та безпеки під час рухової діяльності;
• базові практичні навички та способи поведінки, пов’язані з турботою про здоров’я, зовнішній вигляд та кондицію;
• профілактика травматизму, найчастіші причини травм, можливі травми в зимовий та літній періоди (наприклад, плавання, катання на лижах, ковзанах), травми, пов’язані з транспортом;
• базові знання про первинну профілактику соціально-патологічних явищ, первинна профілактика проблем із наркотиками (причини проблем із наркотиками та наркотичної залежності, негативні наслідки вживання наркотичних речовин для особистості людини, ефекти та механізм дії наркотичних речовин);
• раціональне використання вільного часу;
• вплив сімейного середовища на розвиток особистості дітей та молоді;
• засвоєння принципів комунікації, поведінки та прийняття рішень у ситуаціях, пов’язаних з активним здоров’ям, комунікація з дорослими та однолітками;
• соціалізація, залучення та активна адаптація у стосунках із суспільством, формування здатності підтримувати стосунки між людьми, моделі поведінки;
• розуміння контекстів інтеграції дітей з інвалідністю у звичайні школи, перевага уважності, відповідальності та співпраці;
• сфера сексуальної поведінки, контрацепція, етичні погляди на сексуальність, виховання щодо партнерства, шлюбу та батьківства, значення взаємної комунікації та порозуміння в сім’ї, розуміння дружби, партнерських стосунків;
• безпечна поведінка, поведінка в кризових ситуаціях, відповідальність за безпеку власну та інших, перша допомога при загрозі здоров’ю (Liba, 2016).

Позиція шкільної медсестри в системі початкових та середніх шкіл у Словацькій Республіці не існувала, за винятком деяких приватних шкіл, наприклад, об’єднана школа для незрячих у Levoča або Britská medzinárodná škola в Bratislava, які працевлаштовують шкільних медсестер. За кордоном це, навпаки, стандарт, який функціонує вже кілька десятиліть. Ми можемо черпати з досвіду в Польщі, Фінляндії, Англії, Австралії, Франції, США.

З огляду на зростаючу складність медичних потреб дітей та молоді роль шкільної медсестри за останні 25 років значно змінилася. Кількість дітей, які страждають на хронічні захворювання, стрімко зросла. З’явилися також нові проблемні сфери, як-от імміграція, бідність у сім’ях, різні залежності, пов’язані з сучасними технологіями, інтеграція дітей з особливими потребами, насильство, що становлять для шкільних медсестер величезні виклики.

Діти в період найінтенсивнішого фізичного та розумового розвитку проводять у школі десять років життя. Обов’язком держави є захист здоров’я дітей також під час навчання в школі. Зростаюча кількість дітей із хронічними хворобами акцентує потребу в медичному нагляді та догляді безпосередньо в школах.

ФІНАНСУВАННЯ

З проаналізованих закордонних досліджень ми дійшли висновку, що заробітна плата шкільної медсестри залежить від кількості учнів у школі, де вона працює. Raková (2015) зазначає, що на кожного учня поширюється місячна капітаційна ставка. Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), яка збирає дані про національні витрати на охорону здоров’я, не наводить дані про витрати на шкільну медичну допомогу, оскільки в деяких країнах витрати покриваються з бюджетів на охорону здоров’я, в інших країнах — з бюджетів на освіту, а в багатьох країнах — також із бюджетів місцевого самоврядування. Згідно з даними із закордонних джерел, які ми наводимо в списку цитованих джерел, витрати на шкільну медичну допомогу варіювалися від 43 000 євро в Естонії та Ісландії, 56 000 євро в Австрії, 85 000 євро у Фінляндії до 195 300 євро в Норвегії на 1 000 учнів. Зазначені держави повідомляли про кадрові нормативи шкільних медсестер у середньому 1,4 шкільної медсестри на 1 000 учнів. Школи з високим відсотком учнів або студентів з особливими медичними потребами потребували б інтенсивнішого співвідношення медсестер до студентів, а також способу фінансування залежно від складності обсягу діяльності шкільних медсестер. Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics) відстоювала співвідношення однієї шкільної медсестри на 225 учнів або студентів. Проте використання співвідношення для визначення робочого навантаження в шкільному медсестринстві є недостатнім для того, щоб задовольнити дедалі складніші медичні потреби дітей та молоді (van der Pol et al., 2020). Національна асоціація шкільних медсестер (National Association of School Nurses) у США рекомендує співвідношення шкільної медсестри та учнів 1:750, у популяції, де зустрічається більше хронічно хворих або дітей з інвалідністю, це співвідношення має становити 1:125 (Popovičová, 2021).

Фінансування витрат, пов’язаних із впровадженням шкільних медсестер у системі початкових та середніх шкіл у СР, буде залежати від багатьох аспектів: бюджетів міністерств, демографічного тренду, кількості дітей та студентів у школах, їхнього стану здоров’я, кадрових нормативів шкільних медсестер, кількості шкіл, регіональних відмінностей. Закордонний досвід вказує на те, що співвідношення учнів до шкільних медсестер не ґрунтується на дослідженнях, заснованих на доказах. Також відсутній інструмент для об’єктивного вимірювання, оцінки робочого навантаження шкільних медсестер.

Фінансування шкільних медсестер, тобто фінансування якісного медсестринського догляду, який надається нашим дітям, не повинно бути предметом політичних суперечок. Бюджет треба пристосовувати до потреб шкіл, а не школи до бюджету. Діти — це наше майбутнє, інвестуймо в них і даймо їм те, що вони потребують. Здоров’я дітей не повинно бути предметом політичної боротьби та економічної розважливості, бо суспільство є перспективним лише тоді, коли перспективно інвестує у своїх дітей.

ДИСКУСІЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

Медсестринство як невід’ємна частина системи охорони здоров’я займається також підтримкою здоров’я, вихованням здорового способу життя, профілактикою хвороб. Громадське медсестринство — це прикладна галузь медсестринства, яка стосується життя людей у громаді з метою досягнення та підтримки здоров’я. До трендів розвитку громадського медсестринства та первинної медичної допомоги у СР однозначно належить шкільне медсестринство та відновлення посади шкільних медсестер. Шкільна громада є одним із основних атрибутів громадського медсестринства, виходячи з історичного контексту. Компетенції та завдання медсестер у громаді розширюються, вони можуть застосувати свої теоретичні та практичні навички на практиці, громадське середовище надає їм можливість професійного зростання, розвитку досліджень у медсестринстві, автономію.

Зміна з лікарняного на громадське надання медичної допомоги є неминучою, і десятиліття досвіду підтверджують це. Потрібна політична воля, щоб можна було повністю використати потенціал громадського, а отже, і шкільного медсестринства.

Організаційна структура шкільного медсестринства в окремих країнах різниться. За даними Національної асоціації шкільних медсестер (2016) у США, 45% шкільних медсестер мають бакалаврську освіту в галузі медсестринства, 60% шкільних медсестер у США мають середній вік 55 років, і одна шкільна медсестра надає догляд 250-500 студентам. Шкільні медсестри за кордоном повинні мати вищу освіту. Національна асоціація шкільних медсестер у США вимагає, щоб шкільні медсестри були зареєстровані, мали мінімально бакалаврський ступінь освіти, спеціальне посвідчення для медсестринського догляду, що надається в шкільній громаді, та мали практику в лікарні з педіатричних відділень. Шкільні медсестри об’єднуються у професійну організацію, медсестри проводять дослідження, видають фахові періодичні видання, публікуються, організовують з’їзди та конференції і постійно навчаються у своїй галузі (American Academy of Pediatrics, 2016; National Association of School Nurses, 2016, Popovičová, 2021).

З результатів опитувань, проведених авторами Boledovičová et al. (2009) та Raková (2015), випливає, що батьки, а також директори шкіл були зацікавлені у запровадженні посади шкільної медсестри в школах. Popovičová (2021) у межах свого дослідження з’ясувала, що батьки (49,1%) мали статистично значущо вищий інтерес до присутності шкільних медсестер у школах порівняно з вчителями (26,8%), а також батьки більше усвідомлювали потребу в шкільних медсестрах у школах порівняно з вчителями. 60,4% батьків сприймають створення посади шкільної медсестри як необхідне, 28,3% навіть як дуже необхідне. Але аж 49,2% респондентів не мали жодної інформації про роботу шкільної медсестри, що ми вважаємо дуже важливим висновком, на якому необхідно зосередити активність.

Звертаємо увагу на той факт, що медсестри будуть приходити в практику шкільного медсестринства з різних сфер медичного/медсестринського догляду і не будуть обізнані про автономну роль та унікальні завдання в практиці громадського медсестринства в умовах шкіл. Ще одним важливим фактором, до якого необхідно підготувати медсестер, є те, що існує багато різних типів шкіл, і з цим пов’язані різні посадові обов’язки: інші в початкових школах, інші в середніх школах, різні медичні та інші проблеми дітей і підлітків. Медсестер також необхідно підготувати до того, що вони проводитимуть багато часу у взаємодії з дітьми та підлітками. Згідно з National Association of School Nurses (2016), контакт зі шкільною медсестрою іноді є першою взаємодією дитини з медичними службами. Причиною для впровадження шкільних медсестер у практику, як зазначають багато авторів, є зростаюча кількість хронічно хворих учнів і студентів (Jamesom et al., 2009; Kocka et al., 2018; Spring et al., 2018). Здоров’я учнів безпосередньо пов’язане з їхньою здатністю вчитися. Дітям із незадоволеними медичними потребами важко долучатися до освітнього процесу. Шкільна медсестра зосереджується на фізичних, психічних, емоційних та соціальних медичних потребах студентів і підтримує їхню успішність у процесі навчання. Національне опитування дітей із особливими потребами в медичному догляді показало, що 11,2 мільйона дітей у США піддаються ризику хронічних фізичних, розвиткових, поведінкових або емоційних станів (National Association of School Nurses, 2016). Шкільні медсестри також зосереджуються на соціальних детермінантах здоров’я, які спричиняють 80% медичних проблем. У США майже чверть дітей, які відвідують школу, живуть у домогосподарствах нижче федерального рівня бідності. Діти з родин із нижчими доходами мають важчий доступ до лікування хронічних хвороб (Moorse et al., 2018). Ситуація в багатьох словацьких родинах корелює з висновками авторського колективу. За даними Štatistický úrad SR (2020), у 2019 році у Словаччині загалом 11,9 % населення перебували під загрозою бідності за доходами, що становить приблизно 640 тисяч осіб, причому зростання бідності продовжувалося в повних сім’ях із більшою кількістю дітей або в домогосподарствах, де діти жили лише з одним із батьків.

На основі ознайомлення з темою та після аналізу досліджень ми спробували запропонувати сім пріоритетних сфер впровадження посади шкільної медсестри в початкових і середніх школах у Словацькій Республіці після завершення дворічного пілотного проєкту. Ми припускаємо, що прикладна практика цього проєкту поступово принесе та виявить безліч проблем, які необхідно буде вирішувати насамперед законодавчо та економічно.

Проєкт пріоритетних сфер впровадження посади шкільної медсестри в початкових і середніх школах у Словацькій Республіці після завершення пілотного проєкту

Пріоритетні сфери:

1. Шкільна медсестра — профіль, критерії виконання професії, освіта
2. Шкільна медсестра як надавачка громадського медсестринського догляду в школах
3. Санітарна просвіта, освіта, профілактика
4. Здорове шкільне середовище
5. Фінансування
6. Участь у дослідженнях
7. Співпраця

Через масштабність проблематики ми наводимо пропозиції щодо базових рамок перших двох пріоритетних сфер.

Шкільна медсестра — профіль, критерії виконання професії, освіта

Проблеми, що стосуються здоров’я дітей шкільного віку та студентів середніх шкіл, охоплюють фізичну, соціальну, поведінкову, емоційну, психічну сфери та вимагають комплексного індивідуального догляду. Такий догляд має надавати медсестра з вищою освітою другого ступеня, досвідом роботи в педіатричному та громадському медсестринстві; вона повинна мати знання з виховання здорового способу життя, громадського здоров’я, профілактики, охорони та зміцнення здоров’я. До базових професійних і кваліфікаційних вимог до посади шкільної медсестри належать: проходження курсу серцево-легеневої реанімації, вміння користуватися автоматизованим зовнішнім дефібрилятором (AED), комп’ютерні навички, необхідні для роботи з текстом і введення даних у програмні платформи, а також мінімум п’ятирічний стаж роботи.

Базові рамки діяльності шкільної медсестри

1. Шкільна медсестра надає учням і студентам прямий медсестринський догляд при гострих захворюваннях, пораненнях, травмах, дітям з особливими медичними потребами та інвалідністю різного ступеня тяжкості. Застосовує призначене лікування. Для учнів із хронічними станами розробляє індивідуальний план медсестринського догляду та план дій для подолання потенційних надзвичайних ситуацій у шкільному середовищі (наприклад, при діабеті, астмі).
2. Оцінює стан здоров’я дітей, веде медичну документацію та записи про стан здоров’я учнів.
3. Шкільна медсестра здійснює скринінг, ранню ідентифікацію дітей із можливими медичними проблемами та за потреби направляє їх на лікарські огляди. Скринінг включає, серед іншого, оцінку зору, слуху та ІМТ.
4. Шкільна медсестра підтримує здорове шкільне середовище. Моніторить імунізацію, поширеність інфекційних і заразних хвороб, безпеку довкілля, бере участь у моніторингу екологічної безпеки (дитячі майданчики, якість повітря в приміщеннях і потенційні ризики), у реалізації плану профілактики та управління шкільним насильством, булінгом, катастрофами та терористичними актами. Якщо школа тестує учнів і студентів на наявність наркотиків, вона проводить і постійно оцінює програму тестування.
5. Шкільна медсестра бере участь у вихованні здорового способу життя, надаючи медичну інформацію окремим студентам і групам студентів. До тем санітарної просвіти належать: харчування, фізичні вправи, профілактика та відмова від куріння, здоров’я ротової порожнини, профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом, та інших інфекційних хвороб, вживання та зловживання психоактивними речовинами, імунізація, профілактика вагітності у підлітків, батьківство та інше.
6. Шкільна медсестра відіграє провідну роль у сфері політик і програм здоров’я, у створенні та оцінці шкільних медичних політик. До цих політик належать: зміцнення та охорона здоров’я, управління хронічними хворобами, скоординовані шкільні медичні програми, шкільна політика добробуту, подолання криз/катастроф, управління надзвичайними ситуаціями, захист та інтервенція у сфері психічного здоров’я, менеджмент гострих захворювань, а також профілактика та лікування інфекційних хвороб.
7. Шкільна медсестра виконує роль координатора, посередника між шкільним персоналом, родиною, медичними працівниками та громадою. Спілкується з батьками дітей і студентів. Ідентифікує особливі освітні потреби дітей і студентів. Як менеджерка випадку для учнів і студентів із медичними проблемами, шкільна медсестра забезпечує належну комунікацію та співпрацю між родиною, школою та надавачами медичних послуг. Забезпечує послідовний і скоординований догляд.

Шкільна медсестра як надавачка громадського медсестринського догляду в школах

Надання сестринського догляду включає оцінку — збір інформації, сестринську діагностику, планування, втручання та оцінку результатів. Медсестра збирає та накопичує актуальні дані про стан здоров’я учнів (перебіг росту та розвитку, результати обстежень, стан харчування, опірність організму, культурні відмінності). Вона ідентифікує наявні та потенційні проблеми зі здоров’ям, які може вирішити. Комплексно оцінює здоров’я учнів. Складає план сестринського догляду, визначає цілі та планує втручання. Під час реалізації співпрацює з учнями, родинами, медичними закладами та педагогами. План є індивідуальним відповідно до потреб учня. Медсестра використовує альтернативні рішення, профілактичні процедури, оновлює план та оцінює успішність вирішення сестринських проблем дітей та студентів, пропонує подальші процедури та рекомендації.

Стан здоров’я учнів та студентів впливає на їхню здатність вчитися та здобувати освіту. У співпраці з учнями та студентами, їхніми родинами вона бере участь в охороні, підтримці, відновленні здоров’я, запобіганні хворобам та ефективній реабілітації. Підтримує в учнях здатність до самодопомоги, інформує про актуальний стан та медичне обслуговування. Водночас вона забезпечує та адаптує сестринський догляд для дітей з інвалідністю та хронічними захворюваннями, створює для них специфічні умови, контролює лікування, реабілітацію, організовує прийом ліків.

Зміни, що відбулися в системі охорони здоров’я в Словаччині після 1989 року, принесли багато змін: приватизацію первинної медико-санітарної допомоги, можливість вільного вибору лікаря, а також скасування шкільної медичної служби. Педіатри та медсестри перестали здійснювати медичний нагляд у школах, було скасовано дієву систему, корисну для здорового розвитку майбутніх поколінь. Сучасність надає докази негативного впливу цього рішення держави на якість життя дітей та молоді. Через понад тридцять років ми констатуємо зростання захворювань, спричинених неправильним способом життя та іншими детермінантами, які формують здоров’я та звички вже в дитячому віці. У молодшому шкільному віці найчастіше зустрічаються хвороби дихальних шляхів (ангіна, гострий бронхіт, риніт, ларингіт), хвороби травної системи, порушення харчування, метаболічні захворювання, цукровий діабет I типу, алергічні захворювання, онкологічні захворювання та травми. Одна з десяти дітей шкільного віку має астму. До інших серйозних проблем належать психічні та соціальні. У старшому шкільному віці та в підлітків ми стикаємося з наркотичною залежністю, сексуальними проблемами, суїцидальними спробами.

Вчителі не мають компетенцій, можливостей у межах навчально-виховного процесу, а також адекватних знань для виконання та реалізації санітарної просвіти в школах, батьки змушені вирішувати переважно екзистенційні проблеми, і тому впровадження професії шкільної медсестри стає необхідністю. Також школи повинні реагувати на зміни в економіці, на нові тренди та знання в науці й техніці, соціальні умови, демографічний тренд, а також тренди в охороні здоров’я та стані здоров’я населення.

Комунальний сестринський догляд за дітьми шкільного віку

1. Оцінка стану здоров’я учнів, прийом ліків та догляд за дітьми з особливими потребами здоров’я.
2. Менеджмент хронічних проблем зі здоров’ям та особливих потреб учнів, що мають вплив на навчально-виховний процес та результати навчання.
3. Прямий сестринський догляд, нагляд за дотриманням призначеного режиму дитини, догляд за дітьми при травмах, гострих захворюваннях та станах.
4. Скринінг, імунізація, обов’язкові повідомлення про випадки інфекційних хвороб.
5. Система управління надзвичайними подіями та невідкладними ситуаціями.
6. Санітарна просвіта дітей, навчання здоровому способу життя, консультування щодо ожиріння, зловживання наркотиками, алкоголем, питань сексуальності, психічного здоров’я.
7. Профілактика та медичний скринінг.
8. Моніторинг середовища в школі — навчальні класи, їдальня, майданчик; забезпечення безпечного середовища в школі.
9. Ведення медичної документації та записів, включаючи захист персональних даних, статистичні звіти.
10. Догляд за дітьми під час позашкільних заходів: шкільних екскурсій, поїздок, лижних курсів, літніх таборів.
11. Співпраця та комунікація з батьками, дільничним лікарем дитини, надавачами медичних послуг, RUVZ, органами державної та місцевої влади.
12. Відповідальність за стан аптечок, закупівлю ліків та медичних матеріалів.

Висновок

Сьогодні, у час швидких політичних, епідеміологічних, соціальних, економічних, культурних змін та змін у системі охорони здоров’я, здоров’я дітей та підлітків ставить перед медичними працівниками кілька викликів. Інтеграція медичного обслуговування в школи може значною мірою сприяти зниженню захворюваності та смертності внаслідок хронічних хвороб. Шкільні медсестри мають особливий статус, який може допомогти їм у розвитку дітей. Дітям у їхньому житті потрібні дорослі. У той час як їхні вчителі щороку змінюються, шкільна медсестра може бути єдиною дорослою особою, з якою вони контактують протягом усього шкільного навчання. Шкільна медсестра відіграє важливу роль як член команди при наданні профілактики, ранній ідентифікації проблем, втручаннях та рекомендаціях щодо підтримки здоров’я. Як зазначає Popovičová (2021, с. 56): «Здоров’я дітей належить до найвищих пріоритетів... початкова школа є специфічною спільнотою, яка є фундаментальною для здорового розвитку дітей».

Шкільне медсестринство як специфічна сфера практики комунального медсестринства позитивно впливає на здоров’я дітей шкільного віку. Позитивні приклади ми знаходимо в роботі шкільної медсестри в Польщі, Франції, Фінляндії, Англії та інших країнах. Впровадження посади шкільної медсестри стосується охорони здоров’я, освіти, а також соціальної сфери. У Словацькій Республіці це заповнило б прогалину в системі догляду за дітьми, оскільки батьки, вчителі та шкільні медсестри мають однакову мету — здоровий розвиток дитини.

Авторки: doc. PhDr. Viera Hulková, PhD., MPH Trenčianska univerzita Alexandra Dubčeka v Trenčíne, Fakulta zdravotníctva, Katedra ošetrovateľstva, prof. PhDr. Mária Kilíková, PhD., MPH VŠZ a SP sv. Alžbety Bratislava, n. o.

СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ

American Academy of Pediatrics, Council on School Health. (2016). Role of the school nurse in providing school health services. Pediatrics, 137(6), 1-6. doi: 10.1542/peds.2016-0852.

Analýza stavu úrazovosti a bezpečnosti detí a mládeže v Slovenskej republike. [online] [citované 20.8. 2022]. Dostupné na internete: http://www.uvzsr.sk/docs/info/zp/Analyza_stavu_urazovosti_a_bezpecnosti.pdf

BLEHA,B., ŠPROCHA, B., VAŇO,B. 2013. Prognóza populačného vývoja Slovenskej republiky do roku 2060. INFOSTAT - Inštitút informatiky a štatistiky. 2013. 84s. ISBN 978-80-89398-23-2.

BOLEDOVIČOVÁ, M. 2009. Rola sestry a pôrodnej asistentky v komunitnej starostlivosti. Zborník z medzinárodného sympózia Ošetrovateľstvo 21. storočia v procese zmien III. 2009, Nitra. Vydavateľ : Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre. 2009. s.105-116, ISBN 978-80-8094-554-1.

BOLEDOVIČOVÁ, M., PAŠMÍKOVÁ, T., ZLOCHOVÁ, K. 2008. Шкільна медсестра — реальність близького майбутнього? Sestra a lekár v praxi. ISSN 1335-9444. Т. 3, № 5-6 (2008), с. 34-35.

BOLEDOVIČOVÁ, M., KRIŠTOFOVÁ, E., NÁDASKÁ, I., ZLOCHOVÁ, K. 2009. Шкільна медсестра — потреба майбутнього чи сьогодення? Kontakt - Journal of Nursing and Social Sciences related to Health and Illness. ISSN 1212-4117. 2009; 11(1): 142-148.

BUHR, E., EWERS, M., TANNEN, A. 2020. Потенціал шкільного медсестринства для зміцнення медичної грамотності дітей, батьків та вчителів. International Journal of Enviromental Research and Public Health. 2020. vol.17, issue 7.

European Commission Eurydice, 2014. Фінансування шкіл у Європі: механізми, методи та критерії державного фінансування. Eurydice Report. Luxembourg : Publications Office of the European Union. 108 с. ISBN 978-92-9201-666-1.

HANZLÍKOVÁ, A. та ін. 2006. Громадське медсестринство. 2-ге, незмінене видання. Martin : Osveta, 2006, 280 с. ISBN 80-8063-213-8.

HULKOVÁ, V. 2012. Громадське піклування в правових нормах Чехії. Sestra. 2012, № 11-12, с. 43-44. ISSN 1335-9444.

JAMESON, B., E., ANDERSON, L., S., ENDSLEY, P. 2020. Визначення показників вимірювання робочого навантаження для практики шкільного медсестринства. The Journal of School Nursing. doi/10.1177/1059840520946833

KOCKA, K., SLUSARSKA, B., BARTOSZEK, A. та ін. 2018. Порівняльний аналіз проблем зі здоров'ям у учнів початкової та середньої школи в Любліні, 2010–2015 рр. Family Medicine & Primary Care Review. 2018; 20(1): 7-12. doi.org/10.5114/fmpcr.2018.73697

Концепція в галузі гігієни дітей та молоді. 2008. Vestník MZ SR, випуск 12-19, рік 56, с. 87-93.

Концепція медсестринства. 2004. Věstník MZ ČR, 2004, випуск 9, с. 2-8.

KOL. AUTOROV, 2003. Standardy i metodyka pracy pielegniarki i higienistky szkolnej. Warszawa, 2003. 275 с. ISBN 83-88767-30-5.

KOL. AUTOROV, 2017. Standardy postępowania i metodyka pracy pielęgniarki szkolnej. Warszawa, 2017, 238 с. ISBN 978-83-88767-88-3.

KRIŠTOFOVÁ, E., BOLEDOVIČOVÁ, M., NÁDASKÁ, I. 2009. Перспективи медсестри в громадському піклуванні про дітей у СР. Збірник матеріалів міжнародного симпозіуму «Медсестринство 21-го століття в процесі змін III». 2009, Nitra. Видавець : Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre. 2009. с. 470-474, ISBN 978-80-8094-554-1.

LIBA, J. 2016. Виховання здоров'я в шкільній освіті. Prešov : Prešovská univerzita v Prešove, Pedagogická fakulta, 2016. 244 с. ISBN 978-80-555-1612-7.

Міністерство освіти, науки, досліджень та спорту СР, Фінансування. [онлайн] [цитовано 02.09. 2022]. Доступно в інтернеті: https://www.minedu.sk/financovanie/

MOORSE, B., L., ANDERSON, L., COMBE, L., DELACK, S., ONDECK, L., HOMME, C. US School Nursing Job Analysis. The Journal of School Nursing, 2020. с. 1-12. https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/1059840520930075

MURRAY, R. D. Council on School Health. Роль шкільної медсестри у наданні шкільних медичних послуг. Pediatrics. 2008; 121 (5) 1052-1056. [онлайн] [цитовано 20.8. 2022]. Доступно в інтернеті: https://pediatrics.aappublications.org/content/121/5/1052

National Association of School Nurses. 2016. Основи практики шкільного медсестринства 21-го століття: National Association of School Nurses. NASN School Nurse, 31(1), 45-53.

Національна програма піклування про дітей та молодь у Словацькій Республіці на 2008 – 2015 роки. [онлайн] [цитовано 20.8. 2022]. Доступно в інтернеті: https://www.health.gov.sk/Clanok?narodny-program-starostlivosti-o-deti-a-dorast

POPOVIČOVÁ, M. Шкільна медсестра в системі охорони здоров'я Словацької Республіки. Zdravotnícke štúdie. 2021; XIII(2): 56-61.

RAKOVÁ, J. 2015. Діяльність громадського медсестринства у підтримці здоров'я дітей у шкільному середовищі. 1-ше видання. Додаток вибраних розділів з наукових галузей соціальної роботи та медсестринства III. Příbram : VŠZaSP sv. Alžbety. 2015. с. 6-26. ISBN 978-80-906146-2-8.

RAU, W., LYTLE, M. 2020. Роль шкільної медсестри у збільшенні навчального часу з використанням багаторівневих систем підтримки поведінки (MTSS-B): Проєкт покращення якості. The Journal of School Nursing. 2020. doi/full/10.1177/1942602X20942492

SELEKMAN, J. 2013. School nursing : a comprehensive text. 2-ге видання. Електронна книга. Philadelphia : FA Davis, 2013. 1356 с. ISBN 9780803638037 0803638035.

SCHMITT, S., GÖRRES, S. (a) 2012. Шкільне медсестринство в Німеччині? - Огляд завдань та ролей шкільних медсестер. Pflege, 2012; 25(2): 107-17. [онлайн] [цитовано 20.8. 2022]. Доступно в інтернеті: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22473734/

SCHMITT, S., GÖRRES, S. (b) 2012. Schulgesundheitspflege in Deutschland?–Eine Übersichtsarbeit zu Aufgaben und Rollen von School Nurses. Pflege 2012; 25 (2): 107–117. doi/pdf/10.1024/1012-5302/a000186

SKSaPA. 2017. Пропозиція щодо запровадження шкільних медсестер йде до парламенту. [онлайн] [цитовано 03.09. 2022]. Доступно в інтернеті: https://www.sksapa.sk/obsah/ostatne/aktualne-pracovne-ponuky/navrh-na-zavedenie-skolskych-sestier-ide-parlamentu.html

SPRING, S., McDERMOTT, E., HAAK, J. та ін. 2018. Роль шкільної медсестри у поведінковому/психічному здоров'ї учнів. National Association of School Nurses. 2018; [онлайн] [цитовано 02.09. 2022]. Доступно в інтернеті: https://eric.ed.gov/?id=ED595195

Стратегічна рамка піклування про здоров'я на 2014 – 2030 роки.

VAN DER POL, S., POSTMA, M., JANSEN, D. 2020. Шкільне здоров'я в Європі: огляд витрат на робочу силу в п'яти країнах. BMC Health Services research. 2020; 20 (206) 1-8. doi. org/10.1186/s12913-020-05077-w

VATEHOVÁ, D., ČIPÁKOVÁ, M. 2015. Підтримка здоров'я у підлітків з погляду медсестринства. 1-ше видання. Додаток вибраних розділів з наукових галузей соціальної роботи та медсестринства III. Příbram : VŠZaSP sv. Alžbety. 2015. с. 27-41. ISBN 978-80-906146-2-8.

Указ Міністерства охорони здоров'я Словацької Республіки № 95/2018 Зб. з., яким визначається обсяг медсестринської практики, що надається медсестрою самостійно, самостійно на основі вказівки лікаря та у співпраці з лікарем, а також обсяг практики акушерства, що надається акушеркою самостійно, самостійно на основі вказівки лікаря та у співпраці з лікарем.

Указ МОЗ ЧР № 391/2017 Зб. про діяльність медичних працівників та інших фахівців, із змінами та доповненнями.

Здоров'я 2020: Європейська політична рамка на підтримку урядових та суспільних заходів для здоров'я та процвітання. 2013. Видано: Офіс ВООЗ у Словаччині. 20 с.

Закон СР № 576/2004 Зб. з. про охорону здоров'я, послуги, пов'язані з наданням медичної допомоги, та про зміну та доповнення деяких законів.

Закон № 245/2008 Зб. з. про виховання та освіту (шкільний закон) та про зміну та доповнення деяких законів.