Соціальні детермінанти флуктуаційних тенденцій у медсестер

Вступ

Стабільність медичного персоналу визначається кількома факторами, причому важливу роль відіграють також соціальні детермінанти, які впливають на здатність окремих осіб ефективно функціонувати в міжособистісному середовищі. Соціальні характеристики є важливими психологічними ресурсами, що беруть участь у подоланні робочого стресу, зменшенні напруги та запобіганні емоційному виснаженню в медсестринській практиці. Соціальна компетентність відіграє фундаментальну роль у наданні медсестринського догляду. Медичні працівники з вищим рівнем соціальних компетенцій надають більш емпатійний та орієнтований на пацієнта догляд, що відображається у вищій задоволеності пацієнтів та кращих результатах здоров'я (Henriksen, Hansen, Wøien, Tønnessen, 2021). Водночас це дозволяє їм ефективніше вирішувати конфліктні ситуації, брати участь у командній співпраці та надавати емоційну підтримку пацієнтам та їхнім родинам (Hardie et al., 2021).

У випадку, коли робоче середовище медсестер характеризується підвищеним рівнем стресу, конфліктністю та складними міжособистісними вимогами, відбувається порушення професійної задоволеності, що, у свою чергу, підвищує ризик флуктуації – як у формі мобільності між робочими місцями, так і у формі відходу з медичної системи. Аналізи, спрямовані на динаміку чисельності медичних працівників у Словацькій Республіці, вказують на очікуваний дефіцит у цих професіях. Згідно з даними Ради з бюджетної відповідальності, після 2035 року почне більш помітно проявлятися зменшення кількості медсестер внаслідок виходу на пенсію чисельно сильного покоління, причому наступні покоління не зможуть адекватно компенсувати цей дефіцит. Прогнози свідчать, що до 2045 року дефіцит може досягти приблизно 7 000 медсестер, що матиме негативний вплив на доступність та якість наданого медсестринського догляду.

В умовах Словацької Республіки детермінантами флуктуації медсестер є не лише організаційні фактори, такі як високе робоче навантаження чи нестача персоналу, але й якість міжособистісних відносин, рівень комунікації на робочому місці та загальна задоволеність робочим середовищем (Mozolová, Tupá, 2024). Зазначені факти вказують на необхідність комплексного підходу до управління робочим середовищем, який включає не лише матеріально-технічне та організаційне забезпечення, але й систематичне зміцнення соціальних аспектів роботи в мультидисциплінарних командах. Соціальні детермінанти становлять значний інтервенційний потенціал у сфері стабілізації медсестринського персоналу, оскільки вони впливають не лише на суб'єктивне переживання роботи, але й на процеси прийняття рішень медсестрами щодо залишення в професії. Професія медсестри належить до допомагаючих професій, які характеризуються високим рівнем міжособистісних взаємодій. Однак спосіб реагування окремих осіб на ці ситуації не є однаковим: тоді як одні особи справляються з ними адаптивно, інші можуть відчувати невпевненість, дискомфорт або брак адекватних комунікаційних стратегій. Frankovský (2010) вказує на те, що зазначені відмінності можна пояснити взаємодією факторів на індивідуальному та ситуаційному рівнях. На індивідуальному рівні йдеться насамперед про особистісні характеристики, темперамент та рівень соціальних компетенцій, тоді як ситуаційні фактори включають, наприклад, ступінь конфлікту, емоційне забарвлення середовища чи суб'єктивне сприйняття загрози.

Поведінка в міжособистісних ситуаціях у працівників допомагаючих професій є, таким чином, результатом комплексної дії особистісних та ситуаційних змінних. Серед важливих конструктів, які застосовуються для пояснення та прогнозування цієї поведінки, належить соціальний інтелект (Birknerová, Frankovský, 2010). У контексті медсестринства він пов'язується зі здатністю розуміти переживання, мислення та поведінку інших людей, адекватно інтерпретувати соціальні ситуації та регулювати власну поведінку відповідно до вимог взаємодії. На глобальному рівні соціальна компетентність медсестер вважається важливим фактором якості медичної допомоги. Емпіричні дані вказують на те, що медсестри з вищим рівнем соціальних компетенцій надають ефективніший догляд та сприяють вищій задоволеності пацієнтів (Rodríguez-Pérez et al., 2022). Водночас вони підтримують якіснішу командну співпрацю та міжпрофесійну комунікацію, які є необхідними для безпеки пацієнтів та оптимізації наданого догляду (Vaseghi et al., 2022).

Методологія дослідження

Метою кількісного перерізного дослідження було проаналізувати відмінності в рівні соціальних компетенцій медсестер залежно від досвіду залишення робочого місця. Досліджувалися виміри соціального інтелекту (обробка соціальної інформації, соціальні здібності, соціальна чутливість) та емоційно-соціальні характеристики (регуляція соціального впливу, емпатія, соціальна дратівливість).

Дослідницьку вибірку склали медсестри, які працюють у медичних закладах Словаччини (переважно жінки; найчастіше у віці 46–55 років), причому значна частина мала вищу освіту та працювала в двозмінному режимі.

Для збору даних використовувалися стандартизовані інструменти TSIS (Silvera et al., 2001) та MESI (Frankovský, Birknerová, 2011), оцінені за допомогою шкал Лікерта. Відмінності між двома незалежними групами аналізувалися за допомогою U-тесту Манна–Вітні з огляду на невиконання припущення про нормальність. Аналізи проводилися для окремих вимірів інструментів з урахуванням змінних залишення робочого місця, залишення професії та виїзду за кордон.

Результати

Аналіз відмінностей між групами (за змінною залишення робочого місця)

Результати показали, що в більшості досліджуваних вимірів (обробка соціальної інформації, соціальні здібності, соціальна чутливість, маніпуляція та емпатія) не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами (p > 0,05), що свідчить про те, що ці аспекти соціального функціонування не є суттєво вплинутими досвідом залишення робочого місця.

Навпаки, у вимірі соціальної дратівливості було виявлено статистично значущу відмінність (p = 0,013). Цей результат вказує на те, що вищий ступінь дратівливості може відображати знижену толерантність до соціальних стимулів, вище стресове навантаження та потенційно також гіршу регуляцію емоцій у складних міжособистісних ситуаціях. Навпаки, нижча дратівливість може діяти протективно щодо робочої стабільності та адаптації. Відсутність відмінностей у соціальних здібностях та емпатії свідчить про те, що йдеться не про дефіцит соціальних компетенцій, а скоріше про регуляційний (афективний) аспект соціального функціонування.

Табл. 1 Відмінності у вимірах TSIS та MESI залежно від залишення робочого місця

| Асимпт. знач. (2-стороннє) | 0,803 | 0,463 | 0,231 | 0,455 | 0,093 | 0,013 |

Табл. 2 Детальні відмінності в вимірах TSIS та MESI залежно від залишення робочого місця

Аналіз відмінностей між групами (за змінною залишення професії)

Результати виявили статистично значущі відмінності в вимірах соціального інтелекту, виміряних інструментом TSIS, а саме в обробці соціальної інформації (p = 0,046), соціальних здібностях (p = 0,047) та соціальній чутливості (p = 0,029). Натомість, у вимірах, виміряних інструментом MESI (маніпуляція, емпатія, соціальна дратівливість), значущих відмінностей між групами не підтверджено (p > 0,05).

Отримані дані свідчать про те, що вищий рівень соціальних навичок може бути пов'язаний з ефективнішою обробкою міжособистісних ситуацій, тоді як нижча соціальна чутливість може знижувати ступінь прив'язаності до робочого середовища. Відсутність відмінностей в емпатії та дратівливості водночас вказує на те, що відхід з професії пов'язаний радше з когнітивно-поведінковими аспектами соціального функціонування, ніж з емоційним переживанням.

Табл. 3 Відмінності в вимірах TSIS та MESI залежно від залишення професії

Табл. 4 Детальні відмінності в вимірах TSIS та MESI залежно від залишення професії

Аналіз відмінностей між групами (за змінною робота за кордоном)

Результати не виявили статистично значущих відмінностей у жодному з досліджуваних вимірів соціальних компетенцій (p > 0,05), що свідчить про те, що роздуми про роботу за кордоном не зазнають значного впливу соціального чи емоційного функціонування.

Отримані дані вказують на радше раціональне та контекстуально зумовлене прийняття рішень, яке може бути більше детерміноване зовнішніми факторами, такими як умови праці, економічні можливості та організаційне середовище. На відміну від інших форм плинності кадрів, у цьому випадку не підтвердилася значуща роль когнітивних чи афективних компонентів соціального функціонування.

Табл. 5 Відмінності в вимірах TSIS та MESI залежно від наміру поїхати працювати за кордон

Обговорення

Метою дослідження було проаналізувати соціальні та емоційні характеристики у зв'язку з тенденціями до плинності кадрів у медсестер, а саме залишенням робочого місця, залишенням професії та роздумами про роботу за кордоном. Результати вказують на диференційований характер цих форм плинності кадрів, причому окремі аспекти соціального функціонування проявляються по-різному залежно від типу прийняття рішення про відхід.

У випадку залишення робочого місця значущим фактором виявилася соціальна дратівливість, що свідчить про важливість афективної регуляції в контексті трудових відносин та стресового навантаження. Вища дратівливість може бути пов'язана з конфліктністю середовища та нижчою толерантністю до соціальних стимулів, що підвищує тенденцію залишити робоче місце. Цей результат узгоджується з висновками, які підкреслюють значення якості організаційного середовища, керівництва та соціального клімату для утримання медичних працівників (Poeira, Nunes, 2025; Zafar, Alshammari, 2024).

При залишенні професії, навпаки, не виявилося значущої ролі емоційних характеристик, але були ідентифіковані відмінності в вимірах соціального інтелекту. Вищий рівень обробки соціальної інформації та соціальних здібностей при одночасно нижчій соціальній чутливості свідчить про домінантну роль когнітивно-поведінкових аспектів соціального функціонування при прийнятті рішення про відхід з професії. Ці висновки кореспондують з даними про значення умов праці, керівництва та визнання для професійної задоволеності та утримання медсестер (Ahn, Choi, 2023; Bäckström et al., 2024).

У випадку роздумів про роботу за кордоном не виявилося значущих відмінностей у соціальних чи емоційних характеристиках, що вказує на домінування зовнішніх факторів, таких як економічні умови, можливості працевлаштування та якість робочого середовища.

Висновок

Дослідження вказало на диференційоване значення соціальних компетенцій у зв'язку з намірами щодо плинності кадрів у медсестер. У той час як для стабільності на робочому місці виявилася важливою роль регулятивних (афективних) аспектів соціального функціонування, при відході з професії більшу роль відіграють когнітивно-поведінкові компоненти соціального інтелекту. У випадку роздумів про роботу за кордоном не виявилося значення соціальних чи емоційних характеристик, що вказує на домінування зовнішніх та контекстуальних факторів.

Інтервенції, спрямовані на зниження плинності кадрів, тому повинні відображати специфіку окремих форм відходу – від підтримки подолання навантаження та якості міжособистісних відносин, через зміцнення професійної ідентичності, аж до покращення системних та робочих умов в охороні здоров'я.

Авторки:
PhDr. Valéria Parová, PhD.
doc. PhDr. Mária Sováriová Soósová, PhD.
Університет Павла Йозефа Шафарика, Медичний факультет, Інститут медсестринства

Список бібліографічних посилань

ADAMS, Karen L. – ISELER, Janet I. 2014. Взаємозв'язок емоційного інтелекту медсестер біля ліжка пацієнта з якістю догляду. In Journal of Nursing Care Quality. ISSN 1057-3631, 2014, рік 29, № 2, с. 174–181.

AHN, Young S. – CHOI, Jae S. 2023. Сприйняття систем кар'єрної драбини медсестер, задоволеності роботою та наміру звільнитися: перехресне дослідження. In Nursing Open. ISSN 2054-1058, 2023, рік 10, № 1, с. 195–201.

BÄCKSTRÖM, Johan – PÖDER, Ulrika – KARLSSON, Ann-Christin. 2024. Я був лише цеглинкою у грі: якісне дослідження причин звільнення медсестер з лікарень. In Journal of Nursing Management. ISSN 0966-0429, 2024, рік не вказано, № не вказано, с. 6662802.

CELIK, Gülşah. 2017. Взаємозв'язок між задоволеністю пацієнтів та емоційним інтелектом медсестер, які працюють у хірургічних клініках. In Patient Preference and Adherence. ISSN 1177-889X, 2017, рік 11, № не вказано, с. 1363–1368.

FRANKOVSKÝ, Miroslav – BIRKNEROVÁ, Zuzana. 2014. Виявлення соціального інтелекту за методологією MESI: психометричні характеристики. In Individual and Society. ISSN 1335-3608, 2014, рік 17, № 1, с. 89–97.

FRANKOVSKÝ, Miroslav – BIRKNEROVÁ, Zuzana. 2014. Вимірювання соціального інтелекту – методологія MESI. In Asian Social Science. ISSN 1911-2017, 2014, рік 10, № не вказано, с. не вказано.

HARDIE, Paul – DARLEY, Aine – REDMOND, Cliona – LAFFERTY, Anne – JARVIS, Sinead. 2021. Розвиток міжособистісних та комунікативних навичок у наставницькій освіті медсестер: протокол огляду сфери. In HRB Open Research. ISSN 2515-103X, 2021, рік 4, № 9, с. 1–16.

HENRIKSEN, Kristin F. – HANSEN, Britt S. – WØIEN, Hanne – TØNNESSEN, Sissel. 2021. Основні якості та компетенції медсестри інтенсивної та критичної терапії: мета-етнографія. In Journal of Advanced Nursing. ISSN 0309-2402, 2021, рік 77, № 12, с. 4693–4710.

MOZOLOVÁ, Veronika – TUPÁ, Magdaléna. 2024. Міграційні наміри медсестер та студентів медсестринства зі Словаччини: дослідження рушійних факторів. In Problems and Perspectives in Management. ISSN 1727-7051, 2024, рік 22, № 1, с. 534–548.

POEIRA, Ana – NUNES, Lucília. 2025. Утримання тих, кому не байдуже: етичний клімат, лідерство та стійкість робочої сили в охороні здоров'я. In Healthcare. ISSN 2227-9032, 2025, рік 13, № не вказано, с. 3014.

РАДА З БЮДЖЕТНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 2024. Лікарі, медсестри та Словаччина 2040: Прогноз розвитку кількості лікарів, медсестер та попиту на ці професії з боку старіючого населення. Братислава: Канцелярія Ради з бюджетної відповідальності. Доступно в Інтернеті: https://www.rrz.sk

RODRÍGUEZ-PÉREZ, María – MENA-NAVARRO, Francisco – DOMÍNGUEZ-PICHARDO, Antonio – TERESA-MORALES, Carmen. 2022. Поточне соціальне сприйняття та цінність компетенцій медсестринських професіоналів: інтегративний огляд. In International Journal of Environmental Research and Public Health. ISSN 1660-4601, 2022, рік 19, № 3, с. 1817.

SILVERA, David H. – MARTINUSSEN, Monica – DAHL, Tove I. 2001. Тромська шкала соціального інтелекту. In Scandinavian Journal of Psychology. ISSN 0036-5564, 2001, рік 42, № 4, с. 313–319.

VASEGHI, Fahimeh – YARMOHAMMADIAN, Mohammad H. – RAEISI, Ali. 2022. Компетенції міжпрофесійної співпраці в системі охорони здоров'я: систематичний огляд. In Iranian Journal of Nursing and Midwifery Research. ISSN 1735-9066, 2022, рік 27, № 6, с. 496–504.

ZAFAR, Muhammad – ALSHAMMARI, Rayed F. 2024. Намір плинності кадрів первинної медичної допомоги та організаційна поведінка: систематичний огляд та мета-аналіз. In SN Comprehensive Clinical Medicine. ISSN 2618-7589, 2024, рік 6, № не вказано, с. 94.